Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І було до мене слово Господнє:
1
И бы'сть слово гн~е къ мн^њ гл~я
2
сину людський! вислови Єрусалиму мерзоти його
2
сн~е чл~чь, съвњсᲄи і^ерsли'мђ безако'нїя е^го,
3
і скажи: так говорить Господь Бог дочці Єрусалима: твій корінь і твоя батьківщина у землі Ханаанській; батько твій аморрей, і мати твоя хеттеянка;
3
и^ речеши” Се` гл~етъ а^дона'и г~ь і^ерsли'мђ, корень твои и^ бы'тїе твое эT земля` ханане'иски, эTц~ъ твои а^м#море'и, и^ мт~и твоа хетт#е'иска.
4
при народженні твоєму, у день, коли ти народилася, пуповину твою не відрізали, і водою ти не була обмита для очищення, і сіллю не була осолена, і пеленами не повита.
4
и^ роже'нїе твое воньже ся дн~ь родиl е^си, не ꙁавяꙁа'ша т^и пђпа и^ водо'ю не ѓ^мы'ша т^я на сп~сенїе. ни солїю ѓ^соли'ся, ни пелена'ми быs пови'тъ.
5
Нічиє око не зглянеться на тебе, щоб з милости до тебе зробити тобі що-небудь з цього; але ти викинута була на поле, з презирства до життя твого, у день народження твого.
5
и^ не пощадњ тебе ѓ'ко мое ја%коже сътвори'ти тебᲇ е^ді'но эT всего сего, ја%ко пострада'ти чт^о ё^ тебе. и^ эTврьженъ бы'сть на лице полю лђкава'нїемъ дш~а твоея, въ дн~ь воньже ся родилъ е^си.
6
І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, покинуту на потоптання в кровя́х твоїх, і сказав тобі: «у кровя́х твоїх живи!» Так, Я сказав тобі: «у кровя́х твоїх живи!»
6
и^ проидохᲆ сквозњ т^я и^ ви'дњхъ т^я смятеnнђ въ крови твое'и. и^ рекохъ т^и е^гда б^њ въ крови твое'и жива бђди. и^ реко'х# въи^стин#нђ тебњ, въ крови твоеи жива` бђ'ди.
7
Примножив тебе, як польові рослини; ти виросла і стала великою, і досягла чудової краси: піднялися груди, і волосся у тебе виросло; але ти була нага і непокрита.
7
ё^мно'жися чисте ја%коy въстокъ слн~чныи дахъ т^я. и^ ё^мно'жися и^ ё^вели'чися, и^ внїиде въ грады граD. со'сцы твои` вᲆꙁрастоша, и^ вла'си твои` просїяшася. ты' же бысть на'га и^ без# красы`.
8
І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, і ось, це був час твій, час любови; і простер Я крила риз Моїх на тебе, і покрив наготу твою; і поклявся тобі і вступив у союз з тобою, — говорить Господь Бог, — і ти стала Моєю.
8
и^ проидохъ сквоꙁњ т^я, и^ видњхъ т^я, и с^е вре'мя твое ја%ко время раꙁаря'ющиX. и^ прострохъ кры'лњ свои` на тя, и^ прикры'хъ стђдъ твои. и^ кля'хъ ти ся и^ внїидохъ в ꙁавњтᲆ с тобою, гл~етᲆ а^дона'и г~ь. и^ бысть мн^њ.
9
Обмив Я тебе водою і змив з тебе кров твою і помазав тебе єлеєм.
9
и^ ѓ^мыX водо'ю, и^ ѓ^пласкахъ кровь твою эT тебе, и^ пома'ꙁахъ т^я ма'сломъ,
10
І надів на тебе візерунчасте плаття, і взув тебе в сап’янові сандалії, й оперезав тебе висоном, і покрив тебе шовковим покривалом.
10
и^ ѓ^блекохъ т^я въ пестроты`, и^ ѓ^бђхъ т^я в# червле'ны. и^ припоясаX т^я синято'ю, и^ възложиX на тя трихап#тонъ.
11
І убрав тебе в убрання, і поклав на руки твої зап’ястя і на шию твою намисто.
