Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І повернули ми і вирушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато часу ходили навколо гори Сеїра.
1
И# возврати1вшесz воздвиг0хомсz въ пустhню, путeмъ м0рz чермнaгw, ћкоже гlа гDь ко мнЁ: и3 њбходи1хомъ г0ру сиjръ дни6 мнHги.
2
І сказав мені Господь, говорячи:
2
И# речE гDь ко мнЁ:
3
досить вам ходити навколо цієї гори, поверніть на північ;
3
довлёетъ вaмъ њбхождaти г0ру сію2: возврати1тесz u5бо къ сёверу:
4
і народу дай повеління і скажи: ви будете проходити межі братів ваших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, і вони убояться вас; але остерігайтеся
4
и3 лю1демъ заповёждь, глаг0лz: вы2 пройди1те сквозЁ предёлы брaтіи вaшеz, сынHвъ и3сavовыхъ, живyщихъ въ сиjрэ, и3 ўбоsтсz вaсъ и3 ўжaснутсz ѕэлw2:
5
починати з ними війну, бо Я не дам вам землі їх ні на стопу ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісаву;
5
не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaхъ бо вaмъ t земли2 и4хъ нижE стопы2 ноги2, ћкw во жрeбій дaхъ сынHмъ и3сavwвымъ г0ру сиjръ:
6
їжу купуйте в них за срібло і їжте; і воду купуйте в них за срібло і пийте;
6
сребр0мъ пи1щу купи1те себЁ ў ни1хъ и3 kди1те, и3 в0ду въ мёру возми1те t ни1хъ на цэнЁ и3 пjйте:
7
бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був покровителем тобі під час подорожі твоєї по великій [і страшній] пустелі цій; ось, сорок років Господь, Бог твій, з тобою; ти ні в чому не терпів нестачі.
7
и4бо гDь бGъ тв0й блгcви2 тебE во всsкомъ дёлэ рукY твоє1ю: разумёй, кaкw прошeлъ є3си2 пустhню вели1кую и3 стрaшную сію2: сE, четhредесzть лётъ гDь бGъ тв0й съ тоб0ю, и3 не вострeбовалъ є3си2 словесE.
8
І йшли ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елафа й Ецион-Гавера, і повернули, і йшли до пустелі Моава.
8
И# минyхомъ брaтію свою2 сhны и3с†vли, живyщыz въ сиjрэ, ў пути2 ґрaвскагw t є3лHна и3 t гесіHнъ-гавeра, и3 возврати1вшесz преид0хомъ пyть въ пустhню мwaвлю.
9
І сказав мені Господь: не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим;
9
И# речE гDь ко мнЁ: не совраждyйтесz мwавjтwмъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaхъ бо вaмъ t земли2 и4хъ во жрeбій, сынHмъ бо лHтwвымъ дaхъ ґрои1ръ наслёдити.
10
раніше жили там емими, народ великий, численний і високий, як сини Енакові,
10
Nммjны прeжде сэдsху на нeй, нар0дъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крёпокъ ћкоже є3накjми:
11
і вони вважалися між рефаїмами, як сини Енакові; моавитяни ж називають їх емимами;
11
рафаjны глаг0лютсz и3 сjи, ћкоже и3 є3накjми: и3 мwавjти прозывaютъ | nммjны.
12
а на Сеїрі жили колись хорреї; але сини Ісавові прогнали їх і знищили їх від лиця свого й оселилися замість них — так, як вчинив Ізраїль із землею спадщини своєї, яку дав їм Господь;
12
И# въ сиjрэ сэдsше хоррeй прeжде, но сhнове и3сavwвы потреби1ша | и3 и3скорени1ша | t лицA своегw2: и3 всели1шасz вмёстw и4хъ, и4мже w4бразомъ сотвори2 ї}ль земли2 наслёдіz своегw2, ю4же дадE гDь и5мъ.
13
отже, встаньте і пройдіть долину Заред. І пройшли ми долину Заред.
13
Нн7э u5бо вы2 востaните и3 воздви1гнитесz, и3 пройди1те дeбрь зарeтову.
