¹

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

¹

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю гл҃ѧ:

²

скажи синам Ізраїлевим, щоб вони повернули і розташувалися станом перед Пи-Гахирофом, між Мигдолом і між морем, перед Ваал-Цефоном; навпроти нього поставте стан біля моря.

²

рцы̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, и҆ ѡ҆брати́вшесѧ да ѡ҆полча́тсѧ прѧ́мѡ придво́рїю, междꙋ̀ магдѡ́ломъ и҆ междꙋ̀ мо́ремъ, прѧ́мѡ веельсепфѡ́нꙋ: пред̾ ни́ми ѡ҆полчи́шисѧ при мо́ри:

³

І скаже фараон [народу своєму] про синів Ізраїлевих: вони заблукали в землі цій, замкнула їх пустеля.

³

и҆ рече́тъ фараѡ́нъ лю́демъ свои̑мъ ѡ҆ сынѣ́хъ і҆и҃левыхъ: заблꙋжда́ютъ сі́и по землѝ, затвори́ бо и҆̀хъ пꙋсты́нѧ:

⁴

А Я озлоблю серце фараона, і він поженеться за ними, і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його; і пізнають [усі] єгиптяни, що Я Господь. І зробили так.

⁴

а҆́зъ же ѡ҆жесточꙋ̀ се́рдце фараѡ́ново, и҆ пожене́тъ созадѝ и҆́хъ, и҆ просла́влюсѧ въ фараѡ́нѣ и҆ во все́мъ во́инствѣ є҆гѡ̀: и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ всѝ є҆гѵ́птѧне, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь. И҆ сотвори́ша та́кѡ.

⁵

І сповіщено було цареві Єгипетському, що народ утік; і навернулося серце фараона і рабів його проти народу цього, і вони сказали: що це ми зробили? навіщо відпустили ізраїльтян, щоб вони не працювали на нас?

⁵

И҆ возвѣще́но бы́сть царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ, ꙗ҆́кѡ бѣжа́ша лю́дїе, и҆ преврати́сѧ се́рдце фараѡ́ново и҆ рабѡ́въ є҆гѡ̀ на лю́ди, и҆ реко́ша: что̀ сїѐ сотвори́хомъ, ѿпꙋсти́вше сы́ны і҆и҃лєвы, да не рабо́таютъ на́мъ;

⁶

[Фараон] запряг колісницю свою і народ свій узяв із собою;

⁶

Впрѧжѐ оу҆̀бо фараѡ́нъ колєсни́цы своѧ̑, и҆ всѧ̑ лю́ди своѧ̑ собра̀ съ собо́ю:

⁷

і взяв шістсот колісниць добірних і всі колісниці єгипетські, і начальників над усіма ними.

⁷

и҆ поѧ́тъ ше́сть сѡ́тъ колесни́цъ и҆збра́нныхъ, и҆ всѧ̑ ко́ни є҆гѵ́пєтскїѧ, и҆ трїста́ты над̾ всѣ́ми.

⁸

І озлобив Господь серце фараона, царя Єгипетського [і рабів його], і він погнався за синами Ізраїлевими; сини ж Ізраїлеві йшли під рукою високою.

⁸

И҆ ѡ҆жесточѝ гдⷭ҇ь се́рдце фараѡ́на царѧ̀ є҆гѵ́петскагѡ и҆ рабѡ́въ є҆гѡ̀, и҆ погна̀ созадѝ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ. Сы́нове же і҆и҃лєвы и҆схожда́хꙋ рꙋко́ю высо́кою.

⁹

І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх, розташованих біля моря, при Пи-Гахирофі перед Ваал-Цефоном.

⁹

И҆ погна́ша є҆гѵ́птѧне в̾слѣ́дъ и҆́хъ, и҆ ѡ҆брѣто́ша и҆̀хъ ѡ҆полчи́вшихсѧ при мо́ри: и҆ всѧ̑ ко́ни и҆ колєсни́цы фараѡ́нѡвы, и҆ кѡ́нницы, и҆ во́инство є҆гѡ̀ прѧ́мѡ придво́рїю, проти́вꙋ веельсепфѡ́на.

¹⁰

Фараон наблизився, і сини Ізраїлеві оглянулись, і ось, єгиптяни йдуть за ними: і дуже злякалися і заволали сини Ізраїлеві до Господа,

¹⁰

И҆ фараѡ́нъ приближа́шесѧ. Воззрѣ́вше же сы́нове і҆и҃лєвы ѻ҆чи́ма, ви́дѣша: и҆ сѐ, є҆гѵ́птѧне ѡ҆полчи́шасѧ в̾слѣ́дъ и҆́хъ: и҆ оу҆боѧ́шасѧ ѕѣлѡ̀, и҆ возопи́ша сы́нове і҆и҃лєвы ко гдⷭ҇ꙋ

¹¹

і сказали Мойсеєві: хіба немає гробів у Єгипті, що ти привів нас помирати у пустелі? що це ти зробив з нами, вивівши нас з Єгипту?

