¹

І почув Іофор, священик мадіамський, тесть Мойсеїв, про все, що зробив Бог для Мойсея і для Ізраїля, народу Свого, коли вивів Господь Ізраїля з Єгипту,

¹

Оу҆слы́ша же і҆оѳо́ръ, і҆ере́й мадїа́мскїй, те́сть мѡѷсе́овъ, всѧ̑, є҆ли̑ка сотворѝ гдⷭ҇ь і҆и҃лю свои̑мъ лю́демъ, ꙗ҆́кѡ и҆зведѐ гдⷭ҇ь і҆и҃лѧ и҆з̾ є҆гѵ́пта:

²

і взяв Іофор, тесть Мойсеїв, Сепфору, дружину Мойсеєву, перед тим повернену,

²

и҆ поѧ̀ і҆оѳо́ръ, те́сть мѡѷсе́овъ, сепфѡ́рꙋ, женꙋ̀ мѡѷсе́овꙋ, по ѿпꙋще́нїи є҆ѧ̀,

³

і двох синів її, з яких одному ім’я Гирсам, тому що говорив Мойсей: я прибулець у землі чужій;

³

и҆ два̀ сы̑на є҆ѧ̀: и҆́мѧ є҆ди́номꙋ ѿ ни́хъ гирса́мъ, глаго́лѧ: пришле́цъ бы́хъ въ землѝ чꙋжде́й,

⁴

а другому ім’я Єлиєзер, тому що [говорив він] Бог батька мого був мені помічником і врятував мене від меча фараонового.

⁴

и҆ и҆́мѧ второ́мꙋ є҆лїе́зеръ, глаго́лѧ: бг҃ъ бо ѻ҆тца̀ моегѡ̀ помо́щникъ мо́й и҆ и҆зба́ви мѧ̀ и҆з̾ рꙋкѝ фараѡ́ни.

⁵

І прийшов Іофор, тесть Мойсея, з синами його і дружиною його до Мойсея в пустелю, де він розташувався станом біля гори Божої,

⁵

И҆ прїи́де і҆оѳо́ръ, те́сть мѡѷсе́овъ, и҆ сы́нове и҆ жена̀ къ мѡѷсе́ю въ пꙋсты́ню, и҆дѣ́же ѡ҆полчи́сѧ при горѣ̀ бж҃їей.

⁶

і дав знати Мойсею: я, тесть твій Іофор, іду до тебе, і дружина твоя, і два сини її з нею.

⁶

Возвѣсти́ша же мѡѷсе́ю, глаго́люще: сѐ, і҆оѳо́ръ, те́сть тво́й, и҆́детъ къ тебѣ̀, и҆ жена̀ твоѧ̀, и҆ ѻ҆́ба сы̑на твоѧ̑ съ ни́мъ.

⁷

Мойсей вийшов назустріч тестю своєму, і поклонився [йому], і цілував його, і після взаємного привітання вони ввійшли в намет.

⁷

И҆зы́де же мѡѷсе́й во срѣ́тенїе те́стю своемꙋ̀ и҆ поклони́сѧ є҆мꙋ̀ и҆ цѣлова̀ є҆го̀, и҆ привѣ́тствоваша дрꙋ́гъ дрꙋ́га: и҆ введѐ и҆̀хъ мѡѷсе́й въ кꙋ́щꙋ.

⁸

І розповів Мойсей тестеві своєму про все, що зробив Господь з фараоном і з [усіма] єгиптянами за Ізраїля, і про всі труднощі, які зустріли їх на шляху, і як визволив їх Господь [з руки фараона і з руки єгиптян].

⁸

И҆ повѣ́да мѡѷсе́й те́стю своемꙋ̀ всѧ̑, є҆ли̑ка сотворѝ гдⷭ҇ь фараѡ́нꙋ и҆ всѣ̑мъ є҆гѵ́птѧнѡмъ і҆и҃лѧ ра́ди, и҆ ве́сь трꙋ́дъ бы́вшїй и҆̀мъ на пꙋтѝ, и҆ ꙗ҆́кѡ и҆зба́ви и҆̀хъ гдⷭ҇ь ѿ рꙋкѝ фараѡ́ни и҆ ѿ рꙋкѝ є҆гѵ́петскїѧ.

