Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
У сьомому році, у п’ятому місяці, у десятий день місяця, прийшли мужі зі старійшин Ізраїлевих запитати Господа і сіли перед лицем моїм.
1
И бы'сть в лњто сеDмое въ пя'тыи мsць, в девяᲄыи дн~ь мsца. прїидо'ша ста'рцы эT до'мђ і^и^л~ева въпраша'ти г~а, и^ сњдо'ша преD лицеM м^и.
2
І було до мене слово Господнє:
2
И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ гл~я.
3
сину людський! говори зі старійшинами Ізраїлевими і скажи їм: так говорить Господь Бог: ви прийшли запитати Мене? Живу Я, не дам вам відповіді, — говорить Господь Бог.
3
сн~е чл~чь, гл~и къ ста'рцемъ і^и^л~евом#. и^ рече'ши к нимъ, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. а^ще въпраша'ти мене в^ы прихо'дите. жи'въ а^зъ а^ще эTвњща'ю вам#, гл~етъ г~ь.
4
Чи хочеш судитися з ними, чи хочеш судитися, сину людський? вислови їм мерзоти батьків їхніх
4
и^л^и эTместїю м#щђ и^хъ, сн~е чл~чь а^ще м#сти'ши и^хъ” Беꙁако'нїя же эTц~ь и^хъ совњсти иM.
5
і скажи їм: так говорить Господь Бог: у той день, коли Я обрав Ізраїля і, піднявши руку Мою, поклявся племені дому Якова, і відкрив Себе їм у землі Єгипетській, і, піднявши руку, сказав їм: «Я Господь Бог ваш!» —
5
и^ речеши к нимъ, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. эT негоже дн~е и^зво'лихъ до'мъ і^и^л~евъ. и^ ё^вњдњнъ быхᲆ племени до'мђ і^а'ковля, и^ ё^вњденъ бы'хъ иM в# ꙁемли е^гљ=петъсте'и. и^ въздвигоX рђкђ мою ꙁа ня, гл~я, аZ г~ь б~ъ ваj”
6
у той день, піднявши руку Мою, Я поклявся їм вивести їх із землі Єгипетської у землю, яку Я приглянув для них, яка тече молоком і медом, красу всіх земель,
6
въ тои дн~ь поDя'хъ я& рђкою своею, ја%коже и^звести` я& и^зъ ꙁемля` е^гљ=пеTски, в# ꙁе'млю ю^же ё^гото'вахъ и^м#, землю кипя'щђ млекомъ и^ ме'дом#, си` е^сть паче всњхъ зе'мль”
7
і сказав їм: відкиньте кожен мерзоти від очей ваших і не оскверняйте себе ідолами єгипетськими: Я Господь Бог ваш.
7
И$ рекоX к ни'мъ, ко'ждо гнђшенїя эT ѓ^чїи свои^хъ эTврьзите, и^ въ тва'рехъ е^гљ=петъскахъ не ѓ^скверня'итеся, а^ꙁъ г~ь б~ъ вашъ”
8
Але вони збурилися проти Мене і не хотіли слухати Мене; ніхто не відкинув мерзот від очей своїх і не залишив ідолів єгипетських. І Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу на них лють Мою серед землі Єгипетської.
8
И$ эTврьгошася мене`, и^ не хотњша послђшаᲄи м^я. ко'ждо гнђше'нїи эT ѓ'чїю свои^хъ не хотњша эTврещи`, и^ тва'рїи е^гљ=пеTскь не ѓ^ста'виша. и^ реко'хъ, ја%коже разлїати ја%рость свою на' ня, и^ скон#ча'ти гнњвъ свой на нихъ, средњ земля` е^гљ=петъски”
9
Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, серед яких знаходилися вони і перед очима яких Я відкрив Себе їм, щоб вивести їх із землі Єгипетської.
