Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
У ту ніч Господь забрав сон у царя, і він звелів [слузі] принести пам’ятну книгу денних записів; і читали їх перед царем,
1
Бь~ же эTя` со'нъ эT цр~я в но'щи ѓ%нои, и^ повелњ` рабђ` принести кни'ги па'мяTныя дн~їи, и^ прочита'ти е^мђ.
2
і знайдено було записане там, як доніс Мардохей на Гавафу і Фарру, двох євнухів царських, що оберігали поріг, які замишляли накласти руку на царя Артаксеркса.
2
и^ ѓ^брњте в ни'хъ пи'сано, и^же повњ'да мардохе'и цр~ю ѓ^ двђ е^внђ'хђ цр~ьскихъ” Вънегда` стрегђщимъ и^мъ и^же ё^мы'слиша ё^би'ти цр~я а^ртаће'рћа.
3
І сказав цар: яка дана пошана і відзнака за це Мардохею? І сказали слуги царя, які служили при ньому: нічого не зроблено йому.
3
и^ рече цр~ь кђю сла'вђ и^ли блгDть сътвори'хомъ мардохе'ю” И$ реко'ша ѓ%троцы е^го нњси сътвори'лъ е^мђ ничто'же”
4
[Коли цар розпитував про благодіяння Мардохея, прийшов на двір Аман,] і сказав цар: хто надворі? Аман же прийшов тоді на зовнішній двір царського дому поговорити з царем, щоб повісили Мардохея на дереві, яке він приготував для нього.
4
Вънегда цр~ю въпроша'ющђ ѓ^ бл~годњя'нїи мардохе'еви, и^ се а^манъ прїиде на дво'ръ” И$ рече цр~ь кт^о е^сть на дворњ, а^манъ же прїиде рещи цр~еви, да повњситъ мардохе'я на древњ е^го'же пригото'ва.
5
І сказали слуги царю: ось, Аман стоїть надворі. І сказав цар: нехай увійде.
5
и^ реко'ша ѓ%троцы цр~евњ” Се а^ма'нъ стои^тъ на дворњ, и^ рече цр~ь да прїидетъ сњ'мо”
6
І ввійшов Аман. І сказав йому цар: що зробити б тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною? Аман подумав у серці своєму: кому іншому захоче цар зробити пошану, крім мене?
6
И$ рече цр~ь а^ма'нђ чт^о сътворю` мђ'жђ е^гоже а^зъ хощђ просла'вити” И$ помы'сли а^ма'нъ въ мы'сли свое'и, комђ` хо'щетъ цр~ь сътвори'ти че'сть ра'звњ мене`”
7
І сказав Аман царю: тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною,
7
Реq же цр~ю мђж'а е^го'же хощетъ цр~ь просла'вити,
8
нехай принесуть одіяння царське, в яке одягається цар, і приведуть коня, на якому їздить цар, покладуть царський вінець на голову його,
8
да принесђтъ ѓ%троцы цр~евы ѓ^дежDђ цр~ьскђ, е^ю'же цр~ь ѓ^блачиTся и^ ко'нь на не'м#же цр~ь е^здитъ”
9
і нехай подадуть одіяння і коня в руки одному з перших князів царських, — і одягнуть того чоловіка, якого цар хоче відзначити пошаною, і виведуть його на коні на міську площу, і проголосять перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною!
9
И$ да да'сться е^мђ эT преславныхъ дрђгъ цр~евых#. и^ да ѓ^блече'тъ мђж'а е^гоже цр~ь любитъ, и^ да посадя'тъ е^го на конь, и^ проповњсться на ё%лицахъ гра'да гл~я” Та'ко да бђ'детъ всякомђ чл~кђ е^гоже цр~ь възвели'чиT”
10
І сказав цар Аману: [добре ти сказав;] негайно ж візьми одіяння і коня, як ти сказав, і зроби це Мардохею юдеянину, який сидить біля царських воріт; нічого не опусти з усього, що ти говорив.
10
И$ рече цр~ь а^манђ до'бре гл~еши, та'ко сътвори мардехе'ю і^ё^деяни'нђ, ё^го'дне слђжащемђ въ дворњ на'шеM, да не и^зменится гл~ъ е^же ре'клъ е^си”
11
І взяв Аман одіяння і коня і одягнув Мардохея, і вивів його на коні на міську площу і проголосив перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною!
11
И$ взя` а^ма'нъ ѓ^де'ждђ и^ ко'нь, и^ ѓ^блече мардохе'я, и^ възведе е^го на ко'нь е%здити е^мђ по ё^лицахъ гра'да” И$ проповњдаше преD ни'мъ гл~я, си'це бђ'детъ вся'комђ чл~кђ, е^гоже хо'щеT цр~ь просла'вити”
12
І повернувся Мардохей до царських воріт. Аман же поспішив у дім свій, сумний і закривши голову.
12
И$ възврати же ся мардохе'и въ дво'ръ цр~евъ, и^ а^манъ и^де в до'мъ свои скорбя` ско'рбїю ве'лїею
13
І переказав Аман Зереші, дружині своїй, і всім друзям своїм усе, що трапилося з ним. І сказали йому мудреці його і Зереш, дружина його: якщо з племені юдеїв Мардохей, через якого ти почав падати, то не пересилиш його, а, напевно, впадеш перед ним, [тому що з ним Бог живий].
13
и^ сказа слђча'щаяся е^мђ зосарњ женњ свое'и и^ всњ'мъ дрђгомъ свои^мъ” И$ рњша е^мђ дрђзи е^го и^ жена`, а^ще есть племени і^ё^де'искаго мардохе'и, и^ нача'лъ е^си смиря'тися преD ниM, падя` паDнеши не мо'жеши проти'витися е^мђ, ја%ко б~ъ жи'въ е^сть с ниM”
14
Вони ще розмовляли з ним, як прийшли євнухи царя і стали підганяти Амана йти на бенкет, який приготувала Есфир.
14
И$ е^ще же гл~ющимъ и^мъ, и^ се прїидо'ша е^внђхи, спњшно зва'хђ а^ма'на на пи'ръ е^гоже пригото'ва е^сџи'рь”