¹

Якщо ти, коли перейдете [за Йордан у землю, яку Господь Бог ваш дає вам], будеш слухати голос Господа Бога твого, старанно виконувати всі заповіді Його, які заповідаю тобі сьогодні, то Господь Бог твій поставить тебе вище за всі народи землі;

¹

И҆ бꙋ́детъ є҆гда̀ пре́йдете і҆ѻрда́нъ въ зе́млю, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ дае́тъ ва́мъ, а҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаете гла́са гдⷭ҇а бг҃а ва́шегѡ храни́ти и҆ твори́ти всѧ̑ за́пѡвѣди є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ дне́сь, и҆ да́стъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й вы́шше всѣ́хъ ꙗ҆зы̑къ землѝ:

²

і прийдуть на тебе усі благословення ці і сповняться на тобі, якщо будеш слухати голос Господа, Бога твого.

²

и҆ прїи́дꙋтъ на тѧ̀ всѧ̑ благословє́нїѧ сїѧ̑ и҆ ѡ҆брѧ́щꙋтъ тѧ̀. А҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаеши гла́са гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀,

³

Благословенний ти в місті і благословенний на полі.

³

благослове́нъ ты̀ во гра́дѣ и҆ благослове́нъ ты̀ на селѣ̀,

⁴

Благословенний плід утроби твоєї, і плід землі твоєї, і плід худоби твоєї, і плід твоїх волів, і плід овець твоїх.

⁴

благословє́на и҆сча́дїѧ чре́ва твоегѡ̀ и҆ плоды̀ землѝ твоеѧ̀, и҆ стада̀ волѡ́въ твои́хъ и҆ па̑ствы ѻ҆ве́цъ твои́хъ,

⁵

Благословенні житниці твої і комори твої.

⁵

благословє́ны жи̑тницы твоѝ и҆ ѡ҆ста́нцы твоѝ,

⁶

Благословенний ти при вході твоєму і благословенний ти при виході твоєму.

⁶

благослове́нъ ты̀ внегда̀ входи́ти тебѣ̀ и҆ благослове́нъ ты̀ внегда̀ и҆сходи́ти тебѣ̀.

⁷

Уразить перед тобою Господь ворогів твоїх, які повстають на тебе; однією дорогою вони виступлять проти тебе, а сімома дорогами побіжать від тебе.

⁷

Да преда́стъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ врагѝ твоѧ̑, сопроти́вѧщыѧсѧ тебѣ̀, сокрꙋшє́ны пред̾ лице́мъ твои́мъ: пꙋте́мъ є҆ди́нѣмъ и҆зы́дꙋтъ на тѧ̀ и҆ седмїю̀ пꙋтьмѝ побѣжа́тъ ѿ лица̀ твоегѡ̀.

⁸

Пошле Господь тобі благословення в житницях твоїх і в усякій справі рук твоїх; і благословить тебе на землі, яку Господь Бог твій дає тобі.

⁸

Да по́слетъ гдⷭ҇ь на тѧ̀ блгⷭ҇ве́нїе въ храни́лищахъ твои́хъ и҆ на всѧ̑, на нѧ́же возложи́ши рꙋ́кꙋ твою̀ на землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀.

⁹

Поставить тебе Господь [Бог твій] народом святим Своїм, як Він клявся тобі [і батькам твоїм], якщо ти будеш дотримувати заповідей Господа Бога твого і будеш ходити путями Його;

⁹

Да возста́витъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й себѣ̀ лю́дъ свѧ́тъ, ꙗ҆́коже клѧ́тсѧ ѻ҆тцє́мъ твои̑мъ. А҆́ще послꙋ́шаеши гла́са гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ и҆ ходи́ти бꙋ́деши въ пꙋте́хъ є҆гѡ̀,

¹⁰

і побачать усі народи землі, що ім’я Господа [Бога твого] нарікається на тобі, й убояться тебе.

¹⁰

и҆ оу҆́зрѧтъ тѧ̀ всѝ ꙗ҆зы́цы земні́и, ꙗ҆́кѡ и҆́мѧ гдⷭ҇а (бг҃а твоегѡ̀) призва́сѧ на тѧ̀, и҆ оу҆боѧ́тсѧ тебє̀,

¹¹

І дасть тобі Господь [Бог твій] достаток у всіх благах, у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді полів твоїх на землі, яку Господь клявся батькам твоїм дати тобі.

