Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
У перший рік Дарія, сина Ассуїрового, з роду мідійського, який поставлений був царем над царством Халдейським,
1
Въ прьвое лњто да'рїя сн~а сљ=и'рова эT племени мид#ска и^же црsтвова` въ црsтвњ хаlде'истњ”
2
у перший рік царювання його я, Даниїл, зрозумів по книгах число років, про які було слово Господнє до Єремії пророка, що сімдесят років сповняться над спустошенням Єрусалима.
2
Въ лњто е^дїно црsтва е^го, а^ꙁъ данїи'лъ раꙁђмњхъ въ кни'гахъ число` лњтъ е^же быs сло'во гн~е къ і^еремїи прoркђ, на скончанїе ѓ^пђстњнїя і^ерsлимля се'дмьдеся'тъ лњтъ.
3
І повернув я лице моє до Господа Бога з молитвою і благанням, у посту і веретищі і попелі.
3
и^ да'хъ лице` свое къ г~ђ б~ђ, ја%ко възыскати моли'твы и^ проше'нїя съ а^лка'нїемъ, и^ въ врњтищи и^ пе'пелњ.
4
І молився я Господу Богу моєму, і сповідувався і сказав: «Молю Тебе, Господи Боже великий і дивний, що зберігаєш завіт і милість до тих, які люблять Тебе і виконують повеління Твої!
4
и^ моли'хся къ г~ђ б~ђ мое^мђ, і^ и^сповњдахся е^мђ, и^ рњхъ” Ги~ б~е вели'кїи и чю'дныи, и^ снабдњвая'й завњтъ ᲄвои и^ млsть твою любя'щимъ т^я, и^ снабдя'щимᲆ за'повњди твоя.
5
Згрішили ми, чинили беззаконно, діяли нечестиво, були впертими і відступили від заповідей Твоїх і від постанов Твоїх;
5
съгрњши'хомъ, и^ беꙁаконова'хомъ, нечествова'хомъ, и^ склони'хомся эT ꙁа'повњдеи твои^хъ, и^ эT сђдовъ твои^хъ.
6
і не слухали рабів Твоїх, пророків, які Твоїм ім’ям говорили царям нашим, і вельможам нашим, і батькам нашим, і всьому народу країни.
6
и^ не послђшахомъ ра'бъ твои^хъ прoркъ, и^же гл~аша въ и^мя` твое къ цр~емъ на'шимъ, и^ къ кня'земъ на'шимъ, и^ эTц~емъ на'шим#, и^ всњмъ лю'демъ земля`.
7
У Тебе, Господи, правда, а у нас на лицях сором, як день цей, у кожного юдея, у жителів Єрусалима й у всього Ізраїля, у ближніх і далеких, у всіх країнах, куди Ти вигнав їх за відступлення їх, з яким вони відступили від Тебе.
7
тебњ г~и пра'вда, на'м же стыдњнїе лицђ` ја%ко и^ дн~ь сїи мђжђ і^ё'динђ. и^ живђщиM въ і^ерsлимњ, и^ всемђ і^и^л~ю, бли'жниM и^ да'лнимъ въ все'и ꙁемли`, и^дњже я& е^си раꙁсњ'ялъ та'мо въ эTврьже'нихᲆ и^хъ, и^м#же ся эTврьгоша
8
Господи! у нас на лицях сором, у царів наших, у князів наших і у батьків наших, тому що ми згрішили перед Тобою.
8
тебе г~и” намъ стыдњнїе лицђ`, и^ цр~емъ на'шимъ, и^ княѕемъ нашимъ, и^ эTц~емъ на'шимъ и^же съгрњши'хом# тебњ”
9
А у Господа Бога нашого милосердя і прощення, бо ми збурилися проти Нього
9
ГђE же б~ђ нашемђ щедроты` и^ ѓ^цыще'нїя, ја%ко эTстђпи'хом# эT г~а.
10
і не слухали гласу Господа Бога нашого, щоб жити за законами Його, які Він дав нам через рабів Своїх, пророків.
10
и^ не послђшахомъ гласа г~а б~а на'шего ходи'ти въ ꙁако'нњ е^го, и^же дасть преD лицемъ на'шимъ въ рђкђ ра'бъ е^го прoркъ.
11
І весь Ізраїль переступив закон Твій і відвернувся, щоб не слухати гласу Твого; і за те вилилися на нас прокляття і клятва, які написані у законі Мойсея, раба Божого: бо ми згрішили перед Ним.
11
и^ весь і^и^л~ь престђпи` ꙁако'нъ твои, и^ склони'ся е^же не послђшати гла'са твое^го. и^ прїиде на' ны кля'тва, и^ ꙁакля'тїе в#пи'саное въ ꙁако'нњ мољ=сїѓвњ ра'ба бж~їя, ја%ко съгрњшихомъ е^мђ.
