Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У другий рік царювання Навуходоносора снилися Навуходоносору сни, і збурився дух його, і сон віддалився від нього.
1
Въ лёто втор0е цaрства навуходон0сорова, с0ніе ви1дэ навуходон0соръ, и3 ўжасeсz дyхъ є3гw2, и3 с0нъ є3гw2 tступи2 t негw2:
2
І звелів цар скликати тайновідців, і ворожбитів, і чаклунів, і халдеїв, щоб вони розповіли цареві сновидіння його. Вони прийшли, і стали перед царем.
2
и3 речE цaрь призвaти њбаsтелей и3 волхвHвъ, и3 чародёєвъ и3 халдeєвъ, є4же возвэсти1ти царю2 с0нъ є3гw2. И# пріид0ша и3 стaша пред8 царeмъ.
3
І сказав їм цар: сон снився мені, і тривожиться дух мій; бажаю знати цей сон.
3
И# речE и5мъ цaрь: ви1дэхъ с0нъ, и3 ўжасeсz дyхъ м0й, є4же ўразумёти с0нъ.
4
І сказали халдеї цареві по-арамейськи: царю! повіки живи! скажи сон рабам твоїм, і ми пояснимо значення його.
4
И# глаг0лаше халдeє сЂрски царeви: царю2, во вёки живи2: ты2 повёждь с0нъ рабHмъ твои6мъ, и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1мъ ти2.
5
Відповів цар і сказав халдеям: слово відступило від мене; якщо ви не скажете мені сновидіння і значення його, то на шматки будете порубані, і доми ваші обернуться на руїни.
5
Tвэщa же цaрь халдewмъ и3 речE: сл0во tступи1ло є4сть t менє2: ѓще ќбw не возвэститE ми2 снA и3 сказaніz є3гw2, въ пaгубу вyдете, и3 д0мове вaши разгрaбzтсz:
6
Якщо ж розповісте сон і значення його, то одержите від мене дари, нагороду і велику шану; отже, скажіть мені сон і значення його.
6
ѓще же с0нъ и3 сказaніе є3гw2 возвэститE мнЁ, да‰ніz и3 дaры и3 чeсть мн0гу пріи1мете t менє2: т0чію с0нъ и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1те мнЁ.
7
Вони вдруге відповіли і сказали: нехай скаже цар рабам своїм сновидіння, і ми пояснимо його значення.
7
И# tвэщaша втор0е и3 рёша: цaрь да повёсть с0нъ рабHмъ свои6мъ, и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1мъ є3мY.
8
Відповів цар і сказав: точно знаю, що ви хочете виграти час, тому що бачите, що слово відступило від мене.
8
И# tвэщA цaрь и3 речE: пои1стиннэ вёмъ ѓзъ, ћкw врeмz вы2 (т0чію) и3скупyете, понeже ви1дите, ћкw tступи1ло є4сть сл0во t менє2:
9
Оскільки ви не оголошуєте мені сновидіння, то у вас один намір: ви збираєтеся сказати мені неправду й обман, поки мине час; отже, розкажіть мені сон, і тоді я дізнаюся, що ви можете пояснити мені і значення його.
9
ѓще u5бо снA не возвэститE мнЁ, вёмъ, ћкw сл0во л0жно и3 растлённо совэщaстесz рещи1 предо мн0ю, д0ндеже врeмz минeтъ: с0нъ м0й повёдите мнЁ, и3 ўвёмъ, ћкw и3 сказaніе є3гw2 возвэститE мнЁ.
10
Халдеї відповіли царю і сказали: немає на землі людини, яка могла б відкрити цю справу царя, і тому жоден цар, великий і могутній, не вимагав подібного ні від якого тайновідця, ворожбита і халдея.
