Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 1
1
Ось імена синів Ізраїлевих, які ввійшли в Єгипет з Яковом [батьком їхнім], увійшли кожен з [усім] домом своїм:
1
Си и^мена` сн~омъ і^ил~евымъ въходя'щиM въ е^гљ=петъ, въкђ'пњ съ і^а'ковоM эTт~цемъ и^хъ, кождо съ всњмᲆ домоM свои^мъ внидо'ша”
2
Рувим, Симеон, Левій та Іуда,
2
РђвиM, симеѓ'нъ, левїи, і^ё'да,
3
Іссахар, Завулон і Веніамін,
3
и^саха'ръ, завђло'нъ; и^ венїями'нъ,
4
Дан і Неффалим, Гад і Асир.
4
данъ, и^ неџалиM, га'дъ и^ аси'ръ” І$ѓ'сиf же бяше въ е^гљ=птњ.
5
Усіх же душ, що народилися від стегон Якова, було сімдесят [п’ять], а Йосиф був уже в Єгипті.
5
бњ же всњх# дш~ъ и^зшеDшихъ, и^зъ і^а'кова,
6
І помер Йосиф і всі брати його і весь рід їх;
6
о~е, ё^мрњтъ же і^ѓ'сифъ, и^ вс^я братїа е^го, и^ ве'сь родъ ѓ'нъ”
7
а сини Ізраїлеві розплодилися і розмножилися, і підросли і посилилися надзвичайно, і наповнилася ними земля та.
7
Сн~ове же і^ил~евы възрасто'ша, и^ ё^мно'жишася, и^ мно'ѕи быша” И$ крњпля'хђся ѕњло ѕњло, ё^мно'жи же ся ꙁемля` эT нихъ”
8
І став над Єгиптом новий цар, який не знав Йосифа,
8
Въста'в же цр~ъ и'нъ въ е^гљ=птњ, и^же не зна'ше і^ѓ^сифа”
9
і сказав народу своєму: ось, народ синів Ізраїлевих численний і сильніший за нас;
9
И$ рече къ лю'демъ своиM с^е нароD сн~овъ і^ил~евыхъ. вели'ко множесᲄво ё^крњпля'ется па'че насъ”
10
перехитруємо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, коли станеться війна, з’єднається і він з нашими ворогами, і озброїться проти нас, і вийде з землі [нашої].
10
Прїидњте ё^бо премђдримъ и^хъ, да не когда` ё^мно'жатся, и^ внегда` а^ще приключи'тся намъ бра'нь, приложа'тся и^ тїи к сђпоста'томъ нашимъ. и^ ѓ^долњ'вше наM и^ꙁы'дђтъ, и^з# ꙁемля` нашея,
11
І поставили над ним начальників робіт, щоб виснажували його важкими роботами. І він побудував фараону Пифом і Раамсес, міста для запасів, [і Он, інакше Іліополь].
11
и^ пристави настоа'теля дњ'ломъ, да ѓ^ꙁлобя'тъ я& в дњлXњ. и^ ё^ѕижда'ша грады твръ'ды, фараѓ'нђ. пи'џо, и^ раме'си, і^ ѓ'нъ, с^е еs слн~нъ граD”
12
Але чим більше виснажували його, тим більше він примножувався і тим більше зростав, так що [єгиптяни] побоювалися синів Ізраїлевих.
12
По е^ли'кђ же и^хъ смиря'хђ, толи'ко множа'иши бывахђ, и^ ё^крњпля'хђся велми` ѕњло” И$ гнђшахђся е^гљ=птяне эT сн~овᲆ і^ил~евъ,
13
І тому єгиптяни з жорстокістю силували синів Ізраїлевих до робіт
13
и^ наси'льствовахђ е^гљ=птяне сн~омъ і^ил~евымъ нђждею”
14
і робили життя їхнє гірким від важкої роботи над глиною і цеглою і від усякої роботи польової, від всякої роботи, до якої змушували їх з жорстокістю.
14
И$ болњ'зненђ жи'знь творя'хђ и^мъ въ дњ'лехъ же'стокыхъ бренїемъ, и^ пли'нᲆџами, и^ всњми дњлы е^же в по'лехᲆ въ всњхъ и^хже порабоща'хђ и^хъ съ нђж'дею”
15
Цар Єгипетський повелів повитухам євреянок, з яких одній ім’я Шифра, а другій Фуа,
15
И рече цр~ь е^гљ=петᲆскыи баба'мᲆ е^вреи'ским#, и%мя е^ді'нои сепфо'ра, и%мя второ'и фђа,
16
і сказав [їм]: коли ви будете повивати у євреянок, то спостерігайте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його, а якщо дочка, то нехай живе.
16
и^ гл~а и^мъ” Є$гда` ба'бите е^врња'ныня, и^ сђть къ рожDенїю, а%ще ё^бо мђж'ескыи полъ бђдетъ, ё^бїите и&, а%ще ли же'нᲆскїи соблюдњте
17
Але повитухи боялися Бога і не робили так, як говорив їм цар Єгипетський, і залишали дітей живими.
17
и&. ё^боя'вше же ся ба'бы б~а, и^ не сътвори'ша, ја%коже повелњ и^мъ цр~ь е^гљ=петьскыи, и^ живля'хђ мђ'жескыи полᲆ”
18
Цар Єгипетський покликав повитух і сказав їм: для чого ви робите таку справу, що залишаєте дітей живими?
18
Приꙁва же цр~ь е^гљ=петьскыи ба'бы, и^ рече и^мъ, чт^о ја%ко сътвори'сте вещъ сїю, и^ ѓ^живля'ете мђж'ескїи полъ”
19
Повитухи сказали фараонові: єврейські жінки не такі, як єгипетські; вони здорові, тому що перш ніж прийде до них повитуха, вони вже народжують.
19
Реко'шаy ба'бы фараѓ'нђ, не та'ко жены` е^гљ=п#тяныня, ја%ко жены` е^врња'ныня сTђ ражда'ют# б^о прежде. е^гда же не внїити къ ни'мъ ба'бамъ” И$ ражда'хђ и^
20
За це Бог чинив добро повитухам, а народ розмножувався і дуже посилювався.
20
того раd бл~гоᲄворя'ше б~ъ ба'бамъ” И$ множахђся лю'дїе и^ крᲇпля'хђся ѕњло, е^льма'
21
І оскільки повитухи боялися Бога, то Він утверджував доми їхні.
21
же боя'хђся бабы б~а, сътвори'ша себњ хлњ'вины”
22
Тоді фараон усьому народові своєму повелів, говорячи: всякого новонародженого [у євреїв] сина кидайте в ріку, а всяку дочку залишайте живою.
22
Заповњда же фараѓ'нъ всњмъ лю'демъ своиM гл~я, весь мђж'ескїи полъ, и^же ся роди'тъ е^врњѓ'мъ, въвр'ъзњте и& в рњкђ, и^ весᲆ же'ньскїи полъ снабди'те и& живо`”
Глава 2
1
Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені.
1
Бя'ше же е^ді'нъ эT колњ'на левїина, и^же поя'тъ эT дще'рїи левїиныхъ. і^ и^мњ ю&”
2
Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці;
2
и зача'тъ въ чревњ, и^ роди` мђж'ескыи полъ” Видњв#ше же е^го добра` и^ лњ'па, ша е^готр^и мsцы” Є$гда
3
але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, поставила в очереті біля берега ріки,
3
же не можа'хђ ё^кры'ти е^го, и^ взя'тъ мт~и е^го, ковче'жецъ си'товыи и^ посмоли и& клїем# и^ смоло'ю, и^ вложи` ѓ^троча` во'нь, и^ положи` е^го в лђцњ, при бре'гђ
4
а сестра його стала здаля спостерігати, що з ним буде.
4
рњки`. блюдя'ше же сестра` е^го и^здале'ча да ви'дитъ чт^о бђ'детъ е^мђ”
5
І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його.
5
И$зыде же тогда` дще'рь фараѓ'нова. и^зᲆмы'тися в рњцњ, и^ рабы'ня ея`” И$ хожда'хђ по' брегђ рᲇки`, ё^зрњ'вши же ковчежецъ в лђцњ, посла рабы'ню и^ взя'тъ и&, и^
6
Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей.
6
эTвр'ъзши видњ ѓ^троча` пла'чющеся вᲆ ковчежцњ, и^ пощади` е& дще'рь фараѓ'ня, и^ рече. эT дњте'и е^врњи'скыхъ е^сть с^е”
7
І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля?
7
И$ рече сестра е^го дще'ри фараѓ'новњ, хо'щеши ли призовђ` т^и женђ` дои'лицђ эT е^врњи, и^ въздои'тъ и& въско'рмитъ т^и ѓ^тро ча`”
8
Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти.
8
И$ рече е'и дще'рь фараѓ'нова, и^д^и. шеDши же ѓ^трокови'ца призва` мт~рᲆ ѓ^троча'те”
9
Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його.
9
Речеy к не'и дще'рь фараѓ'нова, съблюди м^и ѓ^троча сїе, и^ въздои` м^и е&, а%з же да'мъ ти м#здђ` твою`” Взя'т же ѓ^троча` жена`, и^ доа'ше е^го,
10
І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.
10
възмђжавшђ же ѓ^трочати, и^въведе и& кᲆ дще'ри фараѓ'новњ, и^ бысть е'й въ сн~а” И$ нарече и%мя е^мђ мољ=сїи, гл~ющи, ја%ко эT воды` взя'хъ е^го”
11
Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих].
11
Бысть же въ дн~и мно'гия ѓ^ны` е^гда` вели'къ бывъ мољ=сїи, і^ и^зы'де же кᲆ бра'тїамъ свои^мъ сн~омъ іи~левыM, разђмњв# же болᲇ'знь их#, ви'дњ чл~ка е^гљ=птянина, бию'ща нњ'коего е^врᲇа^нина эT бра'тїа е^го сн~овъ і^и~левыX”
12
Подивившись туди й сюди і побачивши, що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску.
12
ѓ^ꙁрњ'в же ся та'мо, и^ са'мо, и^ не ви'дњ никогоже, и^ ё^би'въ е^гљ=птянина, и^ скры` е^го в песцњ`”
13
І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, хто кривдив: навіщо ти б’єш ближнього твого?
13
И$зшеD же и^въ вторы'и дн~ь, ви'дњ дв^а мђжа е^врња'ниня. пря'щася, и^ гл~а, къ ѓ^би'дящемђ, чт^о ради т^ы бїе'ши и^скреняго”
14
А той сказав: хто поставив тебе начальником і суддею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізналися про цю справу.
14
ѓ%н же рече кт^отя` поста'ви кн~ѕя и^ сђдїю` наD нами, е^гда` ё^би'ти м^я ты` хо'щеши, ја%коже ё^би` вчера` е^гљ=птянина, ё^боа'в же ся мољ=сїи и^ рече, а%ще си'це ја^вле'нъ бђдетъ гл~ъ сїи”
15
І почув фараон про цю справу і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від фараона й зупинився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя.
15
Оу^слы'шав же фараѓ'нъ рњчь сїю`, и^ска'ша ё^би'ти мољ=сїя. эTи^де же мољ=сїи эT лица` фараѓ'нова, и^ въсели'ся въ земли` мадїа'мъстњи” И$е^гда же прише'дъ въ зе'млю мадїа'мъскђю, и^ сњ'де при кла'дяѕи”
16
У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора].
16
Сщ~енникђ же мадїа'мъскомђ бњша, з~, дще'рїи пасђще ѓ%вца эTц~а свое^го, иѓ^џо'ра” И$ пришеDше черпа'хђ до'ндеже напо'лъниша коры'та, напои'ти ѓ%вца эTц~а свое^го и^ѓ^џо'ра,
17
І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх.
17
пришеDше же па'сᲄырїе и^згна'ша я&” Въста'в же мољ=сїи и^зба'ви и^хъ, и^ налїа` и^мъ, и^ напои` ѓ^вца и^хъ”
18
І прийшли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав [їм]: чому ви так скоро прийшли сьогодні?
18
Прїидо'ша же къ і^ѓ^џорђ эTц~ђ свое^мђ, се'й же рече и^мъ, чт^о ја%ко ё^скори'сте прїити днsь”
19
Вони сказали: якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів і навіть начерпав нам води і напоїв овець [наших].
19
ѓ^ниy рекоша, чл~къ е^гљ=птянинъ и^зба'ви насъ эT па'стыреи, и^ начерпа` наM, и^ напои` ѓ%вца наша”
20
Він сказав дочкам своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб.
20
Сей же рече къ дще'ремъ свои^мъ, гдњ е^сть ѓ%нъ и^ въскђ'ю си'це ѓ^ста'висте чл~ка, вᲆзовњте ё^бо е^го да я'сть хлњбъ”
21
Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея дочку свою Сепфору.
21
Въсели' же ся мољ=сїи ё^ чл~ка, и^ даде` семᲆфо'рђ дще'рь свою`, мољ=сїю вᲆ женђ”
22
Вона [зачала і] народила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, говорив він, я став пришельцем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.]
22
Заче'нши же въ ё^тро'бњ жена` роди сн~а, и^нарече и%мя е^мђ мољ=сїи, гирсе'мъ гл~я, ја%ко пришле'цъ е^смь аZ въ земли` чђжде'и” И$ па'ки заченъ породи` дрђгїи и^ нарече и%мя е^мђ е^лие^ꙁеръ гл~я, б~ъ эTц~а мое^го, помощникъ мн^њ, и^ꙁба'ви мя и^ꙁ рђки` фараѓ'новы”
23
Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога.
23
По дн~ех же мно'гыхъ тњхъ, ё^мрњтъ цр~ь е^гљ=пеTскыи, и^ въстенаша сн~ове і^и~левы эT дњлъ, и^ вᲆзопи'ша, и^ въꙁы'де во'пль и^хъ къ бг~ђ эT
24
І почув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом.
24
работъ” И$ё^слы'ша б~ъ стена'нїе и^хъ. и^помянђ` б~ъ завTњ свои, и^же къ а^враа'мђ, і^саа'кђ,і^а'ковђ.и^
25
І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог.
25
възрvњ б~ъ на сн~ы і^и^л~евы, и^ въꙁвњстися и^мъ”
Глава 3
1
Мойсей пас овець у Іофора, тестя свого, священика мадіамського. Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива.
1
Мољ=сїи же бя'ше, пасы'и ѓ^в#ца і^ѓ^џора те'стя свое^го, сщ~енника мадїаMска, и^ гнаше ѓ%вца въ пђсты'ню. и^ прїиде въ го'рђ бж~їю хориv”
2
І явився йому ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
2
ЈА/ви' же ся е^мђ а%гг~лᲆ гн~ь въ пла'мени ѓ^гньнњи и^с кђпи'ны, и^ ви'дњ ја%ко кђпи'на горя'ше ѓ^гнемъ, и^ не съгара'ше”
3
Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає.
3
Реq же мољ=сїи момошеD и^ ви'ждђ чт^о видњнїе вели'кое с^е, ја%ко не съгара'ше кђпи'на”
4
Господь побачив, що він іде дивитися, і звернувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, [Господи]!
4
И$ е^гда` видњ г~ь ја^ко пристђпа'етъ ви'дњти, и^ възва` е^го г~ь и^с кђпи'ны гл~я” Мољ=сїи, мољ=сїи, ѓ%н же рече с^е а%зъ г~и”
5
І сказав Бог: не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
5
Речеy г~ь не приближа'ися сњмо, и^зꙁђ'и сапоги` эT ногъ твои^хъ, мњсто б^о, на не'мже т^ы сᲄои'ши земля` ст~а еs”
6
І сказав [йому]: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся дивитися на Бога.
6
И$ рече е^мђ, азъ е^смь б~ъ эTц~а твое^го, б~ъ а^враа`мовъ, б~ъ і^сааковъ, б~ъ і^а'ковль. эTвратилᲆ же лице свое` мољ=сїи, не смња'ше б^о възрњти преD б~а”
7
І сказав Господь [Мойсеєві]: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його
7
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, ви'дя ви'дњхъ бњдђ, людїи мои^хъ и^же въ е^гљ=птњ, и^ во'пль и^хъ ё^слы'шахъ эT дњ'лъ настоа'теl. и^ ви'дњхъ болњзни и^хъ,
8
і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї [і ввести його] у землю добру і простору, де тече молоко і мед, у землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв.
8
и^ сънидо'хъ и^ꙁяти и^хъ эT рђкђ е^гљ=петскђ, і^ и^ꙁвести` я& из# ꙁемля` тоя`, и^ въвести` и^хъ въ зе'млю бл~гђ и^ мно'гђ, въ зе'млю кипя'щђ мле'коM и^ медоM” Вᲆ мњсᲄо ханане'иско, и^ хеᲄџе'иско, и а^мор#ре'иско, и^ ферезе'иско, и^ гергесе'нско, и^ е^вђсеиско”
9
І ось, уже волання синів Ізраїлевих дійшло до Мене, і Я бачу утиски, якими пригнічують їх єгиптяни.
9
Нн~њ бо во'пль сн~овъ і^и~левыX прїиде къ мнњ`, и^ а'зъ ви'дњхъ тђгђ` и^хъ, и^же е^гљ=птяне стђжа'ютъ и^мъ”
10
Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона [царя Єгипетського]; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
10
Ты же ходи` да т^я послю` кᲆ фараѓ'нђ цр~ю егљ=пеTскомђ, да и^зведе'ши лю'ди моа, сн~ы і^и~левы, эT ꙁемля` е^гљ=пеTскы”
11
Мойсей сказав Богу: хто я, щоб мені йти до фараона [царя Єгипетського] і вивести з Єгипту синів Ізраїлевих?
11
Рече же мољ=сїи къ бг~ђ, кт^о е^смь а%зъ, ја%ко да и^дђ` къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=петскомђ, да и^зведђ сн~ы і^и~левы, эT ꙁемля` е^гљ=петскы”
12
І сказав [Бог]: Я буду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ [Мій] з Єгипту, ви завершите служіння Богу на цій горі.
12
И$ реq б~ъ къ мољ=сїю гл~я бђдђ с тобо'ю, се же т^и зна'менїе, ја^ко а%ꙁ т^я посыла'ю, и^ꙁвести лю'ди моа`. и^ꙁъ е^гљ=пта. да' ся помо'лятъ бг~ђ въ горњ се'й”
13
І сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм?
13
Рече же мољ=сїи, кᲆ бг~ђ, с^е а%з# и^дђ` к# сн~омъ і^и~левыM, и^ рекђ к ни'мᲆ” б~ъ эTц~ъ на'ших# посла` м^я къ ва'мᲆ. а%ще же въпра'шати начнђть м^я, ка'ко е^мђ е^сть и%мя, и^ чт^о эTвᲇща'ю къ ни'мъ”
14
Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий [Ієгова] послав мене до вас.
14
И$ рече б~ъ къ мољ=сїю аꙁᲆ е^смь е^же е^смь, и^ рече та'ко гл~и сн~ом# і^и^лв~ымъ сый м^я посла` къ ваM б~ъ”
15
І сказав ще Бог Мойсеєві: так скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам’ять про Мене з роду в рід.
15
И$ рече паки б~ъ мољ=сїю, тако гл~и сн~омъ і^и^лв~ымъ. г~ь б~ъ эTц~ъ на'шиX б~ъ, а^враа'мовъ, б~ъ і^саа'ковъ, б~ъ і^а'ковль посла` м^я къ ва'мъ. с^е ми` и%мя вњ'чное и^ па'мять эT' рода въ роD”
16
Піди, збери старійшин [синів] Ізраїлевим і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, [Бог] Ісаака і [Бог] Якова, і сказав: Я відвідав вас і побачив, що чинять з вами в Єгипті.
16
Пришедши же събери` ста'рца сн~овъ і^и^л~евъ. и^ рцы` къ ним#” Гь~ б~ъ эTц~ъ на'шихъ ја%ви ми ся, б~ъ а^враа'мовъ, б~ъ і^саа'ковъ, б~ъ і^а'ковль, гл~я” Присњще'нїемъ. присњти'хъ ва'съ, и^ ели'ко слђчи'ся вамъ въ е^гљ=птњ.
17
І сказав: Я виведу вас від рабства єгипетського в землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, у землю, де тече молоко і мед.
17
и^ рече и^ꙁведђ` в^ы эT ꙁемля` и^ эT рабоᲄы е^гљ=петъскїя въ ꙁе'млю ханане'искђ и^ хетџе'искђ, и^еве'искђ, і^а^мор#ре'искђ,и^ фереꙁе'искђ, и^ гергесе'искђ, и^ евђсе'искђ, въ ꙁе'млю кипя'щђ мле'комъ и^ ме'домъ,
18
І вони послухають голосу твого, і підеш ти і старійшини Ізраїлеві до [фараона] царя Єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, прикликав нас; отже, відпусти нас у пустелю, на три дні шляху, щоб принести жертву Господу, Богу нашому.
18
и^ послђш'аютᲆ гласа твое^го” И$ вни'деши т^ы. и^ старњ'ишины і^лв~ыкъ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=пет#скомђ, гл~еши же къ немђ`” Гь~ б~ъ е^вре'искїи възва` насъ и^да и^демъ пђте'мъ тр^и дн~и въ пђсты'ню, и^ положи'мъ тре'бђ г~ђ б~ђ нашемђ”
19
Але Я знаю, що [фараон] цар Єгипетський не дозволить вам іти, якщо не примусити його рукою міцною;
19
А$ꙁъ же вᲇмъ ја%ко не эTпђ'ститъ васᲆ фараѓ'нъ цр~ь е^гљ=пет#скїи и^ти`, доnдеже рђко'ю крњ'пкою,
20
і простягну руку Мою й уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, які сотворю серед нього; і після того він відпустить вас.
20
и^ просте'ръ рђкђ свою` погђблю` е^гљ=птяны, всᲇми чюдесы` мои'ми ја^же сътворю` в них#” По се'м же эTпђсти'тъ в^ы,
21
І дам народу цьому милість в очах єгиптян; і коли підете, то підете не з порожніми руками:
21
и^ дамъ блгDть лю'демъ си'мъ предъ е^гљ=птяны” Є$гда же эTхо'дите не эTходи'те тще`.
22
кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що живе в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу, і ви нарядите в них і синів ваших і дочок ваших, і обберете єгиптян.
22
н^о да и^спро'ситъ жена эT сђсњды, съсђды сре'брены и^ ꙁла'ты, и^ ри'ꙁы и^ ё^краси'те сн~ы ва'ша, и^ дщери ва'ша, и^ прелести'те е^гљ=птяны”
Глава 4
1
І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?]
1
Ѿвњща'вᲆ мољ=сїи и^ рече, а%ще л^и не ё^вњ'рђют ми, н^и послђш'аютъ гла'са моего, рекђтъ б^о ја%ко нњсть б~ъ. ја%ви'лъ ми ся чт^о рекђ к ниM”
2
І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл.
2
И$ реq к немђ` г~ь, чт^о еs въ рђцᲇ твое'й, сей же реq же'ꙁлъ”
3
Господь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього.
3
И$ рече е^мђ поврᲆꙁи е^го на' ꙁемлю, и^ веrже и` на зе'млю, и^ быs змїи, и^ эTбњже мољ=сїи эT него”
4
І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його.
4
И$ реq г~ь къ мољ=сїю, просᲄри` рђкђ, і^ и^ми и& за хво'стъ, и^ простре` мољ=сїи рђкђ и^ ја%ть е^го и^ бысть па'кы жеꙁлъ в рђцњ` е^го” И$ рече е^мђ,
5
Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
5
да ё^вњрђют# т^и, ја%ко ја%виl ти ся е^сᲄь г~ь б~ъ эTц~ъ твоиX б~ъ а^враа'мовъ, б~ъ і^саа'ковъ, б~ъ і^а'ковль”
6
Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг.
6
Рече же е^мђ г~ь паки. вложи` рђкђ твою в# ня'дра твоа, и^ вложи` рђкђ свою вᲆ ня'дра своя`, і^ и^зяT еа` эT ня'дръ свои^хъ, и^ бысть рђка` е^го прокаже'нна и^ бњла ја%ко снњгъ”
7
[Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
7
И$ реq па'ки е^мђ г~ь, вложи` рђкђ твою въ ня'дра твоя, и^ вложи'лъ рђкђ свою въ ня'дра своя`, і^ и^ꙁя'ть ю& эT ня'дръ свои^хъ, и^ бы'сть пакы рђмя'нїа е^мђ пло'ти свое'я”
8
Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого;
8
І$ а'ще ё^бо не ё^вњрђю^тъ т^и и^ не послђшаютъ гла'са чюда пр'ъваго, т^о вњрђютъ гла'сђ чюда вто'раго”
9
якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться кров’ю на суші.
9
А$ще не вᲇрђютъ т^и, си'ма двњма` чю'дома, н^и послђш'аюT гла'са твое^го. да въ'ꙁмеши эT воды` рњчны'я. и^ пролие'ши на' сђхо, и^ бђдетъ вода` ю^же въꙁмеши эT рњки` кро'вїю, на' сђсњ”
10
І сказав Мойсей Господу: о, Господи! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий.
10
Рече же мољ=сїи кᲆ г~ђ, молю' ти ся г~и, ја%ко нњсмь рњчи'стъ эT вчера'шняго и^ третїаго дн~е н^и понели'же начатъ гл~ати рабђ` твоемђ хђдогла'сенъ, и^ косноја%ꙁы'ченъ а%ꙁъ е^смь”
11
Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]?
11
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю кт^о дасть ё^ста` чл~кђ. кт^о ли сътвори'лъ е^сть нњма и^ глђ'ха, и^ слњпа, и^ ви'дяща. не а'зъ ли, г~ь б~ъ” и^ди
12
отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити.
12
нн~њ, а%ꙁъ б^о эTверꙁђ ёста` тво'я, и^ ё^стро'ю тя, е^же ти бђдеT гл~ати”
13
[Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати.
13
Рече же мољ=сїи, молю' ти ся г~и, и^ꙁбери` могђща и^ного е^гоже по'слеши”
14
І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в серці своєму;
14
И$ раꙁгнњ'вася ја%ростїю г~ь на мољ=сїя, и^ рече” Нњсть ли с^е братъ твой а^а^ро'нъ леви'тинъ, вњмъ бо ја%ко гл~я въꙁгл~етъ. се же се'и и^ꙁы'детъ проти'вђ тебњ, и^ ё^зрњвъ т^я възра'дђется въ себњ`”
15
ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах його і буду вчити вас, що вам робити;
15
И рече'ши е^мђ, и^ въдаси` е^мђ словеса` моя въ ё^ста` е^го. же эTвр'ъꙁђ ё^ста` твоа, и^ ё^ста` е^го, и^ ё^стро'ю вамъ е^же и%мате ᲄвори'ти” Се'и
16
і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми вустами, а ти будеш йому замість Бога;
16
же гл~етъ эT тебе къ лю'демъ. и^ се'и же ё^бо да бђдетъ ё^ста` твоя ты' же бђди е^мђ въ б~а”
17
і жезл цей [який був перетворений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення.
17
И$ же'ꙁлъ се'и и^спрове'ргїися въ ꙁмїю`. въꙁми`, въ рђкђ твою, си'мъ б^о сътвори'ши
18
І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.]
18
чюдеса`” И/де же мољ=сїи, и^ въꙁвратися къ і^ѓ^џо'рђ те'стю своемђ, и^ рече и^дђ въꙁвращђся къ бра'тїи своей е^же сђть въ е^гљ=птњ, да ви'ждђ, е^ще' ли живи” Рече же і^ѓ^џо'ръ къ мољ=сїю. и^ди` ꙁдра'въ” по днех же ѓ^ныX мно'гихъ, ё^мре цр~ь е^гљ=пет#скїи”
19
І сказав Господь Мойсеєві в [землі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї.
19
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю въ ꙁемли` мадїа'м#стњи, ходи`, і^ и^ди` пакы въ е^гљ=пеT, и^ꙁмро'ша б^о вси` и%щђщеи дш~а ᲄвоеа”
20
І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою.
20
Поя'т же мољ=сїи женђ` свою`, и^ ѓ^троча'та и^ всади` и& на ѓ^сля'та, и^ ѓ^брати'ся въ е^гљ=петъ” И$ вꙁя'тъ мољ=сїи же'ꙁлъ и^же и^мњ эT б~а в рђкђ своею”
21
І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ.
21
Рече же г~ь къ мољ=сїю, и^дђщђ тебњ, и^ въꙁвраща'ющђся въ е^гљ=петъ, смотри всњхъ чюде'съ яy да'х# въ рђцњ твои`, да сътвори'шї я& предъ фараѓ'номъ” А$ꙁъ же ѓ^жещђ` срDце е^го, ја^ко не и^спђсти'ти людїи”
22
І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій;
22
Ты' же гл~еши фараѓ'нђ, си'це гл~етᲆ гь б~ъ е^вре'искїи, и^ сн~ъ мои прьвенец# і^ил~ь.
23
Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого.
23
рњх же тебњ эTпђсти` лю'ди моя да м^и требђ положа'тъ, не хо'щеши ли эTпђсти'ти и^хъ, блюди` с^е а%ꙁъ ё^бїю` прьвене'цъ сн~ъ твой”
24
Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його.
24
Бысть же на пђти`, на станђ`, срњте и& а%гг~лъ гн~ь, и^ска'ше е^го ё^биᲄи
25
Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене.
25
и^ въꙁемши семфо'ра, камень несњко'мъ и^ꙁощренъ” И$ ѓбрњ'ꙁа коне'чьнђю плоть, сн~а своего. и^ припаDши к нога'мъ
26
І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови — за обрізанням.
26
и^ рече, бысть кро'вь ѓ^брњꙁанїя сн~а мое^го”
27
І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його.
27
Рече же г~ь къ а^а^ро'нђ и^зы'ди противђ мољ=сїю въ пђсты'ню, і^ и'де” И$ срњте и& въ горњ` бж~їи и^ цњловастася ѓ%ба.
28
І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав.
28
и^ повњда мољ=сїи а^а^ро'нђ вс^я словеса` гнsя ја%же посла` и^ вс^я чюдеса` ја^же заповњда е^мђ”
29
І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих,
29
шедше же мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ, събра'сᲄа вс^я ста'рца сн~овъ і^ил~евыхъ.
30
і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу,
30
и^ гл~а и^мъ а^а^ро'нъ вс^я словеса сїя ја%же гл~а г~ь мољ=сїѓ^ви, и^ сътвори` чюдеса` прDе всњми людми`”
31
і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися.
31
И$ вњ'роваша и^мъ лю'дїе, и^ възра'довашася. ја^ко посᲇти` б~ъ сн~ы і^ил~евы, і^ ја%ко призрњ` на и^хъ скорбњнїе, и^ преклони'шася лю'дїе, поклони'шася”
Глава 5
1
Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
1
По с'ем же въни'де мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ, кᲆ фараѓ'нђ, и^ реко'ста е^мђ” Си'це гл~етъ г~ь б~ъ і^ил~евъ. эTпёсти` лю'ди моя, да тре'бђ положаT м^и въ пђсты'ни”
2
Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу.
2
Рече же фараѓ'нᲆ кт^ото'и е^сть е^гоже а%ꙁъ послђшаю гла'са,ја%ко эTпђсᲄи'ти и%маM сн~ы і^ил~евы, не вњмъ г~а і^ил~я не эTпђщђ”
3
Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем.
3
Рекоста е^мђ. бг~ъ е^вре'искїи, повелњ намъ, да и^демъ пђтемᲆ три дн~и въ пђстыню, и^ положи'мъ тре'бђ г~ђ б~ђ нашемђ, да не когда` слђчиTся на'мъ смертоно'сїе и^ли ра'ть”
4
І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу.
4
Рече же и^ма цр~ь е^гљ=петскїи, вᲆскђю м^и, мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ, ѓ^браща'еᲄа лю'ди моя эT дњлъ и^хъ, и^дњта же кождо ва'съ на дњло свое”
5
І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його.
5
И$ рече фараѓ'нъ, с^е нн~њ ё^мно'жишася лю'дїе сїи на ꙁемли`, не полегчи'мъ и^мъ дњлесы`”
6
І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи:
6
Заповњда же фараѓ'нъ приста'вникомъ дњлесъ лю'дъскыхъ и^ кни'гочїамъ гл~я. эTсе'лњ
7
не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому,
7
не моꙁи'те даја^ти плњ'въ лю'демъ къ зда'нїю пли'нъџомъ ја^коже вчера` и^ тре'тїего дн~е и^ нн~њ. н^о сами шеDше да събира'юT плњ'вы,
8
а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому;
8
и^ ꙁаро'къ зда'нїя плинъџе'ннаго ја%же сътворя'тъ, да творяT вс^я дн~и” Приложи'те, а^ не ё^емли'те ничто'же, праꙁныя б^о дњю^тъ, и^ сего ради гл~ютъ да и'демъ и^ положимъ требђ б~ђ нашемђ.
9
дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами.
9
ѓ^тягчи'те дњ'ла людемъ симъ, да ся и'ми пекђтъ, и^не помы'слятъ мы'сльми свои'ми
10
І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи;
10
сђесло'вїя” Тща'хђ же ся приста'вницы, и^ кни'гочїя, и^ гл~ахђ людемъ рекђще” Се гл~ет# фараѓ'нъ, эTселњ не дамъ ваM плњв# но шеDше
11
самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується.
11
са'ми себњ събира'ите плњвы, и^деже ѓ^бря'щете. и^ заро'къ зда'нїя да дае'те, не ё%имет# б^о ся эT ꙁавњта ва'шего, ни ма'ложе”
12
І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи.
12
И$ разыдо'шася вс^и лю'дїе по все'и ꙁемли` е^гљ=петъстњи, да съберђтъ тро'стїе на плњвы”
13
Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома.
13
Приста'вницы же нђжда'хђ и^хъ, гл~юще, скончева'ите дњла ваша ꙁаро'чнаа на вся'къ дн~ь ја%коже и^ е^гда` плњвы даја%хоM вамъ”
14
А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір?
14
И$ даја%ше же раны кни'гочїя наро'дђ сн~овъ і^ил~евыхᲆ, и^же бњша приста'вленїи и^хъ эT преста'вникᲆ фараѓ'новыхъ гл~юще, почт^о не сконча'сте. ꙁаро'ка вашего пли'нџеннаго ја%коже вчера` и^ третїего дн~е та'коже и^ днsе”
15
І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми?
15
ВъшеDше же кни'гочїя сн~овъ і^ил~евъ, възопи'ша ко фараѓ'нђ гл~юще, почт^отакотвори'ши рабо'мъ твои^м#
16
соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму.
16
плевелъ не дадя'тъ рабомъ твои^мᲆ веля'т же намъ пли'нџы твори'ти. се же раби` твои` мђ'чими сђть, кри'вдђ твори'ши людемъ свои^мъ”
17
Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу.
17
И$ рече и^мъ ја^коже пра'ꙁдныя дње^те пра'здныя и^ гл~ете, и^ сего ради гл~ете, ја%ко да и'демъ и^ положи'мъ тре'бђ б~ђ нашемђ”
18
Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте.
18
Нн~њ ё^бо дњ'лаите шеDше, а^ плњвъ не дамъ вамъ, заро'к же ꙁда'нїя плинџе'ннаго да дае'те”
19
І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день.
19
Видя'хђ же кни'гочїя сн~овᲆ і^ил~евыхъ себе быти въ ꙁлњ`, гл~ще не съста'нется плинџъ ꙁаро'ка дн~и.
20
І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них,
20
Стрњто'ста же и^хъ мољ=сїи, і^ а^а^роn и^дђща эT фараѓ'на,
21
і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас.
21
и^ рњша и^ма, ви'ждь вамъ б~ъ, и^ сђди` ва'ма, ја%ко ѓ^гнђси'сте насъ преD фараѓ'номъ. и^ прDе мђжми` е^го, дати ме'чᲆ въ рђцᲇ ё^би'ти насъ”
22
І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене?
22
Въꙁвра'ти же ся мољ=сїи къ г~ђ, и^ реq. молю' ти ся г~и, почто` вреди` лю'ди сїя, въскђ'ю же м^я посла`.
23
бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, — Ти не визволив народ Твій.
23
эTнели'же бо въхождђ` къ фараѓ'нђ. гл~ати твои'мъ и%менемъ, ѓ%нъже вреди` лю'ди твоя`. и^ не и^ꙁба'ви людїи твои^хъ”
Глава 6
1
І сказав Господь Мойсеєві: тепер побачиш ти, що Я зроблю з фараоном; після дії руки міцної він відпустить їх; після дії руки міцної навіть вижене їх із землі своєї.
1
Рече же г~ь къ мољ=сїю, с^е ё%ꙁриши чт^о сътворю` фараѓ'нђ, рђкою бо крњ'пкою и^спђсти'тъ и^хъ, и^ мы'шцею высо'кою и^ꙁжене'тъ я& эT ꙁемли` свое'я”
2
І говорив Бог Мойсею і сказав йому: Я Господь.
2
Гл~а же г~ь къ мољ=сїю, и^ реq е^мђ. а%зъ г~ь
3
Являвся Я Аврааму, Ісааку і Якову з ім’ям «Бог Всемогутній», а з ім’ям Моїм «Господь»* не відкрився їм;
3
ја%вле'ися а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, і^а'ковђ, бг~ъ сы'и и^хъ, и%мя же ми г~ь, сего` не ја%ви'хъ и^мъ” По
4
і Я поставив завіт Мій з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю подорожування їх, по якій вони подорожували.
4
ста'вихъ же ꙁавњтъ мои к ни'мᲆ, ја%ко да'ти и^мъ ꙁе'млю ханаа'ньскђ, ꙁе'млю пришествїа и^хъ на не'иже ѓ^бита'хђ”
5
І Я почув стогін синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав завіт Мій.
5
же ё^слы'шахъ стена'нїе сн~овъ і^и~левыхъ, и%мже е^гљ=птяне порабо'тиша и^хъ. И$ помянXђ ꙁавTњ мои,
6
Отже, скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас з-під ярма єгиптян, і визволю вас від рабства їх, і врятую вас рукою простягнутою і судами великими;
6
и^ди` и^ рцы` сн~омъ і^и~левыM гл~я” г~ь б~ъ и^ꙁведђ` васъ эT наси'лїя е^гљ=петъска, і^ и^ꙁба'влю васъ эT рабо'ты и^хъ, и^ эTи^мђ` ваs мы'шцею высо'кою, и^ сђдо'мъ вели'кимъ.
7
і прийму вас Собі в народ і буду вам Богом, і ви дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас [із землі Єгипетської] з-під ярма єгипетського;
7
и^ прїимђ` в^ы себњ въ лю'ди, и^ бђ'дђ вам# б~ъ. и^ враꙁђмњ'ете ја%ко аZ е^смь г~ь б~ъ вашъ, и^ꙁведы'и васъ эT ꙁемля` е^гљ=петъски. и^ эT наси'лїя е^гљ=пеTска”
8
і введу вас у ту землю, про яку Я, піднявши руку Мою, клявся дати її Аврааму, Ісааку і Якову, і дам вам її у спадщину. Я Господь.
8
И$ въведђ` васъ въ ꙁе'млю на ню'же простроX рђ'кђ мою да'ти ю& а^враа'мђ, і^саа'кђ, і^а'ковђ, и^ да'мъ ю& вамъ въ прича'стїе. а%ꙁъ г~ь”
9
Мойсей переказав це синам Ізраїлевим; але вони не послухали Мойсея через легкодухість і тяжку роботу.
9
Гл~а же мољ=сїи тако сн~омъ і^и~левымъ, и^ не послђш'аша мољ=сїя наси'лїя ради дш~ъ и^ рабо'тъ жесто'кихъ”
10
І сказав Господь Мойсею, говорячи:
10
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я
11
ввійди, скажи фараону, царю Єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.
11
въни'ди и^ гл~и къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=петъскомђ да и^спђ'ститъ сн~ы і^и~левы эT ꙁемля` свое'я”
12
І сказав Мойсей перед Господом, говорячи: ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; як же послухає мене фараон? а я некрасномовний.
12
Рече же мољ=сїи преD гм~ъ гл~я, с^е сн~ове і^и~левы не послђш'аша мене`, да како послђшати фараѓ'нђ мене`, а%ꙁъ же не ё^миле'нъ е^смь”
13
І говорив Господь Мойсеєві й Аарону, і давав їм повеління до синів Ізраїлевих і до фараона, царя Єгипетського, щоб вивести синів Ізраїлевих із землі Єгипетської.
13
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, и^ а^а^ро'нђ, и^дњте и^ ꙁавᲇща'ите, къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=петъскомђ, да эTпђ'ститъ сн~ы і^и~левы эT ꙁемля` е^гљ=петъскїя”
14
Ось начальники поколінь їх: сини Рувима, первістка Ізраїлевого: Ханох і Фаллу, Хецрон і Хармі: це сімейства Рувимові.
14
Сїя же старњ'ишины до'мђ родђ и^хъ. сн~ове рђви'мовы. пер#венца` і^и~лева, е^но'хъ, и^ фалђ'съ, а^сро'нъ, и^ ха'рми, се племя` рђви'мово”
15
Сини Симеона: Іємуїл та Іамин, і Огад, й Іахин, і Цохар, і Саул, син хананеянки: це сімейства Симеона.
15
Сн~ове же симеѓ'новы, е^мђи^лъ, и^ а^ми'нъ, и^ а^ѓ'дъ, и^ а^хи'н#, и^ саа'ръ, и^ саё'лъ, и^же эT џинисиня. сїи рожDенїа сн~овъ симеѓ'новыX”
16
Ось імена синів Левія за родами їх: Гирсон і Кааф і Мерарі. А років життя Левія було сто тридцять сім.
16
Си и^мена сн~овᲆ левїиныхъ по сᲆро'дъствђ и^хъ, гирсо'нъ, каа'џъ, и^ мера'ри” Лњтъ же житїя левїи^на, рл~з”
17
Сини Гирсона: Ливні і Шимеї з сімействами їх.
17
Си' же сн~ве гирсо'ни, лове'ни, и^ семе'ни. с^и до'мове рожденїя и^хъ”
18
Сини Каафові: Амрам та Іцгар, і Хеврон, і Узиїл. А років життя Каафа було сто тридцять три роки.
18
Сн~ове же каа'џовы, а^мвра'мъ, и^ саа'ръ, и^ хевронъ, и^ ѓ^е^ꙁїи^ль. лTњ же житїя каа'џова, р~л”
19
Сини Мерарі: Махли і Муши. Це сімейства Левія за родами їх.
19
Сн~ве же мера'ри, моѓ'лњ, и^ ѓ^мђ'си. с^и до'мове эT рожDенїя левїи^на. по съроDствђ иX”
20
Амрам узяв Іохаведу, тітку свою, собі за дружину, і вона народила йому Аарона і Мойсея [і Маріам, сестру їх]. А років життя Амрама було сто тридцять сім.
20
Поя=тъ же а^мвра'мъ, и^ѓ^хаве'џъ дще'рь брата эTц~а свое^го, себњ въ женђ`. роди же е^мђ а^а^ро'на, и^ мољ=сїя, и^ марїя'мъ сестрђ` и^хъ. лњтъ же житїа а^м#вра'мова, рл~з”
21
Сини Іцгарові: Корей і Нефег і Зихрі.
21
Сн~ве же и^саа'ровы, ко'ре, нефе'к#, и^ ꙁе'хри”
22
Сини Узиїлові: Мисаїл і Елцафан і Сифрі.
22
Сн~ове же і^ѓ^е^ꙁїи^ловы, мисаилъ, е^лисафанъ, сегри”
23
Аарон узяв собі за дружину Єлизавету, дочку Аминадава, сестру Наассона, і вона народила йому Надава й Авиуда, Єлеазара та Іфамара.
23
Поя'тъ же а^а^ронъ, е^лисавеџъ, дщерь а^минада'вовђ, сестрђ` нассо'новђ, себᲇ в женђ`” Породи' же е^мђ, надаM, и^ авиё%да, и^ е^лиа^ꙁа'ра, и^ѓ^џама'ръ”
24
Сини Корея: Асир, Елкана й Авиасаф: це сімейства Кореєві.
24
Сн~ве же коре'ѓ^вы, а^си'ръ, и^ е^л#ка'на, и^ а^ваа^са'ръ. с^и рожде'нїя коре'ѓ^ва”
25
Єлеазар, син Аарона, узяв собі за дружину одну з дочок Футиїлових, і вона народила йому Финеєса. Ось начальники поколінь левитських за родинами їх.
25
Є$лиа^ꙁа'ръ, сн~ъ а^а^ро'новъ, поя'тъ дще'рь, фђти'на, себњ въ женђ`” породи' же е^мђ финее'са” Сїи старњ'ишинъства леви'тъска по съро'дъствђ и^хъ”
26
Аарон і Мойсей, це — ті, яким сказав Господь: виведіть синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
26
Се^ а^а^ро'нᲆ,и^ мољ=сїи, и%ма же реq б~ъ, и^ꙁвести` сн~ы і^и~лвы, эT е^гљ=пта въ крњ'пости и^хъ”
27
Вони-то говорили фараонові, царю Єгипетському, щоб вивести синів Ізраїлевих з Єгипту; це — Мойсей і Аарон.
27
Си сђть ја%же гл~аста къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=петъскомђ, ја%ко и^ꙁвесᲄи` сн~ы і^и~лвы эT ꙁемля` е^гљ=петъскїя” Се^ мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ, въ'нъже дн~ь гл~а г~ь къ мољ=сїю
28
Отже, в той час, коли Господь говорив Мойсеєві в землі Єгипетській,
28
въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи”
29
Господь сказав Мойсеєві, говорячи: Я Господь! скажи фараонові, царю Єгипетському, все, що Я говорю тобі.
29
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я, а^ꙁъ г~ь, гл~и къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=пет#скомђ. е^ликоже а%ꙁъ гл~ю к тебњ”
30
Мойсей же сказав перед Господом: ось, я некрасномовний: як же послухає мене фараон?
30
Рече же мољ=сїи преD гм~ъ, с^е а'ꙁъ хђдорњ'чивᲆ е^смь да ка'ко послђшати мене и%мать фараѓ'нъ”
Глава 7
1
Але Господь сказав Мойсеєві: дивись, Я поставив тебе Богом фараону, а Аарон, брат твій, буде твоїм пророком:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я. с^е дахъ тя б~а фараѓ'нђ. браT же тво'и а^а^ронъ, бђ'детъ тебњ пррoкъ”
2
ти будеш говорити [йому] усе, що Я повелю тобі, а Аарон, брат твій, буде говорити фараону, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї;
2
Ты же гл~еши вс^е е^ли'коти заповњ'дахъ. ааронъ е братъ тво'и, да гл~етъ къ фараѓ'нђ, да эTпђс'титъ сн~ы і^и~левы эT ꙁемля`
3
але Я озлоблю серце фараонове, і явлю багато знамень Моїх і чудес Моїх у землі Єгипетській;
3
е^го” же ѓ^жещђ` срDце фараѓ'нђ, и^ ё^мно'жђ ꙁна'менїя и чюдеса` моя` въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи”
4
фараон не послухає вас, і Я накладу руку Мою на Єгипет і виведу воїнство Моє, народ Мій, синів Ізраїлевих, із землі Єгипетської — судами великими;
4
И$ не послђш'аетъ васъ фараѓ'нъ, и^ въꙁложю` рђ'кђ мою на е^гљ=петъ, і^ и^зведђ` съ си'лою мое^ю лю'ди моя, сн~ы і^и~левы эT ꙁемля` е^гљ=петᲆскїя, съ эTмще'нїемъ вели'кимъ”
5
тоді довідаються [усі] єгиптяни, що Я Господь, коли простягну руку Мою на Єгипет і виведу синів Ізраїлевих із середовища їх.
5
И$ ё^вњ'дятъ вс^и е^гљ=птяне ја^ко а'ꙁᲆ е^смь г~ь простира'я рђкђ на е^гљ=петᲆ, и^ꙁводя` сн~ы і^и~левы эT среды` и^хъ”
6
І зробили Мойсей і Аарон, як повелів їм Господь, так вони і зробили.
6
Сътвори'ста же мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ, ја%коже ꙁаповᲇда и^мъ г~ь
7
Мойсей був вісімдесяти, а Аарон [брат його] вісімдесяти трьох років, коли вони почали говорити до фараона.
7
Мољ=сїи же б^њ тогда`, п~,лњтъ. а^а^ро'нъ, п~г, лњтъ. е^гда` гл~аста къ фараѓ'нђ”
8
І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи:
8
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я,
9
якщо фараон скаже вам: зробіть [знамення або] чудо, то ти скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій і кинь [на землю] перед фараоном [і перед рабами його], — він стане змієм.
