Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після цього, коли затих гнів царя Артаксеркса, він згадав про Астинь і про те, що вона зробила, і що було визначено про неї.
1
И$ по словесе'хъ сиX ё^ста'вися цр~ь эT гнњва. и^ не въспомянђ ктомђ` а^сти'ны, въспомина'яи е^ли'ко гл~а ја^ко ѓ^сђди` ея`.
2
І сказали слуги царя, які служили при ньому: нехай би пошукали царю молодих красивих дівчат,
2
и^ рњша цр~ви слђги е^го, да взы'щђтъ цр~ю дв~цы нерастлњнны кра'сны зракомъ.
3
і нехай би призначив цар спостерігачів у всіх областях свого царства, щоб зібрали усіх молодих дівчат, красивих на вигляд, у престольне місто Сузи, у дім дружин під нагляд Гегая, царського євнуха, сторожа дружин, і нехай би видавали їм притирання [та інше, що потрібно];
3
и^ да поста'витъ цр~ь в#зыска'теля, въ всњхъ страна'хъ црsтвїя свое^го. да съберђтъ дв~цы дњвъстве'нїи, доброзра'чны, къ сђса'нђ градђ в черто'гъ же'ньскїи. и^ да эTдадTђ е^внђхови цр~евђ е^же стреже'тъ, и^ да даs ѓде'жда и^ прочїи потре'бы,
4
і дівчина, яка сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Астинь. І вгодне було слово це в очах царя, і він так і зробив.
4
и^же ю& възлю'битъ цр~ь. да поста'витъ въ а^сти'ны мњсто, и^ годњ бы'сть цр~ю, и^ сътвори` та'ко.
5
Був у Сузах, місті престольному, один юдеянин, ім’я його Мардохей, син Іаїра, син Семея, син Киса, з коліна Веніамінового.
5
и^ мђжъ б^њ і^ё^де'искїи в сђса'нњ гра'дњ и'мя е^мђ мардохе'и, сн~ъ а^и'ровъ, сн~а симаи^на, сн~а ки'сова, эT пле'мени вениа^ми'ня,
6
Він був переселений з Єрусалима разом із полоненими, виведеними з Ієхонією, царем Юдейським, яких переселив Навуходоносор, цар Вавилонський.
6
и^же бя'ше плене'нъ эT і^ерsлі'ма навходосо'ромъ цр~емъ вављ=лонъскимъ.
7
І був він вихователем Гадасси, — вона ж Есфир, — дочки дядька його, тому що не було у неї ні батька, ні матері. Дівчина ця була красива станом і гарна лицем. І після смерти батька її і матері її, Мардохей узяв її до себе замість дочки.
7
и^ бя'ше е^мђ дв~ца эT племеня а^минода'вля бра'та эTц~а е^го, и%мя е'и е^сџи'ръ д#щи` ё'я е^го” и^ бя'ше дв~ца кра'сна и^ доброзра'чна. по преставле'нїи же роди'телеи ея`, прїяT ю& мардохе'и въ дщере мњсто.
8
Коли оголошене було повеління царя й указ його, і коли зібрано було багато дів у престольне місто Сузи під нагляд Гегая, тоді взята була й Есфир у царський дім під нагляд Гегая, стража дружин.
8
и^ вънегда ё^слы'шанъ бысть гл~ъ цр~евъ и^ зако'нъ е^го. собра'ша же дв~ца мно'ги в сђса'нњ гра'дњ по рђкою га'ня. и^ бы'сть поя'та е^сџи'ръ в доM цр~евъ рђко'ю га'ня, и^же бя'ше храни'тель женьскїи.
9
І сподобалася ця дівчина очам його і здобула у нього благовоління, і він поспішив видати їй притирання і все, призначене для неї, і приставити до неї сім дів, гідних бути при ній, з дому царського, і перемістив її і дівчат її у краще відділення жіночого дому.
9
и^ ё^люби` цр~ь дв~цђ ѓ^чи'ма свои^ма, и^ ѓ^брњте млsть преD нимъ. и^ ё^бор#зи пристро'ю е'и да'ры дая'ти. и^ седмь дв~ць и^же стоя'хђ да'ти е'и и^з до'мђ цр~ева. и^ пристроя дв~цњ ея` ё^добрњла в домђ` же'ньстњмъ.
10
Не сказала Есфир ні про народ свій, ні про рідню свою, тому що Мардохей дав їй наказ, щоб вона не говорила про це.
10
и^ не повњда е^сџи'р# людїи свои^хъ и^ ро'дђ свое^го. мардохе'и б^о заповњда е'и не възвњща'ти,
11
І кожного дня Мардохей приходив до двору жіночого дому, щоб довідуватися про здоров’я Есфирі і про те, що робиться з нею.
11
и на вся'къ дн~ь мардохе'и въсхожа'ше противђ до'мђ же'ньскаго ё^вњдњти ми'ръ е^сџи'ри чт^о бы сътвори'ли е'и.
