Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І прийшли до мене кілька людей зі старійшин Ізраїлевих і сіли перед лицем моїм.
1
И прїидоша къ мн^њ мђжи эT ста'рець і^и^л~евъ, и^ сњдо'шA предо мною”
2
І було до мене слово Господнє:
2
И$ бы'сть слово гн~е къ мн^њ гл~я,
3
сину людський! Ці люди впустили ідолів своїх у серце своє і поставили спокусу нечестя свого перед лицем своїм: чи можу Я відповідати їм?
3
сн~е чл~чь мђжи сїи положи'ша ра'ꙁђмы своя на срDцахъ свои^хъ, и^ мђче'нїе непра'вдъ ихъ поставиша преD лицемъ свои^мъ, а^ще эTвњща'ю и^мъ”
4
Тому говори з ними і скажи їм: так говорить Господь Бог: якщо хто з дому Ізраїлевого впустить ідолів своїх у серце своє і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка, — то Я, Господь, чи можу, при безлічі ідолів його, дати йому відповідь?
4
сего ра'ди гл~и к нимъ, и^ речеши и^м#” Се` гл~етъ а^дона'и г~ь, чл~къ, чл~къ эT домђ і^и^л~ева, и^же а^ще поло'житъ ра'ꙁђмы своя въ срDцы свое^мъ, и^ мђче'нїе непра'вды своея ё^чи'нитъ прDе лицемъ свои^мъ. и^ прїидеT къ прoркђ въпроси'ти е^го ѓ^ мн^њ. а^ꙁъ г~ь эTвњща'ю е^мђ в немъ, и^миже держиTся раꙁђмъ е^го.
5
Нехай дім Ізраїлів зрозуміє в серці своєму, що усі вони через своїх ідолів зробилися чужими для Мене.
5
ја%коже да не ё^клонитᲆ до'мђ і^и^л~ева по срDцемъ и^хъ, ё^даленыхъ эT мене помышле'нїемъ и^хъ”
6
Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: наверніться і відверніться від ідолів ваших, і від усіх мерзот ваших відверніть лице ваше.
6
Сего ради рцы` домђ і^и^л~евђ, с^е гл~ет# г~ь б~ъ. ѓ^брати'теся и^ эTврьзи'теся эT хђдо'жествъ ва'шихъ, и^ эT всњхъ неправдъ ва'шиX эTврати'те лица` ваша.
7
Бо якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть у Ізраїля, відійде від Мене і допустить ідолів своїх у серце своє, і поставить спокусу нечестя свого перед лицем своїм, і прийде до пророка запитати Мене через нього, — то Я, Господь, чи дам йому відповідь від Себе?
7
ꙁане` чл~къ эT до'мђ і^и~лва и^ эT новоприше'дшиX къ і^и^л~еви” и^же а^ще ё^дали'тся эT мене, и^ поло'жиT ра'ꙁђмы своя на срDцы свое^мъ, и^ мђче'нїе непра'вды своея ё^чи'нитъ преD лицемъ свои^мъ. и^ прїидетъ л^и къ пррoкђ ја^коy въпроси'ти е^го ѓ^ мн^њ. а^ꙁъ г~ь эTвњща'ю е^мђ в немъ, і^ иMже держи'тся,
8
Я поверну лице Моє проти тієї людини і скрушу її на знамення і притчу, і знищу її з народу Мого, і пізнаєте, що Я Господь.
8
и^ ё^твержђ лице мое на чл~ка того. и^ положђ и& въ и^зги'бель и^ в# потребле'нїе, і^ и^звергђ и& эT среды людїи мои^хъ. и^ ё^вњсᲄе ја%ко а^зъ г~ь.
9
А якщо пророк допустить звабити себе і скаже слово так, ніби Я, Господь, навчив цього пророка, то Я простягну на нього руку Мою і знищу його з народу Мого, Ізраїля.
9
и пррoкъ а^ще прельстиTся, и^ съгл~етᲆ слово. а^ꙁъ г~ь прельстиX пррoка того. и^ прострђ рђкђ свою на'нь, и^ потреблю и& эT среды і^и^л~евы.
10
І понесуть провину беззаконня свого: яка провина того, хто запитує, така буде провина і пророка,
10
и^ прїимђтъ непра'вдђ свою, по непра'вдњ въпраша'ющаго. такоже бђдетъ непра'вда пррoка,
11
щоб надалі дім Ізраїлів не ухилявся від Мене і щоб більше не оскверняли себе всякими беззаконнями своїми, але щоб були Моїм народом, і Я був їхнім Богом, — говорить Господь Бог.
