¹

Коли Господь Бог твій знищить народи, землю яких дає тобі Господь Бог твій і ти вступиш у спадщину після них, і оселишся в містах їх і домах їх,

¹

Внегда' же погђби'тъ г~ь б~ъ твои страны` ја%же г~ь б~ъ твои дае'тъ тебњ` зе'млю и^хъ. и^ причасти'ши ю&, и^ всели'шися въ гра'ды и^хъ и^ въ домы` и^хъ”

²

тоді відокрем собі три міста серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння;

²

Тр^и гра'ды да эTлђчи'ши себњ` среди` земля` свое^я, юy г~ь б~ъ твои дае'тъ тебњ` въ прича'стїе,

³

влаштуй собі дорогу і розділи на три частини всю землю твою, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ; вони будуть служити притулком всякому вбивці.

³

ё^гото'ви себњ` пђть, и^ на' трое раздњли` предњ'лы зеMля` твое^а, ю^же раздњля'етъ тебњ` г~ь б~ъ твои, и^ да бђдетъ ё^бњ'жище та'мо вся'комђ ё^бїицы”

⁴

І ось який убивця може тікати туди і залишитися живим: хто уб’є ближнього свого без наміру, не бувши ворогом йому вчора і третього дня;

⁴

Се' же да бђ'детъ заповњд'анїе ё^бїицы, и^же а'ще ё^бњжи'тъ та'мо и^ жи'въ бђ'детъ. и^же а'ще ё^бїеT бли'жняго свое^го не хотя`, си' же не ненави'дњ е^го пре'жDе вчера'шняh дн~и и^ тре'тїяго”

⁵

хто піде з ближнім своїм у ліс рубати дрова, і розмахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у ближнього, і він помре, — такий нехай утече в одне із міст тих, щоб залишитися живим,

⁵

І$ и^же а^ще по'идеT с по'дрђгомъ е^го въ лњ'съ събира'ти дрова`, и^ попо'лъзнетъ рђка` е^мђ съ секи'рою сњкђщи дрова`, и^ спаD секи'ра с топори'ща лђ'читъ по'дрђга е^го и^ ё'мрњтъ” И$ сїи да ё^бњжи'тъ въ е^ді'нъ эT граD сиX и^ да бђдетъ жи'въ”

⁶

щоб месник за кров у гарячковості серця свого не погнався за вбивцею і не наздогнав його, якщо далекою буде дорога, і не вбив його, в той час як він не підлягає засудженню на смерть, бо не був ворогом йому вчора і третього дня;

⁶

да не го'нитъ ё%жика кро'ви въ слDњ ё^би'вшаго, ја^ко раZгориTся срDце е^мђ и^ пости'гнетъ и&” А/ще бђ'детъ надолзњ пђть е^го и^ ё^бїеT дш~ђ и^ ё'мреT” Сїе же нњсть сђ'дъ смр~тныи, поне'же не б^њ ненави'дя е^го пре'жDе вчера'шняго и^ тре'тїяго дн~и”

⁷

тому я і дав тобі повеління, говорячи: відокрем собі три міста.

⁷

Сего` ради заповњ'даю а^зъ тебњ` сло'во с^е гл~я, тр^и гра'ды да эTлђ'чиши себњ`”

⁸

Коли ж Господь Бог твій розширить межі твої, як Він клявся батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, яку Він обіцяв дати батькам твоїм,

⁸

А/ще л^и разши'ритъ г~ь б~ъ предњ'лы твоя`, ја^коже кля'ся эTц~емъ твои^мъ, и^ да'стъ тебњ` г~ь вс^ю зе'млю ю^же ре'клъ эTц~емъ твои^мъ да'ти”

⁹

якщо ти будеш намагатися виконувати всі ці заповіді, які я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого і ходити путями Його в усі дні, — тоді до цих трьох міст додай ще три міста,

⁹

А/ще послђшае^ши твори'ти вс^я за'повњди сїа, ја%же а%зъ заповњ'даю тебњ` дне'сь. люби'ти г~а б~а свое^го, и^ ходи'ти въ вс^я пђти` е^го вс^я дн~и” И$ да приложи'ши себњ` е^ще` тр^и гра'ды к сиM трїеM гра'домъ.

¹⁰

щоб не проливалася кров невинного серед землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і щоб не було на тобі [провини] крови.