12
Коли наставав час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, після того, як протягом дванадцяти місяців виконано було над нею все, визначене жінкам, — тому що стільки часу тривали дні притирання їх: шість місяців мировою оливою і шість місяців пахощами та іншими притираннями жіночими, —
12
си'це б^о бњ` время дв~цъ и^же вни'ти къ цр~ю, е^гда и^спо'лниTся зако'нъ, в~і мsць, ја%кота'ко напол#ня'хђся днїе ѓ^чище'нїю, ѕ~ мsць, въ а^рома'таX, и^ въ пристро'яX женьскиX ѕ~ мsць нама'зђющися ми'ромъ ѓ^ле'ѓ^вымъ,
13
тоді дівчина входила до царя. Чого б вона не вимагала, їй давали все для виходу з жіночого дому у дім царя.
13
и^ тогда прихожда'ше къ цр~еви. и^ все и^же а^ще рече дадя'ше е^и. прїити` с не'ю и^з домђ же'ньскаго да'же и^ до до'мђ цр~ева.
14
Увечері вона входила і вранці поверталася в інший жіночий дім під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, стража наложниць; і вже не входила до царя, хіба тільки цар побажав би її, і вона прикликалася б на ім’я.
14
и^ на вечеръ т^а бњ` приходя'щи. и^ заё'тра б^њ възвраща'ющися к до'мђ же'ньскомђ къ дрђгомђ е^внђхђ цр~евђ по рђцњ храни'телю ло'жницњ, и^ не прихожда'ше па'ки къ цр~ю. н^о е^гда не бђдетъ позва'на и%менемъ.
15
Коли прийшов час Есфирі, дочки Аминадава, дядька Мардохея, який узяв її до себе замість дочки,– йти до царя, тоді вона не просила нічого, крім того, про що сказав їй Гегай, євнух царський, страж дружин. І здобула Есфир прихильність до себе в очах усіх, хто бачив її.
15
и^ внегда достђпи` жре'бїи е^сџи'ринъ дщери а^минода'вли, бра'та эTц~а мардохе'ѓва и^же поя'лъ ю& себњ въ дщери мњсто, прїити` къ цр~еви ничто'же приложи` е^же заповњда е^и е^внђхъ храни'тель же'ньскїи. б^њ б^о е^сџи'ръ ѓ^брњта'ющи млsть преD всњми зря'щими ея”
16
І взята була Есфир до царя Артаксеркса, у царський дім його, в десятому місяці, тобто в місяці Тебефі, у сьомий рік його царювання.
16
И$ бысть поя'та е^сџи'ръ къ цр~ю а^ртаће'рћђ въ в~і мsць и^же е^сть а^да'ръ, в лњто седмо'е црsтва е^го.
17
І полюбив цар Есфир більше за всіх дружин, і вона здобула його благовоління і прихильність більше за всіх дів; і він поклав царський вінець на голову її і зробив її царицею замість Астині.
17
и^ ѓ^блюби` цр~ь е^сџи'ръ па'че всXњ дв~ць дв~ствениw, и^ ѓ^брњте блгDть паq всXњ и^ воZложи` вњнецъ црsкїи на главђ` е^я.
18
І зробив цар великий бенкет для всіх князів своїх і для службовців при ньому, — бенкет заради Есфирі, і зробив пільги областям і роздав дарунки з царською щедрістю.
18
и^ сътвори` цр~ь пи'ръ вели'къ, всњм# вельмо'жамъ свои^мъ, и^ рабо'мъ своиM з~ днїи, и^ воZнесе браk е^сџи'риn и^ сотвори` ё^тњ'хђ зеMля'мъ е^го,
19
І коли вдруге зібрані були дівчата, і Мардохей сидів біля воріт царських,
19
мардохе'и же слђжаше въ дворњ цр~евњ.
20
Есфир усе ще не говорила про рідню свою і про народ свій, як наказав їй Мардохей; а слово Мардохея Есфир виконувала і тепер так само, як тоді, коли була у нього на вихованні.
20
и^ е^сџи'р же не повњда'ющи рода свое^го, н^и лю'дїи свои^хъ. сице б^о заповњ'да е'и мардохе'и боя'тися б~а и^ твори'ти за'повњди е^го. ја%коже бя'ше ё^твръди'лася с ни'мъ во' дн~и т^ы, е^сџи'р же не и^змњни ѓ^бы'чаа свое^го.
21
У цей час, коли Мардохей сидів біля воріт царських, два царських євнухи, Гавафа і Фарра, які оберігали поріг, озлобилися [за те, що перевагу одержав Мардохей], і замислили накласти руку на царя Артаксеркса.
21
начаlнњишїи стра'жи ло'жа е^го, і^ ѓ^скорблени бы'ша дв^а е^внђха, ја%ко преDпочтенъ бы'сть мар#дохе'и, и^ска'хђ ё^би'ти а^ртаћерћа цр~я.
22
Довідавшись про це, Мардохей повідомив царицю Есфир, а Есфир сказала цареві від імені Мардохея.
22
и^ възвњсти'ша сло'во мардохею, и^ сказа е^сџи'ри, ѓ^на' же повњда цр~ю ја^же навњтђ'ютъ.
23
Справа була досліджена і знайдена вірною, і їх обох повісили на дереві. І було вписано про благодіяння Мардохея в книгу денних записів царя.
23
цр~ь же и^спыта дв^ђ е^внђхов#, і^ и^сповњда'шася. и^ сего ради ѓ^бњси иX” И$ повелњ цр~ь положи'ти на па'мятъ въ цр~ьстеи кни'гохрани'телницы. ѓ^ бл~гоё^мїи мардохеѓ'вњ въ похва'лђ”