12
І Він виконав слова Свої, які прорік на нас і на суддів наших, які судили нас, навівши на нас велику біду, якої не бувало під небесами і яка звершилася над Єрусалимом.
12
и^ ё^стави` словеса` своя` ја%же гл~а на ны, и^ на сђдїя на'ша и^же сђди'ша на'мъ, и^ навести` на' ны ѕло'бы вели'ки ја^цњ'х же не было поD всњмъ нб~семъ, по всемђ бывшемђ въ і^ерsлимњ.
13
Як написано у законі Мойсея, так вся ця біда осягла нас; але ми не благали Господа Бога нашого, щоб нам навернутися від беззаконь наших і зрозуміти істину Твою.
13
ја%коже е^сть в#пи'сано въ зако'нњ мољ=сїѓвњ, вс^е ѕло` приведе на' ны. и^ не помоли'хомся лицђ` г~а б~а на'шего, эTвратитися эT непра'вдъ на'шихъ, и^ ја%ко смы'слити въ все'и и%стиннњ твое'и г~и.
14
Спостерігав Господь цю біду і навів її на нас: бо праведний Господь Бог наш у всіх ділах Своїх, які звершує, але ми не слухали гласу Його.
14
и^ ё^бђди'ся г~ь б~ъ на ѕло'бђ на'шђ, и^ наведе на' ны. ја%ко праведенъ г~ь б~ъ на'шъ въ всемъ дњя'нїи е^го е^же сътвори`, и^ не послђшахоM гласа е^го”
15
І нині, Господи Боже наш, Який вивів народ Твій із землі Єгипетської рукою сильною і явив славу Твою, як день цей! згрішили ми, чинили нечестиво.
15
И$ н~нњ г~и б~е наш#, и^же и^зведе` лю'ди своа эT зеMля` е^гљ=пеTски рђко'ю крњп#кою, и^ съᲄвори` себњ само'мђ ја%ко и^ дн~ь сїи. съгрњши'хомъ, и^ беꙁако'нновахомъ
16
Господи! за всією правдою Твоєю нехай відвернеться гнів Твій і обурення Твоє від града Твого, Єрусалима, від святої гори Твоєї; бо за гріхи наші і беззаконня батьків наших Єрусалим і народ Твій зневажають усі, хто оточує нас.
16
г~и всњмъ помилованїемъ твоим#. да ся эTврати'тъ ја%рость твоя эT гра'да твое^го і^ерsлима, и^ эT горы` ст~ыя твое%я. ја%ко съгрњши'хом# непра'вдами и^ беꙁако'нїемъ эTц~ь на'шихъ, и^ гра'дъ твои и^ лю'дїе твои` въ ё^кори'ꙁнђ бы'ша въ всњхъ ѓ'крsт#ныX насъ.
17
І нині почуй, Боже наш, молитву раба Твого і моління його і споглянь світлим лицем Твоїм на спустошене святилище Твоє, заради Тебе, Господи.
17
и^ н~нњ г~и б~е нашъ ё^слы'ши мл~твђ раба твое^го и^ проше'нїе е^го. и^ ја^ви` лице` свое на ѓ^сщ~енїе твое` ѓ^пђстњвшее себе ра'ди г~и.
18
Прихили, Боже мій, вухо Твоє і почуй, відкрий очі Твої і споглянь на спустошення наші і на місто, на якому наречене ім’я Твоє; бо ми приносимо моління наші перед Тобою, уповаючи не на праведність нашу, але на Твоє велике милосердя.
18
приклони` г~и б~е мои слXђ твои, и^ ё^слы'ши. эTврьзи ѓ%чи твои` и^ ви'ждь потребле'нїе на'ше, и^ гра'да твое^го в не'мже прозва'ся и'мя твое. ја%ко не на'шими пра'вдами м^ы ё^пова'ю^ще ѓ^чища'емъ ни щедроᲄою на'шею преD тобо'ю, н^о къ щедрота'мъ твоиM мно'гимъ г~и. щедротами
19
Господи! почуй; Господи! прости; Господи! зваж і вчини, не зволікай заради Тебе Самого, Боже мій, бо Твоє ім’я наречене на місті Твоєму і на народі Твоєму».
19
ё^слы'ши г~и, ѓ^цысти г~и, вон#ми` г~и, и^ сътвори`. и^ не премедли` тебе ра'ди б~е мои, ја%ко и'мя ᲄвое призва'ся в лю'деX твои^хъ и^ въ градњ твое^мъ.