9
а^ще рече'тъ фараѓ'нъ къ ва'мᲆ гл~я, покажи'те намъ ꙁна'менїе и^ли чю'до. и^ рече'ши братђ твое^мђ а^а^ро'нђ, въꙁми` же'ꙁлъ и^ пове'рꙁи преD фараѓ'номъ, и^ преD мђжми` е^го, и^ бђдеT ѕмїи.
10
Мойсей і Аарон прийшли до фараона [і до рабів його] і зробили так, як повелів [їм] Господь. І кинув Аарон жезл свій перед фараоном і перед рабами його, і він зробився змієм.
10
Внїидо'ста же мољ=сїи і^ а^а^роn преD фараѓ'на и^ преD мђжи` е^го, и^ сътвори'ста та'ко ја^коже ꙁаповᲇда и^ма г~ь” Пове'рже а^а^ро'нъ жеꙁлъ преD фараѓ'ноM, и^ преD мђжми` е^го, и^ бысть ѕмїи”
11
І покликав фараон мудреців [єгипетських] і чарівників; і ці волхви єгипетські зробили те саме своїми чарами:
11
Съꙁва' же фараѓ'нъ вс^я мђдръца е^гљ=петъскїя, и^ влъхвы`. сътвори'ша же влъхвы е^гљ=петъстїи, чарова'нїемъ свои^мъ такожде.
12
кожен з них кинув свій жезл, і вони зробилися зміями, але жезл Ааронів поглинув їхні жезли.
12
и^ поверго'ша кождо жеꙁлъ свои, и^ быша ѕми'еве. и^ пожре` же'злъ а^а^ро'новъ ѓ^нњ'хъ жеꙁлы`”
13
Серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив [їм] Господь.
13
И$ ё^крњпи` срDце фараѓ'нъ, да не послђшаетъ и^хъ, ја^ко'же гл~а и'ма г~ь”
14
І сказав Господь Мойсеєві: вперте серце фараонове: він не хоче відпустити народ.
14
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, ѓ^тягчи'ся срDце фараѓ'нђ и^ не хо'щетᲆ эTпђсти'ти людїи,
15
Піди до фараона завтра: ось, він вийде до води, ти стань на шляху його, на березі ріки, і жезл, що перетворювався на змія, візьми в руку твою
15
и^ди` къ фараѓ'нђ, ꙁаё%тра, се ботои и^сходитъ на' воды, бђ'ди же срњта'я е^го на' бреꙁњ рњчнњмъ, и^ въꙁми` же'ꙁлъ въ рђ'кђ твою и^же б^њ и^спрове'рглъся вᲆ ѕмїю,
16
і скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; але ось, ти до цих пір не послухався.
16
и^ рече'ши къ немђ`” Гь~ б~ъ е^врњ'искїи посла` м^я к тебᲇ гл~я, эTпђсти` лю'ди моя, да ми помо'лятся въ пђстыни, ты же не послђшалъ доселњ”
17
Так говорить Господь: із цього дізнаєшся, що Я Господь: ось цим жезлом, що в руці моїй, я вдарю по воді, що у ріці, і вона перетвориться на кров,
17
Се^ гл~етъ г~ь по семђ` ё%вњ'си, ја%ко аZ е^смь г~ь. с^е а'зъ ё^да'рю жеꙁло'мъ, и^же в рђцњ моей въ во'дђ рњчнђ'ю, и^ спровержется въ кро'вь,
18
і риба в ріці вмре, і ріка засмердить, і єгиптянам гидко буде пити воду з ріки.
18
и^ ры'бы и^же в рњцњ и^з#мрђтъ, и^ въсмерди'тся рњка, и^ не въꙁмо'гђтъ е^гљ=птяне пи'ти воды` эT рњки`”
19
І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій [у руку твою] і простягни руку твою на води єгиптян: на ріки їх, на потоки їх, на озера їх і на усяке вмістилище вод їх, — і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі Єгипетській і в дерев’яних і в кам’яних посудинах.
19
И$ реq г~ь къ мољ=сїю. рцы а^а^ро'нђ братђ твое^мђ. въꙁми` жезлᲆ твои и^ простри` рђ'кђ твою на' воды е^гљ=петъскїя. и^ на рњ'ки иX, и^ на вс^я кла'дяꙁя и^хᲆ, и^ на де'бри иX, и^ на вс^я во'ды питїя и^хъ, и^ да бђдTђ въ кро'вь, по все'и ꙁемли` е^гљ=пеTстњи въ съсђ'дњхъ древяныX и^ ка'менныX”
20
І зробили Мойсей і Аарон, як повелів [їм] Господь. І підняв [Аарон] жезл [свій] і вдарив по воді річковій перед очима фараона і перед очима рабів його, і вся вода в ріці перетворилася на кров,
20
Сътвори'ста же тако мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ, ја^коже повелњ и^ма г~ь” Въꙁе'мъ же а^а^ро'нъ жеꙁлъ свои, и^ ё^да'ри въ во'дђ рњчнђ'ю преD фараѓ'номъ. и^ преD всњми людми е^го, и^спрове'рже вс^ю во'дђ рњчнђ'ю въ кро'вь,
21
і риба в ріці вимерла, й ріка засмерділа, і єгиптяни не могли пити води з ріки; і була кров по всій землі Єгипетській.
21
и^ ры'бы ја%же быша в рњцњ и^з#мро'ша” И$ въсмердњ'ся рњка`, и^ не можа'хђ е^гљ=п#тяне пити воды эT рњки`. и^ бяше кро'вь, по все'и ꙁемли` е^гљ=пеTстњи”
22
І волхви єгипетські чарами своїми зробили те саме. І озлобилося серце фараона, і не послухав їх, як і говорив Господь.
22
Сътвори'ша же и^ волхвы` е^гљ=пеTстїи вол#хвова'нїемъ свои^мъ та'кожде” И$ ѓ^жестњ срDце фараѓ'нђ, и^ не послђшаше и^хъ, ја%коже и^мъ ре'клъ г~ь”
23
І обернувся фараон, і пішов у дім свій; і серце його не пом’якшало і через це.
23
ѓ^братив же ся фараѓ'нъ. и^ прїиде вᲆ до'мъ свои, не положи` себњ сего` въ ё^мњ”
24
І стали копати усі єгиптяни біля ріки, щоб знайти воду для пиття, тому що не могли пити води з ріки.
24
И$скопа'ша же вс^и е^гљ=птяне по' брегђ рњки` да пїютъ, не можа'ше бо воды` рњчны'я
25
І виповнилося сім днів після того, як Господь уразив ріку.
25
пити. и^ сконча'ся се'дмь дн~їи по ё^даре'нїи гдsни в рᲇкђ”
Глава 8
1
І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, въни'ди къ фараѓ'нђ, и^ рцы` е^мђ. си'це гл~етъ г~ь, эTпђсти` лю'ди моя да ми помо'лятъся”
2
якщо ж ти не погодишся відпустити, то ось, Я уражаю всю область твою жабами;
2
А/ще ли не эTпђс'тиши, с^е а'ꙁъ побїю` предњ'лы ᲄвоя вс^я жа'бами.
3
і закишить ріка жабами, і вони вийдуть і ввійдуть у дім твій, і в спальню твою, і на постіль твою, і в доми рабів твоїх і народу твого, і в печі твої, й у діжі твої,
3
и^ с^е и^ꙁве'ржеT рњка жа'бы, і^ и^ꙁлњꙁъше вънїидђтъ въ домы` твоя и^ въ клњти ѓ%дръ твои^хъ, и^ в# посте'ля твоя`. и^ в домы` рабо'въ и^ людїи твои^хъ, и^ въ тњ'ста твоя, и^ въ пе'щи твоя,
4
і на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх зійдуть жаби.
4
и^ на' тя. и^ на мђжа твоя. и^ на' люди твоя въꙁлњꙁTђ жабы”
5
І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: простягни руку твою з жезлом твоїм на ріки, на потоки і на озера і виведи жаб на землю Єгипетську.
5
И$ рече г~ь къ мољ=сїю. рцы` а^а^ро'нђ братђ твое^мђ. простри рђкђ твою, и^ же'ꙁлъ твои на рњки, и^ на и^сто'чники и^ на де'бри. і^ иꙁ#жDени` жа'бы на' ꙁемлю е^гљ=петъскђю”
6
Аарон простяг руку свою на води єгипетські [і вивів жаб]; і вийшли жаби і покрили землю Єгипетську.
6
Прострњтъ же а^а^ро'нъ рђ'кђ на' воды егљ=петъскїя, і^ и^ꙁгна жа'бы, і^ и^злњзо'ша жа'бы на' ꙁемлю е^гљ=петъскђю, и^ покры'ша вс^ю ꙁе'млю е^гљ=пеTскђю”
7
Те саме зробили і волхви [єгипетські] чарами своїми і вивели жаб на землю Єгипетську.
7
Сътвори'ша же си'це и^ въл#хвы е^гљ=пеTстїи, въл#хвова'нїемъ свои^мъ, и^ꙁгна'ша жа'бы на' землю е^гљ=пеTскђю”
8
І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: помоліться [за мене] Господу, щоб Він видалив жаб від мене і від народу мого, і я відпущу народ ізраїльський принести жертву Господу.
8
Призва' же фараѓ'нᲆ мољ=сїя і^ а^а^ро'на, и рече и'ма. моли'те г~а за мя, да эTжене'тъ эT мене` жа'бы, и^ эT людїи мои^хъ, и^ эTпђщђ` лю'ди, да тре'бђ г~ђ положа'тъ”
9
Мойсей сказав фараонові: признач мені сам, коли помолитися за тебе, за рабів твоїх і за народ твій, щоб жаби зникли в тебе, [у народу твого,] у домах твоїх, і залишилися тільки в ріці.
9
Рече же мољ=сїи къ фараѓ'нђ. ꙁавњща'и съ мно'ю къгда` молю` за' тя, и^ за рабы` твоя`, и^ за' люди твоя`, да поги'бнђтᲆ жа'бы эT тебе`, и^ эT людїи твоиX, и^ эT домо'въ вашиX” Но^ то'чїю въ рњцњ да ѓ^ста'нђтъ.
10
Він сказав: завтра. Мойсей відповів: буде за словом твоїм, щоб ти дізнався, що нема нікого, як Господь Бог наш;
10
се'й же рече ё%тро и^ рече ја%кот^ы гл~еши бђ'ди. н^о да ё^вњ'си ја^ко нњ'сть и^но'го развњ г~а”
11
і зникнуть жаби від тебе, від домів твоїх [і з полів], і від рабів твоїх і від твого народу; тільки в ріці вони залишаться.
11
И$ эTженђт'ся жа'бы эT тебе`, и^ эT домо'въ вашиX, и^ эT се'лᲆ, и^ эT рабо'въ твои^х#. и^ эT людїи твоиX, то'чїю в рњцњ да ѓ^ста'нђтъ”
12
Мойсей і Аарон вийшли від фараона, і Мойсей помолився до Господа про жаб, яких Він навів на фараона.
12
І$ и^зы'де мољ=сїи і^ а^а^ронъ эT фараѓ'на. и^ вᲆзопи` мољ=сїи къ г~ђ, ѓ^ зарече'нїи жа'бъ, ја^коже сᲆвњща` съ фараѓ'ноM”
13
І вчинив Господь за словом Мойсея: жаби вимерли в домах, у дворах і на полях [їх];
13
Сътвори' же г~ь, ја%коже рече мољ=сїи, і^ и^зъмро'ша жа'бы эT домо'въ и^хъ, и^ эT се'лъ иX, и^ эT ни'въ и^хъ,
14
і зібрали їх у купи, і засмерділа земля.
14
и^ събра'ша я& въ стоги` и^ стоги`” И$ въсмер#дњ'ся земля`.
15
І побачив фараон, що зробилося полегшення, і озлобив серце своє, і не послухав їх, як і говорив Господь.
15
ви'дњвъ же фараѓ'нъ ја%ко бы'сть поко'и. ѓ^жесточа' же срDце е^го, и^ не послђш'а е^ю`, ја^коже ре'клъ г~ь”
16
І сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону: простягни [рукою] жезл твій і вдар у порох земний, і [будуть мошки на людях і на худобі і на фараоні, і в домі його і на рабах його, весь порох земний] зробиться мошками по всій землі Єгипетській.
16
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, рцы` а^а^ро'нђ простри` рђко'ю же'злъ твои, и^ ё^да'ри в пер#сть земнђ'ю, и^ да бђ'дђт# скни'пы въ чл~цњхъ, и^ въ ско'тњхъ. и^ на фараѓ'нᲇ и^ до'мђ е^го и^ рабо'хъ е^го,и^ ве'сь пњсокъ земны'и ста'нетъ скни'пами въ все'и земли` е^гљ=птъстњи,
17
Так вони і зробили: Аарон простяг руку свою з жезлом своїм і вдарив у порох земний, і з’явились мошки на людях і на худобі. Весь порох земний зробився мошками по всій землі Єгипетській.
17
и^ просте'ръ а^а^ро'нъ рђко'ю же'злъ и^ ё^да'ри в пер#сть земны'и, и^ бы'сть скни'пы въ чл~цњхъ въ ско'тњхъ, и^ на вся'комъ пᲇскђ земно'мъ бы'сᲄь скни'пы, въ все'и земли` е^гљ'петъстњи”
18
Намагалися також і волхви чарами своїми викликати мошок, але не могли. І були мошки на людях і на худобі.
18
И$ твори'ша та'кожде въл#сви` въл#хвова'нїемъ свои^мъ и^звести` скни'пы и^ не възмого'ша. и^ бы'ша скни'пы въ чл~цњхъ и^ скотњхъ”
19
І сказали волхви фараонові: це перст Божий. Але серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив Господь.
19
И$ рњша волъсвы фараѓ'нђ пр'ъстъ бж~їи с^ее^сть” ѓ^жесточа' же срDце фараѓ'ново, и^ не послђша иX, ја%коже и^мъ б^њ ре'клъ г~ь”
20
І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона. Ось, він піде до води, і ти скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння [у пустелі];
20
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, въста'въ заё^тра, ста'ни преD фараѓ'ноM, се б^о ѓ%нᲆ и^зы'детъ на' воды, и^ речеши е^мђ, си'це гл~етъ г~ь” эTпђсти` лю'ди моа да м^и помо'лятся въ пђсты'ни”
21
а якщо не відпустиш народу Мого, то ось, Я пошлю на тебе і на рабів твоїх, і на народ твій, і в доми твої песячих мух, і наповняться доми єгиптян песячими мухами і сама земля, на якій вони живуть;
21
А/ще ли не эTпђ'стиши людїи моиX. се а%зъ пђщђ на' тя и^ на рабы` твоа`, и^ на' люди твоя`, и^ на домы` ваша пе'сїя мђхи, и^ напо'лънятся домо'ве е^гљ=петъстїи пе'сїи^хъ мђхᲆ, и^ в земли` на не'иже сђть”
22
і відділю в той день землю Гесем, на якій перебуває народ Мій, і там не буде песячих мух, щоб ти знав, що Я Господь [Бог] серед [усієї] землі;
22
И$ сътворю в то'и дн~ь дивнђ зе'млю гесе'мскђ, на не'иже людїе мои` ста'ша, на не'иже т^ђ не бђ'детъ пе'сїя мђхи. и^ да ё^вњси, ја%ко а#зъ г~ьствђя все'и земли`”
23
Я зроблю поділ між народом Моїм і між народом твоїм. Завтра буде це знамення [на землі].
23
И$ положђ разлђ'ченїе междђ` люDми мои'ми, и^ люDми твои'ми. въ ё^трњи же да бђ'детъ зна'менїе с^е на земли`”
24
Так і зробив Господь: налетіло безліч песячих мух у дім фараонів, і в доми рабів його, і на всю землю Єгипетську: гинула земля від песячих мух.
24
Сътвори' же г~ь та'ко и прїидо'ша пе'сїа мђхи мно'гы въ домы` фараѓ'новы, и^ въ домы` рабо'въ е^го, и^ въ всю` зе'млю е^гљ=петъскђ, и^ погы'бе земля` эT пе'сїя мђхи”
25
І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: підіть, принесіть жертву [Господу] Богу вашому в цій землі.
25
Възва' же фараѓ'нъ мољ=сїя і^ а^аро'на, гл~я. по'идњте, положи'те требђ г~ђ бг~ђ ва'шемђ в то'и ꙁемли`”
26
Але Мойсей сказав: не можна цього зробити, бо огидне для єгиптян жертвоприношення наше Господу, Богу нашому: якщо ми огидну для єгиптян жертву станемо приносити на очах їхніх, то чи не поб’ють вони нас камінням?
26
Рече же мољ=сїи не мо'жет# с^е тако быти, хђлно бо с^е е^гљ=птяномъ, не положимᲆ требђ г~ђ бг~ђ нашемђ” А/ще б^о положи'мъ тре'бђ по хђле'нїю е^гљ=петъскђ, преD ними, каменїем# побию'тъ н^ы” Но^ три дн~и
27
ми підемо в пустелю, на три дні шляху, і принесемо жертву Господу, Богу нашому, як скаже нам [Господь].
27
пђть шеDше въ пђсты'ню, положи'мъ тре'бђ г~ђ бг~ђ нашемђ, ја%коже е^сть реклъ намъ”
28
І сказав фараон: я відпущу вас принести жертву Господу Богу вашому в пустелі, тільки не йдіть далеко; помоліться за мене [Господу].
28
И$ рече фараѓ'нъ, а%зъ эTпђщђ в^ы, да положите тре'бђ г~ђ бг~ђ вашемђ въ пђсты'ни. н^о не дале'че ся протя'гнеᲄе и^ти`, моли'те же ся и^ за' мя къ г~ђ”
29
Мойсей сказав: ось, я виходжу від тебе і помолюсь Господу [Богу], і зникнуть песячі мухи від фараона, і від рабів його, і від народу його завтра, тільки фараон нехай перестане обманювати, не відпускаючи народ принести жертву Господу.
29
Рече же мољ=сїи, та'ко а%зъ и^зъшеD] эT тебе`, молю'ся за тя къ бг~ђ, да эTи^дђтъ пе'сїя мђхи эT фараѓ'на, и^ эT мђже'и, и^ эT люде'и е^го ё^тро. (н^о не приложи` е^ще прельсти'ти насᲆ ктомђ` не эTпђсти'ти людїи, и^ положи'ти требђ
30
І вийшов Мойсей від фараона і помолився Господу.
30
б~ђ” И$зшеD же мољ=сїи эT фараѓ'на, и^ помолися б~ђ”
31
І зробив Господь за словом Мойсея і відігнав песячих мух від фараона, від рабів його і від народу його: не залишилося жодної.
31
Сътвори' же г~ь ја%коже рече мољ=сїи, и^ эTгна` пе'сїя мђхи эT фараѓ'на, и^ эT рабо'въ е^го, и^ эT людїи е^го, и^ не ѓ^ста` ни е^ді'на”
32
Але фараон озлобив серце своє і цього разу і не відпустив народ.
32
И$ эTтягчи' же срDце фараѓ'нъ в сїе время, и^ не хотњ` эTпђсти'ти лю'дїи”
Глава 9
1
І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, въни'ди къ фараѓ'нђ, и^ рцы` е^мђ” Си'це гл~ет# г~ь б~ъ е^вре'искїи эTпђсти` лю'ди моя, да м^и помо'лятся”
2
бо якщо ти не захочеш відпустити [народ Мій] і ще будеш утримувати його,
2
А/ще ли не хо'щеши эTпђсти' ти лю'дїи мои^хъ, но и^ еще` и^хъ ё^дръжи'ши,
3
то ось, рука Господня буде на худобі твоїй, яка у полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і вівцях: буде моровиця дуже тяжка;
3
с^е рђка` гн~я. на ско'ты твоя в по'ляхъ, и^ на ко'ня, и^ на ѓ^слы`, и^ на вельблю'ды и^ на говя'да, и^ на ѓ'вца, смр~ть вели'кђ ѕњло”
4
і розділить Господь [у той час] худобу ізраїльську і худобу єгипетську, і з усієї [худоби] синів Ізраїлевих не помре нічого.
4
И$ ди'вна сътворю` себе` а%ꙁᲆ в той часъ междђ` ско'ты е^гљ=петъскими, и^ междђ ско'ты сн~овъ і^ил~евыхъ. и^ н^и е^ді'но же ё^мретъ эT всњхъ скотъ сн~овъ і^и~льскыхъ”
5
І призначив Господь час, сказавши: завтра зробить це Господь у землі цій.
5
И$ даде г~ь б~ъ заро'къ гл~я, въ ё^трᲆнїи дн~ь сътвори'тᲆ г~ь б~ъ слово с^е на земли`”
6
І зробив це Господь на другий день, і вимерла вся худоба єгипетська; з худоби ж синів Ізраїлевих не померло нічого.
6
И$ сътвори` г~ь с^е сло'во на ё^трїи, и^змре ве'сь скотᲆ е^гљ=пет#скыи, а^ эT скота' же сн~овъ і^и~левњхъ не ё^мре н^и е^ді'но”
7
Фараон послав дізнатися, і ось, з [усієї] худоби [синів] Ізраїлевих не померло нічого. Але серце фараонове озлобилося, і він не відпустив народ.
7
Ви'дњв же фараѓn ја%ко эT ско'тъ сн~овъ і^и~левыхъ не ё%мре ни е^дїно, ѓ^тяжча` срDце фараѓ'нђ, и^ не эTпђсти` людїи”
8
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: візьміть по повній жмені попелу з печі, і нехай кине його Мойсей до неба на очах фараона [і рабів його];
8
И$ рече б~ъ къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я” Възми'те себњ по'лны рђцњ пе'пела пе'щнаго, да въсы'плетъ и& мољ=сїи, къ нб~си преD фараѓ'номъ, и^ преD мђжъми е^го”
9
і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській.
9
И$ да бђ'детъ праX по все'и земли` е^гљ=петъстњи” И$ да бђ'детъ на чл~цњх# и^ на скотњхъ, гно'иныя стрђ'пы, вели'кы на чл~цњхъ, и^ на скотњхъ, и^ по все'и ꙁемли` е^гљ=петъстњи”
10
Вони взяли попіл з печі і постали перед лицем фараона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі.
10
И$ взя'тъ пе'пелъ пе'щныи преD фараѓ'номъ, и^ всы'па мољ=сїи къ нб~си, и^ бы'ша гно'иныя стрђ'пы, горя'щїи. на чл~цњхъ и^ на скотњхъ”
11
І не могли волхви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгиптянах.
11
И$ не можа'хђ волъхвы стоя'ти преD мољ=сїѓM стрђ'повъ ради” Бы'ша б^о стрђп'ы на во'лъхвњхъ, и^ на все'и земли` е^гљ=петъстњи”
12
Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві.
12
ѓ^жесточи' же г~ь срDцефараѓ'ново, и^не послђш'а и^хъ, ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю”
13
І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
13
И$рече г~ь къ мољ=сїю въста'въ заё^тра, ста'ни преD фараѓ'номъ, и^ рцы к немђ`” Си'це гл~етъ г~ь бг~ъ е^врњ'искыи” эTпђсти` лю'ди моа` да ми ся помо'ляT
14
бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнався, що немає подібного до Мене на всій землі;
14
в сїи б^о часъ” и^спђщђ` вс^я ка'зни моя` въ срDце твое, и^ рабовъ твои^хъ, и^ людїи твои^хъ, да ё^вњси, ја%ко нњсть и%нъ б~ъ ја%коже а%ꙁъ по все'и земли`” Н
15
якби Я простяг руку Мою, то вразив би тебе і народ твій виразкою, і ти знищений був би на землі:
15
Нн~њ ё^бо пђщђ рђ'кђ мою и^ побїю` т^я, и^ лю'ди твоа` и^ꙁморю` мо'ром#, и^ потреби'шися эT ꙁемля`”
16
але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі;
16
И сего б^о ради пощадњся досе'лњ, да покажђ тобо'ю крњпосᲄь мою`” И$ ја^ко проповњ'сться и%мя мое` по все'и ꙁемли'”
17
ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, —
17
А/ще ё^боты` с^е твори'ши лю'демъ мои^мъ, и^ не эTпђстиши иX”
18
ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подібного не було в Єгипті з дня заснування його донині;
18
Се^ а'ꙁъ и^спђщђ в то'и же часъ ё^тро гра'дъ мно'гъ ѕњло” ЈА/ковᲆ же нњсᲄь былъ въ е^гљ=птњ, эT него'же дн~е ја%ко сътвори'ся и^ до днsе”
19
отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть.
19
Нн~њ ё^бо потщи'ся събра'ти ве'сь скотъ свои, и^ все е^же ти е^сᲄь на' поли. вси' бо чл~цы и^ скоти, і^ и^же сђть на' поли, а%ще не вни'дђтъ въ домы`. паде'тъ же ли на ня гра'дъ и^змрђтᲆ” Оу^боя'вши
20
Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми;
20
Иже ся сло'ва гнsя эT мђжїи фараѓ'новыX. въгна'ша скоты своа въ домы`,
21
а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі.
21
а^ и^же не прїа'ша сло'ва гн~я въ ё^мњ, сїи ѓ^ста'виша скоты своа` на' поли”
22
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській.
22
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, простри' рђ'кђ на нб~о, и^ да бђ'детъ гра'дъ по все'и земли` е^гљ=петъстњи, на чл~кы, и^ на скоты, и^ на всю` травђ` земнђ'ю”
23
І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську;
23
Простре' же мољ=сїи рђкђ на нб~о, г~ь же дасть глаs гро'ма, и^ гра'дъ, и^ ѓ'гнь течя'ше по земли`. и^ надожди` г~ь гра'дъ, по все'и земли` е^гљ=пеTстњй”
24
і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її.
24
Бњ же гра'дъ и^ ѓ^гнь горя'ше въ гра'дњ, и^ граD же мноh ѕњло ѕњло, ја%ковъ же не бысть си'цевъ въ е^гљ=птњ. понелико, и^ бы'ша лю'ди в немᲆ”
25
І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град];
25
И$зби' же граD вс^ю зе'млю е^гљ=петᲆскђю, эT чл~ка и^ до ско'та, и^ вс^е и^же бя'ше на' поли, и^ вс^ю травђ земнђ'ю и^збилъ граD”И$вс^едре'во по'льное, сътре гра'дъ,
26
тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду.
26
ра'звњ земля` гесе'мъски и^дњже бя'хђ сн~ове і^ил~евы не бысть граD”
27
І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні;
27
Посла' же фараѓ'нъ, и^ приꙁва` мољ=сїя, і^ а^а^ро'на. и^ рече и'ма, съгрњшихъ до нн~њ, г~ь пра'веденъ, а%з же и^ лю'дїе мои` безако'нни,
28
помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на землі], і відпущу вас і не буду більше затримувати.
28
моли'теся за мя къ г~ђ даб^ы преста'ли гро'ми бж~їи, и^граD,и^ѓ^гнь на земли`, и^ эTпђщђ в^ы и^ ктомђ` не приложи'те премеDлити”
29
Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля;
29
Рече же е^мђ мољ=сїи, ја%ко и^зы'дђ и^зᲆ града, и^ въздви'гнђ рђцњ на нб~о къ гв~и, и^ гро'ми ё^ста'нђтъ, гра'да и^ дожда не бђ'детъ ктомђ” И$ да ё^вњси, ја^ко гнsя е^сть ꙁемля`.
30
але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога.
30
ты' же и^ раби` твои`, вњмъ ја%ко николи'же ё^боя'стеся г~а”
31
Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився;
31
Ле'н же и^ ја^чме'нь поби'тъ е^сть, ја^чмень ё^бо и^спђщаше кла'сы, а^ ле'н же процвњташе
32
а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні.
32
пшеница же и^ жито не и^згыбнета по'знDы бо бя'ше”
33
І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
33
И$сшеD же мољ=сїи эT фараѓ'на и^з гра'да, и^ въꙁдви'же рђцњ свои` къ г~ђ, и^ преста'ша гро'мове, и^ граD, и^ дождъ не ё^ка'нђ на' ꙁемлю бо'лее”
34
І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і раби його.
34
Ви'дњв же фараѓ'нъ, ја%ко преста до'ждъ, и^ гра'дъ, и^ гро'ми, и^ приложи` съгрњши'ти е^ще, и^ ѓ'тягча срDце е^мђ. и^ мђжїи
35
І озлобилося серце фараона [і рабів його], і він не відпустив синів Ізраїлевих, як і говорив Господь через Мойсея.
35
е^го, ѓ^жесточа' же срDце е^го, и^ рабо'въ е^го, и^ не эTпђсти` сн~овъ і^ил~евыхᲆ, ја^коже гл~а г~ь къ мољ=сїю”
Глава 10
1
І сказав Господь Мойсеєві: ввійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце рабів його, щоб явити між ними ці знамення Мої,
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я, въни'ди къ фараѓ'нђ” б^о ѓ^тягчи'хъ срDце е^го, и^ мђжїи е^го, да и^ еще` пребђ'дђт# ꙁна'менїя сїя на ни'хъ”
2
і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
2
ЈА/ко дабы` и^сповњ'дали е^сте ча'домъ свои^мъ въ ё%ши, и^ внђ'комъ своиM, ели'ко ся нарђга'хъ е^гљ=птяномъ” И$ ꙁна'менїя моя е^же в ни'хъ сътвори'хъ, и^ да ё^вњсте ја%ко г~ь е^смь”
3
Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
3
ВъшеD же мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ пред# фараѓ'на, и^ рњста е^мђ, си'це гл~етъ г~ь б~ъ е^вре'искый” доко'лᲇ не хо'щеши ё^срамля'тися мене`, эTп'ђсти` лю'ди моя`. да м^и помо'лятся”
4
а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область:
4
А/ще л^и не хо'щеши эTпђстити лю'ди моя, се а'ꙁъ ꙁаё%тра пђщђ` прђ'ги мно'ги на вс^я предњлы твоя,
5
вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уціліло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі,
5
и^ покры'ютъ вс^е лице` ꙁемно'е, и^ не вᲆꙁмо'жеши ви'дњти ꙁемля`” И$ поја%дя'тъ ве'сь ѓ^ста'нокъ, и^же ѓ^ста` эT гра'да, і^ и^ꙁᲆја^дя'тъ вс^яко дре'во растђщее и^ꙁ# земля`”
6
і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона.
6
И$ напо'лнятся до'мове твои` и^ до'мове мђжїи твои^хъ, и^ вс^и до'мове по все'и ꙁемли` е^гљпетъстњи” е^го'же не сTђ никогд'а же ви'дњли эTц~и твои` ни пра'дњди и'хᲆ. эT него'же дн~е бы'ша на ꙁемли`, и^ до днешня`го дн~е, и^ сїя ре'кши и^зы'де эT фараѓ'на”
7
Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине?
7
Реко'ша же мђжи фараѓ'новы к немђ`, доколњ намᲆ е^сть сїя` м'ђка, эTпђсти` лю'ди, да помо'лят#ся г~ђ бг~ђ свое^мђ а%ще ли н^и, т^о да вњ'си. ја^ко поги'бнеT егљ=петъ”
8
І повернули Мойсея й Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: підіть, звершіть служіння Господу, Богу вашому; хто ж і хто піде?
8
И$ ѓ'брати'ша мољ=сїя і^ а^а^ро'на, предъ фараѓ'на” И$ рече и^ма фараѓ'нъ, и^дњта моли'тася г~ђ б~ђ вашемђ. кт^о и^ кт^о сђть и^дђщїи”
9
І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому].
9
Рече же мољ=сїи, съ ю'нотами нашими, и^ съ ста'рцы, да и'демъ, съ сынми, и^ дще'рми, и^ съ ѓ^вца'ми, и^ говя'ды нашими. бђ'детъ б^о вели'къ дн~ь г~а б~а нашего”
10
[Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з дітьми? бачите, у вас недобрий намір!
10
И$ реq и^ма фараѓn. да бђдетъ та'ко г~ь с вами, ја%коже васъ пђщђ` съ стяжа'нїемъ вашиM” Ви'дите ја%ково` лђка'вᲆствїе ѓ^брњта'ется въ ваs.
11
ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона.
11
не та'ко, н^о да и'дђтъ точїю мђжи и^ да ся помо'лятъ б~ђ, сего б^о вы` са'ми про'сите, і^ и^згнаша и^хъ эT лица` фараѓ'нова”
12
Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду.
12
И$ рече г~ь мољ=сїю, простри` рђкђ твою на ꙁеMлю е^гљ=петъскђю, и^ да и^ꙁлњзTђ прђзи на ꙁе'млю е^гљ=пеTскђ, и^ да сънњ'дят# вс^ю травђ` земнђ'ю и^ весь плодъ древный е^же ѓ^ста` эT града”
13
І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану.
13
И$ вᲆздви'же мољ=сїи. же'ꙁлъ на нб~о, г~ь же наведе` вᲇтръ въсточныи на всю` зе'млю, вᲆ то'и дн~ь и^ тои` нощи” Бысть же ꙁаё^тра вњтръ въсто'чныи ꙁаи'мъ прђги,
14
І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої;
14
наведе` на всю` зе'млю е^гљ=пет#скђ, и^ наляго'ша на вс^я предᲇлы е^гљ=пеTски мно'ги ѕњло, прежде б^о сихъ не бы'ша сицевїи прђѕи на ꙁемли`, ниже по се'мъ бђдђтъ”
15
вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській.
15
И$ покрыша лице` ꙁемно'е, і^ и^стлњ ꙁемля`, и^ сънњдо'ша вс^ю ᲄравђ` ꙁемнђю, и^ ве'сь плодᲆ дре'вныи, і^ е^ли'ко же б^њ ѓ^ста'ло эT гра'да” И$ не ѓ^ста` ꙁеле'но ничт^о на' древњхъ и^ въ все'и травњ е^же на' поли, по все'и ꙁемли` е^гљ=петъстњи”
16
Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами;
16
Потща'в же ся фараѓ'нᲆ, вᲆꙁва` мољ=сїя і^ аа^ро'на гл~я, съгрњшихъ къ г~ђ б~ђ вашемђ и^ к ва'мъ,
17
тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть.
17
просᲄњте мой грᲇхъ” І$ еще нн~њ. да моли'те г~а б~а вашего, дабы эTня'лъ смр~ть сїю эT мене`”
18
[Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу.
18
И$ꙁшедъ же мољ=сїи эT фараѓ'на и^ моли'ся къ г~ђ
19
І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській.
19
и^ прњмени` г~ь эT моря вњтръ вели'къ, и^ ꙁаи'мъ прђги и^ въгна` и^хъ въ мо'ре чермно'е. и^ не ѓ^ста ни е^дін# прђгъ на все'и ꙁемли` е^гљ=петъстњй”
20
Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих.
20
ѓ^жесточи' же г~ь срDце фараѓ'ново, и^ не эTпђсти` сн~овъ і^и^л~евњхъ”
21
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде темрява на землі Єгипетській, відчутна пітьма.
21
И$ рече г~ь мољ=сїю простри` рђкђ твою на' нб~о, и^ да бђдетъ тм^а ѓ^сяжи'ма по все'и ꙁемли` е^гљ=пеTстњи”
22
Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні;
22
Простре же мољ=сїи на' нб~о рђкђ свою, и^ бысть тм^а, мгла` и^ ды'мъ по все'и земли` е^гљ=петъстњи, три дн~и”
23
не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх.
23
И$ не видњ никто'же брата свое^го. и не въста` никто'же эT ѓ^дра` своеготри дн~и” Всњм же сн~омъ і^и^л~евымᲆ бя'ше свњтъ въ всњхъ предњлехъ, в ни'хже пребыва'хђ”
24
Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.
24
Приꙁва же фараѓ'нъ, мољ=сїя, і^ ааро'на гл~я” И$дњте помоли'теся г~ђ б~ђ вашемђ, развњ ѓ^ве'цъ и^ говяD, стяжа'нїе же все да и^дет# с вами”
25
Але Мойсей сказав: [ні,] дай також у руки наші жертви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому;
25
Рече же мољ=сїи ника'коже. н^оты ли намъ даси тре'бђ, и^ вс^есъжеже'нїе, да положи'мъ г~ђ б~ђ нашемђ, н^о
26
нехай підуть і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву Господу [Богу нашому].
26
да и^ скотъ нашъ и^детъ с нами, да не ѓ^ста'вимъ и^ копы'та” эT си'х же вᲆꙁе'мше, положиM требђ г~ђ б~ђ нашемђ, и^ м^ы не вњмы шт^о принесемъ г~ђ б~ђ нашемђ. дондеже до'идеM тамо”
27
І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
27
ѓ^жесᲄоча' же срDце фараѓ'ново, и^ не хотњ эTпђсти'ти и^хъ”
28
І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш.
28
И$ реч^е е^мђ фараѓ'нъ, эTи^ди` эT мене. блюди' же ся ктомђ`, да не приложи'ши ви'дњти лица` мое^го. а%ще л^и ни, т^о во'нже дн~ь ја%ви'шися мн^њ ё%мреши.
29
І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого.
29
гл~а же мољ=сїи ја%ко гл~еши не ја%влю' ти ся предъ лицемᲆ”
Глава 11
1
І сказав Господь Мойсеєві: ще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після того він відпустить вас звідси; коли ж він буде відпускати [вас], з поспіхом буде гнати вас звідси;
1
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю, и^ е^ще е^діn вредъ приведђ` на фараѓ'на, и^ на е^гљ=петъ, и^ по семъ эTпђститъ в^ы” Є$гда же эTпђститъ в^ы, то и^съ всMњ и^мњнїемъ и^зженетъ в^ы”
2
підкажи народу [таємно], щоб кожен у ближнього свого і кожна жінка у ближньої своєї випросили речей срібних і речей золотих [і одягу].
2
Гл~и ё^бо ѓ^та'и въ ё^ши лю'демъ, да и^спро'сятᲆ. ё^ сђсњда, и^ жена` ё^ сђсњды свое'и, съсђды ꙁлаты, и^ сребрены и^ ри'ꙁы,
3
І дав Господь милість народу [Своєму] в очах єгиптян, [і вони давали йому;] та й Мойсей був дуже великим у землі Єгипетській, в очах [фараона і] рабів фараонових і в очах [усього] народу.
3
г~ь бо далъ блгDть лю'демъ свои^мъ, пред# е^гљ=птяны, и^ да'ша и^мъ” Чл~къ же мољ=сїи вели'къ бысᲄь ѕњло предъ е^гљ=птяны, и^ предъ фараѓ'номᲆ, и^ предᲆ мђжми` е^го, и^ прDе ѓ^чи'ма всњхъ людїи”
4
І сказав Мойсей: так говорить Господь: опівночі Я пройду посеред Єгипту,
4
И$ рече мољ=сїи си'це гл~етъ г~ь. въ полђнощи а%зъ прїидђ посредњ е^џгљ=пта,
5
і помре всякий первісток у землі Єгипетській від первістка фараона, який сидить на престолі своїм, до первістка рабині, яка при жорнах, і все первородне з худоби;
5
і и^ꙁмретᲆ ве'сь прьвене'цъ въ земли` е^гљ=пеTстњй эT пръвенца` фараѓ'нова е^же сњди'тъ на прsтолњ, даже до прьвенца` рабы'ня ја^же ё^ же'рновъ, и^ до прьвенца` всего скота`”
6
і буде крик великий по всій землі Єгипетській, якого не бувало і якого не буде більше;
6
И$ бђдетъ въпль вели'кᲆ по все'и ꙁемли` е^гљ=петᲆстњи. ја^ко'въ же не б^њ, и^ си'цевъ ктомђ не бђдетъ”
7
у всіх же синів Ізраїлевих ні на людину, ні на худобу не ворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, яку різницю робить Господь між єгиптянами і між ізраїльтянами.
7
А$ въ всњхъ сн~њхъ і^и^л~евњхъ. не вᲆско'млетъ ни песъ ја%ꙁы'комъ свои^мᲆ эT чл~ка. и^ до скота`, да ё%зриши е^ли'ко просла'витъ г~ь, междђ е^гљ=птяны, и^ сн~ъми і^и^л~евыми.
8
І прийдуть усі раби твої ці до мене і поклоняться мені, кажучи: вийди ти і весь народ [твій], на чолі якого ти стоїш. Після цього я і вийду. І вийшов [Мойсей] від фараона з гнівом.
8
и^ въскли'кнђтъ вс^и ѓ%троцы с^и къ мн^њ. и^ покло'нятся мн^њ гл~юще, эTи^ди` т^ы и^ вси лю'дїе твои`, и^хже т^ы во'диши. по се'мъ же эTи^дђ`” И$зшед же мољ=сїи эT фараѓ'на съ гнњвомъ”
9
І сказав Господь Мойсеєві: не послухав вас фараон, щоб примножилися [знамення Мої і] чудеса Мої в землі Єгипетській.
9
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, не послђш'ае^тъ васъ фараѓ'нъ, да ё^мно'жђ зна'менїя и^ чюдеса` въ земли` е^гљ=петъстњи”
10
Мойсей і Аарон зробили всі ці [знамення і] чудеса перед фараоном; але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.
10
Мољ=сїи же і^ аа^ро'нъ, сътвори'ша зна'менїя и^ вс^и чюдеса сїи преD фараѓ'номъ и^ ѓ^жесточи` г~ь срDце фараѓ'ново, и^ не хотњ эTпђсти'ти сн~овъ і^и^л~евњхъ эT земля` е^гљ=петъскїя”
Глава 12
1
І сказав Господь Мойсеєві та Аарону в землі Єгипетській. промовляючи:
1
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю, і^ а^а^ро'нђ, въ ꙁемли` е^гљ=пеTстњи гл~я.
2
місяць цей нехай буде у вас початком місяців, нехай буде він у вас першим між місяцями року.
2
мцsь се'й вамъ нача'ло мцsем#. пр'ъвыи бђ'детъ вамъ въ мцsехъ лњтђ”
3
Скажіть усій громаді [синів] Ізраїлевих так: у десятий день цього місяця нехай кожен візьме одне ягня по родинах, по агнцю на родину;
3
Рцы` къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ гл~я. въ, і~, мцsа сего да прїиметъ ко'ждо ѓ^вча` на до'мъ, въ эTч~ество свое`. ѓ^вча` на до'мъ”
4
коли ж родина настільки мала, що не з’їсть ціле ягня, то нехай візьме з сусідом своїм найближчим до свого дому, за кількістю душ, щоб було достатньо для спожиття всього ягняти.
4
А/ще ли же ма'ло и^хъ е^сть въ домђ`, ја%ко не дово'лномъ быти на ѓ^вча`, да прїиметъ съ собо'ю сђсњ'да бли'жнего свое^го, по числђ` дш~ь, ко'ждо дово'лное себњ, съчте'тъ, на ѓ^вча`
5
Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі, одноліток; візьміть його від овець або від кіз,
5
съверше'но, мђ'жеска полђ непоро'чно и^ е^ді'нолњтно, эT а'гнецъ, и^ эT ко'ꙁлищъ прїимњте”
6
і нехай він зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця: тоді нехай заколе його все зібрання громади ізраїльської ввечері
6
И$ да бђ'деT вам# съблюде'но, даже до четвертаго на'десять дн~е мцsа сего, и^ ꙁако'люT т^о, все мно'жество събо'ра сн~въ і^и~левыхъ къ ве'черђ”
7
і нехай візьмуть від крови його і помастять на обох одвірках і на поперечині дверей у домах, де будуть їсти його;
7
И$ прїимђтъ эT кро'ви, и^ пома'жђтᲆ на ѓ^бою` подво'ю и^ на пра'гъ, и^ въ домњ'хъ, е^го'же сънњ'дятъ в нихъ
8
нехай з’їдять м’ясо його тієї ж ночі, спечене на вогні; з прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його;
8
сея` но'щи мяса т^а пече'на ѓ^гне'мъ. и^ ѓ^прњ'снокъ съ желтяни'цею, сънњдятъ”
9
не їжте недопеченого м’яса, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні з головою, ногами й нутрощами;
9
И$ не сънњ'сте эT нихъ сђ'рово, ниже съваре'но въ водњ`, но пече'но ѓ^гне'мъ. съ главо'ю съ нога'ми, и^ съ ё^тро'бою”
10
не залишайте від нього до ранку [і кістки його не розтрощуйте], але те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.
10
І$ не ѓ^ста'вите эT него`. ничто'же на ꙁаё%тръ. и^ ко'сти не сᲆкрђши'те эT него`, въ ё%трњи же ѓ^ста'нки сђщ'ая эT него` ра'но, ѓ^гне'мъ съж#же'те” И$ та'ко ја%сти
11
Їжте ж його так: стегна ваші нехай будуть підперезані, взуття ваше — на ногах ваших і посохи ваші — в руках ваших, їжте його поспішаючи: це — Пасха Господня.
11
бђ'дете эT него`, чресла` ва'ша препоја%сана, и^ сапоꙁи` ва'ши на ногаX вашихъ, и^ жеꙁлы` ва'ши въ рђка'хъ вашихъ” И$ сънњ'сте съ тща'нїем# ско'ро,па'сха е^сть гн~я”
12
А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській і вражу кожного первістка в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь.
12
И проидђ` ꙁемлю е^гљ=петъскђю. сея` но'щи ё^бива'я вся'къ прьвене'цъ въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи, эT чл~ка до скота`. и^ въ всњ'хъ бо'ѕњхъ е^гљ=петъскихъ сътворю` эTмщенїе а%ꙁъ г~ь”
13
І буде у вас кров знаменням на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров і пройду мимо вас, і не буде у вас пошести згубної, коли буду нищити землю Єгипетську.
13
И$ да бђ'деT кро'вь вамъ въ зна'менїе на домо'хъ. в ни'хъ же в^ы бђ'дете тамо, и^ ё^ꙁрvњ кро'вь покры'ю в^ы, и^ не бђ'детъ въ ваs вре'да поги'бнђти, е^гDа ё^бїю` ꙁе'млю е^гљ=петъскђю”
14
І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в ньому і свято Господнє в [усі] роди ваші; як установлення вічне святкуйте його.
14
И$ да бђ'детъ вамᲆ дн~ь се'й въ па'мяᲄь, и^ чте'те пра'зниk гђ въ ро'дњхъ вашихъ, ꙁако'нно и^ вњчно, пра'ꙁнDђите
15
Сім днів їжте прісний хліб; з самого першого дня знищіть квасне в домах ваших, тому що хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та знищена буде із середовища Ізраїля.
15
з~ дн~їи ѓ^прᲇсноки, да ја%сте” эT пр'ъваго дн~е и^ꙁмњте квасъ, эT домо'въ вашихъ” Вся'къ б^о и^же сънњ'сть ки'село, поги'бнетъ дш~а т^а эT і^и~ля” эT дн~е пе'р#ваго, и^ до дн~е седма'го”
16
І в перший день нехай буде у вас священне зібрання, і в сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не можна робити в них; тільки те́ , що є кожному, одне те́ можна робити вам.
16
Пе'рвыи же дн~ь да ся проꙁове'тъ ст~ыи, а^ сеDмы'и дн~ь наро'читъ ст~ъ да бђ'детъ ваM” Всего` дњ'ланїя рабо'тна да не сътвори'те в о'нь, ра'ꙁвњ е^ли'ко сънњ'сть, сътвори'тся вся'кои дш~и, то'чїю сїя да сътво'рятся вамъ” Сънабди'те
17
Дотримуйтесь опрісноків, тому що в цей самий день Я вивів ополчення ваші із землі Єгипетської, і додержуйте день цей у роди ваші, як установлення вічне.
17
же ꙁа'повњди сїя, в сїи б^о дн~ь и^ꙁведђ` си'лђ вашђ эT ꙁемля` е^гљ=петᲆскїя, и^ да сътвори'те въ сїи дн~ь въ ро'ды ваша, ꙁако'нно и^ вњ'чно
18
З чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб до вечора двадцять першого дня того самого місяця;
18
начина'юще” Въ, д~і, дн~ь. пе'рваго мцsа съ ве'чера да ја^сте ѓ^прњ'сноки, до дв^адесяᲄи, и^ е^ді'наго дн~е мцsа до ве'чера.
19
сім днів не повинно бути закваски в домах ваших, бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде із громади [синів] Ізраїлевих, чи то подорожній, чи хто природний житель землі тієї.
