Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 21
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
І було до мене слово Господнє:
1
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
2
сину людський! поверни лице твоє до Єрусалима і промов слово на святилища, і виречи пророцтво на землю Ізраїлеву,
2
сего́ ра́ди прорцы́, сы́не человѣ́чь, и утверди́ лице́ твоє́ на Ієрусали́мъ и воззри́ на святы́ни и́хъ, и прорцы́ на зе́млю Ізра́илеву,
3
і скажи землі Ізраїлевій: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, і витягну меч Мій з піхов його і знищу в тебе праведного і нечестивого.
3
и рече́ши ко земли́ Ізра́илевѣ: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ на тя́, и извлеку́ ме́чь мо́й изъ ноже́нъ єго́, и потреблю́ от тебе́ непра́веднаго и беззако́ннаго.
4
А для того, щоб знищити у тебе праведного і нечестивого, меч Мій з піхов своїх піде на всяку плоть від півдня до півночі.
4
Поне́же потреблю́ от тебе́ непра́веднаго и беззако́нника, та́ко изы́детъ ме́чь мо́й изъ ноже́нъ свои́хъ на вся́ку пло́ть от ю́га да́же до сѣ́вера,
5
І пізнає всяка плоть, що Я, Господь, витяг меч Мій з піхов його, і він уже не повернеться.
5
и увѣ́сть вся́ка пло́ть, я́ко а́зъ Госпо́дь извлеко́хъ ме́чь мо́й изъ ноже́нъ єго́, и ктому́ не возврати́тся.
6
Ти ж, сину людський, стогни, скрушуючи стегна твої, і у го́рі стогни перед очима їхніми.
6
И ты́, сы́не человѣ́чь, воздохни́ въ сокруше́ніи чре́слъ твои́хъ и въ болѣ́знехъ возстени́ предъ очи́ма и́хъ.
7
І коли скажуть тобі: «чого ти стогнеш?», скажи: «від чутки, що йде», — і розтане всяке серце, і всі руки опустяться, і всякий дух знеможе, й усі коліна затремтять, як вода. Ось, це прийде і збудеться, — говорить Господь Бог.
7
И бу́детъ, а́ще реку́тъ къ тебѣ́: чесо́ ра́ди ты́ стене́ши? и рече́ши: о возвѣще́ніи, я́ко гряде́тъ: и сокруши́тся вся́ко се́рдце, и ослабѣ́ютъ вся́ ру́ки, и и́здшетъ вся́ка пло́ть и вся́къ ду́хъ, и вся́ сте́гна оскверна́вятся мокрото́ю: се́, гряде́тъ и бу́детъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
8
І було до мене слово Господнє:
8
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
9
сину людський! виречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог: скажи: меч, меч нагострений і вичищений;
9
сы́не человѣ́чь, прорцы́ и рече́ши: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: рцы́: мечу́, мечу́! изостри́ся и разъяри́ся,
10
нагострений для того, щоб більше заколоти; вичищений, щоб блищав, як блискавка. Чи радіти нам, що жезл сина Мого зневажає всяке дерево?
10
я́ко да изсѣче́ши сѣче́нія: изостри́ся, я́ко да бу́деши въ блеща́ніє и гото́въ на разсы́паніє: сѣцы́, изничтожа́й, отри́ни вся́коє дре́во.
11
Я дав його вичистити, щоб узяти у руку; уже нагострений цей меч і вичищений, щоб віддати його у руку вбивці.
Бо він уже випробуваний. І що, коли він зневажає і жезл? цей не встоїть, — говорить Господь Бог.
13
я́ко оправда́ся. И что́, а́ще и пле́мя отри́нется? Не бу́детъ, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
14
Ти ж, сину людський, пророкуй і вдаряй рукою об руку; і подвоїться меч і потроїться, меч на тих, яких уражають, меч на поразку великого, який проникає в нутрощі осель їх.
14
И ты́, сы́не человѣ́чь, прорцы́ и восплещи́ рука́ма и усугу́би ме́чь: тре́тій ме́чь я́звенымъ є́сть, ме́чь я́звенымъ вели́къ, и ужаси́ши я́,
15
Щоб розтанули серця і щоб полеглих було більше, Я біля всіх воріт їх поставлю грізний меч, о, горе! блискучий, як блискавка, нагострений для заколення.
15
я́ко да сокруши́тся се́рдце и́хъ, и умно́жатся немощні́и во всѣ́хъ вратѣ́хъ и́хъ, предаю́тся на усѣче́ніє ме́чноє: бла́го о́стръ бы́сть на сѣче́ніє, бла́го бы́сть на блиста́ніє.
16
Зберися і йди праворуч або йди ліворуч, куди б не обернулося лице твоє.
І Я буду плескати у долоні й угамую гнів Мій; Я, Господь, сказав.
17
и а́зъ восплещу́ руко́ю моє́ю къ руцѣ́ моє́й и напущу́ я́рость мою́, а́зъ Госпо́дь глаго́лахъ.
18
І було до мене слово Господнє:
18
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
19
і ти, сину людський, уяви собі дві дороги, по яких слід іти мечу царя Вавилонського, — обидві вони повинні виходити з однієї землі; і накресли руку, накресли на початку доріг до міст.
