¹

Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, і Тимофій брат,

¹

(Заⷱ҇ ©м҃ѳ҃.) Па́ѵелъ, а҆пⷭ҇лъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ во́лею бж҃їею, и҆ тїмоѳе́й бра́тъ,

²

святим‚ що перебувають у Колосах‚ і вірним браттям у Христі Ісусі:

²

сꙋ́щымъ въ колосса́ехъ ст҃ы̑мъ и҆ вѣ̑рнымъ бра́тїѧмъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:

³

благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. Дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячись за вас,

³

(Заⷱ҇.) блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀. Благодари́мъ бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, всегда̀ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ,

⁴

почувши про віру вашу в Христа Ісуса та про любов до всіх святих,

⁴

слы́шавше вѣ́рꙋ ва́шꙋ, ꙗ҆́же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ, и҆ любо́вь, ю҆́же и҆́мате ко всѣ̑мъ ст҃ы́мъ,

⁵

у надії на уготоване вам на небесах, про що ви раніше чули в правдивому слові благовістя,

⁵

за оу҆пова́нїе ѿложе́нное ва́мъ на нб҃сѣ́хъ, є҆́же пре́жде слы́шасте въ словесѝ и҆́стины бл҃говѣствова́нїѧ,

⁶

яке перебуває у вас, як у всьому світі, та приносить плід і зростає, як між вами, від того дня, коли ви почули і пізнали благодать Божу в істині,

⁶

сꙋ́щагѡ въ ва́съ, ꙗ҆́коже и҆ во все́мъ мі́рѣ: и҆ є҆́сть плодоно́сно и҆ расти́мо, ꙗ҆́коже и҆ въ ва́съ, ѿ негѡ́же днѐ слы́шасте и҆ разꙋмѣ́сте блгⷣть бж҃їю во и҆́стинѣ:

⁷

як і навчилися від Епафраса, улюбленого співпрацівника нашого, вірного для вас служителя Христового,

⁷

ꙗ҆́коже и҆ оу҆вѣ́дѣсте ѿ є҆пафра́са, возлю́бленнагѡ сорабо́тника на́шегѡ, и҆́же є҆́сть вѣ́ренъ ѡ҆ ва́съ слꙋжи́тель хрⷭ҇то́въ,

⁸

який і сповістив нас про вашу любов у дусі.

⁸

и҆́же и҆ ꙗ҆вѝ на́мъ ва́шꙋ любо́вь въ дꙋ́сѣ.

⁹

Тому і ми від цього дня, як почули про це, не перестаємо молитися за вас і просити, щоб ви наповнювалися пізнанням волі Його, в усякій премудрості й розумінні духовному,

⁹

Сегѡ̀ ра́ди и҆ мы̀, ѿ негѡ́же днѐ слы́шахомъ, не престае́мъ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ и҆ просѧ́ще, да и҆спо́лнитесѧ въ ра́зꙋмѣ во́ли є҆гѡ̀, во всѧ́цѣй премꙋ́дрости и҆ ра́зꙋмѣ дꙋхо́внѣмъ,

¹⁰

щоб поводилися достойно Бога, у всьому догоджаючи Йому, приносячи плід у всякому доброму ділі та зростаючи у пізнанні Бога,

¹⁰

ꙗ҆́кѡ ходи́ти ва́мъ досто́инѣ бг҃ꙋ во всѧ́цѣмъ оу҆гожде́нїи (и҆) всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ бла́зѣ, плодоносѧ́ще и҆ возраста́юще въ ра́зꙋмѣ бж҃їи,

¹¹

зміцнюючись усякою силою за могутністю слави Його, в усякому терпінні й великодушності з радістю,

¹¹

всѧ́кою си́лою возмога́юще по держа́вѣ сла́вы є҆гѡ̀, во всѧ́цѣмъ терпѣ́нїи и҆ долготерпѣ́нїи съ ра́достїю,

¹²

дякуючи Богові й Отцеві, Який покликав нас до участи у спадщині святих у світлі,

¹²

(Заⷱ҇ ©н҃.) благодарѧ́ще бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀, призва́вшаго ва́съ въ прича́стїе наслѣ́дїѧ ст҃ы́хъ во свѣ́тѣ,

¹³

визволив нас від влади темряви і ввів у Царство улюбленого Сина Свого,

¹³

и҆́же и҆зба́ви на́съ ѿ вла́сти те́мныѧ и҆ преста́ви въ црⷭ҇тво сн҃а любвѐ своеѧ̀,

¹⁴

у Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його і прощення гріхів,

¹⁴

ѡ҆ не́мже и҆́мамы и҆збавле́нїе кро́вїю є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ставле́нїе грѣ́хѡвъ,

¹⁵

Який є образ Бога невидимого, народжений раніше всякого створіння;

¹⁵

и҆́же є҆́сть ѡ҆́бразъ бг҃а неви́димагѡ, перворожде́нъ всеѧ̀ тва́ри:

¹⁶

бо Ним створено все, що на небесах і що на землі, видиме і невидиме; чи престоли, чи господства, чи начальства, чи влади, — усе Hим і для Hього створено;

¹⁶

ꙗ҆́кѡ тѣ́мъ создана̑ бы́ша всѧ́чєскаѧ, ꙗ҆̀же на нб҃сѝ и҆ ꙗ҆̀же на землѝ, ви̑димаѧ и҆ неви̑димаѧ, а҆́ще престо́ли, а҆́ще госпѡ́дствїѧ, а҆́ще нача́ла, а҆́ще вла́сти: всѧ́чєскаѧ тѣ́мъ и҆ ѡ҆ не́мъ созда́шасѧ:

¹⁷

і Він є раніш усього, і все Hим стоїть.