19
се'дмь дн~їи ква'съ да ся не јавитъ въ домњ'хъ вашихъ” Вся'къ и^же а'ще ја%сть ква'сно, погђби'тся дш~а та эT со'нма сн~овъ і^и~левыхᲆ. и^ въ прише'льцњхъ ꙁемли`,
20
Нічого квасного не їжте; в усякому місці перебування вашого їжте прісний хліб.
20
всякого кваса да не ја%сте. въ всњ'хъ же домњ'хъ да ја%сте ѓ^прњ'сноки”
21
І скликав Мойсей усіх старійшин [синів] Ізраїлевих і сказав їм: виберіть і візьміть собі агнців за сімействами вашими і заколіть пасху;
21
Съꙁва' же мољ=сїи вс^я ста'рца, і^и~левы. и^ ре'че и^мъ. шеDше пои^мњте себњ а'гнъца по сроDствђ вашемђ, и^ же'ртвђите пасхђ”
22
і візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що у посудині, і помажте поперечини й обидва одвірки дверей кров’ю, що у посудині; а ви ніхто не виходьте за двері дому свого до ранку.
22
Вᲆꙁмњте же^ ки'сᲄь и^с#со'па ѓ^мочи'вши же въ кро'вь, две'рныя пома'жете пра'ги, и^ ѓ^бою` подво'ю эT кро'ви ја^же е^сть бли'ꙁђ двере'и. а^ в^ы да не и^сходи'те, никто'же эT две'рїи до'мђ свое^го до заё%трїя”
23
І піде Господь, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на поперечинах і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження.
23
И$ мина'я г~ь и^ꙁбива'я е^гљ=п#тяны, и^ ё%зритъ кро'вь на пра'зњ, и^ на ѓ^бою` подво'ю, и^ мине'тъ г~ь две'ри, и^ не попђ'ститъ ё^бива'ющемђ въни'ти въ домы` ва'ша ё^бива'ти” Снабди'те
24
Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх повіки.
24
же сло'во, с^е ꙁако'нно себᲇ, и^ сн~омъ ва'шимъ до' вњка”
25
Коли ввійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.
25
А/ще же въни'дете въ ꙁе'млю ю%же да'сᲄь г~ь ваM, ја^коже гл~а. снабди'те слђже'нїе с^е”
26
І коли скажуть вам діти ваші: що це за служіння?
26
да бђ'детъ е^гда` въꙁ#гл~ютъ ваM сн~ове ва'ши, чт^о е^сть слђже'нїе с^е, т^о
27
скажіть [їм]: це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів синів Ізраїлевих в Єгипті, коли уражав єгиптян, і доми наші визволив. І схилився народ і поклонився.
27
рече'те и^мъ, же'ртовная пасха е^сть г~ђ. и%же покры` до'мы сн~овъ і^и~левых# въ е^гљ=птњ” Є$гда` поби` е^гљ=птяны, а^ до'мы наша и^ꙁба'ви” И$ прекло'ншеся поклони'шася лю'дїе
28
І пішли сини Ізраїлеві і зробили: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
28
шеDше же сн~ове і^и~левы сътвори'ша ја%коже заповњда` г~ь мољ=сїю, і^ а^а^ро'нђ та'коже сътвори'ша сїи”
29
Опівночі Господь уразив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка фараона, який сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився у в’язниці, і все первородне з худоби.
29
Бы'сть же въ полђ'нощи, г~ь и^ꙁби` вся'къ первене'цъ въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи, эT первен#ца` фараѓ'нова. сњдя'щаго на прsтолᲇ, до первенца` плњ'ннича. ја%же въ до'лᲇ” и^ вся'къ первене'цᲆ ско'тїи”
30
І встали вночі фараон сам і всі раби його і весь Єгипет; і зчинився великий крик [по всій землі] Єгипетській, тому що не було дому, де не було б мертвих.
30
Въста' же фараѓ'нъ но'щїю, и^ вс^я мђж'и е^го, и^ вс^и е^гљ=птяне, и^ бы'сть во'пль велиk по все'и ꙁемли` е^гљ=петъстњи, и^ не быs до'мъ в не'мъже не б^њ мр~твца`” Възва'
31
І покликав [фараон] Мойсея та Аарона вночі і сказав [їм]: встаньте, вийдіть із середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїлеві, і підіть, звершуйте служіння Господу [Богу вашому], як говорили ви;
31
же фараѓ'нъ мољ=сїа, і^ а^а^ро'на въ нощи', и^ рече и%ма. въста'вше эTи^дњта эT людїи мои^хъ, и^ в^ы и^ сн~ове і^и~левы, и^дњте да ся помо'лите, г~ђ бг~ђ вашемђ, ја%коже гл~асте
32
і дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили; і підіть і благословіть мене.
32
и^ ѓ%вца и^ говя'да ваша пои'м#ше, и^дњте, блsви'те же и^ мене”
33
І примушували єгиптяни народ, щоб скоріше вислати його з землі тієї; бо говорили вони: ми усі помремо.
33
И$ нђжDахђ е^гљ=птяне эTпђсти'ти люди ско'ро эT ꙁемля`, реко'ша б^о ја^ко вс^и и^ꙁ#мреM”
34
І поніс народ тісто своє, раніше ніж воно вкисло; діжки їх, зав’язані в одежах їхніх, були на плечах їхніх.
34
Взя'ша же лю'дїе мђкђ` пре'жDе въскисе'нїя тњ'стђ и^хъ, и^ въвяза'вше в ри'ꙁы въꙁложи'ша на ра'мы своя`
35
І зробили сини Ізраїлеві за словом Мойсея і просили у єгиптян речей срібних і речей золотих і одягу.
35
и^ сътвори'ша ја%коже ꙁаповњда` и^мъ мољ=сїи” І$ и^спроси'ша эT е^гљ=птянъ съсђ'ды, сре'бряны, и^ ꙁла'ты, и^ ри'зы,
36
Господь же дав милість народу [Своєму] в очах єгиптян: і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.
36
г~ь же да'сть блгDть лю'демъ своиM преD е^гљ=птяны, и^ да'ша и^мъ, и^ плᲇни'ша е^гљ=пᲄяны,
37
І вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса в Сокхоф — до шестисот тисяч піших чоловіків, крім дітей;
37
въꙁдвиго'ша же ся сн~ове і^и~левы, эT раме'си въ сокхо'џъ до шести` со'тъ ты'сђщъ, пњшихъ мђжїи ра'звњ че'ляди,
38
і безліч різноплемінних людей вийшли з ними, і дрібна і велика худоба, стадо дуже велике.
38
и^ прише'лцы же мнози и^зыидо'ша с ни'ми, и^ ѓ%вца и^ волы` и^ ско'ти мно'ѕи ѕњло”
39
І спекли вони із тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, тому що воно ще не вкисло, тому що вони були вигнані з Єгипту і не могли баритися, і навіть їжі не приготували собі на дорогу.
39
І$ и^спеко'ша тњ'сто мђкђ` е^же и^знесо'ша и^ꙁ# е^гљ=пта, ѓ^прњ'сноки не въскис#ша б^о” И$згна'ша же и^хъ е^гљ=птяне, и^ не мого'ша пребы'ти ни бра'шна сътвори'ша на пђть”
40
Часу ж, у який сини Ізраїлеві [і батьки їхні] жили в Єгипті [і в землі Ханаанській], було чотириста тридцять років.
40
ѓ^бита'нїя же сн~овъ і^и~левњхъ. е^же ѓбита'ша въ ꙁемли` е^гљ=петъстњи, и^ въ ꙁемли` ханаа'ни, сїи&, и^ эTц~ы и^хъ, лTњ, у~, и^ л~”
41
Після того, як минуло чотириста тридцять років, у цей самий день вийшло все ополчення Господнє з землі Єгипетської вночі.
41
И$ бы'сть по четы'рехъ стњхъ, и^ тр^идесяти лњтњхъ, и^ꙁыиде вс^я си'ла гн~я эT земля` е^гљ=пеTскїя, в нощи`
42
Це — ніч служіння Господу за визволення їх із землі Єгипетської; ця сама ніч — служіння Господу у всіх синів Ізраїлевих у роди їхні.
42
стражьба` е^сть г~ђ” И$звести и^хъ эT земля` е^гљ=пет#скїа, и^ сїя но'щь стражьба` г~ђ, ја%ко всњмъ сн~омъ і^и~левымъ, бђ'детъ въ ро'дъ и^хъ”
43
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: ось устав Пасхи: ніякий іноплемінник не повинен їсти її;
43
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю, і^ а^а^ро'нђ, с^е ꙁако'нъ па'схи. вся'къ и^ноплеме'нникъ да не ја%сть эT нея`,
44
а всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її;
44
и^ вся'кого раба` кђ'пленаго ѓ^брњжеши, и^ тогда` да ја%сть эT нея`,
45
поселенець і найманець не повинен їсти її.
45
при'шлеw и^ кђпле'ниk да не ја%сть эT нея`”
46
В одному домі належить їсти її, [не залишайте від неї до ранку,] не виносьте м’яса геть з дому і кісток її не розтрощуйте.
46
Въ хра'мᲇ е^дїномъ да сънњсться” А/ще же ѓ^ста'нетъ мясъ на ё%трїя, и^ не и^ꙁно'сите мяs вонъ и^з хра'ма, и^ ко'сти не сᲆкрђши'те эT него.
47
Уся громада [синів] Ізраїля повинна звершувати її.
47
ве'сь со'нмъ сн~овъ і^и~левыX сътвори'тъ сїя”
48
Якщо ж оселиться у тебе подорожній і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він приступить до звершення її і буде як природний житель землі; а ніякий необрізаний не повинен їсти її;
48
А/ще ли кт^о прїидетъ пришле'цъ к ва'мъ, и^ сᲆтвориT па'схђ г~ђ” ѓ^брњ'жеши е^го вся'къ мђжескїи полъ, и^ тогда` да прїидет# сътвори'тї ю&, и^ да бђдетъ а^ки съжи'тель. всяк же неѓ^брњ'ꙁаныи да не ја%сть эT нея`”
49
один закон нехай буде і для природного жителя і для подорожнього, який оселився між вами.
49
Зако'нъ е^дїнᲆ да бђдеT, и^ съжи'телю и^ прише'лцђ пришеDшемђ вᲆ ваs”
50
І зробили всі сини Ізраїлеві: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
50
И$ сᲆтвори'ша сн~ове і^и~левы, ја%коже заповᲇда г~ь мољ=сїю і^ аа^ро'нђ, та'ко сътвори'ша.
51
У цей самий день Господь вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
51
и^ быs въ иже дн~ь и^ꙁведе г~ь сн~ы і^и~левы эT ꙁемля` е^гљ=пеTскїя сᲆ си'лою иX”
Глава 13
1
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я, ѓ^святи'те ми вся'къ первенеw перворожде'ныи эTверꙁа'я б^о ё^тробђ вс^ю, въ сн~охъ і^и^л~евыхъ,
2
освяти Мені кожного первістка, який розкриває всяке лоно між синами Ізраїлевими, від людини до худоби, [тому що] Мої вони.
2
эT чл~ка до скота`, да бђдетъ мн^њ”
3
І сказав Мойсей народу: пам’ятайте цей день, в який вийшли ви з Єгипту, з дому рабства, бо рукою міцною вивів вас Господь звідти, і не їжте квасного:
3
Рече же мољ=сїи къ лю'демъ, по'мните дн~ь се'й. вънже и^схо'дите эT ꙁемля` е^гљ=петскы, эT домђ рабо'тнаго. рђко'ю крњпкою. и^ꙁведе васъ г~ь эTтђ'дђ. и^ не ја%ди'те ква'сна,
4
сьогодні виходите ви, у місяці Авиві*.
4
поне'же вᲆ днешнїи дн~ь и^схо'дите въ мњсяцъ жи'тъ новыхъ”
5
І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю хананеїв і хеттеїв, і аморреїв, і евеїв, і ієвусеїв, [гергесеїв, і ферезеїв,] про яку клявся Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед, то звершуй це служіння в цьому місяці;
5
И$ бђдетъ е^гда` въведет т^я г~ь б~ъ твой, въ ꙁе'млю ханане'искђ, и^ хеTџе'искђ, і^ а^море'искђ, і^ еве'искђ, і^ евђсе'искђ, и^ гергесе'искђ, и^ фереꙁе'искђ, е^ю'же кля'тся къ эTц~ем# твоиM да'ти тебњ ꙁе'млю точа'щђю мле'ко и^ ме'дъ” И$ сътвори'ши ё^бо слђжбђ сїю сего мцsа
6
сім днів їж прісний хліб, і в сьомий день — свято Господу;
6
шесть дн~їи да ја%сте ѓ^прњсноки, въ сеDмыи же дн~ь пра'ꙁниk г~ђ.
7
прісний хліб потрібно їсти сім днів, і не повинно знаходитися у тебе квасного хліба, і не повинно знаходитися у тебе квасного у всіх межах твоїх.
7
ѓ^прњсноки да ја%сте се'дмь дн~їи, да ся не ја% ви'тъ тебњ ква'сно. и^ да не бђдетъ ква'съ въ всњхъ предњлех# твои^хъ”
8
І оголоси в день той сину твоєму, говорячи: це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.
8
И$ повњси сн~ђ твоемђ въ дн~ь ѓ'нъ гл~я. сего ради сътвори'лъ г~ь б~ъ мн^њ е^гда` и^схожда'хъ эT е^гљ=пта”
9
І нехай буде тобі це знаком на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб закон Господній був у вустах твоїх, бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] із Єгипту.
9
И$ да бђдетъ тебњ зна'менїе на рђцњ твое'и, и^ помина'нїе преD ѓ^чи'ма твои^ма. ја%ко да бђдетъ зако'нᲆ гн~ь въ ё^стњхъ твои^хъ, рђко'ю б^о крњпкою и^ꙁвелъ т^я г~ь иZ е^гљ=пта”
10
Виконуй же устав цей у призначений час, з року в рік.
10
И$ снабди'ши зако'нъ сей. въ время подо'бно. эT дн~е до дн~е,
11
І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю Ханаанську, як Він клявся тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі, —
11
и^ бђдетъ е^гда` въведетъ т^я г~ь б~ъ твои въ ꙁе'млю ханане'искђ, ја%коже е^сть кля'лся эTц~емъ твои^мъ, и^ да'сть ю& тебᲇ”
12
відокремлюй Господу все [чоловічої статі], що розкриває утробу; і все первородне з худоби, яка у тебе буде, чоловічої статі, [присвячуй] Господу,
12
эTлђчи'ши ве'сь эTверза'ющъ ё^тро'бђ, мђжескъ полъ г~ђ, ве'сь эTверꙁа'ю^щїи ё^тро'бђ, эT ста'дъ и^ эT ско'тъ твои^хъ, и^ ели'коже бђдетъ мђжеска полђ ѓ^ст~иши г~ђ” Ве'сь эTверза'а ё^тро'бђ ѓ%слю, и^ꙁмњни'ши ѓ^вце'ю. а^ще ли не и^ꙁмњни'ши, т^о и^ꙁбавит#
13
а всякого з ослів, що розкриває [утробу], заміняй агнцем; а якщо не заміниш, викупи його; і кожного первістка людського із синів твоїх викуповуй.
13
и^ вся'къ первене'цъ чл~чь сн~овъ твои^х# да и^ꙁба'виши”
14
І коли опісля запитає тебе син твій, говорячи: що це? то скажи йому: рукою міцною вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства;
14
А/ще же въпраша'ет# т^я сн~ъ твой по семъ гл~я, что` с^е е^сть. т^о речеши къ немђ`, ја^ко рђко'ю крњпкою, и^ꙁведе насъ г~ь, эT ꙁемля` е^гљ=петски. эT до'мђ рабоTнаго”
15
бо коли фараон опирався відпустити нас, Господь умертвив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка людського до первістка із худоби, — тому я приношу в жертву Господу все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всякого первістка із синів моїх викуповую;
15
Є$гда` б^о ѓ^жесточњ фараѓ'нъ. не эTпђсти'ти насъ, и^ꙁби` г~ь вс^я первенца` в земли` е^гљ=петстњи, эT первенца` чл~ча до первенца` ско'тїя” Сего ради а^ꙁъ поклада'ю требђ г~ђ. весь эTверза'аи` ё^тро'бђ мђжескъ полᲆ г~ђ да ве'сь первене'цъ сн~овъ мои^хъ и^ꙁба'влю”
16
і нехай буде це знаком на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, тому що рукою міцною Господь вивів нас з Єгипту.
16
И$ да бђдетъ въ ꙁнаменїе на рђцњ твое'и, и^ не ѓ^сла'блено преD ѓ^чи'ма ᲄвои^ма” Рђко'ю бо крњпкою и^ꙁведе` насъ г~ь и^ꙁъ е^гљ=пта”
17
Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його по дорозі землі Филистимської, тому що вона близька; бо сказав Бог: щоб не розкаявся народ, побачивши війну, і не повернувся до Єгипту.
17
Є$гда же эTпђсти` фараѓ'нъ люди, не веде и^хъ г~ь пђте'мъ, ꙁемля` филистиMскїя, ја%ко бли'ꙁь бяше. Рече б^о г~ь, да не когда` раска'юTся лю'дїе ви'дᲇвше ра'ть и^ въꙁвратя'тся въ е^гљ=пеT”
18
І обвів Бог народ дорогою пустельною до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїлеві озброєні із землі Єгипетської.
18
И$ ѓ^бведе` б~ъ лю'ди пђтемъ, въ пђсты'ню къ чрьмно'мђ морю. пя'того же колњна и^ꙁыдо'ша сн~ове і^и~левы эT ꙁемля` е^гљ=петъскїя”
19
І взяв Мойсей із собою кості Йосифа, бо [Йосиф] клятвою закляв синів Ізраїлевих, сказавши: відвідає вас Бог, і ви із собою винесіть кості мої звідси.
19
И$ вꙁя'ть мољ=сїи ко'сᲄи і^ѓ'сифовы сᲆ собо'ю, кля'твою б^о бњ ꙁакляl і^ѓ'сифъ сн~ы і^и~левы гля. въ присњще'нїи, и%мже посњти'тъ васъ г~ь б~ъ, да и^ꙁнесете эTтђ'дђ ко'сти моя съ собо'ю”
20
І рушили [сини Ізраїлеві] із Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, у кінці пустелі.
20
Въꙁдвиго'ша же ся сн~ове і^и~левы, эT сокъхо'џа, и^ ѓ^полчи'шася въ ѓ^џо'мњ при пђсты'ни.
21
Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі.
21
б~ъ же въжда'ше и^хъ въ дн~ь столпоM, ѓ%блачномъ, покаꙁа'ти и^мᲆ пђть. но'щїю же столпомъ ѓ%гненымъ свњтити и^мъ”
22
Не відлучався стовп хмарний удень і стовп вогненний уночі від лиця [усього] народу.
22
И$ не ѓ^скђдњ сто'лпъ ѓ%блачныи въ дн~е, и^ сто'лп# ѓ%гненыи но'щїю, преD всњми людми`”
Глава 14
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
2
скажи синам Ізраїлевим, щоб вони повернули і розташувалися станом перед Пи-Гахирофом, між Мигдолом і між морем, перед Ваал-Цефоном; навпроти нього поставте стан біля моря.
2
рцы` сн~омъ і^и~левымᲆ, ѓ^брати'вшеся да ѓ^полча'тся пря'мо придво'рїю, посредњ магда'лы, и^ посредњ мо'ря. прямо веельсепфо'нђ, пред ни'ми ѓ^полчи'теся при' мори”
3
І скаже фараон [народу своєму] про синів Ізраїлевих: вони заблукали в землі цій, замкнула їх пустеля.
3
И$ речетᲆ фараѓn лю'демъ свои^мъ ѓ^ сн~охъ і^и~левыхъ. блђ'дятъ с^и по ꙁемли`, ꙁатвори бо и^хъ пђсты'ня”
4
А Я озлоблю серце фараона, і він поженеться за ними, і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його; і пізнають [усі] єгиптяни, що Я Господь. І зробили так.
4
же ѓ^жесточю срDце фараѓ'ново, и^ пожене'тᲆ съꙁа'ди ихъ, и^ просла'влюся ѓ^ фараѓ'нњ, и^ ѓ^ всњхъ во'ехъ е^го, и^ раꙁђмњютъ вс^и е^гљ=птяне ја%ко а%ꙁъ е^смь г~ь, и^ сᲆтвори'выи си'це”
5
І сповіщено було цареві Єгипетському, що народ утік; і навернулося серце фараона і рабів його проти народу цього, і вони сказали: що це ми зробили? навіщо відпустили ізраїльтян, щоб вони не працювали на нас?
5
Въꙁвњще'но же быs цр~ю е^гљ=петъскомђ, ја%ко бњжа'ша лю'дїе. и^ преврати'ся срDце фараѓ'ново, и^ слђ'гъ е^го на' люди. и^ реко'ша, что` с^е сътвори'хомъ, е^же эTпђсти'ти сн~ы і^и~левы, да не порабо'таютъ намъ”
6
[Фараон] запряг колісницю свою і народ свій узяв із собою;
6
И$ въпряже` фараѓ'нъ колесница своя, и^ вс^я лю'ди своя събра` съ собо'ю,
7
і взяв шістсот колісниць добірних і всі колісниці єгипетські, і начальників над усіма ними.
7
и^ поја%ть, х~, колесни'цъ и^ꙁбра'нныхъ, и^ вс^я коня` е^гљ=пеTска, и^ триста'ты наD всњми”
8
І озлобив Господь серце фараона, царя Єгипетського [і рабів його], і він погнався за синами Ізраїлевими; сини ж Ізраїлеві йшли під рукою високою.
8
І$ ѓжесточи` г~ь срDце фараѓ'на цр~я е^гљ=петска, и^ погна` съꙁа'ди сн~овъ і^и~левыхъ. сн~ове же і^и~левы, и^схожда'хђ, рђко'ю высо'кою”
9
І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх, розташованих біля моря, при Пи-Гахирофі перед Ваал-Цефоном.
9
И$ погнаша е^гљптяне въ слњдъ и^хъ, и^ ѓ^брњто'ша и^хъ. ѓ^полчи'вшися при' мори. и^ коня. и^ колесни'ца фараѓ'новы, и^ во'ин#ство е^го конни'цы прямо придво'рїю, проᲄи'вђ веельсепфо'нђ.
10
Фараон наблизився, і сини Ізраїлеві оглянулись, і ось, єгиптяни йдуть за ними: і дуже злякалися і заволали сини Ізраїлеві до Господа,
10
и^ фараѓнъ приближа'шеся” Възрњвше же сн~ове і^и^л~евы ѓ^чи'ма, ви'дњша, і^ с^е е^гљ=птяне ѓ^полчи'шася въ слњдъ и^хъ, и^ ё^боја%шася ѕњло” И$ въꙁопиша сн~ве і^и~левы къ г~ђ,
11
і сказали Мойсеєві: хіба немає гробів у Єгипті, що ти привів нас помирати у пустелі? що це ти зробив з нами, вивівши нас з Єгипту?
11
и^ рекоша къ мољ=сїю, ꙁане лђчши ли быти гробомъ нашимъ вᲆ е^гљ=птњ, и^ꙁве'лъ е^си насᲆ ё^мрњти въ пђсты'ни. что` с^е сътвори'лъ е^си намъ, и^ꙁве'лъ е^си наs и^ꙁъ е^гљ=пта”
12
Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: залиш нас, нехай ми будемо працювати на єгиптян? Тому що краще бути нам у рабстві в єгиптян, ніж померти в пустелі.
12
Не се'й ли бяше гл~ъ и^же реко'хомъ въ е^гљ=птњ. к тебњ гл~юще. ѓ^ста'ви насъ рабо'тати е^гљ=птяномъ, лђчше б^о бя'ше намъ рабо'тати е^гљ=птяномъ, не'жели ё%мрњти въ пђсты'ни се'й”
13
Але Мойсей сказав народу: не бійтеся, стійте — і побачите спасіння Господнє, яке Він сотворить вам нині, бо єгиптян, яких бачите ви нині, більше не побачите повік;
13
Рече же мољ=сїи къ лю'деM дерза'ите сто'ите, и^ зрњте сп~снїе е^же эT г~а, е^же сътвори'тъ наM днесь ја%коже ё^зрњсте е^гљ=птяны днесь, не приложи'те ктомђ ви'дњти и^хъ въ вњ'чное
14
Господь буде поборювати за вас, а ви будьте спокійні.
14
лњто, г~ь б^о побо'рит# по наs вы' же ё^мо'лкнᲇте”
15
І сказав Господь Мойсеєві: чого ти волаєш до Мене? скажи синам Ізраїлевим, щоб вони йшли,
15
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю чт^о въпие'ши кᲆ мнњ, рцы` сн~ом# і^и~левымъ да съберђтся.
16
а ти підніми жезл твій і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїлеві посеред моря по суші;
16
ты же въꙁми` же'ꙁлᲆ твой, и^ простри` рђкђ твою на' море, и^ раздњли е&. и^ да въни'дђтъ сн~ове і^и~левы посредњ мо'ря по' сђхђ”
17
Я ж озлоблю серце [фараона і всіх] єгиптян, і вони підуть слідом за ними; і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його, на колісницях його і на вершниках його;
17
И$ с^е а'ꙁъ ѓ^жещђ` срDце фараѓ'ново и^ всњхъ е^гљ=птянъ, и^ въни'дђтъ въ слњдъ и^хᲆ, и^ просла'влюся ѓ^ фараѓ'нњ, и^ ѓ^ всњхъ во'ехъ е^го, и^ ѓ^ колесни'цахъ, и^ ѓ^ ко'нњхъ е^го.
18
і пізнають [усі] єгиптяни, що я Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.
18
да ё^вњдятъ вс^и е^гљ=птяне, ја^ко а%ꙁъ е^смь г~ь прославля'ющїися ѓ^ фараѓ'нњ и^ ѓ^ колесни'цахᲆ и^ ѓ^ ко'нех# е^го” И
19
І рушив ангел Божий, який ішов перед станом [синів] Ізраїлевих, і пішов позаду них; рушив і стовп хмарний від лиця їх і став за ними;
19
вᲆꙁдви'жеся а^гг~лъ бж~їи ходя'и прDе по'лкомъ сн~овъ і^и~левыхъ, и^ по'иде съꙁади и^хъ, въꙁнесеся и^ сто'лпъ ѓ%блачныи эT лица` и^хъ и^ ста` съꙁади` и^хъ,
20
і ввійшов у середину між станом єгипетським і між станом [синів] Ізраїлевих, і був хмарою і мороком для одних і освітлював ніч для інших, і не зблизилися одні з одними всю ніч.
20
и^ въни'де посредњ по'лка е^гљпеTска, и^ посредњ по'лка сн~овъ і^и~левыX” И$ бысть тма` и^ мгла`, и^ прїиде нощь и^ не съвокђпи'шася дрђгъ дрђгђ вс^ю но'щь”
21
І простяг Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море сильним східним вітром усю ніч і зробив море сушею, і розступилися води.
21
Простре' же мољ=сїи рђкђ на' море, и^ възгна` г~ь мо'ре вњтромъ ю%жнымъ нђж'нымъ вс^ю но'щъ, и^ сᲆтвори` мо'ре сђшђ, и^ рас#стђпи'ся вода`,
22
І пішли сини Ізраїлеві серед моря по суші: во́ди ж були їм стіною з правого і з лівого боків.
22
и^ внидо'ша сн~ове і^и~левы посредњ мо'ря по' сђхђ. и^ вода` и^мъ стњна бысть ѓ^деснђю, и^ стњна` ѓ^шђю'ю”
23
Погналися єгиптяни, й увійшли за ними у середину моря всі коні фараона, колісниці його і вершники його.
23
Гна'ша же е^гљ=птяне и^ внидо'ша в слDњ и^хъ, и^ вся'къ ко'нь фараѓ'новъ, и^ колесни'ца, и^ всаDники посредњ моря.
24
І в ранкову сторожу поглянув Господь на стан єгиптян зі стовпа вогненного і хмарного і привів у замішання стан єгиптян;
24
Бысть же въ стражђ ё%тренюю`, и^ вᲆзрњ г~ь на по'лкъ е^гљ=петскїи, вᲆ столпњ ѓ%гненомъ и^ ѓ'блачномъ, и^ смяте по'лкъ и^хъ,
25
і відібрав колеса у колісниць їхніх, так що вони насилу волокли їх. І сказали єгиптяни: побіжимо від ізраїльтян, тому що Господь поборює за них проти єгиптян.
25
и^ свяꙁа` кола колесни'цаM и^хъ. и^ водя'ше я& съ нђждею и^ реко'ша е^гљ=птяне. бњжи'мᲆ эT лица і^и~лева, г~ь бо пособъствђ'етъ по ни'хъ. на е^гљ=птяны”
26
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою на море, і нехай повернуться во́ди на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.
26
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, простри` рђкђ твою на' море, и^ растр'ъгни е&, да съвокђпи'тся вода`, и^ да покры'етъ е^гљ=птяны. на колесни'ца же и^ вса'дники”
27
І простягнув Мойсей руку свою на море, і до ранку вода повернулася у своє місце; а єгиптяни бігли назустріч [воді]. Так потопив Господь єгиптян посеред моря.
27
Простре' же мољ=сїи рђкђ на' море, и^ ё^стро'ися вода` ко днђ` на мњ'сто свое`. предо дн~емъ” Є$гљ=птяне же бњжа'ша поD водо'ю, и^ сътрясе` г~ь е^гљ=птяны посредњ мо'ря,
28
І вода повернулася і покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них.
28
и^ ѓ^брати'вшися вода` покры` колесни'ца и^ вса'дникы, и^ всю` си'лђ фараѓ'новђ, и^дђщђю въ слњдъ и^хъ въ мо'ре, и^ не ѓ^ста` эT ниX ни е^ді'нъ”
29
А сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря; води [були] їм стіною з правого і [стіною] з лівого боків.
29
Сн~ове же і^и~левы прои^до'ша по' сђхђ посредњ мо'ря, вода' же иM стњна` бысть ѓ^деснђ'ю, и^ стњна` ѓшђ'юю,
30
І визволив Господь у день той ізраїльтян з рук єгиптян, і побачили [сини] Ізраїлеві єгиптян мертвими на березі моря.
30
і^ и^зба'ви г~ь і^и~ля въ дн~ь ѓn и^з рђки` е^гљ=петски” И$ видњша сн~ове і^и~левы е^гљ=птяны и^ꙁме'рша при кра'и мо'ря,
31
І побачили ізраїльтяни руку велику, яку явив Господь над єгиптянами, й убоявся народ Господа і повірив Господу і Мойсеєві, рабові Його. Тоді Мойсей і сини Ізраїлеві заспівали Господу пісню цю і говорили:
31
ви'дњвше же рђ'кђ вели'кђю, ја^же сътвори` г~ь е^гљ=птяномᲆ и^ ё^боја%шеся лю'дїе г~а, и^ вњ'роваша б~ђ, и^ мољ=сїю ё^го'дникђ е^го” И$ тогда` въꙁопи` мољ=сїи, и^ сн~ове і^и~левы пњ'снь сїю гв~и, и^ реко'ша гл~юще”
Глава 15
1
Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море.
1
Пои'мъ гв~и сла'вно б^о и^ просла'вися, коня` и^ вса'дники въве'рже въ мо'ре”
2
Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його.
2
Помо'щниk и^ покрови'тель бысть мн^њ въ сп~се'нїе” Се^ б~ъ и^ просла'влю и&, б~ъ эTц~а мое^го и^ въꙁнесђ
3
Господь муж брані, Єгова ім’я Йому.
3
и&, г~ь съкрђша'я бра'ни, г~ь и'мя е^мђ”
4
Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі.
4
Колесни'ца фараѓ'новы, и^ си'лђ е^го въве'рже въ мо'ре, и^ꙁбра'нᲆныя вса'дники триста'ты, потопи` въ чр'ьмнемъ мо'ри,
5
Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь.
5
пђчи'ною покры'и и^хъ, погряꙁо'ша въ глђбинњ ја%ко ка'мень.
6
Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога.
6
десни'ца твоя г~и просла'вися въ крњ'пости. десна'я ти рђка г~и съкрђши враги`,
7
Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що повстали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому.
7
и^ мно'жесᲄвоM сла'вы твоея съте'рлъ е^си сопоста'ты, посла' гнњвъ свои, поја%сть и^хъ ја^ко сте'блїе,
8
Від подуву Твого розступилися води, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря.
8
и^ дх~омъ ја%рости твоея растђпи'ся вода`. ѓ^гђстњша ја%ко стњна` во'ды, ѓ^гђстњша во'лны` посредњ мо'ря”
9
Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя.
9
Рече враh гна'въ пости'гнђ раздњлю` кори'сть, и^спо'лню дш~ђ мою, ё^тнђ` мече'мъ мои^мъ, поѓ^блада'етъ рђка` моя”
10
Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах.
10
Посла'лъ е^си дх~ъ твой, покры` и^хъ мо'ре. погряꙁо'ша ја%ко ѓ'лово въ водњ ꙁе'лнњи”
11
Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес?
11
Кт^о подо'бенъ тебњ въ бо'ѕњхъ г~и, кт^о подо'бенъ тебњ, просла'вленъ въ ст~ыхъ ди'венъ, въ сла'вњ творя'и чюдеса”
12
Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля.
12
ПрострTњ десни'цђ свою`, пожрњт# иX земля`”
13
Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив, — супроводжуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї.
13
Наста'вилъ е^си пра'вдою твое'ю лю'ди твоя` сїя, ја%же и^ꙁба'ви. ё^тњшиl е^си крњпостїю свое'ю, въ ѓби'тель ст~ђю твою`”
14
Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських;
14
Слы'шаша же ја^ꙁы'цы и^ прогнњ'вашася, болњꙁни прїя'ша живђщая въ филисти'мњ”
15
тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів моавитських, засумували всі жителі Ханаана.
15
Тогда` потща'шася влDки е^до'мскїя, и^ кня'ѕи моа^ви'т#стїи&, прїя'тъ и^хᲆ трепетᲆ” Растая'шася вс^и живђщїи въ ханаа'нњ,
16
Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав.
16
нападе` на ня страхъ и^ тре'петъ” Вели'чїемъ мы'шца твоея да ѓ^ка'менятся” дондеже проидо'ша лю'дїе твои г~и, дондеже проидо'ша лю'дїе твои сїи, и^хъже стяжа`”
17
Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико!
17
Въве'дъ насади я& въ го'рђ достоя'нїя твое^го. въ гото'вое жи'лище твое, е^же съдњла г~и, ст~ыню г~и, е^же ё^гото'вастᲇ рђцњ твои
18
Господь буде царювати повіки й у вічність.
18
Гь~ цр~ьствђя вњки, и^ на вњкъ, е^ще
19
Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря.
19
ја%ко въни'де ко'нь фараѓ'новъ, съ колесни'цами, и^ вса'дники въ море, и^ наведе` на ни'хъ г~ь водђ мор#скђ'ю” Сн~ове же і^и~левы проидо'ша по' сђхђ посредњ моря”
20
І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю.
20
21
І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море.
21
22
І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води.
22
Поја^тъ мољ=сїи сн~ы і^и~левы эT мо'ря чрьм'наго, и^ въведе` иX въ пђсты'ню сљ=рᲆ. і^ и^дя'хђ три дн~и въ пђсты'ни, и^ не ѓ^брњта'хђ воды` пи'ти”
23
Прийшли в Мерру — і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра*.
23
Прїидо'ша же въ ме'ррђ, и^ не можа'хђ пи'ти воды` эT ме'рры, горка` б^о бњ. сего ра'ди нарече'ся и%мя мњстђ томђ` го'ресть,
24
І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити?
24
и^ ропта'хђ лю'дїе на мољ=сїя гл~юще, чт^о пїемᲆ”
25
[Мойсей] заволав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його.
25
Въꙁопи' же мољ=сїи къ г~ђ, и^ покаꙁа` е^мђ г~ь дре'во, и^ вложи` и& въ во'дђ и ё^слади'ся” Тђ б^о положи` е^мђ ѓ^правда'нїя и^ сђдбы`, и^ т^ђ е^го и^скђси`,
26
І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій.
26
и^ рече. а^ще слђхоM ё^слы'шиши гласᲆ б~а твое^го, и^ ё^го'дная пред нимъ сᲆтвори'ши, и^ внђши'ши заповњдем# е^го, и^ съхрани'ши вс^я ѓ^правда'нїя е^го. вся'кђ болњ'ꙁнь е^ја%же наведо'хъ е^гљ=птяномъ, не наведђ` на' тя. а^ꙁъ б^о е^смь г~ь и^сцњляай т^я”
27
І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод.
27
И$ прїдоша въ ели'мъ, и^ б^њ тђ, в~і, и^сто'чника во'дъ, и^ ѓ~, сте'блїи фи'никоv, и^ ѓ^полчи'шася т^ђ при водаX”
Глава 16
1
І рушили з Єлима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Єлимом і між Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської.
1
Взя'ша же ся эT е^ли'ма, и пріиде ве'сь сонмъ сн~овъ і^и~левъ въ пђсты'ню си'нъ. ја%же е^сть междђ` е^ли'мъ, и^ междђ` сина'ю” Въ пя'тыи же надесятыи дн~ь, втора'го мцsа, и^з#шDешимъ эT земля` е^гљ=петъски.
2
І стала ремствувати вся громада синів Ізраїлевих на Мойсея й Аарона в пустелі,
2
възропта'ша ве'сь събо'ръ сн~овъ і^и~левыхъ, на мољ=сїя, и^ а^а^ро'на”
3
і сказали їм сини Ізраїлеві: о, якби ми померли від руки Господньої у землі Єгипетській, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом, коли ми їли хліб досита! бо вивели ви нас у цю пустелю, щоб усе це зібрання виморити голодом.
3
И$ реко'ша к нимъ сн~ове і^и~левы, ё^не` б^њ да бы'хомъ, и^ꙁ#ме'рли ё^ја^зве'ни эT г~а в ꙁемли` е^гљ=петъстњи, е^гда` сњда'хомъ тамъ, наD котлы` мясны'ми, и я^да'хомъ хлњбы до сы'тости, не'жели јако и^зведо'сте н^ы въ пђсты'ню сїю, ё^мори'ти со'нмъ се'и гла'дом#”
4
І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я дощем дам вам хліб з неба, і нехай народ виходить і збирає щодня, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати його, чи буде він чинити за законом Моїм, чи ні;
4
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, с^е а'зъ ѓ^дождђ вамъ хлњ'бъ съ нб~се, і^ и^ꙁы'идђтъ лю'дїе, и^ да съберђтъ на вся'къ дн~ь ја%ко да и^скђшђ и^хъ, а%ще и'дђтъ въ законњ мое^мъ или н^и”
5
а в шостий день нехай заготовляють, що принесуть, і буде вдвічі проти того, скільки збирають в інші дні.
5
И" бђ'детъ въ дн~ь шесты'и, да ё^гото'вятъ, и^же и^ꙁнесђт# и^ да бђ'детъ сђгђ'бо, ја%же съберђтъ эT дн~еи всего дн~е”
6
І сказали Мойсей і Аарон усій [громаді] синів Ізраїлевих: увечері дізнаєтеся ви, що Господь вивів вас із землі Єгипетської,
6
Рече же мољсїи и^ а^а^ро'нъ къ всемђ наро'дђ сн~овъ і^и~левыхъ. въ ве'черъ се'и ё^вњсте, ја%ко г~ь и^ꙁведы'и в^ы эT ꙁемля` е^гљ=петъски,
7
і вранці побачите славу Господню, бо почув Він ремство ваше на Господа: а ми що́ таке, що нарікаєте на нас?
7
ꙁаё%тра ё%зрите сла'вђ гн~ю, поне'же г~ь ё^слы'ша ропта'нїе ваше на' бг~а, м^ы ё^бо что е^смы`, да ро'пщете на' ны”
8
І сказав Мойсей: дізнаєтеся, коли Господь увечері дасть вам м’яса в їжу, а вранці хліба досита, тому що Господь почув ремство ваше, яке ви підняли проти Нього: а ми що? не на нас ремство ваше, але на Господа.
8
И$ рече мољ=сїи, е^гDа` да'сть г~ь вамъ ве'черъ мяs ја^сти, и^ хлњ'бы заё%тра до сы'тости. поне'же г~ь слы'ша ропта'нїе ва'ше, и^же ро'пщете на' ны, а^ мы` чт^о е^смы`, не на' ны ё^бо ропта'нїе ваше, н^о на' бг~а”
9
І сказав Мойсей Аарону: скажи всій громаді синів Ізраїлевих: станьте перед лицем Господа, бо Він почув ремство ваше.
9
И$ рече мољ=сїи къ а^а^ро'нђ, гл~и къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ, пріидњте преD б~а, ё^слы'ша б^о ропᲄа'нїе ваше”
10
І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїлевих, то вони оглянулися до пустелі, і ось, слава Господня явилася в хмарі.
10
Єгда' же гл~аше а^а^ро'нъ, всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ, и^ ѓ^брати'шася въ пђсты'ню, и^ сла'ва гн~я ја%ви'ся на ѓ%блацњхъ”
11
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
11
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
12
Я почув ремство синів Ізраїлевих; скажи їм: увечері будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом — і дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш.
12
слышахъ ропта'нїе сн~овъ і^и~левыX, рцы` же к ни'мъ гл~я. на' вечерᲆ да ја%сте мя'са, а^ ꙁаё%тра насыти'теся хлњба. и^ да ё^вњ'сте, ја%ко а'зъ е^смь г~ь б~ъ вашъ”
13
Увечері налетіли перепели і покрили стан, а вранці лежала роса навколо стану;
13
Бы'сть же ве'черъ, прїидо'ша красте'ли, и^ покры'ша ве'сь по'лкъ. заё%тра же ѓ^сяза'ющи росњ ѓ%коло по'лка,
14
роса піднялася, і ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібне, як іній на землі.
14
и с^е на лицы` пђсты'ни, ја%ко сњмя бњ'ло а^ки ледъ на земли`”
15
І побачили сини Ізраїлеві і говорили одне одному: що це? Бо не знали, що це. І Мойсей сказав їм: це хліб, який Господь дав вам у їжу;
15
ООу^зрњ'вше же сн~ове і^и~левы, рече дрhђ къ дрђгђ, что` с^е е^сть. не вњ'дяхђ бо что` с^е е^сть” Рече же мољ=сїи к ниM, се хлњ'бъ, и^же да'сть г~ь ја%сти ваM,
16
ось що повелів Господь: збирайте його кожен стільки, скільки може з’їсти; по гомору на людину, за числом душ, скільки в кого в наметі, збирайте.
16
и^ с^е сло'во е^же ѓбњща` г~ь, съберњте эT него` ко'ждо ваs, въ сво'и гоморъ, на главђ` по числђ` дш~ъ ва'шихъ, ко'ждо васъ. съ дома'шними свои'ми събира'ите”
17
І зробили так сини Ізраїлеві і зібрали, хто багато, хто мало;
17
И$ сътвори'ша тако сн~ове і^и~левы, и^ събра'ша ѓ%въ мно'го ѓ%в# же ма'ло, в
18
і міряли гомором, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, і в того, хто мало, не було нестачі: кожен зібрав, скільки йому з’їсти.
18
мњ'рђ ко'ждо гомо'ръ свои, и^ не и^ꙁбы'сть ё^ него'же мно'го, и^ недоста` ё^ него'же ма'ло, ко'ждо е^ли'коже бњ е^мђ събра`”
19
І сказав їм Мойсей: ніхто не залишай цього до ранку.
19
И$ рече мољ=сїи к ниM, никто'же да ѓ^ставитъ на ё%трїя эT него,
20
Але не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі до ранку, — і завелася черва, і воно засмерділо. І розгнівався на них Мойсей.
20
и^ не послђш'аша мољ=сїя, н^о ѓ^ста'виша дрђзїи эT него` на ё%трїа, и^ съгния^ся чр'ьвми и^ въсмердњ'ся. ѓ^скорби' же ся на' ня мољ=сїи,
21
І збирали його рано-вранці, кожен скільки йому з’їсти; коли ж обігрівало сонце, воно тануло.
21
и^ ꙁабра` ра'но ра'но ко'ждо доста'точное е^мђ, и^дњже ѓ^грњя'ше слн~це, раста'яше”
22
У шостий же день зібрали хліба вдвічі, по два гомори на кожного. І прийшли всі начальники громади і донесли Мойсеєві.
22
Бы'сть же въ дн~ь шесты'и, и^ събра'ша доста'точное сђгђ'бо дв^а гомора въ е^дино, комђж'до, прїидо'ша же вс^и кн~ѕи со'нъма, и^ повњ'даша мољ=сїю”
23
І [Мойсей] сказав їм: ось що сказав Господь: завтра спокій, свята субота Господня; що потрібно пекти, печіть, і що потрібно варити, варіть сьогодні, а що залишиться, відкладіть і збережіть до ранку.
23
Рече же мољ=сїи к нимъ, с^е е^сᲄь сло'во е^же гл~а г~ь, сђбо'та поко'и ст~ъ г~ђ” Оу^тро е^ли'ко а^ще и^спече'те, пецњте, и^ е^ли'ко а^ще сва'рите, свари'те, все же и^ꙁбы'точное о^ста'вите въ скро'вњ, на ё%трїя”
24
І відклали те до ранку, як повелів [їм] Мойсей, і воно не засмерділо, і черви не було в ньому.
24
И$ ѓ%ста'виша до ё%трїя, ја%коже ꙁаповњ'да и^м# мољ=сїи. и^ не въсмердњ'ся, и^ че'рвь не бы'сть въ не'мъ”
25
І сказав Мойсей: їжте його сьогодні, бо сьогодні субота Господня; сьогодні не знайдете його на полі;
25
Рече же и^мъ мољ=сїи ја%ди'те днsь. е^сть бо сђбо'та поко'ище г~ђ днsь. не ѓ^бря'щете на' поли.
26
шість днів збирайте його, а в сьомий день — субота: не буде його в цей день.
26
ше'сть бо дн~їи да събира'ете, а^ въ седмы'и дн~ь сђбо'та. не ѓ^бря'щете в немъ”
27
Але деякі з народу вийшли в сьомий день збирати — і не знайшли.
27
Бы'сть же въ седмы'и дн~ь, и^до'ша нњцыи събира'ти, и^ не ѓ^брњто'ша”
28
І сказав Господь Мойсеєві: чи довго ви будете ухилятися від дотримання заповідей Моїх і законів Моїх?
28
Рече же г~ь мољ=сїѓ^ви, доко'лњ не хо'щете послђшати ꙁа'повњдеи мои^хъ, и^ ꙁако'на мое^го
29
дивіться, Господь дав вам суботу, тому Він і дає в шостий день хліба на два дні: залишайтеся кожен у себе [у домі своєму], ніхто не виходь від місця свого в сьомий день.
29
блюсти`. г~ь бо далъ вамᲆ сїи дн~ь сђбо'тђ, сего` ра'ди далъ вамъ въ дн~ь шесты'и хлњба на два дн~и, да сњди'те ко'ждо васъ въ домђ` свое^мъ ѓ^ себњ, и^ да никто'же ваs и^схо'дитъ ко'жDо эT мњ'ста свое^го, въ дн~ь седмы'и”
30
І спочивав народ у сьомий день.
30
И$ сђботьствђя лю'дїе въ дн~ь сеDмы'и.
31
І нарік дім Ізраїлів хлібу тому ім’я: манна; вона була, як коріандрове насіння, біла, на смак же як корж із медом.
31
и^ прозва'ша сн~ове і^и~леви и%мя е^го ма'нна. ѓ^на' же бяше ја^ко сњмя корија%нъдрово. и^ ја%ко мђка` бњ'ло, а^ въкђше'нїе е^я` а^ки мђка` с ме'домъ”
32
І сказав Мойсей: ось що повелів Господь: наповніть [манною] гомор для збереження в роди ваші, щоб бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів вас із землі Єгипетської.
32
Рече же и^мъ мољ=сїи, с^е сло'во е^же вњща` г~ь, напо'лните гомо'ръ эT ма'нны въ кро'вь роженїи вашихъ. да вњ'дятъ хлњ'бъ е^го'же е^сте ја%ли въ пђсты'ни, е^гда` и^зведе` в^ы г~ь эT ꙁемля` е^гљ=петᲆски”
33
І сказав Мойсей Аарону: візьми один сосуд [золотий], і поклади в нього повний гомор манни, і постав його перед Господом, для збереження в роди ваші.
