¹

Усі заповіді, які я заповідаю вам сьогодні, намагайтеся виконувати, щоб ви були живими і розмножилися, і пішли і заволоділи [доброю] землею, яку з клятвою обіцяв Господь [Бог] батькам вашим.

¹

Вс^я за'повњди ја%же заповњда ваM днsь, да снабди` твори'ти и& да живе'те, и^ ё^мно'житеся, и^ внїи'дњте и^ прїимњте зе'млю бл~гђю. е^ю'же кля'тся г~ь б~ъ эTц~емъ ва'шимъ”

²

І пам’ятай весь шлях, яким вів тебе Господь, Бог твій, по пустелі, ось уже сорок років, щоб смирити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш зберігати заповіді Його, чи ні;

²

И$ да помяне'ши весь пђть, и%мже прове'лъ тебе` г~ь б~ъ твои, в# пђсты'ни. да и^скђси` т^я и^ зазлиT т^я, и^ ё^разђмње^тся е^же въ срDцы твое^мъ, а%ще снабди'ши за'повњди е^го и^л^и ни`”

³

Він смиряв тебе, морив тебе голодом і годував тебе манною, якої не знав ти і не знали батьки твої, щоб показати тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але всяким [словом], яке виходить з вуст Господа, живе людина;

³

И$ заѕли` тебњ`, и^ гла'домъ замори` т^я, и^ посеM пита т^я ма'нною, е^же т^ы не ё^вњдњ н^и эTц~ы твои`, и^ да ја^ви'тъ тебњ`. ја%ко не ѓ^ хлњбњ е^ді'неM жи'въ бђдетъ чл~къ н^о ѓ^ вся'комъ словеси` и^з#ходящиM и^зъ ё'стъ бж~ииX жи'въ бђдетъ чл~къ”

⁴

одяг твій не старів на тобі, і нога твоя не пухла, ось уже сорок років.

⁴

И ри'зы твоа` не раздра'шася на тебњ`. но'ѕи твои не ја^звитеся, с^е м~ лњтъ”

⁵

І знай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, учить тебе, як людина учить сина свого.

⁵

И$ сего` ради разђмњ'еши срDцемъ твои^мъ ја%ко кт^о чл~къ нака'жетъ сн~ъ свои. Тако г~ь б~ъ твои наказђетъ т^я.

⁶

Отже, зберігай заповіді Господа, Бога твого, ходячи путями Його і бійся Його.

⁶

и^ да снабди'ши за'повњди г~а б~а твое^го, ходи'ти во пђти` е^го и^ боа'тися е^го”

⁷

Бо Господь, Бог твій, веде тебе в землю добру, у землю, де потоки вод, джерела й озера виходять з долин і гір,

⁷

Гь~ б^о б~ъ твой въведе` т^я въ зе'млю бл~гђю и^ мно'гђ, и^дњже водоте'чи воDны'я і^ и^сто'чники глђбо'ки. и^сходящеи по по'лемъ и^ гораM”

⁸

у землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, у землю, де оливкові дерева і мед,

⁸

Въ зеMлю пшени'цы и^ ја%чме'ни, винограD и^ смо'кви и^ ши'пцы, въ зе'млю ма'сличїю и^ е^ле'ю и^ ме'дђ.

⁹

у землю, у якій без убогости будеш їсти хліб твій і ні у чому не будеш мати нестачі, у землю, в якій камені — залізо, і з гір якої будеш висікати мідь.

⁹

въ зе'млю на не'иже не с нището'ю и^зъја%си хлњ'ба твое^го. и^ не про'сиши ничто'же на не'и. в# землю в# не'иже ка'менїе желњз'но, и^ эT горъ и^хъ и^сто'чиTся мњдь”

¹⁰

І коли будеш їсти і насичуватися, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, яку Він дав тобі.

¹⁰

И$ ја%си и^ насыти'шися и^ блsви'ши г~а б~а твое^го, на земли` бла'ѕњи ю^же е^сть да'лъ тебњ`”

¹¹

Бережися, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючи заповідей Його, і законів Його, і постанов Його, які сьогодні заповідаю тобі.

