¹

І сказав Господь Мойсеєві: ще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після того він відпустить вас звідси; коли ж він буде відпускати [вас], з поспіхом буде гнати вас звідси;

¹

Речe же гDь къ мwmсeю: є3щE є3ди1ну ћзву ѓзъ наведY на фараHна и3 на є3гЂпетъ, и3 по си1хъ tпyститъ вы2 tсю1ду: є3гдa же tпyститъ вы2 со всёмъ, и3зженeтъ вaсъ и3згнaніемъ:

²

підкажи народу [таємно], щоб кожен у ближнього свого і кожна жінка у ближньої своєї випросили речей срібних і речей золотих [і одягу].

²

глаг0ли u5бо w4тай во ќшы лю1демъ, и3 да и3спр0ситъ кjйждо ў сосёда, и3 женA ў сосёды своеS сосyды срє1брzны и3 зл†ты, и3 ри6зы.

³

І дав Господь милість народу [Своєму] в очах єгиптян, [і вони давали йому;] та й Мойсей був дуже великим у землі Єгипетській, в очах [фараона і] рабів фараонових і в очах [усього] народу.

³

ГDь же дадE блгdть лю1демъ свои6мъ пред8 є3г›птzны, и3 дaша и5мъ. Человёкъ же мwmсeй вели1къ бhсть ѕэлw2 пред8 є3г›птzны и3 пред8 фараHномъ, и3 пред8 рабы6 є3гw2 и3 пред8 nчи1ма всёхъ людjй.

⁴

І сказав Мойсей: так говорить Господь: опівночі Я пройду посеред Єгипту,

⁴

И# речE мwmсeй: сі‰ гlетъ гDь: въ полyнощи ѓзъ вни1ду посредЁ є3гЂпта.

⁵

і помре всякий первісток у землі Єгипетській від первістка фараона, який сидить на престолі своїм, до первістка рабині, яка при жорнах, і все первородне з худоби;

⁵

И# и4змретъ всsкъ пeрвенецъ въ земли2 є3гЂпетстэй, t пeрвенца фараHнова, и4же сэди1тъ на прест0лэ, и3 дaже до пeрвенца рабhни, ћже ў жeрнwвъ, и3 до пeрвенца всsкагw скотA:

⁶

і буде крик великий по всій землі Єгипетській, якого не бувало і якого не буде більше;

⁶

и3 бyдетъ в0пль вели1къ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, kк0въ не бЁ, и3 так0въ ктомY не бyдетъ.

⁷

у всіх же синів Ізраїлевих ні на людину, ні на худобу не ворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, яку різницю робить Господь між єгиптянами і між ізраїльтянами.

⁷

Во всёхъ же сынёхъ ї}левыхъ не поск0млетъ пeсъ љзhкомъ свои1мъ, t человёка до скотA: да ќзриши є3ли1кw прослaвитсz гDь междY є3г›птzны и3 сынми2 ї}левыми:

⁸

І прийдуть усі раби твої ці до мене і поклоняться мені, кажучи: вийди ти і весь народ [твій], на чолі якого ти стоїш. Після цього я і вийду. І вийшов [Мойсей] від фараона з гнівом.

⁸

и3 пріи1дутъ вси2 џтроцы твои2 сjи ко мнЁ и3 покл0нzтсz мнЁ, глаг0люще: tиди2 ты2, и3 вси2 лю1діе твои2, и5хже ты2 tв0диши: и3 по си1хъ tидY. И#зhде же мwmсeй t фараHна со гнёвомъ.

⁹

І сказав Господь Мойсеєві: не послухав вас фараон, щоб примножилися [знамення Мої і] чудеса Мої в землі Єгипетській.

⁹

И# речE гDь къ мwmсeю: не послyшаетъ вaсъ фараHнъ, да ўмножaz ўмн0жу знaмєніz мо‰ и3 чудесA въ земли2 є3гЂпетстэй.

¹⁰

Мойсей і Аарон зробили всі ці [знамення і] чудеса перед фараоном; але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.

¹⁰

Мwmсeй же и3 ґарHнъ сотвори1ша вс‰ знaмєніz и3 чудесA сі‰ пред8 фараHномъ: и3 њжесточи2 гDь сeрдце фараHново, и3 не восхотЁ tпусти1ти сынHвъ ї}левыхъ t земли2 є3гЂпетскіz.