Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У третій рік царювання Валтасара царя явилося мені, Даниїлові, видіння після того, яке явилося мені раніше.
1
Въ лѣ́то тре́тїе ца́рства валтаса́ра царѧ̀ видѣ́нїе ꙗ҆ви́сѧ мнѣ̀, а҆́зъ данїи́лъ, по ꙗ҆́вльшемсѧ мнѣ̀ пре́жде.
2
І бачив я у видінні, і коли бачив, я був у Сузах, престольному місті в області Еламській, і бачив я у видінні, — ніби я був біля ріки Улая.
2
И҆ бѣ́хъ въ сꙋ́сѣхъ гра́дѣ, и҆́же є҆́сть во странѣ̀ є҆ла́мстѣй, и҆ ви́дѣхъ въ видѣ́нїи, и҆ бѣ́хъ на оу҆ва́лѣ,
3
Звів я очі мої і побачив: ось, один баран стоїть біля ріки; у нього два роги, і роги високі, але один вищий за другий, і вищий піднявся опісля.
3
и҆ воздвиго́хъ ѻ҆́чи моѝ и҆ ви́дѣхъ: и҆ сѐ, ѻ҆ве́нъ є҆ди́нъ стоѧ̀ пред̾ оу҆ва́ломъ є҆мꙋ́же ро́зи, ро́зи же высо́цы, є҆ди́нъ же вы́шше дрꙋга́гѡ, и҆ вы́шшїй восхожда́ше послѣдѝ.
4
Бачив я, як цей баран буцався на захід і на північ і на південь, і ніякий звір не міг устояти проти нього, і ніхто не міг урятуватися від нього; він робив, що хотів, і величався.
4
И҆ ви́дѣхъ ѻ҆вна̀ бодꙋ́ща на за́падъ и҆ на сѣ́веръ, и҆ на ю҆́гъ и҆ на восто́къ: и҆ всѝ ѕвѣ́рїе не ста́нꙋтъ пред̾ ни́мъ, и҆ не бѣ̀ и҆збавлѧ́юща и҆з̾ рꙋкѝ є҆гѡ̀, и҆ сотворѝ по во́ли свое́й, и҆ возвели́чисѧ.
5
Я уважно дивився на це, і ось, із заходу йшов козел по лицю всієї землі, не торкаючись землі; у цього козла було видно ріг між його очима.
5
А҆́зъ же бѣ́хъ размышлѧ́ѧ, и҆ сѐ козе́лъ ѿ ко́зъ и҆дѧ́ше ѿ лі́ва на лицѐ всеѧ̀ землѝ и҆ не бѣ̀ прикаса́ѧсѧ землѝ, и҆ козлꙋ̀ томꙋ̀ ро́гъ ви́димь междꙋ̀ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀:
6
Він пішов на того барана, який має роги, якого я бачив, який стояв біля ріки, і кинувся на нього у сильній люті своїй.
6
и҆ прїи́де до ѻ҆вна̀ и҆мꙋ́щагѡ рога̀ є҆го́же ви́дѣхъ стоѧ́ща пред̾ оу҆ва́ломъ, и҆ течѐ къ немꙋ̀ въ си́лѣ крѣ́пости своеѧ̀.
7
І я бачив, як він, наблизившись до барана, розлютився на нього й уразив барана, і зломив у нього обидва роги; і не вистачило сили у барана устояти проти нього, і він повалив його на землю і розтоптав його, і не було нікого, хто міг би спасти барана від нього.
7
И҆ ви́дѣхъ є҆го̀ доходѧ́ща до ѻ҆вна̀, и҆ разсвирѣ́пѣ на него̀, и҆ поразѝ ѻ҆вна̀, и҆ сокрꙋшѝ ѻ҆́ба рѡ́га є҆гѡ̀: и҆ не бѣ̀ си́лы ѻ҆внꙋ̀, є҆́же ста́ти проти́вꙋ є҆мꙋ̀: и҆ пове́рже є҆го̀ на зе́млю и҆ попра̀ є҆го̀, и҆ не бѣ̀ и҆збавлѧ́ѧй ѻ҆вна̀ ѿ рꙋкѝ є҆гѡ̀.
8
Тоді козел надзвичайно звеличився; але коли він набрав сили, то зломився великий ріг, і на місце його вийшло чотири, повернені на чотири вітри небесних.
