Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 18
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною;
1
Да не бyдетъ жерцє1мъ леvjтwмъ всемY плeмени леvjину чaсти нижE жрeбіz со ї}лемъ: приношє1ніz гDу жрeбій и4хъ, да kдsтъ |:
2
наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому.
2
жрeбій же да не бyдетъ є3мY въ брaтіи є3гw2: гDь сaмъ жрeбій є3гw2, ћкоже речE є3мY.
3
Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок;
бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні.
5
ћкw того2 и3збрA гDь бGъ тв0й t всёхъ племeнъ твои1хъ предстоsти пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, служи1ти и3 благослови1ти во и4мz гDне, т0й и3 сhнове є3гw2 во вс‰ дни6.
6
І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь,
6
Ѓще же пріи1детъ леvjтъ t є3ди1нагw градHвъ вaшихъ, t всёхъ сынHвъ ї}левыхъ, и3дёже т0й њбитaетъ, ћкоже желaетъ душA є3гw2, на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь,
7
і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, —
оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти.
16
по всемY, є3ли1кw проси1лъ є3си2 t гDа бGа твоегw2 въ хwри1вэ въ дeнь собрaніz, глаг0люще: да не приложи1мъ слhшати глaса гDа бGа нaшегw, и3 nгнS вели1кагw сегw2 не ўви1димъ по сeмъ, да не и4змремъ.
17
І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі];
а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну;
19
и3 человёкъ т0й, и4же не послyшаетъ словeсъ є3гw2, є3ли6ка возгlетъ прbр0къ џный во и4мz моE, ѓзъ tмщY t негw2:
20
але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть.
20
nбaче прор0къ, и4же вознечeствуетъ глаг0лати во и4мz моE сл0во, є3гHже не повелёхъ є3мY глаг0лати, и3 и4же ѓще возглаг0летъ во и4мz богHвъ и3нёхъ, да ќмретъ прор0къ т0й.
21
І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?»
21
Ѓще же речeши въ сeрдцы своeмъ: кaкw познaемъ сл0во, є3гHже не гlа гDь;
22
Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його.
22
є3ли6ка ѓще возглаг0летъ прор0къ во и4мz гDне, и3 не сбyдетсz, и3 не случи1тсz сл0во сіE, є3гHже не речE гDь: въ нечeстіи глаг0ла прор0къ т0й, не ўб0йтесz є3гw2.