¹

І зійшов Мойсей з рівнин моавитських на гору Нево, на вершину Фасги, яка навпроти Єрихона, і показав йому Господь усю землю Галаад до самого Дана,

¹

И҆ взы́де мѡѷсе́й ѿ а҆равѡ́ѳа мѡа́влѧ на го́рꙋ нава́ѵъ, на ве́рхъ фазга̀, ꙗ҆́же є҆́сть прѧ́мѡ і҆ерїхѡ́нꙋ: и҆ показа̀ є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь всю̀ зе́млю галаа́дскꙋ да́же до да́на,

²

і всю [землю] Неффалимову, і [всю] землю Єфремову і Манассіїну, і всю землю Іудину, навіть до самого західного моря,

²

и҆ всю̀ зе́млю нефѳалі́млю, и҆ всю̀ зе́млю є҆фре́мовꙋ и҆ манассі́инꙋ, и҆ всю̀ зе́млю і҆ꙋ́динꙋ да́же до мо́рѧ послѣ́днѧгѡ,

³

і полуденну країну і рівнину долини Єрихона, місто Пальм, до Сигора.

³

и҆ пꙋсты́ню и҆ ѡ҆крє́стнаѧ (се́ла) і҆ерїхѡ́на, гра́дъ фі́нїкѡвъ да́же до сигѡ́ра,

⁴

І сказав йому Господь: ось земля, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, говорячи: «сімені твоєму дам її»; Я дав тобі побачити її очима твоїми, але в неї ти не ввійдеш.

⁴

и҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: сїѧ̀ землѧ̀, є҆́юже клѧ́хсѧ а҆враа́мꙋ и҆ і҆саа́кꙋ и҆ і҆а́кѡвꙋ, гл҃ѧ: сѣ́мени ва́шемꙋ да́мъ ю҆̀: и҆ показа́хъ ю҆̀ ѻ҆чесе́мъ твои̑мъ, и҆ та́мѡ не вни́деши.

⁵

І помер там Мойсей, раб Господній, на землі Моавитській, за словом Господнім;

⁵

И҆ сконча́сѧ та́мѡ мѡѷсе́й ра́бъ гдⷭ҇ень въ землѝ мѡа́вли сло́вомъ гдⷭ҇нимъ.

⁶

і був похований у долині в землі Моавитській навпроти Беф-Фегора, і ніхто не знає місця поховання його навіть до цього дня.

⁶

И҆ погребо́ша є҆го̀ въ землѝ мѡа́вли бли́з̾ до́мꙋ фогѡ́рова. И҆ не оу҆вѣ́да никто́же погребе́нїѧ є҆гѡ̀ да́же до днѐ сегѡ̀.

⁷

Мойсеєві було сто двадцять років, коли він помер; але зір його не притупився, і міцність у ньому не виснажилася.

⁷

Мѡѷсе́ю же бѣ̀ сто̀ и҆ два́десѧть лѣ́тъ, є҆гда̀ сконча́сѧ: не ѡ҆темнѣ́стѣ ѻ҆́чи є҆гѡ̀, ни и҆стлѣ́ста оу҆стнѣ̀ є҆гѡ̀.

⁸

І оплакували Мойсея сини Ізраїлеві на рівнинах моавитських [навпроти Йордану біля Єрихона] тридцять днів. І минули дні плачу і ридання за Мойсеєм.

⁸

И҆ пла́кашасѧ сы́нове і҆и҃лєвы мѡѷсе́а во а҆равѡ́ѳѣ мѡа́вли оу҆ і҆ѻрда́на бли́з̾ і҆ерїхѡ́на три́десѧть дні́й. И҆ сконча́шасѧ дні́е пла́ча сѣ́тованїѧ ѡ҆ мѡѷсе́и.

⁹

І Ісус, син Навина, сповнився духом премудрости, тому що Мойсей поклав на нього руки свої, і підкорювалися йому сини Ізраїлеві і робили так, як повелів Господь Мойсеєві.

⁹

И҆ і҆исꙋ́съ сы́нъ наѵи́нъ напо́лнисѧ дх҃а ра́зꙋма: возложи́ бо мѡѷсе́й рꙋ́цѣ своѝ на него̀. И҆ послꙋ́шаша є҆гѡ̀ сы́нове і҆и҃лєвы, и҆ сотвори́ша ꙗ҆́коже заповѣ́да гдⷭ҇ь мѡѷсе́ю.

¹⁰

І не було більше в Ізраїля пророка такого, як Мойсей, якого Господь знав лицем до лиця,

¹⁰

И҆ не воста̀ ктомꙋ̀ прⷪ҇ро́къ во і҆и҃ли ꙗ҆́коже мѡѷсе́й, є҆го́же позна̀ гдⷭ҇ь лице́мъ къ лицꙋ̀,

¹¹

за всіма знаменнями і чудесами, які послав його Господь зробити в землі Єгипетській над фараоном і над усіма рабами його і над усією землею його,

¹¹

во всѣ́хъ зна́менїихъ и҆ чꙋдесѣ́хъ, є҆го́же посла̀ гдⷭ҇ь сотвори́ти ѧ҆̀ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй фараѡ́нꙋ и҆ рабѡ́мъ є҆гѡ̀ и҆ все́й землѝ є҆гѡ̀,

¹²

і за рукою сильною і за великими чудесами, які Мойсей звершив перед очима усього Ізраїля.

¹²

ди̑внаѧ вели̑каѧ, и҆ рꙋ́кꙋ крѣ́пкꙋю (и҆ мы́шцꙋ высо́кꙋю), ꙗ҆̀же сотворѝ мѡѷсе́й пред̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ.