Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Це є слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфа, між Фараном і Тофелом, і Лаваном, і Асирофом, і Дизагавом,
1
Сі‰ словесA, ±же глаг0ла мwmсeй всемY ї}лю њб8 nнY странY їoрдaна, въ пустhни на зaпады, бли1з8 чермнaгw м0рz, междY фарaномъ и3 тоф0ломъ, и3 лов0номъ и3 ґvлHномъ и3 златhми рудaми:
2
на відстані одинадцяти днів путі від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадес-Варні.
2
є3динонaдесzти днjй t хwри1ва пyть чрез8 г0ру сиjръ дaже до кaдисъ-варни2.
3
Сорокового року, одинадцятого місяця, у перший [день] місяця говорив Мойсей [усім] синам Ізраїлевим усе, що заповів йому Господь про них.
3
И# бhсть въ четыредесsтое лёто, въ первыйнaдесzть мцcъ, въ пeрвый дeнь мцcа глаг0ла мwmсeй ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ, по всемY є3ли1кw заповёда є3мY гDь къ ни6мъ,
4
Після вбивства ним Сигона, царя Аморрейського, який жив у Есевоні, і Ога, царя Васанського, який жив у Аштерофі в Едреї,
4
по ўбіeніи сиHна царS ґморрeйска, жи1вшагw во є3севHнэ, и3 w4га царS васaнска, жи1вшагw во ґстарHfэ и3 во є3драjнэ,
5
за Йорданом, у землі Моавитській, почав Мойсей пояснювати закон цей і сказав:
5
њб8 nнY странY їoрдaна въ земли2 мwaвли, начA мwmсeй и3з8zснsти зак0нъ сeй, глаг0лz:
6
Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: «досить вам жити на горі цій!
6
гDь бGъ нaшъ гlа нaмъ въ хwри1вэ, гlz: да довлёетъ вaмъ жи1ти въ горЁ сeй:
7
поверніться, вирушайте в путь і підіть на гору аморреїв і до всіх сусідів їх, на рівнину, на гору, на низькі місця і на південний край і до берегів моря, у землю Ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Євфрату;
7
њбрати1тесz и3 воздви1гнитесz вы2, и3 вни1дите въ г0ру ґморрeйску, и3 ко всBмъ насeлникwмъ ѓравы, въ г0ру и3 п0ле, и3 къ ю4гу и3 въ прим0рскую зeмлю ханаaню, и3 во ґнтілівaнъ, дaже до рэки2 вели1кіz, рэки2 є3vфрaта:
8
ось, Я даю вам землю цю, підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім».
8
ви1дите, предaхъ пред8 вaми зeмлю, вшeдше наслёдите зeмлю, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ вaшымъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, дaти ю5 и5мъ и3 сёмени и4хъ по ни1хъ.
9
І я сказав вам у той час: не можу один водити вас;
9
И# рек0хъ къ вaмъ во врeмz џно глаг0лz: не возмогY є3ди1нъ води1ти вaсъ:
10
Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось, ви нині численні, як зірки небесні;
10
гDь бGъ вaшъ ўмн0жилъ вы2 є4сть, и3 сE, є3стE днeсь ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ:
11
Господь, Бог отців ваших, нехай розмножить вас у тисячу разів проти того, скільки вас тепер, і хай благословить вас, як Він говорив вам:
11
гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ да приложи1тъ вaмъ, ћкw да бyдете тhсzщами сугyбw, и3 да блгcви1тъ вaсъ, ћкоже гlа вaмъ:
12
як же мені одному носити тяготи ваші, тягарі ваші і суперечки ваші?
12
кaкw возмогY є3ди1нъ носи1ти труды2 вaшz и3 тsжєсти вaшz и3 прерэк†ніz в†ша;
13
оберіть собі в колінах ваших мужів мудрих, розумних і випробуваних, і я поставлю їх начальниками вашими.
13
и3збери1те себЁ мyжы м{дры и3 ўмётєлны и3 смhслєнны въ племенeхъ вaшихъ, и3 постaвлю и5хъ над8 вaми старBйшины вaмъ.
14
Ви відповіли мені і сказали: добру справу ти наказуєш зробити.
14
И# tвэщaсте ми2 и3 рек0сте: добро2 сл0во, є4же глаг0лалъ є3си2 сотвори1ти.
15
І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих, [розумних] і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими.
15
И# взsхъ t вaсъ мyжы м{дры и3 ўмётєлны и3 смhслєнны, и3 постaвихъ и5хъ владёти над8 вaми тысzщеначaлники и3 стоначaлники, и3 пzтьдесzтоначaлники и3 десzтоначaлники, и3 писмовводи6тели судіsмъ вaшымъ.