19
и ты́, сы́не человѣ́чь, учини́ себѣ́ пути́ два́, є́же вни́ти мечу́ царя́ Вавило́нска, от страны́ єди́ныя изы́дутъ нача́ла два́, и ру́ку угото́ваютъ въ нача́лѣ пути́ гра́да, от нача́ла пути́ учини́ши,
20
Уяви дорогу, по якій меч ішов би у Равву синів Аммонових і в Юдею, в укріплений Єрусалим;
20
я́ко вни́ти мечу́ на равва́ѳъ сыно́въ Аммо́нихъ и на Іуде́ю и Ієрусали́мъ средѣ́ єго́.
21
тому що цар Вавилонський зупинився на роздоріжжі, на початку двох доріг, для ворожіння: трясе стріли, запитує терафимів, розглядає печінку.
21
Поне́же ста́нетъ ца́рь Вавило́нскъ на ста́рѣмъ пути́, на нача́лѣ обои́хъ путі́й, є́же волхвова́ти волхвова́ніємъ, я́коже вскипѣ́ти жезлу́, и вопроша́ти ва́яныхъ и вражи́ти во утро́бахъ.
22
У правій руці у нього жереб: «у Єрусалим», де слід поставити тарани, відкрити для побоїща вуста, піднести голос для воєнного крику, підвести тарани до воріт, насипати вал, побудувати облогові вежі.
22
И бы́сть одесну́ю єго́ волше́бство на Ієрусали́мъ, є́же обста́вити остро́гъ и є́же отве́рсти уста́ съ во́племъ и возвы́сити гла́съ со глаше́ніємъ тру́бнымъ, и я́ко поста́вити остро́гъ предъ враты́ єго́ и насы́пати пе́рсти и поста́вити стрѣ́лницы.
23
Це ворожіння здалося в очах їх неправдивим; але оскільки вони клялися клятвою, то він, згадавши про таке їхнє віроломство, вирішив узяти його.
23
И то́й а́ки волхву́я и́мъ волхвова́ніє предъ ни́ми, уседмеря́я седмери́цы, и то́й воспомина́яй непра́вды єго́ помяну́ти.
24
Тому так говорить Господь Бог: оскільки ви самі приводите на пам’ять беззаконня ваше, роблячи явними злочини ваші, виставляючи на вид гріхи ваші в усіх ділах ваших, і самі приводите це на пам’ять, то ви будете взяті руками.
І ти, недостойний, злочинний вождь Ізраїля, день якого настав нині, коли нечестю його буде покладено кінець!
25
И ты́, скверна́ве, беззако́нниче, старѣ́йшино Ізра́илевъ, єго́же гряде́тъ де́нь во вре́мя непра́вды, коне́цъ:
26
Так говорить Господь Бог: зніми із себе діадему і поклади вінець; цього вже не буде; принижене піднесеться і високе принизиться.
26
сія́ глаго́летъ Госпо́дь: сними́ кіда́ръ и отложи́ вѣне́цъ, се́й не тако́въ бу́детъ, смири́лъ єси́ высо́коє и возне́слъ смире́нноє:
27
Скину, скину, скину і його не буде, доки не прийде Той, Кому належить він, і Я дам Йому.
27
непра́вду, непра́вду, непра́вду положу́ єго́, и то́й не тако́въ бу́детъ, до́ндеже пріи́детъ, єму́же досто́итъ, и преда́мъ єму́.
28
І ти, сину людський, проречи пророцтво і скажи: так говорить Господь Бог про синів Аммона і про ганьбу їх; і скажи: меч, меч оголений для заколення, вичищений для знищення, щоб блищав, як блискавка,
28
И ты́, сы́не человѣ́чь, прорцы́ и рече́ши: се́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь къ сыно́мъ Аммо́нимъ и ко укори́знѣ и́хъ, и рече́ши: мечу́, мечу́ извлече́ный на сѣче́ніє, извлече́ный на сконча́ніє, дви́гнися, я́ко да блиста́єши:
29
щоб, тоді як представляють тобі пусті видіння і неправдиво ворожать тобі, і тебе доклав до обезголовлених нечестивців, день яких настав, коли нечестю їх буде покладений кінець.
29
въ видѣ́ніи твоє́мъ су́єтнѣмъ, и внегда́ вражби́ти тебѣ́ ло́жная, єгда́ предає́шися ты́ на вы́и я́звеныхъ беззако́нниковъ, и́хже де́нь приспѣ́ во вре́мя непра́вды, коне́цъ:
30
Чи повернути його у піхви його? — на місці, де ти створений, на землі походження твого буду судити тебе:
30
возврати́ся въ ножны́ твоя́ и не ста́ни на мѣ́стѣ се́мъ, въ не́мже роди́лся єси́, на земли́ твоє́й и́мамъ тя́ суди́ти:
31
і виллю на тебе обурення Моє, дихну на тебе вогнем люті Моєї і віддам тебе до рук людей лютих, досвідчених у вбивстві.
31
и излію́ на тя́ гнѣ́въ мо́й, во огни́ гнѣ́ва моєго́ ду́ну на тя́ и преда́мъ тя́ въ ру́цѣ муже́й ва́рваръ, творя́щихъ па́губу:
32
Ти будеш поживою вогню, кров твоя залишиться на землі; не будуть і згадувати про тебе; бо Я, Господь, сказав це.