11
ја%коже да ся не прельщаеT ктомђ до'мъ і^и^л~евъ эT мене`, и да не ѓ^сквернавля'ются ктомђ въ всXњ градехъ иX. и^ бђдђтъ м^и в лю'ди, а^ а^ꙁъ бђдђ и^мъ въ б~ъ, гл~етъ а^дона'и г~ь”
12
І було до мене слово Господнє:
12
И$ бы'сть слово гн~е къ мн^њ гл~я,
13
сину людський! якби яка земля згрішила переді Мною, віроломно відступивши від Мене, і Я простяг на неї руку Мою, і знищив у ній хлібну опору, і послав на неї голод, і став губити на ній людей і худобу;
13
сн~е чл~чь, страна` а^ще съгрњшитъ м^и ја%ко па'стися грњхомъ и^ прострђ рђкђ свою на ню`. и^ сътрђ ё^тверже'нїе хлњбное, и^ пђщђ на ню` глаD, и^ възмђ с нея чл~ки и^ скотъ.
14
і якби знайшлися у ній ці три мужі: Ной, Даниїл та Іов, — то вони праведністю своєю спасли б тільки свої душі, — говорить Господь Бог.
14
и^ а^ще бђдђтъ сїи трїе мђжи среди ея`, но'е, дани'лъ, і^ и'ѓвъ, тїи въ пра'вдњ свое'и сп~сђтся, гл~етъ а^дона'и г~ь.
15
Або, якби Я послав на цю землю лютих звірів, які осиротили б її, і вона через звірів зробилася б пустелею непрохідною:
15
а^ще и^ звњри злы'и напђщђ` на' ꙁемлю и^ ё^мђчђ ю&, и^ бђдеT въ па'гђбђ, и^ не бђдеT проходя'щаго сквозњ ню` эT лица` ꙁвњрина.
16
то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони, тільки вони спаслися б, земля ж зробилася б пустелею.
16
и^ сђть трїе сїи мђжи среди ея`. жи'въ а^зъ гл~етъ а^дона'и г~ь. ни сн~ове ни дще'ри иX сп~сђтся, н^о тїи сами сп~сђтся. а^ ꙁемля` въ потребле'нїе и^ в сњчь бђдеT.
17
Або, якби Я навів на ту землю меч і сказав: «меч, пройди по землі!», і став знищувати на ній людей і худобу,
17
а^ще наведђ на тђ зе'млю ме'чь и^ гл~ю мечю, проиди` ꙁе'млю и^ възми` с нея чл~къ и^ скотъ.
18
то ці три мужі серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок, а вони тільки спаслися б.
18
а^ три мђжи сїи бђдђтъ л^и среди ея`. живђ а^ꙁъ гл~етъ а^дона'и г~ь, не и^ꙁба'вятъ ни сн~овъ ни дще'ръ свои^хъ, н^о тїи сами сп~сђтся.
19
Або, якби Я послав на ту землю моровицю і вилив на неї лють Мою у кровопролитті, щоб знищити на ній людей і худобу:
19
а^ще л^и и^ смр~ть пђщђ` на' землю, и^ разлїю ја%рость свою на ню` въ кро'вњ, ја%коже потреби'ти с нея чл~ки и^ скоти. а^
20
то Ной, Даниїл та Іов серед неї, — живу Я, — говорить Господь Бог, — не спасли б ні синів, ні дочок; праведністю своєю вони спасли б тільки свої душі.
20
но'е, и^ данїилъ, і^ и'ѓвъ, бђдђтъ л^и посредњ ея, живђ а^ꙁъ гл~етъ а^дона'и г~ь, ни сн~ове ни дще'ри не ѓ^станTђ иM” тїи же въ пра'вдњ свое'и сп~сђтся, і^ и^ꙁба'вятъ дш~а своя”
21
Бо так говорить Господь Бог: якщо і чотири тяжкі кари Мої: меч, і голод, і лютих звірів, і моровицю пошлю на Єрусалим, щоб знищити у ньому людей і худобу,
21
Се^ гл~етᲆ а^дона'и г~ь, а^ще же и^ четыри м#сти` пђщђ` на і^ерsлима, мечь, гла'дъ, звњри злы`, смр~ть, ја%ко потребиᲄи члки и ско'ты.
22
і тоді залишиться в ньому залишок, сини і дочки, які будуть виведені звідти; ось, вони вийдуть до вас, і ви побачите поведінку їхню і діла їхні, і утішитеся у тій біді, яку Я навів на Єрусалим, у всьому, що Я навів на нього.
22
се же ѓста'влени в неM сп~сенїи эT него, сїи и^ꙁведђтъ сн~ы и^ дще'ри. с^е тїи и^сходятъ к# ва'мъ и^ ёзрите пђти` и^хъ, и^ хђдожесᲄва и^хъ. и^ пока'ются ѓ^ ѕло'бахъ, ја%же наведо'хъ на і^ерsлимъ, вся` ѕлобы ја%же наведо'хъ на'нь.
23
Вони утішать вас, коли ви побачите поведінку їхню й діла їхні; і пізнаєте, що Я недарма зробив усе те, що зробив у ньому, — говорить Господь Бог.
23
и^ ё^тњшатъ васъ и^мже ё'зрите пђти` иX, и^ хђдожества и^хъ. и^ раꙁђмњ'ете ја%ко не въсђе е^смь сътвори'лъ все` е^ли'ко сътворихъ в неM, гл~етъ а^дона'и г~ь”