9
И$ сътворихᲆ ја%ко да и'мя мое паче всего да ся не ѓ^сквернитъ преD страна'ми. в ниX же сђть сїи средњ и^хъ, пред ни'ми же ё^вњденъ быхъ к нимъ, ја%ко и^звести я& и^з# земля е^гљ=пет#ски”
10
І Я вивів їх із землі Єгипетської і привів їх у пустелю,
10
І$ и^ꙁведо'хъ я& в пђсты'ню,
11
і дав їм заповіді Мої, й оголосив їм Мої постанови, виконуючи які людина була б живою через них;
11
и^ дахъ иM за'повњди моя`, и^ ѓ^правда'нїя моя ја^ви'хъ и^мъ. и^же а^ще сътвориT я& чл~къ, жи'въ бђдетъ в нихъ.
12
дав їм також суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх.
12
и^ сђбо'ты моя дахъ и^мъ. ја%коже бы'ти въ ꙁна'менїе междђ мною, и^ межDђ и'ми. ја%коже разђмњти и^мъ ја^ко а^зъ г~ь ѓ^сщ~ая и&”
13
Але дім Ізраїлів збурився проти Мене у пустелі: за заповідями Моїми не чинили і відкинули постанови Мої, виконуючи які людина живою була б через них, і суботи Мої порушували, і Я сказав: виллю на них лють Мою у пустелі, щоб знищити їх.
13
И$ гл~ахъ к# до'мђ і^и^л~евђ в# пђсты'ни, въ заповњди моа ходи'ти. и^ раꙁгнњ'ва м^я домъ і^и^л~ев# въ пђсты'ни, в# ꙁа'повњдеX б^о моиX не ходи'ша, и^ ѓ^правданїя моя эTврьгоша, ја%же сътвориv чл~къ, жи'въ бђдетъ в ни'хъ. и^ сђбо'ты моя ѓ^скверни'ша” И$ рекоX ја%коже разлїяти ја%ро'сть свою на' ня въ пђсты'ни, ја%ко потреби'ти я&.
14
Але Я вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, на очах яких Я вивів їх.
14
и^ сътвори'хъ, ја^коже паче всего да ся и'мя мое не ѓ^скверниᲄъ преD страна'ми, и^ꙁ ниXже и^зведо'хъ я& преD ѓ^чи'ма и^хъ”
15
Навіть Я, піднявши руку Мою проти них у пустелі, поклявся, що не введу їх у землю, яку Я призначив, — яка тече молоком і медом, красу всіх земель, —
15
Того ради въздвиго'хъ рђкђ мою на' ня въ пђсты'ни, е^же не в#вести` и^хъ вᲆ ꙁемлю ю^же да'хъ и^м#, текђщђ мле'комъ и^ ме'домъ, всXњ ꙁе'мль и^ꙁбраnнњ'ишђ.
16
за те, що вони відкинули постанови Мої, і не ходили за заповідями Моїми, і порушували суботи Мої; бо серце їхнє прагнуло до ідолів їхніх.
16
ја%ко сђды моя эTврьгоша, и^ въ ꙁа'повњдехъ моиX не ходиша. и^ сђбо'ты моя ѓ^скверни'ша. ја%ко къ кђми'ромъ срDце и^хъ похотњ`”
17
Але око Моє пошкодувало погубити їх; і Я не знищив їх у пустелі.
17
И$ пощади я& ѓ'ко мое, ја%коy не потребити и^хъ на сконча'нїе въ пђсты'ни”
18
І говорив Я синам їхнім у пустелі: не ходіть за правилами батьків ваших, і не дотримуйтесь настанов їхніх, і не оскверняйте себе ідолами їхніми.
18
И рекохъ к# ча'домъ и^хъ в# пђсты'ни, в зако'ны эTц~ь вашихъ не ходи'те, и^ ѓ^правле'нїи и^хъ не снабдњваи^те, и^ къ тва'ремъ е^гљ=петъскамъ не примеша'итеся.
19
Я Господь Бог ваш: за Моїми заповідями живіть, і Моїх уставів дотримуйтеся, і виконуйте їх.
19
а^ꙁъ г~ь б~ъ вашъ и^ ѓ^правле'нїя моя снабдите, и^ сътвори'те я&.
20
І святіть суботи Мої, щоб вони були знаменням між Мною і вами, щоб ви знали, що Я Господь Бог ваш.
