Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І повернули ми і вирушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато часу ходили навколо гори Сеїра.
1
И$ възврати'вшеся въздвиго'хомся въ пђсты'ню пђть моря чермна'го, ја%коже гл~а г~ь ко мнњ`. и^ ѓ^быходихом# го'рђ, сеи'ръ, дн~и многи.
2
І сказав мені Господь, говорячи:
2
И$ рече г~ь ко мнњ,
3
досить вам ходити навколо цієї гори, поверніть на північ;
3
довлњ'етъ ваM ѓ^бъхожда'ти го'рђ сїю, возврати'стеся ё^бо къ сњ'верђ”
4
і народу дай повеління і скажи: ви будете проходити межі братів ваших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, і вони убояться вас; але остерігайтеся
4
И$ лю'демъ заповњждь гл~я, в^ы прои'дњте по предњлоM бра'тїа вашея сн~овъ и^са'вовыхъ живђщихъ въ сеи'рњ. и^ ё^боя'тся ваs, ё^жа'снђтся ѕњло”
5
починати з ними війну, бо Я не дам вам землі їх ні на стопу ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісаву;
5
Не сътвори'те с ними ра'ти, не да'хъ б^о вамъ эT земля` и^хъ, ниже стопы` ноги`, ја^ко въ прича'стїе да'хъ сн~омъ і^са'вовыM го'рђ сеи'ръ”
6
їжу купуйте в них за срібло і їжте; і воду купуйте в них за срібло і пийте;
6
Сребро'мъ пи'щђ кђпи'те себњ ё^ ни'хъ и^ ја^ди'те, во'дђ въ мњрђ во'змете эT нихъ, на ценњ да пїете”
7
бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був покровителем тобі під час подорожі твоєї по великій [і страшній] пустелі цій; ось, сорок років Господь, Бог твій, з тобою; ти ні в чому не терпів нестачі.
7
Гь~ б^о б~ъ твои блsвилъ е^сть тебе` въ всеM дњ'ло рђкђ твое^ю. разђмњи ка'ко прои'де пђсты'ню вели'кђю и^ стра'шнђю сїю. с^е м~, лњтъ г~ь б~ъ твои с тобо'ю, и^ не проси` словеси`”
8
І йшли ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елафа й Ецион-Гавера, і повернули, і йшли до пустелі Моава.
8
И$ минђ'хомъ бра'тїю свою` сн~ы і^са'вля, живђщ'ая в сеи'рњ ё^ пђти` а^раDскаго эT е^ло'на, и^ эT гасїѓ'на гаве'ра, и^ възврати'вшеся преидо'хомъ пђть въ пђсты'ню моа'влю”
9
І сказав мені Господь: не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим;
9
И$ рече г~ь къ мнњ`, не совраждђ'итеся моа'витомъ, и^ не сътвори'те с ними ра'ти, не дахъ б^о ва'мъ эT земля` иX въ прича'стїе, сн~омъ б^о ло'товомъ да'лъ е^смь а^рои'ръ причасти'ти”
10
раніше жили там емими, народ великий, численний і високий, як сини Енакові,
10
И$ ѓ^ми'ны б^о пре'жDе сњдя'хђ в не'и и^ чадь вели'ка и^ мно'га и^ крњпка, ја^коже и^ е^наки'нъ
11
і вони вважалися між рефаїмами, як сини Енакові; моавитяни ж називають їх емимами;
11
рафа'инъ, гл~ются и^ сїи, ја%коже е^наки'ни и^ моа^ви'тњ прозываюT я& и^ ѓ^ми'ны”
12
а на Сеїрі жили колись хорреї; але сини Ісавові прогнали їх і знищили їх від лиця свого й оселилися замість них — так, як вчинив Ізраїль із землею спадщини своєї, яку дав їм Господь;
12
И$ въ сеи'рњ сњдя'ше хорњ'и прежде. н^о сн~ове і^са'вовы, потреби'ша я&, і^ и^скорени'ша я&, эT лица` и^ всели'шася въ и'хъ мњ'ста. и^м#же ѓ%бразомъ сътвори` і^и^л~ь на земли` прича'стїа е^го, ја^же далъ е^сть г~ь и^мъ”
13
отже, встаньте і пройдіть долину Заред. І пройшли ми долину Заред.
