Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! пригнічена душа і сумний дух взиває до Тебе:
1
И нн~њ г~и вседръжи'телю б~е і^и^л~евъ. дш~а в# тњснотњ и^ дх~ъ въ стђже'нїи въꙁопи` к тебњ.
2
почуй, Господи, і помилуй, бо Ти Бог милосердий: помилуй, бо ми згрішили перед Тобою;
2
ё^слы'ши г~и и^ поми'лђи, ја%ко е^си б~ъ млрsдъ, и^ помилђи наs. ја%ко съгрњши'хомъ преD тобо'ю.
3
Ти — вічно перебуваєш, а ми — вічно гинемо.
3
ја%ко т^ы пребыва'яи въ вњ'къ, и^ не поги'бнемъ въ вњ'ки”
4
Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! почуй молитву померлого Ізраїля і синів їх, що згрішили перед Тобою, які не послухали гласу Господа Бога свого, за те й осягли нас біди.
4
Ги~ вседержи'телю б~е і^и^л~евъ, ё^слы'ши мл~твђ ё^мер#шихъ і^и^л~евъ, и^ сн~овъ съгрњши'вшихъ преD тобо'ю, и^ не послђшаша глаs г~а б~а и^хъ, и^ прильпе наs ѕл^о.
5
Не поминай неправд батьків наших, але пом’яни руку Твою й ім’я Твоє у цей час,
5
не помяни` непра'вдъ эTц~ь нашихъ, н^о помяни рђ'кђ свою і^ и^мя свое в с^е вре'мя.
6
бо Ти — Господь Бог наш, і ми прославимо Тебе, Господи.
6
ја%ко т^ы г~и б~е нашъ, и^ похва'лимъ т^я г~и.
7
Ти для того вселив страх Твій у серце наше, щоб ми призивали ім’я Твоє; і ми будемо прославляти Тебе у переселенні нашому, бо ми відкинули від серця нашого всяку неправду батьків наших, які згрішили перед Тобою.
7
ја^ко того ради да'лъ е^си стра'хъ свои въ срDце наше, ја%ко приꙁва'ти и^мя ᲄвое, и^ похва'лим# т^я въ преселе'нїи на'шеM. ја%ко ѓ^брати'хомъ въ срDце наше всю` непра'вдђ эTц~ъ нашиX съгрњши'вших# преD тобо'ю”
8
Ось, ми тепер у переселенні нашому, куди Ти розсіяв нас для ганьби й прокляття і відплати за всі неправди батьків наших, які відступили від Господа Бога нашого.
8
Се^ м^ы дне'сь въ преселенїи нашемъ, а^може н^ы расы'па на ё^кори'ꙁнђ, и^ на кля'твђ, и^ на ё^держа'нїе, по всњмъ непра'вдамъ эTц~ъ нашихъ, и^же эTстђпи'ша эT тебе г~и б~е нашъ”
9
Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, дослухайтеся, щоб зрозуміти мудрість.
9
Слы'ши і^и^л~ю ꙁа'повњди живота, в#нђши разђмњти смышле'нїе.
10
Що це значить, Ізраїлю, що ти перебуваєш у землі ворогів? Постарів ти у чужій землі, осквернився разом з мертвими,
10
чт^о е^сть і^и^л~ю, чт^о ја%ко на ꙁемли` вра'жїи, ѓ^бет#ша на земли` чю'ждеи, ѓ^сквернавися сᲆ мр~твыми,
11
залічений до тих, хто знаходиться в пеклі,
11
намњни'ся съ сђщими въ а^дњ.
12
залишив джерело премудрости.
12
ѓ^стави` и^сто'чникъ премђдрости”
13
Якби ти ходив путями Божими, то жив би у мирі повіки.
13
А$ще б^ы въ пђть бж~їи ходи'лъ, жи'лъ б^ы вᲆ ми'ре въ вре'мя вњчное.
14
Пізнай, де знаходиться мудрість, де сила, де знання, щоб разом з тим дізнатися, де знаходиться довголіття і життя, де знаходиться світло очей і мир.
14
разђмњ'и гд^њ е^сть смышле'нїе, гд^њ е^сть крњ'пость, гд^њ е^сть мђ'дрость. ја%ко раꙁђмњти и^ногдою гд^њ е^сть до'лго жи'тїе и^ жи'ꙁнь, гд^њ е^сть свњтъ ѓ^чныи и^ ми'ръ.
15
Хто знайшов місце її, і хто зійшов у скарбниці її?
15
кт^о ѓ^брњте мњ'сто е^я`, и^ кт^о вни'де въ и^мњнїе е^я`.
16
Де князі народів і володарі звірів земних, які забавлялися птахами небесними,
16
гд^њ сђть кн~ѕи стра'ньстїи, и^ владђщеи ѕвњ'ремᲆ ꙁе'мныM, и^гра'ющеи пти'цами нбsными.
17
і збирали срібло і золото, на які сподіваються люди, і надбанням яких немає кінця?
17
и^ храня'щеи ꙁла'то и^ сребро`, и^мже ё^поваша чл~цы, и^ нњ'сть кон#ца тяжа'нїю и^хъ.