16
І дав я повеління суддям вашим у той час, говорячи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його;
16
И# заповёдахъ судіsмъ вaшымъ во врeмz џно, глаг0лz: разслyшайте посредЁ брaтій вaшихъ, и3 суди1те прaведнw посредЁ мyжа и3 посредЁ брaта є3гw2 и3 посредЁ пришeлца є3гw2:
17
не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа.
17
да не познaете лицA въ судЁ, мaлому и3 вели1кому сyдиши, и3 не ўстыди1шисz лицA человёча, ћкw сyдъ б9ій є4сть: и3 рёчь, ћже ѓще жeстока бyдетъ ў вaсъ, донесетE ю5 ко мнЁ, и3 ўслhшу ю5.
18
І дав я вам у той час повеління про все, що слід вам робити.
18
И# заповёдахъ вaмъ во врeмz џно вс‰ словесA, ±же сотворитE.
19
І вирушили ми від Хорива, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори Аморрейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадес-Варні.
19
И# воздви1гшесz t хwри1ва, проид0хомъ всю2 пустhню вели1кую и3 стрaшную џну, ю4же ви1дэсте, пyть горы2 ґморрeйски, ћкоже заповёда нaмъ гDь бGъ нaшъ: и3 пріид0хомъ до кaдисъ-варни2.
20
І сказав я вам: ви прийшли до гори Аморрейської, яку Господь, Бог наш, дає нам;
20
И# рек0хъ вaмъ: пріид0сте до горы2 ґморрeйски, ю4же гDь бGъ нaшъ даeтъ вaмъ:
21
ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю, йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.
21
ви1дите, предадE гDь бGъ вaшъ пред8 лицeмъ вaшимъ зeмлю: вшeдше наслёдите, ћкоже гlа гDь бGъ nтє1цъ вaшихъ вaмъ: не б0йтесz, ни ўжасaйтесz.
22
Але ви усі підійшли до мене і сказали: пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили нам землю і принесли нам звістку про дорогу, по якій іти нам, і про міста, в які йти нам.
22
И# пріид0сте ко мнЁ вси2 и3 рек0сте: да п0слемъ мyжы пред8 нaми, и3 да соглsдаютъ нaмъ зeмлю, и3 да повёдzтъ нaмъ tвётъ, пyть, и4мже д0йдемъ є3S, и3 грaды, въ нsже вни1демъ.
23
Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять мужів, по одній людині від [кожного] коліна.
23
И# ўг0дно бhсть сл0во предо мн0ю, и3 поsхъ t вaсъ дванaдесzть мужeй, мyжа є3ди1наго t коегHждо плeмене.
24
Вони пішли, зійшли на гору і дійшли до долини Есхол, і оглянули її;
24
И# њбрати1вшесz взыд0ша на г0ру, и3 пріид0ша до дeбри грезн0вныz, и3 соглsдаша ю5:
25
і взяли в руки свої плоди землі і доставили нам, і принесли нам звістку і сказали: добра земля, яку Господь, Бог наш, дає нам.
25
и3 взsша въ рyцэ свои2 t плодA земли2 и3 принес0ша къ нaмъ, и3 глаг0лаху: благA землS, ю4же гDь бGъ нaшъ даeтъ нaмъ.
26
Але ви не захотіли йти і стали проти веління Господа, Бога вашого,
26
И# не восхотёсте взhти, но преслyшасте гlг0лъ гDа бGа вaшегw:
27
і нарікали в наметах ваших і говорили: Господь, з ненависти до нас, вивів нас із землі Єгипетської, щоб віддати нас у руки аморреїв і знищити нас;
27
и3 возроптaсте въ кyщахъ свои1хъ и3 рек0сте: нeнависти рaди и3зведE ны2 гDь и3з8 земли2 є3гЂпетскіz предaти нaсъ въ рyки ґморрє1йскіz, потреби1ти нaсъ:
28
куди ми підемо? брати наші розслабили серце наше, говорячи: народ той більший, [численніший] і вищій за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й синів Енакових бачили ми там.
28
кaмw мы2 взhдемъ; Брaтіz же вaшz tврати1ша сердцA в†ша, глаг0люще: kзhкъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крэпчaе нaсъ, и3 грaды вели1цы и3 њграждeни дaже до небесE, но и3 сhны и3споли1нwвъ ви1дэхомъ тaмw.
29
І я сказав вам: не страшіться і не бійтеся їх;
29
И# глаг0лахъ къ вaмъ: не ўжасaйтесz, нижE ўб0йтесz t ни1хъ:
30
Господь, Бог ваш, іде перед вами; Він буде боротися за вас, як Він зробив з вами в Єгипті, перед очима вашими,
30
гDь бGъ вaшъ предходsй пред8 лицeмъ вaшимъ, т0й повою1етъ и5хъ съ вaми, по всемY є3ли1кw сотвори2 вaмъ въ земли2 є3гЂпетстэй пред8 nчи1ма вaшима,
31
і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви проходили, до приходу вашого на це місце.
