Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І сказав Господь Мойсеєві та Аарону в землі Єгипетській. промовляючи:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, і^ а^а^ро'нђ, въ земли` е^гљ=пеTстњи гл~я.
2
місяць цей нехай буде у вас початком місяців, нехай буде він у вас першим між місяцями року.
2
мцsь се'й вамъ нача'ло мцsем#. пр'ъвыи бђ'детъ вамъ въ мцsехъ лњтђ”
3
Скажіть усій громаді [синів] Ізраїлевих так: у десятий день цього місяця нехай кожен візьме одне ягня по родинах, по агнцю на родину;
3
Рцы` къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ гл~я. въ, і~, мцsа сего да прїиметъ ко'ждо ѓ^вча` на до'мъ, въ эTч~ество свое`. ѓ^вча` на до'мъ”
4
коли ж родина настільки мала, що не з’їсть ціле ягня, то нехай візьме з сусідом своїм найближчим до свого дому, за кількістю душ, щоб було достатньо для спожиття всього ягняти.
4
А/ще ли же ма'ло и^хъ е^сть въ домђ`, ја%ко не дово'лномъ быти на ѓ^вча`, да прїиметъ съ собо'ю сђсњ'да бли'жнего свое^го, по числђ` дш~ь, ко'ждо дово'лное себњ, съчте'тъ, на ѓ^вча`
5
Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі, одноліток; візьміть його від овець або від кіз,
5
съверше'но, мђ'жеска полђ непоро'чно и^ е^ді'нолњтно, эT а'гнецъ, и^ эT ко'злищъ прїимњте”
6
і нехай він зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця: тоді нехай заколе його все зібрання громади ізраїльської ввечері
6
И$ да бђ'деT вам# съблюде'но, даже до четвертаго на'десять дн~е мцsа сего, и^ зако'люT т^о, все мно'жество събо'ра сн~въ і^и~левыхъ къ ве'черђ”
7
і нехай візьмуть від крови його і помастять на обох одвірках і на поперечині дверей у домах, де будуть їсти його;
7
И$ прїимђтъ эT кро'ви, и^ пома'жђтъ на ѓ^бою` подво'ю и^ на пра'гъ, и^ въ домњ'хъ, е^го'же сънњ'дятъ в нихъ
8
нехай з’їдять м’ясо його тієї ж ночі, спечене на вогні; з прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його;
8
сея` но'щи мяса т^а пече'на ѓ^гне'мъ. и^ ѓ^прњ'снокъ съ желтяни'цею, сънњдятъ”
9
не їжте недопеченого м’яса, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні з головою, ногами й нутрощами;
9
И$ не сънњ'сте эT нихъ сђ'рово, ниже съваре'но въ водњ`, но пече'но ѓ^гне'мъ. съ главо'ю съ нога'ми, и^ съ ё^тро'бою”
10
не залишайте від нього до ранку [і кістки його не розтрощуйте], але те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.
10
І$ не ѓ^ста'вите эT него`. ничто'же на заё%тръ. и^ ко'сти не съкрђши'те эT него`, въ ё%трњи же ѓ^ста'нки сђщ'ая эT него` ра'но, ѓ^гне'мъ съж#же'те” И$ та'ко ја%сти
11
Їжте ж його так: стегна ваші нехай будуть підперезані, взуття ваше — на ногах ваших і посохи ваші — в руках ваших, їжте його поспішаючи: це — Пасха Господня.
11
бђ'дете эT него`, чресла` ва'ша препоја%сана, и^ сапози` ва'ши на ногаX вашихъ, и^ жезлы` ва'ши въ рђка'хъ вашихъ” И$ сънњ'сте съ тща'нїем# ско'ро,па'сха е^сть гн~я”
12
А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській і вражу кожного первістка в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь.
12
И проидђ` землю е^гљ=петъскђю. сея` но'щи ё^бива'я вся'къ прьвене'цъ въ земли` е^гљ=петъстњи, эT чл~ка до скота`. и^ въ всњ'хъ бо'ѕњхъ е^гљ=петъскихъ сътворю` эTмщенїе а%зъ г~ь”
13
І буде у вас кров знаменням на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров і пройду мимо вас, і не буде у вас пошести згубної, коли буду нищити землю Єгипетську.