11
и^ ё^тварихъ т^я ё^тва'рїю и^ въꙁложи'хъ ѓ^брђчи на рђцњ твои`, и^ гри'внђ на вы'ю твою.
12
І дав тобі кільце на твій ніс і серги на вуха твої і на голову твою прекрасний вінець.
12
и^ дахᲆ притоk в но'здри твоя`, и^ ё^серя'зя въ ё'ши твои`, и^ вњнеw хвалы` на главђ` твою.
13
Так прикрашалася ти золотом і сріблом, і одяг твій був висон і шовк і візерунчасті тканини; годувалася ти хлібом із кращого пшеничного борошна, медом і єлеєм, і була надзвичайно красива, і досягла царственої величі.
13
и^ ё^тваре'на бысть зла'томъ и^ среброM и^ ѓдежDа твоя багря'ны, и^ трихапᲄа и^з#мечтаны” Крђпы` пшени'чны и^ меD и^ ма'сло ја%лъ е^си, и^ бы'сть добръ ѕњло ѕњло. и^ ё^пра'вися на црsтво.
14
І пронеслася між народами слава твоя заради краси твоєї, тому що вона була цілком досконала при тому чудовому убранні, яке Я поклав на тебе, — говорить Господь Бог.
14
и^ꙁы'иде и'мя твое въ страны` въ добротњ твоеи. зане` съвръшеnна бњ лњпотою, ю^же ё^чиниX на тебњ, гл~етъ а^дона'и г~ь.
15
Але ти понадіялася на красу твою, і, користуючись славою твоєю, стала блудити і поширювала блудодійство твоє на кожного, хто проходив мимо, віддаючись йому.
15
ты же ё^пова` на добротђ` свою, и^ съблђди къ и'мени свое^мђ, и^ расы'па блђженїе свое по всемђ распђтїю. томђ бысть е^мyђ не бђдетъ.
16
І взяла з одягу твого, і зробила собі різнобарвні висоти, і блудодіяла на них, як ніколи не трапиться і не буде.
16
и^ взя` эT ри'ꙁъ свои^хъ, и^ сътвори` себњ кђми'ры съшве'ны, и^ съблђди` к нимъ, и^ не вни'деши, и^х#же нњсть ни бђдђтъ.
17
І взяла ошатні твої речі з Мого золота і з Мого срібла, яке Я дав тобі, і зробила собі чоловічі зображення, і блудодіяла з ними.
17
и^ взя` съсђды хвалы` твоея, эT сребра мое^го и^ ꙁла'та мое^го эT негоже да'хъ тебњ. и^ сътвори себᲇ ѓ'бразы мђжески, и^ съблђди` в ниX.
18
І взяла візерунчасті плаття твої, і одягла їх ними, і ставила перед ними єлей Мій і фіміам Мій,
18
и^ взя` ри'зы своя и^з меч#тан#ныя, и^ ѓ^дњя е&. и^ ма'сло мое и^ џимїам# мои положи` преD лицемъ иX.
19
і хліб Мій, який Я давав тобі, пшеничне борошно, і єлей, і мед, якими Я годував тебе, ти ставила перед ними як приємні пахощі; і це було, — говорить Господь Бог.
19
и^ хлњбы моа ја%же дахъ тебњ крђп# пшениченъ, и^ масла и^ ме'да и'хже напита'хъ т^я. положи` я& преD лицеM и^хъ въ во'ню бл~гоё^ха'нїа” И$ бы'сть потомъ гл~етъ а^донаи г~ь.
20
І взяла синів твоїх і дочок твоїх, яких ти народила Мені, і приносила у жертву на споживання їм. Чи мало було для тебе блудодіяти?
20
и^ поя` сн~ы своа и^ дщери своа ја%же е^си родилA, и^ закла и^мъ в# потребле'нїе. ја%ко ма'ло съблђди`.
21
Але ти і синів Моїх заколювала і віддавала їм, проводячи їх через вогонь.
21
і^ и^скла` чада своя, и^ даs я& внегда и^ꙁђмися к нимъ,
22
І при усіх твоїх мерзотах і блудодіяннях твоїх ти не згадала про дні юности твоєї, коли ти була нага і непокрита і покинута у крові твоїй на потоптання.
