¹

І було до мене слово Господнє:

¹

И бы'сть слово гн~е къ мн^њ гл~я

²

сину людський! яку перевагу має дерево виноградної лози перед усяким іншим деревом і віття виноградної лози — між деревами у лісі?

²

сн~е чл~чь, чт^о ё^бо древо ло'зное эT всњхъ древесъ ло'ꙁныхъ, ја%же сђть въ древесњхъ дђбра'вныхъ.

³

Чи беруть від нього шматок на який-небудь виріб? Чи беруть від нього хоч на цвях, щоб вішати на ньому яку-небудь річ?

³

а^ще възмђтъ эT нихъ древо, ја^коже сътвори'ти дњло. и^ а'ще въꙁмђтъ ко'лъ, ја%коже ѓ^бњсиᲄи на немъ съсђдъ.

⁴

Ось, воно віддається вогню на спалення; обидва кінці його вогонь поїв, і обгоріла середина його: чи годиться воно на який-небудь виріб?

⁴

ра'звњ е^же ѓ^гневи дасться въ потребле'нїе, лњтномђ ё^чище'нїю е^го. потребля'етъ ѓ'гнь, и^ скоnчава'ется до конца`, е^да потре'бно бђдетъ на дњло.

⁵

І тоді, коли воно було цілим, не годилося ні на який виріб; тим більше, коли вогонь поїв його, і воно обгоріло, чи годиться воно на який-небудь виріб?

⁵

и^ е^ще цњлђ'емђ сђщђ не бђдетъ на дњло. ко'ль па'че а^ще ѓ'гнь е& попали'тᲆ до конца`, а^ще бђдетъ на дњло потомъ”

⁶

Тому так говорить Господь Бог: як дерево виноградної лози між деревами лісовими Я віддав вогню на спалення, так віддам йому і жителів Єрусалима.

⁶

Сего раd сице гл~етъ г~ь б~ъ, ја%коже лоꙁа` виноградная въ древњ дђбра'внеM, тђ же да'хъ на потребле'нїе ѓ^гневи. такоy дамъ живђщая въ і^ерsлі'мњ,

⁷

І поверну лице Моє проти них; з одного вогню вийдуть, і інший вогонь пожере їх, — і пізнають, що Я Господь, коли оберну проти них лице Моє.

⁷

и^ дам# лице мое на ня. эT ѓ^гня и^ꙁы'идђтᲆ и^ ѓ'гнь поя'сть я&. и^ ё^вњдятъ ја%ко а^зъ г~ь. е^д^а ё^твержђ лице свое на' ня,

⁸

І зроблю цю землю пустелею за те, що вони віроломно чинили, — говорить Господь Бог.

⁸

и^ дамъ ꙁемлю в# пагђбђ, ꙁане' же в#падо'ша въ грњхъ, гл~етъ а^дона'и г~ь”