Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Хто — як мудрий, і хто розуміє значення речей? Мудрість людини просвітлює лице її, і суворість лиця її змінюється.
1
кт^о вњдњ мђдрость, и^ кт^о вњсть раꙁрњшенїе глаго'ла” Мђ'дрость чл~кђ просвњща'ет# лице е^го, и^ беꙁъстђдныи въꙁненави'дњнъ бђ'детъ лицемъ свои^мъ”
2
Я говорю: слово царське бережи, і це заради клятви перед Богом.
2
Оу^ста` цр~я съхрани, и^ ѓ^ словесехᲆ клятвы бж~їя не тщися,
3
Не поспішай відходити від лиця його, і не наполягай у злій справі; тому що він, що захоче, все може зробити.
3
эT лица бо е^го по'идеши, не ста'ни въ словесњ лђкавнњ. ја%ко вс^я е^же а'ще вᲆсхо'щеT сътворитъ,
4
Де слово царя, там влада; і хто скаже йому: «що ти робиш?»
4
ја^коже цр~ь съвладњ, и^ кт^о речетъ е^мђ чт^о тво'риши.
5
Хто додержується заповіді, той не зазнає ніякого зла: серце мудрого знає і час і устав;
5
храняи ꙁа'повњдь, не ё^вњсть гл~а лђкавна” И$ время сђда вњсть срDце мђдраго.
6
тому що для всякої речі є свій час і устав; а людині велике зло від того,
6
јако всякои ве'щи е^сть вре'мя сђ'да, ја^ко ра'ꙁђмъ чл~ка мно'гᲆ е^сть на неM.
7
що вона не знає, що буде; і як це буде — хто скаже їй?
7
ја%ко нњсть вњдя'щаго чт^о бђ'дђщее, и^ ја%коже бђдетъ и^ кт^о въꙁвњстиT е&.
8
Людина не владна над духом, щоб утримати дух, і немає влади у неї над днем смерти, і немає визволення у цій боротьбі, і не врятує нечестя нечестивого.
8
нњсть чл~ка владђщаго въ дђсњ воꙁбрани'ти сᲆ дх~оM, и^ нњсть владђщаго въ дн~ь смр~ти. и^ нњсть посла въ дн~ь бра'ни, и^ не сп~сеT беꙁъчестїе сђщаго в не'и.
9
Усе це я бачив, і звертав серце моє на всяку справу, яка чиниться під сонцем. Буває час, коли людина панує над людиною на шкоду їй.
9
и^ вс^е сїе ви'дњх#, и^ вᲆдаX срDце мое въ все` сътворенїе еже сътворено е^сть поD слн~цеM. вс^я е^лика ѓ^блада'лъ е^сᲄь чл~къ въ чл~цᲇ е^же ѓ^ꙁлоби'ти е^го”
10
Бачив я тоді, що ховали нечестивих, і приходили і відходили від святого місця, і їх забували у місті, де вони так чинили. І це — суєта!
10
И$ тогда` ви'дњх# нечьсти'выя въ гробы несомы, и^ эT ст~ого и^доша и^ похва'лиша въ градᲇ, ја%ко сїе сътвори'ша. и^ се же сђета,
11
Не швидко звершується суд над злими вчинками; тому і не страшиться серце синів людських чинити зло.
11
ја%ко нњсть и^ꙁбавленїя быва'ющаго эT творя'щихъ лђкавое въскорњ, сего ради ё^вњрися срDце сн~овъ чл~ческихъ в нихъ е^же сътворити лђка'вое.
12
Хоч грішник сто разів чинить зло і заклякає у ньому, але я знаю, що благо буде тим, хто боїться Бога, хто благоговіє перед лицем Його;
12
и^же съгрњши сътворилъ е^сть лђкавое, эTтолњ и^ эT долготы иX. и^б^о и^ ви'дњхъ а^ꙁъ ја%ко бђдетъ бл~го боа'щиMся б~а, да бояTся эT лица е^го.
13
а нечестивому не буде добра, і, подібно до тіні, недовго протримається той, хто не благоговіє перед Богом.
13
и^ не бђдеT бл~го нечьстивомђ, и^ не предолжатъ дн~їи въ сњни, и^же нњсть боя'ися эT лица бж~їя”
14
Є і така суєта на землі: праведників осягає те, чого заслуговували б діла нечестивих, а з нечестивими буває те, чого заслуговували б діла праведників. І сказав я: і це — суєта!
14
Є$сть сђе'та ја%же сътворена е^сть на ꙁемли`. ја%ко сђть правеDнїи и^ ја^ко достиѕа'етъ на ниX ја^ко сътворенїе нечестивыхъ” и^ сђть нечестивїи ја%ко достиѕа'етᲆ на нихъ ја%ко сътворенїе правеDных#, рњхъ ја%ко и^ с^е сђета.
15
І похвалив я веселощі; тому що немає кращого для людини під сонцем, як їсти, пити і веселитися: це супроводжує її у трудах у дні життя її, які дав їй Бог під сонцем.
15
и^ похвалиX азъ съ веселїемъ, ја%ко нњсть бл~го чл~кђ поD слн~цемъ н^о токмо е^же ја%сти и^ пити и е^же веселитися. и^ т^о прибытокъ е^го трђдови, дн~їе живота` е^го иXже далъ е^сть е^мђ б~ъ поD слн~цеM.
16
Коли я звернув серце моє на те, щоб осягнути мудрість і розглянути діла, які чиняться на землі, і серед яких людина ні вдень, ні вночі не знає сну, —
16
в них же дахъ срDце мое раꙁђмњти мђдрость, и^ е^же вњдњти попеченїе сътвореное на' ꙁемли” И$ во дн~и и^ в но'щи сна во ѓ'чїю свое'ю нњсть видя'и”
17
тоді я побачив усі діла Божі і знайшов, що людина не може осягнути діла, які чиняться під сонцем. Скільки б людина не трудилася у дослідженні, вона усе-таки не осягне цього; і якби якийсь мудрець сказав, що він знає, він не може осягнути цього.
17
и вњдњхъ вс^я сътворенїя бж~їя ја^ко не мо'жетъ чл~къ и^ꙁъѓ^брњсти, съ сотворенїемъ сътворе'номъ подъ слн~цемъ” Є$лико а^ще трђ'дится чл~къ ѓ^брњсти, и^ не ѓ^бря'щетъ. е^ли'коже а^ще речеT мDђрыи раꙁђмᲇти, и^ не воꙁмо'жетъ ѓ^брњсти.