22
се` па'че всего съблђже'нїя твое^го и^ съгнђше'нїи твои^хъ. и^ не помянђ дн~е младенъства твое^го, е^гда б^њ нага` и^ беꙁъстђдова'я, и^ смњше'на в# кро'ве свое'и, и^ жи'тъ.
23
І після всіх злодіянь твоїх, — горе, горе тобі! — говорить Господь Бог, —
23
и^ бысть по всњхъ непра'вдахъ твои^хъ. лю'те люте тебњ гл~етъ а^дона'и г~ь.
24
ти побудувала собі блудилища і наробила собі підвищень на всякій площі;
24
и^ създа` себњ хра'мъ блђдническь, и^ сътвори` себњ полага'нїя на всњхᲆ стогнахъ
25
біля початку всякої дороги влаштувала собі узвишшя, ганьбила красу твою і розкидала ноги твої для всякого перехожого, і примножила блудодіяння твої.
25
и^ на ꙁача'лњ вся'кого пђти`, създа` блђди'лища своя, и^ расы'па добротђ` свою. и^ разложи` го'лени своа вся'комђ ми'моходя'щђ, и^ ё^мно'жи блDђ свои.
26
Блудила із синами Єгипту, сусідами твоїми, людьми великорослими, і примножувала блудодіяння твої, прогнівляючи Мене.
26
и^ съблђди съ сн~омъ е^гљ=пет#скомъ съсњ'ды твои^ми дебе'лымᲆ пло'тїю. и^ мно'гажды съблђди раꙁгнњ'вати м^я”
27
І ось, Я простяг на тебе руку Мою, і зменшив призначене тобі, і віддав тебе на сваволю дочкам филистимським, які ненавидять тебе, які посоромилися соромітної поведінки твоєї.
27
И$ се прострђ рђ'кђ мою на' тя, и^ эTве'ргђ ꙁако'ны твоя. и^ предамъ т^я дш~амъ ненави'дящимъ тебе дще'ри и^ноплеме'нникъ, съвраща'ющая т^я с пђти твое^го, и^мже нечествова
28
І блудила ти із синами Ассура і не наситилася; блудила з ними, але тим не задовольнилася;
28
и^ съблђди къ сн~омъ а^сљ=ровымᲆ, и^ та'коже ся не насы'ти. и^ сᲆблђди и^ не насы'тися.
29
і примножила блудодіяння твої у землі Ханаанській до Халдеї, але і тим не задовольнилась.
29
и^ ё^мно'жи завњтъ свои к# ꙁемли` ханане'истеи и^ халдњ'истеи, и^ в сихъ же ся не насыти”
30
Яким стомленим повинно бути серце твоє, — говорить Господь Бог, — коли ти все це робила, як неприборкана блудниця!
30
Чимъ ѓ^чи'щђ срDце твое, гл~етъ а^дона'и г~ь. и^мже сътвори вс^е с^е дњ'ло же'ны блDђница дерза'юща, и^ съблђди трегђ'бъ въ дще'рех# свои^хъ.
31
Коли ти будувала собі блудилища біля початку всякої дороги і робила собі узвишшя на всякій площі, ти була не як блудниця, тому що відкидала подарунки,
31
е^гда` съгради блђдилище свое в нача'лњ всего пђти, и^ степе'ни своя сътвори на всњ'хъ сто'гнахъ. и^ не бы'сть ја%ко блђ'дница събирающа наи%мно,
32
але як перелюбна дружина, яка приймає замість свого чоловіка чужих.
32
жена б^о любодњя подо'бна тебњ, эT мђж'а свое^го в#ꙁемлющи наи^мно.
33
Усім блудницям дають подарунки, а ти сама давала подарунки всім коханцям твоїм і підкуповувала їх, щоб вони з усіх боків приходили до тебе блудити з тобою.
33
всњмъ блђди'вшимъ с нею даа'ше наи^мно, ты же даде наи^мъ хотемъ своиM всњ'мъ, и^ ꙁадњваше т^ы и^мᲆ бре'мя, ја%коже приходи'ти иM к тебњ эT всю'дђ въ блђже'нїи твоеM”
34
У тебе у блудодіяннях твоїх було супротивне тому, що буває у жінок: не за тобою ганялися, але ти давала подарунки, а тобі не давали подарунків; і тому ти чинила на противагу іншим.