¹¹

Во'ньми себњ` не забђди` г~а б~а свое^го, снабдњти за'повњди е^го, и^ сђдо'въ и^ ѓ^правле'нїи е^го. е^ли'ко а%зъ заповњдаю тебњ днsь,

¹²

Коли будеш їсти і насичуватися, і побудуєш гарні доми і будеш жити [в них],

¹²

да не когда` ја^дыи насыти'в#ся и^ хра'мы добры съгради'въ, и^ всели'вся в н^я,

¹³

і коли буде в тебе багато великої і дрібної худоби, і буде багато срібла і золота, і всього в тебе буде багато, —

¹³

и^ волы твои` и^ ѓvцы твои` ё^мно'жатся тебњ`, и^ сребро` и^ зла'то ё^мно'жиTся тебњ`. и^ вс^е е^ли'кот^и е^сть ё^мно'жит#ся тебњ”

¹⁴

то дивися, щоб не стало гордовитим серце твоє і не забув ти Господа, Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;

¹⁴

И$ посеM възнесе'шися срDцем# твоиM и^ забђдеши г~а б~а твое^го. и^звеDшагот^я и^з# земля` е^гљ=пеTски эT до'мђ рабо'ты.

¹⁵

Який провів тебе по пустелі великій і страшній, де змії, василіски, скорпіони і місця сухі, на яких немає води; Який виточив для тебе [джерело] води зі скелі гранітної,

¹⁵

И$ прове'дшагот^я сквоѕњ пђсты'ню вели'кђю, и^ стра'шнђю ѓ%нђ. въ не'иy ѕмїя` хапа'ющїя и^ скорпїи, и^ жажDа в не'иже не бњя'ше воды`, и^же иZведе` тебњ` и^с камы'ка несњко'ма и^сто'чниk водны'и”

¹⁶

насичував тебе в пустелі манною, якої [не знав ти і] не знали батьки твої, щоб смирити тебе і випробувати тебе, щоб з часом зробити тобі добро,

¹⁶

И$ пита'яи т^я ма'нною въ пђсты'ни. е^гоже не вњ'де т^ы ниже вњ'дяхђ эTц~ы твои, да заѕли'тъ т^и да и^скђ'ситъ т^я и^ бл~гот^и сътвори'тъ напослњдокъ твои”

¹⁷

і щоб ти не сказав у серці твоєму: «моя сила і міць руки моєї придбали мені багатство це»,

¹⁷

да не рече'ши въ срDцы твое^мъ крњ'пость моя и^ си'ла рђки мое^я сътвори` мн^њ си'лђ вели'кђю сїю”

¹⁸

але щоб пам’ятав Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати, як нині, завіт Свій, який Він клятвою утвердив батькам твоїм.

¹⁸

да помяне'ши г~а б~а твое^го. ја%кото'и дасть тебњ крњпость и^ си'лђ твори'ти, и^ да ё^ста'витъ завTњ свои. и^мже кля'ся эTц~емъ твои^мъ до днесь”

¹⁹

Якщо ж ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш услід богів інших, і будеш служити їм і поклонятися їм, то свідчу вам сьогодні [небом і землею], що ви загинете;

¹⁹

И$ бђдеT а^ще ли забве'нїемъ забђдеши г~а б~а твое^го, и^ по'идеши въ слњдъ бого'въ и^ныхъ, и^ послђж'иши и^мъ и^ поклони'шися и^мъ, засвњдњтельс твђю вамъ днесь нб~семъ и^ земле'ю ја%ко па'гђбою поги'бнете”

²⁰

як народи, які Господь [Бог] знищує від лиця вашого, так загинете і ви за те, що не послухаєте голосу Господа, Бога вашого.

²⁰

ЈА/коже и^ про'чїи ја%зы'цы, ја%же г~ь б~ъ погђбля'етъ эT лица` ва'шего” Та'коже поги'бнете и^хже ради не послђшасте гла'са г~а б~а ва'шего”