14
З тих пір, як ми пішли в Кадес-Варні і як пройшли долину Заред, минуло тридцять вісім років, і в нас перевівся з середовища стану весь рід, що ходить на війну, як клявся їм Господь [Бог];
14
И# дни6, въ нsже tид0хомъ t кaдисъ-варни2 д0ндеже преид0хомъ дeбрь зарeтову, три1десzть и3 џсмь лётъ, д0ндеже падE вeсь р0дъ мужeй вои1нскихъ t полкA, ћкоже клsтсz и5мъ гDь бGъ.
15
та й рука Господня була на них, щоб винищувати їх із середовища стану, поки не вимерли.
15
И# рукA б9іz бsше на ни1хъ, погуби1ти | t полкA, д0ндеже пад0ша.
16
Коли ж перевелися всі, що ходять на війну, і вимерли із середовища народу,
16
И# бhсть внегдA пад0ша вси2 м{жи в0инстіи ўмирaюще t среды2 людjй,
17
тоді сказав мені Господь, говорячи:
17
и3 речE гDь ко мнЁ, гlz:
18
ти проходиш нині повз межі Моава, мимо Ара,
18
ты2 прeйдеши днeсь предBлы мwaвлими ґрои1ръ:
19
і наблизився до аммонитян; не вступай з ними у ворожнечу, і не починай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів Аммонових у володіння, бо Я віддав її в володіння синам Лотовим;
19
и3 пришeдше бли1з8 сынHвъ ґммaнихъ, не совраждyйтесz и5мъ и3 не сотвори1те съ ни1ми рaти: не дaмъ бо тебЁ t земли2 сынHвъ ґммaнихъ во жрeбій, ћкw сынHмъ лHтwвымъ дaхъ ю5 во жрeбій.
20
і вона вважалася землею рефаїмів; раніше жили на ній рефаїми; аммонитяни ж називають їх замзумимами;
20
ЗемлS рафаjнска воз8именyютсz: рафаjни бо на нeй прeжде живsху: ґмманjтzне же прозывaютъ и5хъ зоммjнъ:
21
народ великий, численний і високий, як сини Енакові, і знищив їх Господь перед лицем їх, і вигнали вони їх і оселилися на місці їхньому,
21
kзhкъ вели1къ и3 мн0гъ и3 крёпокъ, ћкоже и3 є3накjми: и3 погуби2 | гDь t лицA и4хъ, и3 пріsша наслёдіе и3 всели1шасz вмёстw и4хъ дaже до сегw2 днE:
22
як Він зробив для синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, знищивши перед лицем їх хорреїв, і вони вигнали їх, і оселилися на місці їх, і живуть до цього дня;
22
ћкоже сотвори1ша сынHмъ и3сavwвымъ живyщымъ въ сиjрэ, и4мже w4бразомъ потреби1ша хоррeа t лицA своегw2 и3 наслёдиша и5хъ, и3 всели1шасz вмёстw и4хъ дaже до сегw2 днE:
23
і аввеїв, які жили в селищах до самої Гази, Кафторими, що вийшли з Кафтора, знищили й оселилися на місці їх.
23
и3 є3veє живyщіи во ґсирHfэ дaже до гaзы, и3 каппад0ки и3зшeдшіи и3з8 каппадокjи потреби1ша |, и3 всели1шасz вмёстw и4хъ.
24
Встаньте, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руки твої Сигона, царя Есевонського, аморреянина, і землю його; починай оволодівати нею, і веди з ним війну;
24
Нн7э u5бо востaните и3 воздви1гнитесz, и3 прейди1те вы2 дeбрь ґрнHню: сE, предaхъ въ рyцэ твои2 сиHна царS є3севHнz ґморрeйска и3 зeмлю є3гw2: начни2 наслёдовати, сотвори2 съ ни1мъ рaть днeшній дeнь:
25
з цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, які почують про тебе, затремтять і жахнуться тебе.
25
начинaй даsти трeпетъ тв0й и3 стрaхъ тв0й пред8 лицeмъ всёхъ kзhкwвъ сyщихъ под8 небесeмъ, и5же слhшавше и4мz твоE возмzтyтсz, и3 болёзнь пріи1мутъ t лицA твоегw2.