8
И҆ козе́лъ ко́зїй возвели́чисѧ до ѕѣла̀: и҆ внегда̀ оу҆крѣпи́сѧ, сокрꙋши́сѧ ро́гъ є҆гѡ̀ вели́кїй, и҆ взыдо́ша дрꙋзі́и четы́ри ро́зи под̾ ни́мъ, по четы́ремъ вѣ́трѡмъ небє́снымъ:
9
Від одного з них вийшов невеликий ріг, який надзвичайно розрісся до півдня і до сходу і до прекрасної країни,
9
и҆ ѿ є҆ди́нагѡ и҆́хъ взы́де ро́гъ є҆ди́нъ крѣ́покъ, и҆ возвели́чисѧ вельмѝ къ ю҆́гꙋ и҆ къ восто́кꙋ и҆ къ си́лѣ,
10
і піднісся до воїнства небесного, і скинув на землю частину цього воїнства і зірок, і потоптав їх,
10
и҆ возвели́чисѧ да́же до си́лы нбⷭ҇ныѧ: и҆ сотворѝ па́сти на зе́млю ѿ си́лы нбⷭ҇ныѧ и҆ ѿ ѕвѣ́здъ, и҆ попра̀ ѧ҆̀:
11
і навіть піднісся на Вождя воїнства цього, і віднята була у Нього щоденна жертва, і зганьблене було місце святині Його.
11
и҆ до́ндеже а҆рхїстрати́гъ и҆зба́витъ плѣ́нники, и҆ є҆гѡ̀ ра́ди же́ртва смѧте́сѧ, и҆ благопоспѣши́сѧ є҆мꙋ̀, и҆ ст҃о́е ѡ҆пꙋстѣ́етъ:
12
І воїнство віддане разом із щоденною жертвою за нечестя, і він, скидаючи істину на землю, діяв і мав успіх.
12
и҆ даде́сѧ на же́ртвꙋ грѣ́хъ, и҆ пове́ржесѧ пра́вда на зе́млю: и҆ сотворѝ, и҆ благопоспѣши́сѧ.
13
І почув я одного святого, який говорив, і сказав цей святий комусь, хто запитував: «на скільки часу поширюється це видіння про щоденну жертву і про спустошливе нечестя, коли святиня і воїнство будуть потоптані?»
13
И҆ слы́шахъ є҆ди́нагѡ ст҃а́гѡ глаго́люща. И҆ речѐ є҆ди́нъ ст҃ы́й дрꙋго́мꙋ нѣ́коемꙋ глаго́лющемꙋ: доко́лѣ видѣ́нїе ста́нетъ, же́ртва ѿѧ́таѧ, и҆ грѣ́хъ ѡ҆пꙋстѣ́нїѧ да́нный, и҆ ст҃о́е и҆ си́ла попере́тсѧ;
14
І сказав мені: «на дві тисячі триста вечорів і ранків; і тоді святилище очиститься».
14
И҆ речѐ є҆мꙋ̀: да́же до ве́чера и҆ оу҆́тра дні́й двѣ̀ ты́сѧщы и҆ три́ста, и҆ ѡ҆чи́ститсѧ ст҃о́е.
15
І було: коли я, Даниїл, побачив це видіння і шукав значення його, ось, стала переді мною начебто подоба чоловіка.
15
И҆ бы́сть, є҆гда̀ ви́дѣхъ а҆́зъ данїи́лъ видѣ́нїе и҆ взыска́хъ вѣ́дѣнїѧ, и҆ сѐ, ста̀ предо мно́ю а҆́ки ѡ҆́бразъ мꙋ́жескъ,
16
І почув я від середини Улая голос людський, який воззвав і сказав: «Гавриїле! поясни йому це видіння!»
16
и҆ слы́шахъ гла́съ мꙋ́жескъ средѣ̀ оу҆ва́ла, и҆ призва̀ и҆ речѐ: гаврїи́ле, скажѝ видѣ́нїе ѻ҆́номꙋ.
17
І він підійшов до того місця, де я стояв, і коли він прийшов, я жахнувся й упав на лице моє; і сказав він мені: «знай, сину людський, що видіння стосується кінця часу!»
17
И҆ прїи́де и҆ ста̀ бли́з̾ стоѧ́нїѧ моегѡ̀: и҆ є҆гда̀ прїи́де оу҆жасо́хсѧ и҆ падо́хъ на лицѐ моѐ. И҆ речѐ ко мнѣ̀: разꙋмѣ́й, сы́не человѣ́чь, є҆ще́ бо до сконча́нїѧ вре́мене видѣ́нїе.
