¹

Коли ти прийдеш у землю, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ, і оволодієш нею, і оселишся на ній,

¹

И# бyдетъ ѓще вни1деши въ зeмлю, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій є4же наслёдити ю5, и3 всели1шисz на нeй,

²

то візьми початки усіх плодів землі, які ти одержиш від землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі, і поклади в кошик, і піди на те місце, яке Господь Бог твій обере, щоб перебувало там ім’я Його;

²

и3 да в0змеши t начaтка плодHвъ земли2 твоеS, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ въ жрeбій, и3 вложи1ши въ к0шницу, и3 п0йдеши на мёсто, є4же и3зберeтъ гDь бGъ тв0й призывaти и4мz є3гw2 тaмw:

³

і прийди до священика, який буде в ті дні, і скажи йому: сьогодні сповідаю перед Господом Богом твоїм, що я ввійшов у ту землю, яку Господь клявся батькам нашим дати нам.

³

и3 пріи1деши къ жерцY, и4же бyдетъ въ ты6z дни6, и3 речeши къ немY: возвэщaю днeсь гDеви бGу твоемY, ћкw внид0хъ въ зeмлю, є4юже клsтсz гDь nтцє1мъ нaшымъ дaти нaмъ:

⁴

Священик візьме кошик з руки твоєї і поставить його перед жертовником Господа Бога твого.

⁴

и3 да в0зметъ жрeцъ t рукY твоє1ю к0шницу и3 да положи1тъ ю5 пред8 nлтарeмъ гDа бGа твоегw2:

⁵

Ти ж відповідай і скажи перед Господом Богом твоїм: батько мій був подорожнім арамеянином, і пішов у Єгипет і оселився там з деякими людьми, і народився там від нього народ великий, сильний і численний;

⁵

и3 tвэщaвъ речeши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ: сmрjю њстaви nтeцъ м0й и3 сни1де во є3гЂпетъ и3 њбитA тaмw въ числЁ мaлэмъ, и3 бhсть тaмw въ kзhкъ вели1къ и3 во мн0жество мн0го и3 вели1ко:

⁶

але єгиптяни зле поводилися з нами, і пригноблювали нас, і накладали на нас тяжкі роботи;

⁶

и3 њѕл0биша нaсъ є3гЂптzне, и3 смири1ша ны2, и3 возложи1ша на ны2 дэлA жестHкаz:

⁷

і заволали ми до Господа Бога батьків наших, і почув Господь крик наш і побачив біду нашу, працю нашу і пригноблення наше;

⁷

и3 возопи1хомъ ко гDу бGу nтє1цъ нaшихъ, и3 ўслhша гDь в0пль нaшъ и3 ви1дэ смирeніе нaше и3 трyдъ нaшъ и3 ск0рбь нaшу,

⁸

і вивів нас Господь з Єгипту [Сам кріпкістю Своєю великою і] рукою сильною і могутністю, великим жахом, знаменнями і чудесами,

⁸

и3 и3зведE ны2 гDь и3з8 є3гЂпта сaмъ крёпостію своeю вели1кою и3 рук0ю си1льною и3 мhшцею выс0кою, и3 въ видёніихъ вели1кихъ и3 въ знaменіихъ и3 въ чудесёхъ,

⁹

і привів нас на місце це, і дав нам землю цю, землю, в якій тече молоко і мед;

⁹

и3 введE ны2 въ мёсто сіE, и3 дадE нaмъ зeмлю сію2, зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ:

¹⁰

отже, ось, я приніс початки плодів від землі, яку Ти, Господи, дав мені, [від землі, де тече молоко і мед]. І постав це перед Господом Богом твоїм, і поклонися перед Господом Богом твоїм,

¹⁰

и3 нн7э сE, принес0хъ начaтки t плодHвъ земли2, ю4же дaлъ ми2 є3си2, гDи, зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ. И# њстaвиши є5 пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ, и3 поклони1шисz тaмw пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ,

¹¹

і веселися за всі блага, що Господь Бог твій дав тобі і дому твоєму, ти і левит і прибулець, що буде в тебе.

¹¹

и3 возвесели1шисz њ всёхъ благи1хъ, ±же дадE тебЁ гDь бGъ тв0й, и3 д0мъ тв0й, и3 леvjтъ, и3 пришлeцъ и4же ў тебє2.

