Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І сказав Господь Мойсеєві: піди, йди звідси ти і народ, який ти вивів із землі Єгипетської, у землю, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку і Якову, говорячи: нащадкам твоїм дам її;
1
И# речE гDь къ мwmсeю: пред8иди2, взhди tсю1ду ты2 и3 лю1діе твои2, и5хже и3звeлъ є3си2 t земли2 є3гЂпетскіz на зeмлю, є4юже клsхсz ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, гlz: сёмени вaшему дaмъ ю5:
2
і пошлю перед тобою ангела [Мого], і прожену хананеїв, аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [гергесеїв,] євеїв та ієвусеїв,
2
и3 послю2 кyпнw ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 и3зженeтъ хананeа, ґморрeа и3 хеттeа, и3 ферезeа и3 гергесeа, и3 є3veа и3 їевусeа:
3
[і введе він вас] у землю, де тече молоко і мед; бо Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ жорстокосердий.
3
и3 введy тz въ зeмлю текyщую млек0мъ и3 мeдомъ: сaмъ бо не пойдY съ тоб0ю, ћкw лю1діе жестоковhйніи сyть, да не ўбію2 тебE на пути2.
4
Народ, почувши грізне слово це, заридав, і ніхто не поклав на себе прикрас своїх.
4
И# ўслhшавше лю1діе сл0во сіE стрaшное, восплaкашасz въ плачeвныхъ (ри1захъ).
5
Тому що Господь сказав Мойсеєві: скажи синам Ізраїлевим: ви народ жорстокосердий; якщо Я піду серед вас, то в одну мить винищу вас; отже, зніміть з себе прикраси свої; Я подивлюся, що Мені робити з вами.
5
И# речE гDь къ мwmсeю: глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ: вы2 лю1діе жестоковhйніи, блюди1тесz, да не ћзву другyю наведY на вы2 и3 потреблю2 вы2: нн7э u5бо сыми1те ри6зы слaвы вaшеz и3 ќтварь, и3 покажY, ±же сотворю2 вaмъ.
6
Сини Ізраїлеві зняли із себе прикраси свої біля гори Хорива.
6
И# tsша сhнове ї}лєвы ќтварь свою2 и3 ри6зы t горы2 хwри1ва.
7
Мойсей же взяв і поставив собі намет поза станом, удалині від стану, і назвав його скинією зібрання; і кожен, хто шукає Господа, приходив до скинії зібрання, що знаходилася поза станом.
7
И# взeмъ мwmсeй кyщу свою2, потчE ю5 внЁ полкA, далeче t полкA, и3 прозвaсz ски1ніz свидёніz: и3 бhсть, всsкъ взыскyzй гDа и3схождaше въ ски1нію, ћже внЁ полкA.
8
І коли Мойсей виходив до скинії, весь народ вставав, і ставав кожен біля входу у свій намет і дивився услід Мойсею, доки він не входив у скинію.
8
Е#гдa же вхождaше мwmсeй въ ски1нію внЁ полкA, стоsху вси2 лю1діе смотрsще кjйждо пред8 двeрьми кyщи своеS, и3 зрsху tходsщу мwmсeю дaже вни1ти є3мY въ ски1нію.
9
Коли ж Мойсей входив у скинію, тоді спускався стовп хмарний і ставав біля входу в скинію, і [Господь] говорив з Мойсеєм.
9
Е#гдa же вни1де мwmсeй въ ски1нію, сни1де ст0лпъ w4блачный и3 стA пред8 двeрьми ски1ніи, и3 гlа (гDь) мwmсeю.
10
І бачив весь народ стовп хмарний, що стояв при вході в скинію; і вставав увесь народ, і поклонявся кожен біля входу в намет свій.
10
И# ви1дzху вси2 лю1діе ст0лпъ w4блачный стоsщь пред8 двeрьми ски1ніи: и3 стaвше вси2 лю1діе, поклони1шасz кjйждо и3з8 двeрій кyщи своеS:
11
І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, ніби говорив хто з другом своїм; і він повертався до стану, а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії.
