Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У перший рік Валтасара, царя Вавилонського, Даниїл бачив сон і пророчі видіння голови своєї на ложі своєму. Тоді він записав цей сон, виклавши сутність справи.
1
Видњнїе, и~” Въ прьвое лњто валтаса'ра цр~я халдњ'иска, данїи'лъ сонъ ви'дњ. и^ видњнїя главы е^го на ло'жи е^го. и^ соn в#писа`.
2
Почавши мову, Даниїл сказав: бачив я у нічному видінні моєму, і ось, чотири вітри небесних боролися на великому морі,
2
а^ꙁъ данїи'лъ видXњ въ видњнїи мое^мъ но'щїю, и^ с^е д~ вњтри нбsнїи налего'ша на' море вели'кое.
3
і чотири великих звіра вийшли з моря, не схожі один на одного.
3
и^ четыре звњрїе вели'цїи и^схожда'хђ и^з мо'ря разли'чь себе”
4
Перший — як лев, але у нього крила орлині; я дивився, доки не вирвані були у нього крила, і він піднятий був від землі, і став на ноги, як людина, і серце людське дане йому.
4
Прьвыи а^ки льви'ца и^мђщи кры'лњ, кры'лњ же е^я а^ки` ѓ^рлђ`. и^ зря'хъ дон#деже простре` кры'лњ свои`, и^ въз#дви'жеся эT земля`, и^ на ногђ чл~чђ ста`, и^ срDце чл~че дасться е'й”
5
І ось ще звір, другий, схожий на ведмедя, стояв з одного боку, і три ікла у роті у нього, між зубами його; йому сказано так: «встань, їж м’яса багато!»
5
И$ с^е звњръ вторы'и подо'беn медвњ'дицы, и^ в ча'сти е^ді'нои ст^а, и^ три` ре'бра въ ё^стњхъ е'й средњ зђбъ ея`. и^ си'це гл~ахђ е'и, въста'ни, и^ ја%ждъ плоти мно'ги”
6
Потім бачив я, ось ще звір, як барс; на спині у нього чотири пташиних крила, і чотири голови були у звіра цього, і влада дана була йому.
6
Въ слњдъ сего ви'дњхъ, и^ с^е звњръ и'нъ а^ки ры'сь, томђ же кры'ла четы'ре п#тича наD ниM четыре же главы звњрїи. и^ вла'сть да'сться е^мђ”
7
Після цього бачив я в нічних видіннях, і ось звір четвертий, страшний і жахливий і дуже сильний; у нього великі залізні зуби; він пожирає і розтрощує, залишки ж топче ногами; він відмінний був від усіх інших звірів, і десять рогів було у нього.
7
Въ слњдъ сего ви'дњхъ, и^ с^е звњръ четве'ртыи горд# и^ стра'шенъ, и^ крњпокъ и^зли'ха. ꙁђ'бы же е^го желњꙁни и^ ве'лїи и^ но'гти мњдяни, ја^ды'и и^ ѓ^тон#чевая ѓ^ста'нокъ же нога'ма попира'ше. то'и же раꙁлђча'яся и^зли'ха па'че всњхъ звњрїи преж#нихъ, и^ ро'гъ і~ е^мђ.
8
Я дивився на ці роги, і ось, вийшов між ними ще невеликий ріг, і три з попередніх рогів з коренем були вирвані перед ним, і ось, у цьому розі були очі, як очі людські, і вуста, які говорять зарозуміло.
8
и^ смотрњх же в роꙁњ'хъ е^мђ, и^ с^е ро'гъ дрђгїи ма'лъ въꙁы'иде преD ни'ми, трїе же ро'ꙁи пре'днїи стръгнђшася е^мђ эT лица` е^го. и^ с^е ѓ%чи а^ки ѓ'чи чл~чи в ро'ꙁњ то'мъ, и^ ё^ста гл~юща вели'ка.
9
Бачив я, нарешті, що поставлені були престоли, і возсів Ветхий днями; одіяння на Ньому було біле, як сніг, і волосся глави Його — як чиста хвиля; престіл Його — як полум’я вогню, колеса Його — палаючий вогонь.