¹¹

и҆ реко́ша къ мѡѷсе́ю: за є҆́же не бы́ти гробѡ́мъ во є҆гѵ́птѣ, и҆зве́лъ є҆сѝ на́съ оу҆мертви́ти въ пꙋсты́ни: что̀ сїѐ сотвори́лъ є҆сѝ на́мъ, и҆зве́дъ на́съ и҆з̾ є҆гѵ́пта;

¹²

Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: залиш нас, нехай ми будемо працювати на єгиптян? Тому що краще бути нам у рабстві в єгиптян, ніж померти в пустелі.

¹²

не се́й ли бѧ́ше глаго́лъ, є҆го́же реко́хомъ къ тебѣ̀ во є҆гѵ́птѣ, глаго́люще: ѡ҆ста́ви на́съ, да рабо́таемъ є҆гѵ́птѧнѡмъ: лꙋ́чше бо бѧ́ше на́мъ рабо́тати є҆гѵ́птѧнѡмъ, не́жели оу҆мре́ти въ пꙋсты́ни се́й.

¹³

Але Мойсей сказав народу: не бійтеся, стійте — і побачите спасіння Господнє, яке Він сотворить вам нині, бо єгиптян, яких бачите ви нині, більше не побачите повік;

¹³

Рече́ же мѡѷсе́й къ лю́демъ: дерза́йте, сто́йте и҆ зри́те спⷭ҇нїе є҆́же ѿ гдⷭ҇а, є҆́же сотвори́тъ на́мъ дне́сь: и҆́мже бо ѡ҆́бразомъ ви́дѣсте є҆гѵ́птѧнъ дне́сь, не приложитѐ ктомꙋ̀ ви́дѣти и҆̀хъ въ вѣ́чное вре́мѧ:

¹⁴

Господь буде поборювати за вас, а ви будьте спокійні.

¹⁴

гдⷭ҇ь побо́ретъ по ва́съ, вы́ же оу҆мо́лкните.

¹⁵

І сказав Господь Мойсеєві: чого ти волаєш до Мене? скажи синам Ізраїлевим, щоб вони йшли,

¹⁵

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: что̀ вопїе́ши ко мнѣ̀; рцы̀ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, и҆ да пꙋтеше́ствꙋютъ,

¹⁶

а ти підніми жезл твій і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїлеві посеред моря по суші;

¹⁶

ты́ же возмѝ же́злъ тво́й и҆ прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀ на мо́ре, и҆ расто́ргни є҆̀: и҆ да вни́дꙋтъ сы́нове і҆и҃лєвы посредѣ̀ мо́рѧ по сꙋ́хꙋ:

¹⁷

Я ж озлоблю серце [фараона і всіх] єгиптян, і вони підуть слідом за ними; і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його, на колісницях його і на вершниках його;

¹⁷

и҆ сѐ, а҆́зъ ѡ҆жесточꙋ̀ се́рдце фараѡ́ново и҆ всѣ́хъ є҆гѵ́птѧнъ, и҆ вни́дꙋтъ в̾слѣ́дъ и҆́хъ: и҆ просла́влюсѧ въ фараѡ́нѣ и҆ во все́мъ во́инствѣ є҆гѡ̀, и҆ въ колесни́цахъ и҆ въ ко́нехъ є҆гѡ̀,

¹⁸

і пізнають [усі] єгиптяни, що я Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.

¹⁸

и҆ оу҆вѣ́дѧтъ всѝ є҆гѵ́птѧне, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь, є҆гда̀ прославлѧ́юсѧ въ фараѡ́нѣ и҆ въ колесни́цахъ и҆ въ ко́нехъ є҆гѡ̀.

¹⁹

І рушив ангел Божий, який ішов перед станом [синів] Ізраїлевих, і пішов позаду них; рушив і стовп хмарний від лиця їх і став за ними;

¹⁹

Взѧ́тсѧ же а҆́гг҃лъ бж҃їй ходѧ́й пред̾ полко́мъ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ и҆ по́йде созадѝ и҆́хъ, взѧ́тсѧ же и҆ сто́лпъ ѡ҆́блачный ѿ лица̀ и҆́хъ и҆ ста̀ созадѝ и҆́хъ.

²⁰

і ввійшов у середину між станом єгипетським і між станом [синів] Ізраїлевих, і був хмарою і мороком для одних і освітлював ніч для інших, і не зблизилися одні з одними всю ніч.

²⁰

И҆ вни́де посредѣ̀ полка̀ є҆гѵ́петска и҆ посредѣ̀ полка̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ и҆ ста̀: и҆ бы́сть тма̀ и҆ мра́къ, и҆ прїи́де но́щь, и҆ не смѣси́шасѧ дрꙋ́гъ съ дрꙋ́гомъ во всю̀ но́щь.

²¹

І простяг Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море сильним східним вітром усю ніч і зробив море сушею, і розступилися води.

²¹

Простре́ же мѡѷсе́й рꙋ́кꙋ на мо́ре, и҆ возгна̀ гдⷭ҇ь мо́ре вѣ́тромъ ю҆́жнымъ си́льнымъ всю̀ но́щь, и҆ сотворѝ мо́ре сꙋ́шꙋ, и҆ разстꙋпи́сѧ вода̀.

