Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Слова Екклезіаста, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
1
гл~ы собо'рника сн~а дв~два цр~я і^и^л~ева въ і^ерsлі'мњ”
2
Суєта суєт, сказав Екклезіаст, суєта суєт, — усе суєта!
2
Сђ'ета сђе'тъствїи, реq соборниk сђ'ета сђе'т#ствїи, всяческая сђ'ета.
3
Що користи людині від усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем?
3
чт^о иZѓ^билїе чл~кђ въ всеM трђдњ е^го е^же трђдиTся поD слн~чною”
4
Рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває повіки.
4
РоD минђеT и^ ро'дъ прихо'диT, а^ земля` въ вњки стоиT”
5
Сходить сонце, і заходить сонце, і поспішає до місця свого, де воно сходить.
5
И въсходиT сл~нце и^ въ мњсто свое влечетъся, сїе въсїява'етъ
6
Іде вітер до півдня, і переходить до півночі, кружляє, кружляє на шляху своєму, і повертається вітер на кола свої.
6
і^ и^де'тъ къ ю'гђ, ѓ^бъхо'дитъ къ сњверђ, и^ ѓ^бхо'дитъ ѓ%крsтъ. и^де'тъ дх~ъ, и^ ѓ'крsтᲆ е^го ѓ^браща'ется дх~ъ”
7
Всі ріки течуть у море, але море не переповнюється: до того місця, звідки ріки течуть, вони повертаються, щоб знову текти.
7
Вс^и пото'цы и%дђтъ въ мо'ре, и^ море нњсть насыща'яся” Но въ мњсто а'може пото'цы и%дђтъ, и^ та'мо тїи ся въз#вра'ща'ютъ и^ти`”
8
Усі речі — у труді: не може людина переказати всього; не насититься око зором, не наповниться вухо слуханням.
8
Вся` словеса` трђдна, не въꙁможеT мђжъ гл~ати и^ не насы'тится ѓ%ко зрњти, ни и^спо'лнится ё%хо слыша'нїя”
9
Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем.
9
Чт^о бы'вшее то'е бђдђщемђ, и^ чт^о сътвореное тое твори'момђ”
10
Буває щось, про що говорять: «дивись, ось це нове»; але це було вже у віках, які були раніше за нас.
10
И$ нњсть все` но'во поD слнч~ною, и^же възъгл~етъ и^ речетъ. сїе но'во е^сть ё^же` бы'сть въ вњцехъ бы'вшихъ прежде на'съ.
11
Немає пам’яті про минуле; та й про те, що буде, не залишиться пам’яті у тих, які будуть опісля.
11
нњсть па'мять прьвымъ, и^ послњднимъ бы'вшимъ. нњсть и^мъ па'мять съ бђдђщими на послњде.
12
Я, Екклезіаст, був царем над Ізраїлем у Єрусалимі;
12
а^зъ собо'рникъ бы'хъ цр~ь і^и^л~евъ въ і^ерsлі'мњ,
13
і віддав я серце моє тому, щоб дослідити і випробувати мудрістю все, що робиться під небом: це важке заняття дав Бог синам людським, щоб вони вправлялися в ньому.
13
въда'хъ срDце мое въꙁыска'ти, и^ съсњти'ти въ мђдрости, ѓ^ всњхъ быва'ющихъ поD нб~семъ” ЈА/ко попече'нїе лђкаво даде б~ъ сн~омъ члчsкимъ пещи'ся ѓ^ немъ.
14
Бачив я всі діла, які чиняться під сонцем, і ось, усе — суєта і томління духу!
14
ви'дњхъ всяческа'я сътворе'нїя, сътворе'нная поD нб~семъ. и^ с^е вся` сђть сђ'ет#ства, і^ и^зволе'нїе дх~а”
15
Криве не може зробитися прямим, і чого нема, того не можна рахувати.
15
Раꙁъвраще'нно не можетъ ёкраситися, и^ лише'нїе не мо'жеT ся съчести`.
16
Говорив я із серцем моїм так: ось, я звеличився і придбав мудрости більше за всіх, які були раніше мене над Єрусалимом, і серце моє бачило багато мудрости і знання.
16
гл~ахъ а^ꙁъ въ срDцы моеM, е^же гл~ати се` азъ въꙁвеличихся. приложи'хся мђдрости па'че всњхъ, и^же бы'ша преже мене въ і^ерsли'мњ.
17
І віддав я серце моє тому, щоб пізнати мудрість і пізнати безумство і глупоту: дізнався, що і це — томління духу;
17
и^ срDце мое въдаX вњ'дњти премђдроs и^ раꙁђмъ. и^ срDце мое ви'дњ много мђдрости и^ ра'зђма. приTча и^ хи'трости разђмXњ а%зъ, ја%ко и^ се` е^сть и^ꙁволе'нїе дх~а.
18
тому що у великій мудрості багато печалі; і хто примножує пізнання, примножує скорботу.
18
ја%ко въ мно'жествњ мђдрости мно'жество ра'ꙁђма, и^ приложи'выися ра'ꙁђмђ, приложиT бо'лњꙁнь”