Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток,
1
И бы́сть на мнѣ́ рука́ Госпо́дня, и изведе́ мя въ Ду́сѣ Госпо́дни и поста́ви мя́ средѣ́ по́ля: се́ же бя́ше по́лно косте́й человѣ́ческихъ:
2
і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі.
2
и обведе́ мя о́крестъ и́хъ о́коло, и се́, мно́ги зѣло́ на лицы́ по́ля, и се́, су́хи зѣло́.
3
І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це.
3
И рече́ ко мнѣ́: сы́не человѣ́чь, оживу́тъ ли ко́сти сія́? И реко́хъ: Го́споди Бо́же, ты́ вѣ́си сія́.
4
І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!»
4
И рече́ ко мнѣ́: сы́не человѣ́чь, прорцы́ на ко́сти сія́ и рече́ши и́мъ: ко́сти сухі́я, слы́шите сло́во Госпо́дне:
5
Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете.
5
се́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь косте́мъ си́мъ: се́, а́зъ введу́ въ ва́съ ду́хъ живо́тенъ
6
І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь.
6
и да́мъ на ва́съ жи́лы, и возведу́ на ва́съ пло́ть и простру́ по ва́мъ ко́жу, и да́мъ Ду́хъ мо́й въ ва́съ, и оживете́ и увѣ́сте, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь.
7
Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю.
7
И прореко́хъ, я́коже заповѣ́да ми́ Госпо́дь. И бы́сть гла́съ внегда́ ми́ проро́чествовати, и се́, тру́съ, и совокупля́хуся ко́сти, ко́сть къ ко́сти, ка́яждо ко соста́ву своєму́.
8
І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них.
8
И ви́дѣхъ, и се́, бы́ша и́мъ жи́лы, и пло́ть растя́ше, и восхожда́ше [и протяже́ся] и́мъ ко́жа верху́, ду́ха же не бя́ше въ ни́хъ.
9
Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть.
9
И рече́ ко мнѣ́: прорцы́ о ду́сѣ, прорцы́, сы́не человѣ́чь, и рцы́ ду́хови: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: от четы́рехъ вѣ́тровъ пріиди́, ду́ше, и вду́ни на ме́ртвыя сія́, и да оживу́тъ.
10
І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої — дуже, дуже велике полчище.
10
И прореко́хъ, я́коже повелѣ́ ми́, и вни́де въ ня́ ду́хъ жи́зни, и ожи́ша и ста́ша на нога́хъ свои́хъ, собо́ръ мно́гъ зѣло́.
11
І сказав Він мені: сину людський! кістки ці — весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня».
11
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́ глаго́ля: сы́не человѣ́чь, сія́ ко́сти ве́сь до́мъ Ізра́илевъ є́сть, ті́и бо глаго́лютъ: су́хи бы́ша ко́сти на́шя, поги́бе наде́жда на́ша, убіє́ни бы́хомъ.
12
Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву.
12
Того́ ра́ди прорцы́ [сы́не человѣ́чь] и рцы́ къ ни́мъ: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ отве́рзу гро́бы ва́шя и изведу́ ва́съ от гро́бъ ва́шихъ, лю́діє мои́, и введу́ вы́ въ зе́млю Ізра́илеву:
13
І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших,
13
и увѣ́сте, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь, внегда́ отве́рсти ми́ гро́бы ва́шя, є́же возвести́ ми ва́съ от гробо́въ ва́шихъ, лю́діє мои́: и да́мъ Ду́хъ мо́й въ ва́съ, и жи́ви бу́дете,
14
і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це — і зробив, — говорить Господь.
14
и поста́влю вы́ на земли́ ва́шей, и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь: глаго́лахъ и сотворю́, глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь.
15
І було до мене слово Господнє:
15
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
16
ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому: «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним.