¹¹

и҆ оу҆мно́житъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во блага̑ѧ во и҆сча́дїехъ оу҆тро́бы твоеѧ̀ и҆ во и҆сча́дїехъ скотѡ́въ твои́хъ, и҆ въ плодѣ́хъ землѝ твоеѧ̀, на землѝ твое́й, ю҆́же клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь ѻ҆тцє́мъ твои̑мъ да́ти тебѣ̀.

¹²

Відкриє тобі Господь добру скарбницю Свою, небо, щоб воно давало дощ землі твоїй у свій час, і щоб благословляти всі діла рук твоїх: і будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг [і будеш панувати над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати].

¹²

Да ѿве́рзетъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь сокро́вище своѐ благо́е, не́бо, є҆́же да́ти до́ждь землѝ твое́й во вре́мѧ своѐ, да блгⷭ҇ви́тъ всѧ̑ дѣла̀ рꙋ́къ твои́хъ: и҆ да́си взаи́мъ ꙗ҆зы́кѡмъ мнѡ́гимъ, ты́ же не ѡ҆должи́шисѧ: и҆ ѡ҆блада́еши ты̀ мно́гими ꙗ҆зы̑ки, тобо́ю же не воз̾ѡблада́ютъ.

¹³

Зробить тебе Господь [Бог твій] головою, а не хвостом, і будеш тільки на висоті, а не будеш внизу, якщо будеш підкорюватися заповідям Господа Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні зберігати і виконувати,

¹³

Да поста́витъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во главꙋ̀, а҆ не въ хво́стъ: и҆ бꙋ́деши тогда̀ вы́ше, и҆ не бꙋ́деши ни́же, а҆́ще послꙋ́шаеши за́повѣдїй гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀, є҆ли̑ка а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ дне́сь храни́ти и҆ твори́ти:

¹⁴

і не відступиш від усіх слів, які заповідую вам сьогодні, ні праворуч, ні ліворуч, щоб піти вслід іншим богам і служити їм.

¹⁴

да не престꙋ́пиши ѿ всѣ́хъ слове́съ, ꙗ҆̀же а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ дне́сь, на де́сно нижѐ на лѣ́во, ходи́ти в̾слѣ́дъ богѡ́въ и҆ны́хъ слꙋжи́ти и҆̀мъ.

¹⁵

Якщо ж не будеш слухати голосу Господа Бога твого і не будеш намагатися виконувати всі заповіді Його і постанови Його, які я заповідую тобі сьогодні, то прийдуть на тебе всі прокляття ці й осягнуть тебе.

¹⁵

И҆ бꙋ́детъ а҆́ще не послꙋ́шаеши гла́са гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ храни́ти и҆ твори́ти всѧ̑ за́пѡвѣди є҆гѡ̀, є҆ли̑ки а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ дне́сь, и҆ прїи́дꙋтъ на тѧ̀ всѧ̑ клѧ̑твы сїѧ̑ и҆ пости́гнꙋтъ тѧ̀:

¹⁶

Проклятим ти [будеш] у місті і проклятим ти [будеш] на полі.

¹⁶

про́клѧтъ ты̀ во гра́дѣ и҆ про́клѧтъ ты̀ на селѣ̀,

¹⁷

Проклятими [будуть] житниці твої і комори твої.

¹⁷

про́клѧты жи̑тницы твоѝ и҆ ѡ҆ста́нки твоѝ,

¹⁸

Проклятим [буде] плід утроби твоєї і плід землі твоєї, плід твоїх волів і плід овець твоїх.

¹⁸

проклѧта̑ и҆сча̑дїѧ оу҆тро́бы твоеѧ̀ и҆ плоды̀ землѝ твоеѧ̀, стада̀ волѡ́въ твои́хъ и҆ па̑ствы ѻ҆ве́цъ твои́хъ,

¹⁹

Проклятим ти [будеш] при вході твоєму і проклятим при виході твоєму.

¹⁹

про́клѧтъ ты̀ внегда̀ входи́ти тебѣ̀ и҆ про́клѧтъ ты̀ внегда̀ и҆сходи́ти тебѣ̀.

²⁰

Пошле Господь на тебе прокляття, сум’яття і біди в усякій справі рук твоїх, яку станеш ти робити, доки не будеш знищений, — і ти швидко загинеш за злі справи твої, за те, що ти залишив Мене.

