Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І скликав Мойсей увесь Ізраїль і сказав їм: слухай, Ізраїлю, постанови і закони, які я проголошу сьогодні у вуха ваші, і вивчіть їх і намагайтеся виконувати їх.
1
И$ гл~а мољ=сїи всемђ і^и^л~ю и^ рече къ ни'мъ. послђш'аи і^и^л~ю ѓ^правле'нїя и^ сђды`, е^ли'ко а^зъ гл~ю въ ё'ши ва'ши въ дн~ешнїи дн~ь, да ся наё^чи'те иX и^ снабди'те твори'тї я&.
2
Господь, Бог наш, уклав з нами завіт на Хориві;
2
Гь~ б~ъ вашъ завњща` вамъ завTњ въ хори'вњ,
3
не з батьками нашими уклав Господь завіт цей, але з нами, які тут сьогодні усі живі.
3
не ѓ^днымъ ѓTц~емъ ва'шимъ завњ ща` за'вњтъ сеи, н^о и^ ва'мъ, вы' же ё^бо здњ вс^и жи'ви дне'сь”
4
Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із середовища вогню;
4
Лицемъ къ лицђ` гл~а г~ь къ вамъ, на горњ` и^з# среды` ѓ^гня`,
5
я ж стояв між Господом і між вами в той час, щоб переказувати вам слово Господа, бо ви боялися вогню і не піднімалися на гору. Він тоді сказав:
5
аZ же стоя'хъ междђ гм~ъ и^ ва'ми. въ время ѓ%но и^звњсти'ти вамъ гл~ъ гн~ь ја^ко ё^боя'стеся эT лица` ѓ^гню`, и^ не възыидо'сте на горђ` гл~яи”
6
Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
6
АZ е^смь г~ь б~ъ твой и^зведы'и т^я и^з# земля` е^гљ=пет#ски эT до'мђ рабо'ты”
7
нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
7
И$ да не бђ'дђтъ тебњ боѕи и%ни, преD лицемъ мои^мъ.
8
Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі,
8
да не сотвори'ши себњ` ваа'нїя, и^ никое^гоже ѓ%браза, е^ли'ко на' нб~си горњ` и^ е^ли'ко на земли` до'лђ, е^ли'ко въ водњ` поD земле'ю”
9
не поклоняйся їм і не служи їм; тому що Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене,
9
да ся не покло'ниши и^мъ, и^ да не послђжи'ши и^мъ, ја%ко а%зъ е^смь г~ь б~ъ твой. б~ъ ревни'въ, эTдая'и грњхи` эTц~евы на дњти, дотре'тїяго и^ четве'ртаго ро'да, ненави'дящимъ мене`”
10
і Той, що творить милість до тисячі родів тих, що люблять Мене і дотримують заповідей Моїх.
10
И$ творя'и млsть в ты'сђщахъ ро'довъ любя'щимъ мене`, и^ снабдя'щимъ повелњ'нїе мое`”
11
Не вживай імені Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь [Бог твій] без покарання того, хто вживає ім’я Його марно.
11
да не прїимеши и^мени г~а б~а твое^го въсђе. не ѓ^чи'ститъ б^о г~ь б~ъ тво'и прилага'ющаh и%мя е^го къ сђ'емђ”
12
Пильнуй день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій;
12
Снабди'те дн~ь сђбо'тныи ѓ^сщ~аите е^го, ја^коy заповњ'да тебњ г~ь б~ъ тво'и.
13
шість днів працюй і роби всякі діла твої,
13
ѕ~, дн~ь да дњ'лаеши и^ да сътвори'ши вс^я дњ'ла твоя”
14
а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму. Не роби [в ньому] ніякої справи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, який у тебе, щоб відпочив раб твій, і раба твоя [і осел твій,] як і ти;
14
А$ дн~ь з~, сђбо'та г~ђ б~ђ твое^мђ. да не сътвори'ши во'нь всего дњ'ла, т^ы и^ сн~ъ твои, и^ дщеr твоя`, и^ рабъ тво'и и^ раба` твоя`, во'лъ твои и^ ѓ^се'лъ твой, и^ всякъ ско'тъ твои. и^ прише'лецъ и^же прDе вра'ты твои^ми” да почїетъ рабъ твои, и^ раба` твоя` и^ ѓ^се'лъ твои ја%коже и^ т^ы”
15
і пам’ятай, що [ти] був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і силою великою, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього [і свято зберігати його].
15
И$ да помяне'ши. ја^ко и^ т^ы ра'бъ бы'лъ в земли` е^гљ=пеTстеи. и^зведе т^я г~ь б~ъ эTтђдђ. рђко'ю крњ'пкою и^ мы'шцею высо'кою, сего ра'ди повелњ` т^и г~ь б~ъ твои, ја^ко снабдњти тебњ` дн~ь сђбо'тныи и^ ѓ^сщ~ати е^го”
16
Шануй батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
16
Чт^и эTц~а твое^го и^ мт~рь твою`, ја^коже ё^каза` тебњ г~ь б~ъ твой да бл~гот^и бђ'детъ. сего ра'ди мно'га лњта` бђ'деши на земли`, ја%же г~ь б~ъ да'сть тебњ`”
17
Не вбивай.
17
Не ё^бїи”
18
Не перелюбствуй.