⁹

Іофор радів за всі благодіяння, які Господь явив Ізраїлю, коли визволив його з руки єгиптян [і з руки фараона],

⁹

Оу҆жасе́сѧ же і҆оѳо́ръ ѡ҆ всѣ́хъ благи́хъ, ꙗ҆̀же сотворѝ и҆̀мъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ и҆зба́ви и҆̀хъ гдⷭ҇ь ѿ рꙋкѝ є҆гѵ́петскїѧ и҆ ѿ рꙋкѝ фараѡ́ни,

¹⁰

і сказав Іофор: благословенний Господь, Який визволив вас з руки єгиптян і з руки фараонової, Який визволив народ цей з-під влади єгиптян;

¹⁰

и҆ речѐ і҆оѳо́ръ: блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ и҆зба́ви лю́ди своѧ̑ и҆з̾ рꙋкѝ є҆гѵ́петскїѧ и҆ и҆з̾ рꙋкѝ фараѡ́ни:

¹¹

нині дізнався я, що Господь великий більше за всіх богів, у тому самому, чим вони підносилися над ізраїльтянами.

¹¹

нн҃ѣ оу҆вѣ́дѣхъ, ꙗ҆́кѡ вели́къ гдⷭ҇ь па́че всѣ́хъ богѡ́въ, сегѡ̀ ра́ди, ꙗ҆́кѡ налего́ша на ни́хъ.

¹²

І приніс Іофор, тесть Мойсеїв, всепалення і жертви Богу; і прийшов Аарон і всі старійшини Ізраїлеві їсти хліб з тестем Мойсеєвим перед Богом.

¹²

И҆ взѧ̀ і҆оѳо́ръ те́сть мѡѷсе́овъ всесожжє́нїѧ и҆ жє́ртвы бг҃ꙋ: прїи́де же а҆арѡ́нъ и҆ всѝ ста́рцы і҆и҃лєвы ꙗ҆́сти хлѣ́ба съ те́стемъ мѡѷсе́овымъ пред̾ бг҃омъ.

¹³

На другий день сів Мойсей судити народ, і стояв народ перед Мойсеєм з ранку до вечора.

¹³

И҆ бы́сть на оу҆́трїе, сѣ́де мѡѷсе́й сꙋди́ти лю́ди: стоѧ́хꙋ же пред̾ мѡѷсе́омъ всѝ лю́дїе ѿ оу҆́тра до ве́чера.

¹⁴

І бачив [Іофор,] тесть Мойсеїв, усе, що він чинить з народом, і сказав: що це таке робиш ти з народом? для чого ти сидиш один, а весь народ стоїть перед тобою з ранку до вечора?

¹⁴

Ви́дѣвъ же і҆оѳо́ръ всѧ̑, є҆ли̑ка творѧ́ше лю́демъ, речѐ: что̀ сїѐ, є҆́же ты̀ твори́ши лю́демъ; почто̀ ты̀ є҆ди́нъ сѣди́ши, вси́ же лю́дїе предстоѧ́тъ тебѣ̀ ѿ оу҆́тра до ве́чера;

¹⁵

І сказав Мойсей тестеві своєму: народ приходить до мене просити суду у Бога;

¹⁵

Рече́ же мѡѷсе́й те́стю: поне́же прихо́дѧтъ лю́дїе ко мнѣ̀ проси́ти сꙋда̀ ѿ бг҃а:

¹⁶

коли трапляється в них яка справа, вони приходять до мене, і я суджу між тим та іншим і оголошую [їм] устави Божі і закони Його.

¹⁶

є҆гда́ бо быва́етъ и҆̀мъ ра́спрѧ, и҆ прихо́дѧтъ ко мнѣ̀, разсꙋжда́ю коемꙋ́ждо и҆ сказꙋ́ю и҆̀мъ повєлѣ́нїѧ бж҃їѧ и҆ зако́нъ є҆гѡ̀.

¹⁷

Але тесть Мойсеїв сказав йому: не добре це ти робиш:

¹⁷

Рече́ же те́сть мѡѷсе́овъ къ немꙋ̀: не пра́вѡ ты̀ твори́ши глаго́лъ се́й:

¹⁸

ти змучиш і себе і народ цей, який з тобою, тому що занадто важка для тебе ця справа: ти один не можеш виконувати її;

¹⁸

трꙋдо́мъ оу҆трꙋди́шисѧ несно́снымъ и҆ ты̀, и҆ всѝ лю́дїе сі́и, и҆̀же сꙋ́ть съ тобо́ю: тѧ́жекъ тебѣ̀ глаго́лъ се́й, не возмо́жеши твори́ти ты̀ є҆ди́нъ:

