Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Це є слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфа, між Фараном і Тофелом, і Лаваном, і Асирофом, і Дизагавом,
1
Сїи словеса` и^хже гл~а мољ=сїи всемђ` і^и^л~ю, ѓ%бонђ странђ` і^ѓ^рда'на. въ пђсты'ни на за'пады, блиZ чрьмна'го мо'ря междђ` фара'номъ и^ тофо'ломъ, и^ лово'номъ и^ а^вло'номъ, и^ злаTникомъ”
2
на відстані одинадцяти днів путі від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадес-Варні.
2
Є$ді'нъна'десять дн~їи эT хори'ва пђть до горы` сеи'ра. да'ждь до кадисва'рни”
3
Сорокового року, одинадцятого місяця, у перший [день] місяця говорив Мойсей [усім] синам Ізраїлевим усе, що заповів йому Господь про них.
3
И$ бысть въ м~ е лњто, въ а~і мцsъ. въ а~ дн~ь мцsа. гл~а мољ=сїи къ всMњ сн~омъ і^и^л~евыM, по всемђ` е^ли'ко заповњда е^мђ г~ь к ниM”
4
Після вбивства ним Сигона, царя Аморрейського, який жив у Есевоні, і Ога, царя Васанського, який жив у Аштерофі в Едреї,
4
По ё^бїе'нїи сїѓ'на цр~я а^м#морре'иска, жи'вшаго въ а^сево'не. і^ и^ѓ'га цр~я васа'ньска, жи'вшаго въ а^старо'џњ, и^ во е^драи`”
5
за Йорданом, у землі Моавитській, почав Мойсей пояснювати закон цей і сказав:
5
Э$бо'нђ же странђ` і^ѓ^рда'на въ земли` моа^вли, нача` мољ=сїи проповњ'дати зако'нъ сїи гл~я”
6
Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: «досить вам жити на горі цій!
6
Гь~ б~ъ на'шъ гл~а на'мъ въ хори'вњ гл~я, довлње^тъ ваM жи'ти въ горњ се'й”
7
поверніться, вирушайте в путь і підіть на гору аморреїв і до всіх сусідів їх, на рівнину, на гору, на низькі місця і на південний край і до берегів моря, у землю Ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Євфрату;
7
Э$брати'теся, и^ въздви'гнетеся в^ы, и^ внїидњте въ горђ а^м#морре'искђ. и^ къ всњмъ насе'лником#, а^ра'вы въ горђ` и^ поля'нђ, и^ на восто'къ, дђбра'вы, и^ подо'лгъ мо'ря земли` ханааnски. и^ сђпроти'вђ дђбрави до рњки` вели'кїя е^в#фра'тњ”
8
ось, Я даю вам землю цю, підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім».
8
И$ с^е предаX преD ва'ми зе'млю вшеDше ѓ^дрьжите ю&, е^ю'же кля'хся эTц~емъ ва'шимъ, а^враа'мђ, і^саа'кђ, і^а'ковђ, да'ти ю& и^м# и^ сњмени иX по ниX”
9
І я сказав вам у той час: не можу один водити вас;
9
И$ реко'хъ къ ваM во' время ѓ%но гл~я. не могђ` а%зъ е^ді'нъ води' ти ваs”
10
Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось, ви нині численні, як зірки небесні;
10
Гь~ б~ъ ва'шъ ё^мно'жилъ ваs и^ с^е е^сте` днеs, ја^ко ѕвњ'зды нбsныа мно'жествоM”
11
Господь, Бог отців ваших, нехай розмножить вас у тисячу разів проти того, скільки вас тепер, і хай благословить вас, як Він говорив вам:
11
Гь~ б~ъ эTц~ъ ва'шихъ приложи` ва'мъ, ја%ко е^сте` ты'сђща кра'тъ ё^мно'жени и^ блsви васъ, ја%коже гл~алъ е^сть ваM”
12
як же мені одному носити тяготи ваші, тягарі ваші і суперечки ваші?
12
Ка'ко могђ` самъ носи'ти трђды` ваша, и^ тя'жести ваша и^ пря` ваша,
13
оберіть собі в колінах ваших мужів мудрих, розумних і випробуваних, і я поставлю їх начальниками вашими.
13
и^збери'те себњ мђжа мђ'дры и^ ё^мњтеля и^ смы'слены, въ племе'нехъ вашиX. и^ да поста'влю и^хъ наD ва'ми стрњ'ишины ва'мъ”
14
Ви відповіли мені і сказали: добру справу ти наказуєш зробити.
14
И$ эTвњща'сте ми и^ реко'сте добро` сло'во е^же гл~алъ е^си сътвори'ти”
15
І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих, [розумних] і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими.