34
И$ бы'сть въ тебњ съпроти'вно. ѓ^бы'чаю жен#скђ въ блђже'нїи твое^мъ, и^ с тобо'ю не блђди'ша, е^гDа дая'ше наи%мно, и^ наи%мно не да'сть тебњ, и^ бы'сть в тебњ сᲆпроти'вно.
35
Тому вислухай, блуднице, слово Господнє!
35
сего ради слы'ши блђднице сло'во гн~е”
36
Так говорить Господь Бог: за те, що ти так розсипала гроші твої, і у блудодіяннях твоїх розкрита була нагота твоя перед коханцями твоїми і перед усіма мерзенними ідолами твоїми, і за кров синів твоїх, яких ти віддавала їм, —
36
Се^ гл~еT а^дона'и г~ь, ꙁане` и^ꙁлїя'ша мњдь твою, и^ эTкры'ся сра'мъ твои въ блђже'нїи твое^мъ къ хо'темъ твои^м#, и^ въ вся помышле'нїя беꙁако'нїи твои^хъ, и^ въ кро'ве чаD твои^хъ ја%же даде` и^мъ.
37
за те ось, Я зберу всіх коханців твоїх, якими ти насолоджувалась і яких ти кохала, з усіма тими, яких ненавиділа, і зберу їх звідусіль проти тебе, і розкрию перед ними наготу твою, і побачать увесь сором твій.
37
сего ради се а^ꙁъ на' тя съберђ вся хо'ти твоя, к ниM же примеси'ся с ни'ми. и^ съберђ я& на' тя эTвсю'дђ и^ эTкры'ю зло'бы твоя к ни'мъ, и^ ё'ꙁрятъ ве'сь сра'мъ твои.
38
Я буду судити тебе судом перелюбниць і тих, хто проливає кров, — і віддам тебе кривавій люті і ревнощам;
38
и^ эTм#щђ т^и эTме'стїе любодњ'ица, и^ пролива'ющихъ кро'вь. и^ положђ въ крове ја%рости мое^я и^ р#ве'нїя.
39
віддам тебе у руки їх і вони зруйнують блудилища твої, і розкидають узвишшя твої, і зірвуть з тебе одяг твій, і візьмуть убрання твоє, і залишать тебе нагою і непокритою.
39
и^ преда'мъ т^я в рђцњ и^хъ, и^ раскопа'ютъ блђди'лище твое, и^ раꙁорятъ степе'ни твоя. и^ съвлекђтъ с тебе ри'ꙁы твоя, и^ во'ꙁмђтъ съсђды хвалы твое^я, и^ ѓ^ста'вят# т^я на'гђ беꙁъстђдђ'ющђ.
40
І скличуть на тебе зібрання, і поб’ють тебе камінням, і розрубають тебе мечами своїми.
40
и^ приведђтъ на' тя наро'ды, и^ ꙁазля'тъ тебњ ка'менїеM, и^с#сњкђтъ т^я меч#ми свои^ми.
41
Спалять доми твої вогнем і вчинять над тобою суд перед очима багатьох дружин; і покладу кінець блуду твоєму, і не будеш уже давати подарунків.
41
и^ ꙁапа'лятъ до'мы твоя ѓ^гнемъ, и^ сътво'рятъ в# тебњ эTме'стїе преD женами мно'гими. и^ ѓ^бра'щђ т^я эT блђже'нїя, и^ наи^мна ктомђ не даси`.
42
І вгамую на тобі гнів Мій, і відступить від тебе обурення Моє, і заспокоюся, і вже не буду гніватися.
42
и^ ё^ста'влю ја%росᲄь мою на тебᲇ, и^ въꙁмется р#ве'нїе мое эT среды твое^я. и^ почїю и^ ктомђ не попекђся.
43
За те, що ти не згадала про дні юности твоєї і всім цим гнівала Мене, ось, і Я поведінку твою оберну на твою голову, — говорить Господь Бог, — щоб ти не віддавалася більш розпусті після всіх твоїх мерзот.
