¹

В одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:

¹

И бы'сть въ е^ді'нона'десяте лњто, въ тре'тїи мsцъ, въ е^ді'нъ дн~ь мsца. бысть слово гн~е кᲆ мнњ` гл~я,

²

сину людський! скажи фараонові, царю Єгипетському, і народу його: з ким ти зрівнюєш себе у величі твоїй?

²

сн~е чл~чь, р#цы фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=петскђ, и^ къ мно'жествђ е^го, комђ ся ё^подоби саM вᲆ высотњ` свое'и”

³

Ось, Ассур був кедр на Ливані, з красивими гілками і тінистим листям, і високий на зріст; вершина його знаходилася серед товстих сучків.

³

Се^ а^сљ=ръ кљ=парисовъ в# дђбра'вњ до'бръ эTрасльми, и^ высокъ вели'чествоM и^ частъ кро'вомъ, и^ средњ ѓ%блакъ бысть вла'сть е^го”

⁴

Води вирощували його, безодня піднімала його, ріки її оточували розплідник його, і вона протоки свої посилала до усіх дерев польових.

⁴

водами въскоrми и&, бездна въꙁнесе и&. рњ'ки ея` приведе ѓ%крsтъ садовᲆ е^го, и^ състаv ея` и^спђсти` во вся` древеса пол#ская”

⁵

Від того висота його перевищила усі дерева польові, і сучків на ньому було багато, і гілки його примножувалися, і сучки його ставали довгими від багатства вод, коли він розростався.

⁵

сего ради вᲆꙁнесе'ся вели'чьство е^го паче всњхъ древе'съ по'льскихъ. и^ эTтђ'дђ раꙁ#ширишася вњтвїя е^го, и^ въꙁнесо'шася эTра'сли е^го эT во'ды мно'ги. е^гда` протяжеся,

⁶

На сучках його вили гнізда всякі птахи небесні, під гілками його виводили дітей усякі звірі польові, і під тінню його жили всякі численні народи.

⁶

въ эTра'слXњ е^го въгнњꙁди'шася вс^я пти'ца нбsныя, и^ поD вњтвъми е^го ражDахђся вс^и ѕвњрїе по'льстїи, поD сњнїю е^го всели'ся вс^е мно'жество стра'ньско.

⁷

Він красувався висотою зросту свого, довжиною гілок своїх, бо корінь його був біля великих вод.

⁷

и^ бысᲄь до'бръ въ высотњ е^го мно'жества ради вњтвїи е^го, ја%ко бњша ко'ренїе е^го въ водњ` мно'ѕњ.

⁸

Кедри в саду Божому не затемнювали його; кипариси не рівнялися сучкам його, і каштани не були розміром як гілки його, жодне дерево у саду Божому не рівнялося з ним красою своєю.

⁸

и^ кљ=париси не въꙁд#вигнђшася наD него` в раи` бж~їи. и^ бо'рове неприклон#ни вњяхъ е^го, и^ е'лїе не бысть прикло'н#но эTра'слњхъ е^го” вс^е дре'во е^же в раи` бж~їи, не бы'сть приклон#но е^мђ въ добротњ е^го. мно'жества ради вњи' е^го,

⁹

Я прикрасив його безліччю гілок його, так що всі дерева едемські у саду Божому заздрили йому.

⁹

до'бръ ся сътвори въ мноyствњ е^го. и^ въꙁревнова'ша е^мђ вс^я древеса` пи'ща ра'я бж~їя”

¹⁰

Тому так сказав Господь Бог: за те, що ти став високий на зріст і вершину свою виставив серед товстих сучків, і серце його загордилося величчю його, —

¹⁰

Того раd с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, понеже бы'сть вели'къ вели'чествомᲆ, и^ да'сть вла'сть свою` вᲆ средђ ѓ%блаk, и^ вознесеся срDце е^го въ высотњ е^го. и^ ви'дњхъ е^гда ся възнесе`,

¹¹

за те Я віддав його у руки володареві народів; він учинив з ним, як потрібно; за беззаконня його Я відкинув його.

