¹

У перший рік Валтасара, царя Вавилонського, Даниїл бачив сон і пророчі видіння голови своєї на ложі своєму. Тоді він записав цей сон, виклавши сутність справи.

¹

Въ пeрвое лёто валтасaра царS халдeйска, даніи1лъ с0нъ ви1дэ и3 видBніz главы2 є3гw2 на л0жи є3гw2, и3 с0нъ св0й вписA:

²

Почавши мову, Даниїл сказав: бачив я у нічному видінні моєму, і ось, чотири вітри небесних боролися на великому морі,

²

ѓзъ даніи1лъ ви1дэхъ въ видёніи моeмъ н0щію: и3 сE, четhри вётри небeсніи налег0ша на м0ре вели1кое,

³

і чотири великих звіра вийшли з моря, не схожі один на одного.

³

и3 четhри ѕвёріе вели1цыи и3схождaху и3з8 м0рz, разли1чни междY соб0ю:

⁴

Перший — як лев, але у нього крила орлині; я дивився, доки не вирвані були у нього крила, і він піднятий був від землі, і став на ноги, як людина, і серце людське дане йому.

⁴

пeрвый ѓки льви1ца и3мhй крилB, крилB же є3гw2 ѓки w4рли, зрsхъ, д0ндеже и3ст0ржєна бhша кри1ла є3гw2, и3 воздви1жесz t земли2, и3 на нHгу человBчу стA, и3 сeрдце человёчо дадeсz є3мY:

⁵

І ось ще звір, другий, схожий на ведмедя, стояв з одного боку, і три ікла у роті у нього, між зубами його; йому сказано так: «встань, їж м’яса багато!»

⁵

и3 сE, ѕвёрь вторhй под0бенъ медвёдицэ, и3 на странЁ є3ди1нэй стA, и3 три2 рeбра во ўстёхъ є3гw2, средЁ зубHвъ є3гw2, и3 си1це глаг0лаху є3мY: востaни, ћждь плHти мнHги:

⁶

Потім бачив я, ось ще звір, як барс; на спині у нього чотири пташиних крила, і чотири голови були у звіра цього, і влада дана була йому.

⁶

созади2 сегw2 ви1дэхъ: и3 сE, ѕвёрь и4нъ ѓки рhсь, томyже кри1ла четhри пти6чіz над8 ни1мъ и3 четhри главы6 ѕвёрю, и3 влaсть дадeсz є3мY:

⁷

Після цього бачив я в нічних видіннях, і ось звір четвертий, страшний і жахливий і дуже сильний; у нього великі залізні зуби; він пожирає і розтрощує, залишки ж топче ногами; він відмінний був від усіх інших звірів, і десять рогів було у нього.

⁷

созади2 сегw2 ви1дэхъ: и3 сE, ѕвёрь четвeртый стрaшенъ и3 ўжaсенъ и3 крёпокъ и3зли1ха, зyбы же є3гw2 желёзни вeліи, kдhй и3 и3стончевaz, њстaнки же ногaма свои1ма попирaше, т0йже различazсz и3зли1ха пaче всёхъ ѕвэрeй прeжнихъ, и3 рогHвъ дeсzть є3мY:

⁸

Я дивився на ці роги, і ось, вийшов між ними ще невеликий ріг, і три з попередніх рогів з коренем були вирвані перед ним, і ось, у цьому розі були очі, як очі людські, і вуста, які говорять зарозуміло.

⁸

разсмотрsхъ въ розёхъ є3гw2, и3 сE, р0гъ другjй мaлъ взhде средЁ и4хъ, и3 тріE р0зи прeдніи є3гw2 и3ст0ргнушасz t лицA є3гw2, и3 сE, џчи ѓки џчи челwвёчи въ р0зэ т0мъ, и3 ўстA глагHлюща вєли1каz.

⁹

Бачив я, нарешті, що поставлені були престоли, і возсів Ветхий днями; одіяння на Ньому було біле, як сніг, і волосся глави Його — як чиста хвиля; престіл Його — як полум’я вогню, колеса Його — палаючий вогонь.

