Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 12
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
І було до мене слово Господнє:
1
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
2
сину людський! ти живеш серед дому бунтівного; у них є очі, щоб бачити, а не бачать; у них є вуха, щоб чути, а не чують; тому що вони — бунтівний дім.
2
сы́не человѣ́чь, посредѣ́ непра́вдъ и́хъ ты́ живе́ши, и́же о́чи и́мутъ ви́дѣти, и не ви́дятъ, и у́шы и́мутъ є́же слы́шати, и не слы́шатъ, зане́ до́мъ преогорчева́яй є́сть.
3
Ти ж, сину людський, приготуй собі потрібне для переселення, і серед дня переселяйся перед очима їхніми, і переселяйся з місця твого в інше місце перед очима їхніми; можливо, вони зрозуміють, хоч вони — дім бунтівний;
3
И ты́, сы́не человѣ́чь, сотвори́ себѣ́ сосу́ды плѣ́ннически, и плѣне́нъ бу́ди дне́мъ предъ ни́ми, и преселе́нъ бу́ди от мѣ́ста твоєго́ на мѣ́сто друго́є предъ ни́ми, я́ко да ви́дятъ, зане́ до́мъ прогнѣвля́яй є́сть.
4
і речі твої винеси, як речі потрібні при переселенні, вдень, перед очима їхніми, і сам вийди ввечері перед очима їхніми, як виходять для переселення.
4
И да изнесе́ши сосу́ды твоя́, я́ко сосу́дъ плѣ́нническій, дне́мъ предъ очи́ма и́хъ: ты́ же изы́деши въ ве́черъ предъ ни́ми, я́коже исхо́дитъ плѣ́нникъ.
5
Перед очима їхніми проламай собі отвір у стіні, і винеси через нього.
5
Прокопа́й себѣ́ стѣ́ну, и да изы́деши сквозѣ́ ю́ предъ ни́ми.
6
Перед очима їхніми візьми ношу на плече, у потемках винеси її, лице твоє закрий, щоб не бачити землі; бо Я поставив тебе знаменням дому Ізраїлевому.
6
На ра́менѣхъ взя́тъ бу́деши и покрове́нъ изы́деши, лице́ твоє́ покры́єши, и да не ви́диши земли́, поне́же чу́до тя́ да́хъ до́му Ізра́илеву.
7
І зробив я, як повелено було мені; речі мої, як речі потрібні при переселенні, виніс удень, а ввечері проламав собі рукою отвір у стіні, у потемках виніс ношу і підняв на плече перед очима їхніми.
7
И сотвори́хъ та́ко все́, єли́ко ми́ заповѣ́да Госпо́дь: и сосу́ды изнесо́хъ я́ко сосу́ды плѣ́нничы дне́мъ, и въ ве́черъ прокопа́хъ себѣ́ стѣ́ну руко́ю, и о́тай изыдо́хъ, и на ра́мена взя́тъ бы́хъ предъ ни́ми.
8
І було до мене слово Господнє зранку:
8
И бы́сть сло́во Госпо́дне зау́тра ко мнѣ́ глаго́ля:
9
сину людський! чи не говорив тобі дім Ізраїлів, дім бунтівний: «що ти робиш?»
9
сы́не человѣ́чь, не рѣ́ша ли къ тебѣ́ до́мъ Ізра́илевъ, до́мъ прогнѣвля́яй: что́ ты твори́ши?
10
Скажи їм: так говорить Господь Бог: це — провіщення для того, хто начальствує в Єрусалимі, і для всього дому Ізраїлевого, який знаходиться там.
10
Рцы́ къ ни́мъ: та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ: ко кня́зю и старѣ́йшинамъ Ієрусали́млимъ, и всему́ до́му Ізра́илеву, и́же су́ть средѣ́ и́хъ,
11
Скажи: я знамення для вас; що роблю я, те буде з ними, — у переселення, у полон підуть вони.
11
рцы́, я́ко а́зъ чудеса́ творю́, я́коже сотвори́хъ, си́це и́мъ бу́детъ: во преселе́ніи и во плѣне́ніи изы́дутъ.
12
І начальник, який серед них, у потемках підніме ношу на плече і вийде. Стіну проламають, щоб відправити його через неї; він закриє лице своє, так що не побачить очима землі цієї.
12
И кня́зь средѣ́ и́хъ на ра́мена взя́тъ бу́детъ, и о́тай изы́детъ сквозѣ́ стѣ́ну, и прокопа́єтъ, є́же єму́ изы́ти сквозѣ́ ю́, лице́ своє́ покры́єтъ, да не ви́димь бу́детъ очесы́, и са́мъ земли́ не у́зритъ.
13
І розкину на нього сіть Мою, і буде впійманий у тенета Мої, і відведу його у Вавилон, у землю Халдейську, але він не побачить її, і там помре.