¹⁹

отже, послухай слів моїх; я дам тобі пораду, і буде Бог з тобою: будь ти для народу посередником перед Богом і представляй Богу справи [його];

¹⁹

нн҃ѣ оу҆̀бо послꙋ́шай менѐ и҆ присовѣ́тꙋю тебѣ̀, и҆ бꙋ́детъ бг҃ъ съ тобо́ю: бꙋ́ди ты̀ лю́демъ въ тѣ́хъ ꙗ҆̀же къ бг҃ꙋ, и҆ донесе́ши словеса̀ и҆́хъ къ бг҃ꙋ,

²⁰

навчай їх уставів [Божих] і законів [Його], указуй їм шлях [Його], яким вони повинні йти, і діла, які вони повинні робити;

²⁰

и҆ засвидѣ́телствꙋй и҆̀мъ повелѣ̑нїѧ бж҃їѧ и҆ зако́нъ є҆гѡ̀, и҆ повѣ́ждь и҆̀мъ пꙋти̑ є҆гѡ̀, и҆́миже по́йдꙋтъ, и҆ дѣла̀, ꙗ҆̀же сотворѧ́тъ:

²¹

ти ж знайди [собі] з усього народу людей здібних, що бояться Бога, людей правдивих, що ненавидять користь, і постав [їх] над ним тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами];

²¹

ты́ же оу҆смотрѝ себѣ̀ ѿ всѣ́хъ люді́й мꙋ́жы си̑льны, бг҃а боѧ́щыѧсѧ, мꙋ́жы пра́вєдны, ненави́дѧщыѧ го́рдости, и҆ поста́виши и҆̀хъ над̾ ни́ми тысѧщенача́лники и҆ стонача́лники, и҆ пѧтьдесѧтонача́лники и҆ десѧтонача́лники и҆ писмовводи̑тели,

²²

нехай вони судять народ у всякий час і про всяку важливу справу доносять тобі, а всі малі справи судять самі: і буде тобі легше, і вони понесуть з тобою тягар;

²²

и҆ сꙋ́дѧтъ люді́й по всѧ̑ часы̀: сло́во же неꙋдоборѣши́телное донесꙋ́тъ къ тебѣ̀: ма̑лыѧ же сꙋды̀ да сꙋ́дѧтъ ѻ҆нѝ, и҆ ѡ҆блегча́тъ тѧ̀ и҆ спомо́гꙋтъ тебѣ̀:

²³

якщо ти зробиш це, і Бог повелить тобі, то ти можеш устояти, і весь народ цей буде відходити у своє місце з миром.

²³

а҆́ще сло́во сїѐ сотвори́ши, оу҆крѣпи́тъ тѧ̀ бг҃ъ, и҆ возмо́жеши настоѧ́телствовати, и҆ всѝ лю́дїе сі́и прїи́дꙋтъ во своѐ мѣ́сто съ ми́ромъ.

²⁴

І послухав Мойсей слова тестя свого і зробив усе, що він говорив [йому];

²⁴

Послꙋ́ша же мѡѷсе́й гла́са те́стѧ своегѡ̀ и҆ сотворѝ всѧ̑, є҆ли̑ка речѐ є҆мꙋ̀:

²⁵

і вибрав Мойсей із усього Ізраїля здібних людей і поставив їх начальниками народу, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами],

²⁵

и҆ и҆збра̀ мѡѷсе́й мꙋ́жы си̑льны ѿ всегѡ̀ і҆и҃лѧ, и҆ сотворѝ ѧ҆̀ над̾ ни́ми тысѧщенача́лники и҆ стонача́лники, и҆ пѧтьдесѧтонача́лники и҆ десѧтонача́лники и҆ писмовводи̑тели:

²⁶

і судили вони народ у всякий час; про [усі] справи важливі доносили Мойсеєві, а всі малі діла судили самі.

²⁶

и҆ сꙋжда́хꙋ лю́демъ по всѧ̑ часы̀: всѧ́кое же сло́во неꙋдоборѣши́телное доноси́ша къ мѡѷсе́ю, всѧ́кое же сло́во ле́гкое сꙋжда́хꙋ са́ми.

²⁷

І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов у землю свою.

²⁷

Ѿпꙋсти́ же мѡѷсе́й те́стѧ своего̀, и҆ ѿи́де въ зе́млю свою̀.