⁹

зрsхъ д0ндеже пrт0ли постaвшасz, и3 вeтхій дeнми сёде, и3 nдeжда є3гw2 бэлA ѓки снёгъ, и3 влaси главы2 є3гw2 ѓки в0лна чистA, пrт0лъ є3гw2 плaмень џгненъ, колeса є3гw2 џгнь палsщь:

¹⁰

Вогненна ріка виходила і проходила перед Ним; тисячі тисяч служили Йому і тисячі тисяч стояли перед Ним; судді сіли, і розкрилися книги.

¹⁰

рэкA џгненна течaше и3сходsщи пред8 ни1мъ: тhсzщz тhсzщъ служaху є3мY, и3 тмы6 тeмъ предстоsху є3мY: суди1ще сёде, и3 кни6ги tверз0шасz.

¹¹

Бачив я тоді, що за вимовлення зарозумілих слів, які говорив ріг, звір був убитий на очах моїх, і тіло його розтрощене і віддане на спалення вогню.

¹¹

Ви1дэхъ тогдA t глaса словeсъ вели1кихъ, ±же р0гъ џный глаг0лаше, д0ндеже ўби1сz ѕвёрь и3 поги1бе, и3 тёло є3гw2 дадeсz во сожжeніе џгненно:

¹²

Й у інших звірів відібрана влада їх, і продовження життя дане їм тільки на час і на термін.

¹²

и3 пр0чихъ ѕвэрeй престaвисz влaсть, и3 продолжeніе житіS дадeсz и5мъ до врeмене и3 врeмене.

¹³

Бачив я у нічних видіннях, ось із хмарами небесними йшов ніби Син людський, дійшов до Ветхого днями і підведений був до Нього.

¹³

Ви1дэхъ во снЁ н0щію, и3 сE, на w4блацэхъ небeсныхъ ћкw сн7ъ чlвёчь и3дhй бsше и3 дaже до вeтхагw дeнми д0йде и3 пред8 него2 приведeсz:

¹⁴

І Йому дана влада, слава і царство, щоб усі народи, племена і мови служили Йому; володарювання Його — володарювання вічне, яке не мине, і царство Його не зруйнується.

¹⁴

и3 томY дадeсz влaсть и3 чтcь и3 цrтво, и3 вси2 лю1діе, племенA и3 kзhцы томY пораб0таютъ: влaсть є3гw2 влaсть вёчнаz, ћже не прeйдетъ, и3 цrтво є3гw2 не разсhплетсz.

¹⁵

Затремтів дух мій у мені, Даниїлі, у тілі моєму, і видіння голови моєї збентежили мене.

¹⁵

ВострепетA дyхъ м0й въ состоsніи моeмъ, ѓзъ даніи1лъ, и3 видBніz главы2 моеS смущaху мS.

¹⁶

Я підійшов до одного з тих, що стояли і запитав у нього про істинне значення всього цього, і він став говорити зі мною, і пояснив мені зміст сказаного:

¹⁶

И# пріид0хъ ко є3ди1ному t стоsщихъ и3 и3звёстіz проси1хъ t негw2 научи1тисz њ всёхъ си1хъ. И# повёда ми2 и3звёстіе и3 сказaніе словeсъ возвэсти2 ми2:

¹⁷

«ці великі звірі, яких чотири, означають, що чотири царі постануть із землі.

¹⁷

сjи ѕвёріе вели1цыи четhри, четhри ц†рства востaнутъ на земли2,

¹⁸

Потім приймуть царство святі Всевишнього і будуть володіти царством повік і навіки віків».

¹⁸

±же в0змутсz: и3 прeймутъ цaрство с™jи вhшнzгw и3 содержaти бyдутъ џное дaже до вёка вэкHвъ.

