Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли побачиш вола брата твого або вівцю його заблукалих, не залишай їх, але поверни їх братові твоєму;
1
Ви́дѣвъ телца̀ бра́та твоегѡ̀ и҆лѝ ѻ҆́вцꙋ є҆гѡ̀ заблꙋжда́ющыѧ на пꙋтѝ, да не пре́зриши ѧ҆̀: но возвраще́нїемъ возврати́ши ѧ҆̀ къ бра́тꙋ твоемꙋ̀, и҆ да ѿда́си є҆мꙋ̀.
2
якщо ж не близько буде від тебе брат твій, або ти не знаєш його, то забери їх у дім свій, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх;
2
А҆́ще же нѣ́сть бли́з̾ тебє̀ бра́тъ тво́й, нижѐ оу҆вѣ́си є҆го̀, соберѝ ѧ҆̀ внꙋ́трь до́мꙋ твоегѡ̀, и҆ да бꙋ́дꙋтъ оу҆ тебє̀, до́ндеже взы́щетъ и҆̀хъ бра́тъ тво́й, и҆ ѿда́си и҆̀хъ є҆мꙋ̀.
3
так чини і з ослом його, так чини з одягом його, так чини з усякою загубленою річчю брата твого, яка буде ним загублена і яку ти знайдеш; не можна тобі ухилятися від цього.
3
Та́кожь сотвори́ши ѻ҆слѧ́ти є҆гѡ̀, и҆ та́кѡ да сотвори́ши ри́зѣ є҆гѡ̀, и҆ та́кѡ да сотвори́ши всемꙋ̀ погꙋбле́номꙋ бра́та твоегѡ̀: є҆ли̑ка а҆́ще поги́бнꙋтъ ѿ негѡ̀, и҆ ѡ҆брѧ́щеши ѧ҆̀, да не возмо́жеши пренебрещѝ ѧ҆̀.
4
Коли побачиш осла брата твого або вола його, що впали на дорозі, не залишай їх, але підніми їх з ним разом.
4
А҆́ще оу҆ви́диши ѻ҆слѧ̀ бра́та твоегѡ̀ и҆лѝ телца̀ є҆гѡ̀ па́дшыѧ на пꙋтѝ, да не пре́зриши ѧ҆̀: возставлѧ́ѧ да возста́виши ѧ҆̀ съ собо́ю.
5
На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це.
5
Да не бꙋ́детъ оу҆́тварь мꙋ́жеска на жєнѣ̀, ни да ѡ҆блачи́тсѧ мꙋ́жъ въ ри́зꙋ же́нскꙋ: ꙗ҆́кѡ ме́рзость є҆́сть гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀ всѧ́къ творѧ́й сїѧ̑.
6
Якщо трапиться тобі на дорозі пташине гніздо на якому-небудь дереві або на землі, з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не бери матері разом з дітьми:
6
А҆́ще же оу҆лꙋчи́ши гнѣздо̀ пти́чїе пред̾ лице́мъ твои́мъ на пꙋтѝ, и҆лѝ на дре́вѣ нѣ́коемъ, и҆лѝ на землѝ, и҆ въ не́мъ птенцы̀ и҆лѝ ꙗ҆́ица, и҆ ма́ти сѣди́тъ на птенцѣ́хъ и҆лѝ ꙗ҆́ицѣхъ, да не во́змеши ма́тере со птенцы̑:
7
матір пусти, а дітей візьми собі, щоб тобі було добре, і щоб продовжилися дні твої.
7
ѿпꙋще́нїемъ да ѿпꙋ́стиши ма́терь, птенцы́ же во́змеши себѣ̀, да бла́го тебѣ̀ бꙋ́детъ и҆ долгоде́нственъ бꙋ́деши.
8
Якщо будеш будувати новий дім, то зроби поручні біля покрівлі твоєї, щоб не навести тобі крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.
8
А҆́ще же сози́ждеши до́мъ но́въ, и҆ сотвори́ши ѡ҆гражде́нїе до́мꙋ твоемꙋ̀, и҆ да не сотвори́ши оу҆бі́йства въ домꙋ̀ твое́мъ, а҆́ще паде́тъ пады́й ѿ негѡ̀.
9
Не засівай виноградника свого двома родами насіння, щоб не зробити тобі заклятим збору насіння, яке ти посієш разом із плодами виноградника [свого].
9
Да не насѣ́еши вїногра́да твоегѡ̀ разли́чна, да не ѡ҆свѧти́тсѧ пло́дъ, и҆ сѣ́мѧ, є҆́же насѣ́еши съ плодо́мъ вїногра́да твоегѡ̀.
10
Не ори на волі й ослі разом.
10
Да не ѡ҆ре́ши ю҆нце́мъ и҆ ѻ҆слѧ́темъ вкꙋ́пѣ.