33
И$ рече мољ=сїи къ а^а^ро'нђ, въꙁми съсђ'дъ златы'и е^ді'нъ, и^ вложи` в него` гомо'ръ по'лныи эT ма'нны, и^ положи'ши то'е прDе гм~ъ, въ снабдњ'нїе роже'нїю ва'шемђ.
34
І поставив його Аарон перед ковчегом свідоцтва для збереження, як повелів Господь Мойсеєві.
34
ја%коже заповњ'да г~ь мољ'сїю. и^ положи ю& а^а^ро'нъ, прDе свњдњнїемъ, въ снабдњ'нїе”
35
Сини Ізраїлеві їли манну сорок років, поки не прийшли в землю обітовану; манну їли вони, поки не прийшли до меж землі Ханаанської.
35
Сн~ве же і^и~левы ја%до'ша маннђ, лTњ четы'ридесятъ до'нъдеже прїидо'ша въ зе'млю ѓ^бита'ющђю, и^ ја^до'ша маннђ до'н#деже прїидо'ша къ кра'ю фини'чномђ,
36
А гомор є десята частина ефи.
36
гомо'ръ же деся'тая часть треX мњръ бяше”
Глава 17
1
І рушила вся громада синів Ізраїлевих з пустелі Син у дорогу свою, за повелінням Господнім, і розташувалися станом у Рефидимі, і не було води пити народу.
1
И$ въста'вше весь со'нмъ сн~въ і^и~лвъ, эT пђсты'ня си'нᲆ. по полко'мъ и^хъ, словесе'м# гн~иM, и^ ста'ша в рафи'дњ, и^ не бя'ше воды` пити людеM,
2
І дорікав народ Мойсею, і говорив: дайте нам води пити. І сказав їм Мойсей: чого ви дорікаєте мені? чому спокушаєте Господа?
2
и хђля'хђ лю'дїе мољ=сїа гл~юще, да'жDь намъ во'дђ да пїемъ” Рече же мољ=сїи, чт^о хђ'лите мя. и^ чт^о и^скђша'ете г~а.
3
І жадав там народ води, і ремствував народ на Мойсея, говорячи: для чого ти вивів нас з Єгипту, уморити спрагою нас і дітей наших і отари наші?
3
жажда'ша же т^ђ лю'дїе воды`, и^ ропта'хђ на мољ=сїя гл~юще. въскђ'ю наs и^ꙁведе` и^ꙁ# е^гљ=пта. ёмори'ти насъ, и^ ча'да наша, и^ скоты наша жа'ждею”
4
Мойсей воззвав до Господа і сказав: що мені робити з народом цим? ще трохи, і поб’ють мене камінням.
4
Возъпи' же мољ=сїи къ г~ђ гл~я. чт^о сътворю` лю'демъ симъ, и^ е^ще` мало и^ побїю'тъ м^я ка'менїемъ”
5
І сказав Господь Мойсеєві: пройди перед народом, і візьми з собою декого зі старійшин ізраїльських, і жезл твій, яким ти ударив по воді, візьми в руку твою, і піди;
5
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, поиди` преD людми, и^ поими` съ собо'ю эT ста'рецъ люDскихъ, и^ же'злъ имже преби` мо'ре въꙁми` в рђ'кђ твою, и^ поиди`.
6
ось, Я стану перед тобою там на скелі в Хориві, і ти удариш у скелю, і піде з неї вода, і буде пити народ. І зробив так Мойсей на очах старійшин ізраїльських.
6
аꙁъ же ста'нђ т^ђ пре'жDе прише'ствїя твое^го ё^ ка'мени въ хори'вњ. и ё^да'риши въ ка'мень, і^ и^ꙁы'детъ эT него вода`, да пїю'тъ людїе” Сътвори' же тако мољ=сїи преD сн~ы і^и~левыми.
7
І нарік місцю тому ім’я: Масса і Мерива*, через докори синів Ізраїлевих і тому, що вони спокушали Господа, говорячи: чи є Господь серед нас, чи ні?
7
и^ проꙁва` и%мя мњ'стђ томђ и^скђ'съ, и^ похђле'нїе хђлы ради сн~овъ і^и~левъ. і^ и^скђше'нїя ради г~а гл~щиX, а%ще е^сть в насъ г~ь, и^ли н^и”
8
І прийшли амаликитяни і воювали з ізраїльтянами в Рефидимі.
8
Прїиде же а^малиk, и^ въе^ва` на і^и~ля въ рафиди'нњ,
9
Мойсей сказав Ісусові: вибери нам мужів [сильних] і піди, воюй з амаликитянами; завтра я стану на верхівці пагорба, і жезл Божий буде у руці моїй.
9
рече же мољ=сїи къ і^с~ђ, и^збери` себњ мђжа си'лны. и^ шеD ѓ^полчи'ся къ а^мали'кђ, ё%трњ, с^е же а%зъ ста'нђ, на верхђ` горы`, и^ же'злъ же бж~їи в рђцњ моеи”
10
І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, і [пішов] воювати з амаликитянами; а Мойсей і Аарон і Ор зійшли на вершину пагорба.
10
И$ сътвори` і^сђсъ, ја%коже рече е^мђ мољ=сїи, и^ ѓ^полчи'ся къ а^мали'кђ, мољ=сїи же, і^ а^а^ро'нᲆ, і^ ѓ'ръ, възыидо'ша въ ве'рхъ горы`”
11
І коли Мойсей поднімав руки свої, перемагав Ізраїль, а коли опускав руки свої, перемагав Амалик;
11
И$ бы'сть е^гда` въздвиꙁа'ше мољ=сїи рђцњ, ѓ^долњва'ше і^и~ль, е^гда' же пригина'ше рђцњ, ѓ^долњва'ше а^малиk”
12
але руки Мойсеєві обважніли, і тоді взяли камінь і підклали під нього, і він сів на ньому, Аарон же й Ор підтримували руки його, один з одного, а інший з другого боку. І були руки його піднятими до заходу сонця.
12
рђцњ же мољ=сїѓ^вњ тя'ж#цњ бњша, и^ възе'мше ка'мень поDложи'ша е^мђ, и^ сњдя'ше на не'мъ. а^а^ро'нъ же і^ ѓ'р#, поDдержа'ста рђцњ е^мђ, е^ді'нъ эTсюдђ а^ дрђгїи эTтђ'дђ, и^ бы'ша мољ=сїѓ'вњ рђцњ ё^крњпле'ни, до за'хода слн~цђ,
13
І знищив Ісус Амалика і народ його вістрям меча.
13
и' ѓ^долњ і^сђсъ а^мали'кђ, и^ вс^я лю'ди посњче` мече'мъ”
14
І сказав Господь Мойсею: напиши це для пам’яті в книгу і донеси до Ісуса, що Я повністю зітру пам’ять амаликитян з піднебесної.
14
И$ рече г~ь къ мољ=сїю въпиши` с^е на память въ кни'ги, и^ въда'и въ ё%ши и^сђсђ ја^ко па'гђбою погђблю` па'мять а^мали'ковђ эT земля`”
15
І влаштував Мойсей жертовник [Господу] і нарік йому ім’я: Ієгова Ниссі*.
15
И$ създа` мољ=сїи ѓ%лтаръ г~ђ, и^ прозва` и%мя е^мђ г~ь мои, прибњ'жище мое`
16
Бо, сказав він, рука на престолі Господа: війна у Господа проти Амалика з роду в рід.
16
ја%ко рђко'ю крњ'пкою бо'ретъ г~ь на а^мали'ка, эT рода въ ро'дъ”
Глава 18
1
І почув Іофор, священик мадіамський, тесть Мойсеїв, про все, що зробив Бог для Мойсея і для Ізраїля, народу Свого, коли вивів Господь Ізраїля з Єгипту,
1
О$ услы'ша же і^ѓ^џорᲆ і^е^рњ'и мадия'мъскїи. те'сть мољ=сі"ѓ'въ, вс^е е^ли'ко сътвори` г~ь і^и~лю свои^мъ лю'демъ. и^ ја%ко и^зведе` г~ь і^и~ля и^ꙁ# е^гљ=пта”
2
і взяв Іофор, тесть Мойсеїв, Сепфору, дружину Мойсеєву, перед тим повернену,
2
И$ поя` і^ѓ^џоръ, те'сть мољ=сїѓ^въ, сепфи'рђ женђ` мољ=сїѓ^вђ, съ и^мњ'нїемъ е^я`, и^ съ
3
і двох синів її, з яких одному ім’я Гирсам, тому що говорив Мойсей: я прибулець у землі чужій;
3
двњма сн~ома е^го. имя е^ді'номђ, герса'мъ, гл~я пришле'ць е^смь въ ꙁемли` чюжде'и.
4
а другому ім’я Єлиєзер, тому що [говорив він] Бог батька мого був мені помічником і врятував мене від меча фараонового.
4
и%мя второ'мђ е^лие^зе'ръ, гл~я, б~ъ эTц~а мое^го помо'щникъ мои, и^ꙁба'ви мя и^з рђки` фараѓ'ня”
5
І прийшов Іофор, тесть Мойсея, з синами його і дружиною його до Мойсея в пустелю, де він розташувався станом біля гори Божої,
5
И$ прїиде і^ѓ^џоръ. те'сть мољ=сїѓ^въ, и^ сн~ове и^ жена` къ мољ=сїю вᲆ пђсты'ню, и^деже стоя'хђ въ пђсты'ни при горњ бж~їи”
6
і дав знати Мойсею: я, тесть твій Іофор, іду до тебе, і дружина твоя, і два сини її з нею.
6
Въꙁвњсти'ша же мољ=сїю гл~юще, се'й іѓ^џоръ те'сть твои и'детъ к тебњ, и^ жена` твоя`, и^ ѓ'ба сн~а твоя` с ниM”
7
Мойсей вийшов назустріч тестю своєму, і поклонився [йому], і цілував його, і після взаємного привітання вони ввійшли в намет.
7
И$зы'де же мољ=сїи проти'вђ те'стю свое^мђ, и^ поклони'ся е^мђ, и^ цњлова и&, и^ пыта'лъ дрђгъ дрђ'га здра'вїа, и^ въведе` и& мољ=сїи въ кђщ'ђ,
8
І розповів Мойсей тестеві своєму про все, що зробив Господь з фараоном і з [усіма] єгиптянами за Ізраїля, і про всі труднощі, які зустріли їх на шляху, і як визволив їх Господь [з руки фараона і з руки єгиптян].
8
і^ и^сповᲇда мољ=сїи те'стю свое^мђ, вс^е е^ли'ко сътвори` г~ь фараѓ'нђ, и^ е^гљ=птяноM і^и~ля ради. и^ ве'сь трђдъ и^мъже быs на пђти`. и^ ја%ко и^ꙁба'ви и^хᲆ г~ь эT рђки` фараѓ'ня, и^ эT рђки` е^гљ=петъски”
9
Іофор радів за всі благодіяння, які Господь явив Ізраїлю, коли визволив його з руки єгиптян [і з руки фараона],
9
Чюди' же ся і^ѓ^џоръ все'и блгDти, ја%же сътвори` г~ь съ ними, ја^ко и^зба'ви г~ь и^хъ эT рђки` е^гљ=петъски и^ эT рђки` фараѓ'ня”
10
і сказав Іофор: благословенний Господь, Який визволив вас з руки єгиптян і з руки фараонової, Який визволив народ цей з-під влади єгиптян;
10
И$ рече и^ѓ^џоръ блгsве'нъ г~ь и^же и^ꙁба'ви лю'ди и^з рђки` е^гљ=пеTскїа, і^ и^з рђки` фараѓ'ня”
11
нині дізнався я, що Господь великий більше за всіх богів, у тому самому, чим вони підносилися над ізраїльтянами.
11
Нн~њ ё^вњдXњ ја%ко вели'къ е^сть г~ь, паче всXњ боговᲆ, сего ра'ди ја%ко налего'ша на нихᲆ въздаl
12
І приніс Іофор, тесть Мойсеїв, всепалення і жертви Богу; і прийшов Аарон і всі старійшини Ізраїлеві їсти хліб з тестем Мойсеєвим перед Богом.
12
и^мъ г~ь. и^ положи` і^ѓ^џо'ръ те'сть мољ=сїѓ^въ, вс^есъжеженїа и^ же'рᲄвы” Прїиде же а^а^ро'нъ, и^ вс^и ста'рцы` і^и~левы ја^сти хлњба съ те'стемъ мољ=сїѓ^вымъ, преD бг~омъ”
13
На другий день сів Мойсей судити народ, і стояв народ перед Мойсеєм з ранку до вечора.
13
И$ бы'сть по сеM на ё%трїе. сњ'де мољ=сїи, сђди'ти люди. стоя'хђ же преD мољ=сїѓ^мъ вс^и лю'дїе, эT ё^тра и^ до ве'чера.
14
І бачив [Іофор,] тесть Мойсеїв, усе, що він чинить з народом, і сказав: що це таке робиш ти з народом? для чого ти сидиш один, а весь народ стоїть перед тобою з ранку до вечора?
14
ви'дњв# же те'сть мољ=сїѓ^въ і^ѓ^џоръ, вс^е е^ли'котворя'ше лю'демᲆ” И$ рече чт^о се` т^ы твори'ши лю'демъ, почто` т^ы е^ді'нъ сњди'ши, а^ вс^и лю'дїе преDстояT тебњ, эT ё%тра до ве'чера”
15
І сказав Мойсей тестеві своєму: народ приходить до мене просити суду у Бога;
15
Рече же мољ=сїи те'стю, поне'же прихо'дятᲆ лю'дїе къ мнњ, въпраша'юще сђда` эT бг~а,
16
коли трапляється в них яка справа, вони приходять до мене, і я суджу між тим та іншим і оголошую [їм] устави Божі і закони Його.
16
е^гда' же бђ'детъ и^мъ пря`, и^ прїидђтъ къ мнњ, раꙁъсђж'дђ комђж'до. и^ накажђ` я&, по повелњ'нїю бж~їю, и^ ꙁако'нђ е^го”
17
Але тесть Мойсеїв сказав йому: не добре це ти робиш:
17
Рече же те'сᲄь мољ=сїѓ^въ къ немђ, непра'веднотвори'ши сло'во с^е, се` б^о
18
ти змучиш і себе і народ цей, який з тобою, тому що занадто важка для тебе ця справа: ти один не можеш виконувати її;
18
раꙁ#сы'панїемъ раꙁ#сы'плеши т^ы и^ вс^и лю'дїе сїи, и^же с тобо'ю. тя'жкотебњ сло'во с^е, и^ не възмо'жеши твори'ти т^ы е^ді'нъ”
19
отже, послухай слів моїх; я дам тобі пораду, і буде Бог з тобою: будь ти для народу посередником перед Богом і представляй Богу справи [його];
19
Нн~њ же послђш'аи мене`, да съвᲇтђю тебњ, бђ'детъ бг~ъ с тобо'ю. бђ'ди ты лю'демъ ја^же къ бг~ђ. и^ донесе'ши словеса` и^хъ къ бг~ђ”
20
навчай їх уставів [Божих] і законів [Його], указуй їм шлях [Його], яким вони повинні йти, і діла, які вони повинні робити;
20
И$ въꙁвњща'й и^мъ повелњ'нїа бж~їа, и^ ꙁако'нъ е^го. и^ повњ'си и^мъ пђти` е^го, в ня'же по'идђтъ, и^ дњлеса` ја%же сътворя'тъ,
21
ти ж знайди [собі] з усього народу людей здібних, що бояться Бога, людей правдивих, що ненавидять користь, і постав [їх] над ним тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами];
21
а^ т^ы и^ꙁбери` себњ эT всњ'хъ людїи мђжа си'лны, бг~а боя'щихъся. мђж'а пра'ведны. и^ ненави'дящая велича'нїя” Поста'ви же над ни'ми ты'сящники, и^ сотники, и^ пятьдеся'тъники, и^ деся'тники, и^ кни'гочїя,
22
нехай вони судять народ у всякий час і про всяку важливу справу доносять тобі, а всі малі справи судять самі: і буде тобі легше, і вони понесуть з тобою тягар;
22
да сђ'дятъ я& по вс^я часы`, а^ рњчь ё^си'лная, донесђтъ дотебе` малы'я же сђды` да сђ'дятъ ѓ^ни`, и^ ё^ма'ляT ти трђда`. и^ поDпомо'гђтъ т^я”
23
якщо ти зробиш це, і Бог повелить тобі, то ти можеш устояти, і весь народ цей буде відходити у своє місце з миром.
23
А/ще сътвори'ши сло'во с^е, ё^крњпиT т^я бг~ъ. и^ въꙁмо'жеши слђжи'ти, и^ вс^и лю'дїе прїидђтъ въ свое` мњ'сто ко'ждо с ми'ромъ”
24
І послухав Мойсей слова тестя свого і зробив усе, що він говорив [йому];
24
Послђ'ша же мољ=сїи гласа те'стя свое^го, и^ сътвори` вс^е е^ли'ко реq е^мђ”
25
і вибрав Мойсей із усього Ізраїля здібних людей і поставив їх начальниками народу, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами],
25
І$ и^ꙁбра` мољ=сїи мђж'а си'лны эT всего` іи~ля. и^ сътвори` я& наD ни'ми ты'сящники и^ со'тники, и^ пяTдеся'тники и^ деся'тники, и^ кни'гочїя,
26
і судили вони народ у всякий час; про [усі] справи важливі доносили Мойсеєві, а всі малі діла судили самі.
26
и^ сђжDа'хђ лю'демъ по вся` часы`. всю' же рњчь ё^си'лнђю приноси'ша къ мољ=сїю, а^ ма'лђю же сами сђжDаше”
27
І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов у землю свою.
27
эTпђсти' же мољ=сїи те'стя свое^го, и^ эTи'де въ свою` ꙁе'млю”
Глава 19
1
У третій місяць після виходу синів Ізраїля з землі Єгипетської, у самий день нового молодого місяця, прийшли вони в пустелю Синайську.
1
Мцsа же тре'тїаго и^ꙁ#шествїа сн~овъ і^и~левъ эT ꙁемля` е^гљ=петъскїя, в сїи дн~ь, прїидо'ша въ пђсты'ню сина'искђю,
2
І рушили вони з Рефидима, і прийшли в пустелю Синайську, і розташувалися там станом у пустелі; і розташувався там Ізраїль станом навпроти гори.
2
и^ въздвиго'шася эT рафиди'на, и^ прїидо'ша въ пђсты'ню сина'икђю. и^ ста` т^ђ і^и~ль пря'мо гомо'рњ.
3
Мойсей зійшов до Бога [на гору], і воззвав до нього Господь з гори, говорячи: так скажи дому Якова і звісти синів Ізраїлевих:
3
Мољ=сїи же въꙁы'иде на горђ` бж~їю, и^ въꙁва` и& б~ъ эT горы` гл~я. си'це гл~еши до'мђ і^а'ковлю, и^ повњж'дь сн~омъ і^и~левымъ.
4
ви бачили, що Я зробив єгиптянам, і як Я носив вас [ніби] на орлиних крилах, і приніс вас до Себе;
4
са'ми ви'дите е^ли'ко сътвори'хъ е^гљ=птяномъ, и^ взяX в^ы ја%ко на крилњ` ѓ%рли, и^ приведоX в^ы к себњ”
5
отже, якщо ви будете слухатися гласу Мого і дотримувати завіт Мій, то будете Моїм уділом з усіх народів, тому що Моя вся земля,
5
И$ нн~њ а'ще послђш'анїемъ послђш'аете гла'са мое^го, и^ снабди'те ꙁавњтъ мои. бђ'дете ми лю'дїе сђщ'е эT всњ'хъ ја^зы'къ, моя` б^о е^сть вс^я ꙁемля`.
6
а ви будете у Мене царством священиків і народом святим; ось слова, які ти скажеш синам Ізраїлевим.
6
вы' же бђ'дњте м^и цр~ьское сщ~енїе, и^ ја%ꙁы'къ ст~ъ. с^и словеса` да гл~еши сн~омъ і^и~левымъ”
7
І прийшов Мойсей і скликав старійшин народу і переповів їм усі ці слова, що заповів йому Господь.
7
Пришедъ же мољ=сїи възва` вс^я ста'рца лю'дъски, и^ рече, і^ и^сповњ'да и^мъ вс^я словеса` с^и, ја%же ꙁавњща` иM б~ъ”
8
І весь народ відповідав одностайно, говорячи: усе, що сказав Господь, виконаємо [і будемо слухняні]. І доніс Мойсей слова народу Господу.
8
эTвњща'ша же вс^и лю'дїе кђ'пно и^ реко'ша. вс^е е^ли'ко ре'клъ б~ъ, сътвориM, и^ послђ'шаемъ. доне'съ же мољ=сїи словеса` с^и къ бг~ђ”
9
І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я прийду до тебе в густій хмарі, щоб чув народ, як Я буду говорити з тобою, і повірив тобі назавжди. І Мойсей оголосив слова народу Господу.
9
И$ рече г~ь къ мољ=сїю с^е а'ꙁъ прїидђ` к тебњ въ столпᲇ ѓ%блачнњ. да ё^ слы'шатъ лю'дїе гл~юща м^я к тебњ`, и^ да тебњ` вњрђютъ вᲆ вњки. повњ'да же мољ=сїи, словеса` лю'дїи къ г~ђ”
10
І сказав Господь Мойсею: піди до народу, [оголоси] й освяти його сьогодні і завтра; нехай вимиють одяг свій,
10
И$ рече г~ь мољ=сїю съни'ди, въꙁвњсти лю'демъ, и^ ѓ^чи'сти я& днесь и^ ё%трњ. и^ да и^сперђт# ри'ꙁы,
11
щоб бути готовими до третього дня: тому що в третій день зійде Господь перед очима всього народу на гору Синай;
11
и^ да бђ'дђтъ гото'ви, въ дн~ь третїи, въ тре'тїи б^о дн~ь сни'дет# г~ь на горђ` сина'искђю, пред# лицемъ всњхъ людїи,
12
і проведи для народу смугу з усіх боків і скажи: стережіться підніматися на гору і доторкатися до підошви її; всякий, хто доторкнеться до гори, відданий буде на смерть,
12
и^ ё^стро'иши лю'ди ѓ^боја%мо гл~я, въне'млите себњ не въсходи'ти на горђ` и^ ничи'мже коснђтися ея`, вся'къ б^о прикоснђ'выйся горњ` смр~тїю ё%мретъ. прие'мшаяyся е'й рђка` ка'менїемъ побїе'тся, и^ли` стрњло'ю ё^стрњ'лится. любо ꙁвњ'рь, любо чл~къ,
13
рука нехай не доторкнеться до нього, а нехай поб’ють його камінням, або застрелять стрілою; чи то худоба, чи людина, нехай не залишиться в живих; під час протяжного трубного звуку, [коли хмара відійде від гори,] можуть вони піднятися на гору.
13
не бђ'детъ жиv е^гда' же гласъ трђбы` и^ ѓ'блакъ эTи'деT эT горы`, сїи` да въꙁы'идђтъ на горђ`”
14
І зійшов Мойсей з гори до народу й освятив народ, і вони вимили одяг свій.
14
И$зы'де же мољ=сїи съ горы` къ лю'демъ и^ ѓ^чи'стї я&, і^ испра'ша ри'ꙁы своя,
15
І сказав народу: будьте готові до третього дня; не доторкайтеся до дружин.
15
рече же лю'демъ, бђ'дите гото'ви три дн~и и^ не ходи'те къ жена'мъ”
16
На третій день, коли настав ранок, були громи і блискавки, і густа хмара над горою [Синайською], і трубний звук дуже сильний; і затремтів увесь народ, що був у стані.
16
Бысть же въ тре'тїи дн~ь, къ свита'нїю, и^ бы'ша гла'си, и^ мо'лнїя, и^ ѓ%блакъ мо'лнїанъ на горњ сина'истᲇи и^ гла'съ трђбныи. глаша'ше си'лно ѕњло, и^ ё^боја^шася вс^и людїе въ по'лцњ”
17
І вивів Мойсей народ зі стану назустріч Богу, і стали біля підошви гори.
17
И$ꙁведе' же мољ=сїи, лю'ди проти'вђ б~ђ, эT полка`, и^ ста'ша подъ горо'ю.
18
Гора ж Синай уся димілася від того, що Господь зійшов на неї у вогні; і піднімався від неї дим, як дим з печі, і вся гора сильно коливалася;
18
гора' же сина'иская кђря'шеся вс^я. схожде'нїя ради бж~їя на ню`, въ ѓ^гни`. и^ схожда'ше же дымъ, ја%ко ды'мъ пе'щныи. и^ ё^жасо'шася вс^и лю'дїе ѕњло”
19
і звук трубний ставав сильнішим і сильнішим. Мойсей говорив, і Бог відповідав йому голосом.
19
Быша же гла'си трђбнїи, сходя'ще крњп'цњ ѕњло. мољ=сїи же гл~аше, а^ б~ъ эTвњщава'ше е^мђ гласомъ”
20
І зійшов Господь на гору Синай, на вершину гори, і прикликав Господь Мойсея на вершину гори, і зійшов Мойсей.
20
Сни'де же г~ь на горђ` сина'искђю, на ве'рхъ горы`, и^ въꙁва` г~ь мољ=сїя на ве'рхъ горы`, и^ възы'де мољ=сїи”
21
І сказав Господь Мойсеєві: зійди і підтвердь народу, щоб він не поривався до Господа бачити Його, і щоб не впав багато хто з нього;
21
Рече же б~ъ к немђ гл~я. съни'ди, и въꙁвњсти` лю'демъ. да не когда` пристђ'пляT къ горњ`, къ бг~ђ раꙁђмњти, и^ падђтъ эT нихъ мно'ѕи,
22
священики ж, що наближаються до Господа [Бога], повинні освятити себе, щоб не уразив їх Господь.
22
и^ жерцы' же пристђпа'яи къ г~ђ б~ђ да ся ѓ^ст~ят#. да не когда` и^ꙁмᲇни'тъ эT нихъ г~ь”
23
І сказав Мойсей Господу: не може народ підняться на гору Синай, тому що Ти застеріг нас, сказавши: проведи смугу навколо гори й освяти її.
23
Рече же мољсїи къ б~ђ, не воꙁмо'гђтъ лю'дїе въꙁы'ти на горђ` сина'искђю, ты б^о ꙁавњща'лъ е^си насъ гл~я. предњли'ти, ё^ горы`, и^ ѓ^ст~ити ю&”
24
І Господь сказав йому: піди, зійди, потім піднімись ти і з тобою Аарон; а священики і народ нехай не пориваються сходити до Господа, щоб [Господь] не уразив їх.
24
И$ рече е^мђ г~ь. и^ди` съни'ди, и^ въꙁы'ди т^ы, і^ аа^ро'нъ с тобо'ю. жерцы' же и^ лю'дїе да ся не нђ'дятъ въꙁыти` къ б~ђ. да не когда` погђби'тъ эT ниX г~ь.
25
І зійшов Мойсей до народу і переповів йому.
25
сни'де же мољ=сїи, къ лю'демъ и^ рече иM”
Глава 20
1
І промовив Бог [до Мойсея] усі слова ці, говорячи:
1
И$ гл~а г~ь вс^я словеса` с^и ко мољ=сїю гл~я.
2
Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
2
а%зъ е^смь г~ь б~ъ твои, и^зведы'и т^я эT ꙁемля` е^гљ=петᲆскы, эT домђ работнаго”
3
нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
3
да не бђ'дђтъ тебњ боѕи и%ни ра'ꙁвњме
4
Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі;
4
не. ни сътвори` себњ кђми'ра, и^ вся'кого подо'бїа, е^же на' нб~си горњ, и^ е^ли'ко на' ꙁемли ни'ꙁђ, и^ е^ли'ко въ вода'хъ и^ подᲆ земле'ю. да ся
5
не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене,
5
не поклони'ши и^мъ” н^и да послђж'иши и^мъ, а%зъ б^о е^смь г~ь б~ъ твои. б~ъ ревни'вᲆ, эTдая грњхы` эTц~ъ на ча'да, дотре'тїаго и^ до четве'ртаго ро'да, ненавидящихъ мене`.
6
і творить милість до тисячі родів тим, що люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.
6
творя'и же млsть въ ты'сящах# лю'бящимъ м^я, и^ снабдя'щимъ заповњди моа`”
7
Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно, тому що Господь не залишить без покарання того, хто промовляє ім’я Його марно.
7
Не прїе'мли имени` г~а б~а твое^го всђ'е, не ѓ^цњ'стиT б^о г~ь, прилага'ющихъ и%мя е^готђне`”
8
Пам’ятай день суботній, щоб святити його;
8
По'мни дн~ь сђбоTныи, ст~ити е^го
9
шість днів працюй і виконуй [у них] усякі справи твої,
9
ше'сть дн~и дњ'лаи и^ сътвори'ши в нихᲆ вс^я дњ'ла твоа.
10
а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму: не роби в цей день ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні [віл твій, ні осел твій, ні всяка] худоба твоя, ні прибулець, який в оселях твоїх;
10
а^ дн~ь сеDмы'и сђбо'та г~ђ б~ђ твое^мђ” да не сътвори'ши всего` дњ'ла во'нь. т^ы и^ сн~ъ твои, и^ дще'рь твоа`, и^ ра'бъ твои, и^ раба` твоа`, и^ во'лъ твои, и^ ѓ^сля` твое`, и^ ве'сь ско'тъ твои, и^ прише'лець твои ѓ^бита'я ё^ тебе`,
11
бо за шість днів створив Господь небо і землю, море й усе, що в них, а на день сьомий спочив; тому благословив Господь день суботній і освятив його.
11
зане` в шести` дн~ех# сътвори` г~ь нб~о и^ ꙁемлю`, мо'ре и^ вс^я ја%же на ниX. и^ почи` въ дн~ь сеDмы'и. сего ради блsви г~ь дн~ь сеDмы'и и^ ѓ^ст~и е^го”
12
Шануй батька твого і матір твою, [щоб тобі було добре і] щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
12
Чт^и эTц~а твое^го, и^ мт~рь твою`, да бл~гот^и бђ'детъ. и^ долголњтенъ бђ'деши на ꙁемли` бла'ѕњ, ю'же г~ь б~ъ твой даs тебњ”
13
Не вбивай.
13
Не ё^бїи
14
Не перелюбствуй.
14
не любодњ'и
15
Не кради.
15
не ё^кра'ди,
16
Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого.
16
не послђшествђ'и на дрђ'га свое^го свњдᲇтельсᲄва ло'жна”
17
Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, [ні поля його,] ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] нічого, що у ближнього твого.
17
Не пожела'и жены` и%скренеготвое^го, не пожела'и домђ бли'жнеготвое^го, н^и села` е^го, н^и раба` е^го, н^и рабы`ни е^го, н^и вола` е^го, н^и ѓ^сла` е^го, н^и всего скота` е^го, н^и все` е^ли'ко бли'жнеготвое^го”
18
Весь народ бачив громи і полум’я і звук трубний, і гору, що диміла, і побачивши те, [весь] народ відступив і став віддалік.
18
Вси' же лю'дїе смотря'хђ гла'са и^ свњщъ, и^ гласа трђ'бнаго, и^ горђ` кђря`щђся, и^ ё^боа'шася вс^и лю'дїе ста'ша пода'лᲇ”
19
І сказали Мойсею: говори ти з нами, і ми будемо слухати, але щоб не говорив з нами Бог, щоб нам не померти.
19
И$ реко'ша мољ=сїю гл~и т^ы с на'ми, да не гл~етъ к наM б~ъ да не когда` ё^мреM”
20
І сказав Мойсей народу: не бійтеся; Бог [до вас] прийшов, щоб випробувати вас і щоб страх Його був перед лицем вашим, щоб ви не грішили.
20
Рече же и^мᲆ мољ=сїи ё^пова'ите не бо'итеся и^скђше'нїа бо ради. прїиде б~ъ к ва'мъ, ја%ко да бђ'детъ стра'хъ е^го въ ва'съ, да не съгрᲇша'ете”
21
І стояв [весь] народ віддалік, а Мойсей вступив у морок, де Бог.
21
Стоа'хђ же вс^и лю'дїе пода'лњ. мољ=сїи же вни'де въ мглђ`, и^дњже бя'ше г~ь”
22
І сказав Господь Мойсеєві: так скажи [дому Якова і звісти] синам Ізраїлевим: ви бачили, як Я з неба говорив вам;
22
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю. с^е рцы` до'мђ і^а'ковлю. и^ въꙁвњсти` сн~омъ і^и~левым#. в^ы ви'дњсте, ја%ко с нб~се гл~ахъ к ваM.
23
не робіть переді Мною богів срібних, або богів золотих, не робіть собі:
23
да не сᲆтвори'те себњ са'ми бого'въ сре'бреныхъ, и^ бого'въ ꙁлатыхъ не сътворите сами себњ”
24
зроби Мені жертовник із земли і принось на ньому всепалення твої і мирні жертви твої, овець твоїх і волів твоїх; на всякому місці, де Я покладу пам’ять імені Мого, Я прийду до тебе і благословлю тебе;
24
ѓ^лъта'ра съ ꙁемли`, да съᲄвори'те м^и. и^ положи'те на не'мᲆ, вс^есъжеже'нїа и^ сп~се'нїа ваша. ѓ%вца, и^ те'лца ваша, на вся'комъ мњстњ. и^дњже нарекђ` и%мя мое, т^ђ и^ прїидђ к тебᲇ, и благосло'влю т^я”
25
якщо ж будеш робити Мені жертовник з каменів, то не споруджуй його з обтесаних, бо, як тільки накладеш на них тесало твоє, то оскверниш їх;
25
А/ще же ѓ^лта'ръ эT ка'менїа сътвори'ши м^и, да не гла'диши е^го сњчивомъ, сњ'чиво б^о свое а%ще въꙁложи'ши наn, т^о ѓ^скверъни'ши
26
і не піднімайся по сходинках до жертовника Мого, щоб не відкрилася при ньому нагота твоя.
26
и&. да не въсхо'диши на стоя'ла ѓ^лъта'ра мое^го, ја^ко да не ја%ви'ши ѓ^сквръне'нїя свое^го на немъ”
Глава 21
1
І ось закони, які ти оголосиш їм:
1
И$ сїя ѓ^правда'нїа и^ сђды положи преD ни'ми,
2
якщо купиш раба єврея, нехай він працює [на тебе] шість років, а на сьомий [рік] нехай вийде на волю задарма;
2
а%ще притя'жеши раb е^врњ'инъ, шесть лTњ да ти работа'етъ. а^ въ сеDмое лњто эTпђсти'ши е^го свобо'дъ тђне`”
3
якщо він прийшов один, нехай один і вийде; а якщо він одружений, нехай вийде з ним і дружина його;
3
А/ще са'мъ е^ді'нъ вни'детъ т^о е^ді'нъ і^ и^зы'детъ, а%ще ли и^ жена` вни'детъ с нимъ, т^о и^ жена` эTи'детъ с нимᲆ”
4
якщо ж господар його дав йому дружину і вона народила йому синів або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у господаря її, а він вийде один;
4
А/ще ли господиn дастъ е^мђ женђ`, и^ родитъ е^мђ сн~ъ и^л^и дще'рь, жена` и^ дњти да бђ'дђтᲆ господи'нђ е^го, а^ самᲆ е^ді'нъ. да эTи'детъ”
5
але якщо раб скаже: люблю господаря мого, дружину мою і дітей моїх, не піду на волю, —
5
А/ще ли эTвњщавъ рабъ речетъ, въꙁлюбиX гдsна мое^го и^ женђ мою` и^ дњти мои`. не эTхождђ` свобо'денъ.
6
то нехай господар його приведе його перед богами* і поставить його до дверей, або до одвірка, і проколе йому господар його вухо шилом, і він залишиться рабом його повік.
6
да приведеT и& господиn е^го преD сђди'ще бж~їе. тогда же приведеT е^го преD две'ри на стоя'ла, и^ да провръти'тъ е^мђ` ё^хо гдsнъ е^го ши'ломъ, и^ да работа'етъ е^мђ въ' вњки”
7
Якщо хто продасть дочку свою в рабині, то вона не може вийти, як виходять раби;
7
А/ще кт^о прода'стъ свою дще'рь в рабыню, и^ да не эTи'детъ, ја%коже эTхо'дятъ рабыня.
8
якщо вона не угодна господарю своєму і він не обручить її, нехай дозволить викупити її; а чужому народу продати її [господар] не владний, коли сам зневажив її;
8
а%ще же не ё^годи'тъ пред# ѓ^чи'ма господи'на свое^го ја%же е^мђ помы'сливъ ѓ^бњща, да эTпђ'стиT ю&. ја%зы'кђ же чюже'мђ гдsнъ да не прода'стᲆ ея`, понеже погордњ ею`”
9
якщо він обручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок;
9
А/ще лиy сн~ђ свое^мђ ѓ^бещалᲆ ея`, по ѓ^правле'нїю дще'рню да сътвори'тъ е'й.
10
якщо ж іншу візьме за нього, то вона не повинна позбавлятися їжі, одягу і подружнього співжиття;
10
а%ще ли и'нђ по'иметъ себᲇ, и^ потре'бныа и^ ри'зы и^ вњ'но ея` да'стъ е'й. не ё^меншитъ,
11
а якщо він цих трьох речей не зробить для неї, нехай вона відійде задарма, без викупу.
11
а%ще ли сего` трое^го не твори'тъ е'й,да эTи'детъ бес цњны` тђне`”
12
Хто вдарить людину так, що вона помре, нехай буде відданий на смерть;
12
И$ а'ще кого кт^о ё^да'ритъ и^ ё^мретъ, смр~тїю да ё^мреT и^ то'й”
13
але якщо хто не злонавмисно, а Бог попустив йому потрапити під руки його, то Я призначу в тебе місце, куди втекти [убивці];
13
А/ще ли не хотя`, н^о б~ъ бђ'детъ предалъ въ рђцњ е^го, то да'мъ т^и мњсто, в неже бњжи'тъ тамо ё^би'выи”
14
а якщо хто з наміром умертвить ближнього підступно [і прибіжить до жертовника], то і від жертовника Мого бери його на смерть.
14
А/ще ли кт^о приложи'тᲆ ё^би'ти бли'жнего свое^го ѓ^та'и, прибњгнетъ къ ѓ^лта'рю, и^ эT ѓ^лта'ря мое^го възмется ё^мрњти”
15
Хто вдарить батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть.
15
И$же биеT эTц~а свое^го, и^л^и мт~рь, смр~тїю да ё'мретᲆ,
16
Хто украде людину [із синів Ізраїлевих] і [поневоливши її] продасть її, або знайдеться вона в руках у нього, то слід віддати його на смерть.
16
иже а%ще кт^о ꙁлорњ'читᲆ эTц~ђ и^л^и мтр~и смр~тїю да ё^мреT”
17
Хто лихословить на батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть.
17
И$ аще кт^о ё^ кого` ё^кра'детъ сн~овъ і^и~левъ, и^ съѓ^долњвъ семђ` прода'сть и&, и^ ја^ви'тся нань, смр~тїю да сконча'ется”
18
Коли сваряться [двоє], і один чоловік вдарить іншого каменем, або кулаком, і той не помре, але зляже в постіль,
18
А/ще же свари'тася дв^а мђжа. и^ ё^да'ритᲆ е^ді'нъ дрђга'го ка'менемъ, и^ли пя'стїю, и^ не ё^мретъ, н^о сей ля'жетъ на ѓ%дрњ,
19
то, якщо він устане і буде виходити з дому з допомогою палиці, той, хто вдарив [його] не буде підлягати смерті; тільки нехай заплатить за зупинку в його роботі і дасть на лікування його.
19
а%ще же въста'въ мђжь. и^ похо'дит# ѓ^ жезлњ, чистъ е^го ё^да'ривыи, то'чїю на дњ'ланїе е^го да да'стъ и^ на цњлбђ”
20
А якщо хто вдарить раба свого, або служницю свою палкою, і вони помруть під рукою його, то він повинен бути покараним;
20
А@ще же кт^о би'етъ раба` свое^го, и^л^и рабђ` свою жеꙁло'мъ, и^ ё'мретъ эT рђки е^го, сђдо'мъ да ся м#ститъ ё^би'ти.
21
але якщо вони день або два дні переживуть, то не слід карати його, тому що це його срібло.
21
а%ще ли пребђдеT дн~ь и^ли дв^а, да не м#сти'тся е^мђ, сребро б^о е^го е^мђ е^сть”
22
Коли б’ються люди, й ударять вагітну жінку, і вона викине, але не буде іншої шкоди, то взяти з винного пеню, яку накладе на нього чоловік тієї жінки, і він повинен заплатити її при посередниках;
22
А/ще ся би'юще дв^а мђжи, и^ ё^раꙁи'та женђ непра'знDђ, и^зы'детъ младе'неw ея^ не ѓ^бли'ченъ желњдбою да жьлњдетъ, ја%коже заде'жеT мђжъ жены' с подобо'ю да эTда'сть цњнђ
23
а якщо буде пошкодження, то віддай душу за душу,
23
а%ще ли ѓ^бли'ченъ бђ'детъ, да да'стъ дш~ђ за' дш~ђ”
24
око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,
24
ѓко въ ѓ^чесњ мњсто. рђкђ въ рђ'кђ мњсто, зђбъ въ зђ'ба мњсто. нога` вᲆ ноги`
25
обпалення за обпалення, рану за рану, удар за удар.
25
мᲇсто. иZженїе въ иZженїа мᲇсто. вреD вреда мᲇсто, ја%звђ въ ја^ꙁвђ мњсто”
26
Якщо хто раба свого ударить в око, або служницю свою в око, і пошкодить його, нехай відпустить їх на волю за око;
26
А/ще ли кт^о и^стъкнеT ѓ'ко рабђ свое^мђ, и^ли ѓ^ко рабы'ни своей, и^ ѓ^слњпи'тъ. свободъ да эTпђститъ я& въ ѓ^ка мњсто иX”
27
і якщо виб’є зуб рабу своєму, або рабі своїй, нехай відпустить їх на волю за зуб.
27
А/ще зђбъ рабђ свое^мђ, и^л^и зђбъ рабњ свое'й, и^ꙁби'ет#, свобоD да эTпђстиT я& въ ꙁђ'ба мњсто и^хъ”
28
Якщо віл забодає чоловіка або жінку до смерті, то вола побити камінням і м’яса його не їсти; а господар вола не винний;
28
А/ще во'лъ ё^боде'тъ мђжа, и^л^и женђ, и^ ё^мретъ, ка'менїемъ да ся поби'етъ во'лъ то'й, и^ да не ја%дяT мя'са е^го. а^ господиn вола` чи'стъ бђ'детᲆ”
29
але якщо віл був битливим і вчора і третього дня, і господар його був сповіщений про це, не стеріг його, а він убив чоловіка або жінку, то вола побити камінням, і господаря його віддати на смерть;
29
А/щеy во'лъ бодли'въ бђ'детъ пр'ъвње вчера'шнего и^ третїя'го дн~е, и^ гл~ютъ гдsнђ е^го, и^ не и^ꙁгђ'битъ е^го, и^ ё^бодетъ мђжа и^л^и женђ` во'лъ да ся погђби'тъ. а^ гдsнъ е^го, да ё^мреT”
30
якщо на нього буде накладений викуп, нехай дасть за душу свою викуп, який буде накладений на нього.
30
А/ще ли винђ` ꙁаде'жђтъ е^мђ, да да'стъ винђ` ꙁа дш~ђ свою, е^лико заде'жђтъ е^мђ”
31
Чи забодає сина, чи забодає дочку, — за цим самим законом чинити з ним.
31
И$ а'ще сн~а и^л^и дще'рь ё^боде'тᲆ, то по семђже ѓ^пра'вленїю да сътворя'тъ е^мђ”
32
Якщо віл забодає раба або рабу, то господареві їх заплатити тридцять сиклів срібла, а вола побити камінням.
32
А/ще ли раба`, и^л^и рабђ`, ё^бодетᲆ во'лъ, сребра`, л~ дидра'гмь, да да'стъ гдsнђ и^хъ, а^ во'лъ ка'менїемъ да ся побі'етъ”
33
Якщо хто розкриє яму, або якщо викопає яму і не закриє її, і впаде в неї віл або осел,
33
А/ще кт^о эTвр'ьзетъ кла'дязь, и^л^и и^скопа'етъ я%мђ, и^ не покры'етъ ея` и^ впаде'тся в ню теля, и^л^и ѓ^сля`,
34
то господар ями повинен заплатити, віддати срібло господарю їх, а труп буде його.
34
гдsнъ ја%мы эTдастъ гдsнђ ско'тїю цњнђ`, а^ ё^мръшее е^мђ да бђ'дет#”
35
Якщо чий-небудь віл забодає до смерті вола в сусіда його, нехай продадуть живого вола і розділять навпіл ціну його; також і убитого нехай розділять навпіл;
35
А/ще чїй во'лъ ё^бодетъ вола` по'дрђга свое^го и^ ё^мретъ, да прода'сᲄъся во'лъ живы'и, и^ раꙁдњли'та цᲇнђ е^го и^ во'ла ё^мръшего да раꙁдњли'та”
36
а якщо відомо було, що віл битливий і вчора і третього дня, але господар його [бувши сповіщений про це] не стеріг його, то він повинний заплатити вола за вола, а убитий буде його.
36
А/ще же зна'ютъ вола` ја^ко бодли'въ еs прежде вчера'шнего, и^ третїа'го дн~е и^ сђть гл~али гдsнђ е^го, и то'й не брежеT и& и^л^и не ё^бїетъ е^го, да да'стъ во'лᲆ въ вола мњсто, мр~твыи же е^мђ да бђ'деть”
Глава 22
1
Якщо хто украде вола або вівцю і заколе або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю.
1
А/$ ще кт^о ё^кра'детъ теля` и^л^и ѓ%вцђ, и^ ꙁако'летъ и&, и^л^и продасᲄь пя'теротеляT да въздастъ въ теля'те мњсто. а^ четы'ри ѓ%вцы въ ѓ%вцы` мњсто”
2
Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому;
2
А/ще в поDкопа'нїи ꙁаста'нется тать, и^ ја%звенъ ё%мреT, нњсᲄь е^мђ вины` кро'ви е^го
3
але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити; а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним;
3
а%ще же възы'детᲆ сл~нце нань пови'ненъ еs ё^мрњти ꙁа него” а^ще ли не и%маT, да ся продаs въ таTбы мᲇсто”
4
якщо [він буде спійманий і] вкрадене знайдеться в нього в руках живим, чи то віл, або осел, або вівця, нехай заплатить [за них] удвічі.
4
А/ще ли яT бђдеT и^ ѓ^бря'щется татьбы ѓ'браZ въ рђ'кђ е^го эT ѓ^сля'те до ѓ^вца` жи'во сђгђ'бъ да эTда'стъ.
5
Якщо хто потравить поле, або виноградник, пустивши худобу свою травити чуже поле, [дивлячись по плодах його нехай заплатить зі свого поля; а якщо потравить усе поле,] нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого.
5
а%ще кт^о и^спђститъ скотъ е^го і^ и^спасетъ нивђ дрђгаго, и^л^и виногра'дъ дрђга свое^го да да'стъ цњнђ эT ни'вы свое^я и^ эT жи'та свое^го” А$ще вс^ю ни'вђ и^спасе'тъ ё%нее ни'вы свое'я, и^ ё'нїе виногра'да свое^го да тя'житъ”
6
Якщо з’явиться вогонь і охопить терен і випалить копиці, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу.
6
А/ще и^сшедъ ѓ%гнь, и^ ѓ^бря'щетъ трънїе, и^ ꙁапа'литъ гђмно, и^л^и стоh, и^ли ни'вђ, и^ тя'жиT, ја%же въꙁгнњщъ ѓ%гнь”
7
Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі;
7
А/ще же кт^о дастъ дрђгђ сребро, и^л^и сосђдъ съкры'ти, и^ ё^кра'дется, и^з домђ мђж'а того, и^ а'ще ѓ^бря'щется ё^кра'дыи, да вᲆзда'стъ сђгђбо.
8
а якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів [і заприсягнеться], що не простягав руки своєї на власність ближнього свого.
8
а%ще ли не ѓ^бря'щеTся та'ть. да прїидетъ гдsнъ до'мђ преD бг~а да ся клене'тъ, а%ще самъ е^го не коры'стовалъ и^ не лђкавъствова, н'а вс^е положе'нїе дрђж'не”
9
Про всяку річ суперечливу, про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі.
