Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 10
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (unicode)
1
У третій рік Кира, царя Перського, було одкровення Даниїлові, який називався ім’ям Валтасара; й істинне було це одкровення і великої сили. Він зрозумів це одкровення і зрозумів це видіння.
Тіло його — як топаз, лице його — як вигляд блискавки; очі його — як запалені світильники, руки його і ноги його на вигляд — як блискуча мідь, і глас мови його — як голос багатьох людей.
6
тѣ́ло же є҆гѡ̀ а҆́ки ѳарсі́съ, лице́ же є҆гѡ̀ а҆́ки зрѣ́нїе мо́лнїи, ѻ҆́чи же є҆гѡ̀ а҆́ки свѣщы̀ ѻ҆́гнєны, и҆ мы̑шцы є҆гѡ̀ и҆ го́лєни а҆́ки зра́къ мѣ́ди блеща́щїѧсѧ, гла́съ же слове́съ є҆гѡ̀ а҆́ки гла́съ наро́да.
7
І тільки один я, Даниїл, бачив це видіння, а люди, які були зі мною, не бачили цього видіння; але сильний страх напав на них і вони втекли, щоб сховатися.
7
И҆ ви́дѣхъ а҆́зъ данїи́лъ є҆ди́нъ ꙗ҆вле́нїе, а҆ мꙋ́жїе, и҆̀же со мно́ю, не ви́дѣша ꙗ҆вле́нїѧ, но оу҆́жасъ вели́кїй нападѐ на ни́хъ, и҆ ѿбѣ́гнꙋша во стра́сѣ.
8
І залишився я один і дивився на це велике видіння, але у мені не залишилося сили, і вигляд лиця мого надзвичайно змінився, не стало в мені бадьорости.
8
А҆́зъ же ѡ҆ста́хъ є҆ди́нъ и҆ ви́дѣхъ ꙗ҆вле́нїе вели́кое сїѐ, и҆ не ѡ҆ста̀ во мнѣ̀ крѣ́пость, и҆ сла́ва моѧ̀ ѡ҆брати́сѧ въ разсы́панїе, и҆ не оу҆держа́хъ крѣ́пости.
9
І почув я голос слів його; і як тільки почув голос слів його, у заціпенінні упав я на лице моє і лежав лицем на землі.
9
И҆ слы́шахъ гла́съ слове́съ є҆гѡ̀. И҆ внегда̀ слы́шахъ, бѣ́хъ сокрꙋше́нъ, лице́ же моѐ на землѝ:
10
Але ось, торкнулася мене рука і поставила мене на коліна мої і на долоні рук моїх.
10
и҆ сѐ, рꙋка̀ прикаса́ющисѧ мнѣ̀, и҆ возста́ви мѧ̀ на кѡлѣ́на моѧ̑ и҆ на дла̑ни рꙋ́къ мои́хъ.
11
І сказав він мені: «Даниїле, муже бажань! вникни у слова, які я скажу тобі, і стань прямо на ноги твої; бо до тебе я посланий нині». Коли він сказав мені ці слова, я встав з трепетом.
11
И҆ речѐ ко мнѣ̀: данїи́ле, мꙋ́жꙋ жела́нїй, разꙋмѣ́й во словесѣ́хъ си́хъ, ꙗ҆̀же а҆́зъ глаго́лю къ тебѣ̀, и҆ станѝ на стоѧ́нїи свое́мъ, ꙗ҆́кѡ нн҃ѣ по́сланъ є҆́смь къ тебѣ̀. И҆ є҆гда̀ возглаго́ла сло́во сїѐ ко мнѣ̀, воста́хъ тре́петенъ.
12
Але він сказав мені: «не бійся, Даниїле; з першого дня, як ти приготував серце твоє, щоб досягти розуміння і смирити себе перед Богом твоїм, слова твої почуті, і я прийшов би за словами твоїми.
12
И҆ речѐ ко мнѣ̀: не бо́йсѧ, данїи́ле, ꙗ҆́кѡ ѿ пе́рвагѡ днѐ, въ ѻ҆́ньже по́далъ є҆сѝ се́рдце твоѐ, є҆́же разꙋмѣ́ти и҆ трꙋди́тисѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ, оу҆слы̑шана бы́ша словеса̀ твоѧ̑, а҆́зъ же прїидо́хъ во словесѣ́хъ твои́хъ:
13
Але князь царства Перського стояв проти мене двадцять один день; але ось, Михаїл, один з перших князів, прийшов допомогти мені, і я залишився там при царях перських.
13
кнѧ́зь же ца́рства пе́рсскагѡ стоѧ́ше проти́вꙋ мнѣ̀ два́десѧть и҆ є҆ди́нъ де́нь: и҆ сѐ мїхаи́лъ є҆ди́нъ ѿ старѣ́йшинъ пе́рвыхъ прїи́де помощѝ мнѣ̀, и҆ того̀ ѡ҆ста́вихъ та́мѡ со кнѧ́земъ ца́рства пе́рсскагѡ,
14
А тепер я прийшов звістити тобі, що буде з народом твоїм в останні часи, тому що видіння стосується до віддалених днів».
Коли він говорив мені такі слова, я припав лицем моїм до землі й онімів.
15
И҆ є҆гда̀ глаго́ла со мно́ю по словесє́мъ си̑мъ, да́хъ лицѐ моѐ на зе́млю и҆ оу҆мили́хсѧ.
16
Але ось, хтось, на вигляд схожий на синів людських, торкнувся вуст моїх, і я відкрив уста мої, став говорити і сказав тому, хто стояв переді мною: «господарю мій! від цього видіння нутрощі мої повернулися у мені, і не стало у мені сили.
і сказала: «не бійся, муже бажань! мир тобі; мужайся, мужайся!» І коли він говорив зі мною, я укріпився і сказав: «говори, господарю мій; бо ти укріпив мене».
19
и҆ рече́ ми: не бо́йсѧ, мꙋ́жꙋ жела́нїй, ми́ръ тебѣ̀: мꙋжа́йсѧ и҆ крѣпи́сѧ И҆ є҆гда̀ глаго́ла со мно́ю, оу҆крѣпи́хсѧ и҆ рѣ́хъ: да глаго́летъ госпо́дь мо́й ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
20
І він сказав: «чи знаєш, для чого я прийшов до тебе? Тепер я повернуся, щоб боротися з князем Перським; а коли я вийду, то ось, прийде князь Греції.
20
И҆ речѐ: вѣ́си ли, почто̀ прїидо́хъ къ тебѣ̀; и҆ нн҃ѣ возвращꙋ́сѧ, є҆́же ра́тисѧ со кнѧ́земъ пе́рсскимъ: а҆́зъ же и҆схожда́хъ, кнѧ́зь же є҆́ллинскїй грѧдѧ́ше:
21
Втім, я звіщу тобі, що написано в істинному писанні; і немає нікого, хто підтримував би мене у тім, крім Михаїла, князя вашого.
21
но да возвѣшꙋ́ ти вчине́ное въ писа́нїи и҆́стины, и҆нѣ́сть ни є҆ди́нагѡ помога́ющагѡ со мно́ю ѡ҆ си́хъ, но то́чїю мїхаи́лъ кнѧ́зь ва́шъ.