10
Tвэщaша же пaки халдeє пред8 царeмъ и3 рёша: нёсть человёка на земли2, и4же сл0во царeво возм0жетъ возвэсти1ти, ћкw всsкъ цaрь вели1кій и3 кнsзь не вопрошaетъ ссиевaгw словесE њбаsтелz, волхвA и3 халдeа:
11
Діло, якого цар вимагає, таке складне, що ніхто інший не може відкрити його цареві, крім богів, які не живуть з плоттю.
11
понeже сл0во, є3г0же вопрошaетъ цaрь, тsжко, и3 нёсть другaгw, и4же возвэсти1тъ є5 пред8 царeмъ, но т0чію б0зи, и4хже нёсть житіE со всsкою пл0тію.
12
Розлютився цар і сильно розгнівався на це, і наказав знищити всіх мудреців вавилонських.
12
ТогдA цaрь въ ћрости и3 во гнёвэ мн0зэ речE погуби1ти вс‰ м{дрыz ваввmлw6нскіz.
13
Коли вийшло це повеління, щоб убивати мудреців, шукали Даниїла і товаришів його, щоб умертвити їх.
13
И# и3зhде повелёніе, и3 мyдріи ўбивaхусz: и3 взыскaша даніи1ла и3 другHвъ є3гw2 ўби1ти |.
14
Тоді Даниїл звернувся з порадою і мудрістю до Ариоха, начальника царських охоронців, який вийшов убивати мудреців вавилонських;
14
ТогдA даніи1лъ tвэщA совётъ и3 рaзумъ ґріHху ґрхімагjру цaрску, и4же и3зhде ўби1ти мyдрыхъ вавmлHнскихъ,
15
і запитав Ариоха, сильного при царі: «чому таке грізне повеління від царя?» Тоді Ариох розповів усю справу Даниїлові.
15
и3 вопрошaше и5 глаг0лz: кнsже царeвъ, њ чес0мъ и3зhде и3зрэчeніе безстyдное t лицA царeва; Возвэсти1 же ґріHхъ сл0во даніи1лу.
16
І Даниїл увійшов, і ублагав царя дати йому час, і він представить цареві тлумачення сну.
16
Даніи1лъ же вни1де и3 моли2 царS, ћкw да врeмz дaстъ є3мY, и3 сказaніе є3гw2 возвэсти1тъ царю2.
17
Даниїл прийшов у дім свій, і розповів справу Ананії, Мисаїлу й Азарії, товаришам своїм,
17
И# вни1де даніи1лъ въ д0мъ св0й и3 возвэсти2 сл0во ґнaніи и3 ґзaріи и3 місаи1лу, другHмъ свои6мъ:
18
щоб вони просили милости у Бога небесного про цю таємницю, щоб Даниїл і товариші його не загинули з іншими мудрецями вавилонськими.
18
и3 щедр0тъ прошaху ў бGа нбcнагw њтaйнэ сeй, ћкw да не поги1бнутъ даніи1лъ и3 дрyзіе є3гw2 со пр0чіими мyдрыми вавmлHнскими.
19
І тоді відкрита була таємниця Даниїлові у нічному видінні, і Даниїл благословив Бога небесного.
19
ТогдA даніи1лу во снЁ н0щію тaйна tкрhсz: и3 благослови2 даніи1лъ бGа нбcнаго
20
І сказав Даниїл: нехай буде благословенне ім’я Господа від віку і до віку! бо у Нього мудрість і сила;
20
и3 речE: бyди и4мz гDа бGа блгcвeно t вёка и3 до вёка, ћкw премdрость и3 смhслъ и3 крёпость є3гw2 є4сть,
21
він змінює часи і літа, скидає царів і поставляє царів; дає мудрість мудрим і розуміння розумним;
21
и3 т0й премэнsетъ временA и3 лBта, поставлsетъ цари6 и3 преставлsетъ, даsй премyдрость м{дрымъ и3 рaзумъ вёдущымъ смышлeніе:
22
Він відкриває глибоке і таємне, знає, що у мороці, і світло живе з Ним.