9
По семђ` словеси` вᲆ крывинђ`, ѓ^ теля'ти, и^ ѓ^сляти, и^ ѓ'вцы`, и^ ѓ^ ри'ѕњ, и^ ѓ^ все'и поги'бели е^ја^же и^менђ'етъ свое'ю прᲇнїе ё^бо да е^сть преD бг~мъ, да прїидетъ сђдъ ѓ^бо'ю, кого сђдїа пови'нит# да тя'жиT сђгђбо ё^ бли'жнего”
10
Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а він помре, або буде пошкоджений, або украдений, так що ніхто цього не побачить, —
10
А/ще же кт^о дастъ дрђгђ ѓ^сля`, и^ли те'лецъ, и^л^и ѓ%вцђ, и^л^и вс^якъ скотъ, снабдњти. и^ ё%мретъ, и^л^и поги'бнетъ, и^л^и плњнятъ е&, и^ никто'же не вњсть,
11
клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого; і господар повинний прийняти, а той не буде платити;
11
кля'тва да бђдетъ бж~їа междђ` и'ма. а%ще самъ нᲇсть слђка'вствовалъ, до всего` дрђжнего положе'нїя, и^ та'ко прїемлет# господи'нъ е^го” и^ да не тяжитъ гдsнђ е^го”
12
а якщо украдено буде у нього, то повинен заплатити господарю його;
12
А@ще ё^кра'дется эT него, да тя'житъ гдsнђ”
13
якщо ж буде звіром розтерзаний, то нехай на доказ представить роздерте: за розідране він не платить.
13
А/ще ѕвњръ сънњлъ, да ведетъ и^хъ на ѕвњроја%динђ, и' да не тя'жетъ”
14
Якщо хто позичить у ближнього свого худобу, і вона буде пошкоджена, або помре, а господаря його не було при ній, то повинен заплатити;
14
А/ще же кт^о и^спроси'тъ ё^ дрђга и^ погибнетъ, и^л^и ё^мретъ, и^л^и плњни'тся, а^ гдsнъ е^го не бђдетъ с ниM, то'е да тя'житъ,
15
якщо ж господар його був при ній, то не повинен платити; якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну.
15
а%ще гдsнъ е^го бђ'детъ с ни'мъ, то да не тя'житᲆ. а%ще ли нае'мниk е^сть, да бђ'дет# е^мђ въ мꙁдђ` е^го”
16
Якщо звабить хто дівчину незаручену і переспить з нею, нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за дружину;
16
А/ще же кт^о прельстиT не ѓ^бњща'нђ деви'цђ, и^ бђдетᲆ с нею` вњ'номъ да вњ'нитъ е^я`, и^ пои'метᲆ е^я` себњ въ женђ`”
17
а якщо батько не погодиться [і не захоче] видати її за нього, нехай заплатить [батькові] стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.
17
А/ще възбраня'а възбрани'тъ, и^ не хо' щетъ эTц~ъ е^а` да'ти е^мђ въ женђ`, цњнђ` дадя'тᲆ сребра` эTц~ђ, ја%коже е^сть вњ'но дв~чьско”
18
Ворожки не залишай у живих.
18
Волхвъ да не живеT.
19
Усякий скотоложник нехай буде відданий на смерть.
19
и^ пото'мъ всего съ ското'м# быва'юща, смр~тїю ё^би'ета”
20
Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений.
20
А$ и^же требђ кладеT богоM да потребите и&, н^ото'чїю г~ђ е^ді'номђ
21
Прибульця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були прибульцями в землі Єгипетській.
21
и пришелца не вреди'те, ни сжа'лите е^мђ, пришелцы б^о бњсте въ земли` е^гљ=петъстњи”
22
Ні вдови, ні сироти не утискуйте;
22
И$ вся'коя вдовы`, и^ сироты` не вреди'те,
23
якщо ж ти утиснеш, то, коли вони будуть волати до Мене, Я почую волання їх,
23
а%ще бо ꙁло'бою вредите я&, и^ тїи въстена'вше възопію'тъ къ мнњ, слђ'хомъ ё^слы'шђ глаs и^хъ,
24
і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, будуть дружини ваші вдовами і діти ваші сиротами.
24
и^ раꙁгнњваюся ја%росᲄїю и^ побїю в^ы мече'мъ, и^ бђ'дђтъ жены` ваша вдовы`, и^ ча'да ваша сироты`.
25
Якщо даси гроші в борг бідному з народу Мого, то не пригноблюй його і не накладай на нього лихви.
25
А/ще же даси сребро` вꙁа'емъ братђ ни'щемђ и^же ё^ тебе еs, не бђ'ди тщали'въ е^мђ ни задежи` е^мђ ли'хвы въ зало'гъ,
26
Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього твого, то до заходу сонця поверни її,
26
и^ а'ще ꙁало'житъ ризђ дрђгъ твои до за'хода сл~нцђ эTда'ждъ е^мђ
27
тому що вона є єдиний покров у нього, вона — одіяння тіла його: в чому буде він спати? отже, коли він буде волати до Мене, Я почую, бо Я милосердий.
27
е^сть б^о ѓ^де'жда е^мђ с^и, е^ді'на ри'за стыде'нїемъ е^го, въ чемъ е^мђ` спа'ти, а%ще бо въꙁопїетъ къ мнњ слђ'хом# ё^слы'шђ, млsтивъ бо е^смь
28
Суддів не лихослов і начальника в народі твоєму не паплюж.
28
богомъ да не гл~еши зл^а” ни кн~ѕю людїи твои^хъ не рцы зл^а”
29
Не барися [приносити Мені] початки від току твого і від точила твого; віддавай Мені первістка із синів твоїх;
29
Нача'тоk же эT гђмна` и^ эT точи'ла твое^го да ми принесе'ши. прьвенца сн~овъ твоиX, да ми даси`”
30
те саме роби з волом твоїм і з вівцею твоєю [і з ослом твоїм]: сім днів нехай вони будуть біля матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені.
30
Та'кожде сътвори'ши эT телца твое^го, и^ эT ѓ^вцы` твое^я`, и^ эT ѓ^сля'те твое^го сеDмь дн~їи да бђ'деT ё^ матери, а^ въ ѓ^смы'и же дн~ь эTдаси я& мн^њ”
31
І будете в Мене людьми святими; і м’яса, роздертого звіром у полі, не їжте, псам кидайте його.
31
Лю'ди ст~и да бђ'дете м^и и^ звњроја%дины да не ја%сте, ўо'мъ же да дастъся”
Глава 23
1
Не прислухайся до пустих чуток, не давай руки твоєї нечестивому, щоб бути свідком неправди.
1
Да не прїимеши слы'шанїя сђя', да не приложи'шися съ стропти'выми быти. по'слђхъ непра'веденъ.
2
Не йди за більшістю на зло, і не вирішуй по́зову, відступаючи за більшістю від правди;
2
да не бђдеши съ мно'гими на ꙁло'е. да не приложи'ши сᲆ мно'жествоM свари'тися мно'гажды, ја%ко преврати'ти сђ'дъ.
3
і бідному не потурай у по́зові його.
3
и^ ни'щаго да не ми'лђеши на сђдњ`”
4
Якщо знайдеш вола ворога твого, або осла його, що заблукав, приведи його до нього;
4
А/ще же сря'щеши говя'до врага` твое^го, и^ли ѓ^сля е^го блђдитъ ꙁаше'дъше. ѓ^брати'въ даси` е^мђ”
5
якщо побачиш осла ворога твого, що впав під ношею своєю, то не залишай його; розв’юч разом з ним.
5
А/ще же ё%зриши ѓ^сля` врага` твое^го па'дъшеся съ бре'менемᲆ е^го, да не мине'ши е^го, н^о да въздви'гнеши е^го с ни'мъ”
6
Не суди перекручено по́зову бідного твого.
6
да не преврати'ши сђда` ни'щаго въ сђдњ е^го.
7
Віддаляйся від неправди і не умертвляй невинного і правого, бо Я не виправдаю беззаконника.
7
эT вся'кого сло'ва непра'ва да эTстђ'пиши” Чтsа и^ правди'ва да не ё^бїе'ши. н^и ѓ^правди'ши нечsти'ваго, мъзды` ра'ди”
8
Дарів не приймай, бо дари роблять сліпими зрячих і спотворюють справу правих.
8
И$ да не въꙁмеши мъзды`, мъзда` б^о ѓслњпля'етъ ѓ%чи ви'дящимъ, и^ раꙁ#сыпа'етъ словеса` пра'ведна.
9
Прибульця не кривдь [і не утискуй його]: ви знаєте душу прибульця, тому що самі були прибульцями в землі Єгипетській.
9
пришеlцђ не вражDђ'ите, н^и стђжи'те е^мђ, вы б^о вњ'сте дш~ю прише'л#чю, поне'же и^ в^ы бњ'сте пришел#цы въ ꙁемли` е^гљ=петъстњй,
10
Шість років засівай землю твою і збирай врожай її,
10
ѕ~, лњтъ да сњ'еши ꙁе'млю твою`, и^ да събере'ши пло'ды е^я`.
11
а в сьомий залишай її в спокої, щоб годувались убогі з твого народу, а залишками після них годувалися звірі польові; так само чини з виноградником твоїм і з маслиною твоєю.
11
въ седмо'е же ѓ^ста'вленїе да сътвори'ши, и^ пђ'стиши ю&. да ја%дя'тъ ё^бо'зїи ја%ꙁы'ка твое^го. ѓ^ста'нокъ же да ја%дя'тъ ꙁвњ'рїе ди'вїи. та'ко да сътвори'ши и^ виногра'дђ твое^мђ, и^ ма'сличїю твое^мђ” шесть дн~їи да сътвори'ши дњ'лотвое`,
12
Шість днів роби діла твої, а в сьомий день спочивай, щоб відпочив віл твій і осел твій і заспокоївся син раби твоєї і прибулець.
12
въ седмы'и же дн~ь, да почи'еши, да почи'етъ во'лъ твои, и^ ѓ^се'лъ твои. да почи'етъ сн~ъ рабы` твое^я`, и^ пришле'цъ;
13
Дотримуйтесь усього, що Я сказав вам, і імен інших богів не згадуйте; нехай не чується воно з уст твоїх.
13
Вс^е е^ли'ко гл~ахъ вамъ снабди'те, и^ме'н# же бого'въ и^нњхъ не помина'ите, н^и да слы'шатся и^ꙁъ ё%стъ ва'шихᲆ”
14
Тричі на рік святкуй Мені:
14
Потр^и кра'ты в лњтњ сᲆтвори'те м^и вели'къ
15
дотримуйся свята опрісноків: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в ньому ти вийшов з Єгипту; і нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками;
15
дн~ь. ѓ^прњ'сноки, снабди'те, се'дмь дн~їи. и^ ја%ди'те ѓ^прњ'сноки, ја^коже ꙁаповњ'дахъ ва'мъ, по вре'мени новомњ'сечїа, въ то'и б^о и^ꙁы'до'сте и^ꙁъ е^гљ=пта, да не ја^ви'шися предо мно'ю то'щь”
16
додержуйся і свята жнив перших плодів праці твоєї, які ти сіяв на полі, і свята збирання плодів наприкінці року, коли збереш з поля працю твою.
16
И вели'къ дн~ь въ пр'ьвыхъ, жа'твъ жи'тъ твои^хъ ја%коже сњ'еши на ни'вњ твое'й” И вели'къ дн~ь сконча'нїя преходя'щђ лњтђ, въ събра'нїе дњле'съ эT ни'въ твои^хъ” Въ
17
Тричі на рік повинні з’являтися всі чоловічої статі твої перед лице Владики, Господа [твого].
17
тр^и времена` лњтныя да ся ја^ви'тъ всякъ мђ'жескъ по'лᲆ твой прDе гм~ъ бг~омъ твои^мъ.
18
[Коли вижену язичників від лиця твого і поширю межі твої], не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жир від святкової жертви Моєї не повинен залишатися до ранку.
18
е^гда же эTженђ` ја^зы'ки эT лица` твое^го, и^ разширю` предњ'лы твоя`, и^ никто` не пожадаеT ꙁемли` твое'й. да не положи'ши на ква'съ кро'ви и^ жрьтвы мое^я, и^ да не долежи'тъ тђ'кᲆ вели'ка дн~е мое^го на ё%трїя”
19
Початки плодів землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його.
19
Нача'токъ пр'ьвых# житъ ꙁемля` твое^я, да внесе'ши въ доM г~а бг~а твое^го. да не свари'ши ја%гня'те въ млецњ мт~ре е^го.
20
Ось, Я посилаю перед тобою ангела [Мого] оберігати тебе на путі і ввести тебе в те місце, яке Я приготував [тобі];
20
Се' же а%ꙁъ пошлю` а%гг~ла мое^го преD лице'мъ твои^мъ, да т^я снабдиT на пђти`, ја^ко да въведе'тъ т^я въ ꙁемлю, ю%же ё^гото'вахъ тебњ.
21
зберігай себе перед лицем Його і слухай гласу Його; не протився Йому, тому що Він не простить гріха вашого, бо ім’я Моє в Ньому.
21
вонми` себњ и^ послђш'аи е^го и^ не ѓ^слђш'аися е^го, не ѓ^пђ'ститъ т^я, и^мя б^о мое` е^сть на не'мъ”
22
[Якщо будеш слухати гласу Мого, і будеш виконувати усе, що скажу тобі, і збережеш завіт Мій, то ви будете в Мене народом обраним з усіх племен, бо вся земля Моя; ви будете у Мене царственим священством і народом святим. Ці слова скажи синам Ізраїлевим.] Якщо ти будеш слухати гласу Його і виконувати все, що скажу [тобі], то ворогом буду ворогів твоїх і супротивником противників твоїх.
22
А/ще слђ'хомъ послђш'аеши гласа мое^го, и^ сътвори'ши е^ли'ко а%ꙁ# ꙁаповњ'дахъ тебњ, вра'гъ бђ'дђ враго'мъ твоимъ, и^ съпроти'влюся съпроти'вникомъ твои^мъ
23
Коли піде перед тобою ангел Мій і поведе тебе до аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, хананеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, і знищу їх [від лиця вашого],
23
по'идетъ б^о а'гг~лъ мои прDе тобо'ю, и^ въведе'тᲆ т^я въ а^мор#ре'я, и^ хет#џе'я, и^ ферезе'я, и^ ханане'я, и^ гер#гесе'я, и^ е^в#ве'я, и^ евђсе'я, и^ потреблю` я& эT лица` ва'шего”
24
то не поклоняйся богам їхнім, і не служи їм, і не наслідуй діл їхніх, але розтрощи їх і зруйнуй стовпи їхні:
24
Не поклоня'итеся богоM и^хъ, и^ не послђш'аите и^хъ. да не сътвори'те по дњ'ломъ и^хъ. н^о ѓ^чище'нїя и^хъ раꙁори'ши, и^ съкрђша'я съкрђшиши столпы` и^хᲆ,
25
служіть Господу, Богу вашому, і Він благословить хліб твій [і вино твоє] і воду твою; і відверну від вас хвороби.
25
и^ послђж'иши г~ђ бг~ђ твое^мђ. и^ блsвлю хлњ'бъ твои, и^ вино` твое`, и^ во'дђ твою, и^ эTвращђ` раꙁ#сла'бленїа твоя`”
26
Не буде в тебе тих, що передчасно народжують, і безплідних у землі твоїй; число днів твоїх зроблю повним.
26
И$ не бђ'дете бесчадны, н^и неплоды на ꙁемли` твоеи, и^ число` дн~їи твои^хъ съвр'ьша'я съвр'ьшђ`,
27
Жах Мій пошлю перед тобою, і в збентеження приведу всякий народ, до якого ти прийдеш, і буду повертати до тебе тил усіх ворогів твоїх;
27
и^ стра'хъ пошлю ве'дђщи тебе`, и^ ё^страшђ` вс^я ја%ꙁы'ки, в ня'же т^ы вхо'диши к нимъ” И$ вдаM сᲆпроти'вники твоя` в бᲇгђны`,
28
пошлю перед тобою шершнів, і вони поженуть від лиця твого [аморреїв,] евеїв, [ієвусеїв,] хананеїв і хеттеїв;
28
и пђщђ` ше'р#шены прDе тобо'ю, и^ эTженђ` а^мор#рея, и^ е^в#ве'я, и^ е^вђсе'я, и^ ханане'я, и^ хет#џея эT тебе`.
29
не вижену їх від лиця твого в один рік, щоб земля не зробилася порожньою і не розмножилися проти тебе звірі польові:
29
не и^ꙁ#женђ` и^хъ въ лњтњ е^ди'номъ, да не бђ'детъ ꙁемля` пђста`” И$ мно'ѕи бђ'дђтъ на тя звњ'рїе дивїи,
30
мало-помалу буду проганяти їх від тебе, поки ти не розмножишся і не візьмеш у володіння землі цієї.
30
пома'лђ пома'лђ эTженђ` я&, эT тебе`, до'н#деже възрасте'ши, и^ прїи'меши ꙁе'млю.
31
Прокладу межі твої від моря Червоного до моря Филистимського і від пустелі до ріки [великої Євфрату], бо віддам до рук ваших жителів цієї землі, і проженеш їх від лиця твого;
31
и^ положђ` предњ'лы твоя` эT чрьмна'го моря. до мо'ря филисти'мля, эT пђсты'ня до рњки` вели'кїя е^фраT” И$ преда'мъ в рђцњ` ваши сњдя'щаа на ꙁемли`, и^ эTженђ` я& эT тебе`,
32
[не змішуйся і] не укладай союзу ні з ними, ні з богами їхніми;
32
да не смњсишися с ними, и^ бого'мъ и^хъ да не ꙁавњща'еши ꙁавњта,
33
не повинні вони жити в землі твоїй, щоб вони не ввели тебе у гріх проти Мене; бо якщо ти будеш служити богам їхнім, то це буде для тебе сіттю.
33
и^ да не ѓ^ста'нђтъ на земли` твое'и, да тебњ не сътворя'тъ съгрњши'ти къ мнњ, а%ще бо рабо'таеши бого'мъ иX, с^и бђ'дђтъ тебњ на събла'ꙁнъ”
Глава 24
1
І Мойсеєві сказав Він: піднімись до Господа ти й Аарон, Надав і Авиуд і сімдесят зі старійшин Ізраїлевих, і поклоніться [Господу] здаля;
1
Мољ=сїю же реq въꙁы'иди къ г~ђ, т^ы и^ а^а^ро'нъ, и^ нада'въ, и^ а^виё%дъ, и^ о~, ста'рецъ і^и~левъ, да ся покло'нятъ и^здалеча г~ђ”
2
Мойсей один нехай наблизиться до Господа, а вони нехай не наближаються, і народ нехай не піднімається з ним.
2
И$ пристђпи` мољ=сїи е^динъ къ бг~ђ, и^ ѓ^ни да не пристђпа'ютъ, и^ людїе е^же с нимъ не вꙁы'дђтъ”
3
І прийшов Мойсей і переказав народу всі слова Господні і всі закони. І відповів увесь народ в один голос, і сказали: все, що сказав Господь, зробимо [і будемо слухняні].
3
Прїиде же мољ=сїи, и^сповњ'да лю'демъ вс^я словеса` бж~їа, и^ сђды`” эTвњща'ша вс^и лю'дїе гла'соM вели'кимᲆ, гл~юще, вс^я словеса` ја%же гл~а г~ь, сътвори'мъ и^ послђш'аем#.
4
І написав Мойсей усі слова Господні і, вставши рано-вранці, поставив під горою жертовник із дванадцяти каменів, за числом дванадцяти колін Ізраїлевих;
4
и^ написа` мољ=сїи вс^я словеса` гн~я” ѓ^бђт'рњвъ же мољ=сїи ꙁаё%тра, създа` ѓ^лтарь поD го'рою, и^ в~і, ка'менїи, въ в~і, племе'нъ і^и~левъ.
5
і послав юнаків із синів Ізраїлевих, і принесли вони всепалення, і закололи тельців для мирної жертви Господу [Богу].
5
и^ распђсти` ю%ноты сн~овъ і^и~левъ, и^ принесо'ша вс^есъжеже'ная, и^ положи'ша требђ сп~се'нђю г~ђ бг~ђ телца`”
6
Мойсей, узявши половину крови, влив у чаші, а другою половиною окропив жертовник;
6
Въꙁемъ же мољ=сїи полъ кро'ви вълїя` въ ча'шђ, по'лъ же крови въꙁлїя на ѓ^л#та'рь,
7
і взяв книгу завіту і прочитав уголос народу, і сказали вони: все, що сказав Господь, зробимо і будемо слухняні.
7
въꙁе'мъ кни'ги ꙁавњтныя почте` лю'демъ въ ё%ши. и^ реко'ша вс^и, вс^е е^же гл~а г~ь сътвори'мъ и^ послђш'аемъ”
8
І взяв Мойсей крови й окропив народ, говорячи: ось кров завіту, який Господь уклав з вами про всі слова ці.
8
Въꙁе'мъ же мољ=сїи кро'вь ѓ^кропи` лю'ди, и^ рече, с^и кро'вь завњта е^же ꙁавњща` г~ь къ вамъ, ѓ^ всњ'хъ словесе'хъ сихъ”
9
Потім зійшов Мойсей і Аарон, Надав і Авиуд і сімдесят зі старійшин Ізраїлевих,
9
И$ въꙁы'иде мољ=сїи, и^ а^аро'нъ, и^ нада'въ, и^ а^виё%дъ, и^ о~, эT ста'рець і^и~левъ,
10
і бачили [місце стояння] Бога Ізраїлевого; і під ногами Його щось подібне до роботи з чистого сапфіру і, як саме небо, ясне.
10
и^ видњша мњсто и^деже стоя` б~ъ і^и~левъ, и^ под нога'ма е^го ја%ко дњло камени сапџи'ра, и^ ја%ко видњнїе тверди нбsныя свњт'лы,
11
І Він не простяг руки Своєї на обраних з синів Ізраїлевих: вони бачили [місце] Бога, і їли і пили.
11
і^ иꙁбра'нныхъ і^и~левъ не раꙁ#гласи` н^и е^ді'н же, ја%ви'шася на мњстњ бж~їи і^ я'ша, и^ пи'ша”
12
І сказав Господь Мойсеєві: зійди до Мене на гору і будь там; і дам тобі скрижалі кам’яні, і закон і заповіді, що Я написав для навчення їх.
12
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, въꙁы'ди къ мн^њ на горђ` и^ ста'ни т^ђ, и^ даM ти до'сцњ ка'меннњ, ꙁако'нъ и^ ꙁаповњди, ја%же писа'хъ ꙁако'нъ положи'ти и^мъ”
13
І встав Мойсей з Ісусом, слугою своїм, і пішов Мойсей на гору Божу,
13
И$ въста'въ мољ=сїи, і^ и^с~ предᲆстоя'ше е^мђ, въшDеше же на горђ` бж~їю,
14
а старійшинам сказав: залишайтеся тут, поки ми не повернемося до вас; ось Аарон і Ор з вами; хто буде мати справу, нехай приходить до них.
14
и^ ста'рцемъ рњша. пожди'те въ молча'нїи т^ђ, до'ндеже въꙁврати'мся к вамъ, с^е же а^аро'нᲆ и^ ѓ'ръ, с ва'ми, а^ще комђ слђчи'тся пря`, да и'дђтъ к нима”
15
І зійшов Мойсей на гору, і покрила хмара гору,
15
И$ вꙁы'де мољ=сїи на горђ` и^ покры` ѓ%блакъ горђ`,
16
і слава Господня осінила гору Синай; і покривала її хмара шість днів, а в сьомий день [Господь] воззвав до Мойсея з середини хмари.
16
и^ сни'де слава бж~їя на горђ` сина'искђю и^ покры` ея` ѓ%блакъ, шесть дн~їи” И$ въꙁва` г~ь мољ=сїя въ дн~ь седмы'и. эT среды` ѓ%блака
17
Вигляд же слави Господньої на вершині гори був перед очима синів Ізраїлевих, як вогонь, що поїдає.
17
ѓ^бли'чїе же славы гн~я ја%ко ѓ%гнь пламенђ'я, верхђ` горы` прDе сн~ы і^и~левы.
18
Мойсей вступив у середину хмари і зійшов на гору; і був Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.
18
и^ вни'де мољ=сїи, вᲆ средђ ѓ%блака, и^ въстђпи` на горђ`. и б^њ тђ` на горњ, м~, дн~їи, и^ м~, но'щїи”
Глава 25
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
1
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю, рекїи,
2
скажи синам Ізраїлевим, щоб вони зробили Мені приношення; від усякої людини, у якої буде ревність, приймайте приношення Мені.
2
рцы` сн~омъ і^и~левымъ, да принесђтъ м^и нача'тки эT всего` и'мже въꙁлюби'ся въ срDцы и^хъ. възмњте нача'тки моя`”
3
Ось приношення, що ви повинні приймати від них: золото і срібло і мідь,
3
Се же е^сть нача'тки, и^же воꙁмете эT ни'хъ ꙁла'то, сребро` мњдь,
4
і вовну блакитну, пурпурову і червлену, і висон, і козячу [вовну],
4
и^ синетђ`, и^ багряни'цђ и^ чрьвлени'цђ, сђгђ'бо пря'денђю, и^ виссо'нъ тка'ныи, и^ во'лнђ ко'ꙁїю,
5
і шкури баранячі червоні, і шкіри сині, і дере́ва ситим,
5
и^ ко'жа ѓ%вня, ѓ^чрьмне'ны, кожа си'ня, и^ дре'во негнию^щее” Ка'мени сардиѓ'нъскїя,
6
єлей для світильника, пахощі для єлею помазання і для запашного кадіння,
6
и^ еле'и къ свњти'лом# џимїја^мъ ѓ^ма'занъ въ и^еле'и, въ сложе'нїе џимїя'мђ
7
камінь онікс і камені вставні для ефода* і для наперсника.
7
и^ ка'мени въ вая'нїе, е^пими'да ѓ^кри'нђ, и^ поди'ра”
8
І влаштують вони Мені святилище, і буду перебувати серед них;
8
И$ да сътвори'ши м^и ѓ^сщ~енїе, и^ ја%влю'ся въ васъ,
9
усе [зробіть], як Я показую тобі, і зразок скинїї і зразок усіх сосудів її; так і зробіть.
9
и^ сътвори'ши м^и по всемђ` е^ли'ко а'ꙁъ покажђ тебњ на горњ ѓ%браꙁъ хра'мђ, и^ ѓ%браꙁъ съсђдъ е^го всXњ. сице да сътвори'ши”
10
Зробіть ковчег з дерева ситим: довжина йому два лікті з половиною, і ширина йому півтора ліктя, і висота йому півтора ліктя;
10
И$ сътвори'ши киѓ'тъ свњденїа эT дреv негнию'щихъ двою лактїи, и^ по'лъ въ длъготђ. лакти же, и^ по'лъ въ широтђ. ла'кти же и^ по'лъ въ высотђ`,
11
і обклади його чистим золотом, зсередини і ззовні покрий його; і зроби нагорі навколо нього золотий вінець [плетений];
11
и^ поꙁлати'шї и& зла'томъ, чи'стымъ вънђтрё^дђ, и^ вн^њё^дђ, позлати'ші и&” И$ сътвори'ши на веrхђ е^го вњнецъ, зла'томъ
12
і відлий для нього чотири золотих кільця й укріпи на чотирьох нижніх кутах його: два кільця на одному боці його, два кільця на другому боці його.
12
ѓ^бою'дђ, и скђе'ши е^мђ, ѓ%боди четы'ри зла'ты, и^ вᲆꙁложи'ши на четы'ри ё^глы` е^мђ дв^њ ѓ^боди на е^ді'нъ ё^голъ, двњ же на вторы'и ё^голъ”
13
Зроби з дерева ситим жердини й обклади їх [чистим] золотом;
13
Сътвори'ши же носи'ла эT древа негнию'ща и^ поꙁлати'шї и& зла'томъ чи'стыM,
14
і вклади жердини в кільця, з боків ковчега, щоб за допомогою них носити ковчег;
14
и^ въста'виши носи'ла въ ѓ^боди ја%же сђть на ё^глњхᲆ киѓ'тђ, да носиTся и%ми киѓ'тъ ꙁавњта,
15
у кільцях ковчега повинні бути жердини і не повинні зніматися з нього.
15
и^ да бђ'дђтъ носи'ла незы'блющися,
16
І поклади в ковчег одкровення, що Я дам тобі.
16
и' положи'ши въ киѓ'тъ завњтъ, ја%же дамъ тебњ”
17
Зроби також кришку з чистого золота: довжина її два лікті з половиною, а ширина її півтора ліктя
17
И$ да сътвори'ши покро'въ ѓ^цыще'нїю ꙁла'томъ, чи'стымъ, двою лактїи по'лъ въ долготђ`. ла'кти, и^ по'лъ въ широтђ`.
18
і зроби із золота двох херувимів: карбованої роботи, зроби їх на обох кінцях кришки;
18
и^ сътвори'ши дв^а херђви'ма злата, и^ꙁва'яна, и^ въꙁложи'ши я& на' полы ё%глђ ѓ^бою` ѓ^цыще'нїя.
19
зроби одного херувима з одного краю, а другого херувима з іншого краю; такими, що виступають з кришки, зробіть херувимів на обох краях її;
19
да сътвори'тся херђвиM е^динъ эT ё%гла е^динаго, а^ дрђгїи эT ё%гла втора'го ѓ^цыще'нїю” Такоже сътвори'ши дв^а херђви'ма эT ѓ^бою`
20
і будуть херувими з розпростертими догори крилами, покриваючи крилами своїми кришку, а лицями своїми будуть один до одного: до кришки будуть лиця херувимів.
20
ё%глђ`. раскрыля'ющися врьхђ` ѓ^сеня'юще кры'лы свои'ми ѓ^цыще'нїе, лице' же е^ю` к себњ къ ѓ^цыще'нїю,
21
І поклади кришку на ковчег згори, у ковчег же поклади одкровення, що Я дам тобі;
21
и^ да въꙁложи'ши ѓ^цыще'нїе, на киѓ'тъ врьхђ, въ киѓ'тъ же да вложи'ши свњдњнїя, ја%же дамъ тебњ”
22
там Я буду відкриватися тобі і говорити з тобою над кришкою, посеред двох херувимів, які над ковчегом одкровення, про усе, що буду заповідувати через тебе синам Ізраїлевим.
22
И$ възвњщђ'ся тебњ эTтђдђ`, и^ гл~ю тебњ съвы'ше ѓ^цыще'нїя, междђ` двњма херђви'мома, ја%же сђть наD киѓ'томъ свњдњ'нїя, и^ по всемђ` е^ли'ко ꙁаповњдахъ тебњ къ сн~омъ і^и~левымъ”
23
І зроби стіл з дерева ситим, довжиною у два лікті, шириною в лікоть, і висотою у півтора ліктя,
23
И$ сътвори'ши трапе'ꙁђ эT дре'ва негнию'ща двою` лактїи въ долготђ`, ла'кти же в широтђ`, ла'кти же и^ полъ въ высотђ`
24
і обклади його золотом чистим, і зроби навколо нього золотий вінець [плетений];
24
и^ поꙁлати'вши ꙁла'том чистыM, и^ сътвори'ши е^мђ покро'въ зла'тъ. ѓ^сяза'ющи ѓ^боя'мо, и^ сътвори'ши вњне'цъ пя'ди ѓ^боя'мо,
25
і зроби навколо нього стінки в долоню і біля стінок його зроби золотий вінець навколо;
25
и^ сътвори'ши ѓ^сяза'юща ѓ^боя'мо вњнца`”
26
і зроби для нього чотири кільця золотих і закріпи кільця на чотирьох кутах біля чотирьох ніжок його;
26
И$ сътвори'ши, д~, ѓ%боди ꙁла'ты, и^ въꙁложи'ши, д~, ѓ%боди на ё%глы но'гъ е^я`. поDѓ^бъе'млющим# вњнце'мъ,
27
на стінках повинні бути кільця, щоб вкладати жердини для носіння на них столу;
27
и^ да бђ'дђтъ ѓ%боди въ ѓ^бня'тїе, ја^коже въздвиза'ти на ниX трапе'ꙁђ”
28
а жердини зроби з дерева ситим і обклади їх [чистим] золотом, і будуть носити на них цей стіл;
28
И$ сътвори'ши носи'ла е^я`, эT дре'ва негнию'ща, и^ поꙁлати'ши златомъ чи'стымъ, и^ въздви'гнется на нихᲆ трапе'за”
29
зроби також для нього блюдо, кадильниці, чаші і кружки, щоб возливати ними: із золота чистого зроби їх;
29
И$ сътвори'ши блю'да, и^ џимїа'микъ, и^ съсђ'ды тре'бныя, и^ ча'ша в ня'же влива'еши, эT зла'та чsта. да сътвори'ши я&,
30
і покладай на стіл хліби предкладення перед лицем Моїм постійно.
30
и^ положи'ши на трапе'зњ хлњбы прDеложе'нїя предо мно'ю прsно”
31
І зроби світильник із золота чистого; карбованим повинен бути цей світильник; стебло його, віття його, чашечки його, яблука його і квіти його повинні виходити з нього;
31
И$ да сътвори'ши свњти'лникᲆ эT зла'та чи'ста, ва'янно сътвори'ши свњти'лникъ, и^ сте'блїе е^го, вњтви е^го, и^ ча'ша е^го, и^ крђ'ѕи е^го, и^ цвTњцы` е^го эT него да бђ'дђт#”
32
шість гілок повинні виходити з боків його: три гілки світильника з одного боку його і три гілки світильника з іншого боку його;
32
шесть вњт'вїи, и^сходя'щи эT странђ` свњти'лнђю. тр^и вњтви свњти'лныя, эT страны` е^диноя, тр^и же вњтви свњти'лныя эT страны` вторы'я,
33
три чашечки на зразок мигдалевої квітки, з яблуком і квітами, повинні бути на одній гілці, і три чашечки на зразок мигдалевої квітки на іншій гілці, з яблуком і квітами: так на всіх шести гілках, що виходять із світильника;
33
и^ тр^и ча'ши въ ѓ%браꙁъ ѓ^рњ'ха въ е^ди'нои вњтви крђг# и^ цвњтецъ, та'коже по шести` вњтвїи и^сходя'щихъ, эT свњти'ла”
34
а на стеблі світильника повинні бути чотири чашечки на зразок мигдалевої квітки з яблуками і квітами;
34
Въ свњти'лњ же потр^и ча'ши въ ѓ%браZ ѓ^рњ'ха, въ е^ди'нои вњтви крђ'ѕи и^ цвњтцы е^го,
35
у шести гілок, що виходять із стебла світильника, яблуко під двома гілками його, і яблуко під іншими двома гілками, і яблуко під третіми двома гілками його [і на світильнику чотири чашечки, на зразок мигдалевої квітки];
35
крђ'гъ поD двњма вњтвњма эT него. и^ крђ'гъ поD четы'рма вњтви е^я`, та'коже и^ по шести` вњтвемъ и^сходя'щимъ эT свњти'ла, и^ въ свњти'лњ четы'ри ча'ши въ ѓ%браZ ѓ^рњ'ха, вњтви
36
яблуко і гілки їх з нього повинні виходити: він весь повинен бути карбований, цільний, з чистого золота.
36
и^ крђзи эT нея`, да бђдђтъ ё^ва'яна, эT е^ди'наго ꙁлата чиста”
37
І зроби до нього сім лампад і постав на нього лампади його, щоб світили на передній бік його;
37
И$ да сътвори'ши свњти'лъ се'дмь, и^ въста'виши свњти'ла е^го, да свњтятъ. эT е^ди'наго лица` е^мђ
38
і щипці до нього і лотки до нього [зроби] з чистого золота;
38
и^ щипцы` е^го, и^ поDста'вы е^го эT злаᲄа чиста сътвори'ши.
39
з таланта золота чистого нехай зроблять його з усіма цими приналежностями.
39
тала'нтоM злата чиста, сътвори'ши вс^я съсђ'ды сїя”
40
Дивися, зроби їх за тим зразком, який показано тобі на горі.
40
Смотри`, да сътвори'ши по ё^каꙁа'нномђ тебњ на горњ`”
Глава 26
1
Скинію ж зроби з десяти покривал крученого висону і з блакитної, пурпурової і червленої вовни, і херувимів зроби на них мистецькою роботою;
1
Хра'мъ же да сътвори'ши эT десяти` ѓ^по'нъ, эT багряни'ца пря'дены, и^ эT синеты`, и^ эT чрьвлени'ца пря'дены, и^ мно'жествомъ херђви'мъ дњ'ломъ шве'нныM да сътвори'ши я&, въ
2
довжина кожного покривала двадцять вісім ліктів, а ширина кожного покривала чотири лікті: міра одна всім покривалам.
2
долготђ ѓ^по'ны е^ди'ноя, к~. и^ и~, ла'ктїи. а^ широта` е'й, д~, ла'кᲄїи. и^ да бђ'детъ ѓ^по'на е^ди'ноя мњры. та'коже всњмъ ѓ^по'намъ да бђ'деT”
3
П’ять покривал нехай будуть з’єднані одне з одним, і інші п’ять покривал з’єднані одне з одним.
3
Пя'ть же ѓ^по'нъ, да бђ'дђтъ вкђ'пњ съдрьжа'щися, дрђ'га ѓ% дрђзњ. и^ пя'ть ѓ^по'нъ съдрьжа'щися дрђ'га ѓ% дрђзњ”
4
Зроби [до них] петлі блакитного кольору на краю першого покривала, що в кінці з’єднує обидві половини; так зроби і на краю останнього покривала, що з’єднує обидві половини;
4
И$ сътвори'ши пе'тлњ съ синеты`, ё^ кра'я ѓ^по'ны е^ді'наго конца` въ сложе'нїе, си'це же сътвори'ши на кра'и ѓ^по'ны вы'шнея, къ сложе'нїю второ'мђ,
5
п’ятдесят петель зроби на одному покривалі і п’ятдесят петель зроби на краю покривала, що з’єднується з іншим; петлі повинні відповідати одна одній;
5
н~ же съᲄвори'ши пе'тлей, е^ді'нои ѓ^по'ны, н~. пе'тлеи да сᲆтвори'ши эT кра'я ѓ^по'ны, по сложе'нїю второ'мђ лицеM кᲆ лицђ` състоя'щаася к себњ ка'яждо”
6
і зроби п’ятдесят гачків золотих і гачками з’єднай покривала одне з одним, і буде скинія одним цілим.
6
И$ сътвори'ши, н~. крючко'въ ꙁла'тыхᲆ, и^ съвокђпи'ши ѓпо'ны дрђ'гъ ко' дрђꙁњ крючка'ми, и^ бђдетъ храмъ е^ді'нᲆ”
7
І зроби покривала із козячої вовни, щоб покривати скинію; одинадцять покривал зроби таких;
7
И$ сътвори'ши ѓ^по'нъ, а~і, эT во'лны въ покро'вᲆ храмђ,
8
довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина чотири лікті; це одне покривало: одинадцятьом покривалам одна міра.
8
длъгота` ѓ^по'ны е^ді'ноя, да бђдетъ, л~, лако'тъ, д~ же ла'кти широта` ѓ^по'ны е^ді'ноа, и^ во е^ді'нђ мњрђ, та'ко да бђдетъ, а~і, ѓ^по'нъ”
9
І з’єднай п’ять покривал окремо і шість покривал окремо; шосте покривало зроби подвійне з переднього боку скинії.
9
И$ съвокђпи'ши, е~, ѓ^по'нъ въкђпњ, и^ ше'сть ѓ^по'нъ въкђпњ, и^ пригне'ши ѓ^по'нђ шестђ'ю въ вхо'дᲆ храма”
10
Зроби п’ятдесят петель на краю крайнього покривала, для з’єднання його з другим, і п’ятдесят петель [зроби] на краю іншого покривала, для з’єднання з ним;
10
И$ да сътвори'ши пе'тлеи. н~,на кра'и ѓ^по'ны е^ді'ноя, сре'дня по сложе'нїю, н~ да съᲄвори'ши пе'тлей на кра'и ѓ^по'ны по съвокђпле'нїю вторы'я” И$ та'ко
11
зроби п’ятдесят гачків мідних, і вклади гачки в петлі, і з’єднай покров, щоб він складав одне.
11
съᲄвори'ши крючкоv мњдяn н~, съвокђпи'ши крючки с пеᲄлями ве'рхними, и^ да совᲆкђпи'ши ѓ^по'ны, и^ бђдетъ е^ді'но”
12
А лишок, що залишається від покривал скиній, — половина зайвого покривала нехай буде звішена на задньому боці скинії;
12
И$ да положи'ши и^ꙁбыва'ющее ѓ^по'нъ хра'мныхъ, ꙁакры'ти ꙁа'дняя храмђ,
13
а лишок від довжини покривал скинії, на лікоть з одного і на лікоть з іншого боку, нехай буде звішений з боків скинії з тієї і з другої сторони, для покриття її.
13
лакти е^ді'наго эT сего` ла'кти же эT дрђга'го, эT и^ꙁбыва'ющихъ в долготђ` ѓ^по'нъ хра'мныхъ, и^ да бђдетъ покрыва'я съ странђ` хра'ма, эTсю'дђ и^ эTѓ^нђ'дђ, да покры'етъ”
14
І зроби покриття для покрова зі шкур баранячих червоних і ще покров верхній зі шкур синіх.
14
И$ да сътвори'ши покро'въ храмђ, ко'жами ѓ%внями, червле'ными, и^ све'рхђ покро'въ ко'жами си'нями”
15
І зроби бруси для скинії з дерева ситим, щоб вони стояли:
15
И$ да сътвори'ши столпы` хра'мђ, эT дре'въ негнию'щихъ,
16
довжиною в десять ліктів [зроби] брус, і півтора ліктя кожному брусу ширина;
16
і~, ла'ктїи въ высотђ` сᲄо'лпъ е^дінᲆ, ла'кти же е^ді'наго и^ по'лъ. въ ширинђ` столпђ` е^ді'номђ.
17
у кожного бруса по два шипи [на кінцях], один навпроти другого: так зроби на усіх брусах скинії.
17
дв^а ла'кти сᲄолпа` е^ді'наго, эTтища'щђ дрђгъ эT дрђга, та'ко сътвори` всњмъ столпо'мъ хра'мным#”
18
Так зроби бруси для скинії: двадцять брусів для полуденної сторони до півдня,
18
И$ да сътвори'ши сто'лпы храмђ, к~, эT ё%гла сњ'вернаh. м~,
19
і під двадцять брусів зроби сорок срібних підніжок: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під другий брус для двох шипів його;
19
же стоя'лъ и^мъ сре'брянᲆ да сътвори'ши двњма` десятма` столпоM дв^њ стоя'лњ е^ді'номђ столпђ`, на ѓ^бою` концђ` е^мђ. и^ дв^њ стоя'лњ е^ді'номђ столпђ` на ѓ^бою` концђ`
20
і двадцять брусів для другої сторони скинії до півночі,
20
въ ё%глњ вторњмъ, къ сњверђ, к~, столпоv, м~.
21
і для них сорок підніжок срібних: два підніжки [для двох шипів його] під один брус, і два подніжки під другий брус [для двох шипів його];
21
же стоя'лъ и^мъ сре'бреныхъ, двњ стоя'лњ столпђ` е^ді'номђ, на ѓ^бою` концђ` е^мђ, дв^њ же стоя'лњ е^ді'номђ на ѓ^бою`
22
для заднього ж боку скинії на захід зроби шість брусів
22
концђ` е^мђ” И$ сᲆ ꙁаd хра'мђ по странњ` ја%же къ мо'рю, да сътвори'ши ше'сть столпо'въ”
23
і два бруси зроби для кутів скинії на задній бік;
23
два y столпа сътвори'ши в ё%глђ храма эT ꙁа'пада,
24
вони повинні бути з’єднані внизу і з’єднані вгорі до одного кільця: так повинно бути з ними обома; для обох кутів нехай будуть вони;
24
и^ да бђ'дђтъ ра'вна, эT до'лђ и^ до верха`, въ соста'въ е^ді'нъ, та'ко сътвори'ши ѓ^бњма ё%глома ра'вна да бђдђтъ”
25
і таких буде вісім брусів, і для них срібних підніжків шістнадцять: два підніжки під один брус, і два підніжки під другий брус [для двох шипів його].
25
И$ бђдетъ, и~. столпо'въ, и^ стоя'ла и^хъ сребря'на, ѕ~і, дв^њ стоя'лњ столпђ е^ді'номђ, и^ дв^њ стоя'лњ столпђ` е^ді'номђ. на ѓ^бою` концђ` е^мђ”
26
І зроби жердини з дерева ситим, п’ять [жердин] для брусів одного боку скинії,
26
И$ да сътвори'ши раꙁво'ры, эT древе'съ негнию'щихъ, е~, раꙁво'ръ столпђ` е^ді'номђ, эT е^ді'ноя страны` хра'ма, е~
27
і п’ять жердин для брусів другого боку скинії, і п’ять жердин для брусів заднього боку позаду скинії, на захід;
27
же раꙁво'ръ столпђ` второ'мђ ё%глђ хра'ма, е~ же раꙁво'ръ столпђ` ꙁаднемђ ё%глђ хра'ма, и^же къ мо'рю”
28
а внутрішня жердина буде проходити посередині брусів від одного кінця до другого;
28
Сре'дняя же межи столпы`, дв^а прохо'дятъ эT е^ді'наго ё%гла, въ дрђгїи ё%гол#”
29
бруси ж обклади золотом, і кільця, для вкладання жердин, зроби з золота, і жердини обклади золотом.
29
Столпы` же, да поꙁлати'ши ꙁла'томъ, ѓ%боди же сътвори'ши ꙁла'ты, в няy вложи'ши раꙁво'ры. позлати'ши, и^раꙁво'ры ꙁла'томъ,
30
І постав скинію за зразком, що показаний тобі на горі.
30
и^ съста'виши хра'мᲆ по ѓ%браꙁђ покаꙁа'нномђ тебᲇ на горњ`”
31
І зроби завісу з блакитної, пурпурової і червленої вовни і крученого висону; мистецькою роботою повинні бути зроблені на ній херувими;
31
Сътвори'ши ꙁавњсђ эT синеты` и^ порфи'ры, и^ червлени'ца и^ вис#со'нђ пря'денаго дњломъ тка'номъ влаче'но. да съᲄвори'ши е'й, херђвиM,
32
і повісь її на чотирьох стовпах із ситима, обкладених золотом, з золотими гачками, на чотирьох срібних підніжках;
32
и^ распростре'ши на четы'рехъ столпXњ негнию'щихъ, и^ поꙁлаще'ныхъ ꙁла'томъ и^ верхи` и^хъ ꙁла'ты, и^ стоя'ла и^хъ, д~. сре'брена,
33
і повісь завісу на гачках і внеси туди за завісу ковчег одкровення; і буде завіса відокремлювати вам святилище від Святого Святих.
33
и^ повњ'сиши ꙁавњсђ на столпњ'хъ” Внесе'ши т^ђ внђтръ ꙁавњсы киѓ'тђ свњдњнїя, и^ да раꙁдњля'етъ завњса междђ ст~ыня, и^ междђ` ст~ая ст~ыхъ.
34
І поклади кришку на ковчег одкровення у Святому Святих.
34
и^ ꙁакры'еши ꙁавњсою, киѓ'тᲆ свњдњнїа въ ст~ая ст~ыхъ”
35
І постав стіл поза завісою і світильник навпроти столу на стороні скинії на південь; стіл же постав на північній стороні [скинії].
35
И$ поста'виши трапеꙁђ вн^њё%дђ ꙁавњсы, и^ свњти'ло пря'мотрапе'ꙁы, на странњ` хра'ма ја%же къ ю'гђ. трапеꙁђ же поста'виши на странњ` хра'мђ, ја%же къ сњверђ”
36
І зроби завісу для входу в скинію з блакитної і пурпурової і червленої вовни і з крученого висону візерункової роботи;
36
да сътвориши ꙁакро'въ въ две'рехъ, эT синеты`, и^ порфи'ры, и^ червлени'ца сᲆпря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго, дњломъ пестря'щаго”
37
і зроби для завіси п’ять стовпів із ситиму і обклади їх золотом; гачки до них золоті; і відлий для них п’ять підніжків мідних.
37
И$ да сътвори'ши ꙁавњсњ пя'ть столпъ эT дре'въ негни ю'щиX, и^ позлати'ши и^хъ зла'тоM, и^ верхи` иX зла'ты, и^ да съдњ'лаеши иM, е~ стоялъ мњдянъ.
Глава 27
1
І зроби жертовник з дерева ситим довжиною п’ять ліктів і шириною п’ять ліктів, так щоб він був чотирикутний, і висотою у три лікті.