²⁰

Да по́слетъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь скꙋ́дость и҆ гла́дъ и҆ и҆стребле́нїе на всѧ̑, на нѧ́же возложи́ши рꙋ́кꙋ твою̀, є҆ли̑ка а҆́ще сотвори́ши, до́ндеже потреби́тъ тѧ̀ и҆ до́ндеже погꙋби́тъ тѧ̀ вско́рѣ, ѕлы́хъ ра́ди начина́нїй твои́хъ, занѐ ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ мѧ̀.

²¹

Пошле Господь на тебе моровицю, доки не знищить Він тебе з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею.

²¹

Да прилѣпи́тъ гдⷭ҇ь къ тебѣ̀ сме́рть, до́ндеже потреби́тъ тѧ̀ ѿ землѝ, въ ню́же ты̀ вхо́диши та́мѡ наслѣ́дити ю҆̀.

²²

Вразить тебе Господь чахлістю, гарячкою, лихоманкою, запаленням, засухою, палючим вітром та іржею, і вони будуть переслідувати тебе, доки не загинеш.

²²

Да порази́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь неимѣ́нїемъ и҆ ѻ҆гне́вицею, и҆ стꙋ́жею и҆ жже́нїемъ, и҆ оу҆бі́йствомъ и҆ вѣ́тромъ тлетво́рнымъ и҆ блѣ́достїю, и҆ поженꙋ́тъ тѧ̀, до́ндеже погꙋбѧ́тъ тѧ̀.

²³

І небеса твої, які над головою твоєю, зробляться міддю, і земля під тобою залізом;

²³

И҆ бꙋ́детъ не́бо над̾ главо́ю твое́ю мѣ́дѧно и҆ землѧ̀ под̾ тобо́ю желѣ́зна.

²⁴

замість дощу Господь дасть землі твоїй пил, і порох з неба буде падати, падати на тебе, [доки не погубить тебе і] доки не будеш знищений.

²⁴

Да да́стъ гдⷭ҇ь до́ждь землѝ твое́й пра́хъ, и҆ пе́рсть съ небесѐ сни́детъ на тѧ̀, до́ндеже сокрꙋши́тъ тѧ̀ и҆ до́ндеже погꙋби́тъ тѧ̀.

²⁵

Віддасть тебе Господь на поразку ворогам твоїм; однією дорогою виступиш проти них, а сімома дорогами побіжиш від них; і будеш розсіяний по всіх царствах землі.

²⁵

Да да́стъ тѧ̀ гдⷭ҇ь на и҆зсѣче́нїе пред̾ враги̑ твои́ми: пꙋте́мъ є҆ди́нѣмъ и҆зы́деши къ ни̑мъ и҆ седмїю̀ пꙋти̑ побѣжи́ши ѿ лица̀ и҆́хъ, и҆ бꙋ́деши въ разсѣ́ѧнїе во всѣ́хъ ца́рствахъ земны́хъ,

²⁶

І будуть трупи твої їжею всім птахам небесним і звірам, і не буде того, хто відганятиме їх.

²⁶

и҆ бꙋ́дꙋтъ мертвецы̀ ва́ши снѣ́дь пти́цамъ небє́снымъ и҆ ѕвѣрє́мъ земны̑мъ, и҆ не бꙋ́детъ ѿгонѧ́ѧй.

²⁷

Уразить тебе Господь проказою єгипетською, почечуєм, коростою і сверблячкою, від яких ти не зможеш зцілитися;

²⁷

Да порази́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь вре́домъ є҆гѵ́петскимъ въ сѣда́лищахъ и҆ кра́стою ди́вїею и҆ све́рбомъ, ꙗ҆́кѡ не мощѝ тебѣ̀ и҆сцѣли́тисѧ.

²⁸

вразить тебе Господь божевіллям, сліпотою й оціпенінням серця.

²⁸

Порази́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь неи́стовствомъ и҆ слѣпото́ю и҆ и҆зстꙋпле́нїемъ оу҆ма̀,

²⁹

І ти будеш навпомацки ходити опівдні, як сліпий навпомацки ходить у пітьмі, і не будеш мати успіху в путях твоїх, і будуть тіснити і кривдити тебе кожного дня, і ніхто не захистить тебе.