22
т0й tкрывaетъ глубHкаz и3 сокровє1ннаz, свёдый с{щаz во тмЁ и3 свётъ съ ни1мъ є4сть:
23
Славлю і величаю Тебе, Боже батьків моїх, що Ти дарував мені мудрість і силу і відкрив мені те, про що ми благали Тебе; бо Ти відкрив нам справу царя.
23
тебЁ, б9е nтцє1въ мои1хъ, и3сповёдаюсz и3 хвалю2, ћкw премyдрость и3 си1лу дaлъ ми2 є3си2 и3 возвэсти1лъ ми2 є3си2, ±же проси1хомъ ў тебє2, и3 видёніе царeво возвэсти1лъ ми2 є3си2.
24
Після цього Даниїл увійшов до Ариоха, якому цар повелів умертвити мудреців вавилонських, прийшов і сказав йому: не убивай мудреців вавилонських; введи мене до царя, і я відкрию значення сну.
24
И# пріи1де даніи1лъ ко ґріHху є3г0же пристaви цaрь погуби1ти м{дрыz вавmлHнскіz, и3 речE є3мY: мyдрыхъ вавmлHнскихъ не погублsй, но введи1 мz пред8 царS, и3 сказaніе снA возвэшY є3мY.
25
Тоді Ариох негайно привів Даниїла до царя і сказав йому: я знайшов з полонених синів Юдеї людину, яка може відкрити цареві значення сну.
25
ТогдA ґріHхъ съ потщaніемъ введE даніи1ла пред8 царS и3 речE є3мY: њбрэт0хъ мyжа t плBнникъ жид0вскихъ, и4же сказaніе царю2 возвэсти1тъ.
26
Цар сказав Даниїлові, який названий був Валтасаром: чи можеш ти сказати мені сон, який я бачив, і значення його?
26
И# tвэщA цaрь и3 речE даніи1лу, є3мyже и4мz валтасaръ: м0жеши ли ми2 возвэсти1ти с0нъ, є3г0же ви1дэхъ, и3 сказaніе є3гw2;
27
Даниїл відповів цареві і сказав: таємниці, про яку цар запитує, не можуть відкрити цареві ні мудреці, ні чародії, ні тайновідці, ні ворожбити.
27
И# tвэщA даніи1лъ пред8 царeмъ и3 речE: тaйны, є3sже цaрь вопрошaетъ, нёсть мyдрыхъ, волхвHвъ, нижE њбаsтелей газари1нwвъ (си1ла) возвэсти1ти царю2:
28
Але є на небесах Бог, Який відкриває таємниці; і Він відкрив цареві Навуходоносору, що буде в останні дні. Сон твій і видіння голови твоєї на ложі твоєму були такі:
28
но є4сть бGъ на нбcси tкрывazй т†йны и3 возвэсти2 царю2 навуходон0сору, и5мже подобaетъ бhти въ послBдніz дни6. С0нъ тв0й и3 видёніе главы2 твоеS на л0жи твоeмъ сіE є4сть, царю2:
29
ти, царю, на ложі твоєму думав про те, що буде після цього? і Той, Хто відкриває таємниці, показав тобі те, що буде.
29
помышлє1ніz тво‰ на л0жи твоeмъ взыд0ша, чесомY подобaетъ бhти по си1хъ, и3 tкрывazй т†йны kви2 тебЁ, и5мже подобaетъ бhти:
30
А мені таємниця ця відкрита не тому, що я мудріший за всіх, хто живе, але для того, щоб відкрито було цареві розуміння і щоб ти узнав думки серця твого.
30
и3 мнЁ не премyдростію сyщею во мнЁ пaче всёхъ живyщихъ тaйна сіS tкрhсz, но рaди тогw2, ћкw да возвэщY сказaніе царю2, да ўразумёеши размышлє1ніz сeрдца твоегw2.