26
І послав я послів з пустелі Кедемоф до Сигона, царя Есевонського, зі словами мирними, щоб сказати:
26
И# послaхъ послы2 t пустhни кедамHfъ къ сиHну царю2 є3севHню словесы2 ми1рными, глаг0лz:
27
дозволь пройти мені землею твоєю; я піду дорогою, не зійду ні праворуч, ні ліворуч;
27
да пройдY сквозЁ зeмлю твою2: по пути2 пройдY, не совращyсz ни на дeсно, ни на лёво:
28
їжу продавай мені за срібло, і я буду їсти, і воду для пиття давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду
28
пи1щу на цэнЁ дaси ми2, и3 ћмъ: и3 в0ду на цэнЁ дaси ми2, и3 пію2: т0чію ногaма мои1ма да прейдY:
29
так, як зробили мені сини Ісава, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, доки не перейду через Йордан у землю, яку Господь, Бог наш, дає нам.
29
ћкоже сотвори1ша ми2 сhнове и3с†vли живyщіи въ сиjрэ и3 мwавjти живyщіи во ґрои1рэ, д0ндеже прейдY їoрдaнъ на зeмлю, ю4же гDь бGъ нaшъ даeтъ нaмъ.
30
Але Сигон, цар Есевонський, не погодився дозволити пройти нам через свою землю, тому що Господь, Бог твій, озлобив дух його і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як це видно нині.
30
И# не восхотЁ сиHнъ цaрь є3севHнь, да пр0йдемъ сквозЁ є3го2, ћкw њжесточи2 гDь бGъ нaшъ дyхъ є3гw2 и3 ўкрэпи2 сeрдце є3гw2, да предaстсz въ рyцэ твои2 ћкоже во днeшній дeнь.
31
І сказав мені Господь: ось, Я починаю віддавати тобі Сигона [царя Есевонського, аморреянина,] і землю його; починай оволодівати землею його.
31
И# речE гDь ко мнЁ: сE, начaхъ предаsти пред8 лицeмъ твои1мъ сиHна царS є3севHнz ґморрeйска и3 зeмлю є3гw2, и3 начинaй наслёдити зeмлю є3гw2.
32
І Сигон [цар Есевонський] із усім народом своїм виступив проти нас на бій до Яаца;
32
И# и3зhде сиHнъ цaрь є3севHнь проти1ву нaмъ сaмъ и3 вси2 лю1діе є3гw2 на брaнь во їaссу:
33
і віддав його Господь, Бог наш, [у руки наші,] і ми подолали його і синів його і весь народ його,
33
и3 предадE є3го2 гDь бGъ нaшъ пред8 лицeмъ нaшимъ въ рyцэ нaши: и3 ўби1хомъ є3го2, и3 сhны є3гw2 и3 вс‰ лю1ди є3гw2:
34
і взяли в той час усі міста його, і віддали закляттю всі міста, чоловіків і жінок і дітей, не залишили нікого в живих;
34
и3 њдержaхомъ вс‰ грaды є3гw2 во џно врeмz, и3 разори1хомъ всsкъ грaдъ, ктомY и3 жєны2 и4хъ и3 дёти и4хъ не њстaвихомъ жи6вы:
35
тільки взяли ми собі у здобич худобу їхню і захоплене у взятих нами містах.
35
т0кмw ск0тъ плэни1хомъ себЁ, и3 кwрhсти градHвъ взsхомъ.
36
Від Ароера, що на березі потоку Арнона, і від міста, що на долині, до [гори] Галаада не було міста, яке було б неприступним для нас: усе віддав Господь, Бог наш, [у руки наші].
36
И#з8 ґрои1ра, и4же є4сть при ќстіи водотeчи ґрнHни, и3 грaдъ и4же є4сть въ дeбри, и3 дaже до горы2 галаaдовы, не бhсть грaдъ ўцэлёвый t нaсъ: вс‰ предадE гDь бGъ нaшъ въ рyцэ нaши:
37
Тільки до землі аммонитян ти не підходив, ні до місць [що лежать] біля потоку Іавока, ні до міст [які] на горі, ні до усього, до чого не повелів [нам] Господь, Бог наш.
37
т0кмw въ земли2 сынHвъ ґммaнихъ не приступaхомъ ко всBмъ прилежaщымъ къ водотeчи їав0ковэ и3 ко градHмъ и5же въ горaхъ, ћкоже повелЁ нaмъ гDь бGъ нaшъ.