Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 22
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Якщо хто украде вола або вівцю і заколе або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю.
1
Ѓще же кто2 ўкрaдетъ телцA и3ли2 џвцу, и3 зак0летъ и3ли2 продaстъ, пsть телцє1въ да воздaстъ за телцA и3 четhри џвцы за џвцу.
2
Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому;
але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити; а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним;
3
ѓще же взhдетъ с0лнце над8 ни1мъ, пови1ненъ є4сть, ќмретъ за него2: ѓще же не и4мать и3мёніz, да продaстсz за татьбY:
4
якщо [він буде спійманий і] вкрадене знайдеться в нього в руках живим, чи то віл, або осел, або вівця, нехай заплатить [за них] удвічі.
4
ѓще же ћтъ бyдетъ, и3 њбрsщетсz въ руцЁ є3гw2 ўкрaденое t nслsте до nвцы2 жи1во, сугyбw да tдaстъ |.
5
Якщо хто потравить поле, або виноградник, пустивши худобу свою травити чуже поле, [дивлячись по плодах його нехай заплатить зі свого поля; а якщо потравить усе поле,] нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого.
5
Ѓще же кто2 потрaвитъ ни1ву и3ли2 віногрaдъ, и3 пyститъ ск0тъ св0й пасти1сz на чужeй ни1вэ, да дaстъ t ни1вы своеS по плодY є3гw2: ѓще же всю2 ни1ву потрaвитъ, л{чшаz ни1вы своеS и3 л{чшаz віногрaда своегw2 да tдaстъ.
6
Якщо з’явиться вогонь і охопить терен і випалить копиці, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу.
6
Ѓще же и3зшeдъ џгнь њбрsщетъ тeрніе и3 запали1тъ гумно2, и3ли2 клaсы, и3ли2 ни1ву, да tдaстъ, и4же возжE џгнь.
7
Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі;
а якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів [і заприсягнеться], що не простягав руки своєї на власність ближнього свого.
8
ѓще же не њбрsщетсz ўкрадhй, да пріи1детъ господи1нъ д0му пред8 бGа и3 да кленeтсz, ћкw пои1стиннэ не слукaвствова џнъ њ всeмъ положeніи дрyжнемъ.
9
Про всяку річ суперечливу, про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі.
9
По всeй речeннэй непрaвдэ, њ телsти и3 њ nслsти и3 њ nвцЁ, и3 њ ри1зэ и3 њ всeй ги1бели нанесeннэй, что2 u5бо ни бhло бы, пред8 бGомъ да пріи1детъ сyдъ nбои1хъ, и3 њбвинeнный бGомъ да tдaстъ сугyбw бли1жнему.
10
Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а він помре, або буде пошкоджений, або украдений, так що ніхто цього не побачить, —
клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого; і господар повинний прийняти, а той не буде платити;
11
клsтва да бyдетъ б9іz междY nбои1ми, ћкw пои1стиннэ не слукaвствова џнъ њ всeмъ бли1жнzгw положeніи, и3 тaкw пріи1метъ господи1нъ є3гw2, и3 да не tдaстъ:
12
а якщо украдено буде у нього, то повинен заплатити господарю його;
12
ѓще же ўкрaдено бyдетъ t негw2, да tдaстъ господи1ну:
13
якщо ж буде звіром розтерзаний, то нехай на доказ представить роздерте: за розідране він не платить.
13
ѓще же ѕвёрь снэдE, да ведeтъ є3го2 на ѕвэроsдину, и3 не tдaстъ:
14
Якщо хто позичить у ближнього свого худобу, і вона буде пошкоджена, або помре, а господаря його не було при ній, то повинен заплатити;
14
ѓще же кто2 и3спр0ситъ ў дрyга, и3 поги1бнетъ, и3ли2 ќмретъ, и3ли2 плэни1тсz, господи1нъ же є3гw2 не бyдетъ съ ни1мъ, tдaстъ:
15
якщо ж господар його був при ній, то не повинен платити; якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну.
15
ѓще же господи1нъ є3гw2 бyдетъ съ ни1мъ, да не tдaстъ: ѓще же наeмникъ є4сть, да бyдетъ є3мY вмёстw мзды2 є3гw2.
16
Якщо звабить хто дівчину незаручену і переспить з нею, нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за дружину;
16
Ѓще же прельсти1тъ кто2 не њбручeну дэви1цу, и3 бyдетъ съ нeю, вёномъ да tвёнитъ ю5, (и3 п0йметъ ю5) себЁ въ женY:
17
а якщо батько не погодиться [і не захоче] видати її за нього, нехай заплатить [батькові] стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.
17
ѓще же возбранsz возбрани1тъ и3 не восх0щетъ nтeцъ є3S дaти ю5 є3мY въ женY, сребро2 да воздaстъ nтцY, є3ли1кw є4сть вёно дэви1ческо.
18
Ворожки не залишай у живих.
18
ВолхвHмъ живы6мъ бhти не попусти1те.
19
Усякий скотоложник нехай буде відданий на смерть.
19
Всsкаго со скот0мъ бывaюща смeртію ўбіeте є3го2.
20
Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений.
20
И$же жeртву прин0ситъ богHмъ, смeртію да потреби1тсz, но т0чію гDу є3ди1ному.
21
Прибульця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були прибульцями в землі Єгипетській.
21
И# пришeлца не њѕл0бите, нижE њскорби1те є3го2: пришeлцы бо бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй.
22
Ні вдови, ні сироти не утискуйте;
22
Всsкіz вдовы2 и3 сироты2 не њѕл0бите:
23
якщо ж ти утиснеш, то, коли вони будуть волати до Мене, Я почую волання їх,
23
ѓще же ѕл0бою њѕл0бите |, и3 возстенaвше возопію1тъ ко мнЁ, слyхомъ ўслhшу глaсъ и4хъ
24
і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, будуть дружини ваші вдовами і діти ваші сиротами.