13
И простру́ мре́жу мою́ на́нь, и я́тъ бу́детъ во одержа́ніи моє́мъ, и введу́ єго́ въ Вавило́нъ въ зе́млю Халде́йску, и не у́зритъ єя́, и та́мо сконча́єтся.
14
А всіх, які навколо нього, споборників його й усе військо його розвію по усіх вітрах, і оголю услід їм меч.
14
И вся́, и́же о́крестъ єго́, помо́щники єго́, и вся́ заступа́ющыя єго́ разсѣ́ю по всѣ́мъ вѣ́тромъ, и ме́чь излію́ вслѣ́дъ и́хъ:
15
І пізнають, що Я Господь, коли розсію їх по народах і розвію їх по землях.
15
и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь, и єгда́ разсы́плю я́ во язы́ки и разсѣ́ю я́ по страна́мъ:
16
Але невелику кількість їх Я збережу від меча, голоду і моровиці, щоб вони розповіли народам, до яких підуть, про всі свої мерзоти; і пізнають, що Я Господь.
16
и оста́влю от ни́хъ му́жы въ число́ от меча́ и от гла́да и от сме́рти, я́ко да повѣ́дятъ вся́ беззако́нія и́хъ во язы́цѣхъ, а́може вни́дутъ: и увѣ́дятъ, я́ко а́зъ Госпо́дь.
17
І було до мене слово Господнє:
17
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
18
сину людський! хліб твій їж з трепетом, і воду твою пий із тремтінням і сумом.
18
сы́не человѣ́чь, хлѣ́бъ тво́й съ болѣ́знію снѣ́си и во́ду твою́ со страда́ніємъ и ско́рбію испіє́ши.
19
І скажи народу землі: так говорить Господь Бог про жителів Єрусалима, про землю Ізраїлеву: вони хліб свій будуть їсти із сумом і воду свою будуть пити у тузі, тому що земля його буде позбавлена всього достатку свого за неправди всіх, що живуть на ній.
19
И рече́ши къ лю́демъ земли́: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь живу́щымъ во Ієрусали́мѣ на земли́ Ізра́илевѣ: хлѣ́бы своя́ съ недоста́ткомъ снѣдя́тъ и во́ду свою́ съ па́губою испію́тъ: я́ко да поги́бнетъ земля́ со исполне́ніємъ свои́мъ, въ нече́стіи бо вси́ живу́щіи въ не́й.
20
І будуть розорені населені міста, і земля зробиться порожньою, і пізнаєте, що Я Господь.
20
И гра́ди и́хъ населе́нніи опустѣ́ютъ, и земля́ и́хъ въ поги́бель бу́детъ, и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь.
21
І було до мене слово Господнє:
21
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
22
сину людський! що за приказка у вас, у землі Ізраїлевій: «багато днів мине, і всяке пророче видіння зникне»?
Тому скажи їм: так говорить Господь Бог: знищу цю приказку, і не будуть уже вживати такої приказки в Ізраїлі; але скажи їм: близькі дні і сповнення всякого видіння пророчого.
23
Сего́ ра́ди рцы́ къ ни́мъ: та́ко глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: отвращу́ при́тчу сію́, и пото́мъ не реку́тъ при́тчи тоя́ до́мъ Ізра́илевъ, я́ко рече́ши къ ни́мъ: прибли́жишася дні́є и сло́во вся́каго видѣ́нія.
24
Бо вже не залишиться марним ніяке видіння пророче, і жодне пророкування не буде неправдивим у домі Ізраїлевім.
24
Зане́ не бу́детъ ктому́ вся́коє видѣ́ніє ло́жноє, и волхву́яй уго́дная средѣ́ сыно́въ Ізра́илевыхъ.
25
Бо Я Господь, Я говорю; і слово, яке Я говорю, сповниться, і не буде відкладене; у ваші дні, бунтівний доме, Я прорік слово, і виконаю його, — говорить Господь Бог.
25
Я́ко а́зъ Госпо́дь возглаго́лю словеса́ моя́, возглаго́лю и сотворю́ и не продолжу́ ктому́: во дни́ ва́шя, до́ме прогнѣ́ваяй, реку́ сло́во и сотворю́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
26
І було до мене слово Господнє:
26
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
27
сину людський! ось, дім Ізраїлів говорить: «пророче видіння, яке бачив він, збудеться після багатьох днів, і він пророкує про віддалені часи».
27
сы́не человѣ́чь, се́, до́мъ Ізра́илевъ преогорчева́яй глаго́люще глаго́лютъ: видѣ́ніє, є́же се́й ви́дитъ, на дни́ мно́ги, и на времена́ до́лга се́й прорица́єтъ.
28
Тому скажи їм: так говорить Господь Бог: жодне зі слів Моїх уже не буде відстрочене, але слово, яке Я скажу, збудеться, — говорить Господь Бог.