Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І було до мене слово Господнє:
1
И бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я,
2
сину людський! запропонуй загадку і скажи притчу до дому Ізраїлевого.
2
сн~е чл~чь, сповњжDь по'вњсть и^ рцы` притчю на до'мъ і^и^л~евъ,
3
Скажи: так говорить Господь Бог: великий орел з великими крилами, з довгими перами, пухнастий, строкатий, прилетів у Ливан і зняв з кедра верхівку,
3
и^ рече'ши. с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, ѓ^релᲆ великїи велекрылыи дол#гыи протяженїем#, и^же и^сполнъ е^сть но'готь. сїи и%мать по'вњсть внїити в# дђбравђ, и^ в#ꙁяти и^ꙁбо'рное смрњча,
4
зірвав верхній з молодих паростків його і приніс його у землю Ханаанську, у місті торговців поклав його;
4
и^ конецъ мя'к#каго ѓ^стрђга`. и^ пренесе я& въ землю ханане'искђ, въ' градᲇ ё^тверженњ положи я&.
5
і взяв від насіння цієї землі, і посадив на землі насіння, помістив біля великих вод, як садять вербу.
5
и^ взя` эT пло'да ꙁемнаго, и^ дасть е& на' поли плоDнњ да ё^твердиT ко'ренїе, наD вода'ми мно'гами смотри'мо ё^ченїе.
6
І воно виросло, і зробилося виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, віття якої хилилося до неї, і коріння її було під нею ж, і стало виноградною лозою, і дало паростки, і пустило віття.
6
и^ проѕябе и^ бы'сть въ виноградᲆ не'мощенъ ма'лъ, вели'чествомъ ја^вленїемъ е^го ло'ꙁїе е^го в немъ, и^ ко'ренїе е^го поD ни'мъ бя'ше, и^ бы'сть вᲆ винограD, и^ сътвори эT воды`, и^ простре въꙁведенїя своя`”
7
І ще був орел з великими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягла до нього віття своє, щоб він поливав її з борозен розсадника свого.
7
И$ бы'сть ѓ^релъ дрђгїи велиk вели'кома крылома и^ мно'ги но'гты. и^ с^е винограD се'и и^ то'и ѓ^плњтаяся ѓ^ немᲆ, и^ ко'ренїе е^го к немђ и^ лоꙁїе е^го и^спђсᲄи е^мђ напои^ти и& сᲆ грђдїемᲆ эT прђжи сада е^го
8
Вона була посаджена на доброму полі, біля великих вод, так що могла пускати віття і приносити плід, зробитися лозою чудовою.
8
на' поли до'брњ, и^ на водњ` мно'ѕњ напита'ется тои, ја%ко сᲆтворити проѕябенїе и^ приноси'ти плоD, ја^коже бы'ти вᲆ винограD вели'кᲆ”
9
Скажи: так говорить Господь Бог: чи буде у неї успіх? Чи не вирвуть коренів її, і чи не обірвуть плодів її, так що вона засохне? усе молоде віття, яке виросло від неї, засохне. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коренів її.
9
Сего ради и^ рцы`, с^е гл~етᲆ а^дона'и г~ь а^ще и^спрAвит#, не коре'нїе л^и ё^бо мяк#коты еh и^ плоD и^з#гнїетᲆ, и^ пос#хнеT всяка лњтора'сль пло'дђ е^го. и^ не мы'шцею вели'кою, н^и люDми мно'гими и^стрᲆгнђти и& и^с ко'ренїя е^мђ.
10
І ось, хоч вона посаджена, але чи буде успіх? Чи не засохне вона, як тільки торкнеться її східний вітер? засохне на грядках, де виросла.
10
И$ с^е насажDена е^сть е^да` того ради ё^спњ'етᲆ и^ не и^спра'виT. гдњ` б^о а^ще и^ коснетᲆ и& вњтрᲆ ꙁнои^нъ посхнетъ сђхотою” сᲆ грђдїем# проѕябенїа е^го по'схнет#”
11
І було до мене слово Господнє:
11
И$ бы'сть слово гн~е къ мн^њ гл~я,
12
скажи бунтівному дому: хіба не знаєте, що це означає? — Скажи: ось, прийшов цар Вавилонський у Єрусалим, і взяв царя його і князів його, і привів їх до себе у Вавилон.
12
сн~е чл~чь, рцы` к# домђ гнњвающемђ м^я не вњсте л^и чт^о е^сть с^е. рцы` и^мъ с^е грядетъ цр~ь вављ=лон#скь на і^ерsлиM и^ во'ꙁметъ цр~я е^го и^ кня'ѕя е^го, и^ эTведетъ я& къ себњ въ ваљ=лонъ.
13
І взяв іншого з царського роду, й уклав з ним союз, і зобов’язав його клятвою, і взяв сильних землі тієї із собою,
13
и^ пои^метᲆ эT племе'не цр~ьска, и^ ꙁавњща'етъ к немђ ꙁавњтъ и^ въведеT и& въ кля'твђ. и^ старњ'ишины земля по'иметъ,
14
щоб царство було покірне, щоб не могло піднятися, щоб збережений був союз і стояв твердо.