²⁹

и҆ бꙋ́деши ѡ҆сѧза́ѧй въ полꙋ́дни, ꙗ҆́коже ѡ҆сѧза́етъ слѣпы́й во тмѣ̀, и҆ не и҆спра́витъ пꙋті́й твои́хъ: и҆ бꙋ́деши тогда̀ ѡ҆би́димь и҆ расхища́емь во всѧ̑ дни̑, и҆ не бꙋ́детъ помога́ѧй тебѣ̀.

³⁰

З жінкою заручишся, й інший буде спати з нею; дім побудуєш, і не будеш жити в ньому; виноградник насадиш, і не будеш користуватися ним.

³⁰

Женꙋ̀ по́ймеши, и҆ и҆́нъ мꙋ́жъ воз̾имѣ́етъ ю҆̀: до́мъ сози́ждеши, и҆ не поживе́ши въ не́мъ: вїногра́дъ насади́ши, и҆ не ѡ҆бере́ши є҆гѡ̀:

³¹

Вола твого заколють на очах твоїх, і не будеш їсти його; осла твого поведуть від тебе і не повернуть тобі; вівці твої віддані будуть ворогам твоїм, і ніхто не захистить тебе.

³¹

теле́цъ тво́й закла́нъ пред̾ тобо́ю, и҆ не снѣ́си ѿ негѡ̀: ѻ҆слѧ̀ твоѐ ѿѧ́то ѿ тебє̀, и҆ не ѿда́стсѧ тебѣ̀: ѻ҆́вцы твоѧ̑ ѿданы̀ (бꙋ́дꙋтъ) врагѡ́мъ твои̑мъ, и҆ не бꙋ́детъ тебѣ̀ помога́ѧй:

³²

Сини твої і дочки твої будуть віддані іншому народу; очі твої будуть бачити і кожного дня вболівати за них, і не буде сили в руках твоїх.

³²

сы́нове твоѝ и҆ дщє́ри твоѧ̑ ѿданы̀ (бꙋ́дꙋтъ) ꙗ҆зы́кꙋ и҆но́мꙋ, и҆ ѻ҆́чи твоѝ оу҆́зрѧтъ и҆стаева́юще на сїѧ̑, и҆ не возмо́жетъ рꙋка̀ твоѧ̀:

³³

Плоди землі твоєї і всю працю твою буде їсти народ, якого ти не знав; і ти будеш тільки пригнобленим і мучимим в усі дні.

³³

плоды̀ землѝ твоеѧ̀ и҆ всѧ̑ трꙋды̀ твоѧ̑ поѧ́стъ ꙗ҆зы́къ, є҆гѡ́же не вѣ́си, и҆ бꙋ́деши ѡ҆би́димь и҆ сокрꙋша́емь во всѧ̑ дни̑,

³⁴

І збожеволієш від того, що будуть бачити очі твої.

³⁴

и҆ бꙋ́деши и҆зꙋмле́нъ, видѣ́нїй ра́ди ѻ҆че́съ твои́хъ, ꙗ҆̀же оу҆́зриши.

³⁵

Вразить тебе Господь злою проказою на колінах і гомілках, від якої ти не зможеш зцілитися, від підошви ноги твоєї до самого тімені [голови] твоєї.

³⁵

Да порази́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь вре́домъ ѕлы́мъ на колѣ́нахъ и҆ на го́ленехъ, ꙗ҆́кѡ не мощѝ и҆сцѣли́тисѧ тебѣ̀ ѿ сто́пъ но́гъ твои́хъ да́же до верха̀ (главы̀) твоеѧ̀.

³⁶

Відведе Господь тебе і царя твого, якого ти поставиш над собою, до народу, якого не знав ні ти, ні батьки твої, і там будеш служити іншим богам, дерев’яним і кам’яним;

³⁶

Да ѿведе́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь и҆ кнѧ̑зи твоѧ̑, ꙗ҆̀же поста́виши себѣ̀, въ ꙗ҆зы́къ, є҆гѡ́же не вѣ́си ты̀ и҆ ѻ҆тцы̀ твоѝ, и҆ послꙋ́жиши та́мѡ богѡ́мъ и҆ны̑мъ, дре́вꙋ и҆ ка́менїю,

³⁷

і будеш жахом, притчею і посміховищем у всіх народах, до яких відведе тебе Господь [Бог].