18
Де ті, які займалися срібними виробами, і виробам яких немає числа?
18
ја%ко съдњлова'ющеи сребро` и^ пекђщеися, и^ нњ'сть ѓ^брњте'нїа дњлесе'мъ и^хъ,
19
Вони зникли і зійшли у пекло, і замість них постали інші.
19
погибо'ша и^ въ а'дъ снидо'ша, і^ и'ни въ нихъ мњ'сто въста'ша.
20
Пізніші бачили світло і жили на землі, але шляхів мудрости не пізнали;
20
ю^нњ'ишїи ви'дњша свTњ, и^ всели'шася на земли`. пђти же хи'трос#тнаго не ё^вњ'дњша,
21
не зрозуміли стежок її, і не досягли її сини їхні: вони були далеко від путі її.
21
ни раꙁђмњша сте'ѕь е^я`, ниже сн~ве и^хъ прїя'ша, эT пђти` иX дале'че бы'ша.
22
Не було чутно про неї у Ханаані, і не було видно її у Фемані.
22
и^ не слы'шаша въ ханаа'нњ, ни ја^ви'ся въ џема'ни.
23
Сини Агарі шукали земного знання, рівно і купці Мерри і Фемана, і байкослови і дослідники знання; але путі премудрости не пізнали і не помітили стежок її.
23
сн~ве а^га'рини въꙁыска'ющеи ра'ꙁђма и^же на ꙁемли, кђпцы мера'ни, и^ џема'ни, и^ басносло'вцы и^ въꙁыска'теле раꙁђма. пђти же премђ'дрости не ё^вњдњша, ни помянђша сте'ѕь е^я`”
24
О, Ізраїлю! який великий дім Божий, і яке просторе місце володіння його!
24
ЭO і^и^л~ю ја%ко вели'къ до'мъ бж~їи, и^ до'лго мњ'сто вла'сти е^го,
25
Великий він і не має кінця, високий і невимірний.
25
вели'ко и^ нњ'сть конца, высо'къ и^ беꙁ мњ'ры.
26
Там були від початку славні велетні, дуже великі, хоробрі на війні.
26
т^ђ бы'ша щђдове нарочиᲄи, бы'вшеи и^спе'рва ѕњло вели'цы, ё^мњ'юще раᲄь.
27
Але не їх обрав Бог, і не їм відкрив путі премудрости;
27
не сиX и^збра` б~ъ, ни пђти` хи'тростнаго даде иM.
28
і вони загинули від того, що не мали мудрости, загинули від нерозуму свого.
28
и^ погибо'ша, ꙁане` не и^мњша мђ'дрости”
29
Хто зійшов на небо, і взяв її, і зніс із хмар?
29
Кт^о вᲆзы'иде на' нб~о и^ вꙁя` ю&, и^ кт^о снесе ю& эT ѓ%блакъ.
30
Хто перейшов моря і знайшов її, і хто принесе її, кращу за чисте золото?
30
кт^о пре'иде на ѓ%нђ странђ мо'ря, и^ ѓ^брњте ю`, и^ взе'млетъ ю& наD ꙁла'то и^ꙁбра'нно.
31
Немає нікого, хто знає путь її, ні того, хто помишляє про стежки її.
31
нњ'сть вњ'дђща пђти е^я`, ни помышля'ющаго сте'ѕь е^я`.
32
Але Той, Хто знає все, знає її; Він відкрив її Своїм розумом, Той, Який створив землю на вічні часи і наповнив її чотириногими тваринами,
32
н^о вњ'дыи вс^е вњсть ю&, и^ ѓ^брњте ю& смы'сломъ свои^мъ. сътвори'выи зе'млю въ вњчное вре'мя, и^ напо'лни ю& скота` двоно'жна, и^ четвероно'жна.
33
Який посилає світло, і воно йде, прикликав його, і воно послухалося Його з трепетом;
33
пђща'яи свњтъ і^ и^детъ. приꙁва и&, и^ послђша е^го съ тре'петомъ.
34
і зірки засяяли на сторожі своїй, і звеселилися.
34
и^ ѕвњꙁды просвњти'шася въ вре'менехъ своиX, и^ въꙁвесели'шаs.
35
Він покликав їх, і вони сказали: «ось ми», і засяяли радістю перед Творцем своїм.
35
приꙁва я&, и^ реко'ша, прїидо'хомъ. и^ просвњти'ша съ весе'лїемъ, сътво'ршемђ я&”
36
Цей є Бог наш, і ніхто інший не зрівняється з Ним.
36
Сеи б~ъ нашъ, не намњни'тся и%нъ къ немђ.
37
Він знайшов усі путі премудрости і дарував її рабові Своєму Якову й улюбленому Своєму Ізраїлю.
37
ѓ^брњте вся'къ пђть хи'трости, и^ даде` і^а'ковђ ѓ%трокђ свое^мђ, і^и^л~ю въꙁлюблен#номђ эT него.
38
Після того Він явився на землі і знаходився між людьми.
38
потоMже на ꙁемли ја^вися, и^ съ чл~кы поживе`”