31
Тобі, царю, було таке видіння: ось, якийсь великий ідол; величезний був цей ідол, у надзвичайному блиску стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його.
31
Ты2, царю2 ви1дэлъ є3си2: и3 сE, тёло є3ди1но, вeліе тёло џно, и3 њбли1чіе є3гw2 высоко2, стоsщо пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 w4бразъ є3гw2 стрaшенъ:
32
У цього ідола голова була з чистого золота, груди його і руки його — зі срібла, черево його і стегна його мідні,
32
тёло, є3гHже главA t злaта чи1ста, рyцэ и3 пє1рси и3 мы6шцы є3гw2 срє1брzны, чрeво и3 стeгна мBдzна,
33
гомілки його залізні, ноги його частково залізні, частково глиняні.
33
г0лєни желBзны, н0зэ, чaсть ќбw нёкаz желёзна и3 чaсть нёкаz скудeльна:
34
Ти бачив його, доки камінь не відірвався від гори без допомоги рук, ударив у ідола, у залізні і глиняні ноги його, і розбив їх.
34
ви1дэлъ є3си2, д0ндеже tт0ржесz кaмень t горы2 без8 рyкъ, и3 ўдaри тёло въ н0зэ желBзны и3 скудє1льны, и3 и3стни2 и5хъ до концA:
35
Тоді все разом роздробилося: залізо, глина, мідь, срібло і золото зробилися як порох на літніх токах, і вітер розніс їх, і сліду не залишилося від них; а камінь, який розбив ідола, зробився великою горою і наповнив усю землю.
35
тогдA сотр0шасz вкyпэ скудeль, желёзо, мёдь, сребро2 и3 злaто, и3 бhсть ћкw прaхъ t гумнA лётнz: и3 взsтъ | премн0гій вётръ, и3 мёсто не њбрётесz и5мъ: кaмень же порази1вый тёло бhсть горA вели1ка и3 нап0лни всю2 зeмлю.
36
Ось сон! Скажемо перед царем і значення його.
36
Сeй є4сть с0нъ, ґ сказaніе є3гw2 речeмъ пред8 царeмъ.
37
Ти, царю, цар царів, якому Бог небесний дарував царство, владу, силу і славу,
37
Ты2, царю2, цaрь царeй, є3мyже бGъ нбcный цaрство дадE крёпко и3 держaвно и3 чeстно:
38
і всіх синів людських, де б вони не жили, звірів земних і птахів небесних Він віддав до твоїх рук і поставив тебе владикою над усіма ними. Ти — це золота голова!
38
во всsцэмъ мёстэ, и3дёже живyтъ сhнове человBчи и3 ѕвёріе п0льстіи, и3 пти6цы небє1сныz и3 ры6бы морск‡z дaлъ є4сть въ рyку твою2 и3 постaвилъ тS властели1на всBмъ: ты2 є3си2 главA златaz.
39
Після тебе постане інше царство, нижче за твоє, і ще третє царство, мідне, яке буде володарювати над всією землею.
39
И# послэди2 тебє2 востaнетъ цaрство друг0е мeншее тебє2, є4же є4сть сребро2, цaрство же трeтіе, є4же є4сть мёдь, є4же соwдолёетъ всeй земли2,
40
А четверте царство буде міцне, як залізо; бо як залізо розбиває і роздроблює все, так і воно, подібно до нищівного заліза, буде роздроблювати і розтрощувати.
40
и3 цaрство четвeртое, є4же бyдетъ крёпко ѓки желёзо: ћкоже желёзо стончевaетъ и3 ўмzгчaетъ вс‰, тaкожде и3 то2 и3стончи1тъ и3 и3стни1тъ вс‰.
41
А що ти бачив ноги і пальці на ногах частково з глини гончарної, а частково із заліза, то буде царство розділене, і в ньому залишиться трохи міцности заліза, тому що ти бачив залізо, змішане з гончарною глиною.
