¹

І підняв мене дух, і привів мене до східних воріт дому Господнього, які повернені на схід. І ось, біля входу у ворота двадцять п’ять чоловік; і між ними я бачив Іазанію, сина Азурового, і Фалтію, сина Ванеєвого, князів народу.

¹

И въздви'же м^я дх~ъ, и^ въꙁведе м^я къ вра'том# до'мђ гн~я ја%же ꙁряT на востокъ” и^ с^е предъ предъвра'тїемъ вра'тнымᲆ ја%ко дв^адесять и^ пять мђж'ъ. и^ ви'дњхъ среди иX і^езонїю і^е^ꙁекова, и^ фалтїю ванеѓ^ва старњ'ишины лю'дъски”

²

І Він сказав мені: сину людський! ось люди, у яких на думці беззаконня і які дають злу пораду у місті цьому,

²

И$ реq г~ь къ мнњ`, сн~е чл~чь, сїи мђжи помышля'ющїи сђя'я. и^ совњтъ творя'щеи въ градњ семъ

³

говорячи: «ще не близько; будемо будувати доми; воно^* казан, а ми м’ясо».

³

гл~ющеи, не в новњ ли ся т^ђ съгради'ша до'мове. се'и е^сть коноб#, а^ в^ы мя'са”

⁴

Тому проречи на них пророцтво, пророкуй, сину людський.

⁴

Сего раd прор#цы на' ня, прор#цы сн~е чл~чь.

⁵

І зійшов на мене Дух Господній і сказав мені: скажи, так говорить Господь: що говорите ви, доме Ізраїлів, і що на думку вам приходить, це Я знаю.

⁵

и^ паде на мнњ` дх~ъ, и^ рече къ мнњ` гл~я. с^е гл~етъ г~ь, та'ко рц^ы т^ы до'мђ і^и^л~евђ, и^ мышленїа ваша а%зъ вMњ.

⁶

Багато вбитих ваших ви поклали у цьому місті і вулиці його наповнили трупами.

⁶

ё^мно'жисте мр~твьца въ гра'дњ сеM, и^ наполни'сте пђти` е^го ја%звен#ныX”

⁷

Тому так говорить Господь Бог: убиті ваші, яких ви поклали серед нього, є м’ясо, а воно — казан; але вас Я виведу з нього.

⁷

Того ради та'ко гл~етъ а^дона'и г~ь, мр~твьца ја%же и^ꙁби'сте среди е^го, тїи сђть мя'са, а^ сїи конобъ е^сть, и^ васᲆ и^ꙁведђ эT среды и^хᲆ”

⁸

Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меч, — говорить Господь Бог.

⁸

Меча ся бои^те, н^о мечь наведђ на ваs гл~етᲆ а^дона'и г~ь.

⁹

І виведу вас з нього, і віддам вас у руки чужих, і вчиню над вами суд.

⁹

и^зведђ ва'съ эT среды` е^го и^ предамъ васъ въ рђци чю'ждихъ, и^ сътворю въ ваs сђдъ.

¹⁰

Від меча впадете; на межах Ізраїлевих будуть судити вас, і пізнаєте, що Я Господь.

¹⁰

мечемъ падете на гора'хъ і^и^л~евахъ сђжDђ ваM и^ ё^вњсте ја%ко а^зъ г~ь.

¹¹

Воно не буде для вас казаном, і ви не будете м’ясом у ньому; на межах Ізраїлевих буду судити вас.

¹¹

т^о не бђдеT вамъ въ конобъ, и^ в^ы не бђдете по'средњ е^го мя'са” На горахъ і^ил~еваX сђжђ ва'мъ,

¹²

І пізнаєте, що Я Господь; бо за заповідями Моїми ви не ходили й уставів Моїх не виконували, а жили за уставами народів, які оточують вас.

¹²

и^ ё^вњсте ја^ко а^зъ г~ь. ја%ко по за'повњдемъ моиM не ходи'сте и^ сђ'довъ мои^хъ не сътвори'сте. н^о и^ сђдовъ ѓ%крsтныхъ стра'нъ не сътвори'сте”

¹³

І було, коли я пророкував, Фалтія, син Ванеїв, помер. І упав я на лице, і заволав гучним голосом, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти хочеш до кінця знищити залишок Ізраїлю?