1
И$ да сътвори'ши ѓлтарь эT дреv негнию'щихъ, е~, лако'тъ въ долготђ`, е~ же лако'тъ в широтђ`, на д~, ё%глы, да бђ'детъ ѓ^лта'рь, г~, ла'кти высота` е^го.
2
І зроби роги на чотирьох кутах його, так щоб роги виходили з нього; і обклади його міддю.
2
и^ да сътвори'ши ро'ги, на четы'рехъ ё%глњ'хъ, и^з него` да бђ'дђтъ ро'ги, и^ покры'еши е& мњдїю.
3
Зроби до нього горщики для висипання в них попелу, і лопатки, і чаші, і виделки, і вугільниці; усе приладдя зроби з міді.
3
и^ да сътвори'ши вњне'цъ ѓ^лтарђ, и^ покро'въ е^го, и^ па'ивица е^го, и^ ви'лицы е^го, кади'лникы е^го, и^ вс^я съсђ'ды е^го, да сътвори'ши е^мђ мњдяны”
4
Зроби до нього ґрати, рід сітки, з міді, і зроби на сітці, на чотирьох кутах її, чотири кільця мідних;
4
И$ да сътвори'ши ѓ%гнище въ подо'бїе мре'жи, и^ сътвори'ши ѓ%гнищђ, д~, ѓ%боди мњ'дяны, на д~ ё%глы,
5
і поклади її по краях жертовника внизу, так щоб сітка була до половини жертовника.
5
и^ подложи'ши поD ѓ%гнище ѓ^л#таря, ни'же. и^ бђдетᲆ ѓ%гнище до среды` ѓ^лтаря”
6
І зроби жердини для жертовника, жердини із дерева ситим, і обклади їх міддю;
6
И$ да сътвори'ши ѓ^лтарю носи'ла, по странњ`, эT дре'весъ негнїю'щихъ, и^ ѓ^кђ'еши и& мњдїю.
7
і вкладай жердини його в кільця, так щоб жердини були з обох боків жертовника, коли нести його.
7
и^ вложи'ши носи'ла въ ѓ%боды, и^ да бђдђтъ носи'ла ѓ^лтарю, на дв^ђ стра'нахъ поDдержа'ти е^го, и сътвори'ши е^го внђт'ръё%дђ
8
Зроби його порожнім всередині, з дощок: як показано тобі на горі, так нехай зроблять [його].
8
то'щъ съ до'скъ по ё^каꙁа'нномђ тебњ на горњ`, та'ко
9
Зроби двір скинії: з полуденної сторони на південь завіси для двору повинні бути з крученого висону довжиною у сто ліктів з одного боку;
9
сътвори'ши и&” И$ да сътвори'ши притво'ръ храмђ на ё^глы, и^же на въсто'кᲆ, къ сњ'верђ, и^ да бђдђтъ ѓ'поны притво'рђ съ вис#со'нђ тка'наго. долгота`, сто лако'тъ, ё'глђ е^ді'номђ,
10
стовпів для них двадцять, і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’язки на них зі срібла.
10
и^ столпо'въ и^хъ, к~, и^ стоя'лъ и^хъ, к~. мњдяныхъ крючки` и^хъ, и^ ѓ'боди иX сре'бренњ”
11
Також і вздовж по північній стороні — завіси ста ліктів довжиною; стовпів для них двадцять, і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’язки на них [і підніжки їх] зі срібла.
11
Си'це же въ ё%глњ къ ю%гђ ѓ^по'ны, р~. лако'тъ въ долготђ`, и^ столпо'вᲆ е^мђ, к~, и^ стоя'ла е^мђ, к~. мњ'дяны. ѓ%боди и^ верхи` сто'лпнїи, и^ вс^я стоя'ла посре'брена сребро'мъ”
12
В ширину ж двору з західного боку — завіси п’ятдесяти ліктів; стовпів для них десять, і підніжків до них десять.
12
широта' же притво'рђ ја%же е^сть къ мо'рю ѓ^по'ны, н~, лако'тъ. столповᲆ е^го і~, и^ стоя'ла и^хъ,
13
І в ширину двору з переднього боку на схід — [завіси] п’ятдесяти ліктів; [стовпів для них десять, і підніжків для них десять].
13
і~” И$
14
До однієї сторони — завіси у п’ятнадцять ліктів [висотою], стовпів для них три, і підніжків для них три;
14
е~і лако'тᲆ высота` ѓ^по'нъ ё%глђ е^ді'номђ, столпы` и^хъ, г~, и^ стоя'ла и^хъ, г~”
15
і до другої сторони завіси у п’ятнадцять [ліктів висотою], стовпів для них три, і підніжків для них три.
15
ё%глђ же второ'мђ ѓ^по'нъ, е~і, лакоT, высота`, столпы` и^хъ, г~. и^ стоя'ла и^хъ, г~,
16
А для воріт двору завіса у двадцять ліктів [висотою] з блакитної і пурпурової і червленої вовни і з крученого висону візерункової роботи; стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири.
16
вратомъ притворным# ꙁавњса, к~, лако'тъ высота`, эT синеты`, и^ порфи'ры, и^ червлени'ца, и^ виссо'нђ пря'денаго, пестре'нїемъ шве'ннымъ. столпы` ея`, д~. стоя'ла ея`, д~,
17
Усі стовпи навколо двору повинні бути з’єднані зв’язками зі срібла; гачки на них зі срібла, а підніжки до них з міді.
17
вс^и столпы` притво'рные ѓ^боя'мо ѓ^ко'вано сребро'мъ, и^ верхи` и^хъ сре'брени, и^ стоя'ла и^хъ мᲇдяны,
18
Довжина двору сто ліктів, а ширина скрізь — п’ятдесят, висота п’ять ліктів; завіси з крученого висону, а підніжки у стовпів з міді.
18
долгота' же притво'рђ, р~, до, р~, широта' же, н~. до, н~, высота' же, е~, лако'тъ эT виссо'нђ пря'денаго, стоя'ла же и^хъ мњ'дяны
19
Усе приладдя скинії для усякого вживання в ній, і всі кілки її, і всі кілки двору — з міді.
19
и^ вс^я ё%тварь и^ вс^и съсђды и^ колки` притво'рђ мњдяны, и^ сътвори'ши риꙁы, съ синеты`, и^ порфи'ры, и^ червлени'цы, и^ да слђ'жиши в ни'хъ въ
20
І накажи синам Ізраїлевим, щоб вони приносили тобі єлей чистий, видавлений з маслин, для освітлення, щоб горів світильник у всякий час;
20
ст~ы ни” Ты' же ꙁаповњждь сн~ом# і^и~левымъ да въ'ꙁмђтъ себњ і^еле'й эT ма'сличїя, чи'сто съмле'но въ свњти'ла, и^да свњтитъ
21
у скинії зібрання поза завісою, що перед ковчегом одкровення, буде запалювати його Аарон і сини його, від вечора до ранку, перед лицем Господнім. Це устав вічний для поколінь їх від синів Ізраїлевих.
21
въ хра'мњ свᲇдњ'нїя. всегда` вн^њё%дђ ꙁавњсы, ја^же ви'ситъ ё^ завњта мое^го да въжиза'етъ е^я`, а^аро'нъ, и^ сн~ове е^го съ ве'чера до ꙁаё%трїя прDе гм~ъ въ ꙁако'нъ вњ'чныи, въ ро'ды ва'ша ё^ сн~овᲆ і^и~левъ”
Глава 28
1
І візьми до себе Аарона, брата твого, і синів його з ним, від середовища синів Ізраїлевих, щоб він був священиком Мені, Аарона і Надава, Авиуда, Єлеазара й Іфамара, синів Ааронових.
1
Ты' же приведи` к себᲇ, а^аро'на бра'та твое^го и^ сн~ы е^го, эT сн~овъ і^и~левъ, жре'ти мн^њ, а^аро'на, и^ нада'ва, и^ а^виё%да, и^ е^лиа^ꙁа'ра, и^ фама'ра, сн~ы а^аро'ня”
2
І зроби священний одяг Аарону, братові твоєму, для слави і краси.
2
И$ да сътвори'ши ри'ꙁы ст~ы, а^аро'нђ бра'тђ ᲄвое^мђ на честь и^ сла'вђ”
3
І скажи всім мудрим серцем, яких Я наповнив духом премудрости [і розуміння], щоб вони зробили Аарону [священні] одежі для посвяти його, щоб він був священиком Мені.
3
Ты' же гл~и кᲆ всњмъ премђ'дрымъ ё%мнымъ, яy напо'лнихъ дх~а мђ'дрости, и^ смышле'нїя, и^ да сътворяT ри'ꙁы ст~ы, а^аро'нђ въ ни'хже въ ст~омъ да жре'тᲆ мнњ”
4
Ось одяг, який вони повинні зробити: наперсник, ефод*, верхня риза, хітон* витканий, кидар* і пояс. Нехай зроблять священний одяг Аарону, братові твоєму, і синам його, щоб він був священиком Мені.
4
Си'я же ри'ꙁы да сътворя'тᲆ на пе'рси е'й ри'ꙁђ ве'рхнюю, и^ до'лгђю ри'ꙁђ, и^ ри'ꙁђ треснови'тђ. и^ нагла'вїе, и^ по'ясᲆ. и^ да сътворя'т# ри'ꙁы ст~ы а^а^ро'нђ, и^ сн~омъ е^го, жрњти мн^њ”
5
Нехай вони візьмуть золото, блакитну і пурпурову і червлену вовну і висон,
5
Сїи же да во'ꙁмђтъ ꙁла'то, и^ синетђ`, и^ порфи'рђ и^ червлени'цђ, и^ виссо'нъ.
6
і зроблять ефод із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни, і з крученого висону, мистецькою роботою.
6
и^ да сътворя'тъ риꙁђ ве'рхнюю эT виссо'нђ съпря'денаго дњ'ло шве'нно пестря'ще.
7
У нього повинні бути на обох кінцях його два з’єднувальні нарамники, щоб він був зв’язаний.
7
дв^њ ри'ꙁы ве'рх#нїя да бђ'дета. съдержа'щися, дрђ'га дрђ'ѕњ. на ѓ%бњ странњ и^сходя'ще”
8
І пояс ефода, що поверх нього, повинен бути однакової з ним роботи, з [чистого] золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону.
8
Наволоче'нїе же ри'ꙁъ ве'рхниX е^же е'сть на не'й по сътворе'нїю ея`, да бђ'детᲆ эT ꙁла'та чи'ста, и^ эT синеты`, и^ багряни'ца, и^ червлени'ца, сътка'ныя, и^ виссо'нђ пря'денаго”
9
І візьми два камені онікса і виріж на них імена синів Ізраїлевих:
9
И$ воꙁ'меши ка'мени дв^а ка'меня змара'гда, і^ и^ꙁва'еши на них# и^мена` сн~овъ і^и~левъ.
10
шість імен їхніх на одному камені і шість імен останніх на іншому камені, за порядком народження їх;
10
ѕ~, и^ме'нᲆ на ка'мени е^ді'номъ, ѕ~ же и^ме'нъ на ка'мени дрђго'мъ. по ро'дђ иX
11
через різчика на камені, що вирізьблює печаті, виріж на двох каменях імена синів Ізраїлевих; і встав їх у золоті гнізда
11
дњ'ло ка'менныя хи'трости, ва'янїе зна'менїя ѓ%ба ка'меня и^мене'мъ сн~овъ і^и~левъ”
12
і поклади два камені ці на нарамники ефода: це камені на пам’ять синам Ізраїлевим; і буде Аарон носити імена їхні перед Господом на обох раменах своїх для пам’яті.
12
И$ положи'ши ѓ%ба ка'меня, на ѓ%бњ ра'мњ ра'мныхъ ри'зъ ка'меня, въ па'мять сн~овъ і^и~левъ. и^ въздви'гнетъ а^а^ро'нъ, и^мена` сн~овъ і^и~лев# прDе гм~ъ, на ѓ%бњ ра'мњ свои` въ па'мять эT ни'хъ”
13
І зроби гнізда з [чистого] золота;
13
И$ да сътвори'ши дв^а щита`, эT ꙁла'та чи'ста,
14
і [зроби] два ланцюжки з чистого золота, витими зроби їх роботою плетеною, і прикріпи кручені ланцюжки до гнізд [на нарамниках їх спереду].
14
и^ да сᲆтвори'ши двњ тресно'вици эT ꙁла'та чи'ста, съмњше'нїе цвњтђ, дњ'ло плᲇте'нїя, и^ положи'ши треснови'ца плете'нїи на щи'тђ, на ра'мђ иX съпряже`”
15
Зроби наперсник судний майстерною роботою; зроби його такою самою роботою, як ефод: із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону зроби його;
15
И$ да сътвори'ши сло'во сђ'дное, дњ'ло пестря'щаго, по съста'вђ ри'ꙁы, сътвори'ши с^е эT ꙁла'та, и^ синеты` и^ багряни'ца, и^ червлени'ца съпря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго.
16
він повинен бути чотирикутний, подвійний, у п’ядь довжиною і в п’ядь шириною;
16
сътвори'ши же на четы'ри ё%глы, да бђдетъ сђгђбъ. пя'ди въ долготђ`, пя'ди y въ широтђ`”
17
і встав у нього оправлені камені в чотири ряди; поряд: рубін, топаз, смарагд, — це один ряд;
17
И$ наши'еши на не'й швы` по ка'мени, четы'рми ряды, ря'дъ ка'менїи да бђ'детᲆ, сардїи топаѕиѓ'нъ ꙁмара'гдъ, ря'дъ е^ді'нъ.
18
другий ряд: карбункул, сапфір і алмаз;
18
ря'д# же вторы'и, а^нџра'ксъ, и^ санфи'ръ и^ а'списъ.
19
третій ряд: яхонт, агат і аметист;
19
ря'д же тре'тїи лигириѓ'н# и^ а^хати'сᲆ, и^ а^меџисᲄо'съ”
20
четвертий ряд: хризоліт, онікс і яспис; у золоті гнізда повинні бути вставлені вони.
20
Ря'д же д~, хрисолиџо'съ и^ ви'риллиѓ'нъ, и^ ѓ^нихиѓ'нъ, ѓ^бя'та ꙁла'томъ, и^ съплете'на въ ꙁла'тњ, да бђ'детъ по' рядђ и^хъ”
21
Цих каменів повинно бути дванадцять, за числом [дванадцяти імен] синів Ізраїлевих [на двох раменах його], за іменами їх [і за народженням їх]; на кожнім, як на печаті, повинно бути вирізано по одному імені з числа дванадцяти колін.
21
Ка'мени же да бђ'дђтъ эT и^ме'нъ, в~і, сн~овъ і^и~левъ, прDе гм~ъ на дв^њ ра'мњ е^го, в~і, по и^менеM и^хъ, и^ по' родњхъ и^хъ, въ вая'нїиX зна'менїи, ко'ждо и^ме'немъ да бђдTђ в~і, племе'нъ,
22
До наперсника зроби ланцюжки кручені плетеної роботи з чистого золота;
22
и^ да сътвори'ши въ сло'вђ тре'сны плете'ны, и^ ѓ^бли'чїем# вњри'жнымъ эT зла'та чи'ста”
23
і зроби до наперсника два кільця з золота і прикріпи два [золотих] кільця до двох країв наперсника;
23
24
і вдінь два плетені ланцюжки з золота в обидва кільця з [обох] кінців наперсника,
24
25
а два кінці двох ланцюжків прикріпи до двох гнізд і прикріпи до нарамників ефода з лицевої сторони його;
25
26
ще зроби два кільця золотих і прикріпи їх до двох інших кінців наперсника, на тій стороні, що лежить до ефода в середину;
26
27
також зроби два кільця золотих і прикріпи їх до двох нарамників ефода знизу, з лицевої сторони його, біля з’єднання його, над поясом ефода;
27
28
і прикріплять наперсник кільцями його до кілець ефода шнуром з блакитної вовни, щоб він був над поясом ефода, і щоб не спадав наперсник з ефода.
28
29
І буде носити Аарон імена синів Ізраїлевих на наперснику судному біля серця свого, коли буде входити у святилище, для постійної пам’яті перед Господом. [І поклади на наперсник судний кручені ланцюжки, поклади на обидва кінці наперсника, і поклади обидва гнізда на обох плечах на нарамнику з лиця.]
29
И$ вᲆꙁметъ а^аро'нъ и^мена` сн~овᲆ і^и~левъ, на сло'вњ сђднњмъ на пе'рсехъ входя'ще, въ сщ~е'нїе ст~ое, на па'мять прDе бм~ъ” И$ да положи'ши на словесњ` сђ'днњм# тре'сны плњте'нїя, на ѓ%ба ё%гла слове'сная въꙁложи'ши. и^ ѓ%ба щита` въꙁложи'ши на ѓ%бњ ра'мњ, ри'зъ съпря'женїя,
30
На наперсник судний поклади урим і тумим, і вони будуть біля серця Ааронового, коли буде він входити [у святилище] перед лице Господнє; і буде Аарон завжди носити суд синів Ізраїлевих біля серця свого перед лицем Господнім.
30
въꙁложи'ши на сло'во сђ'дное, проповњ'данїе, і^ и'стиnнђ. и^ да бђдетъ на пе'рсехъ а^аро'нђ. е^гда` вни'детъ въ ст~ое предъ б~а. и^ да но'ситъ а^аро'нъ, сђ'ды сн~овъ і^ил~евъ на пе'рсехъ прDе лице'мъ гн~имᲆ всегда`”
31
І зроби верхню ризу до ефода всю блакитного кольору;
31
И$ да съᲄвори'ши ри'ꙁђ ё%трьнюю до ꙁемля` си'ню,
32
посеред неї повинен бути отвір для голови; біля отвору її навколо повинна бути обшивка виткана, подібно до отвору у броні, щоб не дерлося;
32
и^ да бђ'детъ ё%стїе посредњ, и^ ѓ^жере'лїе эT него`, ѓ^меты и^мњ'а ѓ^бою'дђ ѓ^жере'лїя дњло шве'нно, съста'въ шве'нъ эT него` да не раскриля'ется”
33
на подолі її зроби яблука з ниток блакитного, яхонтового, пурпурового і червленого кольору [і з крученого висону], навколо по подолу її; [такого вигляду яблука і] дзвоники золоті між ними навкруги:
33
И$ да сᲆтвори'ши на ѓ^ме'тњ ри'знњмъ до'лњ, а^ки ши'пка цвњтђщ'а, пђ'гвица съ синеᲄо'ю и^ багряни'цею, и^ червленицею съпря'деною и^ вис#сонђ тканаго на ѓ^ме'тњ ри'ꙁы ѓ^бою%дђ” В то'и же ѓ%браZ пђ'гвичьныи, и^ ꙁлаᲄы звонца, межDђ си'ми ѓ^бою'дђ,
34
золотий дзвоник і яблуко, золотий дзвоник і яблуко, по подолу верхньої ризи навкруги;
34
при пђ'гвицы ꙁла'тъ ꙁвоне'цᲆ, и^ цвњтъ на ѓ^ме'тњ ри'ꙁнњмъ, ѓ^боја%мо.
35
вона буде на Аароні в служінні, щоб чутним був від нього звук, коли він буде входити у святилище перед лице Господнє і коли буде виходити, щоб йому не вмерти.
35
и^ да бђдетъ а^аро'нђ, е^гда` слђжитъ. ё^слы'шится гла'съ е^го входя'щи вᲆ сщ~енїе преD гм~ъ, і^ и^сходя'щи да не ё%мретъ”
36
І зроби поліровану дощечку з чистого золота, і виріж на ній, як вирізують на печатці: «Святиня Господня»,
36
И$ да сътвори'ши доскђ ꙁла'тђ чи'стђ, и^ да сътвори'ши в не'и ѓ%браꙁъ ꙁна'менїя ѓ^сщ~енїя гн~я”
37
і прикріпи її шнуром блакитного кольору до кидара, так щоб вона була на передній стороні кидара;
37
И$ да въꙁложи'ши е^я` на синетђ съпря'денђ. и^ да бђдетъ на ё^вя'слњ, съ преди` ё^вя'сла да бђдетъ.
38
і буде вона на чолі Аароновому, і понесе на собі Аарон недоліки приношень, що посвячуються від синів Ізраїлевих, і всіх дарів, які вони приносять; і буде вона безперестанно на чолі його, для благовоління Господнього до них.
38
и^ да бђдетъ на челњ` а^аро'нђ, и^ да эTи'метъ а^аро'нъ съгрњше'нїя и^хъ, е^ли'коже да ѓ^ст~ятъ сн~ове і^ил~евы всего` дњя'нїя ст~ыхъ. и^ да бђ'детъ на челњ` а^аро'нђ всегда`, прїя'то и^м# предъ гм~ъ”
39
І зроби хітон з висону і кидар з висону і зроби пояс візерунчастої роботи;
39
тре'снови ри'ꙁъ, эT черьвлени'ца, и^ да сътвори'ши клобђ'къ червле'нъ, и^ по'ясъ да сътвори'ши дњ'ла пестря'щаго.
40
зроби і синам Аароновим хітони, зроби їм пояси, і головні пов’язки зроби їм для слави і краси,
40
и^ сн~омъ а^аро'новымъ, да сътвори'ши ри'ꙁы, и^ по'ясы, и^ клобђкы, да съᲄвори'ши иM въ чеs и^ сла'вђ. ѓ^блецы
41
і зодягни в них Аарона, брата твого, і синів його з ним, і помаж їх, і наповни руки їх, і посвяти їх, і вони будуть священиками Мені.
41
же в н^я а^аро'на брата твое^го, и^ сн~ы е^го с ни'мъ, и^ пома'жеши я&, і^ и^сполниши рђцњ и^хъ, и^ ѓ^ст~иши я&, да м^и жертвђютъ”
42
І зроби їм нижній одяг лляний, для прикриття тілесної наготи від стегон до гомілок,
42
И$ да сътвори'ши и^мъ надра'гы полотня'ны, покрыва'ти стыдњнїа плоти и^хъ, эT бе'дръ даже до сте'гнъ и^ да я`
43
і хай буде він на Аароні і на синах його, коли будуть вони входити у скинію забрання, або приступати до жертовника для служіння у святилищі, щоб їм не навести [на себе] гріха і не померти. Це устав вічний, [нехай буде] для нього і для нащадків його після нього.
43
и%мать а^аро'нъ, и^ сн~ове е^го, е^гда` въхо'дятъ въ храM свњдњнїа” І$ егда` прихо'дятъ слђжи'ти, къ жертвени'кђ ст~ыни. да не въꙁложа'тᲆ на ся грњха` да не ё%мрђтъ. въ ꙁако'нъ вњчныи е^мђ, да бђ'детъ с^е и^ сњмени е^го по не'мъ”
Глава 29
1
Ось що повинен ти звершити над ними, щоб посвятити їх у священики Мені: візьми одного тельця з волів, і двох баранів без вад,
1
Се' же е^сть е^же сътвори'ши иM и^ ѓ^ст~иши я& ја%ко жре'ти и^м# мн^њ” да по'имеши теле'цᲆ е^ді'нъ эT говя'дъ, и^ ѓ^вна` дв^а чи'ста,
2
і хлібів прісних, і опрісноків, змішаних з єлеєм, і коржів прісних, помазаних єлеєм: з борошна пшеничного зроби їх,
2
и^ хлњбы прњсны смњшены с ма'сломъ древяныM. и^ ѓ^прњснокы пома'ꙁаны е^ле'ѓмъ. с мђки` пшени'чны сътвори'ши я&”
3
і поклади їх в один кошик, і принеси їх у кошику, і разом тельця і двох баранів.
3
И$ да въꙁложи'ши я& в ко'шъ е^ді'нъ, понесе'ши, и^ эTнесе'ши с^е в коши` теле'цъ, и^ ѓ%ба ѓ%вна”
4
Аарона ж і синів його приведи до входу в скинію зібрання і омий їх водою.
4
А$аро'на же и^ ѓ%ба сн~а е^го приведе'ши я& прDе две'ри храмђ свњдњнїя, і^ и^ꙁмы'еши я& водо'ю,
5
І візьми [священний] одяг, і зодягни Аарона в хітон і у верхню ризу, в ефод і в наперсник, і підпережи його по ефоду;
5
и^ вꙁе'мъ ри'ꙁы ст~ыя, и^ ѓ^блече'ши а^аро'на бра'та твое^го, до ꙁемли` ри'ꙁою и^ ри'ꙁђ ё%тренюю, и^ сло'во съвокђ'пиши е^мђ, сло'во къ ё%тренїи ри'ꙁњ”
6
і поклади йому на голову кидар і закріпи діадему святині на кидарі;
6
И$ въꙁложи'ши на главђ е^го клобђкᲆ, и^ възложи'ши доскђ ѓ^сщ~енїа на ё^вя'сло,
7
і візьми єлей помазання, і полий йому на голову, і помаж його.
7
и^ да во'ꙁмеши эT і^елея помаꙁаннаго, и^ да въꙁлїеши на главђ` е^го, и^ ма'жеши
8
І приведи також синів його і зодягни їх у хітони;
8
и&” И$ сн~ы е^го приведе'ши, и^ ѓ^блече'ши я& въ ри'ꙁы,
9
і підпережи їх поясом, Аарона і синів його, і поклади на них пов’язки і буде їм належати священство за уставом навік; і наповни руки Аарона і синів його.
9
и^ ѓ^поя'шеши я& по'ясы, и^ въꙁложи'ши и^ма клобђка`, и^ да бђдетъ и^ма жре'ти мн^њ въ' вњкы. и^ съверши'ши рђцњ а^аро'ни и^ рђцњ сн~ов# е^го”
10
І приведи тельця перед скинію зібрання, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову тельця [перед Господом біля дверей скинії зібрання];
10
И$ да въведе'ши теле'цъ, прDе две'ри хра'мђ свњдњнїя, и^ възложи'тъ а^аро'нъ и^ сн~ове е^го рђцњ свои` на главђ телцђ`, преD гм~ъ ё^ дверїи хра'ма свњдњнїа.
11
і заколи тельця перед лицем Господнім при вході у скинію зібрання;
11
и^ да ꙁако'леши теле'цъ предъ гм~ъ ё^ дверїи хра'ма свњдњнїа”
12
візьми крови тельця і поклади перстом твоїм на роги жертовника, а всю [іншу] кров вилий біля жертовника;
12
И$ да во'ꙁмеши эT кро'ви те'лча, и^ положи'ши на глава'хъ ѓ^лтарю`, пр'ьстомъ твоиM ѓ^ста'нокъ же кро'ви пролие'ши, ё^ стоя'ла ѓ^лᲄарю`”
13
візьми весь жир, що вкриває нутрощі, і сальник з печінки, і обидві нирки і жир, що на них, і покади на жертовнику;
13
И$ да возмеши весь тђ'къ, и^же на ё^тро'бњ и^ повра'ꙁъ ја%тренїи, и^ ѓ'бњ и^сте'сњ, и^ тђкъ и^же на нею`, и^ вᲆꙁложи'ши на ѓ'лтарь
14
а м’ясо тельця і шкуру його і нечистоти його спали на вогні поза станом: це — жертва за гріх.
14
мя'са же те'лча, и^ ко'жђ, и^ моты'ла да съжеже'ши на ѓ^гни`. вънњ полка` грњ'хᲆ б^о е^сть. ѓ^ве'н
15
І візьми одного барана, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову барана;
15
же да по'имеши е^ді'нъ, и^ да въꙁложи'тъ а^аро'нъ, и^ сн~ове е^го рђцњ на главђ` ѓ%вню,
16
і заколи барана, і візьми крови його, і покропи на жертовник з усіх боків;
16
и^ ꙁако'летъ и&. и^ въꙁе'м# кро'вь пролие'ши предъ ѓ^лтаремъ
17
розсічи барана на частини, вимий [у воді] нутрощі його і гомілки його, і поклади їх на розсічені частини його і на голову його;
17
ѓ^бою'дђ, ѓ^ве'н же да расплаᲄа'еши на ё%ды. и^ꙁмы'еши ё^тро'бђ, и^ но'ги въ водњ” И$ во'змеши ё%ды и^ главђ`
18
і спали всього барана на жертовнику. Це всепалення Господу, пахощі приємні, жертва Господу.
18
и^ въꙁложи'ши ве'сь ѓ^веn на ѓ^лтарь, въ вс^есъжеже'нїе б~ђ въ ѓ^боня'нїе бл~гоё^ха'нїя же'ртва г~ђ е^сть”
19
Візьми й іншого барана, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову барана;
19
И$ да по'имеши вторы'и ѓ^ве'нъ, и^ въꙁложи'тъ а^аро'нъ и^ сн~ове е^го, рђцњ` на главђ` ѓ%вню,
20
і заколи барана, і візьми крови його, і поклади на край правого вуха Ааронового і на край правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їх, і на великий палець правої ноги їх; і покропи кров’ю на жертовник з усіх боків;
20
и^ зако'леши и&, и^ во'ꙁмеши эT кро'ви е^го, въꙁложи'ши на слђхъ, ё^шеси` а^аро'ня десна'го, и^ на коне'цъ рђки` десны'я, и^ на коне'цъ ноги` десны'я, и^ на слђ'хъ ё^шеси` сн~овъ е^го деснђю, и^ на коне'ц# рђ'кђ и^хъ деснђ'ю, и^ на коне'цᲆ но'гђ иX деснђю”
21
і візьми крови, яка на жертовнику, і єлею помазання, і покропи на Аарона і на одежу його, і на синів його, і на одежу синів його з ним, — і будуть освячені, він і одяг його, і сини його й одяг їхній з ними.
21
И$ да возмеши эT кро'ве ја%же на ѓ^лтари, и^ эT і^еле'я пома'ꙁанаго, и^ да въскропи'ши на а^аро'на, и^ на ри'зђ е^го и^ на сн~ы е^го, и^ на ри'ꙁы сн~овъ е^го, съ ни'мъ, и^ ѓ^ст~ится са'мъ, и^ ри'ꙁы е^го, и^ сн~ы е^го и^ ри'ꙁы сн~овъ е^го съ ни'мъ. кро'вь же ѓ%вню да пролїе'ши ё^ ѓ^лтаря ѓ^бою'дђ”
22
І візьми від барана жир і курдюк, і жир, що покриває нутрощі, і сальник з печінки, й обидві нирки і жир, який на них, праве плече [тому що це баран приношення священства],
22
И$ да воꙁмеши эT ѓ^вна` тђкъ е^го, и^ тђкъ и^же на ё^тро'бњ е^мђ, и^ повраꙁъ ја^тренїи, и^ ѓ'бњ и^стесњ и^ тђкъ, и^же на ни'хъ и^ ра'мо десное. е'сть б^о съверше'нїе т^о”
23
і один круглий хліб, один корж на єлеї й один опріснок з кошика, що перед Господом,
23
И$ хлњбъ е^ді'нъ ма'сличенъ, и^ ѓ^прњснокъ е^ді'нъ эT коша, ѓ^прњсноковъ. положе'ныхъ предъ гм~ъ,
24
і поклади усе на руки Аарону і на руки синам його, і принеси це, потрясаючи перед лицем Господнім;
24
и^ въꙁложи'ши вс^е на рђцњ` а^аро'нњ, и^ на рђцњ` сн~овъ е^го, и^ нарече'ши я& наро'къ предъ гм~ъ, и^ положи'ши вс^е на рђцњ` аа^ро'новы” Посе'м
25
і візьми це з рук їхніх і спали на жертовнику з усепаленням, для пахощів перед Господом: це жертва Господу.
25
же во'ꙁмеши эT рђкђ их#, и^ въꙁложи'ши на ѓ^лта'рь въ все`съжеже'нїе пред# гм~ъ, въ воню` бл~гоё^ха'нїя жертва е^сть г~ђ”
26
І візьми груди від барана приношення, який для Аарона, і принеси їх, потрясаючи перед лицем Господнім, — і це буде твоя частка;
26
И$ да во'ꙁмеши грђ'ди эT ѓ^вна` съвершенаго, і^ и^же е^сть а^аро'нђ. и^ нарече'ши е^мђ наро'къ предъ гм~ъ, и^ да бђдетъ тебњ въ ча'сть”
27
і освяти груди приношення, якими потрясав, і плече приношення, яке було вознесене, від барана приношення, який для Аарона і для синів його, —
27
И$ ѓ^ст~иши грђ'ди ѓ^сщ~енны, и^ ра'мъ эTлђче'нїя нарече'тся, и^же эTлђчи'ся эT ѓ^вна` съверше'наго, эT а^аро'на и^ эT сн~овъ е^го
28
і буде це Аарону і синам його в частку вічну від синів Ізраїлевих, бо це — приношення; приношення повинно бути від синів Ізраїлевих при мирних жертвах [синів Ізраїлевих], приношення їхньому Господу.
28
да бђ'детᲆ а^аро'нђ и^ сн~омъ е^го, ꙁакоn вњчныи, эT сн~овъ і^и~левъ” Є$сть ё%бо эTлђче'нїе с^е, и^ нарече'нїе да бђдеT эT сн~овъ і^и~левыхъ, эT требᲆ сп~се'ныX эTлђче'нїе г~ђ”
29
А священний одяг, що для Аарона, перейде після нього до синів його, щоб у ньому помазувати їх і вручати їм священство;
29
Ри'зы же посщ~ены, ја^же сђть а^аро'новы, да бђдTђ сн~омъ е^го по немъ. пома'ꙁатися и^мъ въ ни'хъ, и^ съверши'ти рђцњ и^хъ,
30
сім днів повинен облачатися в них [великий] священик із синів його, який заступає його місце, і буде входити у скинію зібрання для служіння у святилищі.
30
седмь дн~їи, да ся ѓ^блачи'тъ в н^я і^ере'и вели'кїи, и^же е^сть в него` мњсто эT сн~овъ е^го, и^же въни'детъ въ хра'мъ свњде'нїя слђжи'ти, въ
31
Барана ж приношення візьми і звари м’ясо його на місці святому;
31
ст~ыни” І$ ѓ%ве'нъ съверше'нъ да воꙁмеши, и^ да свари'ши мя'са въ мњстњ ст~њ,
32
і нехай з’їдять Аарон і сини його м’ясо барана цього з кошика, біля дверей скинії зібрання,
32
и^ да ја^дя'тъ а^аро'нъ, и^ сн~ове е^го, мя'са ѓ%вня, и^ хлњбъ ја%же в коши`, ё^ две'рїи хра'ма свњде'нїя
33
бо через це здійснено очищення для вручення їм священства і для посвячення їх; сторонній не повинен їсти цього, тому що це святиня;
33
ја^дяT сїи, и^ми же ся ѓ^ст~иши в ни'хъ, сᲆверши'ти рђцњ и^хъ, и^ ѓ^ст~ити я& и^ноплеме'нникъ да не я'сть эT ни'хъ ст~и бо сђть”
34
якщо залишиться від м’яса приношення і від хліба до ранку, то спали залишок на вогні: не слід їсти його, бо це святиня.
34
А/ще же ѓ^ста'нетъ эT мя'са тре'бнаго. съверше'нїа и^ эT хлᲇбовъ на ё%трїе да съжже'ши ѓ^станоk ѓ^гне'мъ, да не ја%сться, ѓ^сщ~енїе б^о е^сть”
35
І вчини з Аароном і з синами його в усьому так, як Я повелів тобі; сім днів наповнюй руки їх.
35
Сътвори'ши же а^аронђ, и^ сн~омъ е^гота'ко по всемђ` е^ли'ко ꙁаповњда'хъ тебњ, седмь дн~їи съверши'ши рђцњ и^хъ”
36
І тельця за гріх принось кожного дня для очищення, і жертву за гріх звершуй на жертовнику для очищення його, і помаж його для освячення його;
36
Теле'ц же грњха` раd, да сътвориши въ ѓ^чище'нїе. и^ да ѓ^чи'сᲄиши ѓ^лта'рь вънегда` ѓ^сщ~аеши на не'мъ, и^ пома'жеши е^го да бђдет# посщ~енъ.
37
сім днів очищай жертовник, і освяти його, і буде жертовник святинею великою: усе, що доторкається до жертовника, освятиться.
37
седмь днїи ѓ^чи'стиши ѓ^лта'рь и^ ѓ^ст~иши е^го и^ бђдеT ѓ^лта'рь ст~ая ст~ых#” Всякъ прикоснђвыися ѓ^лтарю` ѓ^ст~ится. се
38
Ось що будеш ти приносити на жертовнику: двох агнців однолітніх [без вад] кожного дня постійно [у жертву повсякчасну];
38
же е^сть е^же сътвори'ши на ѓ^лтарњ а%гньца е^дїнолњтна дв^а, чи'ста на всякᲆ дн~ь же'ртвђеши прsно
39
одного агнця принось уранці, а другого агнця принось увечері,
39
а%гнецъ е^ді'нъ да сътвори'ши ра'но, вторы'и же а%гнецᲆ да сътвори'ши вᲆ ве'черь,
40
і десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаної з чвертю гина битого єлею, а для узливання чверть гина вина, для одного агнця;
40
и^ деся'тђю ча'сть мђки` пшени'чны въ ма'слњ вмњше'ны въ мњ'рђ четве'ртђю ча'сᲄь и%на, и^ пролїя'нїе четве'ртђю ча'сть и%на. вина` е^ді'номђ ѓ%внђ”
41
другого агнця принось увечері: з борошняним даром, подібним ранковому, і з таким самим узливанням принось його для пахощів приємних, у жертву Господу.
41
А/гнецъ же вторы'и да сътвори'ши эT ве'чера, ја%коже ё%тренюю тре'бђ, и^ пролїа'нїе е^го, сътвори'ши въ ѓ^боня'нїе бл~гоё^ханїя требђ г~ђ.
42
Це — всепалення постійне в роди ваші перед дверима скинії зібрання перед Господом, де буду відкриватися вам, щоб говорити з тобою;
42
всегда` въ послђша'нїя, и^ в ро'ды ва'ша, прDе две'рми хра'мђ свњде'нїя предъ гм~ъ, въ ниX же ја^влю'ся тебњ тђ, ја^коже гл~ати тебњ”
43
там буду відкриватися синам Ізраїлевим, і освятиться місце це славою Моєю.
43
И$ ꙁавеща'ю т^ђ сн~омъ і^и~левымъ, и^ ѓ^сщ~ђ я& въ сла'вњ мое'и,
44
І освячу скинію зібрання і жертовник; і Аарона і синів його освячу, щоб вони священнодіяли Мені;
44
и^ ѓ^сщ~ђ хра'мъ свњде'нїя, и^ ѓ^лта'рь, и^ а^аро'на, и^ сн~ы е^го, ѓ^сщ~ђ жрњти мн~њ”
45
і буду жити серед синів Ізраїлевих, і буду їм Богом,
45
И$ прозовђ'ся въ сн~охъ і^и~левыхъ, и^ бђдђ и^мъ б~ъ,
46
і дізнаються, що Я Господь, Бог їхній, Який вивів їх із землі Єгипетської, щоб Мені жити серед них. Я Господь, Бог їхній.
46
и^ ё^вњдяT ја%ко а%ꙁъ е^смь г~ь б~ъ и^хъ, и^ꙁведы'и я& эT ꙁемля` е^гљ=петски, проꙁва'тися и^мъ, и^ быти иM б~ъ”
Глава 30
1
І зроби жертовник для приношення кадіння, з дерева ситим зроби його:
1
И$ да сътвори'ши м^и ѓ^лта'рь кади'ленъ, џимїя'мђ, эT дре'ва негнїю'ща”
2
довжина йому лікоть, і ширина йому лікоть; він повинен бути чотирикутний; а висота його два лікті; з нього повинні виходити роги його;
2
Сътвори'ши и& ла'кти в долготђ`. ла'кти же и^ въ широтђ`, на д~, ё%глы да бђдетъ, двою' же ла'кти въ высотђ`, эT самого да бђдђт# ро'ги е^мђ”
3
обклади його чистим золотом, верх його і боки його кругом, і роги його; і зроби до нього золотий вінець навколо;
3
и^ поꙁлати'ши ꙁла'томъ чи'стымъ, ѓ%гнище е^мђ, и^ стњ'нь е^го ѓ%коло и^ ро'ги е^го” И$ да сᲆтвори'ши е^мђ вњне'цъ ꙁла'тъ ѓ%коло, и^ по двњ ѓ%боди ꙁла'та чиста,
4
під вінцем його на двох кутах його зроби два кільця з [чистого] золота; зроби їх із двох сторін його; і будуть вони вмістилищем для жердин, щоб носити його на них;
4
да сᲆтвори'ши е^мђ, поD вњнце'мъ е^го ѓ%коло на ѓ^бою` ё%глђ, да сътвори'ши е^мђ, по ѓ^бњма страна'ма, и^ бђ'дђтъ носи'ла и^ ве'рви ја%коже держа'ти и%ма”
5
жердини зроби з дерева ситим і обклади їх золотом.
5
И$ да сътвори'ши носи'ла эT древе'съ негнїю'щиX и^ позлати'ши я& ꙁла'томъ,
6
І постав його перед завісою, яка перед ковчегом одкровення, навпроти кришки, що на ковчезі одкровення, де Я буду відкриватися тобі.
6
и^ да положи'ши я& пря'мо ꙁавњсњ, ја%же е^сᲄь ё^ киѓ'та свњдњнїя, в ни'хже ја^влю'ся тебњ эTтђ'дђ”
7
На ньому Аарон буде курити запашним курінням; щоранку, коли він готує лампади, буде курити ним;
7
И$ да кади'тъ наD ни'мъ а^а^ро'нъ џимїя'момъ сложе'ноM бл~говонномъ ра'но ра'но, е^гда` потворя'етъ свњти'ла кади'ти ё^ него`,
8
і коли Аарон запалює лампади ввечері, він буде курити ним: це — повсякчасне куріння перед Господом в роди ваші,
8
е^гда` въжига'етъ а^а^ронъ. свњти'ла с ве'чера, да кадиT ё^ него`, џимїя'мᲆ всегда` прsно предъ гм~ъ въ ро'ды и^х#”
9
Не приносьте на ньому ніякого іншого куріння, ні всепалення, ні приношення хлібного, й узливання не зливайте на нього.
9
И$ да не принесе'тся к немђ` џимїя'мъ и%нъ. прино'съ, и^ тре'ба и^ пролива'нїя. да не пролїе'ши нань”
10
І буде звершувати Аарон очищення над рогами його один раз на рік; кров’ю очищувальної жертви за гріх він буде очищати його один раз на рік в роди ваші. Це святиня велика в Господа.
10
И$ да ѓ^чи'ститъ ё^ него` а^аро'нъ, ё^ рого'въ е^го е^ді'ною лњтом#, эT кро'ви ѓ^цыще'нїя грњхъ ё^моле'нїя е^ді'ною лњта, ѓ^чи'стити е& въ ро'дъ иX, ст~аа ст~ыхᲆ е^сть г~ђ”
11
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
11
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю рекїи,
12
коли будеш робити перелік синів Ізраїлевих при перегляді їх, то нехай кожен дасть викуп за душу свою Господу при переліку їх, і не буде між ними моровиці згубної при переліку їх;
12
аще въне'млеши смышле'нїе сн~овъ і^ил~евъ, въ присњще'нїе и^хъ, и^ дадя'тъ ко'ждо и^ꙁбавле'нїе ꙁа дш~а и^хᲆ г~ђ, и^ не бђдет# паде'нїе междђ и%ми въ посњще'нїе и^хъ”
13
всякий, хто включається в перелік, повинен давати половину сикля, сикля священного; у сиклі двадцять гер: півсикля приношення Господу;
13
Се' же е^сть е^ли'ко дадя'тъ и^хъ, е^гда` прихо'дятъ, въ присњще'нїе полъ дидра'гмъ, е^же е^сть дидра'гмђ ст~омђ, к~, ца'тъ полъ дидра'гма да'нь г~ђ,
14
всякий, хто включається в перелік від двадцяти років і вище, повинен давати приношення Господу;
14
вся'къ вᲆходя'и въ присњще'нїе эT, к~, лњтᲆ и^ вы'ш#ше дадђтъ да'нь г~ђ.
15
багатий не більше і бідний не менше півсикля повинні давати для приношення Господу, для викупу душ ваших;
15
бога'тыи да не приложи'тъ, и^ ни'щїи да не ё^мни'тъ, эT полъ дидра'гмы” Є$гда` даю'тъ да'нь г~ђ эT сн~овъ і^и~левыхы, ё^моле'нїя ѓ^ дш~ахъ ва'шиX,
16
і візьми срібло викупу від синів Ізраїлевих і вживай його на служіння скинії зібрання; і буде це для синів Ізраїлевих у пам’ять перед Господом, для викуплення душ ваших.
16
и^ да во'ꙁмеши сребро` да'ни эT сн~овъ і^и~левыхъ, даси' же на съдњла'нїе хра'мђ свњде'нїя, и^ да бђдетъ сн~омъ і^и~левымъ па'мять предъ гм~ъ, ё^моле'нїя ѓ^ дш~ахъ вашихъ”
17
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
17
И$ рече г~ь мољ=сїю гл~я,
18
зроби умивальник мідний для обмивання і підніжжя його мідне, і постав його між скинією зібрання і між жертовником, і налий в нього води;
18
сътвори` ё^мываlницђ мњ'дянђ, и^ стоя'ла е'и мњ'дяна, ја^коже ё^мыва'тися” И$ да поста'виши ю& междђ хра'момъ свњдᲇнїя, и^ ѓ^лтаремъ, и^ да влїе'ши в н^ю во'дђ,
19
і нехай Аарон і сини його обмивають з нього руки свої і ноги свої;
19
и^ ё^мыва'етъ а^аронъ, и^ сн~ове е^го, рђ'ки свои`, и^ но'ги,
20
коли вони повинні входити в скинію зібрання, нехай вони обмиваються водою, щоб їм не померти; або коли повинні приступати до жертовника для служіння, для жертвоприношення Господу,
20
е^гда` хо'дятъ въ хра'мъ свњдњнїя, да ся ѓ^мыва'ютъ водо'ю, и^ не ё%мрђтъ” И$ли е^гда` прихо'дят# къ ѓ^лтарю` слђжи'ти, и^ прино'сятъ требы г~ђ,
21
нехай вони обмивають руки свої і ноги свої водою, щоб їм не померти; і буде їм це уставом вічним, йому і нащадкам його в роди їх.
21
ё^мы'ют# рђцњ и^ но'ѕњ водо'ю. е^гда вхо'дятъ въ хра'мъ свњдњ'нїя да не ё%мрђтъ, и^ да бђдетъ е^мђ с^е въ ꙁако'нъ вњчныи, и^ сн~омъ е^го въ ро'ды и^хъ по не'м#”
22
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
22
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
23
візьми собі найкращих запашних речовин: смирни самоточної п’ятсот [сиклів], кориці запашної половину проти того, двісті п’ятдесят, тростини запашної двісті п’ятдесят,
23
ты' же въꙁми` воня`, цвњта ми'рра и^ꙁбра'нна, пять соT си'клеv и^ цыномонђ бл~гово'нна полъ сего`, с~, и^ н~, мя'ты бл~гово'нны, с~
24
касії п’ятсот сиклів, по сиклю священному, й олії оливкової гин;
24
н~ и^ ере'ѓ, пять соT си'клевъ. ст~го ма'сла древяна'го и%н#
25
і зроби із цього миро для священного помазання, масть складену, мистецтвом того, хто складає масті: це буде миро для священного помазання;
25
съᲄвори'ши с^е и^еле'и пома'ꙁанїе ст~ђ воню`, хи'трости варя'щаго воня` и^ еле'и, ст~ое
26
і помаж ним скинію зібрання і ковчег [скинії] одкровення,
26
пома'ꙁанїе бђдетъ” И$ да пома'жеши эT него хра'мъ свњдњнїя, и^ кїѓ'тъ свњдњ'нїя,
27
і стіл і все приладдя його, і світильник і все приладдя його, і жертовник куріння,
27
и^ вс^я е^го съсђды и^ свњщникъ и^ вс^я съсђды е^го, и^ ѓ^лтарь кади'лныи,
28
і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його;
28
и^ ѓ^лта'рь в^сесъжеже'нїя и^ вс^я е^го съсђды, и^ трапе'ꙁђ и^ вс^я е^я` съсђды, и^ ё^мыва'лницђ и^ вс^я стоя'ла е^я`”
29
і освяти їх, і буде святиня велика: усе, що доторкається до них, освятиться;
29
І$ ѓст~иши и^ бђдђтъ ст~ая ст~ыхъ, и^ вся'къ прикоснђвыися, ѓ^ст~ится”
30
помаж й Аарона і синів його і посвяти їх, щоб вони були священиками Мені.
