Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
В одинадцятому році, у перший день першого місяця, було до мене слово Господнє:
1
И бы'сте въ е^ді'нона'десятое лњто, первыи дн~ь мsца. бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я.
2
сину людський! за те, що Тир говорить про Єрусалим: «а! а! він розбитий — врата народів; він звертається до мене; наповнюся; він спустошений», —
2
поне'же помы'сли тљ=р# на і^ерsлима, бл~го съкрђшися поги'бе. страны ѓ^брати'шася къ мнњ, і^ и^спо'лнены ѓ^пђстњ”
3
за те, так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Тире, і підніму на тебе багато народів, як море піднімає хвилі свої.
3
Того ради с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. с^е а^ꙁᲆ на' тя тљ=ре, и^ приведђ на' тя страны мно'ги. ја%коже въсхо'дитъ мо'ре волна'ми свои^ми.
4
І розіб’ють стіни Тира і зруйнують вежі його; і вимету з нього порох його і зроблю його голою скелею.
4
и^ ѓ^бы'идђтъ гра'ды твоя, и^ раꙁорятъ сн~ы твоя, и^ раꙁвњ'ю пра'хъ е^го и^ꙁ него, и^ да'мъ я& въ гла'докъ камы'къ.
5
Місцем для розстеляння тенет буде він серед моря; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог: і буде він на розкрадання народам.
5
простира'ло мре'жамъ средњ мо'ря, ја%ко а^ꙁъ гл~аX а^дона'и г~ь, и^ бђ'детъ на плњне'нїе странамъ.
6
А дочки його, які на землі, будуть убиті мечем, і пізнають, що Я Господь.
6
и^ дще'ри е^го ја%же на' поли мече'мъ ё^бїе'ни бђ'дђтъ. и^ ё^вњдятъ ја%ко а^ꙁъ г~ь”
7
Бо так говорить Господь Бог: ось, Я приведу проти Тира від півночі Навуходоносора, царя Вавилонського, царя царів, з кіньми і з колісницями, і з вершниками, і з військом, і з численним народом.
7
ЈА/ко се гл~етъ а^дона'и г~ь, с^е а^ꙁъ наведђ на' тя тљ=ре навходоносо'ра цр~я вављ=ло'ньска эT сњ'вера, цр~ь цр~емъ е^сть, на ко'нњхъ и^ съ ѓ^рђж'їемъ, и^ съ собо'ромᲆ ко'нническомъ стра'нъ мно'гъ ѕњ'ло.
8
Дочок твоїх на землі він поб’є мечем і збудує проти тебе облогові вежі, і насипле проти тебе вал, і поставить проти тебе щити;
8
дще'ри твоя на' поли мече'мъ и^ꙁбїюT. и^ приста'витъ на' тя стра'жбђ, и^ ѓ^гради'тъ т^я. и^ ѓ^бры'етъ т^я ѓ^бровомъ, и^ съгради'тъ ѓ%крsтъ ѓ^строги. и^ ꙁаста'витъ съ ѓ^рђж'їеM, и^ ко'пїя е^го пря'мо тебњ поста'виT”
9
і до стін твоїх присуне стінопробивні машини і вежі твої зруйнує сокирами своїми.
9
Забра'ла твоя и^ сђ'ны раꙁоритъ ѓ^рђжїемъ свои^мъ,
10
Від безлічі коней його покриє тебе пил, від шуму вершників і коліс і колісниць потрясуться стіни твої, коли він буде входити у ворота твої, як входять у розбите місто.
10
мно'жествомъ ко'нь е^го покры'етъ т^я пра'хъ и^хъ. и^ эT и^рза'нїя ко'нь е^го, и эT колесни'цъ ѓ^рђж'їя е^го, потряTсђся гра'ди твои. въсходя'щђ е^мђ въ враᲄа твоа, а^ки въсходя'щђ въ градъ с по'ля.
11
Копитами коней своїх він витопче усі вулиці твої, народ твій поб’є мечем і пам’ятники могутности твоєї повалить на землю.
11
слњдоM ко'нь е^го попере'тᲆ вся сте'гны твоя. лю'ди твоя мече'мъ и^с#сњче'тъ, и^ бы'тїе крњ'пости твое^я на земли поврьжетъ.
12
І розграбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують стіни твої, і розіб’ють красиві доми твої, і камені твої і дерева твої, і землю твою кинуть у воду.