43
поне'же не помянђ дн~е младе'нᲆства твое^го, и^ прогнњва м^я въ всњ'хъ сиX. и^ се а^ꙁᲆ пђти твоя на главђ` твою` да'хъ гл~етъ а^дона'и г~ь. и^ та'коже не сътвори'хъ по всемђ` нече'стїю твое^мђ въ всњхъ беꙁако'нїи^хъ твои^хъ”
44
Ось, усякий, хто говорить притчами, може сказати про тебе: «яка мати, така і дочка».
44
Се^ е^сть все е^ли'ко реко'ша на' тя къ при'тчю, гл~юще. ја%коже мт~и та'ко и^ дщи.
45
Ти дочка у матір твою, яка покинула чоловіка свого і дітей своїх, — і ти сестра у сестер твоїх, які покинули чоловіків своїх і дітей своїх. Мати ваша хеттеянка, і батько ваш аморрей.
45
дщи мт~ри твое^я т^ы е^си, эTринђвшїя мђж'а свое^го и^ ча'да своа. и^ сестра се'стръ твои^хъ т^ы, эTринђвшихъ мђжа и^хᲆ, и^ ча'да. мт~и твоя хет#те'я, и^ эTц~ъ твои а^м#море'и.
46
Більша ж сестра твоя — Самарія, що з дочками своїми живе наліво від тебе; а менша сестра твоя, що живе від тебе направо, є Содома з дочками її.
46
сестра твоя старњ'ишая самарїя, т^а и^ дще'ри е^я живђщїя ѓ^ лњ'во тебе. и^ сестра твоа мен#шаа живђщїя ѓ^ десно тебе, содо'ма и^ дще'ри е^я`.
47
Але ти і не їхніми путями ходила і не за їхніми мерзотами чинила; цього було мало: ти чинила розпусніше за них на всіх путях твоїх.
47
н^о ниже по пђте'мъ и^хъ ходи'ла е^си, ни сътвори по беꙁако'нїемъ и^хъ по ма'лђ, и^ наD ни'ми е^си въ всњ'хъ пђте'хъ свои^хъ.
48
Живу Я, — говорить Господь Бог; Содома, сестра твоя, не робила того сама і її дочки, що робила ти і дочки твої.
48
жи'въ а^ꙁъ гл~етъ а^дона'и г~ь, понеже не сътвори'ла съдо'ма сестра` твоа ѓ^на и^ дще'ри ея`, ја^коже т^ы сътвори` и^ дще'ри твоа`.
49
Ось у чому було беззаконня Содоми, сестри твоєї, і дочок її: у гордості, пересиченні й ліності, і вона руки бідного й убогого не підтримувала.
49
ѓ^баче с^е беꙁако'нїе съдо'мы сестры` твое'я, гор#досᲄь въ ѓ^бъја^денїи хлњба. и^ въ и^ꙁᲆѓ^билїи вина` и^ въ празности напита'шеся т^а и^ дще'ри ея`, с^е бя'ше е^и и^ дщеремъ ея`. и^ рђки` ё^бо'гомђ и^ ни'щемђ не подаа'хђ
50
І загордилися вони, і робили мерзоти перед лицем Моїм, і, побачивши це, Я відкинув їх.
50
и^ велича'хђся, и^ сътвори'ша беꙁаконїя предо мно'ю. и^ эTврᲆгох# я& ја%коy ви'дњ”
51
І Самарія половини гріхів твоїх не нагрішила; ти перевершила їх мерзотами твоїми, і через твої мерзоти, які робила ти, сестри твої виявилися правішими за тебе.
51
Самарїя же полᲆ грњхъ твои^хъ не съгрњши, и^ ё^мно'жи безако'нїя твоа` па'че ѓ^нXњ. и^ ѓ^правди` сестры` твоя` въ всњхъ безаконїихъ твои^хъ ја%же сътвори`.
52
Неси ж посоромлення твоє і ти, яка осуджувала сестер твоїх; за гріхами твоїми, якими ти зганьбила себе більше за них, вони правіші за тебе. Червоній же від сорому і ти, і неси посоромлення твоє, так виправдавши сестер твоїх.
52
и^ т^ы прїими мђче'нїе свое`, в нем#же расы'па сестры своа` въ грњсXњ твоиX, и^миже безакон#нова паче тњхъ, и^ ѓ^правї я паче себе`. того ради и^ т^ы срамля'ися, и^ прїими беZчестїе свое`, е%льма же ѓ^прави` сестры своя`.