20
и^ сђбо'ты моя ѓ^сщ~аите. и^ бђдетъ въ ꙁна'менїе междђ мно'ю и^ междђ ва'ми, ја%коже съвњдњти ја%ко а^зъ г~ь б~ъ ва'шъ”
21
Але і сини збурилися проти Мене: за заповідями Моїми не чинили й уставів Моїх не дотримувалися, не виконували того, виконуючи що людина була б жива, порушували суботи Мої, — і Я сказав: виллю на них гнів Мій, виснажу над ними лють Мою у пустелі;
21
И$ раZгнњваше м^я, и^ ча'да иX въ за'повњдехъ мои^хъ не ходи'ша, и^ ѓ^правле'нїи мои^хъ не снабдњша, ја%коже сътвори'ти я&. сїя б^о сътвори'въ чл~к# живъ бђдетъ в# нихъ. и^ сђбо'ты моя ѓ^скверни'ша”
22
але Я відхилив руку Мою і вчинив заради імені Мого, щоб воно не хулилося перед народами, перед очима яких Я вивів їх.
22
23
Також, піднявши руку Мою у пустелі, Я поклявся розсіяти їх серед народів і розвіяти їх по землі
23
И$ въздви'гнXђ рђкђ свою на' ня, ја^коже расы'пати я& въ странаX, и^ раZсњя'ти я& въ ꙁеMляX”
24
за те, що вони постанов Моїх не виконували і заповіді Мої відкинули, і порушували суботи Мої, й очі їхні поверталися до ідолів батьків їхніх.
24
25
І попустив їм настанови недобрі й постанови, від яких вони не могли бути живі,
25
Но дахъ и^мъ ꙁа'повњди недо'бры, и ѓ^правле'нїя моя в ни'х#же не бђдђть жи'ви”
26
і попустив їм осквернитися жертвоприношеннями їхніми, коли вони стали проводити через вогонь усякий перший плід утроби, щоб розорити їх, щоб знали, що Я Господь.
26
И$ ѓ^сквернавлю я& в дња'нїи иX. е^гда привожDа'хђ эTврьꙁа'ющая ё^тро'бђ ꙁа грњхъ и^хъ. да раꙁђмњюT ја%ко а^ꙁъ г~ь”
27
Тому говори дому Ізраїлевому, сину людський, і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось чим ще хулили Мене батьки ваші, віроломно вчиняючи проти Мене:
27
Сего ради гл~и к до'мђ і^и^л~евђ, сн~е чл~чь. и^ речеши к ни'м#, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, и^ до сего разъгнњваше м^я эTц~ы ва'ши въ градXњ иX, и%мже съгрњши'ша къ мн^њ.
28
Я привів їх у землю, яку з клятвою обіцяв дати їм, піднявши руку Мою, — а вони, виглядівши собі усякий високий пагорб і всяке гіллясте дерево, стали заколювати там жертви свої, і ставили там образливі для Мене приношення свої і запашні куріння свої, й узливали там узливання свої.
28
и^ въведохъ в# ꙁе'млю в ню'же въздвиго'хъ рђкђ свою, ја%коже да'ти ю& иM. и^ ви'дњша весь хо'лмъ высо'къ, и^ все` древо сњн#но, и^ положи'ша тре'бы т^ђ богоM своиM, и^ ё^чини'ша т^ђ ја%рость да'ровъ своиX, и^ положи'ша т^ђ во'ню бл~гово'нїя иX, и^ въꙁлїяша т^ђ воZлїя'нїа иX”
29
І Я говорив їм: що це за висота, куди ходите ви? тому ім’ям Бама називається вона і до цього дня.
29
И$ реко'хъ к ниM, чт^о еs а^ва'ма ја^ко в^ы вхо'дите та'мо. и^ проꙁва'ша и%мя е^мђ а^ва'ма до днешнего дн~е”
30
Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: чи не оскверняєте ви себе за прикладом батьків ваших і чи не блудодієте услід мерзотам їхнім?
30
Сего ра'ди рцы` к до'мђ і^и^л~евђ, с^е гл~етъ а^донаи г~ь. а^ще вᲆ беꙁаконїиX эTц~ь вашихъ в^ы ѓ^скверня'етеся, и^ въ слњдъ тва'ри и^хъ в^ы съблђжа'е^те.