³⁷

и҆ бꙋ́деши та́мѡ въ гада́нїе и҆ въ при́тчꙋ и҆ по́вѣсть во всѣ́хъ ꙗ҆зы́цѣхъ, въ нѧ́же введе́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь (бг҃ъ) та́мѡ.

³⁸

Багато насіння винесеш у поле, а збереш мало, тому що поїсть його сарана.

³⁸

Сѣ́мѧ мно́го и҆знесе́ши на по́ле, и҆ ма́ло внесе́ши, ꙗ҆́кѡ поѧдѧ́тъ ѧ҆̀ прꙋ́зи:

³⁹

Виноградники будеш садити й обробляти, а вина не будеш пити, і не збереш плодів [їх], тому що поїсть їх черва.

³⁹

вїногра́дъ насади́ши и҆ воздѣ́лаеши, и҆ вїна̀ не и҆спїе́ши, нижѐ возвесели́шисѧ ѿ негѡ̀, ꙗ҆́кѡ поѧ́стъ ѧ҆̀ че́рвь:

⁴⁰

Маслини будуть у тебе у всіх межах твоїх, але єлеєм не помажешся, тому що обсипеться маслина твоя.

⁴⁰

ма̑слины бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ твои́хъ, и҆ є҆ле́емъ не пома́жешисѧ, ꙗ҆́кѡ и҆стече́тъ ма́слина твоѧ̀:

⁴¹

Синів і дочок народиш, але їх не буде в тебе, тому що підуть у полон.

⁴¹

сы́ны и҆ дщє́ри роди́ши, и҆ не бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀, ѿи́дꙋтъ бо въ плѣ́нъ:

⁴²

Усі дерева твої і плоди землі твоєї погубить іржа.

⁴²

всѧ̑ древє́снаѧ твоѧ̑ и҆ всѧ̑ жи̑та землѝ твоеѧ̀ потреби́тъ ржа̀:

⁴³

Прибулець, який серед тебе, буде підніматися над тобою вище і вище, а ти опускатися будеш нижче і нижче;

⁴³

пришле́цъ, и҆́же є҆́сть оу҆ тебє̀, взы́детъ над̾ тѧ̀ вы́ше вы́ше, ты́ же низ̾и́деши ни́зꙋ ни́зꙋ:

⁴⁴

він буде давати тобі в борг, а ти не будеш давати йому в борг; він буде головою, а ти будеш хвостом.

⁴⁴

се́й взаи́мъ да́стъ тебѣ̀, ты́ же є҆мꙋ̀ взаи́мъ не да́си: се́й бꙋ́детъ глава̀, ты́ же бꙋ́деши хво́стъ.

⁴⁵

І прийдуть на тебе всі прокляття ці, і будуть переслідувати тебе й осягнуть тебе, доки не будеш знищений, за те, що ти не слухав голосу Господа Бога твого і не дотримував заповідей Його і постанов Його, які Він заповів тобі:

⁴⁵

И҆ прїи́дꙋтъ на тѧ̀ всѧ̑ клѧ̑твы сїѧ̑, и҆ поженꙋ́тъ тѧ̀ и҆ пости́гнꙋтъ тѧ̀, до́ндеже потребѧ́тъ тѧ̀ и҆ до́ндеже погꙋбѧ́тъ тѧ̀: ꙗ҆́кѡ не послꙋ́шалъ є҆сѝ гла́са гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀, є҆́же храни́ти за́пѡвѣди є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆правда̑нїѧ є҆гѡ̀, є҆ли̑ка заповѣ́да тебѣ̀.

⁴⁶

вони будуть знаменням і вказівкою на тобі і на сімені твоєму повік.

⁴⁶

И҆ бꙋ́дꙋтъ на тебѣ̀ зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀, и҆ въ сѣ́мени твое́мъ до вѣ́ка,

⁴⁷

За те, що ти не служив Господу Богу твоєму з веселістю і радістю серця, при достатку всього,

⁴⁷

поне́же не послꙋжи́лъ є҆сѝ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀ съ весе́лїемъ и҆ благи́мъ се́рдцемъ, мно́жества ра́ди всѣ́хъ (благи́хъ),

⁴⁸

будеш служити ворогові твоєму, якого пошле на тебе Господь [Бог твій], у голоді, і спразі, і наготі й у всякій нестачі; він покладе на шию твою залізне ярмо, так що змучить тебе.

