¹

Але Господь сказав Мойсеєві: дивись, Я поставив тебе Богом фараону, а Аарон, брат твій, буде твоїм пророком:

¹

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ: сѐ, да́хъ тѧ̀ бг҃а фараѡ́нꙋ, и҆ а҆арѡ́нъ бра́тъ тво́й бꙋ́детъ тво́й проро́къ:

²

ти будеш говорити [йому] усе, що Я повелю тобі, а Аарон, брат твій, буде говорити фараону, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї;

²

ты́ же возглаго́леши є҆мꙋ̀ всѧ̑, є҆ли̑ка тебѣ̀ заповѣ́даю: а҆арѡ́нъ же бра́тъ тво́й возглаго́летъ къ фараѡ́нꙋ, да ѿпꙋ́ститъ сы́ны і҆и҃лєвы ѿ землѝ своеѧ̀:

³

але Я озлоблю серце фараонове, і явлю багато знамень Моїх і чудес Моїх у землі Єгипетській;

³

а҆́зъ же ѡ҆жесточꙋ̀ се́рдце фараѡ́ново и҆ оу҆мно́жꙋ зна́мєнїѧ моѧ̑ и҆ чꙋдеса̀ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй:

⁴

фараон не послухає вас, і Я накладу руку Мою на Єгипет і виведу воїнство Моє, народ Мій, синів Ізраїлевих, із землі Єгипетської — судами великими;

⁴

и҆ не послꙋ́шаетъ ва́съ фараѡ́нъ, и҆ возложꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на є҆гѵ́петъ и҆ и҆зведꙋ̀ съ си́лою мое́ю лю́ди моѧ̑ сы́ны і҆и҃лєвы ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, со ѿмще́нїемъ вели́кимъ:

⁵

тоді довідаються [усі] єгиптяни, що Я Господь, коли простягну руку Мою на Єгипет і виведу синів Ізраїлевих із середовища їх.

⁵

и҆ оу҆вѣ́дѧтъ всѝ є҆гѵ́птѧне, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь, простира́ѧ рꙋ́кꙋ мою̀ на є҆гѵ́петъ, и҆ и҆зведꙋ̀ сы́ны і҆и҃лєвы ѿ среды̀ и҆́хъ.

⁶

І зробили Мойсей і Аарон, як повелів їм Господь, так вони і зробили.

⁶

Сотвори́ же мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ, ꙗ҆́коже заповѣ́да и҆̀мъ гдⷭ҇ь, та́кѡ сотвори́ша.

⁷

Мойсей був вісімдесяти, а Аарон [брат його] вісімдесяти трьох років, коли вони почали говорити до фараона.

⁷

Мѡѷсе́й же бѣ̀ ѻ҆сми́десѧти лѣ́тъ, а҆арѡ́нъ же бра́тъ є҆гѡ̀ ѻ҆сми́десѧти тре́хъ лѣ́тъ, є҆гда̀ глаго́ласта къ фараѡ́нꙋ.

⁸

І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи:

⁸

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю и҆ а҆арѡ́нꙋ гл҃ѧ:

⁹

якщо фараон скаже вам: зробіть [знамення або] чудо, то ти скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій і кинь [на землю] перед фараоном [і перед рабами його], — він стане змієм.

⁹

и҆ а҆́ще рече́тъ къ ва́мъ фараѡ́нъ, глаго́лѧ: дади́те на́мъ зна́менїе и҆лѝ чꙋ́до: и҆ рече́ши а҆арѡ́нꙋ бра́тꙋ твоемꙋ̀: возмѝ же́злъ и҆ пове́ржи на зе́млю пред̾ фараѡ́номъ и҆ пред̾ рабы̑ є҆гѡ̀, и҆ бꙋ́детъ ѕмі́й.

¹⁰

Мойсей і Аарон прийшли до фараона [і до рабів його] і зробили так, як повелів [їм] Господь. І кинув Аарон жезл свій перед фараоном і перед рабами його, і він зробився змієм.

¹⁰

Вни́де же мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ пред̾ фараѡ́на и҆ пред̾ рабы̑ є҆гѡ̀, и҆ сотвори́ша та́кѡ, ꙗ҆́коже заповѣ́да и҆̀мъ гдⷭ҇ь: и҆ пове́рже а҆арѡ́нъ же́злъ пред̾ фараѡ́номъ и҆ пред̾ рабы̑ є҆гѡ̀, и҆ бы́сть ѕмі́й.

¹¹

І покликав фараон мудреців [єгипетських] і чарівників; і ці волхви єгипетські зробили те саме своїми чарами:

¹¹

Созва́ же фараѡ́нъ мꙋдрецы̀ є҆гѵ́пєтскїѧ и҆ волхвы̀: и҆ сотвори́ша и҆ волсвѝ є҆гѵ́петстїи чарова́нїѧми свои́ми та́кожде:

¹²

кожен з них кинув свій жезл, і вони зробилися зміями, але жезл Ааронів поглинув їхні жезли.

¹²

и҆ поверго́ша кі́йждо же́злъ сво́й, и҆ бы́ша ѕмі́еве: и҆ пожрѐ же́злъ а҆арѡ́новъ ѻ҆́ныхъ жезлы̀.

¹³

Серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив [їм] Господь.

¹³

И҆ оу҆крѣпи́сѧ се́рдце фараѡ́не, и҆ не послꙋ́ша и҆́хъ, ꙗ҆́коже гл҃а и҆̀мъ гдⷭ҇ь.

¹⁴

І сказав Господь Мойсеєві: вперте серце фараонове: він не хоче відпустити народ.

