Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І обернувся я і побачив усякі утиски, які чиняться під сонцем: і ось сльози пригноблених, а утішителя у них немає; і в руках гнобителів їхніх — сила, а утішителя у них немає.
1
И$ ѓ^братихся а^ꙁъ и^ ви'дњхъ вс^я ѓ^клевета'нныя быва'ющая поD слн~цемъ” И$ с^е сле'ꙁы ѓ^клевета'нныхъ, и^ нњсть иM ё^тњша'ющаго. и^ эT рђкъ ѓ^бидя'щиX и^хъ нњсть крњпость.
2
І ублажив я мертвих, які давно померли, більше за живих, які живуть досі;
2
и^ похва'лихъ всњхъ ё^мръшихъ, паче живыхъ. е^ли'коже и^хъ живи сђть доселњ.
3
а блаженніший за них обох той, хто ще не існував, хто не бачив злих діл, які чиняться під сонцем.
3
и^ бл~го паче ѓ%бою се'ю, и^же кт^о е^ще не бы'сть і^ и'же не ви'дњ сътворенїа лђка'вого сътвореннаго поD слн~цемъ”
4
Бачив я також, що всякий труд і всякий успіх у ділах викликають між людьми взаємну заздрість. І це — суєта і томління духу!
4
И$ видXњ а^ꙁъ весь трђдᲆ. и^ всяко мђж'ество сътворенаго. ја%ко сътворенїя мђжеви эT подрђга свое^го. и^ се сђе^та и^зволенїе дх~а”
5
Нерозумний сидить, склавши свої руки, і з’їдає плоть свою.
5
Беꙁђмныи ѓ^бъяT рђцњ свои и снњсть плоть свою`.
6
Краще жменя зі спокоєм, ніж пригорщі з трудом і томління духу.
6
бл~го е^сть и^спол#ненїе горьсᲄи покоя, па'че и^сполненїа двою гор#стїю ᲄрђда, і^ и^зволенїе дх~а”
7
І обернувся я і побачив ще суєту під сонцем;
7
И$ ѓ^братиXся а^ꙁъ и^ ви'дњхъ сђет#ство поD слн~цеM.
8
чоловік самотній, і іншого немає; ні сина, ні брата немає у нього; а всім трудам його немає кінця, і око його не насичується багатством. «Для кого ж я працюю і позбавляю душу мою блага?» І це — суєта і недобра справа!
8
е^сть е^ді'нъ и нњсть вторыи, ни сн~ъ же н^и братъ нњсть е^мђ. и^ нњсть кон#ца всемђ трђдђ е^го. ниже ѓ%ко е^го не насыща'ется богаTства. и^ комђ` аZ трђждаюся, и^ лиша'ю дш~ђ мою эT бл~гостыни. и^ се же сђ'ета и^ попеченїе лђка'вно е^сть.
9
Двом краще, ніж одному; тому що у них є добра винагорода у праці їх:
9
бл~га дв^а паче е^ді'наго, и%маже е^сть м#ꙁда бл~га въ трђдњ иX.
10
тому що коли впаде один, то іншій підніме товариша свого. Але горе одному, коли впаде, а іншого немає, який підняв би його.
10
ја%ко а^ще падется е^ді'нъ ею` въꙁдви'гнеT дрђгїи прича'стника свое^го” и^ го'ре томђ` е^ді'номђ е^гDа ся падеᲄъ, и^ не бђдеT вто'рого въꙁдви'гнђти е^го”
11
Також якщо лежать двоє, то тепло їм; а одному як зігрітися?
11
И$ а'ще ё^снета дв^а тепло и%ма бђдетъ, а^ е^ді'нъ ка'ко съгрње'тся”
12
І якщо стане переборювати хто-небудь одного, то двоє встоять проти нього: і нитка, утроє скручена, не скоро порветься.
12
И$ а'ще ё^крњпится е^ді'нъ, дв^а станета противђ е^мђ`. и^ вервь треплены не скоро растоrгнеTся
13
Краще бідний, але розумний юнак, ніж старий, але нерозумний цар, який не вміє приймати поради;
13
Бл~гъ рабъ нищъ и^ мђдръ, паq сᲄара цр~я и^ беꙁђмна. и^же не раꙁђмњ вни'мати е^ще`.
14
бо той з в’язниці вийде на царство, хоча народився у царстві своєму бідним.
14
ја%ко и^ꙁ домђ ю%жникъ и^зыидетъ црsтвовати, ја%ко и^ въ црsтвњ е^го родится ни'щъ”
15
Бачив я всіх, хто живе, які ходять під сонцем, з цим іншим юнаком, який займе місце того.
15
И$ ви'дњхъ вс^я живђщая, и^ ходя'щая поD слн~це съ ю%нымъ вторы'мъ. и^же въста'нетъ в него мњсто.
16
Не було числа всьому народу, що був перед ним, хоч пізніші не радітимуть ним. І це — суєта і томління духу!
16
и^ нњсть попеченїя всњмъ лю'демъ, всњмъ и^же преD ни'ми быша. и^б^о послDњнїи не въꙁвеселится ѓ^ немъ” ја%ко и^ с^е сђе'та і^ и^зволенїе дх~а”
17
Спостерігай за ногою твоєю, коли йдеш у дім Божий, і будь готовий більше до слухання, ніж до жертвоприношення; бо вони не думають, що зле чинять.
17
и^ съхрани но'гђ свою е^гда` а^ще и'деши въ до'мъ бж~їи и^ бли'ꙁᲆ ё^слы'шати, паче да'нїи безђмныхъ жрътва твоа” ја%ко не сђть повњда'ющїи твори'ти бл~гое”