Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! пригнічена душа і сумний дух взиває до Тебе:
1
ГDи вседержи1телю, б9е ї}левъ, душA въ тэснотЁ и3 дyхъ въ стужeніи возопи2 къ тебЁ:
2
почуй, Господи, і помилуй, бо Ти Бог милосердий: помилуй, бо ми згрішили перед Тобою;
2
ўслhши, гDи, и3 поми1луй, ћкw є3си2 бGъ млcрдъ, и3 поми1луй нaсъ, ћкw согрэши1хомъ пред8 тоб0ю:
3
Ти — вічно перебуваєш, а ми — вічно гинемо.
3
ћкw ты2 пребывazй во вёкъ, мh же погибaющіи во вёкъ.
4
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! почуй молитву померлого Ізраїля і синів їх, що згрішили перед Тобою, які не послухали гласу Господа Бога свого, за те й осягли нас біди.
4
ГDи вседержи1телю, б9е ї}левъ, ўслhши моли1тву ўмeршихъ ї}левыхъ и3 сынHвъ согрэши1вшихъ пред8 тоб0ю, и5же не послyшаша глaса гDа бGа своегw2, и3 прильп0ша нaмъ ѕл†z.
5
Не поминай неправд батьків наших, але пом’яни руку Твою й ім’я Твоє у цей час,
5
Не помzни2 непрaвдъ nтє1цъ нaшихъ, но помzни2 рyку твою2 и3 и4мz твоE въ сіE врeмz,
6
бо Ти — Господь Бог наш, і ми прославимо Тебе, Господи.
6
ћкw ты2 гDь бGъ нaшъ, и3 похвaлимъ тS, гDи:
7
Ти для того вселив страх Твій у серце наше, щоб ми призивали ім’я Твоє; і ми будемо прославляти Тебе у переселенні нашому, бо ми відкинули від серця нашого всяку неправду батьків наших, які згрішили перед Тобою.
7
ћкw тогw2 рaди дaлъ є3си2 стрaхъ тв0й въ сeрдце нaше, є4же призывaти и4мz твоE, и3 похвaлимъ тS во преселeніи нaшемъ, ћкw tврати1хомъ t сeрдца нaшегw всю2 непрaвду nтє1цъ нaшихъ согрэши1вшихъ пред8 тоб0ю.
8
Ось, ми тепер у переселенні нашому, куди Ти розсіяв нас для ганьби й прокляття і відплати за всі неправди батьків наших, які відступили від Господа Бога нашого.
8
СE, мы2 днeсь во преселeніи нaшемъ, ѓможе ны2 разсhпалъ є3си2 на ўкори1зну и3 на клsтву и3 на ўдержaніе, по всBмъ непрaвдамъ nтє1цъ нaшихъ, и5же tступи1ша t тебє2, гDи б9е нaшъ.
9
Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, дослухайтеся, щоб зрозуміти мудрість.
9
Слhши, ї}лю, зaпwвэди животA, внуши2 разумёти смышлeніе.
10
Що це значить, Ізраїлю, що ти перебуваєш у землі ворогів? Постарів ти у чужій землі, осквернився разом з мертвими,
10
Что2 є4сть, ї}лю; что2 ћкw є3си2 на земли2 врaжіи; њбетшaлъ є3си2 на земли2 чуждeй, њскверни1лсz є3си2 съ мeртвыми,
11
залічений до тих, хто знаходиться в пеклі,
11
вмэни1лсz є3си2 съ сyщими во ѓдэ,
12
залишив джерело премудрости.
12
њстaвилъ є3си2 и3ст0чника премyдрости.
13
Якби ти ходив путями Божими, то жив би у мирі повіки.
13
Ѓще бы путeмъ б9іимъ ходи1лъ є3си2, жи1лъ бы въ ми1рэ во врeмz вёчное.
14
Пізнай, де знаходиться мудрість, де сила, де знання, щоб разом з тим дізнатися, де знаходиться довголіття і життя, де знаходиться світло очей і мир.
14
Научи1сz, гдЁ є4сть смышлeніе, гдЁ є4сть крёпость, гдЁ є4сть мyдрость; є4же разумёти кyпнw, гдЁ є4сть долгожи1тіе и3 жи1знь, гдЁ є4сть свётъ nчeсъ и3 ми1ръ;
15
Хто знайшов місце її, і хто зійшов у скарбниці її?
15
Кто2 њбрёте мёсто є3S, и3 кто2 вни1де въ сокрHвища є3S;
16
Де князі народів і володарі звірів земних, які забавлялися птахами небесними,
16
ГдЁ сyть кн‰зи kзhчестіи и3 владёющіи ѕвэрьми2 сyщими на земли2, и3грaющіи пти1цами небeсными
17
і збирали срібло і золото, на які сподіваються люди, і надбанням яких немає кінця?
