Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток,
1
И# бhсть на мнЁ рукA гDнz, и3 и3зведe мz въ д©э гDни и3 постaви мS средЁ п0лz: сe же бsше п0лно костeй человёческихъ:
2
і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі.
2
и3 њбведe мz w4крестъ и4хъ w4колw, и3 сE, мнHги ѕэлw2 на лицы2 п0лz, и3 сE, с{хи ѕэлw2.
3
І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це.
3
И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, њживyтъ ли кHсти сі‰; И# рек0хъ: гDи б9е, ты2 вёси сі‰.
4
І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!»
4
И# речE ко мнЁ: сhне человёчь, прорцы2 на кHсти сі‰ и3 речeши и5мъ: кHсти сух‡z, слhшите сл0во гDне:
5
Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете.
5
сE гlетъ ґдwнаJ гDь костeмъ си6мъ: сE, ѓзъ введY въ вaсъ дyхъ жив0тенъ
6
І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь.
6
и3 дaмъ на вaсъ жи6лы, и3 возведY на вaсъ пл0ть и3 прострY по вaмъ к0жу, и3 дaмъ д¦ъ м0й въ вaсъ, и3 њживетE и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь.
7
Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю.
7
И# прорек0хъ, ћкоже заповёда ми2 гDь. И# бhсть глaсъ внегдA ми2 прbр0чествовати, и3 сE, трyсъ, и3 совокуплsхусz кHсти, к0сть къ к0сти, кazждо ко состaву своемY.
8
І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них.
8
И# ви1дэхъ, и3 сE, бhша и5мъ жи6лы, и3 пл0ть растsше, и3 восхождaше (и3 протzжeсz) и5мъ к0жа верхY, дyха же не бsше въ ни1хъ.
9
Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть.
9
И# речE ко мнЁ: прорцы2 њ дyсэ, прорцы2, сhне человёчь, и3 рцы2 дyхови: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: t четhрехъ вётрwвъ пріиди2, дyше, и3 вдyни на мє1ртвыz сі‰, и3 да њживyтъ.
10
І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої — дуже, дуже велике полчище.
10
И# прорек0хъ, ћкоже повелЁ ми2, и3 вни1де въ нS дyхъ жи1зни, и3 њжи1ша и3 стaша на ногaхъ свои1хъ, соб0ръ мн0гъ ѕэлw2.
11
І сказав Він мені: сину людський! кістки ці — весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня».
11
И# речE гDь ко мнЁ гlz: сhне человёчь, сі‰ кHсти вeсь д0мъ ї}левъ є4сть, тjи бо глаг0лютъ: с{хи бhша кHсти нaшz, поги1бе надeжда нaша, ўбіeни бhхомъ.
12
Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву.
12
Тогw2 рaди прорцы2 (сhне человёчь) и3 рцы2 къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ tвeрзу гр0бы вaшz и3 и3зведY вaсъ t грHбъ вaшихъ, лю1діе мои2, и3 введY вы2 въ зeмлю ї}леву:
13
І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших,
13
и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь, внегдA tвeрсти ми2 гр0бы вaшz, є4же возвести1 ми вaсъ t гробHвъ вaшихъ, лю1діе мои2: и3 дaмъ д¦ъ м0й въ вaсъ, и3 жи1ви бyдете,
14
і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це — і зробив, — говорить Господь.
14
и3 постaвлю вы2 на земли2 вaшей, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь: гlахъ и3 сотворю2, гlетъ ґдwнаJ гDь.
15
І було до мене слово Господнє:
15
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz:
16
ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому: «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним.
16
сhне человёчь, возми2 себЁ жeзлъ є3ди1нъ и3 напиши2 на нeмъ їyду и3 сhны ї}лєвы прилежaщыz къ немY: и3 жeзлъ вторhй возми2 себЁ и3 напиши2 на нeмъ їHсифа, жeзлъ є3фрeмовъ, и3 вс‰ сhны ї}лєвы приложи1вшыzсz къ немY:
17
І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне.
17
и3 совокупи2 | дрyгъ ко дрyгу себЁ въ жeзлъ є3ди1нъ, є4же свzзaти |, и3 бyдутъ (вкyпэ) въ руцЁ твоeй:
18
І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?»,
18
и3 бyдетъ, є3гдA рекyтъ къ тебЁ сhнове людjй твои1хъ, вопрошaюще: не возвэсти1ши ли нaмъ ты2, что2 сyть сі‰ тебЁ;
19
тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй.
19
и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ поимY плeмz їHсифово, є4же є4сть въ руцЁ є3фрeмовэ, и3 племенA ї}лєва прилеж†щаz къ немY, и3 дaмъ | въ плeмz їyдино, и3 бyдутъ въ жeзлъ є3ди1нъ въ руцЁ їyдинэ.
20
Коли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх,
20
И# бyдутъ жезли2, на ни1хже писaти бyдеши, въ руцЁ твоeй пред8 nчи1ма и4хъ,
21
то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню.
21
и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ ґдwнаJ гDь: сE, ѓзъ поeмлю вeсь д0мъ ї}левъ t среды2 kзhкwвъ, ѓможе внид0ша, и3 соберY | t всёхъ сyщихъ w4крестъ и4хъ и3 введY и5хъ въ зeмлю ї}леву,
22
На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства.
22
и3 дaмъ | во kзhкъ на земли2 моeй и3 въ горaхъ ї}левыхъ: и3 кнsзь є3ди1нъ бyдетъ во всёхъ си1хъ царeмъ, и3 не бyдутъ ктомY въ двA kзы6ка, ни раздэлsтсz ктомY на двA ц†рства,
23
І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.
23
да не њсквернsютсz ктомY въ кумjрэхъ свои1хъ и3 въ мeрзостехъ свои1хъ и3 во всёхъ нечeстіихъ свои1хъ: и3 и3збaвлю | t всёхъ беззак0ній и4хъ, и4миже согрэши1ша, и3 њчи1щу |, и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ бyду и5мъ въ бGа.
24
А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходити за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх.
24
И# рaбъ м0й давjдъ кнsзь средЁ и4хъ и3 пaстырь є3ди1нъ бyдетъ всёхъ, ћкw въ зaповэдехъ мои1хъ ходи1ти бyдутъ и3 суды2 мо‰ сохранsтъ и3 сотворsтъ |,
25
І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем у них вічно.
25
и3 вселsтсz на земли2 своeй, ю4же дaхъ рабY моемY їaкwву, на нeйже жи1ша тaмw nтцы2 и4хъ, и3 вселsтсz на нeй тjи и3 сhнове и4хъ и3 сhнове сынHвъ и4хъ дaже до вёка: и3 давjдъ рaбъ м0й кнsзь и4хъ бyдетъ во вёкъ.
26
І укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки.
26
И# ўтвержY и5мъ завётъ ми1ренъ, и3 завётъ вёченъ бyдетъ съ ни1ми, и3 ўкореню2 | и3 ўмн0жу,
27
І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
27
и3 дaмъ њсщ7eніе моE посредЁ и4хъ во вёкъ, и3 бyдетъ вселeніе моE въ ни1хъ, и3 бyду и5мъ бGъ, ґ nни2 бyдутъ ми2 лю1діе:
28
І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки.
28
и3 ўвёдzтъ kзhцы, ћкw ѓзъ є4смь гDь њсщ7azй |, внегдA бyдутъ с™†z мо‰ средЁ и4хъ во вёкъ.