13
Нн~њ ё^бо в^ы въста'ните и^ въздви'гнитеся, и^ про'идете де'брь заре'фовђ”
14
З тих пір, як ми пішли в Кадес-Варні і як пройшли долину Заред, минуло тридцять вісім років, і в нас перевівся з середовища стану весь рід, що ходить на війну, як клявся їм Господь [Бог];
14
И$ ни ја%же эTи^до'хом# эT кадис ва'рнїи до'ндеже преи^до'хомъ де'брь заре'фовђ, л~ и^ и~, лњт#. до'н#деже паде` вс^е рожде'нїе мђжь во'искиX эT по'лка. ја%коже кля'тся и^мъ г~ь”
15
та й рука Господня була на них, щоб винищувати їх із середовища стану, поки не вимерли.
15
И$ рђка` бж~їа бя'ше на ни'хъ, погђби'ти я& эT поlка. до'ндеже падо'ша”
16
Коли ж перевелися всі, що ходять на війну, і вимерли із середовища народу,
16
И$ бысть вънегда` падо'ша вс^и мђжи во'истїи ё^мира'юще эT среди` людїи”
17
тоді сказав мені Господь, говорячи:
17
И$ рече г~ь къ мнњ` гл~я.
18
ти проходиш нині повз межі Моава, мимо Ара,
18
т^ы преи'деши дне'сь же предњ'лы моа'влими, и^ а^рои'ровыми”
19
і наблизився до аммонитян; не вступай з ними у ворожнечу, і не починай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів Аммонових у володіння, бо Я віддав її в володіння синам Лотовим;
19
ПришеDше блиZ сн~овъ а^м#ма'новыхъ не съвраждђ'итеся иM, и^ не сътвори'те с ними ра'ти, не даM б^отебе` эT земля` сн~овъ а^м#моновых# во прича'стїе. ја%ко сн~омъ ло'товымъ даX во прича'стїе”
20
і вона вважалася землею рефаїмів; раніше жили на ній рефаїми; аммонитяни ж називають їх замзумимами;
20
Земля` рафаи'нъска и^менђется. рафаи%ны б^о на не'и прежде жи'вяхђ, а^мони'тяне же прозыва'ютъ и^хъ зоми'нъ.
21
народ великий, численний і високий, як сини Енакові, і знищив їх Господь перед лицем їх, і вигнали вони їх і оселилися на місці їхньому,
21
ја^зы'къ велиk мно'гъ и^ крњпок#. ја^коже и^ е^наки'мы, и^ погђби` я& г~ь эT лица` и^хъ, и^ прїа'ша прича'стїа и^ всели'шася въ и^хъ мњсто, и^ до сего` дн~я”
22
як Він зробив для синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, знищивши перед лицем їх хорреїв, і вони вигнали їх, і оселилися на місці їх, і живуть до цього дня;
22
ЈА/коже сътвори` сн~омъ і^са'вовыM живђщиM в сеи'рњ. иMже ѓ^бразоM потреби'ша хоре'я эT лица` своеh. и^ причасти'шася в ниX и^ вселишася въ иX мњсто, и^ до сего` дн~е”
23
і аввеїв, які жили в селищах до самої Гази, Кафторими, що вийшли з Кафтора, знищили й оселилися на місці їх.
23
И$ е^ве'и живђщїа, въ а^ро'џњ до га'зы, кападокїи шеDше и^зъ кападокїи' потреби'ша я&, и^ всели'шася во и'хъ мњсто”
24
Встаньте, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось, Я віддаю в руки твої Сигона, царя Есевонського, аморреянина, і землю його; починай оволодівати нею, і веди з ним війну;
24
Нн~њ ё^бо въста'нњте в^ы въздви'гнњтеся и^ прои^дњте в^ы де'брь а^рно'ню, с^е предаX в рђцњ твои` сїѓ'на цр~я е^сево'ня, и^ а^м#морре'иска. и^ зеMлю е^го начни` причаща'ти. сътвори` с ни'ми ра'ть дн~ешнїи дн~ь”
25
з цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, які почують про тебе, затремтять і жахнуться тебе.