15
И$ пояX эT ваs мђжи мђ'дры, и^ ё^мњтелны и^ смыслены. и^ поста'вихъ и^хъ владњти наD вами ты'сђщники, и^ со'тники и^ пятьдеся'тники, и^ десятники, и^ кни'гочїа, сђдїа'мъ вашиM”
16
І дав я повеління суддям вашим у той час, говорячи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його;
16
И$ заповњ'дахъ сђдїа'мъ вашим# в т^о вре'мя гл~я раZсђжда'ите междђ бра'тїею свое`ю, и^ сђди'те по пра'вдњ межи` мђжемъ и^ ме'ждђ бра'томъ е^го, и^ междђ прише'лцемъ”
17
не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа.
17
Не зри'те лица` въ сђдњ`, по ма'лђ и^ по вели'кђ сђ'диши не сђмня'ся лица` чл~ча сђдъ б^о бж~їи е^сть” с^и рњчь и^же а%ще жестока бђдетъ ё^ васъ, принеси'те до мене` и^ да слы'шђ ю&”
18
І дав я вам у той час повеління про все, що слід вам робити.
18
И$ заповњ'дахъ ва'мъ въ вре'мя ѓ%но вс^я словеса` ја%же сътвори'те”
19
І вирушили ми від Хорива, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори Аморрейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадес-Варні.
19
И$ воздви'гшеся эT хори'ва прои^до'хоM вс^ю пђсты'ню вели'кђю, и^ стра'шнђю ѓ%нђ, ю%же ви'дњсте. въ пђти` горы` а^м#морре'иски, ја%ко заповњда на'мъ г~ь б~ъ на'шъ, и^ прїидохо'м# до кадисва'рнїи”
20
І сказав я вам: ви прийшли до гори Аморрейської, яку Господь, Бог наш, дає нам;
20
И$ реко'хъ ваM, прїидњте до горы` а^м#морре'иски, ја%же г~ь б~ъ нашъ да'етъ ваM
21
ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю, йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.
21
ви'дите, предаl е^сть г~ь б~ъ вашъ, преD лице'мъ вашиM зе'млю, вше'дше прїимњте. ја^коже гл~а г~ь б~ъ эTц~ъ ва'шихъ и^ вамъ, не бо'итеся н^и ё^жаса'итеся”
22
Але ви усі підійшли до мене і сказали: пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили нам землю і принесли нам звістку про дорогу, по якій іти нам, і про міста, в які йти нам.
22
И$ прїидосте къ мнњ` вс^и и^ рекосте м^и. да по'слемъ мђжа преD на'ми да соглядяT зе'млю. и^ повњ'дятъ н^ы эTвњтъ и^ пђть и^мже дои'демъ ея`, и^ гра'ды в ня'же н^ы е^сть вни'ти”
23
Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять мужів, по одній людині від [кожного] коліна.
23
И$ ё^гоDно бысть слово с^е предо мно'ю. и^ поя'хъ эT ваs, в~і, мђжа. мђжа е^ді'наго эT кое^гождо племе'ни”
24
Вони пішли, зійшли на гору і дійшли до долини Есхол, і оглянули її;
24
И$ ѓ^братившеся възы'доша на' горђ, и^ прїидоша до бе'ри грезно'вныа, и^ согляда'ша ю&”
25
і взяли в руки свої плоди землі і доставили нам, і принесли нам звістку і сказали: добра земля, яку Господь, Бог наш, дає нам.
25
И$ взя'ша в рђцњ свои` эT плода` земли`, и^ принесо'ша к наM. и^ гл~ахђ бл~га'я земля` ю%же вда'етъ г~ь б~ъ наM”
26
Але ви не захотіли йти і стали проти веління Господа, Бога вашого,
26
И$ не въсхотњ'сте внити, ни'же послђшасте гл~ъ г~а б~а ва'шего”
27
і нарікали в наметах ваших і говорили: Господь, з ненависти до нас, вивів нас із землі Єгипетської, щоб віддати нас у руки аморреїв і знищити нас;
27
И$ възропта'сте в кђщахъ свои^хъ и^ реко'сте, ненави'сти ради и^зведе` н^ы г~ь и^з земля` е^гљ=петскїа, преда' ти насъ в рђцњ а^м#море'истњ, потреби'ти наs”
28
куди ми підемо? брати наші розслабили серце наше, говорячи: народ той більший, [численніший] і вищій за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й синів Енакових бачили ми там.
28
Ка'мо м^ы възы'дем#, братїя же наша эTврати'ша срDца наша гл~юще. ја%зыk мно'гъ и^ крњпча'иши насъ, и^ гра'ди вели'цњ ё^твръжDены до нб~си. н^о и^ сн~ы гига'нътовы ви'дњхоM та'мо.
29
І я сказав вам: не страшіться і не бійтеся їх;
29
и^ гл~ахъ къ ваM не ё^жаса'итеся и^ не бо'итеся эT них#”
30
Господь, Бог ваш, іде перед вами; Він буде боротися за вас, як Він зробив з вами в Єгипті, перед очима вашими,
30
Гь~ б~ъ на'шъ преDходя'и преD лицемъ ва'шимъ то'й повою'етъ и^хъ с ва'ми, по всемђ` е^ли'ко сътвори` ва'мъ, въ земли` е^гљ=петъстњи преD ѓ%чима ва'шима”
31
і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви проходили, до приходу вашого на це місце.