41
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 н0зэ и3 пeрсты, чaсть ќбw нёкую желёзну, чaсть же нёкую гли1нzну, цaрство раздэлeно бyдетъ, и3 t к0рене желёзна бyдетъ въ нeмъ, ћкоже ви1дэлъ є3си2 желёзо смёшено съ гли1ною:
42
І як пальці ніг були частково із заліза, а частково з глини, так і царство буде частково міцне, частково крихке.
42
и3 пeрсты ножнjи, чaсть ќбw нёкаz желёзна, чaсть же нёкаz гли1нzна, чaсть нёкаz цaрства бyдетъ крэпкA и3 t негw2 бyдетъ сокрушeна.
43
А що ти бачив залізо, змішане з глиною гончарною, це означає, що вони змішаються через сíм’я людське, але не зіллються одне з одним, як залізо не змішується з глиною.
43
Ћкw ви1дэлъ є3си2 желёзо смёшено со гли1ною, смёшєны бyдутъ во плeмени человёчи, и3 не бyдутъ прилэплsющесz сeй къ семY, ћкоже желёзо не смэшaетсz со гли1ною.
44
І в дні тих царств Бог небесний воздвигне царство, яке повіки не зруйнується, і царство це не буде передано іншому народові; воно скрушить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно,
44
И# во днeхъ царeй тёхъ возстaвитъ бGъ нбcный цaрство, є4же во вёки не разсhплетсz, и3 цaрство є3гw2 лю1демъ и3нBмъ не њстaнетсz, и3стни1тъ и3 развёетъ вс‰ ц†рства, т0е же стaнетъ во вёки,
45
оскільки ти бачив, що камінь відірваний був від гори не руками і роздробив залізо, мідь, глину, срібло і золото. Великий Бог дав знати царю, що буде після цього. І вірний цей сон, і точне тлумачення його!
45
ћкоже ви1дэлъ є3си2, ћкw tсэчeсz t горы2 кaмень без8 рyкъ и3 и3стни2 гли1ну, желёзо, мёдь, сребро2, злaто. БGъ вели1кій возвэсти2 царю2, и5мже подобaетъ бhти по си1хъ: и3 и4стиненъ с0нъ, и3 вёрно сказaніе є3гw2.
46
Тоді цар Навуходоносор упав на лице своє і поклонився Даниїлові, і звелів принести йому дари і запашні куріння.
46
ТогдA цaрь навуходон0соръ падE на лицE и3 поклони1сz даніи1лу, и3 речE дaры и3 благовHніz возліsти є3мY.
47
І сказав цар Даниїлові: істинно Бог ваш є Бог богів і Владика царів, Який відкриває таємниці, коли ти міг відкрити цю таємницю!
47
И# tвэщaвъ цaрь речE даніи1лу: пои1стиннэ бGъ вaшъ т0й є4сть бGъ богHвъ и3 гDь господeй и3 цRь царeй, tкрывazй т†йны, понeже возм0глъ є3си2 tкрhти тaйну сію2.
48
Тоді підніс цар Даниїла і дав йому багато великих дарунків, і поставив його над усією областю Вавилонською і головним начальником над усіма мудрецями вавилонськими.
48
И# возвели1чи цaрь даніи1ла, и3 дaры вели6ки и3 мнHги дадE є3мY, и3 постaви є3го2 над8 всeю стран0ю вавmлHнскою и3 кнsзz воев0дамъ, над8 всёми мyдрыми вавmлHнскими.
49
Але Даниїл просив царя, і він поставив Седраха, Мисаха й Авденаго над ділами країни Вавилонської, а Даниїл залишився при дворі царя.
49
И# даніи1лъ проси2 ў царS и3 пристaви над8 дёлы страны2 вавmлHнскіz седрaха, місaха и3 ґвденагw2. Даніи1лъ же бsше во дворЁ царeвэ.