20
І коли я ще говорив і молився, і сповідував гріхи мої і гріхи народу мого, Ізраїля, і приносив благання мої перед Господом Богом моїм про святу гору Бога мого;
20
е^щеy м^и гл~ющђ и^ моля'щђ, і^ и^сповњда'ю^щђ грњхи` своя, и^ грњхи` людїи свои^хъ і^и^л~я, и^ припадающђ м^и преD гм~ъ бм~ъ мои^мъ, ѓ^ горњ` ст~њи е^го”
21
коли я ще продовжував молитву, муж Гавриїл, якого я бачив раніше у видінні, швидко прилетівши, доторкнувся до мене близько часу вечірньої жертви
21
І$ е^ще гл~ющђ м^и в# моли'твњ, и^ с^е мђжъ гаврїилъ е^гоже ви'дњхъ въ видњнїи мое^мъ в нача'лњ парящA и^ прикоснђся мн^њ а^ки в ча'съ тре'бы вече'рняя.
22
і напоумляв мене, говорив зі мною і сказав: «Даниїле! тепер я зійшов, щоб навчити тебе розуміння.
22
и^ накаꙁа' мя, и^ гл~а къ мнњ`. и^ рече, данїиле, нн~њ и^зыидо'хъ ё^стро'ити тебњ ра'ꙁђмъ.
23
На початку моління твого вийшло слово, і я прийшов звістити його тобі, бо ти муж бажань; отже, зваж на слово і зрозумій видіння.
23
в нача'ло мл~твы ᲄвоея и^ꙁы'иде сло'во, и^ а'ꙁъ прїидоX съвњсти'ти тебњ, ја%коже мђжъ помышле'нїи е^си т^ы” Размы'сли же въ словеси, и^ раꙁђмњ'и въ ја^вле'нїи.
24
Сімдесят седмин визначені для народу твого і святого міста твого, щоб покритий був злочин, запечатані були гріхи і згладжені беззаконня, і щоб приведена була правда вічна, і запечатані були видіння і пророк, і помазаний був Святий святих.
24
о~ сеDми'нъ съкрати'шася ѓ^ лю'дехъ твои^хъ и^ ѓ^ гра'дњ твоеM ст~њмъ, до'н#деже ѓ^бет#ша'етъ съгрњше'нїе, и^ скон#ча'ется грњ'хъ, и^ ꙁнамена'ются грњси, и^ ѓ^цыстяTся непра'вды. и^ приведе'тся пра'вда вњчная, и^ ꙁнамена'ется видњ'нїе пррoкъ. и^ пома'жется ст~ыи ст~ыX.
25
Отже, знай і розумій: з того часу, як вийде повеління про відновлення Єрусалима, до Христа Владики сім седмин і шістдесят дві седмини; і повернеться народ і відбудуються вулиці і стіни, але у важкі часи.
25
и^ ё^вњ'си и^ разђмњ'еши, эT и^схо'да словеси ја%ко эTвњща'ти и^ ја%ко съгради'ти і^ерsлі'мъ, до х~а сᲄарњ'ишины, сеDми'нъ сеDмь, и^ сеDми'нъ ћ~, и^ в~. и^ въꙁврати'тся и^ съградится широ'цњ и^ ꙁабра'ла і^ и^стощаTся лњта.
26
І після закінчення шістдесяти двох седмин відданий буде на смерть Христос, і не буде; а місто і святилище зруйновані будуть народом вождя, який прийде, і кінець його буде як від повені, і до кінця війни будуть спустошення.
26
и^ по сеDминахъ ћ~ и^ в~, потребиTся пома'ꙁанїе и^ сђ'дъ. граD же и^ ст~ое расы'плется съ старњ'ишиною грядђщимъ. и^ потребя'тся а^ки в# потопњ, и^ до кон#ца ра'ти съкраще'нњ. и^ раз#блажи'тъ завњтъ мно'ꙁњмъ сеDмина е^ді'на. по'л# же сеDмины и^ ста'витъ тре'бники и^ тре'бђ. и^ кри'лђ эT потребле'нїя и^ до скон#ча'нїя и^ пот#ща'нїя в#чини'тъ на поги'бель.
27
Й утвердить завіт для багатьох одна седмина, а у половині седмини припиниться жертва і приношення, і на крилі святилища буде мерзота запустіння, і остаточно визначена загибель осягне спустошувача».
27
и^ раꙁ#блажи'тъ ꙁавњтъ мно'ꙁњмъ сеDмина е^ді'на. в по'л# же сеDмины эTи^меTся тре'ба, и^ възлїя'нїе на ст~ыи храM. ѓ^мръꙁњ'нїе и^ ѓ^пђстњ'нїе и^ до скоnча'нїа го'дђ, скон#ча'нїе да'сться на ѓ^пђстњ'нїе”