Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 9
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській.
9
и3 да бyдетъ прaхъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, и3 бyдутъ на человёцэхъ и3 на скотёхъ гн0йніи стрyпи, горsщіи на человёцэхъ и3 на скотёхъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй.
10
Вони взяли попіл з печі і постали перед лицем фараона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі.
І не могли волхви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгиптянах.
11
и3 не можaху волсви2 стоsти пред8 мwmсeомъ стрyпwвъ рaди: бhша бо стрyпи на волсвёхъ и3 на всeй земли2 є3гЂпетстэй.
12
Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві.
12
Њжесточи1 же гDь сeрдце фараHново, и3 не послyша и4хъ, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю.
13
І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнався, що немає подібного до Мене на всій землі;
14
въ сeй бо чaсъ ѓзъ и3спущY вс‰ к†зни мо‰ въ сeрдце твоE и3 рабHвъ твои1хъ и3 людjй твои1хъ: да ўвёси, ћкw нёсть и4нъ, ћкоже ѓзъ, во всeй земли2:
15
якби Я простяг руку Мою, то вразив би тебе і народ твій виразкою, і ти знищений був би на землі:
15
нн7э бо пусти1въ рyку мою2, поражy тz и3 лю1ди тво‰ ўмерщвлю2, и3 потреби1шисz t земли2:
16
але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі;
16
и3 сегw2 рaди пощадёнъ є3си2 досeлэ, да покажY на тебЁ крёпость мою2, и3 ћкw да проповёстсz и4мz моE по всeй земли2:
17
ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, —
17
є3щe ли u5бо ты2 востаeши на людjй мои1хъ, є4же не tпусти1ти и4хъ;
18
ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подібного не було в Єгипті з дня заснування його донині;
18
сE, ѓзъ њдождю2 въ сeй же чaсъ заyтра грaдъ мн0гъ ѕэлw2, kк0въ не бsше во є3гЂптэ, t негHже днE создaсz, дaже до днE сегw2:
19
отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть.
19
нн7э u5бо потщи1сz собрaти ск0тъ тв0й, и3 є3ли6ка ти2 сyть на п0ли: вси1 бо человёцы и3 ск0ти, є3ли1цы ѓще њбрsщутсz на полsхъ и3 не вни1дутъ въ д0мъ, падeтъ же на нS грaдъ, и4змрутъ.
20
Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми;
а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі.
21
ґ и4же не внS мhслію сл0ву гDню, њстaви скоты2 на полsхъ.
22
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській.
22
Речe же гDь къ мwmсeю: простри2 рyку твою2 на нeбо, и3 бyдетъ грaдъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, на человёки и3 на скоты2 и3 на всю2 травY земнyю.
23
І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську;
23
Прострe же мwmсeй рyку на нeбо, и3 гDь дадE гр0мы и3 грaдъ, и3 течaше џгнь по земли2, и3 њдожди2 гDь грaдъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй:
24
і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її.
24
бsше же грaдъ и3 џгнь горsщь со грaдомъ, грaдъ же мн0гъ ѕэлw2 ѕэлw2, kк0въ не бhсть во є3гЂптэ, tнeлэже бhша лю1ди въ нeмъ.
25
І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град];
25
Порази1 же грaдъ во всeй земли2 є3гЂпетстэй t человёка до скотA, и3 всsку травY ћже на п0ли порази2 грaдъ, и3 вс‰ древA ±же на полsхъ сотрE грaдъ:
26
тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду.
І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні;
27
Послaвъ же фараHнъ, призвA мwmсeа и3 ґарHна и3 речE и5мъ: согрэши1хъ нн7э: гDь првdнъ, ѓзъ же и3 лю1діе мои2 нечести1ви:
28
помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на землі], і відпущу вас і не буду більше затримувати.
28
помоли1тесz u5бо њ мнЁ ко гDу, и3 да престaнутъ бhти гр0ми б9іи и3 грaдъ и3 џгнь на земли2, и3 tпущY вы2, и3 ктомY не приложитE мeдлити.
29
Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля;
29
Речe же є3мY мwmсeй: є3гдA и3зhду и3з8 грaда, прострY рyцэ мои2 на нeбо ко гDу, и3 гр0ми престaнутъ, и3 грaдъ и3 д0ждь не бyдетъ ктомY, да ўвёси, ћкw гDнz є4сть землS:
30
але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога.
30
тh же и3 раби2 твои2, вёмъ, ћкw є3щE не ўбоsстесz гDа.
31
Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився;
31
Лeнъ же и3 kчмeнь поби1тъ є4сть, kчмeнь бо и3спущaше клaсы, ґ лeнъ сёмz:
32
а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні.
32
пшени1ца же и3 жи1то не поби6ты, пHздны бо бsху.
33
І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
33
И#зhде же мwmсeй t фараHна и3з8 грaда и3 прострE рyцэ свои2 ко гDу, и3 гр0мове престaша, и3 грaдъ и3 д0ждь не ўкaну на зeмлю ктомY.
34
І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і раби його.