30
А$аро'на же и^ сн~ы е^го пома'жеши, и^ ѓ^ст~иши я&, жрњти мн^њ”
31
А синам Ізраїлевим скажи: це буде в Мене миро священного помазання в роди ваші;
31
И$ сн~омъ і^и~левымъ да гл~еши рекїи. е^ле'и ма'сть пома'ꙁанїя ст~го да бђдеть с^е вамъ, въ ро'ды ва'ша.
32
тіла інших людей не слід помазувати ним, і за складом його не робіть [самі собі] подібного йому; воно — святиня: святинею повинно бути для вас;
32
пло'ть чл~ка да ся непома'жетъ и^мъ, и^ по ѓ%браꙁђ сего`, да не сътвори'те сами себњ и^но'го сице. ст~о е^сть, и^ ст~о бђдеT ваM” А/ще
33
хто складе подібне йому або хто помаже ним стороннього, той знищиться з народу свого.
33
Иже кт^о си'це сътвори'тъ, и^ли а^ще кт^о да'стъ эT сего`, и^ноплеме'нникђ да потребиTся эT людїи своиX”
34
І сказав Господь Мойсеєві: візьми собі запашних речовин: стакти, ониха, халвана запашного і чистого ливану, усього половину,
34
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, въꙁми` себњ воня`, сᲄа'кти, и^ ѓ^ни'ха, и^ халва'нђ, бл~гово'нна и^ бњла, и^ џимїя'мъ ч'истый. все` т^о в ра'внђ мњрђ да бђдTе
35
і зроби з них мистецтвом того, хто складає масті, курильну сполуку, стерту, чисту, святу,
35
и^ да сътвори'ши џимия'мъ, во'нно дᲇло варя'щаго воня`, смњше'но дњло чи'сто и^ ст~о,
36
і стовчи її дрібно, і поклади її перед ковчегом одкровення в скинії зібрання, де Я буду відкриватися тобі: це буде святиня велика для вас;
36
и^ съдроби'ши то'нко эT сего`, и^ положи'ши пря'мо свњдњнїю, въ хра'мњ свњдњ'нїя эTнђ'дђже ја%влю'ся тебњ, эTтђдђ ст~ая ст~ыхъ и^ бђдетъ вамъ џимїя'мъ се'й”
37
куріння, зробленого за цією сполукою, не робіть собі: святинею нехай буде воно у тебе для Господа;
37
По сложе'нїю же семђ`, да не сътвори'те себњ са'ми, въ ѓ^сщ~енїе б^о да бђдетᲆ вамъ г~ђ. а%ще
38
хто зробить подібне, щоб курити ним, [душа та] знищиться з народу свого.
38
Иже кт^о сътвори'тъ си'це ѓ^бонева'ти эT него`, поги'бнетᲆ дш~а т^а эT людїи свои^хъ”
Глава 31
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
2
дивись, Я призначаю саме Веселеїла, сина Урієвого, сина Орового, з коліна Іудиного;
2
с^е нареко'хъ, и%менемъ, веселеи'ла е^же е'сть ё%ри сн~а ѓ%рова, с племене` і^ё%дина”
3
і Я сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням і всіляким мистецтвом,
3
И$ напо'лнихъ и& дх~а бж~їя, и^ премђ'дрости и^ смышле'нїя, и^ ё^мњ'нїя. въ вся'ком# дњлњ, нача'ти
4
виробляти з золота, срібла і міді, [з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону],
4
древодњ'льством# дњ'лати” Зла'то и^ сребро` и^ мњдь, и^ синетђ`, и^ багряни'цђ, и^ червлени'цђ съпря'денђ, и^ виссо'нъ тка'ныи,
5
різати камені для вставлення і різати дерево для всякої справи;
5
и^ ка'менное дњло, и^ раꙁли'чное древодњ'льство въ всњхъ дњлехъ”
6
і ось, Я даю йому помічником Аголиава, сина Ахисамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони зробили все, що Я повелів тобі:
6
б^о дахъ е^мђ е^лїа'ва а^хисама'хова, эT племене` да'нова. и^ семђ` смы'слено срDце, дахъ и^ смы'сл# и^ да дњ'лаютъ и^ творя'тъ вс^е е^ли'ко ꙁаповњда'хъ тебњ”
7
скинію зібрання і ковчег одкровення і кришку на нього, й усе приладдя скинії,
7
Хра'мъ свњдᲇнїя, и^ кїѓ'тъ ꙁавњта и^ ѓ^чище'нїе е^же верхђ е^го, ё%тварь
8
і стіл і [все] приладдя його, і світильник з чистого золота і все приладдя його, і жертовник куріння,
8
храма, и^ потре'бникы и^ трапеꙁђ, и^ вс^я съсђды е^го, и^ свњти'лникъ чи'стыи, и^ вс^я съсђды е^го.
9
і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його,
9
и^ ё^мыва'лницђ и^ стоя'ла ея`.
10
й одежі службові й одяг священний Аарону священику, й одежі синам його, для священнослужіння,
10
и^ ри'зы жреческїя, а^аро'на и^ ри'ꙁы сн~овъ е^го жрњти мн^њ.
11
й єлей помазання і куріння запашне для святилища: усе так, як Я повелів тобі, вони зроблять.
11
и^ ма'сло пома'ꙁанїя, и^ џимїя'мъ сложе'нїя въ ст~ыни, по всемђ е^ли'ко повелњхъ тебњ сътворя'тъ”
12
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
12
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
13
скажи синам Ізраїлевим так: суботи Мої дотримуйте, бо це — знамення між Мною і вами в роди ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас;
13
ты' же гл~и сн~омъ і^и~левымъ, рекїи смотри'те, и^ сђботы моя сънабди'те, е^сть б^о ꙁнаменїе междђ мно'ю и^ ва'ми. въ ро'ды ваша, да вњсте ја%ко а%ꙁ г~ь, ѓ^сщ~аа
14
і додержуйте суботу, тому що вона свята для вас: хто осквернить її, той нехай буде відданий на смерть; хто стане в цей день робити справи, душа та повинна бути знищеною із середовища народу свого;
14
в^ы” И$ да сънабди'те сђбо'тђ, ја%ко ст~а е^сть г~ђ и^ вамъ. ѓ^скверни'выи б^о смр~тїю ё%мретъ” І$ иже сътвори'тъ в н^ю дњло, потреби'тся дш~а т^а эT среды` людїи свои^хъ,
15
шість днів нехай роблять справи, а в сьомий — субота спокою, посвячена Господу: усякий, хто робить справи в день суботній, нехай буде відданий на смерть;
15
ѕ~, дн~їи да сътвори'те дњлеса`, въ дн~ь же седмы'и сђбо'та. поко'и ст~ъ г~ђ, всяk и^же сътвори'тъ дњ'ло, въ седмы'и дн~ь, смр~тїю ё%мретъ”
16
і нехай зберігають сини Ізраїлеві суботу, святкуючи субботу в роди свої, як завіт вічний;
16
И$ да сънабдя'т# сн~ове і^и~левы сђбо'ты, держа'ти въ ро'ды и^хъ, въ
17
це — знамення між Мною і синами Ізраїлевими повік, тому що в шість днів сотворив Господь небо і землю, а в день сьомий спочив і покоївся.
17
завњтъ вњ'чен# въ мн^њ, и^ въ сн~охъ і^и~левыхъ. ꙁнаменїе е^сть вњчное. ја^ко въ ѕ~, днеX сътвори` г~ь нб~о и^ ꙁе'млю, въ сеDмы'и же дн~ь преста` и^ почи`”
18
І коли [Бог] перестав говорити з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим.
18
да'сть же б~ъ мољ=сїю е^гда` преста` гл~я е^мђ, на горњ сина'истњи двњ до'сцњ свњдњ'нїя до'сцњ ка'меннњ напи'санњ, прь'стоM бж~їимъ”
Глава 32
1
Коли народ побачив, що Мойсей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
1
В$ и'дњвше же лю'дїе ја%ко ё^ме'дли мољ=сїи сни'ти съ горы`, въста'ша лю'дїе на а^аро'на, и^ гл~аша е^мђ, въста'ни и сᲆтвори` намъ бо'ги, и^же по'идђтъ пред на'ми. мољ=сїи б^о сїи чл~к# і^ и'же и^ꙁведе` нас# эT егљ=пта не вњмы чт^о е^мђ бы'сть
2
І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене.
2
Рече же и^мъ а^ароn и^ꙁмᲇте ё^сря'ꙁя ꙁла'тыя, и^ꙁъ ё^шїю же'нъ ва'шихъ и^ дще'рїи, и^ принесњте къ мн^њ”
3
І весь народ вийняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона.
3
И$ꙁима'ша же вс^и лю'дїе, ё^серя'ꙁи ꙁла'ты, и^же въ ё^шесњ'хъ же'нъ и^хъ и^ дще'рїи, и^ принесо'ша, къ а^аро'нђ”
4
Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
4
И$ вꙁя` эT рђкђ` и^хъ, и^ сълїя'въ ѓ%браꙁъ, и^ сътвори и^мъ теле'цъ лїя'нъ. и^ реко'ша с^и бо'ѕи твои` і^и~лю, и^же т^я и^ꙁведо'ша и^ꙁ# ꙁемля` е^гљ=петъски”
5
Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу.
5
Ви'дњв же а^аро'нъ съꙁда` ѓ^лтарь пря'мо е^мђ, и^ проповњда а^аро'нъ гл~я велиk, дн~ь гн~ь, ё%трњ”
6
На другий день вони встали рано і принесли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати.
6
И$ ѓбђт'ривъ наё^трїа, и^ въꙁнесе` и^ съжеже'нїя, и^ принесе` тре'бђ сп~се'нїя и сњдо'ша лю'дїе я%сти и^ пи'ти, и^ въста'ша и^ гра'ти”
7
І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської;
7
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я съни'ди ско'ро эTсю'дђ, беꙁакони'ша б^о лю'дїе твои`, и^хже и^ꙁве'лъ е^си и^з# ꙁеMля` е^гљ=петски”
8
швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
8
Престђпи'ша с пђти` ско'ро, и^же ꙁаповњда'лъ е^си и^мъ, и^ сътвори'ша себњ теле'цъ, и^ поклони'шася е^мђ, и^ же'ртвоваша гл~юще
9
І сказав Господь Мойсею: Я бачу народ цей, і ось, народ він — жорстокосердий;
9
с^и бо'ѕи твои` і^и~лю и^же и^ꙁведо'ша т^я и^з# ꙁемля` е^гљ=пеTски”
10
отже, залиш Мене, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе.
10
Нн~њ же не дњй мене`, да въꙁъја^ри'вся гнњ'вомъ на ня` потреблю` я&, и^ сътворю` т^я въ ја^ꙁы'къ вели'къ”
11
Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Господи, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою великою і рукою міцною,
11
И$ моли'ся прDе гм~ъ бм~ъ свои^мъ мољ=сїи, и^ рече въскђю г~и я^ри'шися гнњвом# на люди твоя` и^хже и^ꙁве'лъ е^си и^з# ꙁемля` е^гљ=петᲆски. крњпостїю вели'кою, и^ мыjцею твое'ю высо'кою”
12
щоб єгиптяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і винищити їх з лиця землі; відверни полум’яний гнів Твій і відміни знищення народу Твого;
12
да не когда` рекђтᲆ е^гљ=птяне гл~юще, на лђка'въствњ и^зведе` я& погђби'ти в гора'хъ, съᲄреби'ти я& эT ꙁемля`. ё^стави гнњвъ ја%рости твое^я, и^ млsтивъ бђ'ди до зло'бы людїи твои^хъ,
13
пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно.
13
помя нђ'въ а^враа'ма, і^ и^саа'ка, і^ ја%кова, твоя` рабы`, и%мже ся е^си кля'лъ собо'ю, ре'клъ къ ни'мъ гл~я. ѕњло ё^мно'жђ сњмя ваше, ја%ко ꙁвњ'ꙁды нбsныя мно'жествомъ, и^ всю` сїю ꙁемлю юy рече, да'ти ю& сњмени иX, и^ да прїимђтъ ю& въ вњкы.
14
І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
14
и^ ѓ^чи'сти г~ь ꙁло'бђ ю%же рече твори'ти лю'демъ сиM”
15
І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було;
15
И$ съни'де мољ=сїи со горы`, и^ дв^њ до'сцᲇ свњдњнїя в рђ'кђ е^го. до'сцњ камеnнњ напи'саны ѓ^бњ странњ е^ю`, сю'дњ, и^ ѓ^нђ'дњ. быша напи'саны,
16
скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими.
16
и^ до'сцᲇ бж~їе дњло бњста, и^ написа'нїе. писа'нїя бж~їя, въва'яно въ доска'х#”
17
І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані.
17
Оуслы'шав же і^сsђ гласъ людїи крича'щих#. и^ рече кᲆ мољ=сїю, гласъ раTныи въ полцњ.
18
Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають.
18
рече же мољ=сїи, нњсть гласъ начина'ющихъ си'лою, ни глаs побњжда'емыхъ ѓ^долњ'нїемъ. н^о гласъ напива'ющиXся виноM а%ꙁъ слы'шђ”
19
Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою;
19
Є$гда же приближа'шеся къ поlкђ`, и^ ё^ꙁрњ теле'цъ и^ ли'кы, и^ въꙁ#я^ри'вся гнњвомъ мољ=сїи, поврь'же и^с рђкђ свое'ю ѓ%бњ до'сцњ. и^ съкрђши` я& подъ горо'ю”
20
і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим.
20
И$ вꙁе'мъ теле'цъ, и^же сътвори'ша. съжеже` на ѓ^гни`, и^ сътре` по' тонкђ, и^ раꙁ#сы'па и& по водњ`, и^ напо'и е^ю` сн~ы і^и~левы”
21
І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий?
21
И$ рече мољ=сїи къ а^аро'нђ. чт^о сътвори'ша лю'дїе тебњ, да приведе` на' ня грњх# вели'къ”
22
Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів господаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.
22
Рече же а^аро'нъ къ мољ=сїю не гнњ'ваися гдsне, ты` б^о вњ'си людїи сихъ нра'вы,
23
Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
23
гл~аше б^о ми`, сътвори` на'мъ боги`, и^же по'идђтъ предъ на'ми. мољ=сїи бо се'й чл~кᲆ и^же и^ꙁведе ны` эT е^гљ=пта, не вњмы чт^о е^мђ бысть
24
І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець.
24
рекохъ же и^мъ и^же и%мать ꙁла'то и^ꙁмњте, і^ и^зя'ша, и^ да'ша я& мн^њ и^ въверго'хъ и& въ ѓ%гнь, и^ ё^лїя'ся теле'цъ сїи”
25
Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посоромлення перед ворогами його.
25
Ви'дњв же мољ=сїи люди` ја%ко раꙁдњли'шася, раꙁдњли б^о и^хᲆ а^аро'нъ, въ пора'дованїе сђпоста'тоM и^хъ”
26
І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні.
26
ста'в же мољ=сїи въ вратњхᲆ полкђ`, и^ рече. а%ще кт^о е^сть гнsь, да и'детъ къ мн^њ, и^ снидо'шася вс^и сн~ове левви,
27
І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого.
27
и^ рече и^мъ” Се гл~тъ г~ь б~ъ і^и~левъ, препоя'шитеся ко'ждо свои^мъ мечем# по бедрњ`, и^ по'идњте, и^ въꙁврати'теся, эT вра'тᲆ до вра'тъ сквоꙁњ полкъ, і^ ё^бїе'те ко'ждо брата свое^го, и^ ко'ждо дрђга свое^го, и^ ко'ждо сђсњда свое^го”
28
І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік.
28
И$ сътвори'ша сн~ове левїинњ, ја^коже гл~а и^м# мољ=сїи, и^ паде` эT людїи, въ то'и дн~ь дотрехъ ты'сящъ мђжїи”
29
Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення.
29
И$ рече и^мъ мољ=сїи, пост~исте рђкы ваша днесь г~ђ ко'ждо въ сн~ђ своемъ и^ въ бра'тњ свое^мъ, и^ дасться на в^ы блsвенїе”
30
На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого.
30
И$ бысть на ё%трње, рече мољ=сїи къ лю'демъ, в^ы съгрњти'сте грњхъ вели'къ. нн~њ же въꙁы'дђ къ б~ђ. да ѓ^чи'щђ ѓ^ грњсњ вашемъ”
31
І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога;
31
И$ въꙁврати'ся мољ=сїи къ г~ђ, и^ рече молю' ти ся г~и, съгрᲇши'ша лю'дїе сїи грњхъ вели'къ, сътвори'вше сами себњ, боги ꙁла'ты.
32
прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав.
32
нн~њ а%ще ѓ^ста'виши и^мъ грXњ и^хъ, т^о ѓ^ста'ви, а%ще ли н^и, и^ꙁложи` м^я и^с кни'гъ ја%же въпи'са`”
33
Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї;
33
Рече же г~ь къ мољ=сїю, и^же кт^о съгрњши'лъ къ мн^њ, и^ꙁве'ргђ и& эT книh свои^хъ
34
отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній.
34
нн~њ же и^ди` и^ сни'ди, и^ въꙁведи` лю'ди на мњсто е^же е^смь реклᲆ тебњ, с^е а^гг~лъ мои прDеи'детъ прDе лице'мъ твои^м#, во'нже дн~ь присњщђ` и&, и^ въꙁложђ` на' ня грњхъ и^хъ”
35
І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон.
35
И$ поби` г~ь люди, сътворе'нїя ради те'лча, и^же сътвори` а^аро'нъ”
Глава 33
1
І сказав Господь Мойсеєві: піди, йди звідси ти і народ, який ти вивів із землі Єгипетської, у землю, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку і Якову, говорячи: нащадкам твоїм дам її;
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, и^ди` и^ вᲆꙁы'ди эTсю'дђ т^ы, и^ лю'ди твоя`, и^хже и^ꙁведе` эT ꙁемля` е^гљ=петᲆски, на ꙁеMлю е^ю'же кля'хся къ а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, і^ ја%ковђ гл~я сњмени твое^мђ, да'мъ ю&”
2
і пошлю перед тобою ангела [Мого], і прожену хананеїв, аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [гергесеїв,] євеїв та ієвусеїв,
2
И$ послю` а^гг~ла мое^го предъ тобо'ю, и^ эTжене'ши ханане'я, а^морре'я, и^ хетџе'а, и^ фереꙁе'я, и^ гергесе'я, і^ еве'я, е^вђсе'я.
3
[і введе він вас] у землю, де тече молоко і мед; бо Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ жорстокосердий.
3
и^ въведђ т^я въ ꙁе'млю текђщ'ђю мле'комъ, и^ ме'домъ. и^ са'м# же не пойдђ` с тобо'ю, ја%ко лю'дїе же'стоковыи% сђть, да не ё^бїю` тебе` на пђти`”
4
Народ, почувши грізне слово це, заридав, і ніхто не поклав на себе прикрас своїх.
4
Оу^слы'шавше же лю'дїе слово с^е, боя%ꙁнено въскорбњша, и^ въсᲄђжи'ша”
5
Тому що Господь сказав Мойсеєві: скажи синам Ізраїлевим: ви народ жорстокосердий; якщо Я піду серед вас, то в одну мить винищу вас; отже, зніміть з себе прикраси свої; Я подивлюся, що Мені робити з вами.
5
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, гл~и сн~омъ і^и~левымъ, в^ы лю'дїе же'стоковы'и блюдњтеся, да не вре'дъ дрђгїи въꙁложђ` на' в^ы, и^ потреблю` в^ы, и^ нн~њ ё^бо съи^мњте ри'ꙁы сла'вы вашея, и^ ё'твари, и^ покажђ` е^же сътворю` тебњ”
6
Сини Ізраїлеві зняли із себе прикраси свої біля гори Хорива.
6
І$ эTя%ша сн~ове і^и~левы ё%тварь и^хъ, и^ ри'ꙁы эT горы` хори'ва”
7
Мойсей же взяв і поставив собі намет поза станом, удалині від стану, і назвав його скинією зібрання; і кожен, хто шукає Господа, приходив до скинії зібрання, що знаходилася поза станом.
7
Възе'м# же мољ=сїи, свои' храмъ, потче` и&, вн^њ полка`, и^ пода'лњ эT поlка, и^ проꙁва'ся храмъ свњдњ'нїя” И$ быs всякъ въꙁыща'и г~а, и^ꙁы'де въ храM и^же вн^њ покла`”
8
І коли Мойсей виходив до скинії, весь народ вставав, і ставав кожен біля входу у свій намет і дивився услід Мойсею, доки він не входив у скинію.
8
Є$гда же и^схожда'ше мољ=сїи эT полка`, стоя'хђ вс^и лю'дїе смотря'ще ко'ждо прDе две'рми храмђ свое^го, и раꙁђмᲇва'хђ эTходя'щђ мољ=сїю, ја%коже вни'ти е^мђ въ храM” І$
9
Коли ж Мойсей входив у скинію, тоді спускався стовп хмарний і ставав біля входу в скинію, і [Господь] говорив з Мойсеєм.
9
ја%ко въхожда'ше мољ=сїи въ хра'мъ, сни`де же сто'лпъ ѓ%блачныи, и^ ста` прDе две'рми храма, и^ гл~а г~ь мољ=сїю”
10
І бачив весь народ стовп хмарний, що стояв при вході в скинію; і вставав увесь народ, і поклонявся кожен біля входу в намет свій.
10
Ви'дяхђ же вс^и лю'дїе, столпъ ѓ%блачныи стоя'щъ прDе две'рми храмђ. и^ ста'вше вс^и лю'дїе поклони'шася ко'ждо с^и, ꙁ две'рїи храма свое^го”
11
І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, ніби говорив хто з другом своїм; і він повертався до стану, а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії.
11
И$ гл~аше г~ь къ мољ=сїю, лицемъ къ лицђ`, ја%коже кт^о въз#г~летъ, дрђгъ къ дрђгђ свое^мђ, и^ посыла'ше и& въ по'лкъ. слђга' же ісsђ сн~ъ на'винъ ю%ноша, не и^схожда'ше и^з# хра'ма”
12
Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе на ім’я і ти придбав благовоління в очах Моїх»;
12
Рече y мољ=сїи къ г~ђ, с^е ты` мн^њ гл~еши, и^ꙁведи` лю'ди сїя, ты' же не повњ'да мн^њ, кого посыла'еши сᲆ мно'ю, тыy мн^њ рече вњ'дя т^я, па'че всњхъ, и^ блгDть и%маши эT мене`,
13
отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені шлях Твій, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і думку, що ці люди Твій народ.
13
а'ще же ѓ^брњто'хъ блгDть предъ тобо'ю, ја%ви ми ся са'мъ, ја^вњ и^ раꙁђмно да ви'ждђ т^я. ја%коже ѓ^брњто'хъ блгDть предъ тобо'ю да поꙁна'ю, ја%ко лю'дїе твои`, ја%ꙁы'къ сїи”
14
[Господь] сказав [йому]: Сам Я піду [перед тобою] і введу тебе у спокій.
14
И$ рече е^мђ г~ь, а%ꙁъ самъ пои^дђ` предъ тобо'ю, и^ ё^ста'влю т^я”
15
[Мойсей] сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам [з нами], то і не виводь нас звідси,
15
Рече же к немђ`, а^ще са'мъ т^ы не и'деши с на'ми, т^о не и^ꙁводи` насъ эTсю'дђ,
16
бо з чого дізнатися, що я і народ Твій придбали благовоління в очах Твоїх? чи не з того, коли Ти підеш з нами? тоді я і народ Твій будемо славніше за всякий народ на землі.
16
ка'ко ли ја%вњ бђдетъ и%стинною ја^ко ѓ^брњтоX блгDть предъ тобо'ю, а%ꙁъ и^ лю'дїе твои`. н^о и^ди` т^ы с на'ми, и^ просла'вленъ бђдђ а%ꙁъ и^ лю'дїе твои`, паче всњхᲆ ја^ꙁы'къ е^ли'ко на ꙁемли` е^сть”
17
І сказав Господь Мойсеєві: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я.
17
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, с^е сло'во е^же вњща'хъ тебњ, и^ сътворю`. ѓ^брњ'лъ б^о е^си блгDть предо мно'ю, и^ вњмъ т^я паче всњхъ” Рече
18
[Мойсей] сказав: покажи мені славу Твою.
18
же покажи` м^и славђ твою`”
19
І сказав [Господь Мойсею]: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію.
19
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, а%ꙁъ и^дђ` предъ тобо'ю съ сла'вою мое^ю, и^ проꙁовђ` и%мя мое предъ тобо'ю г~ь. и^ поми'лђю, е^го'же а%ще поми'лђю, и^ ё^ще'дрю, е^го'же а%ще ё^ще'дрю”
20
І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих.
20
И$ рече, не въꙁмо'жеши ви'дњти лица` мое^го. нњсть б^о, а%ще ви'дитъ чл~к# лице` мое, жи'въ быти”
21
І сказав Господь: ось місце у Мене, стань на цій скелі;
21
И$ рече г~ь с^е мњсто ё^ мене`, и^ ста'неши ё^ ка'мене,
22
коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщелині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду;
22
е^гда' же прїидетъ сла'ва моя`, и^ поста'влю т^я ё^ пеще'ры ка'менны. и^ покры'ю рђко'ю мое^ю надъ тобо'ю, до'ндеже минђ`.
23
і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме [тобі].
23
и^ эTи^мђ` рђ'кђ мою. тогда` ё%зриши ꙁа'дняа моа`. лицеy мое не ја%ви'тъ ти ся”
Глава 34
1
І сказав Господь Мойсеєві: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, [і зійди до Мене на гору,] і Я напишу на цих скрижалях слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив;
1
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю, и^стеши` себњ дв^њ до'сцњ ка'меннњ, ја%цњ бњ'ста и^ пе'рвње, и^ въꙁы'ди къ мн^њ на горђ`. да въпишђ` словеса` на до'скђ, јаже бњша на пе'рвђю до'скђ, ја^же е^си съкрђшилъ”
2
і будь готовим до ранку, і зійди вранці на гору Синай, і постань переді Мною там на вершині гори;
2
Бђди же гото'въ ꙁаё%тра, да въꙁы'деши на горђ` сина'искђю, и^ сᲄа'неши т^ђ, на ве'рсњ горы`.
3
але ніхто не повинен підніматися з тобою, і ніхто не повинен показуватися на всій горі; навіть худоба, дрібна і велика, не повинна пастися біля гори цієї.
3
и^ да никто'же въꙁы'детъ с тобо'ю, ни да ся ја%ви'тъ кт^о в сей горњ, и^ ѓ^вца и^ говя'да, да ся не пасђтъ, блиꙁь горы` тоя`”
4
І витесав Мойсей дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, і, вставши рано-вранці, зійшов на гору Синай, як повелів йому Господь; і взяв у руки свої дві скрижалі кам’яні.
4
І$ и^стеса` дв^њ до'сцњ ка'менны, ја%цњ же и^ прь'вњи, и^ ё^ра'ни мољ=сїи ꙁаё%тра, и^ въꙁы'де на горђ` сина'искђю, ја%коже ꙁавњща` е^мђ г~ь. и^ въꙁя'тъ мољ=сїи съ собо'ю дв^њ до'сцњ ка'меннњ”
5
І зійшов Господь у хмарі, і зупинився там поблизу нього, і проголосив ім’я Ієгови.
5
И$ съни'де г~ь въ ѓ%блацњ, и^ ста` пред ни'мъ т^ђ, и^ въꙁва` и%менемъ гн~имъ.
6
І пройшов Господь перед лицем його і проголосив: Господь, Господь, Бог чоловіколюбний і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний,
6
и^ минђ` г~ь предъ лице'мъ е^го” И$ приꙁва` г~а, г~ь б~ъ ще'дръ, и^ млsтив#, терпелиv і^ и'стиненъ,
7
що зберігає [правду і подає] милість у тисячі родів, Який прощає провину і злочин і гріх, але не залишає без покарання, Який карає провину батьків у дітях і в дітях дітей до третього і четвертого роду.
7
пра'вдђ снабдя` и^ творя'и млsть въ ты'сящахᲆ, эTмщаа беꙁако'нїя и^ непра'вды, и^ грњхи`, и^ не потреби'тся вина` е^го, възлага'а грњхи` эTц~ъ на ча'да, и^ на сн~ы сн~овᲆ, дотре'тїяго и^ до четве'ртаго ро'дђ.
8
Мойсей одразу ж упав на землю і поклонився [Богу]
8
и^ потща'вся мољ=сїи, преклони'ся до земля`, и^ поклони'ся б~ђ,
9
і сказав: якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, Владико, то хай піде Владика посеред нас; бо народ цей жорстокосердий; прости беззаконня наші і гріхи наші і вчини нас насліддям Твоїм.
9
и^ рече. а%ще ѓ^брњто'хъ блгDть предъ тобо'ю молю` ти ся г~и да и'деши с на'ми, лю'дїе б^о же'стоковыи` сђть, да ѓ^ста'виши грњхи` и^ непра'вости наша, и^ да бђ'демъ твои`”
10
І сказав [Господь Мойсеєві]: ось, Я укладаю завіт: перед усім народом твоїм сотворю чудеса, яких не було по всій землі і ні в яких народів; і побачить весь народ, серед якого ти перебуваєш, діло Господа; бо страшним буде те, що Я зроблю для тебе;
10
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, с^е а'ꙁᲆ полага'ю тебњ ꙁавњтъ, преD всњми людми` твои^ми, сътворю` вели'кая и^ сла'вная, ја^коваже не бњша по все'и земли`. н^и въ всњхъ страна'хъ, н^и въ всњхъ ја%ꙁы'цехъ, и^ ё%зрятъ вс^и лю'дїе в ни'хже сђть дњла гн~я, ја%коже чю'дна сђть, ја%же сътворю` а%зъ тебњ.
11
збережи те, що повеліваю тобі нині: ось, Я виганяю від лиця твого аморреїв, хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв;
11
вᲆнми же т^ы вс^е е^ли'ко а%зъ ꙁаповњ'даю тебњ” Се а%ꙁъ эTженђ` предъ лице'мᲆ вашиM, а^морре'я, и^ ханане'я, и^ хетџе'я и^ фереꙁе'я, и^ еве'я, и^ гергесе'я, и^ евђсе'я”
12
дивися, не вступай у союз з жителями тієї землі, у яку ти ввійдеш, щоб вони не зробилися сіттю серед вас.
12
Во'нми себњ самъ, да не когда` ꙁавњща'еши ꙁавњтъ сњдя'щиM на ꙁемли`. в ню'же вни'деши, да не бђдетъ събла'ꙁнъ въ васъ” И$
13
Жертовники їхні зруйнуйте, стовпи їхні розтрощіть, вирубайте священні гаї їхні, [і статуї богів їхніх спаліть вогнем],
13
ѓ%лтаря и^хъ раꙁсы'плете, и^ кђми'ры иX да съкрђши'те, и^ сады` и^хъ да посњче'те и^ вая'нїя бо'гъ иX, да съжеже'те на ѓ^гни`” да ся
14
тому що ти не повинен поклонятися богові іншому, крім Господа [Бога], тому що ім’я Його — ревнитель; Він Бог ревнитель.
14
не поклони'те богђ и%номђ, г~ь б~ъ ревно и%мя. б~ъ ревниv е^сть,
15
Не вступай у союз із жителями тієї землі, щоб, коли вони будуть блудодіяти услід богам своїм і приносити жертви богам своїм, не запросили і тебе, і ти не спожив би жертви їхньої;
15
да не когда` ꙁавњща'еши ꙁавTњ сњдя'щимᲆ на ꙁемли`, и^ съвратяTся въ слњдъ бого'въ и^хъ, и^ требђ положа'тъ бого'мъ и^хъ, и^ въꙁовђт'ъ т^я, і^ я'си тре'бђ и^хъ.
16
і не бери з дочок їхніх дружин синам своїм [і дочок своїх не давай заміж за синів їхніх], щоб дочки їхні, блудодіючи вслід богам своїм, не ввели і синів твоїх у блуд вслід богам своїм.
16
и^ по'имеши дще'ри и^хъ сн~омъ твои^мъ, и^ дще'ри твоя`, даси` сн~омъ и^хъ, и^ съвратя'тся дще'ри твоя` въ слњдъ бого'въ и^хъ, и^ сн~ове твои` съвратяTся въ слњдъ бого'въ и^хъ”
17
Не роби собі богів відлитих.
17
И бо'гъ сълїя%нъ да не сътвори'ши себњ,
18
Свята опрісноків дотримуй: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в місяці Авиві вийшов ти з Єгипту.
18
пра'здникъ ѓ^прњсночныи снабди'ши. ꙁ~, дн~їи да я'си ѓ^прњснокы, ја^коже т^и ꙁаповњдахъ вс^я лњта в но'выи мцsъ, въ мцsъ б^о новы'и. и^ꙁше'лъ е^си эT ꙁемля` е^гљ=петскы”
19
Усе, що розкриває утробу, Мені, як і вся худоба твоя чоловічої статі, що розкриває утробу, з волів і овець;
19
Вся'къ эTверꙁа'яи` ложесна мн^њ мђжеска полђ да бђдетъ первене'цъ те'лца, и^
20
первородне з ослів замінюй агнцем, а якщо не заміниш, то викупи його; усіх первістків із синів твоїх викуповуй; нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками.
20
первене'цъ а%гньца, первене'цъ ѓ^сля'те и^ꙁмњни'ши ѓ^вце'ю, а%ще ли не и^ꙁмњни'ши, т^о цњ'нђ е^го даси`. и^ вся'къ перве'нецъ сн~овъ твои^хъ и^ꙁмњни'ши, да ся не я^ви'ши предо мно'ю то'щъ”
21
Шість днів працюй, а в сьомий день спочивай; спочивай і під час сівби і жнив.
21
В ше'сть днїи дњ'лае^ши. въ седмы'и же дн~ь да почї'еши, сњя'твы, и^ жа'твы
22
І свято седмиць роби, свято початків жнив пшениці і свято збирання плодів наприкінці року;
22
преста'неши. и^ вели'къ дн~ь недњ'ленъ да сътвори'ши м^и, нача'ла жа'твъ пшени'ца. и^ вели'къ дн~ь съвокђпле'нїя посредњ лњта”
23
тричі на рік повинна з’являтись уся чоловіча стать твоя перед лице Владики, Господа Бога Ізраїлевого,
23
Въ тр^и времена` в лњтњ, да ся ја%ви'тъ вся'къ мђжескъ полъ твой, предъ гм~ъ бм~ъ і$и~левымᲆ”
24
бо Я прожену народи від лиця твого і поширю межі твої, і ніхто не зажадає землі твоєї, якщо ти будеш з’являтися перед лице Господа Бога твого тричі на рік.
24
Є$гда` бо эTженђ` ја%ꙁы'кы эT лица` ᲄвоеh, и^ разширю` предњлы твоя`, нњсть б^о помы'слити никомђж'е на ꙁе'млю твою`” Є$гда же а%ще прїидеши ја%ви'тися предъ гм~ъ бм~ъ твои^мъ, вᲆ тр^и времена` лњта,
25
Не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жертва свята Пасхи не повинна переночувати до ранку.
25
да не ꙁако'леши съ ква'сомъ крови тре'бы мое^я, и^ да не прележи'тъ на ё%трїа, ꙁаколе'нїа вели'ка дн~и пасхи”
26
Найперші плоди землі твоєї принеси в дім Господа Бога твого. Не вари козеня в молоці матері його.
26
Нача'ла житъ ꙁемля` твое^я, да внесе'ши въ до'мᲆ г~а б~а твое^го, да не свари'ши а%гньца въ мле'цњ ма'тере е^го”
27
І сказав Господь Мойсеєві: напиши собі слова ці, тому що в цих словах Я укладаю завіт з тобою і з Ізраїлем.
27
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, пиши` себњ словеса` с^и, вᲆ словесњхъ б^о си'хъ полага'ю тебњ ꙁавњтъ і^и~лю”
28
І пробув там [Мойсей] у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив; і написав [Мойсей] на скрижалях слова завіту, десятислів’я.
28
И$ б^њ тамо мољ=сїи предъ гм~ъ, м~, днїи, и^ м~, но'щїи, хлњба не ја%ды'и н^и воды` пїя`, и^ въписа мољ=сїи въ до'сцњ словеса` с^и ꙁавњта, і~, слове'съ”
29
Коли сходив Мойсей з гори Синаю, і дві скрижалі одкровення були в руці у Мойсея при сході його з гори, то Мойсей не знав, що лице його стало сяяти промінням від того, що Бог говорив з ним.
29
Сходя'щyђ мољ=сїю съ горы` сина'иски, и^ ѓ%бњ до'сцњ въ рђ'кђ бњста мољ=сїинђ. сходя'щђ же е^мђ съ горы`, мољ=сїи же не вњ'дяше, ја%ко просла'вися ѓ^бли'чїе пло'ти лица` е^го, е^гда` гл~аше с ниM”
30
І побачив Мойсея Аарон і всі сини Ізраїлеві, і ось, лице його сяє, і боялися підійти до нього.
30
І$ ё^зрњ а^аро'нъ, и^ вс^и сн~ове і^и~левы мољ=сїя, бя'ше б^о просла'влено ѓ^бли'чїе пло'ти лица` е^го. и^ ё^боя'шася пристђпи'ти ко немђ`,
31
І покликав їх Мойсей, і прийшли до нього Аарон і всі начальники громади, і розмовляв Мойсей з ними.
31
и^ въꙁва` я& мољ=сїи, и^ въꙁврати'шася к немђ`, а^аро'нъ, и^ вс^и княѕи со'нма” И$ гл~а мољ=сїи къ нимъ,
32
Після цього наблизилися [до нього] всі сини Ізраїлеві, і він заповідав їм усе, що говорив йому Господь на горі Синаї.
32
и^ посе'мъ прїидо'ша к немђ вс^и сн~ове і^и~левы, и^ ꙁаповњ'да и^мъ вс^е е^ли'ко гл~а к немђ` г~ь на горњ сина'истњи”
33
І коли Мойсей перестав розмовляти з ними, то поклав на лице своє покривало.
33
Є$гда' же пресᲄа` гл~я к нимъ, въꙁложи` на лице свое покро'вᲆ.
34
Коли ж входив Мойсей перед лице Господа, щоб говорити з Ним, тоді знімав покривало, доки не виходив; а вийшовши, переказував синам Ізраїлевим усе, що заповідано було [йому від Господа].
34
е^гда` же въхожда'ше мољ=сїи предъ г~а гл~ати к немђ`, снима'ше покро'въ, до'ндеже схожда'ше” И$ сᲆшDеши же гл~аше къ всњмъ сн~омъ і^и~левымъ е^ли'ко ꙁаповњ'да е^мђ г~ь”
35
І бачили сини Ізраїлеві, що сяє лице Мойсеєве, і Мойсей знову накладав покривало на лице своє, доки не входив говорити з Ним.
35
И$ видњша сн~ове і^и~левы, ја%ко просла'вися лице` мољ=сїѓ^во. и^ въꙁложи` мољ=сїи покро'въ на лице` свое`, до'ндеy прїидетъ гл~ати к нимъ
Глава 35
1
І зібрав Мойсей усю громаду синів Ізраїлевих і сказав їм: ось що заповідав Господь чинити:
1
И$ събра` мољ=сїи ве'сь со'нм# сн~ов# і^и~левъ, и^ рече к ни'мъ, с^и словеса` ја%же гл~а г~ь ᲄвори'ти я&”
2
шість днів робіть справи, а день сьомий повинен бути у вас святим, субота спокою Господу: всякий, хто буде робити в цей день справи, відданий буде смерті;
2
ше'сть дн~їи дњлай, а^ въ дн~ь седмы'и почі'еши. ст~а сђбо'та поко'и г~ђ, вся'къ творя'и дњло в н^ю да ё%мретъ.
3
не запалюйте вогню в усіх житлах ваших в день суботи. [Я Господь.]
3
да не въꙁгнњти'те ѓ^гня`, въ всњхъ домXњ ва'шихъ. въ дн~ь сђбо'тныи, а%зъ г~ь”
4
І сказав Мойсей усій громаді синів Ізраїлевих: ось що заповів Господь:
4
И$ рече мољ=сїи къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ, гл~я с^е сло'во, е^же ꙁавњща` г~ь гл~я,
5
зробіть від себе приношення Господу: кожний за ревністю нехай принесе приношення Господу, золото, срібло, мідь,
5
въꙁмњте эT себе` са'ми ё^ча'стїе г~ђ, вся'къ по во'ли ср~дца свое^го. да да'стъ на ё^ча'стїе г~ђ, ꙁла'то и^ сребро`, и^ мњдь,
6
вовну блакитного, пурпурового і червленого кольору, і висон [кручений], і козячу вовну,
6
и^ синетђ`, и^ багряни'цђ, и^ червлени'цђ, сђгђ'бᲆ съпря'денђ, и^ виссо'нђ тканаго, и^ ко'ꙁлїю волнђ,
7
шкури баранячі червоні, і шкури сині, і дерево ситим,
7
и^ ко'жа ѓ%вня червле'ны, и^ ко'жа си'ня, и^ древеса` негнию'ща,
8
і єлей для світильника, і пахощі для єлея помазання і для запашних курінь,
8
и^ ка'мени сарда'ньскы” И$ ка'мени въ вая%нїе риꙁᲇ, ве'рхнеи, и^ яy до ꙁемля`.
9
камінь онікс і камені вставні для ефода і наперсника.
9
и^ вся'къ премђдрый ё^моM въ ва'съ, пришедъ да дњ'лае^тъ, вс^е е^ли'ко ꙁаповњ'да г~ь”
10
І кожен з вас, хто мудрий серцем, нехай прийде і зробить усе, що повелів Господь:
10
Хра'мᲆ ѓ^по'ны, и^ покро'вы, и^ раꙁво'ры, и^ ꙁатво'ры, и^ столпы`.
11
скинію і покров її і верхню покришку її, гачки і бруси її, жердини її, стовпи її і підніжжя її,
11
и кїѓ'тъ свњдњнїя и^ носи'ла е^го и^ ѓ^цњще'нїе е^го, и^ ꙁавњсђ”
12
ковчег і жердини його, кришку і завісу для перегородки, [і завіси двору і стовпи його, і камені смарагдові і фіміам і єлей помазання,]
12
и^ ѓпо'нђ притвора, и^ столпы` е^го, ка'мени и^ꙁмара'гдовы”
13
стіл і жердини його й усе приладдя його, і хліби предкладення,
13
И$ џимияM и^ ма'сло древяно'е пома'ꙁанное и^ ма'сло свњти'лное, и^ а^рама'ты на и^е^ле'и пома'ꙁанїя, и^ џимїя'мъ слђже'нїя”
14
і світильник для освітлення з [усім] приладдям його, і лампади його і єлей для освітлення,
14
И$ трапеꙁђ, и^ вс^я съсђды е^го
15
і жертовник для кадіння і жердини його, і єлей помазання, і запашні куріння, і завісу до входу в скинію,
15
и^ свњщникъ свњще'нїя, и^ вс^я съсђды е^го,
16
жертовник всепалення і ґрати мідні для нього, і жердини його й усе приладдя його, умивальник і підніжжя його,
16
и^ џимїямъ слђже'нїя, и^ ѓпо'нђ ё^ две'ри храмђ
17
завіси двору, стовпи його і підніжжя їх, і завісу при вході в двір,
17
и^ ѓ%лтарь, и^ вс^я съсђды е^го
18
кілки скинії, і кілки двору і шнури їх,
18
19
одяг службовий для служіння у святилищі, і священні одежі Аарону священику й одяг синам його для священнодійства.
19
и^ ри'ꙁы ст~ыя а^аро'на жерца`, и^ ри'ꙁы в ни'х же слђжитъ въ ст~ыни, и^ ри'ꙁы сн~омъ а^аро'новыM жре'ческїя”
20
І пішла вся громада синів Ізраїлевих від Мойсея.
20
И$зы'де же весь со'нмъ сн~овъ і^и~левъ, эT мољ=сїя,
21
І приходили всі, кого тягнуло до того серце, і всі, кого надихав дух, і приносили приношення Господу для влаштування скинії зібрання і для всіх потреб її і для [усіх] священних одеж;
21
и^ принесо'ша ко'ждо и^хъ, ја%ко срDце и^хъ ѓ^блюби`, и^ ја%коже помы'сли дш~а е^го, наро'къ и^ принесо'ша ё^ча'стїе г~ђ. на вс^е дњло храмђ свњдњ'нїя, и^ на вс^я съсђды е^го, и^ на вс^я ри'ꙁы ст~ыя.
22
і приходили чоловіки з дружинами, і всі за велінням серця приносили кільця, серги, персні і підвіски, усякі золоті речі, кожен, хто тільки хотів приносити золото Господу;
22
принесо'ша же не то'чїю мђж'и н^о и^ же'ны, ко'ждо, ја%коже помы'сли ё^моM” Принесо'ша печа'ти, и^ ё^серя'зя, и пе'рстени плени'ца, и^ мони'ста, и^ всякђ кђ'ꙁнь ꙁла'тђ. вс^и е^ли'ко принесо'ша ё^ча'стїе г~ђ”
23
і кожен, у кого була вовна блакитного, пурпурового і червленого кольору, висон і козяча вовна, шкури баранячі червоні і шкури сині, приносив їх;
23
И$ вся'къ ё^ него'же ся ѓ^брњте виссо'нъ, и^ вся'кᲆ ё^ него'же ся ѓ^брњте ко'жи ѓ%вни черᲆвле'ны, и^ ко'жа си'ня”
24
і кожен, хто жертвував срібло або мідь, приносив це в дар Господу; і кожен, у кого було дерево ситим, приносив це на всяку потребу для скинії;
24
Вс^е же ёчащая ё^ча'стїе, сребро` и^ мњдь. принесо'ша ё^ча'стїе г~ђ, и^ в ни'хже ся ѓ^брњто'ша древеса` негнию'ща, на вс^е съдњлованїе съсђдовъ принесо'ша”
25
і всі жінки, мудрі серцем, пряли своїми руками і приносили пряжу блакитного, пурпурового і червленого кольору і висон;
25
и^ вся'ка жена` мђдра ё^мо'мъ, и^ рђкама пряде, принесо'ша пря'денїе синетђ`, и^ багряни'цђ, и^ червлени'цђ, и^ виссо'нъ,
26
і всі жінки, яких тягнуло серце, що вміли прясти, пряли козячу вовну;
26
и^ вс^я же'ны, и%мже любовь въ ё^мњ и^хъ, хи'тростїю, съпрядо'ша во'лнђ ко'ꙁлїю”
27
князі ж приносили камінь онікс і камені вставні для ефода і наперсника,
27
Кня'ѕи же принесо'ша ка'мени и^ꙁмара'гдовы, и^ ка'мени на соверше'нїе. ри'ꙁњ врь'хнеи, и^
28
також і пахощі, і єлей для світильника і складові для єлея помазання і для запашних курінь;
28
на сло'во и^ ꙁложе'нїя, и^ дре'вяно ма'сло пома'ꙁанїя, и^ сложе'нїя џимия'ма”
29
і всі чоловіки і дружини з синів Ізраїлевих, яких тягло серце принести на всяке діло, яке Господь через Мойсея повелів зробити, приносили добровільний дар Господу.
29
И$ вся'къ мђж# и^ жена`, и^мже раꙁђмњва'ше ё%мъ и^хъ. вᲆше'дше твори'ти вс^я дњлеса`, е^ли'ко ꙁаповᲇда г~ь мољ=сїѓмъ, и^ принесо'ша сн~ове і^и~левы ё^ча'стїе г~ђ”
30
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим: дивіться, Господь призначив саме Веселеїла, сина Урії, сина Ора, з коліна Іудиного,
30
Рече же мољ=сїи сн~омъ і^и~левымъ, с^е нарече б~ъ и^менемъ веселе'ила ё^рїи'на сн~а ѓ%рова эT племене` і^ё'дина,
31
і сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, віданням і всяким мистецтвом,
31
и^ напо'лни и& дх~а бж~їя. премђдрости, и^ ра'зђма, ё^мњнїа всего` древа
32
складати майстерні тканини, працювати з золотом, сріблом і міддю,
32
дњ'ланїа. въ всXњ дњлесњхъ древодњлныхъ твори'ти ꙁла'то, и^ сребро`, мњдь,
33
і різати камені для вставлення, і різати дерево, і робити всяку художню роботу;
33
и^ ва'яти, ка'мени, и^ дњлати дре'во, и^ твори'ти по всемђ` дњ'лђ премђдрости”
34
і здібність учити інших вклав у серце його, його й Аголіава, сина Ахисамахового, з коліна Данового;
34
И$ приложи'ти же, въ ё^мњ дастъ семђ, і^ елна'вђ а^хисама'ховђ, эT племени` да'нова,
35
він наповнив серце їх мудрістю, щоб виконувати всяку роботу [для святилища] різьбяра і мистецького ткача, і гаптівника по блакитній, пурпуровій, червленій і висоновій тканині, і ткачів, що роблять усяку роботу і складають мистецькі тканини.