⁴⁸

и҆ послꙋ́жиши врагѡ́мъ твои̑мъ, ꙗ҆̀же по́слетъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й на тѧ̀ съ гла́домъ и҆ жа́ждею, и҆ нагото́ю и҆ ѡ҆скꙋдѣ́нїемъ всѣ́хъ: и҆ возложи́тъ ꙗ҆ре́мъ желѣ́зенъ на вы́ю твою̀, до́ндеже сокрꙋши́тъ тѧ̀.

⁴⁹

Пошле на тебе Господь народ здалеку, від краю землі: як орел налетить народ, мови якого ти не розумієш,

⁴⁹

И҆ наведе́тъ гдⷭ҇ь на тѧ̀ ꙗ҆зы́къ и҆здале́ча ѿ кра́ѧ землѝ а҆́ки оу҆стремле́нїе ѻ҆́рле, ꙗ҆зы́къ, є҆гѡ́же не оу҆разꙋмѣ́еши глаго́ла,

⁵⁰

народ нахабний, який не шанує старця і не пощадить юнака;

⁵⁰

ꙗ҆зы́къ безстꙋ́денъ лице́мъ, и҆́же не оу҆диви́тсѧ лицꙋ̀ ста́рчꙋ и҆ ю҆́на не поми́лꙋетъ:

⁵¹

і буде він їсти плід і худоби твоєї і плід землі твоєї, доки не розорить тебе, так що не залишить тобі ні хліба, ні вина, ні єлею, ні плоду волів твоїх, ні плоду овець твоїх, доки не погубить тебе;

⁵¹

и҆ поѧ́стъ плоды̀ скотѡ́въ твои́хъ и҆ плоды̀ землѝ твоеѧ̀, ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́витъ тебѣ̀ пшени́цы, ни вїна̀, ни є҆ле́а, ста́дъ волѡ́въ твои́хъ и҆ па́ствъ ѻ҆ве́цъ твои́хъ, до́ндеже погꙋби́тъ тѧ̀:

⁵²

і буде тіснити тебе в усіх оселях твоїх, доки у всій землі твоїй не зруйнує високих і міцних стін твоїх, на які ти надієшся; і буде тіснити тебе у всіх оселях твоїх, по всій землі твоїй, яку Господь Бог твій дав тобі.

⁵²

и҆ сокрꙋши́тъ тѧ̀ во всѣ́хъ градѣ́хъ твои́хъ, до́ндеже разорѧ́тсѧ стѣ́ны твоѧ̑ высѡ́кїѧ и҆ крѣ̑пкїѧ, на ни́хже ты̀ оу҆пова́еши, во все́й землѝ твое́й: и҆ ѡ҆ѕло́битъ тѧ̀ во всѣ́хъ градѣ́хъ твои́хъ, ꙗ҆̀же дадѐ тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й.

⁵³

І ти будеш їсти плід утроби твоєї, плоть синів твоїх і дочок твоїх, яких Господь Бог твій дав тобі, в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій.

⁵³

И҆ снѣ́си ча̑да оу҆тро́бы твоеѧ̀, пло́ть сынѡ́въ и҆ дще́рей твои́хъ, и҆̀хже дадѐ тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, въ тѣснотѣ̀ твое́й и҆ въ ско́рби твое́й, є҆́юже ѡ҆скорби́тъ тѧ̀ вра́гъ тво́й.

⁵⁴

Чоловік, зніжений, який жив між вами у великій розкоші, безжалісним оком буде дивитися на брата свого, на дружину надра свого і на інших дітей своїх, які залишаться в нього,

⁵⁴

Ю҆́ный въ ва́съ и҆ млады́й ѕѣлѡ̀ позави́дитъ ѻ҆́комъ свои́мъ бра́тꙋ своемꙋ̀ и҆ женѣ̀ ꙗ҆́же на ло́нѣ є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆ста́вшымсѧ ча́дѡмъ, ꙗ҆̀же а҆́ще ѡ҆ста́нꙋтсѧ є҆мꙋ̀:

⁵⁵

і не дасть жодному з них плоті дітей своїх, яких він буде їсти, тому що в нього не залишиться нічого в облозі й в утиску, в якому стисне тебе ворог твій у всіх оселях твоїх.

