¹

Таке було видіння подоби слави Господньої. Побачивши це, я упав на лице своє, і чув глас Того, Хто говорив, і Він сказав мені: сину людський! стань на ноги твої, і Я буду говорити з тобою.

¹

Се` видњ'нїе подо'бїе сла'вы гн~я. и^ ви'дњх# и^ падоX ни'ць. и^ рече къ мнњ`, сн~е чл~чь, ста'ни на но'ги своя да гл~ю тебњ”

²

І коли Він говорив мені, ввійшов у мене дух і поставив мене на ноги мої, і я чув Того, Хто говорив мені.

²

И$ прїиде на мя дх~ъ, и^ взя` м^я и^ въздви'же м^я, и^ поста'ви м^я на нога'хъ мои^хъ. и^ слы'шахъ гл~юща къ мнњ`.

³

І Він сказав мені: сину людський! Я посилаю тебе до синів Ізраїлевих, до людей непокірливих, які збурилися проти Мене; вони і батьки їхні зрадники переді Мною до цього самого дня.

³

и рече къ мнњ” Сн~е чл~чь, послю' тя а%зᲆ къ до'мђ і^и^л~евђ къ прогнњваю^щиM мя ја%же ѓ^горчи'ша м^я са'ми, и^ эTц~ы иX эTврьгошася мене до дне'шнего дн~е.

⁴

І ці сини з огрубілим лицем і з жорстоким серцем; до них Я посилаю тебе, і ти скажеш їм: «так говорить Господь Бог!»

⁴

и^ сн~ове жестоколи'чнїи и^ твердосръдечнїи, къ ним же послю' тя а^ꙁъ. и^ речеши к ни'мъ” Се` гл~етъ а^дона'и г~ь,

⁵

Чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони бунтівний дім; але нехай знають, що був пророк серед них.

⁵

а^ще ё^бо ё^слы'шатъ и^л^и ё^боя'тся. занеже домъ раꙁᲆгнњ'ваяй е^сть, и^ поꙁна'ютъ ја%ко пррoкъ е^си т^ы посредњ и^хъ”

⁶

А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся слів їхніх, якщо вони бур’яном і терням будуть для тебе, і ти будеш жити у скорпіонів; не бійся слів їхніх і не страшися лиця їх, бо вони бунтівний дім;

⁶

И$ ты` сн~е чл~чь, да не ё^бои'шися и^хъ, ни ё^жаса'ися эT лица` и^хъ. ꙁане'же раZсверњпњютъ, и^ ѓ^бы'идђтъ т^я ѓ'крsтъ. посреди б^о скорпїевъ т^ы живе'ши. и^ словесъ и^хъ не ё^бо'ися, и^ эT лица` и^хъ не ё^жаса'ися. занеже до'мъ ѓ^горчева'яи е^сть”

⁷

і говори їм слова Мої, чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони вперті.

⁷

Ты' же сн~е чл~чь гл~еши словеса` моя к нимъ, а^ще ё^слы'шатъ и^л^и ё^боя'тся” зане` до'мъ прогнњваяи е^сть”

⁸

Ти ж, сину людський, слухай, що Я буду говорити тобі; не будь упертим, як цей бунтівний дім; відкрий уста твої і з’їж, що Я дам тобі.

⁸

И$ т^ы сн~е чл~чь послђшаи гл~ющаго к тебњ, не бђди раз#гнњва'яи, ја%коже и^ домᲆ раꙁнњваяи. эTврьзи ё^ста` своя, и^ снњжDь ја^же а^ꙁъ да'мъ тебњ.

⁹

І побачив я, і ось, рука простягнена до мене, і ось, у ній книжковий сувій.

⁹

и^ ви'дњхъ, с^е рђка простерта къ мн^њ, и^ в не'и сви'тоk кни'жныи.

¹⁰

І Він розгорнув його переді мною, і ось, сувій списаний був усередині і ззовні, і написано на ньому: «плач, і стогін, і горе».

¹⁰

раꙁви е^го предо мно'ю, и^ в немᲆ бя'ше напи'сано ꙁади и^ преди. и^ впи'сано бяше в неM рыда'нїе, и^ жа'лость, и^ го'ре”