¹

І було до мене слово Господнє:

¹

И бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я.

²

і ти, сину людський, [скажи]: так говорить Господь Бог; землі Ізраїлевій кінець, — кінець прийшов на чотири краї землі.

²

и^ т^ы сн~е чл~чь рцы`, с^е гл~етъ г~ь. ꙁемли` і^и^л~вњ конецъ прише'лъ е^сть. на четы'ри краи ꙁемля`

³

Ось кінець тобі; і пошлю на тебе гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої.

³

пришеl е^сть коне'цъ. нн~њ коне'цъ тебњ, і^ и^спђщђ ја%рость мою на' тя, и^ эTм#щђ въ пђтехъ твои^хъ, и^ да'мъ на' тя вс^я съгнђше'нїя твоя.

⁴

І не пощадить тебе око Моє, і не помилую, і воздам тобі за шляхами твоїми, і мерзоти твої з тобою будуть, і пізнаєте, що Я Господь.

⁴

и^ не пощади'тъ ѓ%ко мое на' тя, и^ не поми'лђю. зане` сђ'дъ твои на' тя и^деT, и^ съгнђше'нїя твоя средњ тебе бђдђтъ. и^ ё^вњ'дятъ ја%ко а^ꙁъ г~ь”

⁵

Так говорить Господь Бог: біда єдина, ось, іде біда.

⁵

И$мже с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, ꙁло'бъ е^ді'на ꙁло'ба с^е и^детъ.

⁶

Кінець прийшов, прийшов кінець, встав на тебе; ось дійшла,

⁶

коне'цъ прише'лъ е^сть, прише'лъ коне'цъ к ᲄебњ. въста'ни,

⁷

дійшла напасть до тебе, жителю землі! надходить час, наближається день сум’яття, а не веселих вигуків на горах.

⁷

се пришло е^сть плете'нїе на' тя живђщаго на ꙁемли`. пришеl е^сть го'дъ, прише'лъ е^сть дн~ь, ни съ пли'щемъ ни съ болњꙁнїю.

⁸

Ось, незабаром виллю на тебе лють Мою і звершу над тобою гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми, і покладу на тебе всі мерзоти твої.

⁸

нн~њ въ бли'ꙁъ разлїю гнњ'въ мои на' тя, и^ сконча'ю ја%рость мою на тебњ. и^ ѓ^сђжђ т^я по пђтемъ твои^мъ. и^ даM на' тя вся съгнђше'нїя твоя.

⁹

І не пощадить тебе око Моє, і не помилую. За шляхами твоїми воздам тобі, і мерзоти твої з тобою будуть; і пізнаєте, що Я Господь каратель.

⁹

и^ не пощади'тъ ѓ%ко мое и^ не поми'лђю. зане'же пђти твоя на' тя дамъ, и^ съгнђше'нїа твоя на' тя воꙁмTђся. и^ поꙁна'еши ја%ко а^ꙁъ г~ь бїяи”

¹⁰

Ось день! ось прийшла, настала напасть! жезл виріс, гордість розрослася.

¹⁰

Се^ дн~ь гн~ь прихо'дит#, се коне'цъ пришеl е^сть. и^ꙁыиде плете'нїе, и^ процвњте же'ꙁлъ,

¹¹

Постає сила на жезл нечестя; нічого не залишиться від них, і від багатства їх, і від шуму їх, і від пишноти їх.

¹¹

проѕя'бе ё^кори'ꙁна. и^ съкрђшитъ ё^тверже'нїе безако'н#ника. и^ не съ пли'щемъ ни съ поTща'нїемъ и^же эT нихъ сђть, и^ нњсть красы в нихъ.

¹²

Прийшов час, настав день: хто купив, не радій, і хто продав, не плач; бо гнів над усією безліччю їх;

¹²

прише'лъ чаs приближи'лся дн~ь. кђпяи да ся не ра'дђеT, и^ прода'яи да ся не пла'четъ. ја%ко гнњ'въ на все` мно'жество иX.

¹³

Бо хто продав, не повернеться до проданого, хоч би і залишилися вони у живих; бо пророче видіння про всю безліч їх не відміниться, і ніхто своїм беззаконням не укріпить свого життя.

¹³

ꙁане' же притяжава'а къ прода'ющемђ, к# семђ не въꙁврати'тся. и^ е^ще въ жи'ꙁни живђщемђ, ја%ко видњ'нїе на все` мно'жество и^хъ не въꙁврати'тся. и^ чл~къ въ ѓ^чеси жи'ꙁнь е^го не ё^держиT”

¹⁴

Засурмлять у трубу, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією безліччю їх.

¹⁴

Въстрђби'те трђбо'ю, и^ раꙁ#сђди'те все, и^ не бђ'детъ грядђщаго на раᲄь, ја%ко гнњ'въ на все мно'жество и^хъ.

¹⁵

Поза домом меч, а у домі моровиця і голод. Хто у полі, той помре від меча; а хто у місті, того пожеруть голод і моровиця.