25
Нн~њ начнђ дати тре'петъ и^ страX тво'и преD лицеM всњмъ страна'м# ја^же сђть поD нб~сеM. ѓ^ни же слы'шавшеи и%мя твое` възъмятђтся. и^ болњзнь прїимђтъ эT лица` твое^го”
26
І послав я послів з пустелі Кедемоф до Сигона, царя Есевонського, зі словами мирними, щоб сказати:
26
И$ послахъ послы` эT пђсты'ня кедемо'џъ къ сїѓ'нђ цр~ю а^сево'ню, словесы` ми'рны гл~я”
27
дозволь пройти мені землею твоєю; я піду дорогою, не зійду ні праворуч, ні ліворуч;
27
д^а прои'дђ сквоѕњ зе'млю твою` по пђти` прои^дђ и^ не съвращ'ђся н^и на' десно н^и на' лњво”
28
їжу продавай мені за срібло, і я буду їсти, і воду для пиття давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду
28
Пи'щђ на ценњ` да ны` даси, и^ ја^мъ. и^ во'дђ на ценњ` даси` и^ пїю, ра'звњ то'чїю нога'ма мои^ма прои^дђ”
29
так, як зробили мені сини Ісава, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, доки не перейду через Йордан у землю, яку Господь, Бог наш, дає нам.
29
ЈА/коже сътвори'ша м^и сн~ве і^са'вови живђщїи въ сеи'рњ, и^ моа'вити живђщїи въ и^ро'рњ. до'ндеже про'и^дђ і^ѓ^рда'нъ на' землю ја%же г~ь б~ъ нашъ да'етъ наM”
30
Але Сигон, цар Есевонський, не погодився дозволити пройти нам через свою землю, тому що Господь, Бог твій, озлобив дух його і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як це видно нині.
30
И$ не въсхотњ` сїѓ'нъ цр~ь а^сево'нь да минеM сквоѕњ ю&, ја%ко ѓ^жесточи` г~ь б~ъ нашъ дх~ъ е^го, и^ ё^крњпи` срDце е^го да преда'стъ в рђцњ твои` въ дн~ешнїи дн~ь”
31
І сказав мені Господь: ось, Я починаю віддавати тобі Сигона [царя Есевонського, аморреянина,] і землю його; починай оволодівати землею його.
31
И$ рече г~ь къ мн^њ се нача'хъ, предая'ти преD лицемъ твои^мъ сїѓ'на цр~я а^сево'ня и^ а^м#море'иска и^ зе'млю е^го, и^ начина'и причаща'ти зе'млю е^го”
32
І Сигон [цар Есевонський] із усім народом своїм виступив проти нас на бій до Яаца;
32
И$зы'де сїѓ'нъ цр~ь а^сево'нь проти'вђ наM самъ и^ вс^и лю'дїе е^го на' брань, въ и^а'сђ”
33
і віддав його Господь, Бог наш, [у руки наші,] і ми подолали його і синів його і весь народ його,
33
И$ предалъ и& г~ь б~ъ нашъ преD лицемъ нашимъ въ рђцњ наши, и^ ё^би'хоM е^го и^ сн~ы е^го, и^ вс^я лю'ди е^го”
34
і взяли в той час усі міста його, і віддали закляттю всі міста, чоловіків і жінок і дітей, не залишили нікого в живих;
34
И$ ѓ^дръжа'хомъ вс^я гра'ды е^го во ѓ%но вре'мя, и^ поби'хомъ вс^я грады и^ногда` и^ же'ны и^х# и^ дњти иX не ѓ^ста'вихомъ живы”
35
тільки взяли ми собі у здобич худобу їхню і захоплене у взятих нами містах.
35
Ра'звњ скотъ плњнихоM себњ і^ и^мњнїа граDны взя'хоM”
36
Від Ароера, що на березі потоку Арнона, і від міста, що на долині, до [гори] Галаада не було міста, яке було б неприступним для нас: усе віддав Господь, Бог наш, [у руки наші].
36
эT а^ро'ира. и^же е^сть ё^стїе водотеча а^рно'ня и^ грDа и^же е^сть в де'бри, и^ до горы` гала'довы. и^ не бысть грDа ё^целњ'выи наs, вс^я предаl г~ь б~ъ нашъ в рђцњ` наши”
37
Тільки до землі аммонитян ти не підходив, ні до місць [що лежать] біля потоку Іавока, ні до міст [які] на горі, ні до усього, до чого не повелів [нам] Господь, Бог наш.
37
Ра'звњ въ земли` сн~овъ а^м#ма'нихъ, не пристђпа'хоM, и^ вс^я съдръжа'щаася с# водоте'чею и^а^ва'ковою, и^ гра'ды и^же въ гораX. ја%коy повелњ` г~ь б~ъ на'шъ”