35
и^ напо'лни я& премђдрости, и^ ра'ꙁђма, ё^мо'мъ вс^я раꙁђмњти. Твори'ти дњло ст~ыни ᲄка'нїа и^ спестре'нїя, и^стка'ти червлени'цђ и^ багряни'цђ, и^ виссо'нъ, твори'ти вс^е дњло древодњ'ли хђдо'жна”
Глава 36
1
І стали працювати Веселеїл і Аголіав і всі мудрі серцем, кому Господь дав мудрість і розуміння, щоб уміти зробити всяку роботу, потрібну для святилища, як повелів Господь.
1
С$ътвори'лъ веселеи'лъ, і^ елиа'въ, и^ вся'къ мђ'дрыи ё^мо'мъ, е^мђже дана` е^сть премђдрость, и^ хи'трость разђмњти. твори'ти вс^я дњлеса` лњпотна, ја%же ст~ыни по всемђ` е^ли'ко ꙁаповᲇда г~ь”
2
І покликав Мойсей Веселеїла й Аголіава і всіх мудрих серцем, яким Господь дав мудрість, і всіх, кого тягло серце приступити до роботи і працювати.
2
И$ въꙁва` мољ=сїи веселеи'ла, і^ елїа'ва, и^ вс^я и^мђщая премђдрости. и%мже даст# б~ъ ра'ꙁђмъ и^ хи'трость въ срDцы, и^ вс^я во'лею приходя'щая къ дњлеси`, ја^ко съверши'ти е&”
3
І взяли вони від Мойсея всі приношення, які принесли сини Ізраїлеві, на [усі] потреби святилища, щоб працювати. Між тим ще продовжували приносити до нього добровільні дари кожного ранку.
3
И$ вꙁя'ша эT мољ=сїя вс^я приноше'нїя ја%же принесо'ша сн~ове і^и~левы на вс^е дњ'ло ст~ыни твори'ти я&, си' же прїима'хђ. посе'мъ бо'лее вс^я приноси'мая, эT принося'щихъ ꙁаё%тра, ꙁаё%тра”
4
Тоді прийшли всі мудрі серцем, що виконували всякі роботи у святилищі, кожен від своєї роботи, якою хто займався,
4
И$ приходя'ще вс^и мђдрїи, и^же творя'хђ дњлеса` ст~ыни, ко'ждо по свое^мђ дњлђ сами дњлахђ.
5
і сказали Мойсеєві, говорячи: народ багато приносить, більше, ніж потрібно для робіт, які повелів Господь зробити.
5
и^ реко'ша мољ=сїю, ја%ко мно'го прино'сятъ лю'дїе вс^я дњлеса`, е^ли'ко же ꙁаповњда г~ь сътвори'ти”
6
І наказав Мойсей, і оголошено було у стані, щоб ні чоловік, ні жінка не робили уже нічого для приношення у святилище; і перестав народ приносити.
6
И$ повелњ мољ=сїи проповњдаᲄи въ по'лцњ гл~я, мђжъ и^ жена`, ктомђ` не приноси'тњ, въ прино'съ ст~ыни, и^ преста'ша лю'дїе посе'мъ приноси'ти.
7
Запасу було доволі на всякі роботи, які належало зробити, і навіть залишилося.
7
дњлеса' же бяхђ и^мъ мно'га, на сътворе'нїе твори'ти, и^ скоnча'ша”
8
І зробили всі мудрі серцем, що займалися роботою для скинії: десять покривал із крученого висону з блакитної, пурпурової і червленої вовни; і херувимів зробили на них мистецькою роботою;
8
И$ сътвори` всяk премђдрыи, и^ въ дњ'лающихъ ри'ꙁы ст~ыя, ја%же сђть а^аро'нђ жерцђ`, ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
9
довжина кожного покривала двадцять вісім ліктів, і ширина кожного покривала чотири лікті: усім покривалам одна міра.
9
Сътвори'ша же ри'ꙁђ ве'рхнюю, эT ꙁла'та, и^ синеты`, и^ багряни'ца, и^ червлени'ца съпря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго.
10
І з’єднав він п’ять покривал одне з одним, й інші п’ять покривал з’єднав одне з одним.
10
11
І зробив петлі блакитного кольору на краю одного покривала, де воно з’єднується з іншим; так само зробив він і на краю останнього покривала, для з’єднання його з іншим;
11
12
п’ятдесят петель зробив він на одному покривалі, і п’ятдесят петель зробив на краю покривала, де воно з’єднується з іншим; петлі ці відповідали одна одній;
12
13
і зробив п’ятдесят гачків золотих, і гачками з’єднав одне покривало з іншим, і стала скинія одним цілим.
13
и^ раꙁдњли'ша ꙁла'то по вла'сђ, ја%коже съшити съ синето'ю, и^ багряни'цею, и^ съ червлени'цею пря'деною, и^ съ виссо'ноM дњло съверше'ное сътвори'ша в неM”
14
Потім зробив покривала з козячої вовни для покриття скинії: одинадцять покривал зробив таких;
14
15
довжиною покривало тридцять ліктів, і шириною покривало чотири лікті: одинадцятьом покривалам міра одна.
15
16
І з’єднав він п’ять покривал окремо і шість покривал окремо.
16
17
І зробив п’ятдесят петель на краю покривала крайнього, де воно з’єднується з іншим, і п’ятдесят петель зробив на краю покривала, що з’єднується з іншим;
17
18
і зробив п’ятдесят мідних гачків для з’єднання покрова, щоб склалось одне ціле.
18
Ри'ꙁђ же ве'рхнюю съдрьжа'щђся, сᲆ ѓ^бою` странђ`,
19
І зробив для скинії покров з червоних баранячих шкур і покриття зверху зі шкур синіх.
19
20
І зробив для скинії бруси з дерева ситим, що стоять прямо:
20
21
десять ліктів довжина бруса, і півтора ліктя ширина кожного бруса;
21
22
у кожного бруса по два шипи, один навпроти одного: так зробив він усі бруси скинії.
22
23
І зробив для скинії двадцять таких брусів для південної сторони,
23
24
і сорок срібних підніжків зробив під двадцять брусів: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під інший брус для двох шипів його;
24
дњло шве'нно к себњ` съплете'но, са'ми эT себе` съᲄвори'ша, по е^го` тва'ри эT зла'та, эT синеты`, и^ багряни'ца, и^ червлени'ца съпря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго, ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїѓви”
25
і для іншої сторони скинії, на північ, зробив двадцять брусів
25
26
і сорок срібних підніжків: два підніжки під один брус, і два підніжки під інший брус;
26
27
а для задньої сторони скинії, на захід, зробив шість брусів,
27
28
і два бруси зробив для кута в скинії на задню сторону;
28
29
і були вони з’єднані внизу і з’єднані вгорі до одного кільця: так зробив він з ними обома на обох кутах;
29
30
і було вісім брусів і срібних підніжків шістнадцять, по два підніжки під кожен брус.
30
31
І зробив жердини з дерева ситим, п’ять для брусів однієї сторони скинії,
31
32
і п’ять жердин для брусів іншої сторони скинії, і п’ять жердин для брусів задньої сторони скинії;
32
33
і зробив внутрішню жердину, що проходила б посередині брусів від одного кінця до другого;
33
34
бруси обклав золотом, і кільця, в які вкладаються жердини, зробив із золота, і жердини обклав золотом.
34
Сътвори'ша y ѓ%ба ка'мени и^ꙁмара'гдова съсᲄњгана сво'рою, и^ ѓ^бложена ꙁла'тоM. и^ꙁва'яно и^ꙁва'янїемъ ꙁна'менїя, эT и^ме'н# сн~овъ і^и~левъ,
35
І зробив завісу з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, і мистецькою роботою виконав на ній херувимів;
35
и^ въꙁложи'ша на ѓ%бњ рамњ ри'ꙁы ве'рхняа. ка'менїе па'мять е^ста` сн~овъ і^и~левъ, ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
36
і зробив для неї чотири стовпи з дерева ситим і обклав їх золотом, із золотими гачками, і відлив для них чотири срібних підніжки.
36
И$ сътвори'ша сло'во дњло шве'нно пестрото'ю на дњло ри'ꙁы ве'рхняа, эT ꙁла'та и^ синеты`, и^ багряни'ца, и^ червлени'ца съпря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго
37
І зробив завісу при вході у скинію з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, візерункової роботи,
37
четвероё^голно же, сђгђбо сᲆтвори'ша сло'во. пя'ди в долготђ`, пя'ди же в широтђ` сђгђ'бъ”
38
і п’ять стовпів для неї з гачками; і обклав верхи їх і зв’я́зки їх золотом, і відлив п’ять мідних підніжків.
38
И$ съши'ста в неM шве'нїемъ потри ка'мени четы'рми ря'ды, ря'дъ ка'менїи сардїѓ%нъ, топаꙁїѓ'нъ, и^ ꙁмара'гдъ, си'ми е^ді'н# рядъ.
Глава 37
1
І зробив Веселеїл ковчег з дерева ситим; довжина його два лікті з половиною, ширина його півтора ліктя і висота його півтора ліктя;
1
ря'д же вторы'и а^нъџра'ксъ и^ сапфи'ръ і^ а'списъ.
2
і обклав його чистим золотом усередині і ззовні і зробив навколо нього золотий вінець;
2
ряд же тре'тїи, лигирїѓ'нъ, і^ а^хаᲄи'сᲆ, і^ а^меџистоs,
3
і відлив для нього чотири кільця золотих, на чотирьох нижніх кутах його: два кільця на одній стороні його і два кільця на другій стороні його.
3
ря'д же четве'ртыи хрисоли'џъ, и^ вирилїѓ'нъ і^ ѓ^нихїѓ'н#. ѓ^кова'нњ ѓ%коло ꙁла'томъ, і^ ѓсаже'но въ ꙁла'тњ”
4
І зробив жердини з дерева ситим і обклав їх золотом;
4
5
і вклав жердини в кільця, з боків ковчега, щоб носити ковчег.
5
Ка'мени же бяхђ, эT и^ме'нъ сн~овъ і^и~левъ, в~і, по и'менемъ и^хъ и^ꙁва'я^но ꙁна'менїя ко'жDо свои^мъ и%менеM, въ, в~і. племе'нъ”
6
І зробив кришку з чистого золота: довжина її два лікті з половиною, а ширина півтора ліктя.
6
И$ сътвори'ша ѓ%коло. слова тре'сны съплете'ны, дњло плетени'чно эT ꙁла'та чи'ста.
7
І зробив двох херувимів із золота: карбованої роботи зробив їх на обох кінцях кришки,
7
и^ сътвори'ша дв^а щита` ꙁла'та, и^ дв^њ ѓ%бодњ ꙁла'тњ, и^ възложи'ша на ѓ%ба конца` сло'ва”
8
одного херувима з одного кінця, а другого херувима з іншого кінця: зробив херувимів, що видавалися з обох кінців кришки;
8
И$ вложи'ша плетени'ца ꙁла'ты въ ѓ%бњ ѓ%бодњ, съ ѓ^бою` концђ` слова.
9
і були херувими з розпростертими вгору крилами і покривали крилами своїми кришку, а лицями своїми були звернені один до одного; до кришки були лиця херувимів.
9
въ ѓ%бњ сложе'нїи дв^њ плетени'ца. и^ възложи'ша на ѓ%ба щита`, и^ въꙁложи'ша на ѓ%бњ ра'мњ ри'ꙁы ве'рхняа, съпроти'въ лицемъ е^го”
10
І зробив стіл з дерева ситим довжиною у два лікті, шириною в лікоть і висотою у півтора ліктя,
10
И$ сътвори'ша дв^њ ѓ%бодњ ꙁла'тњ, и^ въꙁложи'ша на ѓ%ба ё%гла сло'ва до конца` съꙁа'ди ри'ꙁњ, внђтрьё%дђ ри'ꙁњ ве'рхнеи”
11
і обклав його золотом чистим, і зробив навколо нього золотий вінець;
11
12
і зробив навколо нього стінки в долоню і зробив золотий вінець на стінках його;
12
13
і відлив для нього чотири кільця золотих і закріпив кільця на чотирьох кутах, біля чотирьох ніжок його;
13
И$ сътвори'ша дв^њ ѓ%бодњ ꙁла'тњ, и^ положи'ша въ ѓ%бњ ра'мњ ри'ꙁњ ве'рхнеи ни'же на лицы` по сᲆставле'нїю, вы'ше съста'ва ри'знаго,
14
при стінках були кільця, щоб вкладати жердини для носіння столу;
14
и^ стягнђша слово ѓ%бодми, и^же на немъ. въ ѓ%бодњ ри'ꙁныя съдръжа'щися, синето'ю съпря'дены, въ шве'нїи ри'ꙁнMњ, да не спаде'тᲆ сло'во эT ри'ꙁы, ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
15
і зробив жердини з дерева ситим і обклав їх золотом для носіння столу.
15
И$ сътвори'ша подо'лнђю ри'ꙁђ е^же подъ ве'рхнею. дњ'ло шве'но плете'но вс^е синето'ю”
16
Потім зробив сосуди, що належать до столу: блюда, кадильниці, кружки і чаші, щоб узливати ними, з чистого золота.
16
ѓ^жерелїе же внђтренеи риꙁњ, на средњ шве'нно, съплете'но. ѓ^ме'ты, и^мђщи ѓ%коло ѓ%жере'лїе нераZлђче'но”
17
І зробив світильник із золота чистого, карбований зробив світильник; стебло його, віття його, чашечки його, яблука його і квіти його виходили з нього;
17
И$ сътвори'ша ѓ^ме'ты, риꙁњ ё%тренеи до'лњ ја%ко процвњта'юща ши'пка пђгви, эT синеты`, и^ багряни'ца. и^ червлени'ца, съпря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго”
18
шість гілок виходило з боків його: три гілки світильника з одного боку його і три гілки світильника з іншого боку його;
18
И$ сътвори'ша ꙁвонца` ꙁла'ты, и^ въꙁложи'ша ꙁвонца` на ѓ^ме'ты риꙁы внђтреняа, ѓ%крsтъ междђ` пђ'гвами,
19
три чашечки були подібні до мигдалевої квітки, яблуко і квіти на одній гілці, і три чашечки подібні до мигдалевої квітки, яблуко і квіти на іншій гілці: так на всіх шести гілках, що виходять зі світильника;
19
ꙁвонца` ꙁла'ты. таже пђ'гви на ѓ^ме'тахъ ри'ꙁы ѓ%крsтъ въ слђжбђ, ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю”
20
а на стеблі світильника були чотири чашечки, подібні до мигдалевої квітки з яблуками і квітами;
20
И$ сътвори'ша риꙁы съ виссо'нђ дњлотка'но а^аро'нђ, и^ сн~омъ. е^го,
21
у шести гілок, що виходили з нього, яблуко під першими двома гілками, і яблуко під другими двома гілками, і яблуко під третіми двома гілками;
21
22
яблука і гілки їх виходили з нього; весь він був карбований, цільний, з чистого золота.
22
23
І зробив до нього сім лампад, і щипці до нього і лотки до нього, з чистого золота;
23
и^ клобђки` сᲆ виссо'нђ, и^ ё^вя'сло съ виссо'нђ, и^ надра'гы со виссо'нђ тка'наго
24
з таланта чистого золота зробив його з усім приладдям його.
24
25
І зробив жертовник кадіння з дерева ситим: довжина його лікоть і ширина його лікоть, чотирикутний, висота його два лікті; з нього виходили роги його;
25
26
і обклав його чистим золотом, верх його і сторони його навкруги, і роги його, і зробив до нього золотий вінець навколо;
26
27
під вінцем його на двох кутах його зробив два кільця золотих; із двох боків його зробив їх, щоб вкладати в них жердини для носіння його;
27
28
жердини зробив з дерева ситим і обклав їх золотом.
28
29
І зробив миро для священного помазання і куріння запашне, чисте, мистецтвом того, хто складає масті.
29
и^ по'ясы иX съ виссо'нђ, и^ синеты` и^ багряни'ца, и^ червлени'ца дњло пестря'щаго, ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
Глава 38
1
І зробив жертовник всепалення з дерева ситим довжиною в п’ять ліктів і шириною в п’ять ліктів, чотирикутний, висотою у три лікті;
1
И$ сътвори'ша до'скђ ꙁла'тђ въ ѓ^сщ~енїе ст~ыни. эT ꙁла'та чи'ста. и^ въписа'ша на не'и писмена` вᲆва'яные ꙁна'менїя ѓ^сщ~енїе г~ђ.
2
і зробив роги на чотирьох кутах його, так що з нього виходили роги, і обклав його міддю.
2
3
І зробив усе приладдя жертовника: горщики, лопатки, чаші, виделки й вугільниці; усе приладдя його зробив з міді.
3
и^ въꙁложи'ша ю& на поDметъ си'нь, ја^коже лежа'ти, на ё^вя'слњ верхђ` свы'ше ја^коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїѓ^ви”
4
І зробив для жертовника ґрати, рід сітки, з міді, по краях його внизу до половини його;
4
И$ сътвори'ша храмђ, і~, ѓ^по'нъ,
5
і зробив чотири кільця на чотирьох кутах мідних ґрат для вкладання жердин.
5
к~. и^, и~. лако'тъ долгота` е^ді'ноа ѓ^по'ны, си'це же бњша вс^и, четы'реX же лакоT широта` кое^яждо` ѓ^по'ни”
6
І зробив жердини з дерева ситим, і обклав їх міддю,
6
7
і вклав жердини в кільця по боках жертовника, щоб носити його за допомогою їх; порожнім усередині з дощок зробив його.
7
8
І зробив умивальник з міді і підніжжя його з міді з вишуканими зображеннями, що прикрашали вхід скинії зібрання.
8
И$ сътвори'ша ꙁавњсђ эT синеты` и^ багряни'ца, и^ червлени'ца спря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго, дњло шве'нно на ꙁавњсњ херђви'мъ, шве'нїем# навлаче'нъ херђви'мъ”
9
І зробив двір: з полуденної сторони, на південь, завіси з крученого висону, довжиною в сто ліктів;
9
И$ въꙁложи'ша ю& на д~, столпы` негнїю'ща поꙁлаще'ны ꙁла'томъ. и^ верхи` и^хъ ꙁла'ты. и^ стоя'ла и^хъ. д~, сре'бряны,
10
стовпів для них двадцять і підніжків до них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
10
и^ сътвори'ша две'рем# ꙁапо'нђ храмђ свњдњнїя, эT синеты` и^ багряни'ца. и^ червлени'ца съпря'дены. и^ виссо'нђ тка'наго, дњло шве'нно херђви'мъ
11
І на північній стороні — завіси у сто ліктів; стовпів для них двадцять і підніжків до них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
11
и^ столпы` е^я пя'ть. и^ ѓ'боди и^хъ, и^ раꙁво'ры и^хъ, и^ верхи` и^хъ поꙁлати'ша ꙁла'томъ, и^ стоя'ла и^хъ, е~ мњдяна.
12
І з західної сторони — завіси у п’ятдесят ліктів, стовпів для них десять і підніжків до них десять; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
12
и^ сътвори'ша притворъ къ восто'кђ і^ ю^гђ. просᲄра'нство притво'ра съ виссо'нђ тка'наго, р~. до р~
13
І з передньої сторони на схід — завіси у п’ятдесят ліктів.
13
и^ столпы` и^хъ, к~, и^ стоя'ла и^х#, к~ мњдяна,
14
Для однієї сторони воріт двору — завіси у п’ятнадцять ліктів, стовпів для них три і підніжків до них три;
14
і^ ё%гол# къ сњ'верђ, р~ до р~ и^ столпы` и^хъ, к~, и^ стоя'ла и^х#, к~ мњдяны. (і^ ё%гол# къ сњ'верђ, р~ до р~ столпы` е^го. к~, и^ стоя^ла и^хъ. к~ мњдяна,)
15
і для другої сторони [з обох боків воріт двору] — завіси у п’ятнадцять ліктів, стовпів для них три і підніжків до них три.
15
і^ ё%голъ къ мо'рю, попо'ны, н~, ла'ктїи, столпы` е^го”, і~, и^ стоя'ла и^хъ, і~,
16
Усі завіси з усіх боків двору з крученого висону,
16
і^ ё%голъ къ восто'кђ, н~, лактїи.
17
а підніжки стовпів з міді, гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла; верхи ж у них обкладені сріблом, і всі стовпи двору з’єднані зв’я́зками срібними.
17
ѓ^по'ны. н~, ла'ктїи къ ю'гђ. столпы` е^го тр^и. и^ стоя'ла и^хъ тр^и.
18
Завіса ж для воріт двору візерункової роботи з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, довжиною у двадцять ліктів, висотою в п’ять ліктів, по всій довжині, подібно до завіс двору;
18
и^ на второ'м# ё% ю'га эTсю'дђ и^ ѓ^вђ'дђ. ё^ две'рїи притво'рђ ѓ^по'ны, е~і, ла'ктїи. и^ столпы` и^х# тр^и, и^ стоя'ла и^хъ тр^и,
19
і стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири мідних; гачки на них срібні, а верхи їх обкладені сріблом, і зв’я́зки їх срібні.
19
вся' же ѓ^по'ны хра'мђ съ виссо'нђ тка'наго.
20
Усі кілки навколо скинії і двору мідні.
20
и^ стоя'ла столпо'въ и^хъ мњдяны и^ кра'я и^хъ сре'бряны. и^ верхи` и^хъ посре'брены сре'бромъ, и^ столпы` и^хъ посре'брены сре'бром. вс^и столпы` притво'рђ,
21
Ось підрахунок того, що вжито для скинії одкровення, зроблене за повелінням Мойсея, посередництвом левитів під наглядом Іфамара, сина Ааронового, священика.
21
и^ покрыва'ло две'рїи притво'рђ, дњло шве'нно эT синеты` и^ пор#фи'ры и^ червлени'ца пря'дены, и^ виссо'нђ тка'наго. к~, ла'ктїи долгота` и^ высота`. широта' же пять ла'ктїи ра'вны ѓ^по'намъ притво'рђ.
22
Робив же все, що повелів Господь Мойсеєві, Веселеїл, син Урії, сина Ора, з коліна Іудиного,
22
и^ столᲆпы` и^хъ, д~. и^ стоя'ла и^хъ. д~, мњдяны, и^ кра'я и^хъ сре'брены, и^ верхи` и^хъ посре'брены сре'бром,
23
і з ним Аголіав, син Ахисамахів, з коліна Данового, різьбяр і майстерний ткач і гаптівник по блакитній, пурпуровій, червленій і висоновій тканині.
23
и^ вс^и колки` притво'рђ ѓ%коло мњдяны.
24
Усього золота, вжитого для справи на все приладдя святилища, золота, принесеного в дар, було двадцять дев’ять талантів сімсот тридцять сиклів, сиклів священних;
24
и^ сїе ѕижде'нїе хра'мђ свњдњнїа ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю въ слђже'нїе быти леви'томъ. чреꙁъ и^џама'ра сн~а а^аро'на жерца`,
25
срібла ж від перелічених осіб громади сто талантів і тисяча сімсот сімдесят п’ять сиклів, сиклів священних;
25
и^ веселеи'ла ё^рїина эT племене` і^ё'дина сътворе'но б^њ ја%ко ꙁаповњда г~ь мољ=сїю.
26
з шестисот трьох тисяч п’ятисот п’ятдесяти чоловік, з кожного, хто був перелічений, від двадцяти років і вище, по півсикля з людини, рахуючи на сикль священний.
26
і^ е^лиа'ва а^хисама'хова эT племене` да'нова, ја%же съѕида'ше тка'ныя ве'щи и^ швеныя пестря` с червлени'цы и^ виссо'нђ”
27
Сто талантів срібла вжито на відлиття підніжків святилища і підніжків біля завіси; сто підніжків зі ста талантів, по таланту на підніжок;
27
И$ сътвори` веселеи'лъ кїѓ'т#,
28
а з тисячі семисот сімдесяти п’яти сиклів зробив він гачки на стовпах і покрив верхи їх і зробив зв’я́зки для них.
28
и^ поꙁлати` и& ꙁла'томъ чи'стыM, внђт'рьё%дђ и^ вн^њё%дђ. сътвори` е^мђ злат# ѓ^бво'дъ ѓ^бою'дђ,
29
Міді ж, принесеної в дар, було сімдесят талантів і дві тисячі чотириста сиклів;
29
и^ съᲄвори` е^мђ, д~ ѓ%боды ꙁла'ты, на, д~, страны` е^го дв^а е^ді'номђ ё%глђ, и^ дв^а дрђго'мђ ё%глђ
30
з неї зробив він підніжки для стовпів при вході у скинію свідчення, і жертовник мідний, і ґрати мідні для нього, і всі сосуди жертовника,
30
широки` носиламᲆ ја%ко носи'ти е^го и%ми.
31
і підніжки для стовпів усього двору, і підніжки для стовпів воріт двору, і всі кілки скинії і всі кілки навколо двору.
31
и^ сътвори` ѓ^цыще'нїе надᲆ кїѓ'томъ эT ꙁла'та чиста.
Глава 39
1
З блакитної ж, пурпурової і червленої вовни зробили вони службовий одяг, для служіння у святилищі; також зробили священний одяг Аарону, як повелів Господь Мойсеєві.
1
и^ дв^а херђви'ма ꙁла'ты,
2
І зробив ефод із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону;
2
херђвиM е^ді'нъ эT ё^гла е^ді'наh ѓ^цыще'нїя. и^ херђвиM дрђгїи эT втораh ё%гла ѓ^цыще'нїя
3
і розбили вони золото в аркуші і витягнули нитки, щоб увіткати їх між блакитними, пурпуровими, червленими і висонними нитками, мистецькою роботою.
3
ѓ^сњня'юще кры'лами и^хъ наD ѓ^цыще'нїемъ.
4
І зробили в ньому нарамники, що зв’язували; на обох кінцях своїх він був зв’язаний.
4
и^ сътвори` т'рапе'ꙁђ прDеложе'нїя эT ꙁла'та чи'ста.
5
І пояс ефода, який поверх нього, однакової з ним роботи, зроблений був із золота, із блакитної, пурпурової і червленої вовни і крученого висону, як повелів Господь Мойсеєві.
5
и^ сътвори` е'й, д~, ѓ%боды зла'ты, дв^а ѓ%боды е^ді'номђ ё%глђ, и^ дв^а ѓ%боды ё%глђ второ'мђ широ'ки ја^ко подноси'ти носи'лами ея`.
6
І обробили камені оніксові, вставивши їх у золоті гнізда і вирізавши на них імена синів Ізраїлевих, як вирізають на печатці;
6
и^ носи'ла кљ=ѓ'тђ и^ трапе'ꙁњ поꙁлати` ꙁла'тоM.
7
і поклав він їх на нарамники ефода, у пам’ять синів Ізраїлевих, як повелів Господь Мойсеєві.
7
и^ сътвори` сᲆсђ'ды ᲄрапе'ꙁᲇ блю'да, и^ џимїаMник# и^ ча'ша ꙁла'ты, в ни'хже пролїа'нїе вълїа'ти.
8
І зробив наперсник мистецькою роботою, такою ж роботою, як ефод, із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону;
8
и^ сътвори` свњти'лникъ ја%же свњти'ти ꙁла'тыи крњ'пкїи
9
він був чотирикутний; подвійний зробили вони наперсник у п’ядь довжиною й у п’ядь шириною, він був подвійний;
9
и^ сте'блїе по ѓ^бо'ю странђ` е^го. и^ эT сᲄе'блїи е^го вњтви и^схожда'хђ, ᲄр^и эT е^ді'ноя. и^ тр^и эT вторы'я страны` ра'вны кђпно.
10
і вставили в нього в чотири ряди камені. Поряд: рубін, топаз, смарагд, — це перший ряд;
10
и^ свњти'ла и^хъ ја%же на верхђ` и^хъ въ ѓ%браꙁъ ѓ^рњ'ха эT них#, и^ цвњтцы эT ни'х#, и^ крђзи и^хъ, и^ да бђ'дђтъ свњти'ла на ниX”
11
у другому ряду: карбункул, сапфір і алмаз;
11
и^ крђгᲆ седмы'и на кра'ю свњти'ла, на верхђ` крњпкїи ве'сь ꙁлатъ,
12
у третьому ряду: яхонт, агат і аметист;
12
и^ седмь свњти'лъ на не'мъ ꙁла'тыхᲆ, и^ щипцы` е^го ꙁла'тыи. поDста'вы е^го ꙁла'ты,
13
у четвертому ряду: хризоліт, онікс і яспис; і вставлені вони в золоті гнізда.
13
си'це же посребри` столпы`, и^ сътвори` столпо'мъ ѓ%боды ꙁла'ты. и^ сᲆверши` и^ поꙁлати` раꙁво'ры ꙁла'томъ.
14
Каменів було за числом імен синів Ізраїлевих: дванадцять було їх, за числом імен їх, і на кожному з них вирізано було, як на печатці, по одному імені, для дванадцяти колін.
14
и^ посрњбри` столпы` завњ'се ꙁла'тыи`” и^ сътвори` лђкоты` ꙁла'ты.
15
До наперсника зробили товсті ланцюжки витої роботи з чистого золота;
15
Си'це сътвори ѓ%боды хра'ма ꙁла'ты, и^ ѓ'боды ѓ^понњ, и^ ѓ'боды на роспростре'нїе ѓ^по'ны сверхђ` мњдяны.
16
і зробили два золотих гнізда і два золотих кільця і прикріпили два кільця до двох країв наперсника;
16
та'ко сътвори` ча'ши сре'брены хра'ма, И$ верхи` мњдяны две'рїи хра'ма, и^ две'рїи приᲄво'ра” И$ лђкоты` съᲄвори` сребряны наD столпы`, си'це посребри` иX
17
і просунули обидва плетені ланцюжки з золота у два кільця по кінцях наперсника,
17
Та'коже съᲄвори` и^ коlкы` хра'ма и^ коlки` приᲄво'ра мᲇдяны”
18
а два кінці двох ланцюжків прикріпили до двох гнізд і прикріпили їх до нарамників ефода з лицевої сторони його;
18
Сице сътвори` ѓ^лта'ръ мњдяn и^ ѓ'гнище мᲇдяно ја%же быs лю'демᲆ сᲄоя'щимᲆ со'нмища коре'ѓ^ва,
19
ще зробили два кільця золотих і прикріпили до двох інших кінців наперсника, на тій стороні, яка знаходиться до ефода зсередини;
19
и^ та'ко сᲆтвори` вс^я сᲆсђды ѓ^лᲄа'ря и^ стоя'ла е^го, и^ ѓ^гнище` е^го и^ ча'ши, и^ ви'лицы е^го.
20
і ще зробили два кільця золотих і прикріпили їх до двох нарамників ефода знизу, з лицевої сторони його, біля з’єднання його над поясом ефода;
20
си'це сътвори` ѓ^лᲄарю`, ѓ%кр'естъ положе'нїе дњлоM, мрежныM ѓ^гнище, под ниM до среды` е^го.
21
і прикріпили наперсник кільцями його до кілець ефода шнуром з блакитної вовни, щоб він був над поясом ефода, і щоб не відставав наперсник від ефода, як повелів Господь Мойсеєві.
21
и^ положи` на немъ, д~. ѓ%боды эT четырехъ сᲄраn положе'нїя ѓ^лᲄаря' мњдяны широ'кы носи'ламъ носи'ти ѓ^лтарь на нихъ.
22
І зробив верхню ризу до ефода, виткану, усю з блакитної вовни,
22
си'це же сътвори` и^ еле'и пома'занїя ст~ыи и^ сложе'нїе џимїя'ма дњло чи'стое бл~гоё^ха'нїя”
23
і посередині верхньої ризи отвір, як отвір у броні, і навколо нього обшивку, щоб не дерлося;
23
Сице сътвори` и^ ё^мыва'лницђ мњдянђ и^ стоа'ло еа` мњдяно смотре'нїя постя'щихъ яy пости'шася ё^ дверїи хра'ма свњдњнїя, во'нже дн~ь поста'ви и&.
24
по подолу верхньої ризи зробили вони яблуко з блакитної, пурпурової і червленої вовни;
24
и^ съᲄвори` ё^мыва'лницђ ја%же ё^мыва'хђся эT нея`, мољ=сїи и^ а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го, рђцњ и^хъ и^ но'ѕњ входя'щимъ и^мъ въ хра'мъ свњдњнїя. и^л^и когда` прихожда'хђ къ ѓ%лтарю слђжи'ти ѓ^мыва'хђся эT него`, ја%коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю.
25
і зробили дзвоники з чистого золота і повісили дзвоники між яблуками по подолу верхньої ризи навкруги;
25
вся'кое же ꙁла'то е^же дњлано бысть в дњлњ по вся'комђ дњла'нїю первеnчества, ст~ыхъ. бя'ше ꙁла'та первенъства`. к~џ, тала'нᲆтовъ, и^ сеDмь со'тъ. и^ к~. си'клевъ по си'клю ст~омђ.
26
дзвоник і яблуко, дзвоник і яблуко, по подолу верхньої ризи навкруги для служіння, як повелів Господь Мойсеєві.
26
и^ сребра ё^ча'стнаго эT смотре'нїя людїи со'нмђ, р~, тала'нтовъ. и^ Wа~, и^ се'дмь соT, и^ седмьдеся'тъ и^ пять си'клевъ,
27
І зробили для Аарона і для синів його хітони з висону, виткані,
27
дра'хма е^ді'на на главњ` полᲆ си'кля, по си'клю ст~омђ. и^ вся'къ приходя'и къ присᲇще'нїю. эT к~ лњтъ. и^ вы'ш#шей, на ћ~ те'мъ, и^ на Wг~ пятьсо'тъ, и^ н~
28
і кидар з висону, і головні пов’язки з висону, і нижній лляний одяг з крученого висону,
28
и^ быша р~ тала'нтъ сребра`, на съверше'нїе р~ до'скъ храмђ и^ до'ски ꙁавњтныя, р~ до'скъ р~ тала'нтъ. и^ тала'нтъ до'скъ.
29
і пояс із крученого висону і з блакитної, пурпурової і червленої вовни, візерункової роботи, як повелів Господь Мойсеєві.
29
а^ ты'сящђ сеDмьсо'тъ, и^ о~е си'кль, съᲄвори'ша на лђкоты` сᲄо'лпныя. и^ поꙁлати'ша до'ски и^хъ и^ ё^краси'ша я&”
30
І зробили поліровану дощечку, діадему святині, з чистого золота, і накреслили на ній письмена, як вирізують на печатці: Святиня Господня;
30
А$ мњдь ё^ча'стная, о~, ᲄала'нтъ, и^ Wв и^ у~ си'клевъ.
31
і прикріпили до неї шнур з блакитної вовни, щоб прив’язати її до кидара згори, як повелів Господь Мойсеєві.
31
и^ сътвори'ша эT него стоя'ла две'рная хра'мђ свњдњнїя,
32
Так закінчена була вся робота для скинії зібрання; і зробили сини Ізраїлеві усе: як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили.
32
и^ стоя'ла хра'мђ ѓ%крsтъ. и^ стоя'ла две'рїи притворђ. колкы` храмђ и^ колкы` притворђ ѓ%крстъ,
33
І принесли до Мойсея скинію, покров й усе приладдя її, гачки її, бруси її, жердини її, стовпи її і підніжки її,
33
и^ ѓ^бложе'нїе мњдяно ѓ%крsтъ ѓ%лтаря и^ вс^я съсђ'ды хра'мђ свњдњнїя.
34
покров зі шкур баранячих червоних і покров зі шкур синіх і завісу, що закриває,
34
и^ сътвори'ша сн~ове і^и~леви, ја%коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю, та'ко сътвори'ша. И$ꙁбыва'ющим же ꙁла'томъ ё^ча'стїя створи'ша съсђды, слђжи'ти в нихъ преD гм~ъ” Съ и^ꙁбыва'ю^щая же синеты`, и^ багряница и^ червлени'ца и^ вис#со'нђ сътвори'ша ри'зы слђжебныя` а^а^ро'нђ, ја%коже слђжи'ти в ни'хъ въ ст~ыни.
35
ковчег одкровення і жердини його, і кришку,
35
и^ принесо'ша риꙁы къ мољ=сі'ю. и^ хра'мъ и^ вс^я съсђ'ды е^го. и^ раꙁворы е^го и^ столпы и^ стоя'ла е^го.
36
стіл із усім приладдям його і хліби предкладення,
36
и^ киѓ'тъ завњта, и^ поDпоръ е^го.
37
світильник з чистого золота, лампади його, лампади розставлені на ньому і все приладдя його, і єлей для освітлення,
37
и^ ѓ^лтарь и^ вс^я съсђ'ды е^го, и^ ел'еи помаꙁа'нїа, и^ џїмия'мᲆ сложе'нїя,
38
золотий жертовник і єлей помазання, і пахощі для кадіння, і завісу до входу в скинію,
38
свњти'ло чтsое. и^ свњти'ла вᲆжига'нїа, и^ ма'сло свњще'нїа.
39
жертовник мідний і мідні ґрати до нього, жердини його й усе приладдя його, умивальник і підніжжя його,
39
40
завіси двору, стовпи і підніжки, завісу до воріт двору, мотузки і кілки і всі речі, що належать до служіння в скинії зібрання,
40
и^ трапе'за преDлага'нїа и^ вс^я съсђ'ды е'я, и^ хлbњ преDложе'ныи,
41
одежу службову для служіння в святилищі, священний одяг Аарону священику й одяг синам його для священнодійства.
41
и^ ри'ꙁы ст~ыя ја%же слђжитъ а^а^ро'нъ, и^ ри'ꙁы сн~овъ е^го въ жре'чество”
42
Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві всі ці роботи.
42
И$ ѓ^по'ны притво'рђ и^ стlопы` и^ стоя'ла е^го, и^ ꙁавњ'са две'рїй хра'мђ, и^ две'рїй приᲄво'рђ. и^ вс^я съсђ'ды хра'ма, и^ вся дᲇ'ла е^го,
43
І побачив Мойсей усю роботу, і ось вони зробили її: як повелів Господь, так і зробили. І благословив їх Мойсей.
43
и^ ко'жи ѓ%вня ѓ^червле'ны и^ покро'вы ко'жа си'ня.
Глава 40
1
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
1
и^ всњхъ ѓ^по'нъ, и^ колъко'вᲆ и^ вс^я дњ'ла на сᲆдњ'ланїе хра'ма свњдᲇнїю,
2
у перший місяць, у перший день місяця постав скинію зібрання,
2
е^ли'ко же ꙁавњ'да г~ь мољ=сїю, та'ко сътвори'ша сн~ове і^и~л~ви вс^е схожеDнїе”
3
і постав у ній ковчег одкровення, і закрий ковчег завісою;
3
И$ ви'дњ мољ=сїи вс^я дњ'ла иже съᲄвори'ша е&, ја^коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю, та'ко сътвори'ша е&, и^ блsви я& мољ=сїи”
4
і внеси стіл і розстав на ньому всі речі його, і внеси світильник і постав на ньому лампади його;
4
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
5
і постав золотий жертовник для куріння перед ковчегом одкровення і повісь завісу при вході в скинію [зібрання];
5
въ прᲆвыи дн~ь мцsа пр'ьваго поста'виша хра'м# свњдњнїа,
6
і постав жертовник всепалення перед входом у скинію зібрання;
6
и^ да положи'ши киѓ'тъ свњдњнїя. и^ да покры'еши кїѓT завњсою,
7
і постав умивальник між скинією зібрання і між жертовником і влий у нього води;
7
и^ да принесе'ши трапе'ꙁђ, и^ прDеложи'ши прDеложе'нїе ея`, и^ да внесе'ши свњти'лникъ, и^ да въсᲄа'виши свњти'ла е^го.
8
і постав двір навколо і повісь завісу на воротах двору.
8
и^ ꙁложи'ши ѓ^лта'рь ꙁла'тыи въ ка'жде'нїе прDе кїѓ'томъ свњдњнїя, и^ да положи'ши ꙁакро'въ завњсы, ё^ две'рїи хра'ма свњдњнїя
9
І візьми єлею помазання, і помаж скинію й усе, що в ній, і освяти її і все приладдя її, і буде свята;
9
и^ ѓ^лта'рь приноше'нїа, поста'виши ё^ две'рїи хра'ма свᲇдњнїя.
10
помаж жертовник всепалення й усе приладдя його і освяти жертовник, і буде жертовник святиня велика;
10
и^ да посᲄа'виши храмъ и^ вс^е е^же в не'мъ,
11
і помаж умивальник і підніжки його й освяти його.
11
12
І приведи Аарона і синів його до входу в скинію зібрання і обмий їх водою,
12
и^ да ѓ^ст~иши и& ѓ%крsтъ.
13
і зодягни Аарона у священні одежі, і помаж його, і освяти його, щоб він був священиком Мені.
13
и^ во'ꙁмеши ма'сло помаꙁа'нїя, и^ да пома'жеши храM и^ вс^е е^же в немъ, и^ ѓ^ст~иши и&, и^ вс^я съсђды е^го, и^ да бђдетъ ст~ъ.
14
І синів його приведи, і зодягни їх у хітони,
14
и^ да пома'жеши ѓ^лта'рь, приноше'нїи, и^ вс^я съсђды е^го, и^ ѓ^ст~и'ши ѓ^лта'рь, и^ да бђдетъ ѓ^лта'рь ст~ая ст~ыхъ.
15
і помаж їх, як помазав ти батька їхнього, щоб вони були священиками Мені, і помазання їх посвя́тить їх у вічне священство в роди їх.
15
и^ да приведе'ши а^аро'на, и^ сн~ы е^го, прDе две'ри хра'мђ свњдњнїя и^ да и^ꙁмы'еши я& водо'ю,
16
І зробив Мойсей усе, як повелів йому Господь, так і зробив.
16
и^ да ѓ^блече'ши а^а^ро'на, в ри'ꙁы ст~ыя, и^ пома'жеши и& и^ ѓ^ст~иши и&, и^ да жреT мн^њ
17
У перший місяць другого року [після виходу їх з Єгипту], у перший день місяця була поставлена скинія.
17
и^ сн~ы е^го да приведе'ши и&, ѓ^блече'ши я& в ри'ꙁы,
18
І поставив Мойсей скинію, поклав підніжжя її, поставив бруси її, поклав жердини і поставив стовпи її,
18
и^ да пома'жеши я&, ја^коже пома'ꙁа эTц~а и^мᲆ, и^ да жрђт# мн^њ, и^ да бђтᲆ, ја%коже бы'ти и^мъ в пома'ꙁанїе жре'чествђ въ вњкы в роD и^хъ.
19
розпростер покров над скинією, і поклав покришку поверх цього покрову, як повелів Господь Мойсеєві.
19
и^ сътвори` мољ=сїи вс^е е^ли`ко ꙁаповњда е^мђ г~ь си'це съᲄвори`”
20
І взяв і поклав одкровення в ковчег, і вклав жердини у кільця ковчега, і поклав кришку на ковчег зверху;
20
И$ бысть вᲆ пр'ьвыи мцsъ въ вᲄоро'е лњто и^сходя'щимъ и^мъ эT е^гљ=пта, въ пр'ьвыи дн~ь мцsа ста` хра'мъ”
21
і вніс ковчег у скинію, і повісив завісу, і закрив ковчег одкровення, як повелів Господь Мойсеєві.
21
И$ поста'ви мољ=сїи хра'мᲆ, и^ въложи` доски, и^ въве'рꙁе раꙁво'ры, и^ поста'ви сᲄолпы`,
22
І поставив стіл у скинії зібрання, на північній стороні скинії, поза завісою,
22
и^ просᲄре` ѓ^по'ны ѓ^коло хра'ма, и^ въꙁложи` ѓ^поны хра'ма на'нь горњ`, ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
23
і розклав на ньому ряд хлібів перед Господом, як повелів Господь Мойсеєві.
23
И$ вꙁе'мъ свњдњнїя вложи` в# киѓ'тъ, и^ поста'ви но'ги поD кїѓ'тᲆ,
24
І поставив світильник у скинії зібрання навпроти столу, на південній стороні скинії,
24
и^ внесе` кїѓ'тъ въ хра'мᲆ и^ вложи` покро'въ, и^ ꙁавњсы и^ ꙁакры` киѓ'тъ свњдњнїя ја^коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
25
і поставив лампади [його] перед Господом, як повелів Господь Мойсеєві.
25
И$ посᲄа'ви трапе'зђ вᲆ хра'мњ свњдњнїя, вложи` на ё%голъ хра'мђ свњдњ'нїя, и^же къ сњверђ, внњё%дђ ꙁавњсы хра'мђ,
26
І поставив золотий жертовник у скинії зібрання перед завісою
26
и^ възложи` на' ню хлњбъ прDеложе'ныи прDе гм~ъ, ја%коже ꙁаповњда г~ь мољ=сїю”
27
і розкурив на ньому запашне кадіння, як повелів Господь Мойсеєві.
27
И$ поста'ви свњти'ло вᲆ хра'мњ свњдњнїя и^ на ё'голъ хра'мђ јаже къ ю%гђ,
28
І повісив завісу при вході у скинію;
28
29
і жертовник всепалення поставив при вході у скинію зібрання і приніс на ньому всепалення і приношення хлібне, як повелів Господь Мойсеєві.
29
и^ въстави свњтила е^го прDе гм~ъ, ја%коже ꙁаповњда е^мђ г~ь”
30
І поставив умивальник між скинією зібрання і жертовником і налив у нього води для обмивання,
30
И$ поста'ви ѓ^лта'рь ꙁла'тыи въ хра'мњ свњдњнїя протиv ꙁавњсњ,
31
і обмивали з нього Мойсей і Аарон і сини його руки свої і ноги свої:
31
и^ ѓ^кади` и& џїмија%момъ сложе'нымᲆ, ја%коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю,
32
коли вони входили в скинію зібрання і підходили до жертовника [служити], тоді обмивалися [з нього], як повелів Господь Мойсеєві.
32
и^ ѓ^лᲆта'рь приноше'нїя посᲄа'ви ё^ две'рїи хра'мђ свњдњнїя
33
І поставив двір навколо скинії і жертовника і повісив завісу на воротах двору.
33
и^ положи` ѓпонђ ѓ%крестъ хра'ма и^ ѓ'лᲄаря, и^ сконча` мољ=сїи вс^е дњло”
34
І покрила хмара скинію зібрання, і слава Господня наповнила скинію;
34
И$ покры` ѓ%блакъ хра'мъ свњдњнїя, и^ сла'вы гн~я напо'лнися храM.
35
і не міг Мойсей увійти у скинію зібрання, тому що осіняла її хмара, і слава Господня наповнювала скинію.
35
и^ не можа'ше внїиᲄи мољ=сїи, вᲆ храM свᲇдњнїя, ја%ко ѓ^сᲇня'ше и& ѓ%блакъ, и^ сла'вы гн~я напо'лнися хра'мᲆ”
36
Коли піднімалася хмара від скинії, тоді вирушали у путь сини Ізраїлеві в усю подорож свою;
36
Є$гда же ё^бо въстђпля'ше ѓ%блакъ въ хра'мᲆ въꙁдвига'хђся сн~ове і^и~леви съ и^мњнїеM своиM”
37
якщо ж не піднімалася хмара, то і вони не вирушали в дорогу, доки вона не піднімалася,
37
а^ще б^ы не въстђпи'лъ ѓ%блакъ не въꙁдви'гнђлибыся а^жъ до дн~е, во'нже въстђпи` ѓ%блакъ.
38
тому що хмара Господня стояла над скинією вдень, і вогонь був уночі в ній перед очима усього дому Ізраїлевого під час усього подорожування їх.
38
ѓ%блак# б^о бя'ше наD хра'моM въ дн~ь, ѓ%гнь бя'ше наD ни'ми в нощи` прDе всњмъ і^и~лемъ, въ всњхъ поше'ствїи и'хᲆ”