12
и^ плњни'тъ си'лђ твою, и^ по'иметъ и^мњ'нїя твоя. и^ расы'плетъ ꙁабра'ла твоя, и^ до'мы твоа похо'тныя расы'плетъ. и^ дре'во твое и^ ка'менїе твое и^ пе'рсть твою, средᲇ мо'ря въвержетъ.
13
І припиню шум пісень твоїх, і звук цитр твоїх уже не буде чутний.
13
и^ раꙁоритъ мно'жество свирецъ твои^хъ, и^ глаs пњсни'вецъ не ё^слы'шится ктомђ.
14
І зроблю тебе голою скелею, будеш місцем для розстеляння тенет; не будеш знову побудований: бо Я, Господь, сказав це, — говорить Господь Бог.
14
и^ да'мъ т^я въ камы'къ гла'док#. простира'ло мре'жное бђдеши. не съгради'шися ксемђ. ја%ко а^ꙁъ гл~ахъ, гл~етъ а^дона'и г~ь”
15
Так говорить Господь Бог Тиру: від шуму падіння твого, від стогону поранених, коли відбудеться серед тебе побиття, чи не здригнуться острови?
15
ЈА/ко с^е гл~етъ а^дона'и г~ь тљ=рђ, не эT гла'са ли ё^бо паде'нїя твое^го, е^гда` въстена'ша ја^зве'нїи твои, е^гда` и^с#сњко'ша я& средᲇ тебе`. потрясђтся ѓ%строви,
16
І зійдуть усі князі моря з престолів своїх, і складуть із себе мантії свої, і знімуть із себе візерунчастий одяг свій, одягнуться у трепет, сядуть на землю, і щохвилини будуть здригатись і дивуватися щодо тебе.
16
и^ съни'дђтъ съ прsтлъ свои^хъ вс^и кн~ѕи стра'нъ мо'рскихъ. и^ свергђтᲆ вњнца съ гла'въ свои^хъ, и^ ри'ꙁы своя и^змечта'ныя съвлекђтъ съ себе, ё^жасе'нїемъ ё^жаснђтся. на ꙁеMли сядђтъ и^ ё^боя'тся поги'бели иX, и^ постенђтъ ѓ^ тебњ” ЈА/ко
17
І здіймуть плач по тобі і скажуть тобі: як загинуло ти, населене мореплавцями, місто знамените, яке було сильним на морі, саме́ і жителі його, які наводили страх на всіх мешканців його!
17
и^ плаq ѓ^ тебњ прїимђтъ, гл~юще. ка'ко поги'бе и^ расы'пася эT мо'ря гра'де хвали'мыи, бы'выи си'ленъ на' мори съ живђщими твои^ми. и^же да'сть страX свои всњмъ живђщимъ в неM.
18
Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі приведені у сум’яття загибеллю твоєю.
18
и^ ё^боя'тся вс^и ѓ%строви в мо'ри эT власти е^го”
19
Бо так говорить Господь Бог: коли Я зроблю тебе містом спустілим, подібним до міст ненаселених, коли підніму на тебе безодню, і покриють тебе великі води;
19
ЈА/ко с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. е^гда` да'мъ т^я гра'дъ ѓ^пђстњв#шъ, ја%ко гра'ды не вселе'ны николи'же. вънегда въꙁведђ на' тя бе'зднђ, и^ покры'етъ т^я вода` мно'га.
20
тоді зведу тебе з тими, що відходять у могилу до народу, який жив давно, і розміщу тебе у пеклі землі, у пустелях вічних, з тими, що зійшли у могилу, щоб ти не було більше населене; і явлю Я славу на землі живих.
20
и^ сведђ т^я къ слазя'щимъ въ про'пасть к лю'деM вњ'ка. и^ вселю т^я въ глђби'нахъ ꙁемныхъ, ја%ко пђсты'ню вњ'чнђю съ слазя'щими въ про'пасть. ја%ко да ся не всели'ши, ни въста'неши на' землю живота`”
21
Жахом зроблю тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть тебе повіки, — говорить Господь Бог.
21
На па'гђбђ т^я эTда'мъ, и^ не бђдеши ктомђ. и^ въꙁы'щешися, и^ не ѓ^бря'щешися въ вњ'къ, гл~етъ а^дона'и г~ь”