¹⁹

Тоді побажав я точного пояснення про четвертого звіра, який був відмінний від усіх і дуже страшний, із зубами залізними і кігтями мідними, пожирав і розтрощував, а залишки топтав ногами,

¹⁹

И# вопрошaхъ и3спhтнw њ ѕвёри четвeртэмъ, ћкw бsше разли1ченъ пaче всsкагw ѕвёрz, стрaшенъ вельми2, зyбы є3гw2 желёзни и3 нHгти є3гw2 мёдzни, kдhй и3 и3стончевaz, њстaнки же ногaма свои1ма попирaше:

²⁰

і про десять рогів, які були на голові у нього, і про інший, який щойно вийшов, перед яким випали три, про той самий ріг, у якого були очі і вуста, які говорять зарозуміло, і який на вигляд став більшим за інші.

²⁰

и3 њ десzти2 розёхъ є3гw2 и5же на главЁ є3гw2, и3 њ друзёмъ возшeдшемъ и3 и3стрsсшемъ пє1рвыz три2, р0гъ же т0й є3мyже џчи и3 ўстA глагHлюща вєли1каz, и3 видб8ніе є3гw2 б0лэе пр0чіихъ:

²¹

Я бачив, як цей ріг вів битву зі святими і переборював їх,

²¹

зрsхъ, и3 р0гъ т0й творsше рaть со с™hми и3 ўкрэпи1сz на ни1хъ,

²²

доки не прийшов Ветхий днями, і суд даний був святим Всевишнього, і настав час, щоб царством оволоділи святі.

²²

д0ндеже пріи1де вeтхій дeнми и3 сyдъ дадE с™ы6мъ вhшнzгw: и3 врeмz приспЁ, и3 цaрство пріsша с™jи.

²³

Про це він сказав: звір четвертий — четверте царство буде на землі, відмінне від усіх царств, яке буде пожирати всю землю, топтати і скрушати її.

²³

И# речE: ѕвёрь четвeртый цaрство четвeртое бyдетъ на земли2, є4же превзhдетъ вс‰ ц†рства и3 поsстъ всю2 зeемлю, и3 поперeтъ ю5 и3 посэчeтъ:

²⁴

А десять рогів означають, що з цього царства постануть десять царів, і після них постане інший, відмінний від попередніх, і принизить трьох царів,

²⁴

и3 дeсzть рогHвъ є3гw2 дeсzть царeй востaнутъ, и3 по ни1хъ востaнетъ другjй, и4же превзhдетъ ѕл0бами всёхъ прeжнихъ и3 три2 цари6 смири1тъ,

²⁵

і проти Всевишнього буде говорити слова і пригнічувати святих Всевишнього; навіть мріятиме відмінити у них святкові часи і закон, і вони віддані будуть у руку його до часу і часів і напівчасу.

²⁵

и3 словесA на вhшнzго возглаг0летъ и3 с™hхъ вhшнzгw смири1тъ, и3 помhслитъ премэни1ти временA и3 зак0нъ, и3 дaстсz въ рукY є3гw2 дaже до врeмене и3 времeнъ и3 полуврeмене:

²⁶

Потім сядуть судді і відберуть у нього владу губити і знищувати до кінця.

²⁶

и3 суди1ще сsдетъ, и3 влaсть є3гw2 престaвzтъ є4же потреби1ти и3 погуби1ти до концA:

²⁷

Царство ж і влада і велич царствена в усій піднебесній дані будуть народу святих Всевишнього, Якого царство — царство вічне, і всі володарі будуть служити і коритися Йому.

²⁷

цaрство же и3 влaсть и3 вели1чество царeй, и5же под8 всёмъ небесeмъ, дaстсz с™ы6мъ вhшнzгw: и3 цrтво є3гw2 цrтво вёчное, и3 вс‰ вл†сти томY раб0тати бyдутъ и3 слyшати.

²⁸

Тут кінець слова. Мене, Даниїла, сильно бентежили міркування мої, і лице моє змінилося на мені; але слово я зберіг у серці моєму.

²⁸

До здЁ скончaніе словесE. Ѓзъ даніи1лъ, над0лзэ размышлє1ніz мо‰ смущaху мS, и3 зрaкъ м0й премэни1сz на мнЁ, и3 глаг0лъ въ сeрдцы моeмъ соблюд0хъ.