18
І коли він говорив зі мною, я без тями лежав лицем моїм на землі; але він доторкнувся до мене і поставив мене на місце моє,
18
И҆ є҆гда̀ глаго́лаше со мно́ю, падо́хъ ни́цъ на землѝ, и҆ прикоснꙋ́сѧ мнѣ̀, и҆ поста́ви мѧ̀ на но́ги моѧ̑, и҆ речѐ:
19
і сказав: «ось, я відкриваю тобі, що́ буде в останні дні гніву; бо це стосується кінця визначеного часу.
19
сѐ, а҆́зъ возвѣща́ю тебѣ̀ бꙋ̑дꙋщаѧ на послѣ́докъ гнѣ́ва (сынѡ́мъ люді́й твои́хъ): є҆ще́ бо до конца̀ вре́мене видѣ́нїе.
20
Баран, якого ти бачив із двома рогами, це царі мідійський і перський.
20
Ѻ҆ве́нъ, є҆го́же ви́дѣлъ є҆сѝ и҆мꙋ́ща рога̀, ца́рь ми́дскїй и҆ пе́рсскїй:
21
А козел кошлатий — цар Греції, а великий ріг, який між очима його, це перший її цар;
21
а҆ козе́лъ ко́зїй ца́рь є҆́ллинскїй є҆́сть: ро́гъ же вели́кїй, и҆́же междꙋ̀ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀, то́й є҆́сть ца́рь пе́рвый:
22
він зломився, і замість нього вийшли інші чотири: це — чотири царства постануть з цього народу, але не з його силою.
22
семꙋ́ же сокрꙋши́вшꙋсѧ воста́ша четы́ри ро́зи под̾ ни́мъ: четы́ри ца́рїе воста́нꙋтъ ѿ ꙗ҆зы́ка є҆гѡ̀, но не въ крѣ́пости є҆гѡ̀,
23
Під кінець же царства їх, коли відступники довершать міру беззаконь своїх, постане цар нахабний і майстерний у підступництві;
23
и҆ на послѣ́докъ ца́рства и҆́хъ, и҆сполнѧ́ющымсѧ грѣхѡ́мъ и҆́хъ, воста́нетъ ца́рь безсра́менъ лице́мъ и҆ разꙋмѣ́ѧ гада̑нїѧ,
24
і зміцниться сила його, хоч і не його силою, і він буде чинити дивні спустошення і встигати і діяти і губити сильних і народ святих,
24
и҆ держа́вна крѣ́пость є҆гѡ̀, не въ крѣ́пости же свое́й, и҆ чꙋде́снѡ растли́тъ и҆ оу҆пра́витъ и҆ сотвори́тъ, и҆ разсы́плетъ крѣ̑пкїѧ и҆ лю́ди ст҃ы,
25
і при розумі його і підступництво буде мати успіх у руці його, і серцем своїм він піднесе, і серед світу погубить багатьох, і проти Владики владик повстане, але буде скрушений — не рукою.
25
и҆ ꙗ҆ре́мъ вери́гъ свои́хъ и҆спра́витъ: ле́сть въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ въ се́рдцы свое́мъ возвели́читсѧ, и҆ ле́стїю разсы́плетъ мно́гихъ, и҆ на па́гꙋбꙋ мнѡ́гимъ возста́нетъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́ица рꙋко́ю сокрꙋши́тъ.
26
Видіння ж про вечір і ранок, про які сказано, істинне; але ти приховай це видіння, тому що воно стосується віддалених часів».
26
И҆ видѣ́нїе ве́чера и҆ оу҆́тра рѣче́ннагѡ и҆́стинно є҆́сть: ты́ же назна́менай видѣ́нїе, ꙗ҆́кѡ на дни̑ мнѡ́ги.
27
І я, Даниїл, занеміг, і хворів кілька днів; потім устав і почав займатися царськими справами; я здивований був видінням цим і не розумів його.
27
А҆́зъ же данїи́лъ оу҆спо́хъ и҆ и҆знемога́хъ на дни̑ (мнѡ́ги), и҆ воста́хъ и҆ творѧ́хъ дѣла̀ царє́ва, и҆ почꙋди́хсѧ видѣ́нїю, и҆ не бѧ́ше разꙋмѣва́ющагѡ.