⁵⁵

ꙗ҆́кѡ да́ти є҆ди́номꙋ и҆́хъ ѿ пло́тей ча̑дъ свои́хъ, и҆̀хже ꙗ҆́лъ є҆сѝ, поне́же ничто̀ ѡ҆ста́сѧ є҆мꙋ̀ въ тѣснотѣ̀ и҆ ско́рби твое́й, є҆́юже ѡ҆скорбѧ́тъ тѧ̀ вразѝ твоѝ во всѣ́хъ градѣ́хъ твои́хъ.

⁵⁶

[Жінка] яка жила в тебе в достатку і розкошах, яка ніколи ноги своєї не ставила на землю через розкіш і зніженість, буде безжалісним оком дивитися на чоловіка надра свого і на сина свого і на дочку свою

⁵⁶

И҆ ю҆́наѧ въ ва́съ (жена̀) и҆ млада̀ ѕѣлѡ̀, є҆ѧ́же не ѡ҆бы́че нога̀ є҆ѧ̀ ходи́ти по землѝ ю҆́ности ра́ди и҆ мла́дости, позави́дитъ ѻ҆́комъ свои́мъ мꙋ́жꙋ своемꙋ̀ и҆́же на ло́нѣ є҆ѧ̀, и҆ сы́нꙋ и҆ дще́ри свое́й,

⁵⁷

і не дасть їм посліду, що виходить з-поміж ніг її, і дітей, яких вона родить; тому що вона, при нестачі в усьому, таємно буде їсти їх, в облозі й утиску, в якому стисне тебе ворог твій у оселях твоїх.

⁵⁷

и҆ бло́нѣ свое́й и҆зше́дшей и҆з̾ чре́слъ є҆ѧ̀, и҆ ча́дꙋ своемꙋ̀ є҆́же а҆́ще роди́тъ: снѣ́стъ бо ѧ҆̀ та́йнѡ, скꙋ́дости ра́ди всѣ́хъ въ тѣснотѣ̀ и҆ ско́рби свое́й, є҆́юже ѡ҆скорби́тъ тѧ̀ вра́гъ тво́й во всѣ́хъ градѣ́хъ твои́хъ.

⁵⁸

Якщо не будеш намагатися виконувати всі слова закону цього, написані в книзі цій, і не будеш боятися цього славного і страшного імені Господа Бога твого,

⁵⁸

А҆́ще не послꙋ́шаете твори́ти всѧ̑ словеса̀ зако́на сегѡ̀, напи̑саннаѧ въ кни́зѣ се́й, є҆́же боѧ́тисѧ и҆́мене чтⷭ҇на́гѡ и҆ чꙋ́днагѡ сегѡ̀, гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀,

⁵⁹

то Господь уразить тебе і потомство твоє надзвичайними виразками, виразками великими і постійними, і хворобами злими і постійними;

⁵⁹

и҆ оу҆диви́тъ гдⷭ҇ь ꙗ҆́звы твоѧ̑ и҆ ꙗ҆́звы сѣ́мене твоегѡ̀, ꙗ҆́звы вели̑кїѧ и҆ ди̑вныѧ, и҆ болѣ̑зни ѕлы̑ѧ и҆ и҆звѣ̑стныѧ,

⁶⁰

і наведе на тебе всі [злі] виразки єгипетські, яких ти боявся, і вони прилипнуть до тебе;

⁶⁰

и҆ ѡ҆брати́тъ на тѧ̀ всю̀ болѣ́знь є҆гѵ́петскꙋю ѕлꙋ́ю, є҆ѧ́же ты̀ боѧ́лсѧ є҆сѝ ѿ лица̀ и҆́хъ, и҆ прилѣпѧ́тсѧ къ тебѣ̀:

⁶¹

і всяку хворобу і всяку виразку, не написану [і всяку написану] у книзі закону цього, Господь наведе на тебе, доки не будеш знищений;

⁶¹

и҆ всѐ разслабле́нїе, и҆ всю̀ ꙗ҆́звꙋ ненапи́саннꙋю и҆ всю̀ пи́санꙋю въ кни́зѣ зако́на сегѡ̀ наведе́тъ гдⷭ҇ь на тѧ̀, до́ндеже потреби́тъ тѧ̀:

⁶²

і залишиться вас небагато, тоді як безліччю ви подібні були до зірок небесних, тому що ти не слухав голосу Господа Бога твого.