9
ꙁря'хъ, до'ндеже прsтли поста'вишася, и^ ве'тхїи дн~ьми сњдя'ше, и^ ѓ^де'жда е^го бњла а^ки снњ'гъ. и^ вла'си главы е^го а^ки во'лна чи'ста. прsтлъ е^го пла'мы ѓ'гненъ. колеса` е^го ѓ'гнь паля`.
10
Вогненна ріка виходила і проходила перед Ним; тисячі тисяч служили Йому і тисячі тисяч стояли перед Ним; судді сіли, і розкрилися книги.
10
рњка` ѓ'гнена теча'ше и^сходя'щи пред нимъ. тысяща тысящь слђжа'хђ е^мђ, и^ тмы` тем# преDстоја%хђ пред нимъ. сђ'дище сњ'де, и^ кни'ги эTврьꙁо'шася.
11
Бачив я тоді, що за вимовлення зарозумілих слів, які говорив ріг, звір був убитий на очах моїх, і тіло його розтрощене і віддане на спалення вогню.
11
ви'дњхъ тогда` эT гла'са словесъ вели'кихъ ја%же ро'гъ ѓ'нъ гл~аше. до'ндеже ё^би'ся ꙁвњр# и^ поги'бе тњло е^го, и^ да'сться въ ж#же'нїе ѓ'гнено.
12
Й у інших звірів відібрана влада їх, і продовження життя дане їм тільки на час і на термін.
12
и^ про'чихъ ѕвњрїи преста'вися вла'сть, и^ продлъженїе жи'тїя да'сться и^мъ до лњта и^ времене”
13
Бачив я у нічних видіннях, ось із хмарами небесними йшов ніби Син людський, дійшов до Ветхого днями і підведений був до Нього.
13
Ви'дњхъ въ снњ` но'щїю, и^ се на ѓ'блацехъ нбsныхъ ја%ко сн~ъ чл~чь иды'и бя'ше, и^ до ве'тхаго дн~ьми дои^де, и^ преD нимъ приведе'ся е^мђ.
14
І Йому дана влада, слава і царство, щоб усі народи, племена і мови служили Йому; володарювання Його — володарювання вічне, яке не мине, і царство Його не зруйнується.
14
и^ томђ ся да'сть вла'сть, и^ чтsь, и^ црsтво. и^ вси` лю'дїе, пле'мена, ја^ꙁы'цы томђ` порабо'таютъ. и^ влаs е^го, вла'сть вњчная, ја%же не ми'мои^детъ, и^ црsтво е^го не расы'плеTся”
15
Затремтів дух мій у мені, Даниїлі, у тілі моєму, і видіння голови моєї збентежили мене.
15
Въꙁгорњся дх~ъ мои. а^ꙁъ данїилᲆ въ ё'жасњ мое^мъ, и^ видњ'нїя главы мое'я смятя'хђ м^я.
16
Я підійшов до одного з тих, що стояли і запитав у нього про істинне значення всього цього, і він став говорити зі мною, і пояснив мені зміст сказаного:
16
и^ прїидо'хъ къ е^ді'номђ стоя'щихъ ё^ него, наё^чи'тися всемђ семђ. и^ повњда м^и и^стовое, и^ сказа'нїе слове'съ възвњсти` м^и.
17
«ці великі звірі, яких чотири, означають, що чотири царі постануть із землі.
17
сїи ѕвњрїе ве'лїи четы'ре, четыре црsтва въста'нђтъ на ꙁеMли
18
Потім приймуть царство святі Всевишнього і будуть володіти царством повік і навіки віків».
18
ја%же во'ꙁмђтся, и^ преимђтᲆ црsтво вы'шняго, и^ во'змђтъ е& до вњка, и^ до' вњка вњкъ.