16
сы́не человѣ́чь, возми́ себѣ́ же́злъ єди́нъ и напиши́ на не́мъ Іу́ду и сы́ны Ізра́илевы прилежа́щыя къ нему́: и же́злъ вторы́й возми́ себѣ́ и напиши́ на не́мъ Іо́сифа, же́злъ Єфре́мовъ, и вся́ сы́ны Ізра́илевы приложи́вшыяся къ нему́:
17
І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне.
17
и совокупи́ я́ дру́гъ ко дру́гу себѣ́ въ же́злъ єди́нъ, є́же связа́ти я́, и бу́дутъ [вку́пѣ] въ руцѣ́ твоє́й:
18
І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?»,
18
и бу́детъ, єгда́ реку́тъ къ тебѣ́ сы́нове люді́й твои́хъ, вопроша́юще: не возвѣсти́ши ли на́мъ ты́, что́ су́ть сія́ тебѣ́?
19
тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй.
19
и рече́ши къ ни́мъ: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ поиму́ пле́мя Іо́сифово, є́же є́сть въ руцѣ́ Єфре́мовѣ, и племена́ Ізра́илева прилежа́щая къ нему́, и да́мъ я́ въ пле́мя Іу́дино, и бу́дутъ въ же́злъ єди́нъ въ руцѣ́ Іу́динѣ.
20
Коли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх,
20
И бу́дутъ жезли́, на ни́хже писа́ти бу́деши, въ руцѣ́ твоє́й предъ очи́ма и́хъ,
21
то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню.
21
и рече́ши къ ни́мъ: сія́ глаго́летъ Адонаі́ Госпо́дь: се́, а́зъ поє́млю ве́сь до́мъ Ізра́илевъ от среды́ язы́ковъ, а́може внидо́ша, и соберу́ я́ от всѣ́хъ су́щихъ о́крестъ и́хъ и введу́ и́хъ въ зе́млю Ізра́илеву,
22
На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства.
22
и да́мъ я́ во язы́къ на земли́ моє́й и въ гора́хъ Ізра́илевыхъ: и кня́зь єди́нъ бу́детъ во всѣ́хъ си́хъ царе́мъ, и не бу́дутъ ктому́ въ два́ язы́ка, ни раздѣля́тся ктому́ на два́ ца́рства,
23
І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.
23
да не оскверня́ются ктому́ въ кумі́рѣхъ свои́хъ и въ ме́рзостехъ свои́хъ и во всѣ́хъ нече́стіихъ свои́хъ: и изба́влю я́ от всѣ́хъ беззако́ній и́хъ, и́миже согрѣши́ша, и очи́щу я́, и бу́дутъ ми́ въ лю́ди, и а́зъ бу́ду и́мъ въ Бо́га.
24
А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходити за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх.
24
И ра́бъ мо́й даві́дъ кня́зь средѣ́ и́хъ и па́стырь єди́нъ бу́детъ всѣ́хъ, я́ко въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́ти бу́дутъ и суды́ моя́ сохраня́тъ и сотворя́тъ я́,
25
І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем у них вічно.
25
и вселя́тся на земли́ своє́й, ю́же да́хъ рабу́ моєму́ Іа́кову, на не́йже жи́ша та́мо отцы́ и́хъ, и вселя́тся на не́й ті́и и сы́нове и́хъ и сы́нове сыно́въ и́хъ да́же до вѣ́ка: и даві́дъ ра́бъ мо́й кня́зь и́хъ бу́детъ во вѣ́къ.
26
І укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки.
26
И утвержу́ и́мъ завѣ́тъ ми́ренъ, и завѣ́тъ вѣ́ченъ бу́детъ съ ни́ми, и укореню́ я́ и умно́жу,
27
І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
27
и да́мъ освяще́ніє моє́ посредѣ́ и́хъ во вѣ́къ, и бу́детъ вселе́ніє моє́ въ ни́хъ, и бу́ду и́мъ Бо́гъ, а они́ бу́дутъ ми́ лю́діє:
28
І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки.
28
и увѣ́дятъ язы́цы, я́ко а́зъ є́смь Госпо́дь освяща́яй я́, внегда́ бу́дутъ свята́я моя́ средѣ́ и́хъ во вѣ́къ.