13
И$ да бђ'деT кро'вь вамъ въ зна'менїе на домо'хъ. в ни'хъ же в^ы бђ'дете тамо, и^ ё^зрvњ кро'вь покры'ю в^ы, и^ не бђ'детъ въ ваs вре'да поги'бнђти, е^гDа ё^бїю` зе'млю е^гљ=петъскђю”
14
І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в ньому і свято Господнє в [усі] роди ваші; як установлення вічне святкуйте його.
14
И$ да бђ'детъ вамъ дн~ь се'й въ па'мять, и^ чте'те пра'зниk гђ въ ро'дњхъ вашихъ, зако'нно и^ вњчно, пра'знDђите
15
Сім днів їжте прісний хліб; з самого першого дня знищіть квасне в домах ваших, тому що хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та знищена буде із середовища Ізраїля.
15
з~ дн~їи ѓ^прњсноки, да ја%сте” эT пр'ъваго дн~е и^змњте квасъ, эT домо'въ вашихъ” Вся'къ б^о и^же сънњ'сть ки'село, поги'бнетъ дш~а т^а эT і^и~ля” эT дн~е пе'р#ваго, и^ до дн~е седма'го”
16
І в перший день нехай буде у вас священне зібрання, і в сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не можна робити в них; тільки те́ , що є кожному, одне те́ можна робити вам.
16
Пе'рвыи же дн~ь да ся прозове'тъ ст~ыи, а^ сеDмы'и дн~ь наро'читъ ст~ъ да бђ'детъ ваM” Всего` дњ'ланїя рабо'тна да не сътвори'те в о'нь, ра'звњ е^ли'ко сънњ'сть, сътвори'тся вся'кои дш~и, то'чїю сїя да сътво'рятся вамъ” Сънабди'те
17
Дотримуйтесь опрісноків, тому що в цей самий день Я вивів ополчення ваші із землі Єгипетської, і додержуйте день цей у роди ваші, як установлення вічне.
17
же за'повњди сїя, в сїи б^о дн~ь и^зведђ` си'лђ вашђ эT земля` е^гљ=петъскїя, и^ да сътвори'те въ сїи дн~ь въ ро'ды ваша, зако'нно и^ вњ'чно
18
З чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб до вечора двадцять першого дня того самого місяця;
18
начина'юще” Въ, д~і, дн~ь. пе'рваго мцsа съ ве'чера да ја^сте ѓ^прњ'сноки, до дв^адесяти, и^ е^ді'наго дн~е мцsа до ве'чера.
19
сім днів не повинно бути закваски в домах ваших, бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде із громади [синів] Ізраїлевих, чи то подорожній, чи хто природний житель землі тієї.
19
се'дмь дн~їи ква'съ да ся не јавитъ въ домњ'хъ вашихъ” Вся'къ и^же а'ще ја%сть ква'сно, погђби'тся дш~а та эT со'нма сн~овъ і^и~левыхъ. и^ въ прише'льцњхъ земли`,
20
Нічого квасного не їжте; в усякому місці перебування вашого їжте прісний хліб.
20
всякого кваса да не ја%сте. въ всњ'хъ же домњ'хъ да ја%сте ѓ^прњ'сноки”
21
І скликав Мойсей усіх старійшин [синів] Ізраїлевих і сказав їм: виберіть і візьміть собі агнців за сімействами вашими і заколіть пасху;
21
Съзва' же мољ=сїи вс^я ста'рца, і^и~левы. и^ ре'че и^мъ. шеDше пои^мњте себњ а'гнъца по сроDствђ вашемђ, и^ же'ртвђите пасхђ”
22
і візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що у посудині, і помажте поперечини й обидва одвірки дверей кров’ю, що у посудині; а ви ніхто не виходьте за двері дому свого до ранку.
22
Възмњте же^ ки'сть и^с#со'па ѓ^мочи'вши же въ кро'вь, две'рныя пома'жете пра'ги, и^ ѓ^бою` подво'ю эT кро'ви ја^же е^сть бли'зђ двере'и. а^ в^ы да не и^сходи'те, никто'же эT две'рїи до'мђ свое^го до заё%трїя”
23
І піде Господь, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на поперечинах і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження.
23
И$ мина'я г~ь и^збива'я е^гљ=п#тяны, и^ ё%зритъ кро'вь на пра'зњ, и^ на ѓ^бою` подво'ю, и^ мине'тъ г~ь две'ри, и^ не попђ'ститъ ё^бива'ющемђ въни'ти въ домы` ва'ша ё^бива'ти” Снабди'те
24
Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх повіки.