19
Тоді побажав я точного пояснення про четвертого звіра, який був відмінний від усіх і дуже страшний, із зубами залізними і кігтями мідними, пожирав і розтрощував, а залишки топтав ногами,
19
и^ вопраша'хъ коне'чнњ ѓ^ ѕвњри четве'ртњмъ, ја%ко бња'ше раꙁли'чь эT всего ѕвњри, и^ гръдъ и^ꙁли'ха. ꙁђ'бы е^го желњꙁни и^ но'гти е^го мњдяни, ја^ды'и и^ ѓ^тон#чева'я, ѓ^ста'нокъ же нога'ма попира'ше.
20
і про десять рогів, які були на голові у нього, і про інший, який щойно вийшов, перед яким випали три, про той самий ріг, у якого були очі і вуста, які говорять зарозуміло, і який на вигляд став більшим за інші.
20
и^ ѓ^ десяти ро'зњхъ е^го и^же на главњ` е^го. и^ ѓ^ дрђзMњ въше'дшиM, и^ стря'сшемъ прьвыя три`. ро'гъ же то'и е^мђже ѓ%чи, и^ ё^ста` гл~юща вели'ко, и^ видњнїе е^го бо'ле прочїих#.
21
Я бачив, як цей ріг вів битву зі святими і переборював їх,
21
зрњхъ, и^ ро'гъ тои творя'ше рать съ ст~ыми, и^ ё^крепњ к нимъ.
22
доки не прийшов Ветхий днями, і суд даний був святим Всевишнього, і настав час, щоб царством оволоділи святі.
22
до'н#деже прїидетъ ве'тхїи дн~ьми, и сDђ дасть ст~ымъ вы'шняго. и^ вре'мя приспњ`, и^ црsтво прїяша ст~їи.
23
Про це він сказав: звір четвертий — четверте царство буде на землі, відмінне від усіх царств, яке буде пожирати всю землю, топтати і скрушати її.
23
и^ рече, ѕвњръ четве'ртыи, црsтво четве'ртое е^сть на ꙁемли`, е^же преспњ'етъ вс^я црsтва, и^ поја%сть вс^ю зе'млю, и^ попере'тъ ю& и^ посњчеT ю&.
24
А десять рогів означають, що з цього царства постануть десять царів, і після них постане інший, відмінний від попередніх, і принизить трьох царів,
24
И$ десять же ро'гъ е^мђ, десять цр~ь въста'нетъ. и^ по нихъ въста'нет# дрђгїи, и^же преспњ'етъ ѕло'бами вс^я и^же прежде е^го, и^ три` цр~я смири'тъ.
25
і проти Всевишнього буде говорити слова і пригнічувати святих Всевишнього; навіть мріятиме відмінити у них святкові часи і закон, і вони віддані будуть у руку його до часу і часів і напівчасу.
25
и^ словеса` къ вы'шнемђ съгл~етъ, и^ ст~ыя вы'шняго смириT и^ помы'слитъ премњнити времена` и^ зако'нъ. и^ дасться в рђкђ е^го до вре'мене и^ вре'менђ, и^ полъ вре'мене.
26
Потім сядуть судді і відберуть у нього владу губити і знищувати до кінця.
26
и^ сђ'дище ся'детъ, и^ вла'сть е^го преставятъ, ја%ко потреби'ти и^ погђби'ти до конца`.
27
Царство ж і влада і велич царствена в усій піднебесній дані будуть народу святих Всевишнього, Якого царство — царство вічне, і всі володарі будуть служити і коритися Йому.
27
црsтво же и^ влаs и^ вели'чество црsтва и^же поD всњмъ нб~семъ, дасться ст~ымъ вы'шняh. црsтво же е^го, црsтво вњчное. и^ вс^я вла'сти томђ рабо'тати начнђтъ и^ послђшати”
28
Тут кінець слова. Мене, Даниїла, сильно бентежили міркування мої, і лице моє змінилося на мені; але слово я зберіг у серці моєму.
28
до ꙁдњ` сконча'нїе словеси” А$ꙁъ данїилъ, на долꙁњ ра'ꙁђми мои` смђща'хђ мя, и^ ѓꙁречь моя` премњни'ся на мн^њ, и гл~ъ въ срDцы мое^мъ снабдXњ”