11
Не вдягай одягу, зробленого з різних речовин, з вовни і льону разом.
11
Нижѐ да ѡ҆блече́шисѧ въ ри́зꙋ разноли́чнꙋ ѿ льна̀ и҆ волны̀ вкꙋ́пѣ тка́нꙋ.
12
Зроби собі китиці на чотирьох кутах покривала твого, яким ти покриваєшся.
12
Трє́сны да сотвори́ши себѣ̀ на четы́рехъ краѧ́хъ ѻ҆де́жды своеѧ̀, въ ню́же ѡ҆блече́шисѧ.
13
Якщо хто візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,
13
А҆́ще же кто̀ по́йметъ женꙋ̀ и҆ бꙋ́детъ съ не́ю, и҆ возненави́дитъ ю҆̀,
14
і буде зводити на неї порочні справи, і пустить про неї недобру чутку, і скаже: «я взяв цю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов у неї дівоцтва»,
14
и҆ наложи́тъ на ню̀ ѡ҆бвини́тєлнаѧ словеса̀, и҆ нанесе́тъ на ню̀ и҆́мѧ ѕло́е, и҆ возглаго́летъ: женꙋ̀ сїю̀ поѧ́хъ, и҆ прише́дъ къ не́й, не ѡ҆брѣто́хъ ю҆̀ дѣви́цею:
15
то батько дівчини і матір її нехай візьмуть і винесуть ознаки дівоцтва дівчини до старійшин міста, до воріт;
15
и҆ взе́мъ ѻ҆те́цъ дѣви́цы и҆ ма́терь, да и҆знесꙋ́тъ дѣви́чєскаѧ ѻ҆трокови́цы пред̾ старѣ̑йшины ко вратѡ́мъ,
16
і батько дівчини скаже старійшинам: дочку мою я віддав за дружину цьому чоловіку, і [нині] він зненавидів її,
16
и҆ рече́тъ ѻ҆те́цъ ѻ҆трокови́цы ко старѣ́йшинамъ: дще́рь мою̀ сїю̀ да́хъ мꙋ́жꙋ семꙋ̀ въ женꙋ̀, и҆ нн҃ѣ возненави́дѣвъ ю҆̀ се́й,
17
і ось, він зводить [на неї] порочні діла, говорячи: «я не знайшов у дочки твоєї дівоцтва»; але ось ознаки дівоцтва дочки моєї. І розстелять одяг перед старійшинами міста.
17
возлага́етъ є҆́й ѡ҆бвини́тєлнаѧ словеса̀, глаго́лѧ: не ѡ҆брѣто́хъ дще́ре твоеѧ̀ дѣ́вою: и҆ сѐ, дѣви́чєскаѧ дще́ре моеѧ̀: и҆ да разгнꙋ́тъ ри̑зы пред̾ старѣ̑йшины гра́да ѻ҆́нагѡ,
18
Тоді старійшини того міста нехай візьмуть чоловіка і покарають його,
18
и҆ да во́змꙋтъ старѣ̑йшины гра́да ѻ҆́нагѡ мꙋ́жа того̀ и҆ нака́жꙋтъ є҆го̀,
19
і накладуть на нього сто сиклів срібла пені і віддадуть батькові дівчини за те, що він пустив недобрі чутки про дівчину ізраїльську; вона ж нехай залишиться його дружиною, і він не може розлучитися з нею усе життя своє.
19
и҆ да ѡ҆бвинѧ́тъ є҆го̀ сто́мъ сі́клей, и҆ дадѧ́тъ ѻ҆тцꙋ̀ ѻ҆трокови́цы, ꙗ҆́кѡ и҆знесѐ и҆́мѧ ѕло̀ на дѣви́цꙋ і҆и҃лтескꙋ, и҆ (па́ки) да бꙋ́детъ є҆мꙋ̀ жена̀: не возмо́жетъ ѿпꙋсти́ти ю҆̀ во всѧ̑ лѣ̑та.
20
Якщо ж сказане буде правдою, і не знайдеться дівоцтва у дівчини,
20
А҆́ще же бꙋ́детъ вои́стиннꙋ сло́во сїѐ, и҆ не ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ дѣви́чєскаѧ ѻ҆трокови́цѣ,
21
то дівчину нехай приведуть до дверей дому батька її, і жителі міста її поб’ють її камінням до смерти, бо вона зробила соромітну справу серед Ізраїля, блудодіючи у домі батька свого; і так знищи зло із середовища свого.