14
ја%коже бы'ти въ црsтво не'мощно. ја%коже быхоM не въꙁдвиꙁа'тиs, и^ снабдњти завњта е^го и^ посᲄавля'ти
15
Але той відійшов від нього, пославши послів своїх у Єгипет, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи вціліє той, хто це робить? Він порушив союз і чи уціліє?
15
и&” И$же эTврьжеся эT него и^ посла` послы` въ е^гљ=петъ, да'ти е^мђ коня и^ лю'ди многи. а^ще и^спра'витъ и^ а^ще сп~сется творяи съпроти'вное. и^ престђпа'яи ꙁавњтъ, а^ще сп~сется”
16
Живу Я, — говорить Господь Бог: у місці перебування царя, який поставив його царем, і якому дану клятву він знехтував, і порушив союз свій з ним, він помре у нього у Вавилоні.
16
Живђ` а^ꙁъ гл~етъ а^дона'и г~ь. а^ще не на мњсте цр~ь црsтвова'вшїи в нихъ, и^же похђли` кля'твђ мою, и^ престђпи` ꙁавњт# мои с нимᲆ. средњ вављ=ло'на сконча'е^тся,
17
З великою силою і з численним народом фараон нічого не зробить для нього у цій війні, коли буде насипаний вал і будуть побудовані облогові вежі на загибель багатьох душ.
17
и^ не в си'лњ вели'цњ и^ не в народњ мно'зњ. сътворитъ же с нимъ фараѓ'нъ бра'нь, ѓ^строгомъ и^ съгражDенїемъ стрњлъ пра'щныхъ, ја%ко эTја%ти дш~а многи.
18
Він знехтував клятву, щоб порушити союз, і ось, дав руку свою і зробив усе це; він не вціліє.
18
и^ похђли` кля'твђ ја%коже престђпи'ти завTњ, и^ с^е даде` рђкђ свою. и^ все` с^е сᲆтвори е^мђ, е^да сп~сется”
19
Тому так говорить Господь Бог: живу Я! клятву Мою, яку він знехтував, і союз Мій, який він порушив, Я поверну на його голову.
19
Сего ради рцы`, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. а^ще бы` клятвы моея не пристђпи'лъ ю'же похђли`, и^ да'мъ ю& на главђ е^го.
20
І закину на нього сіть Мою, і впійманий буде у тенета Мої; і приведу його у Вавилон, і там буду судитися з ним за віроломство його проти Мене.
20
и^ пропнђ` мрежђ свою нань. и^ ја%тᲆ бђдеT въ ѓ^дръжанїи е^я, и^ приведђ и& въ вављ=лонъ, и^ ѓ^сђжDђ е^го т^ђ ѓ^ неправDњ е^го, е^ю'же неправдова` къ мн^њ
21
А всі утікачі його з усіх полків його упадуть від меча, а ті, що залишилися, розвіяні будуть по всіх вітрах; і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це.
21
въ всњхъ бњгъствXњ е^го. и^ вси` и^збра'ннїи съ всњми дњлесы` и^хъ мечемъ падђтъ, и^ вся` ѓ^ста'вшая и^хъ раZсњ'ю по всемђ вњтрђ. и^ ё^вњсте ја%ко а^ꙁъ г~ь гл~ахъ”
22
Так говорить Господь Бог: і візьму Я з вершини високого кедра, і посаджу; з верхніх паростків його відірву ніжну парость і посаджу на високій і величній горі.
22
Се` гл~етъ а^дона'и г~ь, и^ поимђ а^ꙁъ эT и^збра'нныхᲆ ке'дра высо'каго эT врьха`, и^ да'мъ на главђ` эTра'сли е^го. эT срDчнаго верха` е^мђ ѓ^чешђ`, и^ всажђ и& в горњ` высоцᲇ а^зъ.
23
На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і пустить віття, і принесе плід, і зробиться величним кедром, і будуть жити під ним усякі птахи, усякі пернаті будуть жити у тіні гілок його.
23
и^ повы'шђ и& в горњ` высо'цњ і^и^л~евњ, и^ всажђ и^ прорасти'тъ эTрасль и^ сътвори'тъ ѓ'вощь, и^ бђдетъ в ке'дръ вели'къ. и^ почїетъ поD нимъ вся'ка пти'ца. и^ поD сњнїю е^го почїетъ вся'ка пти'ца, и^ ло'зїе е^го ё^стро'ится.
24
І пізнають усі дерева польові, що Я, Господь, високе дерево понижую, низьке дерево підвищую, дерево, яке зеленіє, висушую, а сухе дерево роблю квітучим: Я, Господь, сказав, і зроблю.
24
и^ ё^вњсть вся'ко дре'во польское, ја%ко а^ꙁъ г~ь смиря'яй древо высо'кое, и^ възнося дре'во смире'нно, и^ ё^сђшая древо сђро'во, и^ прораща'я древо сђхо. а%зᲆ г~ь гл~ах# и^ сътворихъ”