18
Не любодњ'и”
19
Не кради.
19
Не ё^краd”
20
Не лжесвідчи на ближнього твого.
20
Не послђшествђ'и на бли'жняго свое^го лжа`”
21
Не бажай дружини ближнього твого і не бажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] ні всього, що є у ближнього твого.
21
Не помы'сли на женђ` по'дрђга твое^го. не помы'сли на до'мъ по'дрђга твое^го, н^и на село` е^го, н^и на раба` е^го, н^и на рабђ е^го, н^и на воl е^го, н^и на ѓ^сля` е^го, н^и на вся'каго скота` е^го, н^и на вс^е е^ли'коже бли'жняh тебњ`”
22
Слова ці проголосив Господь до всього зібрання вашого на горі із середовища вогню, хмари і мороку [і бурі] гучноголосо, і більше не говорив, і написав їх на двох кам’яних скрижалях, і дав їх мені.
22
Сїи словеса` гл~а г~ь къ всемђ` со'нмђ ва'шемђ на горњ`, среди` ѓ^гня`, тм^а и^ м#гла` ды'мъ, гла'съ вели'къ и^ не преста`” И$ въписа е& въ дв^њ до'сцњ ка'мен#нњ, и^ даде` мн^њ”
23
І коли ви почули голос із середовища мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, усі начальники колін ваших і старійшини ваші,
23
И$ бысть ја^ко слы'шасте, глsа и^з# среd ѓ^гня`. гора' же горя'ше ѓ^гнемъ, и^ прїидо'ста къ мн^њ вс^я старњ'ишины по племе'немъ ва'шиM и^ ста'рцы ва'ша”
24
і сказали: ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його ми чули із середовища вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з людиною, і вона залишається живою;
24
И$ рњста с^е показа` намъ г~ь б~ъ нашъ сла'вђ свою`, и^ глsа е^гоy слы'шахомъ и^з# среды` ѓ^гня`. въ дне'шнїи дн~ь ви'дњхомъ ја%ко гл~етъ б~ъ чл~кђ и^ жи'въ бђдетъ”
25
але тепер для чого нам помирати? бо цей великий вогонь спалить нас; якщо ми ще почуємо глас Господа, Бога нашого, то помремо,
25
И$ н~нњ да не и^з#мремъ, ја%ко потребиT наs ѓ%гнь вели'кїи се'и. а^ще приложи'мъ м^ы слы'шати глsа г~а б~а на'шего, к семђ` да и^з#мреM”
26
бо чи є яка плоть, яка чула б глас Бога живого, Який говорить із середовища вогню, як ми, і залишилася живою?
26
Ка'я пло'ть е^сть ја%же слы'ша глsа б~а жи'ва гл~юща и^з# среды` ѓ^гня` ја%коже м^ы и^ живеT”
27
приступи ти і слухай усе, що скаже [тобі] Господь, Бог наш, і ти переказуй нам усе, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.
27
Пристђпи` т^ы и^ послђш'аи вс^е е^ли'ко к тебњ` рече'тъ г~ь б~ъ нашъ. сътвори'мъ и^ послђш'аемъ”
28
І Господь почув слова ваші, як ви розмовляли зі мною, і сказав мені Господь: чув Я слова народу цього, які вони говорили тобі; усе, що говорили вони, добре;
28
И$ послђш'а г~ь глsа словесе` ва'шего, глющиM ваM къ мн^њ и^ рече г~ь ко мн^њ слы'шахъ глsа словеs людїй сихъ е^ли'ко гл~аша к тебњ` пра'во гл~аша вс^е”
29
о, якби серце їх було у них таке, щоб боятися Мене і дотримувати всіх заповідей Моїх у всі дні, щоб добре було їм і синам їхнім повік!
29
Кт^о дасть срDце и^хъ бы'ти в нихъ ја^коже боя'тися мене`, и^ снабдњти вс^я за'повњди моя`. и^ въ вс^я дн~и да бл~го бђ'детъ и^мъ, и^ сн~омъ иX въ вњки”
30
піди, скажи їм: «поверніться в намети свої»;
30
Гряди и^ рцы` и^мъ, ѓ^братитеся в^ы въ до'мы своя”
31
а ти залишся тут зі Мною, і Я проголошу тобі всі заповіді і постанови і закони, яких ти повинен навчити їх, щоб вони [так] чинили на тій землі, яку Я даю їм у володіння.
31
Ты же ста'ни со мно'ю, да гл~ю к тебњ` вс^я за'повњди и^ ѓ^правле'нїя и^ сђды`. е^ли'коже заповњ'си и^мъ и^ да сътворя'тъ си'це въ земли` ю%же а^зъ даю` и^мъ въ прича'стїе”
32
Дивіться, чиніть так, як повелів вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч;
32
И$ да снабди'те твори'ти, ја%коже заповњ'да г~ь б~ъ твой, и^ да не съврати'шися н^и на' десно н^и на' лњво”
33
ходіть тією дорогою, якою повелів вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живими, і добре було вам, і прожили багато часу на тій землі, яку одержите у володіння.
33
По всемђ пђти` е^лико заповњ'да тебњ г~ь б~ъ твои ходити во'нь, да т^я поко'итъ и^ бл~готи бђдет#, и^ мно'ги дн~и бђдете на земли` ю%же прїи'мете”