17
и3 хранsщіи злaто и3 сребро2, на нeже ўповaша человёцы, и3 нёсть концA стzжaнію и4хъ;
18
Де ті, які займалися срібними виробами, і виробам яких немає числа?
18
ћкw дёлающіи сребро2 и3 пекyщіисz, и3 нёсть и3з8wбрётеніz дёлъ и4хъ.
19
Вони зникли і зійшли у пекло, і замість них постали інші.
19
Погиб0ша и3 во ѓдъ снид0ша, и3 и3нjи вмёстw и4хъ востaша.
20
Пізніші бачили світло і жили на землі, але шляхів мудрости не пізнали;
20
Ю#нёйшіи ви1дэша свётъ и3 всели1шасz на земли2, пути1 же хи1трости не ўвёдэша,
21
не зрозуміли стежок її, і не досягли її сини їхні: вони були далеко від путі її.
21
ни разумёша стeзь є3S, нижE пріsша є3S сhнове и4хъ, t пути2 своегw2 далeче бhша.
22
Не було чутно про неї у Ханаані, і не було видно її у Фемані.
22
И# не слhшасz въ ханаaнэ, нижE kви1сz во fемaнэ:
23
Сини Агарі шукали земного знання, рівно і купці Мерри і Фемана, і байкослови і дослідники знання; але путі премудрости не пізнали і не помітили стежок її.
23
сhнове ґгaрини взыскyющіи рaзума, и5же на земли2, купцы2 мер†ни и3 fем†ни, и3 басносл0вцы и3 взыскaтеліе рaзума, пути2 премyдрости не ўвёдэша, нижE помzнyша стeзь є3S.
24
О, Ізраїлю! який великий дім Божий, і яке просторе місце володіння його!
24
Q=^, ї}лю, к0ль вели1къ д0мъ б9ій и3 прострaнно мёсто селeніz є3гw2!
25
Великий він і не має кінця, високий і невимірний.
25
Вели1ко и3 не и4мать концA, выс0ко и3 безмёрно.
26
Там були від початку славні велетні, дуже великі, хоробрі на війні.
26
Тaмw бhша и3споли1ни и3мени1тіи, бhвшіи и3спeрва ѕэлw2 вели1цы, ўмёюще воевaти.
27
Але не їх обрав Бог, і не їм відкрив путі премудрости;
27
Не си1хъ и3збрA бGъ, ни пути2 хи1тростнагw дадE и5мъ,
28
і вони загинули від того, що не мали мудрости, загинули від нерозуму свого.
28
и3 погиб0ша, занeже не и3мёша мyдрости, погиб0ша за безсовётіе своE.
29
Хто зійшов на небо, і взяв її, і зніс із хмар?
29
Кто2 взhде на нeбо, и3 взS ю5, и3 снесE ю5 t w4блакъ;
30
Хто перейшов моря і знайшов її, і хто принесе її, кращу за чисте золото?
30
Кто2 прeйде на џну странY м0рz, и3 њбрёте ю5, и3 в0зметъ ю5 за злaто и3збрaнно;
31
Немає нікого, хто знає путь її, ні того, хто помишляє про стежки її.
31
Нёсть вёдущагw пyть є3S, ни помышлsющагw стeзь є3S:
32
Але Той, Хто знає все, знає її; Він відкрив її Своїм розумом, Той, Який створив землю на вічні часи і наповнив її чотириногими тваринами,
32
но вёдый вс‰ вёсть ю5, и3з8wбрёте ю5 смhсломъ свои1мъ: сотвори1вый зeмлю въ вёчное врeмz нап0лни ю5 скот0мъ двон0жнымъ и3 четверон0жнымъ.
33
Який посилає світло, і воно йде, прикликав його, і воно послухалося Його з трепетом;
33
Посылazй свётъ, и3 и4детъ: призвA є3го2, и3 послyша є3гw2 со трeпетомъ.
34
і зірки засяяли на сторожі своїй, і звеселилися.
34
Ѕвёзды же возсіsша во храни1лищихъ свои1хъ и3 возвесели1шасz.
35
Він покликав їх, і вони сказали: «ось ми», і засяяли радістю перед Творцем своїм.
35
ПризвA |, и3 рек0ша: пріид0хомъ: возсіsша съ весeліемъ сотв0ршему |.
36
Цей є Бог наш, і ніхто інший не зрівняється з Ним.
36
Сeй бGъ нaшъ, не вмэни1тсz и4нъ къ немY.
37
Він знайшов усі путі премудрости і дарував її рабові Своєму Якову й улюбленому Своєму Ізраїлю.
37
И#з8wбрёте всsкъ пyть хи1трости и3 дадE ю5 їaкwву џтроку своемY и3 ї}лю возлю1бленному t негw2.
38
Після того Він явився на землі і знаходився між людьми.
38
Посeмъ на земли2 kви1сz и3 съ человBки поживE.