24
же сло'во, с^е зако'нно себњ, и^ сн~омъ ва'шимъ до' вњка”
25
Коли ввійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.
25
А/ще же въни'дете въ зе'млю ю%же да'сть г~ь ваM, ја^коже гл~а. снабди'те слђже'нїе с^е”
26
І коли скажуть вам діти ваші: що це за служіння?
26
да бђ'детъ е^гда` въз#гл~ютъ ваM сн~ове ва'ши, чт^о е^сть слђже'нїе с^е, т^о
27
скажіть [їм]: це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів синів Ізраїлевих в Єгипті, коли уражав єгиптян, і доми наші визволив. І схилився народ і поклонився.
27
рече'те и^мъ, же'ртовная пасха е^сть г~ђ. и%же покры` до'мы сн~овъ і^и~левых# въ е^гљ=птњ” Є$гда` поби` е^гљ=птяны, а^ до'мы наша и^зба'ви” И$ прекло'ншеся поклони'шася лю'дїе
28
І пішли сини Ізраїлеві і зробили: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
28
шеDше же сн~ове і^и~леви сътвори'ша ја%коже заповњда` г~ь мољ=сїю, і^ а^а^ро'нђ та'коже сътвори'ша сїи”
29
Опівночі Господь уразив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка фараона, який сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився у в’язниці, і все первородне з худоби.
29
Бы'сть же въ полђ'нощи, г~ь и^зби` вся'къ первене'цъ въ земли` е^гљ=петъстњи, эT первен#ца` фараѓ'нова. сњдя'щаго на прsтолњ, до первенца` плњ'ннича. ја%же въ до'лњ” и^ вся'къ первене'цъ ско'тїи”
30
І встали вночі фараон сам і всі раби його і весь Єгипет; і зчинився великий крик [по всій землі] Єгипетській, тому що не було дому, де не було б мертвих.
30
Въста' же фараѓ'нъ но'щїю, и^ вс^я мђж'и е^го, и^ вс^и е^гљ=птяне, и^ бы'сть во'пль велиk по все'и земли` е^гљ=петъстњи, и^ не быs до'мъ в не'мъже не б^њ мр~твца`” Възва'
31
І покликав [фараон] Мойсея та Аарона вночі і сказав [їм]: встаньте, вийдіть із середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїлеві, і підіть, звершуйте служіння Господу [Богу вашому], як говорили ви;
31
же фараѓ'нъ мољ=сїа, і^ а^а^ро'на въ нощи', и^ рече и%ма. въста'вше эTи^дњта эT людїи мои^хъ, и^ в^ы и^ сн~ове і^и~левы, и^дњте да ся помо'лите, г~ђ бг~ђ вашемђ, ја%коже гл~асте
32
і дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили; і підіть і благословіть мене.
32
и^ ѓ%вца и^ говя'да ваша пои'м#ше, и^дњте, блsви'те же и^ мене”
33
І примушували єгиптяни народ, щоб скоріше вислати його з землі тієї; бо говорили вони: ми усі помремо.
33
И$ нђжDахђ е^гљ=птяне эTпђсти'ти люди ско'ро эT земля`, реко'ша б^о ја^ко вс^и и^з#мреM”
34
І поніс народ тісто своє, раніше ніж воно вкисло; діжки їх, зав’язані в одежах їхніх, були на плечах їхніх.
34
Взя'ша же лю'дїе мђкђ` пре'жDе въскисе'нїя тњ'стђ и^хъ, и^ въвяза'вше в ри'зы възложи'ша на ра'мы своя`
35
І зробили сини Ізраїлеві за словом Мойсея і просили у єгиптян речей срібних і речей золотих і одягу.
35
и^ сътвори'ша ја%коже заповњда` и^мъ мољ=сїи” І$ и^спроси'ша эT е^гљ=птянъ съсђ'ды, сре'бряны, и^ зла'ты, и^ ри'зы,
36
Господь же дав милість народу [Своєму] в очах єгиптян: і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.
36
г~ь же да'сть блгDть лю'демъ своиM преD е^гљ=птяны, и^ да'ша и^мъ, и^ плњни'ша е^гљ=птяны,
37
І вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса в Сокхоф — до шестисот тисяч піших чоловіків, крім дітей;
37
въздвиго'ша же ся сн~ове і^и~левы, эT раме'си въ сокхо'џъ до шести` со'тъ ты'сђщъ, пњшихъ мђжїи ра'звњ че'ляди,
38
і безліч різноплемінних людей вийшли з ними, і дрібна і велика худоба, стадо дуже велике.