¹⁰

и^ да не пролїе'тся кро'вь беZви'нна въ земли` твое^и. ю^же г~ь б~ъ тво'и дае^тъ тебњ` въ прича'стїе. и^ да не бђ'детъ на тебњ` кро'ви пови'н#ны”

¹¹

Але якщо хто [в тебе] буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане на нього й уб’є його до смерти, і втече в одне з міст тих,

¹¹

А/ще же бђ'детъ чл~къ ненави'дя по'дрђга свое^го. и^ поDса'дђ сътвори на'нь, и^ въста'нетъ на'нь и^ ё^бїеT дш~ђ е^го и^ ё'мретъ, и^ въбњ'гнетъ въ е^ді'нъ гра'дъ сихъ”

¹²

то старійшини міста його повинні послати, щоб узяти його звідти і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер;

¹²

да по'слютъ ста'рцы гра'да того, и^ да пои^ма'ют# е^го и^ эTтђ'дњ, и^ да предадя'тъ е^го в рђцњ ё%жицы кро'ви, и^ да ё%мреT”

¹³

нехай не щадить його око твоє; змий з Ізраїля кров невинного, і буде тобі добре.

¹³

да не пощади'тъ ё^бо е^го ѓ%котвое`, и^ да ѓ^чи'стиши кровь без#грњшнђ эT і^и^л~я, и^ бл~го бђ'детъ тебњ`”

¹⁴

Не порушуй межі ближнього твого, яку поклали предки в наділі твоєму, що дістався тобі на землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння.

¹⁴

И$ да не прелђчи'ши предњ'ла по'дрђга свое^го, ја%же поста'виша эTц~ы твои` въ прича'стїи твое^мъ. и%мже причасти'лся е^си въ земли` ю^же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ` въ прича'стїе твое`”

¹⁵

Недостатньо одного свідка проти кого-небудь у якій-небудь провині й у якому-небудь злочині й у якому-небудь гріху, яким він згрішить: за словами двох свідків, або за словами трьох свідків відбудеться [усяка] справа.

¹⁵

И$ да не пребђдеT по'слђхъ е^ді'нъ въ послђшество` на чл~ка по вся'кои ѓ^би'де и^ по вся'комђ грњхђ`, и^же а'ще съгрњши'тъ. н^о при ё^стњхъ двою` свњдњтель и^л^и трїе^хъ, да ста'нетъ вся'ко сло'во.

¹⁶

Якщо виступить проти кого свідок несправедливий, звинувачуючи його в злочині,

¹⁶

А/ще л^и ста'нетъ по'слђхъ неправди'в# на чл~ка гл~я до него` безче'стїе”

¹⁷

то нехай стануть обидва ці чоловіки, у яких тяжба, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть у ті дні;

¹⁷

да ста'нета ѓ%ба чл~ка и%ма же е^сть пря` преD гм~ъ, и^ прDе жерцы, и^ преD сђдїа'ми и^же бђ'дђтъ въ ты'и дн~и”

¹⁸

судді повинні добре дослідити, і якщо свідок той свідок неправдивий, неправдиво доніс на брата свого,

¹⁸

И$ да и^спыта'ютъ и^хъ сђдїя` прилњжно. сеже по'слђхъ непра'веденъ послђшествова'ше непра'вдђ и^ сђпротивля'ася на бра'та свое^го.

¹⁹

то зробіть йому те, що він замислив зробити братові своєму; і так знищи зло із середовища свого;

¹⁹

да сътворите е^мђ ја^коже и^ ѓ'нъ ё^мы'сли сђпроти'въ на бра'та свое^го, да эTвр'ьжете ѕло'е эT ваs самњ'хъ,

²⁰

й інші почують, і убояться, і не стануть надалі чинити таке зло серед тебе;

²⁰

да и^ про'чїи ё^слы'шавше ё^боятся, и^ не приложа'тъ къ семђ` твори'ти словеси` ѕла'го сего` въ ваs”

²¹

нехай не пощадить [його] око твоє: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу. [Яку хто зробить шкоду ближньому своєму, так слід відплатити йому.]

²¹

да не пощади'тъ и& ѓ%котвое`. н^о дш~а въ дш~и мњ'сто, ѓ%ко въ ѓ%ка мњ'сто, зђ'бъ въ зђ'ба мњ'сто, рђка` въ рђки` мњ'сто, нога` въ ноги` мњ'сто. по всемђ` и^же а'ще кт^о да'стъ поро'къ на по'дрђга своего, си'це възда'ст#ся е^мђ”