31
Приносячи дари ваші і проводячи синів ваших через вогонь, ви оскверняєте себе всіма ідолами вашими до цього дня, і хочете запитувати Мене, доме Ізраїлів? живу Я, — говорить Господь Бог, — не дам вам відповіді.
31
и^ въ прино'сњхъ трђдъ ва'шиX, и^ в наро'цњхъ ва'шихъ, е^гда сђть ча'да ваша въ ѓ^гни. вы` ѓ^скверня'е^теся въ всњхъ кђми'рехъ ва'шихᲆ до днешняго дн~е. а^ꙁ же эTвњща'ю вамъ доме і^и^л~евъ, жи'въ а^ꙁъ гл~еT а^дона'и г~ь, а^ще эTвњща'ю вамъ, и^ а'ще въꙁы'идетъ в# дђхъ ва'шъ с^е”
32
І що приходить вам на думку, зовсім не збудеться. Ви говорите: «будемо, як язичники, як племена іноземні, служити дереву і каменю».
32
И$ не бђдетъ ја%коже в^ы гл~ете, бђдеM а^ки страны` и^ племена ꙁе'мная, слђж'ите дре'вђ и^ ка'менїю”
33
Живу Я, — говорить Господь Бог: рукою міцною і силою великою і виливом гніву буду панувати над вами.
33
Сего раd живъ а^ꙁъ гл~етъ а^дона'и г~ь. а^ще не рђко'ю крњпкою и^ мыjцею высо'кою, и^ въ ја%рости разлїянњ црsтвђю в# ваs”
34
І виведу вас із народів і з країн, по яких ви розсіяні, і зберу вас рукою міцною і силою великою і виливом гніву.
34
І$ и^ꙁведђ в^ы эT людїи, и^ прїимђ в^ы эT стра'нъ в ни'х же бњсте расњја%ни” рђко'ю крњпкою и^ мы'шцею высоко'ю, и^ ја%ростїю раꙁлїаною” Црsтвовати бђдђ над ва'ми.
35
І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися із вами лицем до лиця.
35
и^ приведђ васъ в# пђсты'ню лю'д#скђ” И$ съвопраша'юся с ва'ми т^ђ лицемъ к лицђ`,
36
Як Я судився з батьками вашими у пустелі землі Єгипетської, так буду судитися з вами, — говорить Господь Бог.
36
ја^коже сᲆвопраша'хсясъ эTц~ы ва'шими, в# пђсты'ни е^гљ=пеTстњ. такоже сђждђ и^ вамъ гл~етъ а^дона'и г~ь”
37
І проведу вас під жезлом і введу вас в узи завіту.
37
И$ проведђ` в^ы поD же'злъ мои, и^ въведђ в^ы в число` ꙁавњта.
38
І виділю з вас заколотників і непокірливих Мені. Із землі перебування їх виведу їх, але у землю Ізраїлеву вони не ввійдуть, і пізнаєте, що Я Господь.
38
и^ съберђ эT васъ нечести'выя и^ эTврьгшаяся” И$ сᲆ земля` ѓ^бита'нїя и^хъ и^зведђ` я&, и^ въ зе'млю і^и^л~евђ не вни'дђтъ. и^ позна'ете ја%ко а^ꙁъ г~ь”
39
А ви, доме Ізраїлів, — так говорить Господь Бог, — йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, але не оскверняйте більше святого імені Мого дарами вашими й ідолами вашими,
39
Вы' же доме і^и^л~евъ, си'це гл~етъ а^дона'и г~ь, ко'ждо васъ по кђми'рохъ ва'шихъ ходи'сте, и^ слђжи'сте и^мъ. и^ потоM а^ще послђшае^те мене, і^ и'мени мое^го ст~ого не ѓ^сквернави'те ксемђ в да'рњхъ ва'шиX. и^ в рђкотворе'нїихᲆ вашихъ
40
тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені весь дім Ізраїлів, — весь, скільки є його на землі; там Я з благоволінням прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших і начатків ваших з усіма святинями вашими.