⁶²

и҆ ѡ҆ста́нетесѧ въ числѣ̀ ма́лѣмъ, вмѣ́стѡ тогѡ̀ є҆гда̀ бы́сте ꙗ҆́кѡ ѕвѣ́зды небє́сныѧ мно́жествомъ, ꙗ҆́кѡ не послꙋ́шасте гла́са гдⷭ҇а бг҃а ва́шегѡ.

⁶³

І як радів Господь, роблячи вам добро і розмножуючи вас, так буде радіти Господь, гублячи вас і знищуючи вас, і вивержені будете з землі, в яку ти йдеш, щоб володіти нею.

⁶³

И҆ бꙋ́детъ, ꙗ҆́коже возвесели́сѧ гдⷭ҇ь ѡ҆ ва́съ благотвори́ти ва́мъ и҆ оу҆мно́жити ва́съ, та́кѡ возвесели́тсѧ гдⷭ҇ь ѡ҆ ва́съ потреби́ти ва́съ: и҆ во́зметесѧ ѿ землѝ, въ ню́же вы̀ вхо́дите та́мѡ наслѣ́дити ю҆̀,

⁶⁴

І розсіє тебе Господь [Бог твій] по всіх народах, від краю землі до краю землі, і будеш там служити іншим богам, яких не знав ні ти, ні батьки твої, дереву і камінню.

⁶⁴

и҆ разсѣ́етъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во всѧ̑ ꙗ҆зы́ки, ѿ кра́ѧ землѝ да́же до кра́ѧ є҆ѧ̀, и҆ послꙋ́жиши та́мѡ богѡ́мъ и҆ны̑мъ, дре́вꙋ и҆ ка́менїю, и҆́хже не зна́лъ є҆сѝ ты̀ и҆ ѻ҆тцы̀ твоѝ:

⁶⁵

Але і між цими народами не заспокоїшся, і не буде місця спокою для ноги твоєї, і Господь дасть тобі там тремтяче серце, болість очей і знемагання душі;

⁶⁵

но и҆ во ꙗ҆зы́цѣхъ ѻ҆́нѣхъ не оу҆поко́итъ тѧ̀, нижѐ бꙋ́детъ стоѧ́нїѧ стопѣ̀ ногѝ твоеѧ̀: и҆ да́стъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь та́мѡ се́рдце печа́льное и҆ ѡ҆скꙋдѣва̑ющаѧ ѻ҆чеса̀ и҆ и҆стаѧва́ющꙋю дꙋ́шꙋ:

⁶⁶

життя твоє буде висіти перед тобою, і будеш тремтіти вночі і вдень, і не будеш впевнений у житті твоєму;

⁶⁶

и҆ бꙋ́детъ живо́тъ тво́й ви́сѧщь пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма, и҆ оу҆бои́шисѧ во днѝ и҆ въ но́щи, и҆ не бꙋ́деши вѣ́ры ꙗ҆́ти житїю̀ твоемꙋ̀:

⁶⁷

від тремтіння серця твого, яким ти будеш обійнятий, і від того, що ти будеш бачити очима твоїми, вранці ти скажеш: «о, якби прийшов вечір », а ввечері скажеш: «о, якби настав ранок!»

⁶⁷

заꙋ́тра рече́ши: ка́кѡ бꙋ́детъ ве́черъ; и҆ въ ве́черъ рече́ши: ка́кѡ бꙋ́детъ оу҆́тро; ѿ стра́ха се́рдца твоегѡ̀, и҆́мже оу҆бои́шисѧ, и҆ ѿ видѣ́нїй ѻ҆че́съ твои́хъ, и҆́миже оу҆́зриши:

⁶⁸

і поверне тебе Господь у Єгипет на кораблях тим шляхом, про який я сказав тобі: «ти більше не побачиш його»; і там будете продаватися ворогам вашим у рабів і в рабинь, і не буде того, хто купує.

⁶⁸

и҆ возврати́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ во є҆гѵ́петъ въ корабле́хъ, и҆ на пꙋтѝ є҆го́же реко́хъ, не приложитѐ ксемꙋ̀ ви́дѣти є҆го̀: и҆ про́дани бꙋ́дете та́мѡ врагѡ́мъ ва́шымъ въ рабы̑ и҆ въ рабы̑ни, и҆ не бꙋ́детъ кꙋпꙋ́ющагѡ.