31
и3 въ пустhни сeй, ю4же ви1дэсте: ћкw воспитA тебE гDь бGъ тв0й, ћкоже нёкій человёкъ питaетъ сhна своего2, по всемY пути2 въ џньже ходи1сте, д0ндеже пріид0сте на мёсто сіE.
32
Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому,
32
И# въ словеси2 сeмъ не вёровасте гDеви бGу вaшему,
33
Який ішов перед вами шляхом — шукати вам місце, де зупинитися вам, вночі у вогні, щоб указувати вам дорогу, по якій іти, а вдень у хмарі.
33
и4же предх0дитъ пред8 вaми въ пyть и3збрaти вaмъ мёсто, путеводS вaсъ nгнeмъ н0щію, показyz вaмъ пyть, и4мже и3ти2 по нeмъ, и3 w4блакомъ во дни2.
34
І Господь [Бог] почув слова ваші, і розгнівався, і поклявся, говорячи:
34
И# ўслhша гDь (бGъ) глaсъ словeсъ вaшихъ, и3 разгнёвавсz клsтсz, гlz:
35
ніхто з людей цих, з цього злого роду, не побачить доброї землі, яку Я клявся дати батькам вашим;
35
ѓще ќзритъ кто2 t мужeй си1хъ зeмлю благyю сію2, є4юже ѓзъ клsхсz nтцє1мъ и4хъ,
36
тільки Халев, син Ієфонніїн, побачить її; йому дам Я землю, по якій він проходив, і синам його, за те, що він підкорився Господу.
36
рaзвэ халeвъ сhнъ їефоннjинъ, сeй ќзритъ ю5, и3 семY дaмъ зeмлю, на ню1же взhде, и3 сынHмъ є3гw2, понeже прилэжи1тъ гDеви.
37
І на мене прогнівався Господь за вас, говорячи: і ти не ввійдеш туди;
37
И# на мS разгнёвасz гDь вaсъ рaди, гlz: нижE ты2 вни1деши тaмw:
38
Ісус, син Навина, який при тобі, він увійде туди; його утверди, тому що він введе Ізраїля у володіння нею;
38
їисyсъ сhнъ наvи1нъ, и4же стои1тъ пред8 тоб0ю, сeй вни1детъ тaмw: сего2 ўкрэпи2, ћкw сeй дaстъ ю5 въ наслёдіе ї}лю:
39
діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які не знають нині ні добра ні зла, вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею;
39
и3 nтрочaта в†ша, њ ни1хже глаг0ласте, ћкw въ плэнeніи и4мутъ бhти, и3 всsко nтрочA млaдо, є4же не вёсть днeсь добрA и3ли2 ѕлA, сjи вни1дутъ тaмw, и3 си6мъ дaмъ ю5, и3 сjи наслёдzтъ ю5:
40
а ви поверніться і рушайте в пустелю по дорозі до Червоного моря.
40
и3 вы2 њбрати1вшесz њполчи1стесz въ пустhню, путeмъ къ чермн0му м0рю.
41
І ви відповіли тоді і сказали мені: згрішили ми перед Господом, [Богом нашим,] підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо зважилися зійти на гору.
41
И# tвэщaсте и3 рек0сте мнЁ: согрэши1хомъ пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ: мы2 шeдше повою1емъ, по всемY є3ли1кw заповёда гDь бGъ нaшъ нaмъ. И# взeмше кjйждо nр{діz р†тнаz сво‰ и3 собрaвшесz взыд0сте на г0ру.
42
Але Господь сказав мені: скажи їм: не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не уразили вас вороги ваші.
42
И# речE гDь ко мнЁ: рцы2 и5мъ: не восходи1те, нижE рaтуйте, нёсмь бо съ вaми, и3 да не бyдете сотрeни пред8 враги6 вaшими.
43
І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і з упертості своєї зійшли на гору.
43
И# глаг0лахъ къ вaмъ, и3 не послyшасте менE: и3 преступи1сте сл0во гDне, и3 понyдившесz взыд0сте на г0ру.
44
І виступив проти вас Аморрей, який жив на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, й уражали вас на Сеїрі до самої Хорми.
44
И# и3зhде ґморрeй живyщій на горЁ т0й проти1ву вaмъ, и3 прогнA вaсъ, ѓки бы пчeлы твори1ли, и3 ўzзвлsху вaсъ t сиjра дaже до є3рмы2.
45
І повернулися ви і плакали перед Господом: але Господь не почув волання вашого і не послухав вас.
45
(И# возврати1стесz,) и3 сёдше плaкасте пред8 гDемъ, и3 не послyша гDь глaса вaшегw, нижE внsтъ вaмъ:
46
І пробули ви в Кадесі багато часу, скільки часу ви там були.
46
и3 сэдёсте въ кaдисэ дни6 мнHги, є3ли6ки дни6 тогдA сэдёсте.