Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 9
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (unicode)
1
І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській.
9
и҆ да бꙋ́детъ пра́хъ по все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй, и҆ бꙋ́дꙋтъ на человѣ́цѣхъ и҆ на скотѣ́хъ гно́йнїи стрꙋ́пи, горѧ́щїи на человѣ́цѣхъ и҆ на скотѣ́хъ по все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй.
10
Вони взяли попіл з печі і постали перед лицем фараона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі.
І не могли волхви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгиптянах.
11
и҆ не можа́хꙋ волсвѝ стоѧ́ти пред̾ мѡѷсе́омъ стрꙋ́пѡвъ ра́ди: бы́ша бо стрꙋ́пи на волсвѣ́хъ и҆ на все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй.
12
Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві.
12
Ѡ҆жесточи́ же гдⷭ҇ь се́рдце фараѡ́ново, и҆ не послꙋ́ша и҆́хъ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ гдⷭ҇ь мѡѷсе́ю.
13
І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі;
16
и҆ сегѡ̀ ра́ди пощадѣ́нъ є҆сѝ досе́лѣ, да покажꙋ̀ на тебѣ̀ крѣ́пость мою̀, и҆ ꙗ҆́кѡ да проповѣ́стсѧ и҆́мѧ моѐ по все́й землѝ:
17
ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, —
17
є҆ще́ ли оу҆̀бо ты̀ востае́ши на люді́й мои́хъ, є҆́же не ѿпꙋсти́ти и҆́хъ;
18
ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подібного не було в Єгипті з дня заснування його донині;
18
сѐ, а҆́зъ ѡ҆дождю̀ въ се́й же ча́съ заꙋ́тра гра́дъ мно́гъ ѕѣлѡ̀, ꙗ҆ко́въ не бѧ́ше во є҆гѵ́птѣ, ѿ негѡ́же днѐ созда́сѧ, да́же до днѐ сегѡ̀:
19
отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть.
19
нн҃ѣ оу҆̀бо потщи́сѧ собра́ти ско́тъ тво́й, и҆ є҆ли̑ка тѝ сꙋ́ть на по́ли: вси́ бо человѣ́цы и҆ ско́ти, є҆ли́цы а҆́ще ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ на полѧ́хъ и҆ не вни́дꙋтъ въ до́мъ, паде́тъ же на нѧ̀ гра́дъ, и҆́змрꙋтъ.
20
Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми;
а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі.
21
а҆ и҆́же не внѧ̀ мы́слїю сло́вꙋ гдⷭ҇ню, ѡ҆ста́ви скоты̀ на полѧ́хъ.
22
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській.
22
Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: прострѝ рꙋ́кꙋ твою̀ на не́бо, и҆ бꙋ́детъ гра́дъ по все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй, на человѣ́ки и҆ на скоты̀ и҆ на всю̀ травꙋ̀ земнꙋ́ю.
23
І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську;
23
Простре́ же мѡѷсе́й рꙋ́кꙋ на не́бо, и҆ гдⷭ҇ь дадѐ гро́мы и҆ гра́дъ, и҆ теча́ше ѻ҆́гнь по землѝ, и҆ ѡ҆дождѝ гдⷭ҇ь гра́дъ по все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй:
24
і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її.
24
бѧ́ше же гра́дъ и҆ ѻ҆́гнь горѧ́щь со гра́домъ, гра́дъ же мно́гъ ѕѣлѡ̀ ѕѣлѡ̀, ꙗ҆ко́въ не бы́сть во є҆гѵ́птѣ, ѿне́лѣже бы́ша лю́ди въ не́мъ.
25
І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град];
25
Порази́ же гра́дъ во все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй ѿ человѣ́ка до скота̀, и҆ всѧ́кꙋ травꙋ̀ ꙗ҆́же на по́ли поразѝ гра́дъ, и҆ всѧ̑ древа̀ ꙗ҆̀же на полѧ́хъ сотрѐ гра́дъ:
26
тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду.
І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні;
27
Посла́въ же фараѡ́нъ, призва̀ мѡѷсе́а и҆ а҆арѡ́на и҆ речѐ и҆̀мъ: согрѣши́хъ нн҃ѣ: гдⷭ҇ь првⷣнъ, а҆́зъ же и҆ лю́дїе моѝ нечести́ви:
28
помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на землі], і відпущу вас і не буду більше затримувати.
28
помоли́тесѧ оу҆̀бо ѡ҆ мнѣ̀ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ да преста́нꙋтъ бы́ти гро́ми бж҃їи и҆ гра́дъ и҆ ѻ҆́гнь на землѝ, и҆ ѿпꙋщꙋ̀ вы̀, и҆ ктомꙋ̀ не приложитѐ ме́длити.
29
Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля;
29
Рече́ же є҆мꙋ̀ мѡѷсе́й: є҆гда̀ и҆зы́дꙋ и҆з̾ гра́да, прострꙋ̀ рꙋ́цѣ моѝ на не́бо ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ гро́ми преста́нꙋтъ, и҆ гра́дъ и҆ до́ждь не бꙋ́детъ ктомꙋ̀, да оу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇нѧ є҆́сть землѧ̀:
30
але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога.
30
ты́ же и҆ рабѝ твоѝ, вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ є҆щѐ не оу҆боѧ́стесѧ гдⷭ҇а.
31
Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився;
31
Ле́нъ же и҆ ꙗ҆чме́нь поби́тъ є҆́сть, ꙗ҆чме́нь бо и҆спꙋща́ше кла́сы, а҆ ле́нъ сѣ́мѧ:
32
а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні.
32
пшени́ца же и҆ жи́то не поби̑ты, пѡ́здны бо бѧ́хꙋ.
33
І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
33
И҆зы́де же мѡѷсе́й ѿ фараѡ́на и҆з̾ гра́да и҆ прострѐ рꙋ́цѣ своѝ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ гро́мове преста́ша, и҆ гра́дъ и҆ до́ждь не оу҆ка́нꙋ на зе́млю ктомꙋ̀.
34
І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і раби його.