²²

І пішли сини Ізраїлеві серед моря по суші: во́ди ж були їм стіною з правого і з лівого боків.

²²

И҆ внидо́ша сы́нове і҆и҃лєвы посредѣ̀ мо́рѧ по сꙋ́хꙋ, и҆ вода̀ и҆̀мъ стѣна̀ бы́сть ѡ҆деснꙋ́ю и҆ стѣна̀ ѡ҆шꙋ́юю.

²³

Погналися єгиптяни, й увійшли за ними у середину моря всі коні фараона, колісниці його і вершники його.

²³

Погна́ша же є҆гѵ́птѧне и҆ внидо́ша в̾слѣ́дъ и҆́хъ, и҆ всѧ́къ ко́нь фараѡ́новъ, и҆ колєсни́цы, и҆ вса́дники посредѣ̀ мо́рѧ.

²⁴

І в ранкову сторожу поглянув Господь на стан єгиптян зі стовпа вогненного і хмарного і привів у замішання стан єгиптян;

²⁴

Бы́сть же въ стра́жꙋ оу҆́треннюю, и҆ воззрѣ̀ гдⷭ҇ь на по́лкъ є҆гѵ́петскїй въ столпѣ̀ ѻ҆́гненнѣмъ и҆ ѡ҆́блачнѣмъ, и҆ смѧтѐ по́лкъ є҆гѵ́петскїй,

²⁵

і відібрав колеса у колісниць їхніх, так що вони насилу волокли їх. І сказали єгиптяни: побіжимо від ізраїльтян, тому що Господь поборює за них проти єгиптян.

²⁵

и҆ свѧза̀ ѡ҆́си колесни́цъ и҆́хъ, и҆ ведѧ́ше и҆̀хъ съ нꙋ́ждею. И҆ реко́ша є҆гѵ́птѧне: бѣжи́мъ ѿ лица̀ і҆и҃лева, гдⷭ҇ь бо побора́етъ по ни́хъ на є҆гѵ́птѧны.

²⁶

І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою на море, і нехай повернуться во́ди на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.

²⁶

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀ на мо́ре, и҆ да совокꙋпи́тсѧ вода̀ и҆ да покры́етъ є҆гѵ́птѧны, колєсни́цы же и҆ вса́дники.

²⁷

І простягнув Мойсей руку свою на море, і до ранку вода повернулася у своє місце; а єгиптяни бігли назустріч [воді]. Так потопив Господь єгиптян посеред моря.

²⁷

Простре́ же мѡѷсе́й рꙋ́кꙋ на мо́ре, и҆ оу҆стро́исѧ вода̀ ко дню̀ на мѣ́сто: є҆гѵ́птѧне же бѣжа́ша под̾ водо́ю, и҆ и҆стрѧсѐ гдⷭ҇ь є҆гѵ́птѧны посредѣ̀ мо́рѧ:

²⁸

І вода повернулася і покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них.

²⁸

и҆ ѡ҆брати́вшисѧ вода̀ покры̀ колєсни́цы и҆ вса́дники и҆ всю̀ си́лꙋ фараѡ́новꙋ, вше́дши в̾слѣ́дъ и҆́хъ въ мо́ре: и҆ не ѡ҆ста̀ ѿ ни́хъ ни є҆ди́нъ.

²⁹

А сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря; води [були] їм стіною з правого і [стіною] з лівого боків.

²⁹

Сы́нове же і҆и҃лєвы проидо́ша по сꙋ́хꙋ посредѣ̀ мо́рѧ: вода́ же и҆̀мъ стѣна̀ (бы́сть) ѡ҆деснꙋ́ю и҆ стѣна̀ ѡ҆шꙋ́юю,

³⁰

І визволив Господь у день той ізраїльтян з рук єгиптян, і побачили [сини] Ізраїлеві єгиптян мертвими на березі моря.

³⁰

и҆ и҆зба́ви гдⷭ҇ь і҆и҃лѧ въ де́нь ѡ҆́нъ и҆з̾ рꙋкѝ є҆гѵ́петскїѧ: и҆ ви́дѣша сы́нове і҆и҃лєвы є҆гѵ́птѧнъ и҆зме́ршихъ при краѝ мо́рѧ.

³¹

І побачили ізраїльтяни руку велику, яку явив Господь над єгиптянами, й убоявся народ Господа і повірив Господу і Мойсеєві, рабові Його. Тоді Мойсей і сини Ізраїлеві заспівали Господу пісню цю і говорили:

³¹

Ви́дѣ же і҆и҃ль рꙋ́кꙋ вели́кꙋю, ꙗ҆̀же сотворѝ гдⷭ҇ь є҆гѵ́птѧнѡмъ, и҆ оу҆боѧ́шасѧ лю́дїе гдⷭ҇а и҆ вѣ́роваша бг҃ꙋ и҆ мѡѷсе́ю оу҆го́дникꙋ є҆гѡ̀.