11
и3 гlа гDь къ мwmсeю лицeмъ къ лицY, ћкоже ѓще бы кто2 возглаг0лалъ къ своемY дрyгу, и3 tпущaшесz въ п0лкъ: слугa же їисyсъ, сhнъ наvи1нъ, ю4ноша не и3схождaше и3з8 ски1ніи.
12
Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе на ім’я і ти придбав благовоління в очах Моїх»;
12
И# речE мwmсeй ко гDу: сE, ты2 мнЁ гlеши: и3зведи2 лю1ди сі‰: тh же не kви1лъ ми2 є3си2, кого2 п0слеши со мн0ю: тh же мнЁ рeклъ є3си2: вёмъ тS пaче всёхъ и3 блгdть и4маши ў менє2:
13
отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені шлях Твій, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і думку, що ці люди Твій народ.
13
ѓще u5бо њбрэт0хъ блгdть пред8 тоб0ю, kви1 ми тебE самaго, да разyмнw ви1жду тS, ћкw да њбрётъ бyду блгdть пред8 тоб0ю, и3 да познaю, ћкw лю1діе твои2 kзhкъ вели1къ сeй.
14
[Господь] сказав [йому]: Сам Я піду [перед тобою] і введу тебе у спокій.
14
И# гlа (є3мY гDь): ѓзъ сaмъ пред8идY пред8 тоб0ю и3 ўпок0ю тS.
15
[Мойсей] сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам [з нами], то і не виводь нас звідси,
15
И# речE къ немY мwmсeй: ѓще сaмъ ты2 не и4деши съ нaми, да не и3зведeши мS tсю1ду:
16
бо з чого дізнатися, що я і народ Твій придбали благовоління в очах Твоїх? чи не з того, коли Ти підеш з нами? тоді я і народ Твій будемо славніше за всякий народ на землі.
16
и3 кaкw вёдомо бyдетъ вои1стинну, ћкw њбрэт0хъ блгdть ў тебє2 ѓзъ же и3 лю1діе твои2, т0чію и3дyщу ти2 съ нaми; и3 прослaвленъ бyду ѓзъ же и3 лю1діе твои2 пaче всёхъ kзы6къ, є3ли1цы сyть на земли2.
17
І сказав Господь Мойсеєві: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я.
17
Речe же гDь къ мwmсeю: и3 сіE тебЁ сл0во, є4же рeклъ є3си2, сотворю2: њбрёлъ бо є3си2 блгdть предо мн0ю, и3 вёмъ тS пaче всёхъ.
18
[Мойсей] сказав: покажи мені славу Твою.
18
И# глаг0ла мwmсeй: покажи1 ми слaву твою2.
19
І сказав [Господь Мойсею]: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію.
19
И# речE (гDь къ мwmсeю): ѓзъ пред8идY пред8 тоб0ю слaвою моeю и3 воззовY њ и4мени моeмъ, гDь пред8 тоб0ю: и3 поми1лую, є3г0же ѓще ми1лую, и3 ўщeдрю, є3г0же ѓще щeдрю.
20
І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих.
20
И# речE: не возм0жеши ви1дэти лицA моегw2: не бо2 ќзритъ человёкъ лицE моE, и3 жи1въ бyдетъ.
21
І сказав Господь: ось місце у Мене, стань на цій скелі;
21
И# речE гDь: сE, мёсто ў менє2, и3 стaнеши на кaмени:
22
коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщелині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду;
22
є3гдa же прeйдетъ слaва моS, и3 положy тz въ разсёлинэ кaмене, и3 покрhю рук0ю моeю над8 тоб0ю, д0ндеже мимоидY:
23
і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме [тобі].
23
и3 tимY рyку мою2, и3 тогдA ќзриши з†днzz мо‰: лицe же моE не kви1тсz тебЁ.