¹⁷

и҆ то́й є҆́сть пре́жде всѣ́хъ, и҆ всѧ́чєскаѧ въ не́мъ состоѧ́тсѧ.

¹⁸

І Він є глава тіла Церкви; Він — початок, первісток із мертвих, щоб мати Йому в усьому першість,

¹⁸

(Заⷱ҇ ©н҃а҃.) И҆ то́й є҆́сть глава̀ тѣ́лꙋ цр҃кве, и҆́же є҆́сть нача́токъ, перворожде́нъ и҆з̾ ме́ртвыхъ, ꙗ҆́кѡ да бꙋ́детъ во всѣ́хъ то́й пе́рвенствꙋѧ:

¹⁹

бо благоугодно було Отцю, щоб у Hьому була вся повнота

¹⁹

ꙗ҆́кѡ въ не́мъ благоизво́ли всемꙋ̀ и҆сполне́нїю всели́тисѧ,

²⁰

і щоб через Hього примирити з Собою все, умиротворивши через Hього, Кров’ю хреста Його, і земне, і небесне.

²⁰

и҆ тѣ́мъ примири́ти всѧ́чєскаѧ къ себѣ̀, оу҆миротвори́въ кро́вїю крⷭ҇та̀ є҆гѡ̀, чрез̾ него̀, а҆́ще земна̑ѧ, а҆́ще ли нбⷭ҇наѧ.

²¹

І вас, що були колись відчуженими і ворогами, за схильністю до лихих діл,

²¹

И҆ ва́съ, и҆ногда̀ сꙋ́щихъ ѿчꙋжде́нныхъ и҆ врагѡ́въ помышле́ньми въ дѣ́лѣхъ лꙋка́выхъ,

²²

нині примирив у тілі Плоті Його, смертю Його, щоб поставити вас святими й непорочними і невинними перед Собою,

²²

нн҃ѣ же примирѝ въ тѣ́лѣ пло́ти є҆гѡ̀ сме́ртїю є҆гѡ̀, предста́вити ва́съ ст҃ы́хъ и҆ непоро́чныхъ и҆ непови́нныхъ пред̾ собо́ю,

²³

коли тільки перебуваєте твердими і непохитними у вірі і не відпадаєте від надії благовістя, яке ви чули, яке сповіщено у всьому створінні піднебесному, якому я, Павло, зробився служителем.

²³

а҆́ще оу҆̀бо пребыва́ете въ вѣ́рѣ ѡ҆снова́ни и҆ тве́рди, и҆ неподви́жими ѿ оу҆пова́нїѧ бл҃говѣствова́нїѧ, є҆́же слы́шасте, проповѣ́данное все́й тва́ри поднебе́снѣй, є҆мꙋ́же бы́хъ а҆́зъ па́ѵелъ слꙋжи́тель.

²⁴

Hині я радію в стражданнях моїх за вас і поповнюю нестачу у плоті моїй скорбот Христових за Тіло Його, яке є Церква,

²⁴

(Заⷱ҇ ©н҃в҃.) Нн҃ѣ ра́дꙋюсѧ во страда́нїихъ мои́хъ ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ и҆сполнѧ́ю лише́нїе скорбе́й хрⷭ҇то́выхъ во пло́ти мое́й за тѣ́ло є҆гѡ̀, є҆́же є҆́сть цр҃ковь,

²⁵

котрої я зробився служителем за домоведенням Божим, дорученим мені для вас, щоб виконати слово Боже,

²⁵

є҆́йже бы́хъ а҆́зъ слꙋжи́тель по смотре́нїю бж҃їю, да́нномꙋ мнѣ̀ въ ва́съ, и҆спо́лнити сло́во бж҃їе,

²⁶

тайну, заховану від віків і родів, нині ж відкриту святим Його,

²⁶

та́йнꙋ сокрове́ннꙋю ѿ вѣ̑къ и҆ ѿ родѡ́въ: нн҃ѣ же ꙗ҆ви́сѧ ст҃ы́мъ є҆гѡ̀,

²⁷

яким Бог зволив показати, яке багатство слави в тайні цій для язичників, бо вона є Христос у вас, надія слави,

²⁷

и҆̀мже восхотѣ̀ бг҃ъ сказа́ти, ко́е бога́тство сла́вы та́йны сеѧ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆́же є҆́сть хрⷭ҇то́съ въ ва́съ, оу҆пова́нїе сла́вы,

²⁸

Якого ми проповідуємо, наставляючи всяку людину та навчаючи всякої премудрости, щоб показати кожну людину довершеною в Христі Ісусi;

²⁸

є҆го́же мы̀ проповѣ́дꙋемъ, наказꙋ́юще всѧ́каго человѣ́ка и҆ оу҆ча́ще всѧ́цѣй премꙋ́дрости, да предста́вимъ всѧ́каго человѣ́ка соверше́нна ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:

²⁹

для чого я і працюю і змагаюся силою Його, що діє в мені могутньо.

²⁹

въ не́мже и҆ трꙋжда́юсѧ и҆ подвиза́юсѧ по дѣ́йствꙋ є҆гѡ̀ дѣ́йствꙋемомꙋ во мнѣ̀ си́лою.