¹³

И$ бы'сть внегда` прорицахъ с^и, фалтїя ванеѓ^въ ё%мре. и^ падохъ ни'ць и^ въꙁопихъ гла'сомᲆ вели'комъ гл~я, го'ре мнњ лю'тњ мнњ` лю'тњ мнњ` а^дона'ю г~и, на сконча'нїе т^ы тво'риши ѓ^ста'нокъ і^и^л~евъ”

¹⁴

І було до мене слово Господнє:

¹⁴

И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я

¹⁵

сину людський! твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому дому Ізраїлевому, усім їм говорять ті, що живуть у Єрусалимі: «живіть далеко від Господа; нам у володіння віддана ця земля».

¹⁵

сн~е чл~чь, бра'тїа твоа и^ доM эTц~а твое^го, и^ мђжи плњн#никъ твоиX, и^ весь до'мъ і^и^л~евъ скон#чева'ется. и^же реко'ша себњ` са'ми живђщеи въ і^ерsли'мњ, далече ё^да'лиᲄеся эT г~а наM да'на е^сть земля` въ прича'стїе.

¹⁶

На це скажи: так говорить Господь Бог: хоч Я і віддалив їх до народів і хоч розсіяв їх по землях, але Я буду для них якимось святилищем у тих землях, куди пішли вони.

¹⁶

сего ради рекоX, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, ја%ко эTринђ я& вᲆ страны`, и^ раз#сњю я& по все'и зе'мли. и^ бђ'дђ и^мъ въ ѓ^сщ~е'нїе ма'ло въ странахъ и^же внїидђт# та'мо”

¹⁷

Потім скажи: так говорить Господь Бог: Я зберу вас із народів, і поверну вас із земель, в яких ви розсіяні; і дам вам землю Ізраїлеву.

¹⁷

Сего ради рњхъ, се^ гл~етъ а^дона'и г~ь. и^ прїимђ я& эT стра'нъ, и^ сᲆберђ эT ꙁемль, и^дњже раз#сњяX я& в ни'хъ, и дамъ и^мъ ꙁемлю і^и^л~вђ

¹⁸

І прийдуть туди, і викинуть з неї всі мерзоти її і всі гидоти її.

¹⁸

и^ внїидђтъ та'мо и^ эTве'ргђтъ вс^я съгнђшенїя эT нея`, и^ вс^я беꙁако'нїа ея` с не'я.

¹⁹

І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їх серце кам’яне, і дам їм серце плотське,

¹⁹

и^ дамъ иM срDце и%но, и^ дх~ъ но'въ да'мъ иM. і^ и^стор#гнђ ка'менное срDце эT плотїи и^хъ, и^ дамъ иM срDце пло'тяно.

²⁰

щоб вони ходили за заповідями Моїми, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом.

²⁰

ја%коже по дњ'ломъ мои^мъ да хо'дятъ, и^ заповњ'ди моя` да съхранятъ и^ сътворя'тъ я&. и^ бђдTђ м^и въ лю'ди, и^ а'ꙁъ иM бђдђ въ б~ъ”

²¹

А чиє серце захопиться мерзотами їх і гидотами їх, поведінку тих оберну на їхню голову, — говорить Господь Бог.

²¹

а^ и'хже срDце по съгнђшенї ихъ и^ по безаконїихъ хо'дитъ, пђти тњх# на главњ и^хъ положђ, гл~етᲆ а^донаи г~ь.

²²

Тоді херувими підняли крила свої, і колеса поряд з ними; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними.

²²

и^ въꙁдвиго'ша херови'ми кры'ла своя`, и^ колеса` дръжа'хђся и^хъ. сла'ва же б~а і^и^л~ева б^њ на нихъ свы'ше и^хъ”

²³

І піднялася слава Господа із середовища міста і зупинилася над горою, яка на схід від міста.

²³

И$ въꙁыиде сла'ва гн~я эT среды гра'да, и^ ста` на' горњ ја^же бњше проᲄи'вђ гра'дђ на восᲄокъ”

²⁴

І дух підняв мене і переніс мене у Халдею, до переселенців, у видінні, Духом Божим. І відійшло від мене видіння, яке я бачив.

²⁴

И$ дх~ъ вꙁя` м^я, и^ принесе м^я на' ꙁемлю хаlдњ'искђ въ плњн#ники, въ видњнїи дх~омъ бж~їимъ”

²⁵

І я переказав переселенцям усі слова Господа, які Він відкрив мені.

²⁵

И$ възыидо'хъ эT видњнїя е^же видXњ. и^ гл~ахᲆ къ плњн#никомъ вс^я словеса` гн~я, ја%же сказа` мн^њ”