21
и҆ да и҆зведꙋ́тъ дѣви́цꙋ пред̾ врата̀ до́мꙋ ѻ҆тца̀ є҆ѧ̀, и҆ побїю́тъ ю҆̀ ка́менїемъ мꙋ́жїе гра́дстїи, и҆ да оу҆́мретъ, ꙗ҆́кѡ сотворѝ безꙋ́мїе въ сынѣ́хъ і҆и҃левыхъ, ѡ҆сквернѝ до́мъ ѻ҆тца̀ своегѡ̀: и҆ и҆зми́те ѕло́е ѿ себє̀ сами́хъ.
22
Якщо буде знайдений хтось, що лежить з жінкою заміжньою, то слід віддати на смерть обох: і чоловіка, що лежав із жінкою, і жінку; і так знищи зло в Ізраїлі.
22
А҆́ще же ѡ҆брѧ́щетсѧ человѣ́къ лежа́й съ жено́ю мꙋжа́тою, оу҆бі́йте ѻ҆бои́хъ, человѣ́ка лежа́щаго съ жено́ю и҆ женꙋ̀: и҆ и҆зми́те ѕло́е ѿ і҆и҃лѧ.
23
Якщо буде молода дівчина заручена з чоловіком, і хто-небудь зустрінеться з нею в місті і ляже з нею,
23
А҆́ще же бꙋ́детъ дѣ́ва ѡ҆брꙋче́наѧ мꙋ́жꙋ, и҆ ѡ҆брѣ́тъ ю҆̀ человѣ́къ (дрꙋгі́й) во гра́дѣ, бꙋ́детъ съ не́ю,
24
то обох їх приведіть до воріт того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він осквернив дружину ближнього свого; і так знищи зло із середовища свого.
24
и҆зведи́те ѻ҆бои́хъ пред̾ врата̀ гра́да и҆́хъ, и҆ побі́йте (ѻ҆бои́хъ) ка́менїемъ, и҆ да оу҆́мрꙋтъ: ѻ҆трокови́цꙋ, поне́же не вопи́ла во гра́дѣ, и҆ мꙋ́жа, поне́же ѡ҆би́дѣ женꙋ̀ бли́жнѧгѡ своегѡ̀: и҆ и҆зми́те ѕло́е ѿ себє̀ сами́хъ.
25
Якщо ж хто в полі зустрінеться з дівчиною зарученою і, схопивши її, ляже з нею, то слід віддати на смерть тільки чоловіка, що лежав з нею,
25
А҆́ще же на по́ли ѡ҆брѧ́щетъ человѣ́къ дѣ́вꙋ ѡ҆брꙋче́нꙋю, и҆ наси́ловавъ бꙋ́детъ съ не́ю, оу҆бі́йте человѣ́ка є҆ди́наго бы́вшаго съ не́ю:
26
а дівчині нічого не роби; на дівчині немає злочину смертного: бо це те саме, як якби хто повстав на ближнього свого й убив його;
26
а҆ ѻ҆трокови́цѣ ничто́же сотвори́те: нѣ́сть бо дѣ́вѣ грѣха̀ сме́ртнагѡ: ꙗ҆́коже а҆́ще кто́ бы воста́лъ на бли́жнѧго своего̀, и҆ оу҆би́лъ бы дꙋ́шꙋ є҆гѡ̀, та́кѡ сїѐ дѣ́ло:
27
бо він зустрівся з нею в полі, і хоча дівчина заручена кричала, але нікому було врятувати її.
27
поне́же на селѣ̀ ѡ҆брѣ́те ю҆̀, возопѝ ѻ҆трокови́ца ѡ҆брꙋче́наѧ, и҆ не бѣ̀ помога́ѧй є҆́й.
28
Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою, і схопить її і ляже з нею, і застануть їх,
28
А҆́ще же кто̀ ѡ҆брѧ́щетъ ѻ҆трокови́цꙋ дѣ́вꙋ, ꙗ҆́же нѣ́сть ѡ҆брꙋче́на, и҆ наси́ловавъ бꙋ́детъ съ не́ю, и҆ ѡ҆бличи́тсѧ:
29
то той, що лежав з нею, повинен дати батькові дівчини п’ятдесят [сиклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він знечестив її; все життя своє він не може розлучитися з нею.
29
да да́стъ человѣ́къ бы́вый съ не́ю ѻ҆тцꙋ̀ ѻ҆трокови́цы пѧтьдесѧ́тъ дїдра́хмъ сребра̀, и҆ томꙋ̀ да бꙋ́детъ жена̀, поне́же ѡ҆би́дѣ ю҆̀: не возмо́жетъ ѿпꙋсти́ти ю҆̀ во всѐ вре́мѧ.
30
Ніхто не повинен брати дружини батька свого і відкривати край одягу батька свого.
30
Да не по́йметъ человѣ́къ жены̀ ѻ҆тца̀ своегѡ̀, и҆ да не ѿкры́етъ покрове́нїѧ ѻ҆тца̀ своегѡ̀.