¹⁴

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: ѡ҆тѧгчи́сѧ се́рдце фараѡ́не, є҆́же не ѿпꙋсти́ти люді́й:

¹⁵

Піди до фараона завтра: ось, він вийде до води, ти стань на шляху його, на березі ріки, і жезл, що перетворювався на змія, візьми в руку твою

¹⁵

и҆дѝ къ фараѡ́нꙋ заꙋ́тра: сѐ, то́й и҆схо́дитъ на во́ды, и҆ бꙋ́ди срѣта́ѧ є҆го̀ на бре́зѣ рѣ́чнѣмъ: и҆ же́злъ ѡ҆браще́йсѧ въ ѕмі́ѧ возмѝ въ рꙋ́кꙋ твою̀,

¹⁶

і скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; але ось, ти до цих пір не послухався.

¹⁶

и҆ рече́ши къ немꙋ̀: гдⷭ҇ь бг҃ъ є҆вре́йскїй посла́ мѧ къ тебѣ̀, гл҃ѧ: ѿпꙋстѝ лю́ди моѧ̑, да мѝ послꙋ́жатъ въ пꙋсты́ни: и҆ сѐ, не послꙋ́шалъ є҆сѝ досе́лѣ:

¹⁷

Так говорить Господь: із цього дізнаєшся, що Я Господь: ось цим жезлом, що в руці моїй, я вдарю по воді, що у ріці, і вона перетвориться на кров,

¹⁷

сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: по семꙋ̀ оу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ оу҆да́рю жезло́мъ, и҆́же въ рꙋцѣ̀ мое́й, по водѣ̀ рѣ́чнѣй, и҆ преложи́тсѧ въ кро́вь:

¹⁸

і риба в ріці вмре, і ріка засмердить, і єгиптянам гидко буде пити воду з ріки.

¹⁸

и҆ ры̑бы, ꙗ҆̀же въ рѣцѣ̀, и҆зо́мрꙋтъ, и҆ возсмерди́тсѧ рѣка̀, и҆ не возмо́гꙋтъ є҆гѵ́птѧне пи́ти воды̀ ѿ рѣкѝ.

¹⁹

І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій [у руку твою] і простягни руку твою на води єгиптян: на ріки їх, на потоки їх, на озера їх і на усяке вмістилище вод їх, — і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі Єгипетській і в дерев’яних і в кам’яних посудинах.

¹⁹

Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: рцы̀ а҆арѡ́нꙋ бра́тꙋ твоемꙋ̀: возмѝ же́злъ тво́й въ рꙋ́кꙋ твою̀, и҆ прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀ на во́ды є҆гѵ́пєтскїѧ и҆ на рѣ́ки и҆́хъ и҆ на кла̑дѧзи и҆́хъ и҆ на є҆зе́ра и҆́хъ и҆ на всѧ́кое собра́нїе во́дъ и҆́хъ, и҆ бꙋ́детъ кро́вь, и҆ бы́сть кро́вь по все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй, въ древесѣ́хъ же и҆ въ ка́менїихъ.

²⁰

І зробили Мойсей і Аарон, як повелів [їм] Господь. І підняв [Аарон] жезл [свій] і вдарив по воді річковій перед очима фараона і перед очима рабів його, і вся вода в ріці перетворилася на кров,

²⁰

И҆ сотвори́ша та́кѡ мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ, ꙗ҆́коже заповѣ́да и҆̀мъ гдⷭ҇ь: и҆ взе́мъ а҆арѡ́нъ же́злъ сво́й, оу҆да́ри во́дꙋ рѣ́чнꙋю пред̾ фараѡ́номъ и҆ пред̾ рабы̑ є҆гѡ̀, и҆ преложѝ всю̀ во́дꙋ рѣ́чнꙋю въ кро́вь:

²¹

і риба в ріці вимерла, й ріка засмерділа, і єгиптяни не могли пити води з ріки; і була кров по всій землі Єгипетській.

²¹

и҆ ры̑бы ꙗ҆̀же въ рѣцѣ̀ и҆зомро́ша, и҆ возсмердѣ́сѧ рѣка̀, и҆ не можа́хꙋ є҆гѵ́птѧне пи́ти воды̀ ѿ рѣкѝ, и҆ бѧ́ше кро́вь по все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй.

²²

І волхви єгипетські чарами своїми зробили те саме. І озлобилося серце фараона, і не послухав їх, як і говорив Господь.

²²

Сотвори́ша же и҆ волсвѝ є҆гѵ́петстїи волхвова́нїѧми свои́ми та́кожде: и҆ ѡ҆жесточи́сѧ се́рдце фараѡ́ново, и҆ не послꙋ́ша и҆́хъ, ꙗ҆́коже речѐ гдⷭ҇ь.

²³

І обернувся фараон, і пішов у дім свій; і серце його не пом’якшало і через це.

²³

Возврати́всѧ же фараѡ́нъ вни́де въ до́мъ сво́й, и҆ не положѝ себѣ̀ и҆ сегѡ̀ во оу҆мѣ̀.

²⁴

І стали копати усі єгиптяни біля ріки, щоб знайти воду для пиття, тому що не могли пити води з ріки.

²⁴

И҆скопа́ша же всѝ є҆гѵ́птѧне ѡ҆́крестъ рѣкѝ, да пїю́тъ во́дꙋ: и҆ не можа́хꙋ пи́ти воды̀ ѿ рѣкѝ.

²⁵

І виповнилося сім днів після того, як Господь уразив ріку.

²⁵

И҆ и҆спо́лнишасѧ се́дмь дні́й, по оу҆даре́нїи гдⷭ҇ни въ рѣкꙋ̀.