31
И$ въ пђсты'ни се'й ю%же ви'дњсте ја%ко въспита` тебе` г~ь б~ъ тво'и, ја%коже нњ'кїи чл~къ питаеT сн~а свое^го, по всемђ` пђти` во'ньже ходи'сте. дон#деже прїидо'сте до мњста сего`,
32
Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому,
32
н^о въ словеси` се'мъ не вњ'ровасте гв~и б~ђ ва'шемђ.
33
Який ішов перед вами шляхом — шукати вам місце, де зупинитися вам, вночі у вогні, щоб указувати вам дорогу, по якій іти, а вдень у хмарі.
33
и^же преDходитъ преD ва'ми въ пђть, и^збра'ти вамъ мњсто. водя` васъ ѓ^гне'мъ но'щїю, показа'я ваM пђть и%мже и^ти` по немъ. и^ ѓ'блакомъ дн~їю”
34
І Господь [Бог] почув слова ваші, і розгнівався, і поклявся, говорячи:
34
И$ ё^слы'ша г~ь б~ъ глаs словесъ ва'шиX. и^ разгнњ'вася и^ кля'тся гл~я”
35
ніхто з людей цих, з цього злого роду, не побачить доброї землі, яку Я клявся дати батькам вашим;
35
А/ще ё%зритъ кт^о эT мђжъ си'хъ зе'млю бл~гђю сїю. е^ю'же а^зъ кляхся эTц~еM и^хъ.
36
тільки Халев, син Ієфонніїн, побачить її; йому дам Я землю, по якій він проходив, і синам його, за те, що він підкорився Господу.
36
развњ хале'ва сн~а е^фџо'нина сїи ё%зритъ ю&. семђ же даM зе'млю на нюже востђпи'лъ е^сть, и^ сн~омъ е^го, понеже прилежаT гв~и”
37
І на мене прогнівався Господь за вас, говорячи: і ти не ввійдеш туди;
37
И$ на' мя раZгнњ'вася г~ь ваs ра'ди рекїи, ни'же т^ы вни'деши та'мо”
38
Ісус, син Навина, який при тобі, він увійде туди; його утверди, тому що він введе Ізраїля у володіння нею;
38
Но^ і^сђсъ сн~ъ нављ=нъ и^же стои'тъ преD тобо'ю, сїи вни'детъ та'мо в н^ю, сего` ё^крњпи` ја%ко сїи прича'стиT ю& і^и^л~ю”
39
діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які не знають нині ні добра ні зла, вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею;
39
И$ ѓ^троча'та ва'ши и^хже гл~асте въ плене'нїи бђ'дђтъ, и^ вся'ко ѓ^троча мла'до е^же не вњсть днеs добра` и^ ѕла`, сїи вни'дTђ та'мо, и^ си'мъ дамъ ю& и^ сїи причастя'тъ ю&”
40
а ви поверніться і рушайте в пустелю по дорозі до Червоного моря.
40
Вы' же ѓ^брати'вшися въполъчи'стеся въ пђсты'ню пђтеM къ чермно'мђ мо'рю”
41
І ви відповіли тоді і сказали мені: згрішили ми перед Господом, [Богом нашим,] підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо зважилися зійти на гору.
41
И$ гл~асте ре'кђще къ мн^њ съгрњши'хомъ, преD гм~ъ бм~ъ на'шимъ м^ы. шеDше да ся сњче'мъ, по всемђ` е^ли'ко заповњ'да г~ь б~ъ на'шъ наM” И$ въземъ ко'ждо сосDђ сво'и ра'тныи, и^ собра'вшеся в#зыидо'сте на горђ`”
42
Але Господь сказав мені: скажи їм: не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не уразили вас вороги ваші.
42
И$ рече г~ь къ мн^њ рцы` иM да не выхо'дятъ ни'же секђтся, нњсмь б^о с ни'ми. и^ да не пробњгнђтъ прDе враги` ва'шими”
43
І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і з упертості своєї зійшли на гору.
43
И$ гл~ахъ къ ваM не послђш'асте мене`, и^ престђпи'сте слово гн~е. и^ възнђди'вшеся възыидо'сте на горђ`”
44
І виступив проти вас Аморрей, який жив на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, й уражали вас на Сеїрі до самої Хорми.
44
И$ сшеD а^м#морњи живы'и на горњ` то'й проти'вђ ва'мъ, и^ прогна` в^ы ја%ко пчелам# творя'тъ, і^ и^зби'ша в^ы эT сеи'ра до е'рмы,
45
І повернулися ви і плакали перед Господом: але Господь не почув волання вашого і не послухав вас.
45
тогда` възврати'стеся” И$ сњдше пла'касте преD гм~ъ и^ не послђша г~ь гла'са ва'шего, и^ не вняT ва'мъ”
46
І пробули ви в Кадесі багато часу, скільки часу ви там були.
46
И$ сњдњсте в кади'си дн~и мно'ги е^ли'ко дн~їи тогда` сњдњ'сте”