38
и^ прише'лцы же мнози и^зыидо'ша с ни'ми, и^ ѓ%вца и^ волы` и^ ско'ти мно'ѕи ѕњло”
39
І спекли вони із тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, тому що воно ще не вкисло, тому що вони були вигнані з Єгипту і не могли баритися, і навіть їжі не приготували собі на дорогу.
39
І$ и^спеко'ша тњ'сто мђкђ` е^же и^знесо'ша и^з# е^гљ=пта, ѓ^прњ'сноки не въскис#ша б^о” И$згна'ша же и^хъ е^гљ=птяне, и^ не мого'ша пребы'ти ни бра'шна сътвори'ша на пђть”
40
Часу ж, у який сини Ізраїлеві [і батьки їхні] жили в Єгипті [і в землі Ханаанській], було чотириста тридцять років.
40
ѓ^бита'нїя же сн~овъ і^и~левњхъ. е^же ѓбита'ша въ земли` е^гљ=петъстњи, и^ въ земли` ханаа'ни, сїи&, и^ эTц~ы и^хъ, лTњ, у~, и^ л~”
41
Після того, як минуло чотириста тридцять років, у цей самий день вийшло все ополчення Господнє з землі Єгипетської вночі.
41
И$ бы'сть по четы'рехъ стњхъ, и^ тр^идесяти лњтњхъ, и^зыиде вс^я си'ла гн~я эT земля` е^гљ=пеTскїя, в нощи`
42
Це — ніч служіння Господу за визволення їх із землі Єгипетської; ця сама ніч — служіння Господу у всіх синів Ізраїлевих у роди їхні.
42
стражьба` е^сть г~ђ” И$звести и^хъ эT земля` е^гљ=пет#скїа, и^ сїя но'щь стражьба` г~ђ, ја%ко всњмъ сн~омъ і^и~левымъ, бђ'детъ въ ро'дъ и^хъ”
43
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: ось устав Пасхи: ніякий іноплемінник не повинен їсти її;
43
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, і^ а^а^ро'нђ, с^е зако'нъ па'схи. вся'къ и^ноплеме'нникъ да не ја%сть эT нея`,
44
а всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її;
44
и^ вся'кого раба` кђ'пленаго ѓ^брњжеши, и^ тогда` да ја%сть эT нея`,
45
поселенець і найманець не повинен їсти її.
45
при'шлеw и^ кђпле'ниk да не ја%сть эT нея`”
46
В одному домі належить їсти її, [не залишайте від неї до ранку,] не виносьте м’яса геть з дому і кісток її не розтрощуйте.
46
Въ хра'мњ е^дїномъ да сънњсться” А/ще же ѓ^ста'нетъ мясъ на ё%трїя, и^ не и^зно'сите мяs вонъ и^з хра'ма, и^ ко'сти не съкрђши'те эT него.
47
Уся громада [синів] Ізраїля повинна звершувати її.
47
ве'сь со'нмъ сн~овъ і^и~левыX сътвори'тъ сїя”
48
Якщо ж оселиться у тебе подорожній і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він приступить до звершення її і буде як природний житель землі; а ніякий необрізаний не повинен їсти її;
48
А/ще ли кт^о прїидетъ пришле'цъ к ва'мъ, и^ сътвориT па'схђ г~ђ” ѓ^брњ'жеши е^го вся'къ мђжескїи полъ, и^ тогда` да прїидет# сътвори'тї ю&, и^ да бђдетъ а^ки съжи'тель. всяк же неѓ^брњ'заныи да не ја%сть эT нея`”
49
один закон нехай буде і для природного жителя і для подорожнього, який оселився між вами.
49
Зако'нъ е^дїнъ да бђдеT, и^ съжи'телю и^ прише'лцђ пришеDшемђ въ ваs”
50
І зробили всі сини Ізраїлеві: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
50
И$ сътвори'ша сн~ове і^и~левы, ја%коже заповњда г~ь мољ=сїю і^ аа^ро'нђ, та'ко сътвори'ша.
51
У цей самий день Господь вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
51
и^ быs въ иже дн~ь и^зведе г~ь сн~ы і^и~левы эT земля` е^гљ=пеTскїя съ си'лою иX”