¹¹

и^ предахъ я& въ рђцњ кня'ѕя стра'ньска, и^ сътвори` пагђбђ е^го по нече'стїю е^го”

¹²

І зрубали його чужоземці, найлютіші з народів, і повалили його на гори; і на всі долини упали гілки його; і сучки його скрушилися на всіх лощинах землі, і з-під тіні його відійшли всі народи землі, і залишили його.

¹²

И$з#гнаX и& а^ꙁъ, и^ потреби'ша и& расыпа'тели чюждїи, и^ повръго'ша и& на гора'хъ” и^ въ всњхъ де'брехъ падо'ша вњтви е^го, и^ сътрошася эTра'сли е^го на вся'комъ по'лњ ꙁемнемъ” И$ снидо'ша эT покро'ва е^го вс^и лю'дїе земнїи, и^ разори'ша и&”

¹³

На уламках його розмістилися всякі птахи небесні, і в сучках були всякі польові звірі.

¹³

ѓ^ паденїи е^го почїютъ вс^я пти'ца нбsныя, и^ ѓ^ вњ'ияхᲆ е^мђ бы'ша вс^и ѕвњри по'льстїи”

¹⁴

Це для того, щоб ніякі дерева біля вод не величалися високим зростом своїм і не піднімали вершини свої із середини товстих сучків, і щоб не приліплялися до них через висоту їх дерева, що п’ють воду; бо усі вони будуть віддані на смерть, у пекельну країну разом із синами людськими, які відійшли у могилу.

¹⁴

ЈА/коy да ся не въꙁвы'сят# вс^я древеса` ја%же въ водњ, и^ не дадя'тъ вла'сти свое'я средњ ѓ%блакъ. и^ не ста'нђтъ въ высотњ и^хъ късемђ пїющеи во'дђ. ја%ко вс^и эTда'ни бы'ша въ смр~ть въ ꙁе'млю глђбины, средњ сн~овъ члчsкᲆ сводимъ въ пропа'сть”

¹⁵

Так говорить Господь Бог: у той день, коли він зійшов у могилу, Я засумував за ним, зачинив заради нього безодню і зупинив ріки її, і затримав великі води і потьмарив по ньому Ливан, і всі дерева польові були у тузі по ньому.

¹⁵

Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь, вон#же дн~ь сведеся во а'дᲆ пла'кася, бездна я& покры. и^ не пђсти рњки ея`. и^ въꙁбранихъ мно'жествђ воD” Смерчеся ѓ^ немъ дђбра'ва, и^ вся` древа по'льская ѓ^ немъ расла'бишася.

¹⁶

Шумом падіння його Я привів у трепет народи, коли звів його у пекло, до тих, що відійшли у могилу, і зраділи у пекельній країні усі дерева Едема, відмінні й найкращі ливанські, усі, що п’ють воду;

¹⁶

эT гла'са паденїя е^го потрясђтся страны`. е^гда` съвождахђть и& во а'дъ съ сходя'щими въ потокъ” И$ ё^тњшахђть и& въ ꙁеMли долњшнїи, и^ вс^я древеса пища і^ и^ꙁбран#ная и^ до'брая дђбра'вы, вся пїющая во'дђ.

¹⁷

бо і вони з ним відійшли у пекло, до уражених мечем, і союзники його, які жили під тінню його, серед народів.

¹⁷

и^ та` б^о сведо'шася с ни'мъ во а'дᲆ съ ја%звеными эT меча`. и^ плоD е^го, и^ живђщеи поD покро'воM е^го средњ жи'ꙁни поги'бнђтъ”

¹⁸

Отже, якому з дерев едемських дорівнював ти у славі і величі? Але тепер нарівні з деревами едемськими ти будеш зведений у пекло, будеш лежати серед необрізаних, з ураженими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, — говорить Господь Бог.

¹⁸

Комђ приклоненъ бы'сть си'лою и^ сла'вою, и^ вели'чеством# въ древесњхъ пи'щныX слњѕи сниди съ древесъ пи'ща, въ глђбинђ зе'мнђю” Средњ неѓ^брњꙁаныхъ ё^спнеши съ ја%ꙁвеными мечемъ. та'ко фараѓ'нъ, и^ вс^е мно'жество крњ'пости е^го, гл~етъ а^дона'и г~ь”