¹⁵

ра'ть и^з#внђ съ мечеM, глаD же и^ смр~ть и^ꙁнђтри. и^же на' поли мечемъ сконча'ется, сђщих# же въ гра'дњ глаD и^ смр~ть сконча'етъ.

¹⁶

А вцілілі з них утечуть і будуть на горах, як голуби долин; усі вони будуть стогнати, кожен за своє беззаконня.

¹⁶

и^ ё^цњлњ'ютъ сп~се'нїи эT нихъ, и^ бђ'дђтъ въ гораX ја%ко скорбя'ще вся и^ꙁбїю в# неправдаX и^хъ.

¹⁷

У всіх руки опустяться, й у всіх коліна затремтять, як вода.

¹⁷

вся рђ'ки раз#слабњ'ютъ, и^ вся сте'гни ё^каляюTся мо'кростїю.

¹⁸

Тоді вони опережуться веретищем, і обійме їх трепет і у всіх на лицях буде сором, і у всіх на головах пліш.

¹⁸

и^ препояшђтся въ врњтища, и^ покры'етъ я& ё%жасъ. и^ на вся'коM лицњ сра'мъ на нихъ, и^ на вся'кои главњ плњшъ.

¹⁹

Срібло своє вони викинуть на вулиці, і золото у них буде у зневазі. Срібло їх і золото їх не у змозі буде врятувати їх у день гніву Господа. Вони не наситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; бо воно було приводом до беззаконня їх.

¹⁹

сребро и^хъ на стогнаX повержется, и^ зла'то и^хъ преѓ^бидится. сребро и^хъ и^ ꙁлато не въꙁ#мо'жетъ и^ꙁба'вити и^хъ эT гнњ'ва бж~їя. дш~а и^хъ не насы'тится, и^ чре'во и^хъ не напо'лнится, ꙁане'же съблаꙁнъ непра'вости и^хъ,

²⁰

І у червоних убраннях своїх вони перетворювали його на гордість, і робили з нього зображення мерзотних своїх ідолів; за те і зроблю його нечистим для них;

²⁰

и^ꙁбо'рное ё^тва'ри въ преꙁрњ'нїе положи'ша е&, и^ ѓбраꙁы ме'рзостїи свои^хᲆ и^ помраже'нїя сътвори'ша эT ни'хъ. сего ради дахъ е& и^мъ в# нечистотђ,

²¹

і віддам його у руки чужих у здобич і беззаконникам землі на розкрадання, і вони осквернять його.

²¹

и^ предамъ я& в чю'жди рђцњ ја%коже раꙁграби'ти я&, и^ про'чимъ на земли` въ плњне'нїе, и^ ѓ^сквернятъ е&.

²²

І відверну від них лице Моє, і осквернять потаємне Моє; і прийдуть туди грабіжники, і осквернять його.

²²

и^ эTвращђ лице свое эT нихъ, и^ ѓ^скврънятъ страж#бђ мою. и^ вни'дђтъ в ню беꙁ# сђмнњ'нїя, и^ ѓ^скверняT ю&,

²³

Зроби ланцюг, бо земля ця наповнена кривавими злодіяннями, і місто повне насильства.

²³

и^ сътво'рятъ мяте'жъ. поне'же ꙁемля` по'лна сђ'дђ кро'ве, и^ граD по'лнъ беꙁако'нїа.

²⁴

Я приведу найлютіших з народів, і заволодіють домами їхніми. І покладу кінець пихатості сильних, і будуть осквернені святині їхні.

²⁴

и^ приведђ лђка'выа страны`, и^ прїимђтъ до'мы и^хᲆ. и^ эTвращђ велича'нїе крњ'пости и^хъ, и^ ѓ^скверня'тся ѓ^сщ~енїя и^хъ.

²⁵

Йде пагуба; будуть шукати миру, і не знайдуть.

²⁵

и^ ѓ^цыще'нїе прїидетъ. пои%щеши ми'ра, и не бђдетъ”

²⁶

Біда піде за бідою і звістка за звісткою; і будуть просити у пророка видіння, і не стане вчення у священика і поради у старців.

²⁶

Лю'то до лю'та бђдеT, и^ вњсть до вњсти бђдетъ. и^ вꙁы'щется видњ'нїе эT пррoка, и^ ꙁако'нъ поги'бнетъ эT жерца`, и^ совњтъ эT ста'рець.

²⁷

Цар буде ремствувати, і князь одягнеться у жах, і в народу землі будуть тремтіти руки. Вчиню з ними за шляхами їхніми, і за судами їхніми буду судити їх; і пізнають, що Я Господь.

²⁷

цр~ь въꙁ#сњтђетъ, и^ кн~ѕь ѓблече'тся въ па'гђбђ, и^ рђ'ки людїи ꙁемля` раслабњ'ютъ. по пђтемъ и^хъ сътворю и^мъ, и^ сђды иX эTм#щђ иM. и^ раꙁђмњюT ја%ко а^ꙁъ г~ь”