¹²

Коли ти відокремиш усі десятини здобутків [землі] твоєї на третій рік, рік десятин, і віддаси левитові, прибульцеві, сироті і вдові, щоб вони їли в оселях твоїх і насичувалися,

¹²

Е#гдa же соверши1ши њдесzти1ти всю2 десzти1ну плодHвъ земли2 твоеS въ лёто трeтіе, вторyю десzти1ну да дaси леvjту и3 пришeлцу и3 сиротЁ и3 вдовЁ, и3 kдsтъ во градёхъ твои1хъ и3 насhтzтсz:

¹³

тоді скажи перед Господом Богом твоїм: я відібрав від дому [мого] святиню і віддав її левитові, прибульцеві, сироті і вдові, за всіма повеліннями Твоїми, які Ти заповів мені: я не переступив заповідей Твоїх і не забув;

¹³

и3 речeши пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ: њчи1стихъ свzт†z и3з8 д0му моегw2, и3 дaхъ | леvjту и3 пришeлцу и3 сиротЁ и3 вдовЁ, по всBмъ зaповэдемъ твои6мъ, ±же заповёдалъ є3си2 мнЁ: не преступи1хъ зaповэди твоеS и3 не забhхъ,

¹⁴

я не їв від неї в печалі моїй, і не відокремлював її в нечистоті, і не давав з неї для мертвого; я корився гласу Господа Бога мого, виконав усе, що Ти заповів мені;

¹⁴

и3 не kд0хъ въ болёзни моeй t ни1хъ, не принес0хъ t ни1хъ въ нечи1стое, нижE дaхъ t ни1хъ ўмeршему: послyшахъ глaса гDа бGа моегw2, сотвори1хъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 мнЁ:

¹⁵

споглянь від святої оселі Твоєї, з небес, і благослови народ Твій, Ізраїля, і землю, яку Ти дав нам — тому що Ти клявся батькам нашим [дати нам] землю, в якій тече молоко і мед.

¹⁵

при1зри съ нб7сE t хрaма с™aгw твоегw2, и3 блгcви2 лю1ди тво‰ ї}лz и3 зeмлю, ю4же дaлъ є3си2 и5мъ ћкоже клsлсz є3си2 nтцє1мъ нaшымъ, дaти нaмъ зeмлю кипsщую мeдомъ и3 млек0мъ.

¹⁶

У день цей Господь Бог твій заповідає тобі виконувати [усі] постанови ці і закони: дотримуй і виконуй їх від усього серця твого і від усієї душі твоєї.

¹⁶

Въ сeй дeнь заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й сотвори1ти вс‰ њправд†ніz сі‰ и3 судбы6: и3 сохрани1те и3 сотвори1те | t всегw2 сeрдца вaшегw и3 t всеS души2 вaшеz.

¹⁷

Господу сказав ти нині, що Він буде твоїм Богом, і що ти будеш ходити путями Його і зберігати постанови Його і заповіді Його і закони Його, і слухати голос Його;

¹⁷

ГDа и3збрaлъ є3си2 днeсь бhти тебЁ въ бGа, и3 ходи1ти во всёхъ путeхъ є3гw2 и3 храни1ти њправд†ніz и3 зaпwвэди и3 судбы6 є3гw2, и3 послyшати глaса є3гw2.

¹⁸

і Господь обіцяв тобі нині, що ти будеш власним Його народом, як Він говорив тобі, якщо ти будеш зберігати всі заповіді Його,

¹⁸

И# гDь и3збрA вaсъ днeсь, да бyдете є3мY лю1ди и3збрaнніи, ћкоже речE тебЁ, храни1ти вс‰ зaпwвэди є3гw2,

¹⁹

і що Він поставить тебе вище за всі народи, які Він створив, у честі, славі і красі, і що ти будеш святим народом у Господа Бога твого, як Він говорив.

¹⁹

и3 бhти тебЁ вhшше всёхъ kзы6къ, и4же сотвори1 тz и3мени1та и3 хвaльна и3 слaвна, бhти вaмъ лю1демъ с™ы6мъ гDу бGу вaшему, ћкоже гlа.