53
Але Я поверну полон їх, полон Содоми і дочок її, полон Самарії і дочок її, і між ними полон полонених твоїх,
53
и^ эTвращђ въз#вращенїя и^хъ, въꙁ#вращенїе содо'м#ско и^ дщерь ея`, и^ възъвращенїе самарїиско и^ дщерь ея`. и^ въꙁ#вращђ въꙁ#вращенїе твое средњ тебе.
54
щоб ти несла посоромлення твоє і соромилась усього того, що робила, слугуючи для них утішенням.
54
ја%коже прїимеши мђче'нїе твое, и^ беꙁ#чести бђ'деши эT всњхъ ја%же сътвори на раꙁ#гнњванїе мнњ`.
55
І сестри твої, Содома і дочки її, повернуться у попередній стан свій; і Самарія і дочки її повернуться у попередній стан свій, і ти і дочки твої повернетеся у попередній стан ваш.
55
и^ сетра твоя` съдома и^ дщери ея` ё^ста'вятся ја%коже бњша и^спрьва. и^ самарїя и^ дщери ея` ё^ста'вятся ја%коже бњша и^спрьва. и^ тыy и^ дщ^и твоя` ё^стави'теся ја%коже бњсте прежDе.
56
Про сестру твою Содому і спомину не було у вустах твоїх у дні гордині твоєї,
56
а^ще б^о не бы` была сестра` тебњ` содо'ма въ послђшанїе въ ё^стњхъ твоиX, въ дн~и преꙁрњнїя твое^го,
57
доки ще не відкрито було нечестя твоє, як у час посоромлення від дочок Сирії і всіх, хто оточував її, від дочок Филистими, які дивилися на тебе з презирством з усіх боків.
57
прежDе эTкровенїя грњх# тои^хъ. ја%коже нн~њ ё^кори'ꙁна е^си дще'рь сљ=рьскъ, и^ всњх# дще'рь сђщиX ѓ%крsтъ ея`, и^ноплеме'нникъ ѓ^дръжащиX т^я ѓ%крsтъ.
58
За розпусту твою і за мерзоти твої терпиш ти, — говорить Господь.
58
нечестїя твоа` и^ беꙁако'нїа твоа` т^ы сᲆвокђпи, гл~еT г~ь”
59
Бо так говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як учинила ти, знехтувавши клятву порушенням союзу.
59
Се^ гл~етᲆ а^дона'и г~ь. и^ сътворю въ тебњ ја%коже е^си сътворила, ја^коже нечестовася престђпити завњтъ мо'и.
60
Але Я згадаю союз Мій з тобою у дні юности твоєї, і відновлю з тобою вічний союз.
60
и^ въспомянђ а^зъ на ꙁавњтъ сво'и ја%же с тобо'ю въ дн~ь млAденьства твое^го. и^ съставлю тебᲇ ꙁавњтъ вњчныи,
61
І ти згадаєш про путі твої, і буде соромно тобі, коли станеш приймати до себе сестер твоїх, більших за тебе, як і менших за тебе, і коли Я буду давати тобі їх за дочок, але не від твого союзу.
61
и^ помянеши пђти` своя`, и^ беꙁъчести бђ'деши внегда` пои^меши се'стры своя` старњ'ишая съ ю'ными твои^ми. и^ даM я& тебњ на съгражDенїе, н^о не эT ꙁавњта твое^го.
62
Я відновлю союз Мій з тобою, і пізнаєш, що Я Господь,
62
и^ съставлю а^зъ ꙁавTњ с тобо'ю, и^ ё^вњси ја%ко а^зъ г~ь.
63
для того, щоб ти пам’ятала і соромилася, і щоб надалі не можна було тобі і рота відкрити від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти робила, — говорить Господь Бог.
63
ја%коy да помянђ вся ё^срамля'еши, и^ да не бђдетъ тебњ` ктомђ` эTврьсти ё^стъ эT лица безъчестїя твое^го. внегда` ѓ^цыща'ешися по всемђ` е^ли'ко сътвори'ла е^си, гл~етъ а^дона'и г~ь”