40
на горњ мое'и ст~њи, и^ на горᲇ высо'цњ і^и^л~евњ, гл~етъ а^дона'и г~ь, т^ђ послђжатъ м^и весь домъ і^и^л~вᲆ до ко'нца на ꙁемли`. и^ т^ђ прїимђ я&. и^ т^ђ присњщђ прино'съ и^хъ, и^ прино'съ наро'къ ва'шихъ въ всњхъ ѓ^сщ~енныхъ ва'шихъ”
41
Прийму вас, як запашне куріння, коли виведу вас із народів і зберу вас із країн, по яких ви розсіяні, і буду святитися у вас перед очима народів.
41
Въ во'ню б^о бл~гово'нїя прїимђ в^ы, е^гда и^зведђ` в^ы и^з людїи, и^ прїимTђ в^ы эT страn. и^ ѓ^сщ~ђся въ ва'съ преD ѓ^чи'ма люDскима,
42
І пізнаєте, що Я Господь, коли введу вас у землю Ізраїлеву, — у землю, яку Я клявся дати батькам вашим, піднявши руку Мою.
42
и^ ё^вњсте ја^ко а^зъ г~ь. е^гда въведђ в^ы в# ꙁе'млю і^и^л~евђ, в зеMлю в ню'же въздвигохъ рђкђ свою, да'ти ю& эTц~емъ вашимъ”
43
І згадаєте там про путі ваші і про всі діла ваші, якими ви оскверняли себе, і гребуватимете самими собою за всі злодіяння ваші, які ви робили,
43
И$ помянете т^ђ пђти` ваша, и на вся` мер#ꙁкїя грњхи` ва'ша, в ниX же ся в^ы ѓ^скверня'ете. и^ ѓ^зрите лица ва'шA въ всXњ ѕло'баX вашиX ја%же сътвори'сᲄе”
44
І пізнаєте, що Я Господь, коли буду чинити з вами заради імені Мого, не за злими вашими шляхами і вашими ділами розпусними, доме Ізраїлів, — говорить Господь Бог.
44
И$ поꙁна'ете ја%ко а^ꙁъ г~ь. е^гда сътворю` вамъ та'ко ја%коже и%мя мое да ся не ѓ^скверни'тъ, не по пђте'мъ вашимъ ѕлыM, ни по рђкотворе'нїем# вашимъ расы'панымъ до'ме і^и^л~ев#, гл~етъ а^дона'и г~ь”
45
І було до мене слово Господнє:
45
И$ бысть слово гн~е къ мн^њ гл~я,
46
сину людський! поверни лице твоє на шлях до полудня, і промов слово на полудень, і проречи пророцтво на ліс південного поля.
46
сн~е чл~чь, ё^тверди лице` свое на ю'гъ, и^ възри` на дарђмъ. и^ прорцы` на дђбра'вђ старњ'ишинђ а^ге'ва”
47
І скажи південному лісу: слухай слово Господа; так говорить Господь Бог: ось, Я запалю у тобі вогонь, і він пожере у тобі всяке дерево зелене і всяке дерево сухе; не згасне палаюче полум’я, і все буде спалено ним від півдня до півночі.
47
И$ рече'ши дђбра'вњ а^ге'вовњ, слы'ши сло'во гн~е. с^е гл~еT а^дона'и г~ь, с^е а^ꙁъ вᲆзгнњщђ в тебњ ѓ'гнь, и^ пож#жеT в тебњ вся'ко дре'во ѕелено, и^ вся'ко дре'во сђхо, не ё^га'шетъ пла'мень раждеже'ныи” И$ съгори'тъ в немъ вся'ко лице` эT восто'ка до сњвера.
48
І побачить усяка плоть, що Я, Господь, запалив його, і він не згасне.
48
и^ ё^вњсть вся'ка пло'ть, ја%ко а^ꙁъ г~ь ражDего'хъ я&, и^ не ё^га'снђтъ”
49
І сказав я: о, Господи Боже! вони говорять про мене: «чи не говорить він притчі?»
49
И$ реко'хъ ника'коy г~и. сїи гл~ютъ къ мн^њ, не приTча л^и е^сть ё^бо гл~ема”